Vilne Slovo, June 29, 1957

              шшквда ЙИЙЙ" ТйГ" '"?~-чр-г-- — "=" Ч"' — -- ЇХ' ►(ЧІІІЛЦЛПЛ- - і
Ш&№№3№ІГч " "ЇШЇТ"Т ' 2 ( іГ -- чзч
"ТІШ ЇЛЇчмччИ
-- ЇЗЗІЯп л Я" с
'ВІЛЬНЕ СЛОВО" Рік XXIV Ч 26 субота 29 червня 1957
ІЬьльш Погляд у майбутнє Листи до Редакції
ІИІ НІН III II III піп "и"ІЦ1-1-1- -1 —ц—
незалежний український часопис
(давніше "Український Робітник" заснований 1934 року)
Вндас: Видавнича спілка "Вільна Преса" в Торонгї
Виходить кожної суботи — Редагус КОЛЕГІЯ
Адиіністраційний керівник: Омелян Таравський
УІІЕ ЗЬОУО
(Рогтегіу ІІкгаіпіап Тоіїег іоцпсіесі 1934)
икгаіпіап Іпсіерепсіепі УеекІу рііЬІі$Ьеі еуегу 5аигс!ау аг
15 Иеераа Ауе — Тогопіо 3 Опі
Ьу ТОКОМТО РКЕЕ РКЕ55 РІІВ1-- 1--
ТР
Вб'їіеб Ьу ЄсІіІогіаІ СоттіМее
Вц$іпе5$ Мападег: Отеїап Тагпаузкуі
СТРАШНА ПРОБЛЕ?!А
Пише нам один з наших передплатників ширші
приятель "Вільного Слова":
"Пережив я в останньому часі страшну пробле-
му Був я при смерті одного з моїх щирих приятелів
що приїхав багато років тому з маленькими дітьми
гарував усе життя і вивів їх у люди Син кінчить високу
технічну школу дочка вже кілька років тому дипломо-
вана мед-сест- ра Обоє діти відскочили пішли своїми
шляхами мій приятель жив тільки з дружиною Кацм
він дістав атаки серця і кінчилися його години вона
повідомила мене і дітей Я приїхав і сидів біля мого
приятеля з яким провів життя в одному місті Він блід
і ледве викидав слова важко дихаючи Потім прибули
діти мед-сест- ра і син Син приїхав із своєю нареченою
Коли мати їх побачила почала страшно плакати і ки-
нулася на груди сина Він затримав маму щоб облич-
чям не падала йому на нову блюзу а коли наречена
чужинка спитала ного чого ця жінка так плаче він
відповів: "Дат'с май модер Дп олд мен іс даїнґ енд
дат'с вай ші іс со країнґ" ("Це моя -- мама Старий
вмирає і тому вона так плаче")
Не цитуємо далі листа Син що стримує маму(
щоб не поваляла йому своїми сльозами блюзи син
для якого батько що зробив для нього все здоров'я
є тільки "даїнґ олд мен" — страшна справді про-
блема яка нависає над тисячами-тисячам- и наших бать-
ків і матерей та яка тепер коли кінчиться черговий
шкільний рік стоїть перед нами примарою від якої
холонуть серця кожного з нас що має діти виводить
їх у люди і хотів би залишитись у них чимсь більше
як даїнґ олд мен коли лежатиме на смертнім по-
стелі
З явищем що наші діти тікають від нас зустріча-
ємось все частіше Ця проблема давно вже перестала
бути проблемою перших наших піонерів яких діти
могли разом з їх батьками почувати ще певний ком-
плекс меншовартості! Вона ця проблема втиснулася
як опир теж у хату другої нашої еміграції що рекру-
тувалася здебільшого з колишніх вояків Української
Держави та борців підпілля отже людей яких націо-
нальна свідомість і патріотизм стоїть поза всяким
сумнівом Що більше: ця жахлива проблема вже зви-
ла собі гніздо як лячна зараза в десятках хат україн-
ців останньої еміграції що вважала себе вповні полі-
тичною еміграцією та — хоче вона того чи ні — несе
найбільшу відповідальність за той другий фронт своєї
Батьківщини - України який тягнеться по всьому віль-
ному світі і мусить здобути його 'опініга для своєї свя-
тої справи
Коли розглядаємо причини цього страшного яви-
ща сліу з них находимо в тому що резигнуємо з
духових вартостей Зокрема остання еміграція наста-
вилася надто швидко на т зв доляр і на подив швидко
