ucle0244 |
Previous | 1 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
БОГ І БАТЬКІВЩИНА ПРАЦЯ ТА ЛАД
Ол іНе Роипдлііоп
339 ВаіНиШ Зі о СНгізИапііи
Тогопіо 2-- В Опіагіо ТНе ЇЛсгаіпілп Тоіїетж
8КаІІ Виііа
ТЕЬЕРНОИЕ ЧА 4133 А Ргозретоиз РиіитеІ
5 ц — ЗА ЧИСЛО - 5 ц 5 с — РЕВ С0Р¥ — 5 с V КЖЖЖЛГІАМ ТОЖ&ЖМ
ГіШау Зиіу 27 1915 Уоі XII N0 ЗО ТОКСЖТО 01ЯТАШ0 Рік XII Число ЗО Пятшщя 27 Липня 1945
Сенатський Комітет Закордонних Узаемии ЗДА Прий-
няв Чартер Союзних Націй
У промові своїй виголоше-
ній у Берліні серед нарад ве-
ликих Трьох президент ЗДА
Труман заяБіїв що Америка ве
ла війну тільки для того щоб
цілому світові запевнити мир
і добробут і що плян є зап-
рягти ту машину що пере --
могла нац - істпчну Німеччину
до закріплення мира щоб за-
певнити „иайвеличавішпй вік
в історії людства"
Промову свою виголосив пре
зпдепт Труман у простих зро
зумілих для пересічних людей
словах її вважають за щось
більше як за порожні патріо-
тичні слова що з-по- за таємин
чиостп якими окутані наради
рознеслись із столиці перемо
женої держави Уважають їх!
за політичний статут Америки
І хоч у промові цій що три-
вала тільки одну мппуту й 50
секунд не були сказані ніякі
пояснення як Америка думає
цс осягнути то однаково її
будуть пильно студіювати по
всік столицях Европн й Азії
як лінію американської днпльо-маті- ї
по війні
Промова Трумапа не огра-ппчувала- сь
тільки до Европн
Є загальне переконання що
Президент також мав на думці
що Америка не має ніяких
намірів посягати по землі чу-
жих націй не тільки в Европі
а й па Тихім Океані
Чорчпл і Атлі виїхали мни
середи до Лондону бо в чет-
вер оголошено внелід виборів
хто з них став премієром
Справа Чартеру
Президент Гарі Труман спо
дівався що ще перед кінцем
конференції зможе показати
Чорчнлові й Сталінові підпи --
саипй Чартер Союзних На --
цій Але нагло америк Сенат
змінив програму : замість у --
зятп під обговорення Чартер
па перше місце поставив спра
ДОБРЕ ПРАВО — Саскаче-ванськи- й
парлямент ухвалив
нове право — про забезпеку
фармерів перед вірителями
Нове право каже що в роках
неврожаю посухи чи іншого
природного нещастя коли збір
із акра є менший як $С вар-
тості! фармер автоматично на-
буває право не платити на-
лежної рати на сплат}' фарми
познчальній фінанс спілці й
крім того його" борг цій спілці
однаково буде зменшений на
4% або на ту суму яка мала
бути заплачена титулом від-
сотків за капітал — узалежно-ст- и від того котра сума біль-
ша Тепер фармер не буде
боятися що його можуть вики
нути з фарми
§
ПРОГНАЛИ КОРОЛЯ — Бель
ґійський парлямент ухвалив
постанову за якою король
Лєопольд уважається за виг-
нанця й не вільно йому верта-
ти на бельгійську землю без
дозволу парляменту Ухвалу
що одобрив вже й сенат — 77
голосами против 58 Ще має
підписати її регент Принц
Шарль і вона стане правом
ву монетарного акту з Бре-то- п
Ввудс і міжпародпього бан
ку Провідники сподівалися
що скоро по тім прийде під
наради Чартер Тим часом мпн
тижня він щойно перейшов
через перше обговорення в се-
натськім комітеті Закордонних
Справ
На обговорення Чартеру зап
рошеио голов ріжннх крає-ввп- х
організацій провідників
Церков виховних установ жі
иочнх клюбів конгресменів
вояків тощо З опозиції до
Чартеру найголосиіша була
Папі Агнес Ввотерс з організа-
ції „Національна Сппп Зоря
Матерей Америки" Виступи-
ла з такими словами що її аж
вивели з залі вартові Зміст її
промови був такий : „Чартер
цей створить світовий уряд
для Совєтів зробить з Аме-
рики жолоб для кормлення
тих що не мають Дійсні во-
єнні злочинці сидять ось-ту- т
