000168b |
Previous | 3 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
і ( '&£2!!ІЖШ31ж!ІШ!ШШЯЩЩ ' ~~2~~" и__ -- щг -- і --я і" Г -- V"гЛ1-'"Я' Рік XXXI Ч 30-3-1 субота 25 липня і 1 серпня 1964 "ВІЛЬНЕ СЛОВО" ШкояШЛ "ВІЛЬНЕ СЛОВО" незалежний український часопис (давніше "Український Робіт- ник") заснований 1934 року Видає Видавнича Спілка "Вільна Преса" в Торонті Виходить кожної суботи Редагує Редакційна Колегія Річна передплата: У Канаді $600 В Америці $700 АДРЕСА — пЯМЬ 510УО 286 ивдаг 51 "ТНЕ РКЕЕ УОМ" ("УІІпе Зіоуо") Шсгіїпіап Іпсіарапсіап ШакІу (іогтегіу 'Цкгаіпіап Тоїіег") £оипЗесі 1934 РиЬІізЬей еуеху БаїилЗау Ьу ТЬе Тогопіо Ггее РГЄ83 РтіЬІІСВІІОПВ НІ ЕШеі Ьу Еоііогіаі СоттіИее Уеагіу БиЬгсгірІіоп: Іп Сапасіа 400 Іп Ц5А $700 АООКЕ55 — Тогопго 3 Оптагіо Сапасіа Те!: ЬЕ 5-99- 55 Редакція за оголошення не відповідаеі ПІД РОЗВАГУ Не вперше певна частина українського громадян- ства опинилася на еміграції не хотівши покоритися ворогові Але опинившися поза межами Батьківщини серед особливих обставин ми не сміємо забувати що перед нами велике і важке завдання яке можемо спов- нити тільки зібраним упорядкованим зусиллям А обставини і час дуже пригожі Тимчасом на всіх відтинках громадського життя нашої спільноти завважується щораз більше певна байдужість отупіння і розгубленість в добробуті Що- раз більше стрічаємо незацікавлення а то й цинізму у підході до певних навіть дуже важних проблем з одно- го боку а з другого боку — часто-густ- о замість кон- кретної плякової але незамітної праці ми вслухаємось у "високопатріотичне" пустомельство що зводить на- ше організоване життя на манівці І тому більше як колинебудь нам потрібно сього- дні "геройства сірого будня" щоби самому не впасти на важкому шляху і своїм прикладом пірвати других до праці! До праці незамітної але такої важної і конеч- ної у всіх проявах нашого життя якщо не хочемо вза- галі піти в забуття не сповнивши накладених надій Коли сьогодні основоположники фундаментів Ка- нади англосаси та французи отверто признаються що хоч вони є поважними уділовцями в спільноті Канади то все таки вони мусять числитися з голосом інших "етнічних" груп Коли без них без їх праці та вкладу вони не в силі перевести в діло поважного наміру об'єд- нати канадійську спільноту в одну цілість ми можемо бути горді з того У Канаді особливо ми українці які своєю фізич кою працею та культурніш вкладом стали одним з най- поважніших партнерів мусимо здати собі справу з того що твориться нова Канада Нова Канада — якої не створять сьогодні ні самі англійці ні інші національ ні групи — їі створять ті що прийдуть по нас А ство- рять іі такою якою буде мова генерація чи то першо- го другого вже чи врешті третього по нас покоління Участь у будові нової Канади братимуть і наші діти і який вплив на це вони будуть мати в першу чергу залежить від нас сьогодні! У першу чергу своєю організованою та гідною поставою ми мусимо закріпити за собою всі наші здо- бутки поширяти їх своєю наполегливою працею і тим Еицементувати тверде підґрунтя для тих що сміло й отверто домагатимуться прав і справедливости для далекої часто невиданої їм Батьківщини їх батьків! --г Тому пора вже загальну розтіч прибирати якось в 'стійкіші рямці формуючи чітку публічну опінію Опи--- г пившись відірвані від рідного ґрунту розсіяні по всьо-- $ му світі серед чужого моря поволі затрачуємо зв'язок з тим всім що нас колись тримало разом будувало нас і кріпило Публічна опінія що виростала з кореня рід- них звичаїв та обичаїв з рідної традиції' перестала в нас майже діяти наслідком різних причин А брак пуб- лічної опінії що тримає одиниці немов в рямцях зав- дань та цілей спільноти мусить відбитися тільки в не-корис- ть нас самих І то в усіх проявах нашого життя Завданням української преси є відбудувати публіч- ну опінію що стояла б на сторожі спільного добра! Відділ Комітету Українців Канади в Торонті влаштовує на оселі УНО в Гакстоні — 23 серпня 1964 р ВЕЛИКУ ГРОМАДСЬКУ ЗУСТРІЧ на яку запрошує все українське громадянство Торонта і околиці — Зустріч почнеться Службою Божою о год 11-і- й перед полуднем а відтак при товариській розваговій програмі і смачному буфеті можна буде приємно провести кілька годин чану До участи Комітет запрошує також всю нашу молодь Управа КУК Торонто ПОВІДОМЛЕННЯ Оцим повідомляю всіх моїх