Ukrainskyi Robitnyk, September 30, 1938

              БОГ І БАТЬКІВЩИНА ПРАЦЯ ТА ЛАД
-- Фі
ТТкгаішап РиЬІівЬіпг Со Оп іЬе Гоиийаііоп
510 Кіп Зі "езі ОГ СЬгізііапіІу ІЬе
Тогопіо От
Теї Те7А 4133
І' --'!'?і"е'УЯ? С К Л А ЛГ ІЕЯ
0ДИН0НИГ1 УКРАЇНСЬКИЙ ЧАСОПИС В СХІДНШ КАНАДІ ТНЕ ОХЬ ІЖКЛІКІДО 7ЕЕКЬУ т ЕЛЗТЕІШ СЛТчтЛОА Піна 5 цептів
Рік V Число 39 П'ятниця ЗО вересня 1938 ТОКСШТО (ЖТ їїіііиу Яср ЗО Ш5 Тої V Хо 39
У
Промова Гітлера післанці відозва Рузвел- -
та до 1Х мобілізація по всіх
хах оудинків А всеж
Пригадався народам 1914 рік
Цілий світ находиться в передвоєн-
ній гарячці Гарячку ту до найвищо
го еуиіия піднесла промова Гітлера
дня 20ІХ ідо її а запертим відди-
хом слухав цілиіі світ із запитом в
очах:- - мир чи пінна? Люди покида-
ли свої заняття слухаючи Гітлєро-г- ої
промови: Промову почав Гітлер
о 2 —її год нопол по торонтонеькім
часі
Сьогодні не говорить Провідник
ані людина а говорить цілпи ні
мецький нарід" „міліоші осіб того
народу що зараз слухають є як од
на особа а ці слова вони вважають
за спою власну заяву Хай державні
мужі інших націй подивляться пав
коло себе іі переконаються чи іі у
них таке саме"
„Тут не розходиться о Чехослопа
кім Тут енрапа іідс про н Бснс-ш- а"
„Ми не є зацікавлені в угнітанні
чужих націй і не маємо бажання
мати їх мін собою Ми хочемо жи-
ти наймім власним життям і дозво-
лити іншим жити своїм житнім"
„Ту силу що її має тепер Німеч-
чина створила вона собі сама Пі-
хто не докладах до того' „Колись
і німецький нарід повірив в клич
„самоозначешія народів і його без-
стидно ошукали" „Я пропонував
розброєишг а потім обмеження
зоровім — держави не погоди-
лись" „Я тоді днями й ночами по
мав пороїтись Г коли світ хотів
зброї то тепер ту зброю має на ево
їх раменах також і німецький на-
рід" „Я вояк і тому знаю що зна
чить війна Тому я намагався зав-
жди мирним шляхом дійти до роз-
вилки здавалось би неможливих
справ"
„Демократії що кидають мкр"олю
іншими кличами є в дійсності! най
кровожадніші нідюдиіувачі до вій-
ни" „Помалу більше іі більше 'на
цій відходять від ідіотичного жсисв
ського обману: вони відходять не
від гуртових мирових зобовязань
а від гуртових зобовязань воєн-
них"
„Це є моє останнє домагання що
л його ставлю перед Евроиою але
цс є домагання що я його не попу
шу ііого історія така: У 1918 році
Середня Европа була розідрана іі
полатана деякими дурацькпмн чи
божевільними так званими держав
ними мужами на підставі клпча Са
мопнзначення й права народів" Без
огляду на історію походження на-
родів без огляду на їх національні
бажання й їх економічні конечно-
сті! воші помежували Еврону й по-
робили нові держави Цему завдя-
чує існування Чехословакія"
„Та чеська держави повстала нл
одній великій брехні а ймення її
батька було Бенеш (крики: на гак
з ним") Пан Бенсш тоді сказав г
Версаю шо там є чехословацький
нарід Він мусів видумати ту бре-
хню щоб поважніше представити не
значне число своїх соилеміпнпків
Англіосаксонські державні мужі не
дуже биті її географії н національ-
них питаннях не думали Перекопу
ватнея в правдивості! того тверджен
ня п Бенеша бо колі! б вони були
це зробили то були б переконали
ся що нема такої нації лі: чехосло
влцькл але що це чехи іі етовтпн
іі що словаки не бажають мати ні-
чого спільного з чехами Вкінці ч
хи через п Бенсші апектувалн СіОі
РОБІТНИК
ТЛГІА ТОЇ
СВІТ ПЕРЕДВОЄННІЙ
Чемберлейна
державах гармати на да- -
таки: чи буде війна?