у цій кімнаті Я називаю п
Стетіпіюса б міжпародпього
банкиря" А коли вже вппро --
ваджувалнли її вартові кри --
чала : „Я не боюся всіх чор-
тів в пеклі Все що ця країна
потребує це доброї старо-
модної американської рево-
люції" - 'ґГ+ґ'&ІЇЇ
Інший опозиціонер — фахі-
вець будови мостів Елі Кор-бертсо- н
з оганізації „Борись За
Тотальний Мир" говорив :
„Впротягу наступних 5-- 6 ро-
ків ми станемо перед лицем
превенційної війни капіталі-
стичного світо протнв загрози
зростаючої в силу гігаптнчної
російської держави А коли б
такої війни не було то за 15-2- 0
років ми станемо перед
лицем війни за контролюван-
ня світа комуністичною Евра-зіє- ю під проводом Росії"
При го 'осуванні 21 голосів
впало за прийняттям Чартеру
один голос був протнв
ПАНАХИДИ ЗА ГЕТЬМАНА
ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
За одержаними нами доте-
пер вістками панахиди по по-мерш- ім
як подавала амери-
канська українська преса на
скитальщнні в Европі Гетьма-
нові України Павлові Скоро-
падській відбулися до цього
часу в таких місцевостях — у
всіх випадках крім двох у
церквах греко - католицьких :
Отаві Ввиндзорі Гемилтоні
Ошаві Содбури Делгай
Ґримсбі — Онтеріо і в Ріджай-н- і
Саскечеван У декотрих міс-
цевостях участь узяли всі укр
організації н товариства Док
ладніші описи подамо в наст
числі „У Р"
АРЕШТУЮТЬ ВОЄН БРАН
ЦІВ — Військова союзницька
влада вертає до Югославії
250000 югосл б4 воєнних
бранців яких багато будуть
арештовані за свої політичні
переконання яктільки діста
нуться додому ііятдесять ти
сяч уже відставлено й бага
то з них уже арештовані
ТИХ ЩО НЕ ХОЧУТЬ НЕ
БУДУТЬ ВІДСТАВЛЯТИ
Пише тижневик „Тайм" під-паголовк- ом
„Сім Мільйонів": —
У перших тпжпях по перемо-
зі звільнені мільйони екпталь-ці- в
загрожували створити ци-
вільну анархію в Німеччині
далеко більшу як суспільне
виколіїипя через війну Голод-
ні хворі й огірчені на цілий
світ ці невільники й бранці
зірвались із своїх оков і рух-
нули додому подорозі часами
грабуючи руйнуючи часами
вбиваючи Але за короткий
час їх усіх узято під контролю
нагодовано відвошнвлено за-
ведено до театру й посортова-
но Цс зробила америк і брнт
військова влада Тепер даль-
шу працю вони передають
ЮНРРІ
Скптальців на території за
хідпіх союзників з7 Німеччи-
ні знайдено майже 7 мільйо --
пів Більшість із них „росія --
пп" й французи Але є й по-
ляки бельгійці голяпдці гре
кн югославяпп австрійці ес
пайці литовці лотнші її естон-
ці (а українця хоч би тобі од-
ного! — „У Р") До минуло-
го тижня відіслано додому
майже половину Багато з тих
що ще остали будуть дома ко
ло вересня Навесні залишать-
ся вже тільки ті що не до 'ви-
міни: тисячі бездомних що
не є громадянами ніякої дер-
жави — не мають дому — і ТІ
ЩО НЕ ХОЧУТЬ ВЕРТАТИ
Союзники можуть собі посту-
пати як хочуть з німцями й
громадянами держав що по-
магали Німеччині Совєти на-
стоюють щоб усі росіяни бу-
ли відставлені додому Але де-
котрі росіяни не хочуть вер-
тати А зах союзники не
можуть силувати „певимініпіх'
забиратися А їх має бути
мільйон осіб
Найбільша між ними група
польська яка боїться Росії їх
обчислюють на сотіш тисячу
Польський уряд у Лондоні спо
діється навероувати їх ди
своєї бездержавної армії А--ле
не хоче мати жидів Брптій-ськ- а
й американська займай
инцькі армії набрали з їх рядів
тисячі робітників до праці
Інші тисячі відходять до пра-
ці на франц голяндські та бель
гійсчі фарми й до копалень
на працю
Про існування між тими екп
тальцямп українців звітовпк
„Тайм"-- у навіть не згадує
А-ї- х там около два мільйони!