клієнтів і прияте- лів що я виїжджаю на 2-- 3 місяці до Европи З приводу того — у всіх потребах відносно існую- чого бизнесу поліс інформації"! тощо — прошу з довір'ям удаватися до фірми: РАТЕ & РАКТ¥КААТ: 487-363- 3 Пан Мирослав Пзртикан буде мене заступати і уділить Вам всі потрібні поради та інформації З новим бизнесом якщо можете зачекайте до мого повороту до Торонта за що буду вам вдячний І в майбутньому поручаю свою якнай- кращу обслугу для Вас Отже до милого побачення знову в Торонті! Р М НАУЕ5 — ПЕТРО ГАЙОВСЬКИй З вашінгтонських вражень Не зважаючи на критич- ні завваги щодо задуму збудувати пам'ятник Шев- ченкові у Вашінгтоні саме відкриття його мало свої великі позитиви На наш погляд найбільший пози- тив що його належно оці- нили самі американці не- українського походження це беззаперечний вияв ве- ликого пієтизму до Шев- ченка в найширших колах української спільноти Ці тисячі народу що з'їхали-с- я до Вашінґтону на від- криття пам'ятника переко- нали також і газету "Ва-шінгт- он Пост" в її помил- ковій кампанії проти па- м'ятника Треба визнати що аме- риканський світ уміє коре- гувати свої помилкові по- гляди та це публічно ска- зати Немає сумніву що найбільшого розголосу на- брав пам'ятник Шевченко- ві саме через спротив зга- даної газети З одного бо- ку він змобілізував наші сили а з другого — вніс зацікавлення серед співгро мадян - неукрашців Напе- редодні відкриття "Вашінґ тон Пост" привітав україн- ців у столиці Це має свою вимову Крім того наза-га- л коректна поведінка ук- раїнців порядок у похо- ді пошана до порядків до різних потрібних заря- джень місцевої влади та подібне здобули для нас прихильність і похвали Безсумнівний політич- ний здобуток це величез- на участь широких верств української спільноти які наявно показали американ ським скептикам що па-пам'ятн- ик Шевченкові це не діло кількох інтеліген тів з наміром вести холо- дну війну" проти СССР і мутити взаємини американ сько - совєтські але глибо кий пієтизм до Шевченка як пророка України в ши- роких українських масах Ця багатотисячна участь мусіла не одного мильно поінформованого американ ця застановити І це кори- сне діло бо розбиває упе- редження до українців Са- ме такі чи подібні маніфе- стації мають значення Поруч тих великих по- зитивів а їх без сумніву було багато більше були й прикрі недоліки таки з нашої вини На жаль вони всюди в нас являються мо жна б сказати традиційно і вони були також у Ва-шінґто- ні їдучи на відкриття па- м'ятника Шевченкові ав- тор цих рядків припадко- во прочитав у "Лисі Ми- киті" Ікерову гумореску на тему відкриття пам'ятника Яка ж вона правдива була! Були недомагання в ор- ганізації походу (зайві відстані між групами мо- лодь і старі чекали в зор- ганізованих одиницях яких дві з половиною години) Та ці недоліки можна сяк-та- к оправдати несподівано великою кількістю учасни- ків і як це завжди буває мусіли бути деякі з цього погляду недомагання Проте величезним і тра- диційним нашим недома- ганням — це промови і промови і ще раз промо- ви та й довжелезні повні патріотичної фразеології нагадувань поук бойово- го запалу і т д наче б справді ніхто не знав чого він опинився на відкритті пам'ятника Шевченкові у Вашінгтоні На нашу дум ку час уже дати нагоду говорити чужинцям про нас а самим коротити свої промови до конечного У цей час у Вашінгтоні велика спека та духота Не знаємо чому саме запля-нован- о відкриття на ці спе котливі дні Чули ми голо- си від місцевих що ніхто з Шевченківського коміте- ту не інформувався в них ні не радився Проте коли вже організатори визначи- ли цей час то повинні бу- ли подбати про певні удо-гіднен- ня Уявляєте собі читачі коли б хтось у То- ронті давав концерт як надворі 94 ступні спеки а в задушливій залі немає жодних охолоджувальних прирядів?! У Вашінґтоні всі концерти проходили в такій духоті Напрівшись на концерті бандуристів у п'ятницю ввечорі бага- тьом хоч мали вже куплені квитки відпала охота піти на концерти чи фестивал молоді А стільки вкладено в ті мистецькі імпрези ПИ- ЛЬНОСТІ! та хисту що вар- то було їх бачити Нам було направду дуже жаль капелі бандуристів і на їх знаменитому концер- ті у п'ятницю як вони об- тирали рясний піт і на ви- стоюванні годинами перед пам'ятником у важкім одін ні і поготів на бенкеті де організатори держали їх Тому що в грамоті