вакію Але що це не вистарчало тій
державі до життя вона просто взя
да собі 3500000 німців проти їх
права самовизначитись і протії їх
волі самовизначитись Однак цс ще
не все Додано їй 1000000 мадярів
потім карпаторусів і нарешті кіль
касот тисяч поляків"
„Ту держану вжив больиісвнзм за
свою вихідну точку"
„Те не мн шукали стику з боль- -
пісвпзмом але большевнзм ужив ту
держану щоб прокопати собі канал
у Середню Еврону І тепер настає
таке скандальне положення: та дер
жава що нею кермує тільки меншії
на населення силує свої національ
ності! до того що вони одного дня
будуть муеіти стріляти своїх бра-
тів"
„Я співчуваю долі мадярів сло-
ваків поляків українців — але при
родію я говорю тільки про долю мо
їх німців"
Підчас тої промови Гітлєр громо
ним голосом заявив що він хоче ма
ти Судети перед ІХ Інакше він
як вояк сом поведе своїх німців на
зєдинеиня зо своїми братами
Три годині перед промовою Гітлє
рл прилетів до нього нісланець Чсм
берлейна сир Гореііс Вімсон Та-
кса президент Рузвелт внелан Гіт-лєр- ові
просьбу не допустити її Евро
ні до війни Отис промова Гітлера
проходила пис під враженням тих
двох післапців як також і під вра-
женням що ЧСГ відкинула ііого
останні домагання
По півночі виголосив свою промо
ну Чсмберлеіін заявляючи що він
такн не покидає спроб захороннтн
світ від війни А світ цілий запору
шився По всіх країнах почалась
мобілізація По дахах столиць повії
ставлюваио протіїлстуиеькі гармати
Пороздавано газові маски Британія
заявила в імені своїм і Франції що
вони Гарантує виконання згоди Чехп
слова кії віддати Судети Німеччині
але через переговори іі не нагло —
а рівночасно поробила зарядження
до конскрипції в Англії Король про
голосив „Стан Поготівія" видано
наказ мобілізації фльотн й летун-ств- а
іі почато виселяти дітей з сто-
лиці Подібно поступила іі Франція
Чусоліні покликав 0 річників Бель
гія собі Сонети з радощів скачуть
Янкель Суріц совєтеькпіі амбаеадор
у Парижі почав чогось нараджувати
ся з французьким міністром закор-
донних справ Бонпс-то- м Отже всі
очікують 1-- го жовтня цебто вибуху
війни Г всі переконані що дня ІХ
вибухне еврон війна
На другий день по промові Гітле-
ра в тій самій годині в надії вряту
вати мир виголосив ще одну промо
ву Чемберлейн Він сказав між ін-
шим:
„Олнзь-- лк м:і не симпатизували С з
мною герхаеоо шо стділ перед линем
селнкого могучого сусілз VI! н? може-м- о
в усіх сСстаїших втігати в війну иі-г- у
Імперію ТІЛЬКИ залл неТ Коли б V!!
цілі! їоюзїтн то мусііа б бупі більша
причина ►: та"
„Але коли б мн набрали перс-ігонаші-в
шо лкась наш рішила завололіти світом
ПОГРОЗОЮ СВОЇЇ СКЛИ Я ВІЛЧ)Ї1В би шо
точу трс-С- а було б протиста витись"
Загальне переконання такс що
буде війна Чи буде?
