Ukrainskyi Robitnyk, June 09, 1944

              БОГ І БАТЬКІВЩИНА ПРАЦЯ ТА ЖАЛ
"КЛАІ-МА- А ТОІІЕНт Оп СЛе Уоипйаііоп
339 ВаХНитзХ 5 о СНгіЛішШу
Тогопго 2-- В Опгагіо ТЬе Іікгаіпіап Тоіїегм РОБІТНИК 5НаІІ ВиіІЛ
ТЕЬЕРНОКе' — ТУА 4133 А Ргохретош Риіиге!
5 ц — ЗА ЧИСЛО - 5 ц 5 С — РЕЯ С0РУ- -5С
Ч ч и КИЛТЛГТАЛГ тоіяеіі
Рік XI Число 24 Пятшщя 15 червня 1944 ТОВОІЧТО ОМТАКІО Гп'гіау --Іипе 10 1911 Уоі XI N0 21
©О
2 00 Квадр Миль Кораблів
Напроти Берега
АНҐЛІНІмі шляхи повні людей
фронт до
Подає Фредернк Ґрнфин із'візні — з колюмнами людей
верховного постою лаштунку возів повзіз криці
цької похідної сили що бій на на будову шляхів тощо Кож
берегах Франції це перегони не порожне поле при дорозі за
за час і проти часу Ціле питан
ня в тім котра сторона скорі-
ше зуміє згуртоватн свої сили
до бою Але Союзники мають
повну контролю на морі й по-
силають військо й машини та
інші матеряли на другий бік
так скоро як тільки може спра
з тим перевіз Тим ча-
сом рухи німців на землі спи-
люють великі хмари союзни-
цьких літаків із" повітря По-
розривані залізні шляхи й го-
стинці утруднюють німцям пе-
ресувати військо куди треба
і мабуть через те німці програ
ли перший змаг у цій бороть-
бі бо завдання їх було зіпхну
ти висадних на берег у море
а того вони не доконали І со
юзницькі сили вже не тільки
другий тиждень на континенті
але й закріпили за собою те
що здобули Тепер зачинаєть
ся друга фаза боротьби до
якої й одна й друга сторона
стягають сили
По другій фазі прийде третя
— тоді коли німці розвинуть
повною силою свій протпна-сту- п
Можливо що він оце й
зачався Можливо що оці на-
ступи німців це найбільше на
що їх ще стати Іншими сло-
вами : заходить питання чи
Ромель зможе той повною си-
лою протинаступ зачати беру
чи під увагу цей факт що Со-
юзники не дають йому часу
віддихнути
Один морський союзницький
авторитет каже що удача чи
невдача Виправи залежатиме
від здібности фльотн держати
вільними морські шляхи до то-
го час}- - коли буде цілком за-
кріплений мостовий причілок
у Франції А це робить союз-
ницька фльота знаменито па-
нуючи без суперництва на мо-
рі Перепливає вона з Англії
до Нормандії і назад немов
ліст із кораблів Наприклад
ня якооі напроти Мостового
Причілка в Франції стоїть та-
кий міст довгий на 40 миль і
на 5 миль глибокий що вдій-сност- и
робить 200 квадратових
миль простору зайнятого ко-
раблями самими ! Ждуть во-
ни на вивантаження того що
мають на собі або щоб забра
ти матеріяли чи людей із бере
га
На тім боні
А на другім боці на терито-
рії Британії країна аж кишить
від озброєних людей і матерія
лів — цілком інших від тих
що спочатку на скору руку Те
пер відходить важчий мате-рія- л
: до будови машинерія
як також свіжі підкріплення в
людях і стріливі
Шляхи в цій стороні Англії
звідки харчують наїзд заповне
ні день і ніч але ніколи не за
запасів що відходять на
союзнії- -
витися
Франції
повнене таооруючими людьми
й заложеним матеріялом що
чекає своєї черги але замішан
ня не завважно ніде Плянн
як' це все зробити були вироб
лені давно наперед Скрізь на-
писи усе знає місце свого при
значення Села займаються
своєю роботою військо йде
своєю дорогою
Найбільше цікаве те що хоч
дороги так заповнені й так за
повнені пристані де вантажать
кораблі то налетів із повітря
майже нема Повне верховод
ство на морі страти в кораблях
звело до одиниць хоч швидкі
німецькі торпедовці й Е-чов- ни
що женуть 50 миль на годину
пробують увірватись у середи
ну конвоїв кидаючись на кри-
ла від сторони Шербурґу й
Ль'Авру Було кілька гарячих
сутичок нераз із віддалі усего
15 ярдів та ворожих торпедов
ців звичайно відганяли
-- :з:-
ОСТАННІ ВІСТИ
ГОЛОСИТЬ НІМЕЦЬКЕ РА
ДІО — що німці в протинасту
пі відбили зайняте американ-
цями по двох днях боїв місто
Монтебурґ у Нормандії
НІПОНЦІ СТРАТИЛИ — 13
кораблів між ними протитор-педовц- я
й кілька вантажних і
141 літаків під час палету аме-
риканських бомбовнків па Ма
ріянські Острови подають із
Перл Гарбору
ЧЕРВОНІ НАСТУПАЮТЬ —
уздовж фінського фронту від
Мурманська до Фінського За-- )
ливу Фіни відступають і як
голосить Москва часто під І
даються
ЧОРЧИЛ У ПАПИ — Подає
Ватикану вівтір'
прийняв
чила звязкового при
провідникові югословянськнх
партизанів-комуністі- в Тітові
ВИВЕЗЛИ КОРОЛЯ — За-
раз по висадці Союзників на
береги Франції німецька влада
вивезла до короля
Бельгії Лєопольда Лєопольд
наказав 18 травня 1940 свому
війську зложити зброю й за-
ключне з німцями передмиря
пізніше відмовився виконува-
ти королівську владу зазначу-юч- и
що основа суверенності!