яку вмуровано в підставу па- м'ятника Шевечнкові в Ва шгнґтоні1 є тільки згадка про самостійну від нікого незалежну соборну На-родн- ю Республік}' що не зважаючи на комуно - мо- сковську окупацію і сього- дні живе в серцях україн- ського народу а не відмі- чено її Президента я зму пісний зробити наступну заввагу: Нехай стане відомим іще живучим борцям за Укра Семен Фодчук ДО Дня 28 липня цр мину- ло 50 літ коли то в Сара- єві столиці Боснії (тепер впав від куль сербського студента Прін-ціч- а престо лонаслідник Франц Фердіміаид враз з дружиною Софією Австрія виповіла війну Сербії як того вбив- ства Заряджено загальну мобілізацію В суботу 1-- го серпня ви- їхав я з Орельця до Спита- на а на "цісарській доро- зі" стрінув друга Т Мер-в'як- а з Устя- - над Прутом який прощаючись щиро стиснув руку і промовив: — До побачення у Ки- єві! Побажання на жаль не сповнилося а до того він наложив головою в оборо ні твердині Перемишля Тоді я пригадав сумну на- родну пісню: Течуть річки кривавії До самого Відня Іди цісар подивися Які люди бідні зі Онятина вступив я до Тулови щоб перед відходом на війну попрощатись з родиною Жаль мені було брата Дми тра який що лише покін- чив учительську семіна- рію і замість того щоб по літніх феріях іти вчителю- вати мусів іти теж па війну Стільки вже літ проми- нуло а я й досі тямлю як ненька спрацьованими і дрижачими руками тулила до свого серденька а з жа лю мов заніміла Вона по хилилася над головою а рясні гарячі сльози коти- лися перлами А коли під- няла голову обличчя її було бліде бліде як би смерть білою хустиною об вила Мовчки гляділа як я безчинно до пізньої пори поки чужинці стали розхо- дитися Справді марнува- ти мистецькі сили либонь здібні тільки ми Хіба ж не можна було принаймні переплітати їх виступами промови якщо вже не об- межуватись до конечних слів?! Немило вражали купи пляшок з різних напитків на площі Єдине оправдан- ня — це справді велика спека Правда зразу їх ви- чищено щоб привести пло щу до пристойного ви- гляду До неприємної "екзоти- ки" належали такі появи як "козарлюга" як то ка- жуть — ширший як дов- ший у смушевій шапці з шаблюкою при боці і з квартою морозива в руці Його фотографова- но він радо позував витя- гаючи шаблюку і віддаю- чи на хвильку своє моро- зиво глядачеві Потім знову смачно заїдав Така "екзотика" — зайва на та- ких маніфестаціях і впо- рядники мусіли б не допу- скати її Антін В Івахнюк НЕХАЙ БУДЕ ВІДОМО народпьо-прав-н- у Українську 50-РІЧЧ- Я ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Югославія) спричинниці Повертаючи їнську Республіку що творці пам'ятника і грамо ти допустилися свідомо чи несвідомо великої політич ио'і помилки коли згаду- ючи в тій грамоті так пре- зидента ЗДА як і достой- ників наших церков і ін- ституцій в Америці приза- були в ній написати на першому місці такс ре- чення: Коли Президентом Укра- їнської Народньої Респуб- ліки в екзилі був д-- р Сте- пан Витвпцький Олекса Яворськнй прощався з дядем брата- ми і сестрами А як вийшов з хати від проваджували мене за ха- тою до садка а я поволі відходив стежкою па го- роді' Я йшов то приста- вав оглядався на родину і не тямив що зі мною дія- лося бо в голові вперто кружляло що я востаннє прощаю мою любу родину Мені знову часом здавало- ся що під мною запада- ється земля Пізно вече-ро- м повернув я до дому В неділю 2 серпня вран- ці всюди великий рух По селах дзвони заніміли бо хто жив відпроваджував тих що відходили на вій- ну Вранці заплакана дру- жина при прощанні дер- жала маленького синка на руках поглядала німо на мене А очі заплакані такі сумні сумні Той безмеж- ний сум доводив мене до чорної розпуки В очах читав я її зболілу душу Часом знову поглядом не- мов докоряла: — На кого мене поли- шаєш? Я взяв малятко ніж но на руки і пристрасно сцілував ясне чоло і бла- китні очка а сльози зро- сили його обличчя То знову ніжно голубив і тулив до своїх грудей довго довго А віддаю- чи його дружині шепнув: — Віддаю найбільший скарб мій а ти бережи йо- го бо я І занімів бо сер це тріскало з жалю Ще востаннє глянув на обоїх і відійшов По дорозі стрічав запла каних сусідів які крізь сльози питали: — Та й ви пане вчителю ідете на війну? — Ідуть люди іду і я з ними — промовив зі су- мом Човном перевізся через Прут той оспіваний Прут з лугами Ще раз погля- нув на рідне село