1 — Британія заявила що коли
Франція станс в обороні ЧСР і Со
вєтіі підуть за нею то по стороні
Франції піде Гі вона Совєтн заяви-
ли шо коли піде Франція то пі-
дуть і воші Отже всі будуть чекати
ГАРЯЧЦІ
МАСОНИ ВТІКАЮТЬ ІЗ ПРАГИ
Згідно з вісткою що її лондон-
ський „Кетолнк Тайме" одержав з
Дубліна іі ту вістку потім передру-
кував часопис „Ля Лііїр Бельжік''
— масони роблять підготовку щоб
осідок інтернаціоанльної Фрапко-м- а
сонерії перенести з Праги до Дублі-
на в ірляндії Постанова ця запала
з причини неспокійного положення
в Середній Европі як також у цілії
щоб масоиерію бритійську й амери-
канську більше довірочпо знизати з
масонерією континентальною Дуб-
лін вибрано тому бо католпцькй Ір
лнпдія с настроєна ліберально
Багато познак здаються потвер-
джувати ту вістку Ці познаки цс:
нагла згода франко-масонер- ії Полуд
нової іі Північної Ірляндії в користь
ірляндської єдностн коштовна про-
паганда того що називають „Фран
ко-Маеон- ерія Біла" іі відвідний Ір-
ляндії визначними масоипмн з евро
пеїіськнх і американських країн На
значуіггі ирн тім нрм імя н їдена
що вибрався в ту країну „на відно
чпної"
(„Ль'АкСІон Насіондль" Женева 10 IX)
ДЕЛЕГАЦІЯ УЦНР
Нова Свобода" з Ужгороду з
81Х подає донесення з Праги що
там приїхала делєґація Української
Центральної Народної Гади під про-
водом голови Гади о Лвґустппа По
лошпна іі у складі таких членів Га-
ди: посол Ют Гевей род От Клону
рак о Дмитро Попович д-- р Мико
ла Долинай Василь Приймай 10 Гу
спай Василь Сверсияк Г Чобаи і
д-- р Стсиан Госоха
До УЦПГ-д- н входять усі україн-
ські партії Закарпатської України
й „Нова Свобода" називає її „Вер-
ховним політичним органом на Під-нарпат- ії"
УЦИІ' на з'їзді 1100 де-лєі'а- тів
дня 4 IX в Ужгороді поста
вила домагання виконання чехоет
урядом автономії іі запротестувала
проти того щоб її відривати від
ЧСР
Отже всякі виступи тінотн того
Спільного Українського Фронту на
Закарпатті можуть бути бажані тілі
кн певним чужим чинникам! А та
ла почин Франції
2 — Францій щоб" пішла то му
сить наперед згідно зо своїми зобо
вязаннчми скликати Лігу Напій і та
Ліга Націй має назвати Німеччину
напасником Інакше не можна А
якже Німеччину можна буде назвати
напасником коли вона будр брати
те що їй вже признали: Франція
Британія іі сам? Чехословакія —
Судети — тількнщо не погодились
ще якими способами ті Судети ие
редатн іі перебрати? — Чехія хоче
комісіями іі переговорами щоб ви-
гравати час а Німеччина хоче зараз
Я — Коли Ліга Націй навіть і
назвала б Німеччину напасником то
заходить що питання що таке Чехо
еловакія бо дня 21 IX Чехослова-
кія з Судетами перестала існувати
сам? Чехословакія зреклась Судстів
в користь Німеччини а премер Деля
діє мни тижня зазначив що Фран-
ція ніде тоді в підмогу ЧСР коли
територія ЧСГ поза Судетами бу-
де заатакована А Гітлєр тої терито-
рії атакувати не має бажаніш
Отже Гітлєр займав би Судети
а Франція чекала б Чекала б Фран-
ція — чекала б Росія н Британія
Вилазить на верха демократична за
бріханість
Зрештою 1- -й жовтень завтра
ОСТОРОГА
„Новий Шлях" ч39 приніс зазиг
до всего українського народу" щоб
починати акцію за домаганням само
стійности для Закарпаття й при тім
подає вістку гро вибух на Закарпат
ті повстання
Звертаємо увагу нашим читачам і
українському громадпнсутоу що ак-
ція та є в першій мірі звернена про
ти Української Національної Ради
на Закарпатті що в її' склад входять
усі українські партії Закарпаття й
творять Спільний Національний
Фронт під головуванням д-- р? о Во-
лошина ГДроти того Спільного Фрон
ту є направлена почата ОУН ак-
ція що ясно видко з рсд статті в
тім же часопису Іншими словами
— є цс самочинний вис кок ОУН! За
значуємо що до вістки про „повстан
нл на Закарпатті" поданої в „Н
Шл" треба поставитись із застере-
женням і критично У теперішнім ча
сі треб? єдности Розбивання спіль-
ного українського фронту може бу-
ти потрібне хіба чужим чинникам
Доки положення не виясниться не
сміємо робити жадних виступів
щоб нерозважним виступом не по-
шкодити українській справі
У ПРЕМЄРА ЧСР
кий виступ там почала вже ОУН
ігри помочі кількох безвідповідаль-
них людей розкинувши летючі и по
Закарпатті щоб по слухали УЦПГ-д- н
але слухали якогось ІЇК ОУН що
звідкись там наїмо ніби з'явилось
Деяких з тих осіб що є в звязку з
тим розкиданням летючок (закли-
каючих до самочинного виступу іі до
бунту проти УЦНР) чехоет влада
арештувала
ЦЕЙ ЗНАЄ НАПЕРЕД
Під кінець минулого тижня н „От
'ґава Ситнзен" появилось такс ого-
лошення що ііого випущено з ні-
мецького генерального консутяту п
Канаді:
Німецький Генеральний консулі
на Канаду сердечно запрошує кожно
го німця й кожного каиадійця 'н-
імецького походження в Оттаві взяти
участі у німецькім „Дні Подяки"
що відбудеться в суботу дня 1-- го
жовтня 1038 року в 830 ііоііог п
зїздовій салі гостіііїниці „Шат Ло-рі- с"
в Оттаві"
1 жовтня — це день що в пім
світ сподіється походу німців на Су
доти іі їх злукн з Німеччиною Не-
вже це мав на гадці німецький ге-
неральний консулі коли випускав
то запрошення?