це воля
ШВЕДИ — під натиском Со-
юзників зменшили Німеччині
достали калькованих ложит
потрібних до повзів літаків
і фабрик німецьких Це
вважають за признаку що
Швеція рішилась вірити шо Ні
меччнна програє війну
КИПИТЬ ФРАНЦ ПОЛІТ
КОТЕЛ
Голова Комітету Дер
жавного Визволення й началь
ний командант Французької
Армії ген де Голь проголосив
свій Комітет тимчасовим уря
дом Франції наперекір настав
ленню Британії й Америки які
Комітетові признають тільки
право заряджуватп звільненою
від німців срранцузькою тери-
торією в Европі Де Голь ні
чого собі з того не робить од
ночасно порозуміваючнсь зо
збіглецькнмн урядами в Лон
доні щоо вони погодились ПО
го Комітет визнати за уряд
Про наставлений головних
союзників до питання про ко-
мітет де Ґоля вказують скида-
ні з літаків на території Фран-
ції летючки з закликами до
населення за підписом генера
ла Анзенговера де сказано що
„члени франц військ місії"
прилучені до його постою бу
дуть помагати йому заводи ги
власну адміністрацію до часу
вільних демократичних вибо
рів Про генерала де Ґоля та
його комітет летючка не зга-
дує нічого
Тим часом представник
франц Комітету Держ Визво-
лення в Лондоні Морс де Жап
зробив демарш до союзних
урядів звертаючи їм увагу на
той факт що Комітет в Алжи-
рі проголосив себе тимчасо-
вим урядом Франції
І от президент Рузвелт за-
просив де Ґоля до Ввашинґто-н- у
Де Ґоть про прийняття за
просин ще не повідомив але не
сумніваються що він не відмо
виться щоб використати таку
нагоду Британія що також
не хоче накидати Францї уряду
знадвору Комітет за тимч
уряд визнала б тільки затри-
мує її відмовна постава Амери
ки Тим часом поміж менши-
ми урядами в Лондоні зачинає
накльовувати підозріння що
всликопотуги хочуть мати в
повоєнній Европі верховладне
становище
Найближче до визнання Ко-
мітету за тимчас уряд підій
шла Росія визнаючії за ним
право „представляти держанні
інтереси Франц Респуотики
й визнаючи його за „провідин
ка всіх франц патріотів що
ми амоасадорамн
--о§о-
ПАПА ВІДВІДАВ РИМ
Перший раз від часу зайнят
тя Риму німцями Папа Пій XII
виїхав поза мури Ватикану й
під одушевлені оклики товпи
вдався до церкви Св Ігнатія
близько Піяцца Кольона щоб
подякувати за заховання Риму
від знищення У церкві цін
знаходиться славний малюнок
із 9 століття Мадони Божої
Любови й перед цим образом
Папа молився
Папа Пій виїхав із Ватикану
о год 6-- й і помало їхав через
в супроводі своєї свити
в трьох американських автомо
білях Товпа вітала плескала
викликувала знаючи що Папа
евєсь час просив щоб Риму не
нищити У своїй відправі Па- -
АП з що мил ставлять опір Гітлєровій тнра-к- а
Папа Пін XII на по-ці- ї" — і погодилась обміня-слуханн- і
майора Рендолфа Чор тнсь з Комітетом відпоручни- -
ьрнтанн
Німеччини
а
троків
франц
вулиці
Прешіер Чорчил На Побоевишу в Франції
Согознї війська стало посуваються вперед В Італії німецький відступ спинився Черво-
ні врізались у лінію Манергаііма на Карельській Шийці прямуючи на Вінпурі
Наїзд відбувається надзви-
чайно успішно До цього ча-
су союзні війська позаймали
вже декотрі міста при березі
як Бає Ісіні Сен Круа Сент
Мер Егліз Монтебурґ і Форс
де Серісі у видаленні кілька
миль від Ст Ло та наостанку
Карентап важний стратегічний
осередок Коло Ст Ло Союз-
ники найдальше висунулись у-гл-
иб
краю Наизавзятіші бої
відбуваються в околиці міст
Каап і Т'ї Сюр Сел де бються