і на кру- чі "Ургуть" та "Могилку" За кілька хвилин я вже прибув до Видинова пе- редостанньої станції гали- цько - буковинської гра- ниці Тут людей було всю- ди повно В городці на дорозі і станції Поприхо- дили тисячі людей з-н- ад Прута Черемоша і Риб- ниці які відпроваджували батьків чоловіків синів і братів Ешелони які проїздили з Буковини до Галичини були переповнені мобілізо вапими Не чути окликів співу ані сміхів бо здава лося що всі їдуть на по- хорони Між тими що відходили на війну ступав поволі немов хворий з поблідлим обличчям молодий жид Його дружина обома ру- ками держалася його рамс нп Коли пристанули біля станції кинулася йому на шию а заливання рясними сльозами кликала з розпу ки: — Мане зіселе Мойше! Маие любіпє!'1) То знову тягла що сили його за руки і благала сло вами: — Ґаііже нпшт! Их бийте днх!) Коли над'- їхав поїзд почали всідати і кожний примощувався де лише міг Повно було на коридорах сходах а навіть на дахах вагонів! Перед відходом важко вздихали голубили бать- ків синів братів і сестер Осталі па пероні прощали плачем і стогоном від'їж- джаючих поїздом З неса- мовитим ревом відпрова- джує до поїзду жидівка свого чоловіка Вона мов льпиця знову кинулася на шию і не випускає його з рук Ціла дрижала мов у пропасниці Кондуктор свистом сигналізує від'їзд поїзду їі силоміць вирва- ли з обіймів а чоловіка відпровадили до поїзду Та вона вирвалася і біжить ) ЛИП солодким Мошку мі любий! ') Не іди! Прошу тебе! '— Л~тГ — 1 ТгТіїТі Гі ГГГ ф УГ(— )Т— гпг — 1 II ПІ і іІЩ Ц ГТТ~Г1П~ГГТГТ~УГ!ТГГТШІЩЯШ до вагону а що поїзд ви- рушив то хотіла кинутися під колеса Перелякані лю- ди замтушилнея а вона вже лягла біля коліс Кіль- кох чоловіків вхопили за рамена і силоміць відтяг- лії на бік Інші знову цуп- ко держали за руки Поїзд від'їхав а вона вирвала руку несамовитим голо- сом верещала рвала волос ся і гризла пальці Коли поїзд зник з очей люди усиокоюючи її ви- провадили зі станції до села Сцена та зробила на ме- не дуже пригноблююче враження і врилася глибо- ко в пам'ять Не затерли її шум лісів наших Карпат ані тирольських Альп та й заглушуючі вибухи гранат і шрапнель і торохкіт ско рострілів КОРОТКО ЗІ СВІТУ ' Комуністичний снай- пер убив з укриття в Вієт-на- мі американського піло- та гелікоптера який при- землився щоби забрати пораненого американсько- го вояка Совєтський Союз під- писав договір з Індоне- зією яким зобов'язався доставляти також туди зброю В Розендсйлі близько Пьіо Норку грім ударив в групу дітей що купалися в річці вбиваючи на місці двох хлопців а п'ятьох по-рашою- чп Промовляючи до ново го випуску єгипетських ґрадуантів - пілотів пре- зидент Єгипту Нассср зая вив що війна з Ізраїлем є неминуча том}' що "Ізраї- ль є агресором" ' Па пресовій конферен ції в Вашінґтоні держав- шій секретар Дій Раск ствердни що в південно-східні- й Азії можна осягну- ти мир не иоіпиряючн те-рен- у війни Одначе бажан- ня ЗДА затримати мир в тій частіші світу це зна- чить що Америка пого диться з комуністичною агресією п Ляосі та півден пому Вієтнамі -- АДВОКАТИ- Г ВЕН - СЕОКСЕ ВЕN АДВОКАТ І НОТАР ОЯІс: 1--Е 4-84- 31 кі# ВЕ 34114 1134 ОІШОА5 5Т ЮЕ5Т (! оі Оиіпоіоп А:) ВОЛОДИМИР ГРИЦНЖ УАЬТЕИ Р НІІУСШК ВА ІХВ АДВОКАТ ОБОРОНЕЦЬ І НОТАР заступає в справах цивільній І карних 1014 ВаіЬіігі 5 (оцЬ о{ ОцропІ) — ТеІ: 533-23-28 В ГУМЕНЮК - НЦМЕРШЖ АДВОКАТ І НОТАР 330 ВДУ 5Т - ОНІс ЕМ 34981 — К: НІ 4-М-Ю В Ю ДАНИЛІВ ІХВ БК КЕК РОЬ АДВОКАТ 1 НОТАР ЗАСТУПАЄ В СПРАВАХ ЦИВІЛЬНИХ І КАРНИХ 530ВІООГ 5 Юеії _ 5иіГв 300 — ІЕ 4-14- 14 С КРИП ЯКЕВИЧ КР 5 ККЕРАКЕУІСН ОС ІІВ АДВОКАТ І НОТАР 85 КІсЬтопсІ 5 Уеі — $іШ 607 — Таї: ЕМ М441 МИРОСЛАВ РОМАШОК ОС АДВОКАТ І НОТАР М) КІсЬтопсІ 5 V — 5ііИв 302 — ТеІ: ЕМ 2-25- 85 & ЕМ 2-25- 4 СВЯТОСЛАВ ФРОЛЯК АДВОКАТ І НОТАР вступає в справах карних цивільних спадкових І маегеоюп 10 КІсЬтопсІ 51 Щі — 5иІІ 302 — Таї: ЕМ 2-25- 15 СТАНИСЛАВ ФБДІВ ЗТАИІ-Е- У УУ РЕОІОУ ВАе РЕпв АДВОКАТ і НОТАР 4195 Оипсіаз 51 У — Тогопіо 18 Опіагіо РЬопез: ОНісс: 239-233- 3 — Кез: СН 9-98- 57 Д-- Р ПРАВ І К МИХАЛЬСЬКИЙ Іавірені переклади документів а української польської І німець- кої мов Полагодження справ еміграції з Польщі М7 Вау 51гаа — 5и!( 210 — Тогопіо Оп — ЕМ 8-4- 3і й&д - р 3 чі П ІІ її її Іі і і
Object Description
Rating | |