Він очевидно ділить їх за
тим до котрої держави хто
приналежний Отже українців
що їх край під Совєтами за-числ- ює
як видко до росіян
із-п- ід Польщі до поляків Ось-щ- о
мусять переносити члени
бездержавного народ)' як от
українського Навіть іменн їх-
нього світ не реєструє Тож
більше нам треба за них дбати
-- о З о
ЗГОРІВ КОРАБЕЛЬ НА ОЗЕРІ
У пристани Сарнія над Озе-
ром Онтеріо в Канаді згорів па
сажирськин корабель Гемо-ни- к
Подорожні і залога в чне
лі 350 людей ледви виратува
лися з життям Тому що по-
жежа вибухла несподівано і об
няла цілий корабель є бага-
то поранень і покалічень Зго-
ріли також магазини Канадін --
ської Національної Залізни-
ці Уся шкода доходпть до $2
000000
ПАПЕРОВИЙ НАПАД
НА АШСАДОРА
Вулиці Бойпос Айресу сто-
лиці Аргентини було засипа-
но мнн тижня летючками з
нападом па американського
амбасадора Спруя Брадена
Було їх так багато — вулиці
від них біліли — що є підоз-
ріння що це підпомагали а-б- о
й організували урядові
аргентинські кола
п Брадепа незвано в них
Кавбоєм Брадепом" „Погром
щнком полуднево - американ-
ських урядів" тощо Порівню-
вано його до Аль Капоне та
закидано що він очерпює Ар-
гентину та що мав говорити
що „запхає Арґегнтнну в сво-- ю
кешепю як це зробив з
Батістою в Кубі" Летючки по-
явились незадовго по тім ко-
ли на стінах будинків міні-
стерств і інших публпчпих бу-
дівель розвішено афіші з оскар
жеііпям против п Брадепа що
він є взвязку з недавнім вели-
ким нещастям яке скоїлось
в копальні Тенієпте в Чілє
Родавапня летючок па вулп --
цях в Арґептдпі заборонене
Але цим разом поліція нічого
не казала
о 5 § ? о
КОМІНЯР ВПЛИВАЄ НА УРЯД
Рух Віґіляптіб в Британії
що його започатковав коміняр
по фаху на прізвище Гарі Ков
лі з Брайтопу зачав давати
наслідки Уряд мусів заряди-
ти щоб ті домовласники що
мають порожні доми зголосн-л- н
до своїх громадських уря-
дів що вони впротягу 14 днів
думають до них впровадити-
ся бо коли ні то доми бу --
дуть зареквіровані па житла
для родин вояків що не ма-
ють де мешкати
Рух Віґіллянтів зачав по --
шнрятись із Брайтопу на інші
бритійські міста як Лондон і
др Коміняр Бравлі "який на
зиває себе „Ґовернором Руху"
зібравши своїх однодумців
наказав їм : займати всі порож
ні доми й впроваджувати до
них родини вояків без помеш
кання не звертаючи уваги на
обовязуюче право Зареквіро-ван- о
в Англії вже поверх 90
000 домів Крім того міністер
ство Здоровля уповажпило
місцеві влади будувати додат
кові доми не чекаючи на о-добр- ення
міністерства і дава-
ти дозволи на направн й віднов
лювання житлових приміщень
без обмежень Давніше доз --
воли були обмежені до $400
§
ЧЕХИ ХОЧУТЬ ПОЗИЧКИ —
Оголосив чехословацький мі
ніністр Торговлі Д-- р Губерт
Жіпка що до ЗДА виїде за
пару тижнів чеська торговель
на місія з повновластямн пере
говорювати зо ЗДА про кре-
дити й одночасно розглянутись
на місці які є МОЖЛИВОСТІ!