кападійці і де німці підсила-
ють свої панцирні частини Мі-
сто Т'ї Сюр Сел переходило
вже кілька разів із рук до рук
але держать його німці У Ка-а- н
відбувались уже бої на вулп
цих тепер бій іде в віддалі око
ло б миль'від берега Загалом
Союзники посунулись углиб
країни- - від берега пересічно на
10 миль декуди менше як каже
ген Монтґомері начальний ко
мандант операційних дій на бе
резі Франції
Завзятий Чорчил
Старий „Ввипі" Чорчил не
втерпів і поїхав на протнтор-педовц- і
оглянути побоєвище
щоб власними очима побачити
що вже зроблено а що ще тре
ба зробити Одночасно відві-
дали французький берег також
військові провідники амери-
канські але обидві групі разом
не сходились і окремо вернули
до Британії З премієром Чор
чилом їздив премієр Пол Аф
рики Яи С Сматс і пол мар-
шал Сир Алан Брук началь
ник імиер 'генерального шта-
бу : в американській партії бу
ли : ґеп Айзенговер началь-
ний командант союзницьких па
їздних військ ген Джордж С
Маршал начальник ґенер шта
бу армії адмірал Ернест И
Кннґ нач командант америкап
фльоти і ген Арнолд началь-
ник америк летупства Аме-
риканці відвідали здобуте їх-
нім військом місто Ісіні
Про положення па березі
АРХИВПИСКОП ПРОТИ ПАПИ
Аохиєпископ йорку сказав
на проповіді в Лондоні иавязу
ючи свої слова до слів Папи
який закликав щоб скоро за-
кінчувати війну й не ганятись
за знищенням противника —
що він з словами цими не по-
годжується Говорив Архиє-писко- п
: „Ми боремося проти
жорстокости тиранії й зрад-
ництва найобридлнвішого ви-
ду" і тому „ми не можемо по
годитися з його Святістю Па-
пою щоб ставити на одну дош
ку тих що війну зачали з ти-
ми що її продовжують — і з
тим що він пропонує мир на
основі переговорів З мораль
них міркувань ми відкидаємо
переговори з тими грішними
кримінальниками що спричини
ли людству стільки страждань"
говорив Архиєпнскоп
па молився щоб воюючі сторо
ни пошановали н усі інші міста
так як пошановали Рим
Франції говорить ген Монтґо
мері таке :
Союзники ми грали бій за бс
реги м компіідпмт наїздіюі ви
прави є „щасливії її дуже ща
сливії н Даючи майже і -г- одинний
доклад про положення
около 50 брптійськнм і амери-
канським звітонпкам преси ге-
нерал Монтґомері сказав що
німецьких воєнних бранців на-
ловлено до того часу вже око
ло 7000 (неділя ннечір) між
ними дещо шпонці Пить ра
зів повторяв геп Монтґомері
що Союзники „виграли бій за
береги вже першого дня" За-
питаний про ннс'іавлюнаїїий
німцями „західній мур" гене-
рал відповів що як виглядає
ніякого муру нема З воєнних
бранців 3200 зловили каналій
ці що бються в околиці Каап
Ширина союзницької висад-
ки на березі тепер виносить
около 60 милі вздовж говорив
Генерал насхід від ріки Орпи
до американських становищ
що около 18 її під Шербурґу
Шербурґ треба Союзникам здо
бути якнайскоріше бо потріб-
на пристані з глибокою подою
для вивантажування воєнного
приладдя Ціль отже Союзнії
ків є врізатись клином у пів-остр- ов
Нормандії щоб відрі-
зати 'Шербурґ і німецькі під-
кріплений Це стараються вико
пати американці які здобули
Корситап Цілої зайнятої до
тепер території Союзники ма-
ють у своїм посіданні около
800 квадр миль
Повного иротипаступу німці
ще не зачали підкріплення їх
стягаються чогось дуже пома-
ло мабуть шляхи порозривані
бомбами з літаків кидають
усе що приходить у бій щоб
покищо спинити дальше посу-
вання вперед Союзників За