Title | Vilne Slovo, July 25, 1964 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1964-07-25 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | VilneD5000263 |
Description
Title | 000168b |
OCR text | і ( '&£2!!ІЖШ31ж!ІШ!ШШЯЩЩ ' ~~2~~" и__ -- щг -- і --я і" Г -- V"гЛ1-'"Я' Рік XXXI Ч 30-3-1 субота 25 липня і 1 серпня 1964 "ВІЛЬНЕ СЛОВО" ШкояШЛ "ВІЛЬНЕ СЛОВО" незалежний український часопис (давніше "Український Робіт- ник") заснований 1934 року Видає Видавнича Спілка "Вільна Преса" в Торонті Виходить кожної суботи Редагує Редакційна Колегія Річна передплата: У Канаді $600 В Америці $700 АДРЕСА — пЯМЬ 510УО 286 ивдаг 51 "ТНЕ РКЕЕ УОМ" ("УІІпе Зіоуо") Шсгіїпіап Іпсіарапсіап ШакІу (іогтегіу 'Цкгаіпіап Тоїіег") £оипЗесі 1934 РиЬІізЬей еуеху БаїилЗау Ьу ТЬе Тогопіо Ггее РГЄ83 РтіЬІІСВІІОПВ НІ ЕШеі Ьу Еоііогіаі СоттіИее Уеагіу БиЬгсгірІіоп: Іп Сапасіа 400 Іп Ц5А $700 АООКЕ55 — Тогопго 3 Оптагіо Сапасіа Те!: ЬЕ 5-99- 55 Редакція за оголошення не відповідаеі ПІД РОЗВАГУ Не вперше певна частина українського громадян- ства опинилася на еміграції не хотівши покоритися ворогові Але опинившися поза межами Батьківщини серед особливих обставин ми не сміємо забувати що перед нами велике і важке завдання яке можемо спов- нити тільки зібраним упорядкованим зусиллям А обставини і час дуже пригожі Тимчасом на всіх відтинках громадського життя нашої спільноти завважується щораз більше певна байдужість отупіння і розгубленість в добробуті Що- раз більше стрічаємо незацікавлення а то й цинізму у підході до певних навіть дуже важних проблем з одно- го боку а з другого боку — часто-густ- о замість кон- кретної плякової але незамітної праці ми вслухаємось у "високопатріотичне" пустомельство що зводить на- ше організоване життя на манівці І тому більше як колинебудь нам потрібно сього- дні "геройства сірого будня" щоби самому не впасти на важкому шляху і своїм прикладом пірвати других до праці! До праці незамітної але такої важної і конеч- ної у всіх проявах нашого життя якщо не хочемо вза- галі піти в забуття не сповнивши накладених надій Коли сьогодні основоположники фундаментів Ка- нади англосаси та французи отверто признаються що хоч вони є поважними уділовцями в спільноті Канади то все таки вони мусять числитися з голосом інших "етнічних" груп Коли без них без їх праці та вкладу вони не в силі перевести в діло поважного наміру об'єд- нати канадійську спільноту в одну цілість ми можемо бути горді з того У Канаді особливо ми українці які своєю фізич кою працею та культурніш вкладом стали одним з най- поважніших партнерів мусимо здати собі справу з того що твориться нова Канада Нова Канада — якої не створять сьогодні ні самі англійці ні інші національ ні групи — їі створять ті що прийдуть по нас А ство- рять іі такою якою буде мова генерація чи то першо- го другого вже чи врешті третього по нас покоління Участь у будові нової Канади братимуть і наші діти і який вплив на це вони будуть мати в першу чергу залежить від нас сьогодні! У першу чергу своєю організованою та гідною поставою ми мусимо закріпити за собою всі наші здо- бутки поширяти їх своєю наполегливою працею і тим Еицементувати тверде підґрунтя для тих що сміло й отверто домагатимуться прав і справедливости для далекої часто невиданої їм Батьківщини їх батьків! --г Тому пора вже загальну розтіч прибирати якось в 'стійкіші рямці формуючи чітку публічну опінію Опи--- г пившись відірвані від рідного ґрунту розсіяні по всьо-- $ му світі серед чужого моря поволі затрачуємо зв'язок з тим всім що нас колись тримало разом будувало нас і кріпило Публічна опінія що виростала з кореня рід- них звичаїв та обичаїв з рідної традиції' перестала в нас майже діяти наслідком різних причин А брак пуб- лічної опінії що тримає одиниці немов в рямцях зав- дань та цілей спільноти мусить відбитися тільки в не-корис- ть нас самих І то в усіх проявах нашого життя Завданням української преси є відбудувати публіч- ну опінію що стояла б на сторожі спільного добра! Відділ Комітету Українців Канади в Торонті влаштовує на оселі УНО в Гакстоні — 23 серпня 1964 р ВЕЛИКУ ГРОМАДСЬКУ ЗУСТРІЧ на яку запрошує все українське громадянство Торонта і околиці — Зустріч почнеться Службою Божою о год 11-і- й перед полуднем а відтак при товариській розваговій програмі і смачному буфеті можна буде приємно провести кілька годин чану До участи Комітет запрошує також всю нашу молодь