для Чехії одержати з Америки
сирівці й готові товари Сам
Жіпка до Америки не поїде а
поїде група фахівців фінансів
і закордонних торговців Хоче
Чехія від Америки на один
більйон дол позички Подіб-
ні переговори веде в Лондоні
чеський міністр Закорд Тор --
говлі
Труман Виторговав Концесії ВІД Сталіна Частина Аме-
рик Делегації Вже Виїхала До „Нового й Несподі-
ваного Місця Призначення"
' Сенатор Кспет С Гвері (рес-
публіканець із Небраскн) за-
явив мнн понеділка що йо-
го повідомило високе військо
ве джерело" — яке відмовився
паззатп — що до президен-
та Трумапа воно післало доліа-гаин- я
щоб він спинив даль --
шу тихоокеанську „різню" ви-
явивши докладні точки підла-ч- і
У домаганні подане між ін-
шим що Ніпон мав би опо --
рожиитн всю завойовану ним
територію й мали б бути пороб
лені 'зарядження щоб зншцп
ти пападпу силу Ніпона але
імператор мав би задержати
свій трон і територія власти --
вого Ніпопу не мала б бути зай
ията Точки такі мали бути
піддані Ніпопом через побіч-
них неурядових „мацалмш-ків- "
мира І цс високе військо-
ве джерело каже Сенатор го-
диться з точками цієї пропо-
зиції й на їх основі післало до
президента Трумапа листа У
Сенаті він сенатор Гвері по-
ставить запит чи Державний
Департамент одержав щось
подібного бо він мусів бути
про такі „намацування" пові-
домлений (Дсрж Департа-
мент кілька днів перед тіш за-
перечив немов би вій одер --
жав „щось що нагадувало б
правдиву мирову пропозицію
від Ніпона")
У Потсдамі
Вісток із Потсдаму не пус-
кають Але подає АП що пре-
зидент Труман виторговав
від Сталіна згоду па важні а-мерпка-
нські
ціли такі що спо
чатку здавалось для згоди не-
можливі Президент і Сталій
мали встановити атмосферу
„сердечного порозуміння" Ма
є це підноситися до справи за-
кінчення війни з Ніпопом Про
мовець америк делегації ка-
зав що „це не є неможливе
що здоровіле думаючі піп вій
ськовикп й промисловці обєд-иаютьс- я
для шукання мира
щоб обминути важкої заіїман-щип- н
своєї --країни" А коли б
дальше опиралися то на Ні-
пона буде звернена вся союз
на сила включаючи н силу
СССР"
Тим часом Рой Портер із На
ціональної Радіовисильні по --
дає з Берліна що частина а
мерик делегації вже виїхала
з наради Трьох із Німеччини
а інші члени також лаштують
ся до виїзду „на нове и несподі
ване місце призначення" При
їхавши до Ввашннґтону де-
легація має виїхати на цілком
нову територію для всіх ціл
ком несподівану
Війна
Подає АП що ніп літаки
самогубці осягають чотири до
пять разів стільки поцілів в а-мерик- анські
кораблі ніж це
було б можливе при бомбар -
дуванні яструбо - літаками чи
звичайним поземним бомбар-
дуванням На америк літако
носці Тікондероґа було 337
жертв коли в нього поцілили
два ніп літаки - самогубці мин
січня коло Формози
Подає генерал - майор Генрі
Б Сейлер начальний старши-
на Постачання ЗДА що за
час німецької війни Америка
стратила 5000 повзів
Через пролпви Босфору й
Дарданслів переплпіп па Чорне
море 10 міиоловціп які Аме-
рика післала Росії на основі
вниапми - позички
Подають' що Сталін при-
був па нараду в Потсдамі вже
з готовими пропозиціями за-
мирення під Ніпона Слова в
промові представника америк
делєгації'з Берліна які пода-
ні шпце вістку цю підтперд --
жупалн б Отже чи не поїде а-ме- рик
делегація кудись па
звільнену від піпонців терито-
рію па мирові переговори?
Рознеслись чутки що иіпон-ськ- а
мирова делегація впїха --
ла з Окінави ппапрямку Вва-шпнґто- ну
Німці ще бються
Подають із Постою Третьої
Армії (америк) в Баварії що
в баварських Альпах усе ще
бються розсипані групи зав-
зятих німців із Гвардії Еліти
— ведуть розпачливу парти
занку
У Парижі зачалась судова
розправа прошв маршала Пе- -
тепа за зраду держави Про
куратор казав буде дома-
гатися кари смертн а пізні-
ше Пстеиа можуть помилува
ти Перші свідки прибули : б
президент Алберт Лєбрун і
б преміери Пол Рейио й Еду-ар- д
Делядьє Появу Петепа в су
ді зібрані глядачі зустріли бу-капп- ям
мявкаппям і іншими
признаками неприхильності!