стала як ми це вже нераз підкреслювали жити понад
стан Є серед нас такі що вже змінили десять разів
хату і десять разів авто доходячи до роскішнпх бон-га- л
і блискучих Бюїків Загально з прпзирством див-
ляться на емігранта що не має в хаті телевізора а на
кожному богослуженні в церкві бачимо як наше жі-
ноцтво з останньої еміграції намагається додержувати
кроку моді в кожній ділянці
Ці речі не даються дармо Коли енергія батька і
матері зосереджена на тс щоб здобути за всяку ціну
доляр коли згдовжуємось по вуха і не маємо центів
на Рідну Школу на табори та спортові виряди для на-
ших малих коли врешті маємо матеріяльнпй успіх за
успіхом — якась логіка і якийсь основний лад каже
нам платити за це все чим іншіш: нашими дітьми
Наш приятель написав нам про страшну проблему
Син каже про конаючого батька спокійно до своєї на-
реченої - чужинки: "Ди олд мен іс даїнґ" Але це ще
не найстрашніше:
Буде ще страшніше коли неодим з нас стане на
суд Всевишнього коли коло нього не буде ні бонгала
ні кедпляка ні телевізора пі -- золотого годинника —
і коли впаде страшний та зловісний запит:
Чому ти занедбав свою дитину? Що ти з неї
зробив
ЩЕ ОДНА ЛЕКШЯ З ВИБОРІВ
Наші Читачі знають уже з попереднього числа яка
була заява б прем'єра Сен Лорана коли він уступив
з_ уряду "Не будемо перебивати — казав шефлібера-лі- в
— новому урядові обструкцією в реалізації нової
програми яку він предложить народові Ріст і добро-
бут цієї країни не сміє бути загроженпй нестійкістю
уряду до якої могло б дніти у висліді безвідповідаль-
ної обструкції"
Коли додамо до того що всі переможені канди-
дати і їх менаджерн виборчих кампаній негайно після
перемоги своїх конкурентів яких вони завзято побо-
рювали поспішили з ґратуляціямн і побажаннями до
них — і коли поставимо коло того всього нашу дій-сніст- ь побачимо:
::іеї~
гм „
' і і
2~ -- - _і
)
(Від нашого американського кореспондента)
Чікаго червень 1957
З-пом- іж республік скла
дових частин сучасного
СССР а теж сателітів які
є в орбіті совєтських впли
вів положення України є
чи не найбільш скомпліко-іан- е
і прикре Навіть у ста
ні найбільшої національної
трагедії важко уявити со-
бі росіянина який вирікав
ся б права на українські
землі Довгий і без природ
них перепон українсько-московськи- й
кордон буде
тереном довгих і запек-
лих боїв ЯКЩО в один
день російська імперія в
сучасній формі котитиметь
ся по похилій площині до
упадку Незалежно від то-
го хто в Росії правитиме
комуністи чи некомуністи
монархісти чи демократи
— всі" вони в рівній мірі
вважають Україну нероз-
дільною частиною російсь
кої імперії і першим зав-
данням своїм кожний мос
ковський уряд вважатиме
приборкання українців і
вдержання їхніх земель в
політичній та економічній
залежності
НАШІ "ЛЮБІ" СУСІДИ
Неменш виразне безком
промісове й безоглядне є
становище поляків супро-
ти західно - українських
земель Не зважаючи на
тс що поляки находять-
ся на дні своєї національ-
ної катастрофи вже те
пер сьогодні вони нічого
пішого не мають на увазі
як чергове насильне прилу
чення Західної України до
Польщі яка вирине на кар
ті Европи після конфлікту
Заходу із Сходом Цього
не скриває ні польська пре
са ні польські політичні
діячі різних партійних та-
борів і з тим не скрива-ютьс- я
поляки в сучасній
Польщі Неменш безком-промісо- ве
становище до у-іфаї-
нців та українських зе
мель займають мадярі! ру
ліунн і чехословаки Оди-іо- кі
білоруси є ясним мі-