зле уплнноиаііу оборону бере-
га заплатив маршал Ромель —
своїм становищем головного
команданта оборони берегін
як подає І5ЮП за знітом до Ів
пинґ Стендард"-- у
Німецької сили в бою начи-слюю- ть
уже на коло 250000 лю
деи мімці обчислюють сили
Союзників на березі вже на
ЗО до 45 дивізії це б то около
піимільйона людей а 15 диві-
зій чекає її Англії Крім того
Союзникам громом помагають
иеликанські гармати з бойових
кораблів бритійських і амери-
канських Кажуть що на по-
боєвище прибув Гітлєр і засію
вав свій постій 100 миль наио-лудн- е
від Каап З декотрих
здобутих місцевостей як Он-фле- р
Трувіль Дервіль Союз-
ники мусіли відступити
МІЖ ВЗЯТИМИ В ПОЛОН 1ІІМЄ- -
цькими вояками є ріжні націо-нальност- н
: найбільше росіян"
(кажуть що около 100000 „бі
лоросіян") є поляки голяндці
сспанці шпонці и турки „ро
сійські" війська кажуть не ма
ли навіть над собою німецьких
старшин що дивно як німці
могли їм довірити таке важне
завдання
Німці зачали обстрілювати
англійські міста далекостріль-нпк- п
гарматами декотрі стріль
на залітають дуже далеко в
край Обидві стороні густо
скидають понітроніїісько поза
плечі ворога Роблять це Со-
юзники роблять це німці Мім
ці хваляться що „багато" со-
юзного поиітроніпська вилови
лп а ще більше ішнпщплп
Німці голосять що острови
и Каналі — Джерзі Гі Ґерпсі —
нони „під ворога очистили"
Пише „Фслькіїнср Беобахтер"
орган ГІтлєра що успіх наїзду
буде просто означати кінець
для Німеччини
В Італії Гі Росії
Союзні війська в Італії дій-
шли за відступаючими німця-
ми вже до около 50 миль панів
піч від Римі' дійшовши до Анс
цапо Чотирнадцята німецька
армія що боронила Риму ціл-
ком розбита скоро відступала
аж прибули попі дивізії з пів
ночі десята армія ціла від-
ступає з-н- ад Адріятику також
але відступає в порядку Чотпр
иадцнтій армії підійшли під-
кріплення п нона повернулася
лицем до наступаючих Союз-
ників Також Восьма союзни-
цька армій відчула сильний
спротив Це мабуть признака
що німці думають там на дея-
кий час спішитися заки дій
дуть до головної своєї оборон
пої лінії Мові німецькі части-
ни мають складатися з друго-
рядного війська між ним 162
туркомапська дивізія зложена
із зловлених азіяцьких '„росі-
ян"
Червоні зачали наступ на дон
го дрімаючім фінськім фронті
й із першого розгону вріза-
лись у фінські укріплення на
Карельській Шийці попише Лє
ніпґраду і в прорив зачали га
титл повзи важкі гармати й
військо простуючи на Війпурі
Каже Москва що червоні вій-
ська врізались у фінські стано-
вища па просторі 25 миль ши
рокім і па коло 12 миль углиб
і що фіни заскочепі скоро від
ступають не маючи навіть ча-
су понищити мостів за собою
Каже сов комупікат що черво
ні здобули вже 82 замешкалих
місцевостей між ними Теріокі
27 миль від Ленінграду й 160
миль від Гетьсінок Фіни ки-
нули в протинаступ запасні вій
ська але червоні кажуть що
вони дальше посуваються виє
ред зайнявши Квіеннапу 40
миль від Війпурі
Німці голосять що в боях
коло Яс вони „винищили або
рішально потовкли" найменше
10 російських дивізій піхоти
Червоні дали американцям
бази на своїй території мабуть
в Україні звідки вони набира-
ють стрілииа й газоліни й бом
бардують місцевостн яких інак
ше не могли б досягнути
Ніпонці окружили важне ки
тайське місто Чангшу загро-
жуючи зо спротивом Китаю по
кінчити Американці бомбар-
дують острови Сайпан Тініян
і Ґвам острови Маріянські н
Паляв