Управа КУК Торонто ПОВІДОМЛЕННЯ Оцим повідомляю всіх моїх клієнтів і прияте- лів що я виїжджаю на 2-- 3 місяці до Европи З приводу того — у всіх потребах відносно існую- чого бизнесу поліс інформації"! тощо — прошу з довір'ям удаватися до фірми: РАТЕ & РАКТ¥КААТ: 487-363- 3 Пан Мирослав Пзртикан буде мене заступати і уділить Вам всі потрібні поради та інформації З новим бизнесом якщо можете зачекайте до мого повороту до Торонта за що буду вам вдячний І в майбутньому поручаю свою якнай- кращу обслугу для Вас Отже до милого побачення знову в Торонті! Р М НАУЕ5 — ПЕТРО ГАЙОВСЬКИй З вашінгтонських вражень Не зважаючи на критич- ні завваги щодо задуму збудувати пам'ятник Шев- ченкові у Вашінгтоні саме відкриття його мало свої великі позитиви На наш погляд найбільший пози- тив що його належно оці- нили самі американці не- українського походження це беззаперечний вияв ве- ликого пієтизму до Шев- ченка в найширших колах української спільноти Ці тисячі народу що з'їхали-с- я до Вашінґтону на від- криття пам'ятника переко- нали також і газету "Ва-шінгт- он Пост" в її помил- ковій кампанії проти па- м'ятника Треба визнати що аме- риканський світ уміє коре- гувати свої помилкові по- гляди та це публічно ска- зати Немає сумніву що найбільшого розголосу на- брав пам'ятник Шевченко- ві саме через спротив зга- даної газети З одного бо- ку він змобілізував наші сили а з другого — вніс зацікавлення серед співгро мадян - неукрашців Напе- редодні відкриття "Вашінґ тон Пост" привітав україн- ців у столиці Це має свою вимову Крім того наза-га- л коректна поведінка ук- раїнців порядок у похо- ді пошана до порядків до різних потрібних заря- джень місцевої влади та подібне здобули для нас прихильність і похвали Безсумнівний політич- ний здобуток це величез- на участь широких верств української спільноти які наявно показали американ ським скептикам що па-пам'ятн- ик Шевченкові це не діло кількох інтеліген тів з наміром вести холо- дну війну" проти СССР і мутити взаємини американ сько - совєтські але глибо кий пієтизм до Шевченка як пророка України в ши- роких українських масах Ця багатотисячна участь мусіла не одного мильно поінформованого американ ця застановити І це кори- сне діло бо розбиває упе- редження до українців Са- ме такі чи подібні маніфе- стації мають значення Поруч тих великих по- зитивів а їх без сумніву було багато більше були й прикрі недоліки таки з нашої вини На жаль вони всюди в нас являються мо жна б сказати традиційно і вони були також у Ва-шінґто- ні їдучи на відкриття па- м'ятника Шевченкові ав- тор цих рядків припадко- во прочитав у "Лисі Ми- киті" Ікерову гумореску на тему відкриття пам'ятника Яка ж вона правдива була! Були недомагання в ор- ганізації походу (зайві відстані між групами мо- лодь і старі чекали в зор- ганізованих одиницях яких дві з половиною години) Та ці недоліки можна сяк-та- к оправдати несподівано великою кількістю учасни- ків і як це завжди буває мусіли бути деякі з цього погляду недомагання Проте величезним і тра- диційним нашим недома- ганням — це промови і промови і ще раз промо- ви та й довжелезні повні патріотичної фразеології нагадувань поук бойово- го запалу і т д наче б справді ніхто не знав чого він опинився на відкритті пам'ятника Шевченкові у Вашінгтоні На нашу дум ку час уже дати нагоду говорити чужинцям про нас а самим коротити свої промови до конечного У цей час у Вашінгтоні велика спека та духота Не знаємо чому саме запля-нован- о відкриття на ці спе котливі дні Чули ми голо- си від місцевих що ніхто з Шевченківського коміте- ту не інформувався в них ні не радився Проте коли вже організатори визначи- ли цей час то повинні бу- ли подбати про певні удо-гіднен- ня Уявляєте собі читачі коли б хтось у То- ронті давав концерт як надворі 94 ступні спеки а в задушливій залі немає жодних охолоджувальних прирядів?! У Вашінґтоні всі концерти проходили в такій духоті Напрівшись на концерті бандуристів у п'ятницю ввечорі бага- тьом хоч мали вже куплені квитки відпала охота піти на концерти чи фестивал молоді А стільки вкладено в ті мистецькі імпрези ПИ- ЛЬНОСТІ! та хисту що вар- то було їх бачити Нам було направду дуже жаль капелі бандуристів і на їх знаменитому концер- ті у п'ятницю як вони об- тирали рясний піт і на ви- стоюванні годинами перед пам'ятником у важкім одін ні і поготів