Судову залю опорожпепо її
заряджено перерив на 45 ми --
пут Навколо суду й всереди-
ні стоїть сильна варта з 600
людей
-- о§їо-
ПОЛЬЩА ДОМАГАЄТЬСЯ
ШТЕТІНА
Польська Народова Рада
в Варшаві заявила що най --
перше питання це справа по-сунен- ня
кордонів Польщі на
заході до рік Одри й Найси —
і частина пристані Штетіиа я-- ка
лучить Берлін з Балтнком
Премієр Осубка - Моравскі за-
явив на повній пленарній се --
сії що нові кордони „мусять
бути встановлені можливо як-
найскоріше" Так само заповів
Осубка що будуть переведе-
ні „вільні й несилувані" ви-
бори Але коли це буде не
сказав Закликав Премієр
польських вояків ізза кордо --
ну вертати до „вільної" Поль-
щі і щоскоріше повертають
поляки зза кордонів то ско-
ріше можна буде ці вибори
відбути За менші провини ка-
зав уряд оголосить помилуван
ня
3
ДЕ ВАЛЄРА ПРО СОЮЗНІ
НАЦІЇ — Премієр Ейре де Ва
лєра каже що теперішня ор-
ганізація Союзні Нації ще
гірша від старої Ліґи Націй
бо в старій Лізі малі народи
мали більше голосу й впли-
ву Тому на його думку тре
ба створити нову Лїґу — Кон-
федерацію Націй
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainskyi Robitnyk, July 27, 1945 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1945-07-27 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
| Identifier | RobitD5000235 |
Description
| Title | ucle0244 |
| OCR text | БОГ І БАТЬКІВЩИНА ПРАЦЯ ТА ЛАД Ол іНе Роипдлііоп 339 ВаіНиШ Зі о СНгізИапііи Тогопіо 2-- В Опіагіо ТНе ЇЛсгаіпілп Тоіїетж 8КаІІ Виііа ТЕЬЕРНОИЕ ЧА 4133 А Ргозретоиз РиіитеІ 5 ц — ЗА ЧИСЛО - 5 ц 5 с — РЕВ С0Р¥ — 5 с V КЖЖЖЛГІАМ ТОЖ&ЖМ ГіШау Зиіу 27 1915 Уоі XII N0 ЗО ТОКСЖТО 01ЯТАШ0 Рік XII Число ЗО Пятшщя 27 Липня 1945 Сенатський Комітет Закордонних Узаемии ЗДА Прий- няв Чартер Союзних Націй У промові своїй виголоше- ній у Берліні серед нарад ве- ликих Трьох президент ЗДА Труман заяБіїв що Америка ве ла війну тільки для того щоб цілому світові запевнити мир і добробут і що плян є зап- рягти ту машину що пере -- могла нац - істпчну Німеччину до закріплення мира щоб за- певнити „иайвеличавішпй вік в історії людства" Промову свою виголосив пре зпдепт Труман у простих зро зумілих для пересічних людей словах її вважають за щось більше як за порожні патріо- тичні слова що з-по- за таємин чиостп якими окутані наради рознеслись із столиці перемо женої держави Уважають їх! за політичний статут Америки І хоч у промові цій що три- вала тільки одну мппуту й 50 секунд не були сказані ніякі пояснення як Америка думає цс осягнути то однаково її будуть пильно студіювати по всік столицях Европн й Азії як лінію американської днпльо-маті- ї по війні Промова Трумапа не огра-ппчувала- сь тільки до Европн Є загальне переконання що Президент також мав на думці що Америка не має ніяких намірів посягати по землі чу- жих націй не тільки в Европі а й па Тихім Океані Чорчпл і Атлі виїхали мни середи до Лондону бо в чет- вер оголошено внелід виборів хто з них став премієром Справа Чартеру Президент Гарі Труман спо дівався що ще перед кінцем конференції зможе показати Чорчнлові й Сталінові підпи -- саипй Чартер Союзних На -- цій Але нагло америк Сенат змінив програму : замість у -- зятп під обговорення Чартер па перше місце поставив спра ДОБРЕ ПРАВО — Саскаче-ванськи- й парлямент ухвалив нове право — про забезпеку фармерів перед вірителями Нове право каже що в роках неврожаю посухи чи іншого природного нещастя коли збір із акра є менший як $С вар- тості! фармер автоматично на- буває право не платити на- лежної рати на сплат}' фарми познчальній фінанс спілці й крім того його" борг цій спілці однаково буде зменшений на 4% або на ту суму яка мала бути заплачена титулом від- сотків за капітал — узалежно-ст- и від того котра сума біль- ша Тепер фармер не буде боятися що його можуть вики нути з фарми § ПРОГНАЛИ КОРОЛЯ — Бель ґійський парлямент ухвалив постанову за якою король Лєопольд уважається за виг- нанця й не вільно йому верта- ти на бельгійську землю без дозволу парляменту Ухвалу що одобрив вже й сенат — 77 голосами против 58 Ще має підписати її регент Принц Шарль і