СТРАТА СУДЕТІВ — ЦЕ ДОБРО
ДЛЯ ЧЕХІВ
Американські торговельні кола
думають що страта чехами Судстів
вийде на добро тій реснублппі бо
вона стане тоді більше самовиетлр- -
чальна: позбудеться великого числа
безробітних у Судетах що перей-
дуть тепер під опіку Німеччини
Попри те хоч потерпить трохи
вивіз деяких голошиїх предметів
то в усякому разі шкоди з того вели
кої не буде ЧСР задержить у се
бе девять десятих свого дерева біль
шу часті вугілля й заліза майже
нею свою сталь всі фабрики машин
і технічний промисел Крім того в
ЧСГ залишаться: велике часті хе
мічннх деренляннх і паперових фа
брик фабрики взуття й вовни цу-
кор алькоголь і броварнлнпй нромн
сел так що господарська' елмовистар
чальність Чехословакії мала б бути
по розборі більша як перед ним
Чемберуїейн-Птлер-Мусолін- і-
Деодіе в Мнзніху
Чемберлейн при помочі Мусолінія рятує мир Чотири поту
ги в Мюніху Новий брит-фран- ц плян Відозвався ще
раз Рузвелт Говорить Папа Римський Що з того вийде?
Кілька хвилин перед 12 годиною
— перед ирнтнчіїнм ІХ коли то
Гітлєр май піти походом на Судети
— врятовано мир Чусоліні запропо
ну на в Гітлєрові відбутії конферен-
цію чотирьох європейських ногуг:
Німеччини Британії Франції й Іта-
лії Гітлєр иредложенин припни при
няв Деіядіс іі припни Чемберлейн
Конференція тих 1- -х потуг зачалась
у Мюніху в Німеччині дня 20 IX
Чусоліні ому піддав такий плин Чем
беріейн
Заяву про свою ЗІуеоіінія іі Деля
діє-р- а поїздку до Мюніху на згада-
ну конференцію зложив брптійський
иремєр Чемберлейн у брнтійськім
наріямопті дня 28ЛХ заповідаючи
свій нідлет па 29 IX Гііінож заявив
Чемберлейн що на підсліпі того Гіг
лєр відложнв па 2-- І години наказ
про загальну німецьку мобілізацію
Перед тим історичним оголошен-
ням повідомнії Чемберлейн ііпрлн-мен- т
що брптійськпй і французький
міністри мали н Берліні з Гітлкром
одногодпппу нараду іі на ній нред-ложн- ли
Гітлпроні новий бріпїйсько-ані'іійськп- й
піян нолагоди такий:
1 — Дня ІХ німецькі війська
займуть частішу Судет ін — околи-
ці міст Лін-Карльсбяд--
Кґер
2 — Те заняття буде „символіч-
не" іі німецькі іі чеські війська за
беруться з тої околиці зараз назад
3 — Потім відбудеться плебісцит
а підчас нього иоліційну службу бу-
де робити брптіііеькпіі легіон
Тнмч'асом президент Гузвелт ви-
слав до Гітлера другого листа з за
кликом не допустити до війни А В
Підчас коли за Судети йде спір у
Судетах уже від двох тижнів існує
незалежний судетський округ — ІГі
миль довга іі 5 миль широка околи-
ця міста Аш „столиця" Геніийна
Околиця та немов палець виеунена
в Німеччину Зайняли її судетські
німці іі прпішпь Чехи не иробува
ли незалежної державки відби-
вати щоб не погіршити свою
ження ІГа територію Аш приїздить
від часу до часу Геиляііи з Німеч-
чини залишає там певну скілікість
озброєних німців і від'їздить заборо
ниючи судетцям наступати тільки
і: разі наступу боронитися Не зважп
іочн на те судетців тих до Німеччи
ті свобідно не перепускають Вони
мусять переходити ті контролі до
кумеїггії: і грошей що зобовязують
і всіх чужинців Німеччина також
не хоче нерозважним яким кроком
попсувати собі положення Отже
ашани поробили барикади обсади
ГОД 8-- П ВЕЧ ВСТУП 25ц
ТТкгаіпіап Тоіївгз
ЗЬаІІ Виіїсі
А Ргоірегоиз Гиіиге!