на бенкеті де організатори держали їх Тому що в грамоті яку вмуровано в підставу па- м'ятника Шевечнкові в Ва шгнґтоні1 є тільки згадка про самостійну від нікого незалежну соборну На-родн- ю Республік}' що не зважаючи на комуно - мо- сковську окупацію і сього- дні живе в серцях україн- ського народу а не відмі- чено її Президента я зму пісний зробити наступну заввагу: Нехай стане відомим іще живучим борцям за Укра Семен Фодчук ДО Дня 28 липня цр мину- ло 50 літ коли то в Сара- єві столиці Боснії (тепер впав від куль сербського студента Прін-ціч- а престо лонаслідник Франц Фердіміаид враз з дружиною Софією Австрія виповіла війну Сербії як того вбив- ства Заряджено загальну мобілізацію В суботу 1-- го серпня ви- їхав я з Орельця до Спита- на а на "цісарській доро- зі" стрінув друга Т Мер-в'як- а з Устя- - над Прутом який прощаючись щиро стиснув руку і промовив: — До побачення у Ки- єві! Побажання на жаль не сповнилося а до того він наложив головою в оборо ні твердині Перемишля Тоді я пригадав сумну на- родну пісню: Течуть річки кривавії До самого Відня Іди цісар подивися Які люди бідні зі Онятина вступив я до Тулови щоб перед відходом на війну попрощатись з родиною Жаль мені було брата Дми тра який що лише покін- чив учительську семіна- рію і замість того щоб по літніх феріях іти вчителю- вати мусів іти теж па війну Стільки вже літ проми- нуло а я й досі тямлю як ненька спрацьованими і дрижачими руками тулила до свого серденька а з жа лю мов заніміла Вона по хилилася над головою а рясні гарячі сльози коти- лися перлами А коли під- няла голову обличчя її було бліде бліде як би смерть білою хустиною об вила Мовчки гляділа як я безчинно до пізньої пори поки чужинці стали розхо- дитися Справді марнува- ти мистецькі сили либонь здібні тільки ми Хіба ж не можна було принаймні переплітати їх виступами промови якщо вже не об- межуватись до конечних слів?! Немило вражали купи пляшок з різних напитків на площі Єдине оправдан- ня — це справді велика спека Правда зразу їх ви- чищено щоб привести пло щу до пристойного ви- гляду До неприємної "екзоти- ки" належали такі появи як "козарлюга" як то ка- жуть — ширший як дов- ший у смушевій шапці з шаблюкою при боці і з квартою морозива в руці Його фотографова- но він радо позував витя- гаючи шаблюку і віддаю- чи на хвильку своє моро- зиво глядачеві Потім знову смачно заїдав Така "екзотика" — зайва на та- ких маніфестаціях і впо- рядники мусіли б не допу- скати її Антін В Івахнюк НЕХАЙ БУДЕ ВІДОМО народпьо-прав-н- у Українську 50-РІЧЧ- Я ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Югославія) спричинниці Повертаючи їнську Республіку що творці пам'ятника і грамо ти допустилися свідомо чи несвідомо великої політич ио'і помилки коли згаду- ючи в тій грамоті так пре- зидента ЗДА як і достой- ників наших церков і ін- ституцій в Америці приза- були в ній написати на першому місці такс ре- чення: Коли Президентом Укра- їнської Народньої Респуб- ліки в екзилі був д-- р Сте- пан Витвпцький Олекса Яворськнй прощався з дядем брата- ми і сестрами А як вийшов з хати від проваджували мене за ха- тою до садка а я поволі відходив стежкою па го- роді' Я йшов то приста- вав оглядався на родину і не тямив що зі мною дія- лося бо в голові вперто кружляло що я востаннє прощаю мою любу родину Мені знову часом здавало- ся що під мною запада- ється земля Пізно вече-ро- м повернув я до дому В неділю 2 серпня вран- ці всюди великий рух По селах дзвони заніміли бо хто жив відпроваджував тих що відходили на вій- ну Вранці заплакана дру- жина при прощанні дер- жала маленького синка на руках поглядала німо на мене А очі заплакані такі сумні сумні Той безмеж- ний сум доводив мене до чорної розпуки В очах читав я її зболілу душу Часом знову поглядом не- мов докоряла: — На кого мене поли- шаєш? Я взяв малятко ніж но на руки і пристрасно сцілував ясне чоло і бла- китні очка а сльози зро- сили його обличчя То знову ніжно голубив і тулив до своїх грудей довго довго А віддаю- чи його дружині шепнув: — Віддаю найбільший скарб мій а ти бережи йо- го бо я І занімів бо сер це тріскало з жалю Ще востаннє глянув на обоїх і відійшов По дорозі стрічав запла каних сусідів які крізь сльози питали: — Та й ви пане вчителю ідете на війну? — Ідуть люди іду і я з ними — промовив зі су- мом Човном перевізся через Прут