вона стане правом ву монетарного акту з Бре-то- п Ввудс і міжпародпього бан ку Провідники сподівалися що скоро по тім прийде під наради Чартер Тим часом мпн тижня він щойно перейшов через перше обговорення в се- натськім комітеті Закордонних Справ На обговорення Чартеру зап рошеио голов ріжннх крає-ввп- х організацій провідників Церков виховних установ жі иочнх клюбів конгресменів вояків тощо З опозиції до Чартеру найголосиіша була Папі Агнес Ввотерс з організа- ції „Національна Сппп Зоря Матерей Америки" Виступи- ла з такими словами що її аж вивели з залі вартові Зміст її промови був такий : „Чартер цей створить світовий уряд для Совєтів зробить з Аме- рики жолоб для кормлення тих що не мають Дійсні во- єнні злочинці сидять ось-ту- т у цій кімнаті Я називаю п Стетіпіюса б міжпародпього банкиря" А коли вже вппро -- ваджувалнли її вартові кри -- чала : „Я не боюся всіх чор- тів в пеклі Все що ця країна потребує це доброї старо- модної американської рево- люції" - 'ґГ+ґ'&ІЇЇ Інший опозиціонер — фахі- вець будови мостів Елі Кор-бертсо- н з оганізації „Борись За Тотальний Мир" говорив : „Впротягу наступних 5-- 6 ро- ків ми станемо перед лицем превенційної війни капіталі- стичного світо протнв загрози зростаючої в силу гігаптнчної російської держави А коли б такої війни не було то за 15-2- 0 років ми станемо перед лицем війни за контролюван- ня світа комуністичною Евра-зіє- ю під проводом Росії" При го 'осуванні 21 голосів впало за прийняттям Чартеру один голос був протнв ПАНАХИДИ ЗА ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО За одержаними нами доте- пер вістками панахиди по по-мерш- ім як подавала амери- канська українська преса на скитальщнні в Европі Гетьма- нові України Павлові Скоро- падській відбулися до цього часу в таких місцевостях — у всіх випадках крім двох у церквах греко - католицьких : Отаві Ввиндзорі Гемилтоні Ошаві Содбури Делгай Ґримсбі — Онтеріо і в Ріджай-н- і Саскечеван У декотрих міс- цевостях участь узяли всі укр організації н товариства Док ладніші описи подамо в наст числі „У Р" АРЕШТУЮТЬ ВОЄН БРАН ЦІВ — Військова союзницька влада вертає до Югославії 250000 югосл б4 воєнних бранців яких багато будуть арештовані за свої політичні переконання яктільки діста нуться додому ііятдесять ти сяч уже відставлено й бага то з них уже арештовані ТИХ ЩО НЕ ХОЧУТЬ НЕ БУДУТЬ ВІДСТАВЛЯТИ Пише тижневик „Тайм" під-паголовк- ом „Сім Мільйонів": — У перших тпжпях по перемо- зі звільнені мільйони екпталь-ці- в загрожували створити ци- вільну анархію в Німеччині далеко більшу як суспільне виколіїипя через війну Голод- ні хворі й огірчені на цілий світ ці невільники й бранці зірвались із своїх оков і рух- нули додому подорозі часами грабуючи руйнуючи часами вбиваючи Але за короткий час їх усіх узято під контролю нагодовано відвошнвлено за- ведено до театру й посортова- но Цс зробила америк і брнт військова влада Тепер даль- шу працю вони передають ЮНРРІ Скптальців на території за хідпіх союзників з7 Німеччи- ні знайдено майже 7 мільйо -- пів Більшість із них „росія -- пп" й французи Але є й по- ляки бельгійці голяпдці гре кн югославяпп австрійці ес пайці литовці лотнші її естон- ці (а українця хоч би тобі од- ного! — „У Р") До минуло- го тижня відіслано додому майже половину Багато з тих що ще остали будуть дома ко ло вересня Навесні залишать- ся вже тільки ті що не до 'ви- міни: тисячі бездомних що не є громадянами ніякої дер- жави — не мають дому — і ТІ ЩО НЕ ХОЧУТЬ ВЕРТАТИ Союзники можуть собі посту- пати як хочуть з німцями й громадянами держав що по- магали Німеччині Совєти на- стоюють щоб усі росіяни бу- ли відставлені додому Але де- котрі росіяни не хочуть вер- тати А зах союзники не можуть силувати „певимініпіх' забиратися А їх має бути мільйон осіб Найбільша між ними група польська яка боїться Росії їх обчислюють на сотіш тисячу Польський уряд у Лондоні спо діється навероувати їх ди своєї бездержавної армії А--ле не хоче мати жидів Брптій-ськ- а й американська займай инцькі армії набрали з їх рядів тисячі робітників до праці Інші тисячі