четвер о год 330 нопол по торон-
тонськім часі тоді коли в Мюніху
чотири потуги рішали про дальшу
долю Коропи взагалі а ЧСГ зокре
ма виголосив свою промову пана
Пій з закликом до мира У Чехосло
вакії ж кардпнат-архиеписко- п Ка-
рел Каснар нрнмас ЧСГ передав
чехоет начальному вождові- - Яновк
Сировому „святий меч" чеського
короля Вячеслава що перший раз
за 1000 літ знайшовся нри боці жп
ного вояка
Отже чотири потуги зїхалпсь на
параду Паради ця — це насампе-
ред кінець усяким балачкам про
ноеередпу війну п потім — цс паро
днин пової Кііропи іі нового укла-
ду сил у ній Тепер уже мабуть ис
найдуться такі чорновидім що ще
сподівались би вибуху війни Пінна
вже вмерла Тепер зачнуть перево-
дити в життя ухвали нарад в М-
юніху що їх ще ие оголошено Які
будуть ті ухвали — про цс перед їх
оголошенням можна тільки догаду-
ватися Однак можна сподіватися
що болмпевпцькиіі „канал" в Сер
Нвроиу перестане існувати — М-
осква перестане грати рол ю и Кнропі
А цс є якраз то чого нам україн-
цям треба: замирення в Зах Евро-
пі
По оголошенні точок ухвал пара
дії тих чотирьох потуг що з'їхались
до Мюніху нам українцям у Канаді
іі ун Америці треба буде почати ак-
цію: пригадати світові але всі разом
і грімко про наше місце на землі й
про паші бажання А які ті бажання
то ми всі їх свідомі Це Ідеал Не
залежної Держави
НІМЕЦЬКА ДЕРЖАВА В СУДЕТАХ
тої
поло
всі
без
наш
ли їх озброєними залогами іі спогля
дають на дві сторони: чи ие насту-
пають чехи іі чи ззаду ис йдуть уже
так очікувані німецькі полки з „Гай
ху"
На чехосі території в околицях
міста Брасплн і Травтенав в напрям
і у Гаііхеибері'у й Глбіьопцу пови-
саджувано в иоівтря мос'іп па ю-стин- цях
і залізних дорогах- -
ЗАЛІЗНИЧИЙ ШТРАИК В АМЕРИЦІ
Дня ІХ зараз по півночі отже в
дні коли Гітлєр може ніде походом
на Судети в Америці зачнеться
штраііі 100000 залізничників зор-
ганізованих у „Брацтві Залізничнії
кіс" Ідуть підрахунки ютосів —
пітрайкувати чи ні — також у 18 ін
иіих залізнодорожннх брацтвах шо
разом начисляють 700000 праців-
ників Штрайк спричинила 15%
знижка заробітної платні
Управа Дому СГД
1--
А ТОВАРИСЬКА ОСІННЯ ЗАБАВА
Гетьманський Дім що при Квін вул й Доверкорт Ровд
ЗАПРОШУЄ ВАС І ВАС І ВАС — ВСІХ БАЖАЮЧИХ — НА СВОЮ ПЕР-
ШУ ОСІННУ ЗАБАВУ З ТАНЦЯМИ ЩО ВІДБУДЕТЬСЯ В ЧЕТВЕР ДНЯ
6 ЖОВТНЯ ЦР
ПІДЧАС ЗАБАВИ БУДЕ ВИГОЛОШЕНИЙ ВІДЧИТ НА ТЕМУ:
„ПОЛІТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ В ЕВРОПІ Й УКРАЇНА"
ПОЧАТОК О