той оспіваний Прут з лугами Ще раз погля- нув на рідне село і на кру- чі "Ургуть" та "Могилку" За кілька хвилин я вже прибув до Видинова пе- редостанньої станції гали- цько - буковинської гра- ниці Тут людей було всю- ди повно В городці на дорозі і станції Поприхо- дили тисячі людей з-н- ад Прута Черемоша і Риб- ниці які відпроваджували батьків чоловіків синів і братів Ешелони які проїздили з Буковини до Галичини були переповнені мобілізо вапими Не чути окликів співу ані сміхів бо здава лося що всі їдуть на по- хорони Між тими що відходили на війну ступав поволі немов хворий з поблідлим обличчям молодий жид Його дружина обома ру- ками держалася його рамс нп Коли пристанули біля станції кинулася йому на шию а заливання рясними сльозами кликала з розпу ки: — Мане зіселе Мойше! Маие любіпє!'1) То знову тягла що сили його за руки і благала сло вами: — Ґаііже нпшт! Их бийте днх!) Коли над'- їхав поїзд почали всідати і кожний примощувався де лише міг Повно було на коридорах сходах а навіть на дахах вагонів! Перед відходом важко вздихали голубили бать- ків синів братів і сестер Осталі па пероні прощали плачем і стогоном від'їж- джаючих поїздом З неса- мовитим ревом відпрова- джує до поїзду жидівка свого чоловіка Вона мов льпиця знову кинулася на шию і не випускає його з рук Ціла дрижала мов у пропасниці Кондуктор свистом сигналізує від'їзд поїзду їі силоміць вирва- ли з обіймів а чоловіка відпровадили до поїзду Та вона вирвалася і біжить ) ЛИП солодким Мошку мі любий! ') Не іди! Прошу тебе! '— Л~тГ — 1 ТгТіїТі Гі ГГГ ф УГ(— )Т— гпг — 1 II ПІ і іІЩ Ц ГТТ~Г1П~ГГТГТ~УГ!ТГГТШІЩЯШ до вагону а що поїзд ви- рушив то хотіла кинутися під колеса Перелякані лю- ди замтушилнея а вона вже лягла біля коліс Кіль- кох чоловіків вхопили за рамена і силоміць відтяг- лії на бік Інші знову цуп- ко держали за руки Поїзд від'їхав а вона вирвала руку несамовитим голо- сом верещала рвала волос ся і гризла пальці Коли поїзд зник з очей люди усиокоюючи її ви- провадили зі станції до села Сцена та зробила на ме- не дуже пригноблююче враження і врилася глибо- ко в пам'ять Не затерли її шум лісів наших Карпат ані тирольських Альп та й заглушуючі вибухи гранат і шрапнель і торохкіт ско рострілів КОРОТКО ЗІ СВІТУ ' Комуністичний снай- пер убив з укриття в Вієт-на- мі американського піло- та гелікоптера який при- землився щоби забрати пораненого американсько- го вояка Совєтський Союз під- писав договір з Індоне- зією яким зобов'язався доставляти також туди зброю В Розендсйлі близько Пьіо Норку грім ударив в групу дітей що купалися в річці вбиваючи на місці двох хлопців а п'ятьох по-рашою- чп Промовляючи до ново го випуску єгипетських ґрадуантів - пілотів пре- зидент Єгипту Нассср зая вив що війна з Ізраїлем є неминуча том}' що "Ізраї- ль є агресором" ' Па пресовій конферен ції в Вашінґтоні держав- шій секретар Дій Раск ствердни що в південно-східні- й Азії можна осягну- ти мир не иоіпиряючн те-рен- у війни Одначе бажан- ня ЗДА затримати мир в тій частіші світу це зна- чить що Америка пого диться з комуністичною агресією п Ляосі та півден пому Вієтнамі -- АДВОКАТИ- Г ВЕН - СЕОКСЕ ВЕN АДВОКАТ І НОТАР ОЯІс: 1--Е 4-84- 31 кі# ВЕ 34114 1134 ОІШОА5 5Т ЮЕ5Т (! оі Оиіпоіоп А:) ВОЛОДИМИР ГРИЦНЖ УАЬТЕИ Р НІІУСШК ВА ІХВ АДВОКАТ ОБОРОНЕЦЬ І НОТАР заступає в справах цивільній І карних 1014 ВаіЬіігі 5 (оцЬ о{ ОцропІ) — ТеІ: 533-23-28 В ГУМЕНЮК - НЦМЕРШЖ АДВОКАТ І НОТАР 330 ВДУ 5Т - ОНІс ЕМ 34981 — К: НІ 4-М-Ю В Ю ДАНИЛІВ ІХВ БК КЕК РОЬ АДВОКАТ 1 НОТАР ЗАСТУПАЄ В СПРАВАХ ЦИВІЛЬНИХ І КАРНИХ 530ВІООГ 5 Юеії _ 5иіГв 300 — ІЕ 4-14- 14 С КРИП ЯКЕВИЧ КР 5 ККЕРАКЕУІСН ОС ІІВ АДВОКАТ І НОТАР 85 КІсЬтопсІ 5 Уеі — $іШ 607 — Таї: ЕМ М441 МИРОСЛАВ РОМАШОК ОС АДВОКАТ І НОТАР М) КІсЬтопсІ 5 V — 5ііИв 302 — ТеІ: ЕМ 2-25- 85 & ЕМ 2-25- 4 СВЯТОСЛАВ ФРОЛЯК АДВОКАТ І НОТАР вступає в справах карних цивільних спадкових І маегеоюп 10 КІсЬтопсІ 51 Щі — 5иІІ 302 — Таї: ЕМ 2-25- 15 СТАНИСЛАВ ФБДІВ ЗТАИІ-Е- У УУ РЕОІОУ ВАе РЕпв АДВОКАТ і НОТАР 4195 Оипсіаз 51 У — Тогопіо 18 Опіагіо РЬопез: ОНісс: 239-233- 3 — Кез: СН 9-98- 57 Д-- Р ПРАВ І К МИХАЛЬСЬКИЙ Іавірені переклади документів а української польської І німець- кої мов Полагодження справ еміграції з Польщі М7 Вау 51гаа — 5и!( 210 — Тогопіо Оп — ЕМ 8-4- 3і й&д - р 3 чі П ІІ її її Іі і і |
Tags
Comments
Post a Comment for 000168b