відходять до пра- ці на франц голяндські та бель гійсчі фарми й до копалень на працю Про існування між тими екп тальцямп українців звітовпк „Тайм"-- у навіть не згадує А-ї- х там около два мільйони! Він очевидно ділить їх за тим до котрої держави хто приналежний Отже українців що їх край під Совєтами за-числ- ює як видко до росіян із-п- ід Польщі до поляків Ось-щ- о мусять переносити члени бездержавного народ)' як от українського Навіть іменн їх- нього світ не реєструє Тож більше нам треба за них дбати -- о З о ЗГОРІВ КОРАБЕЛЬ НА ОЗЕРІ У пристани Сарнія над Озе- ром Онтеріо в Канаді згорів па сажирськин корабель Гемо-ни- к Подорожні і залога в чне лі 350 людей ледви виратува лися з життям Тому що по- жежа вибухла несподівано і об няла цілий корабель є бага- то поранень і покалічень Зго- ріли також магазини Канадін -- ської Національної Залізни- ці Уся шкода доходпть до $2 000000 ПАПЕРОВИЙ НАПАД НА АШСАДОРА Вулиці Бойпос Айресу сто- лиці Аргентини було засипа- но мнн тижня летючками з нападом па американського амбасадора Спруя Брадена Було їх так багато — вулиці від них біліли — що є підоз- ріння що це підпомагали а-б- о й організували урядові аргентинські кола п Брадепа незвано в них Кавбоєм Брадепом" „Погром щнком полуднево - американ- ських урядів" тощо Порівню- вано його до Аль Капоне та закидано що він очерпює Ар- гентину та що мав говорити що „запхає Арґегнтнну в сво-- ю кешепю як це зробив з Батістою в Кубі" Летючки по- явились незадовго по тім ко- ли на стінах будинків міні- стерств і інших публпчпих бу- дівель розвішено афіші з оскар жеііпям против п Брадепа що він є взвязку з недавнім вели- ким нещастям яке скоїлось в копальні Тенієпте в Чілє Родавапня летючок па вулп -- цях в Арґептдпі заборонене Але цим разом поліція нічого не казала о 5 § ? о КОМІНЯР ВПЛИВАЄ НА УРЯД Рух Віґіляптіб в Британії що його започатковав коміняр по фаху на прізвище Гарі Ков лі з Брайтопу зачав давати наслідки Уряд мусів заряди- ти щоб ті домовласники що мають порожні доми зголосн-л- н до своїх громадських уря- дів що вони впротягу 14 днів думають до них впровадити- ся бо коли ні то доми бу -- дуть зареквіровані па житла для родин вояків що не ма- ють де мешкати Рух Віґіллянтів зачав по -- шнрятись із Брайтопу на інші бритійські міста як Лондон і др Коміняр Бравлі "який на зиває себе „Ґовернором Руху" зібравши своїх однодумців наказав їм : займати всі порож ні доми й впроваджувати до них родини вояків без помеш кання не звертаючи уваги на обовязуюче право Зареквіро-ван- о в Англії вже поверх 90 000 домів Крім того міністер ство Здоровля уповажпило місцеві влади будувати додат кові доми не чекаючи на о-добр- ення міністерства і дава- ти дозволи на направн й віднов лювання житлових приміщень без обмежень Давніше доз -- воли були обмежені до $400 § ЧЕХИ ХОЧУТЬ ПОЗИЧКИ — Оголосив чехословацький мі ніністр Торговлі Д-- р Губерт Жіпка що до ЗДА виїде за пару тижнів чеська торговель на місія з повновластямн пере говорювати зо ЗДА про кре- дити й одночасно розглянутись на місці які є МОЖЛИВОСТІ! для Чехії одержати з Америки сирівці й готові товари Сам Жіпка до Америки не поїде а поїде група фахівців фінансів і закордонних торговців Хоче Чехія від Америки на один більйон дол позички Подіб- ні переговори веде в Лондоні чеський міністр Закорд Тор -- говлі Труман Виторговав Концесії ВІД Сталіна Частина Аме- рик Делегації Вже Виїхала До „Нового й Несподі- ваного Місця Призначення" ' Сенатор Кспет С Гвері (рес- публіканець із Небраскн) за- явив мнн понеділка що йо- го повідомило високе військо ве джерело" — яке відмовився паззатп — що до президен- та Трумапа воно післало доліа-гаин- я щоб він спинив даль -- шу тихоокеанську „різню" ви- явивши докладні точки підла-ч- і У домаганні подане між ін- шим що Ніпон мав би опо -- рожиитн всю завойовану ним територію й мали б бути пороб лені 'зарядження щоб зншцп ти пападпу силу Ніпона але імператор мав би задержати свій трон і територія власти -- вого Ніпопу не мала б бути зай ията Точки такі мали бути піддані Ніпопом через побіч- них неурядових „мацалмш-ків- " мира І цс високе військо- ве джерело каже Сенатор го- диться з точками цієї пропо- зиції й на їх основі післало до президента Трумапа листа У Сенаті він сенатор Гвері по- ставить запит чи Державний Департамент одержав щось подібного бо він мусів бути про такі „намацування" пові- домлений (Дсрж Департа- мент кілька днів перед тіш за- перечив немов би вій одер -- жав „щось що нагадувало б правдиву мирову пропозицію від Ніпона") У Потсдамі Вісток із Потсдаму не пус- кають Але подає АП що пре- зидент Труман виторговав від Сталіна згоду па важні а-мерпка- нські ціли такі що спо чатку здавалось для згоди не- можливі Президент і Сталій мали встановити атмосферу „сердечного порозуміння" Ма є це підноситися до справи за- кінчення війни з Ніпопом Про мовець америк делегації ка- зав що „це не є неможливе що здоровіле думаючі піп вій ськовикп й промисловці обєд-иаютьс- я для шукання мира щоб обминути важкої заіїман-щип- н своєї --країни" А коли б дальше опиралися то на Ні- пона буде звернена вся союз на сила включаючи н силу СССР" Тим часом Рой Портер із На ціональної Радіовисильні по -- дає з Берліна що частина а мерик делегації вже виїхала з наради Трьох із Німеччини а інші члени також лаштують ся до виїзду „на нове и несподі ване місце призначення" При їхавши до Ввашннґтону де- легація має виїхати на цілком нову територію для всіх ціл ком несподівану Війна Подає АП що ніп літаки самогубці осягають чотири до пять разів стільки поцілів в а-мерик- анські кораблі ніж це було б можливе при бомбар - дуванні яструбо - літаками чи звичайним поземним бомбар- дуванням На америк літако носці Тікондероґа було 337 жертв коли в нього поцілили два ніп літаки - самогубці мин січня коло Формози Подає генерал - майор Генрі Б Сейлер начальний старши- на Постачання ЗДА що за час німецької війни Америка стратила 5000 повзів Через пролпви Босфору й Дарданслів переплпіп па Чорне море 10 міиоловціп які Аме- рика післала Росії на основі вниапми - позички Подають' що Сталін при- був па нараду в Потсдамі вже з готовими пропозиціями за- мирення під Ніпона Слова в промові представника америк делєгації'з Берліна які пода- ні шпце вістку цю підтперд -- жупалн б Отже чи не поїде а-ме- рик делегація кудись па звільнену від піпонців терито- рію па мирові переговори? Рознеслись чутки що иіпон-ськ- а мирова делегація впїха -- ла з Окінави ппапрямку Вва-шпнґто- ну Німці ще бються Подають із Постою Третьої Армії (америк) в Баварії що в баварських Альпах усе ще бються розсипані групи зав- зятих німців із Гвардії Еліти — ведуть розпачливу парти занку У Парижі зачалась судова розправа прошв маршала Пе- - тепа за зраду держави Про куратор казав буде дома- гатися кари смертн а пізні- ше Пстеиа можуть помилува ти Перші свідки прибули : б президент Алберт Лєбрун і б преміери Пол Рейио й Еду-ар- д Делядьє Появу Петепа в су ді зібрані глядачі зустріли бу-капп- ям мявкаппям і іншими признаками неприхильності! Судову залю опорожпепо її заряджено перерив на 45 ми -- пут Навколо суду й всереди- ні стоїть сильна варта з 600 людей -- о§їо- ПОЛЬЩА ДОМАГАЄТЬСЯ ШТЕТІНА Польська Народова Рада в Варшаві заявила що най -- перше питання це справа по-сунен- ня кордонів Польщі на заході до рік Одри й Найси — і частина пристані Штетіиа я-- ка лучить Берлін з Балтнком Премієр Осубка - Моравскі за- явив на повній пленарній се -- сії що нові кордони „мусять бути встановлені можливо як- найскоріше" Так само заповів Осубка що будуть переведе- ні „вільні й несилувані" ви- бори Але коли це буде не сказав Закликав Премієр польських вояків ізза кордо -- ну вертати до „вільної" Поль- щі і щоскоріше повертають поляки зза кордонів то ско- ріше можна буде ці вибори відбути За менші провини ка- зав уряд оголосить помилуван ня 3 ДЕ ВАЛЄРА ПРО СОЮЗНІ НАЦІЇ — Премієр Ейре де Ва лєра каже що теперішня ор- ганізація Союзні Нації ще гірша від старої Ліґи Націй бо в старій Лізі малі народи мали більше голосу й впли- ву Тому на його думку тре ба створити нову Лїґу — Кон- федерацію Націй |
Tags
Comments
Post a Comment for ucle0244