сцем серед сусідів України
і правдоподібно не мають
иретенсіи до українських
земель Вони нажаль зна
ходяться в подібному до
українців положенні і крім
самозрозумілих і немину-
чих московських претен-сі- й
— мусітпмуть числи-
тися з претенсіями поля-
ків і литовців
Підсумовуючи — Укра-
їна у ирогпкомуністпчній
і протпмосковській бороть
бі має довкруги себе парт
і'ерів які лише вичікують
--'асу і нагоди щоб своє
національне визволення за
вершити окупацією частин
кр земель Тимчасові й І Польщі українські землі
} езобов'язуючі міжнаціо-- І але теж удержати землі
пальні договори мають
лише символічне значення
і зовсім не вирішують
скомплікованого правового
стану українських земель
в майбутньому Врешті зо
бов'язання якоїсь групи по
ляків чи москалів на ем-
іграції не має жодного зна
чення бо еміграція чи по
одинокі групи з неї зовсім
не вирішатимуть державно
лравового стану терито-
рій що сьогодні під совєт
ською окупацією
При вичікуючому та на-
віть неприхильному відно-иенн- ю
Заходу до пробле-лч- і
віднови української дер
жавности додаймо — в
етнографічно - історичних
юрдонах —жахливий тягар
спадає на людей що в май
бутньому в Україні відпо
відатимуть за концентра-
цію й координацію україн
ськнх сил які вийдуть на
поверхню життя в процесі
неминучих зрушень Мос-
калі вже сьогодні є в Укра
"ті Сьогодні вони комуні-
сти й інтернаціоналісти
але це зовсім не зміняє їх
ньої імперіялістичної і шо
віністичної природи З хви
липою коли в Совєтах на-
стануть переміни й до вла
ди прийдуть інші люди ін-
ші партії — всі москалі
закорінені в Україні ста
нуть на службу майбут-
ньої московської влади і
всіми силами й засобами
змагатимуть до задержан-
ня України в межах росій-
ської- імперії
ЩО МОЖЕ ДАТИ
ПОЛЕГШУ?
Коли йдеться про поля-
ків то вони починають ро-
зуміти що скорше чи піз-
ніше прнйдеться їм поки-
дати німецькі землі їхні
погляди и апетити в цьо-
му випадку звернені на за
хідно-українсь- кі землі і
треба числитися з можли-гіст- ю
московсько - польсь
міх розмов і спільної ак-
ції для розподілу українсь
ких земель Чи буде це
ліпне двостороння москов
сько-польсь- ка угода а чи
більше і ширше закроєна
акція всіх сусідів України
що цікавляться українськії
ми землями — сьогодні важ-
ко передбачити Одинокі
якщо це станеться німець-
кі акції на заході Польщі
люжуть відтяжнтн україн-
ців Є деякі супер'імперіялі
епічні кола серед польсь-
кої еміграції та серед по-
ляків у Польщі які вважа
ють що з допомогою за-- х іди її х великодержав
ьдасться не тільки дістати
ОГОЛОШЕННЯ
В ТИЖНЕВИКУ
Мльнг
ПРИНОСЯТЬ
СКОРІШИЙ І КРАЩИЙ
УСПІХ
А КРІМ ТОГО ВОНИ є
ДЕШЕВШІ
ТЕЛЕФОН ДЛЯ ОГОЛОШЕНЬ: ье 5-99-
55
ш —м—————и—
У світі є також великі справи і великі люди перед
якими відходить у тінь особиста справа Бо в нас здебільшого буває якраз навпаки
ї 4г"ї
лоави™
- -
на схід від Одри і Ніси Це
може кинути поляків у
довгу і безвиглядну проти
німецьку війну і дати ук-
раїнцям нагоду для консо-
лідації сил вздовж польсько-українс-
ького кордону
Коли йдеться про Мос-
ковщину то одиноким по-
легшенням української си
туації може бути факт
зв'язання її сил у централь
по-азійськ- их і кавказьких
республіках СССР Нас-
кільки визріли там сили
що можуть взяти на себе
певну частину московських
армій — важко передба-
чити Можна сподіватися
найбільш рішучих револю
цінних кроків народів у
центральній Азії та в про
сторі поміж Каспієм і Чор
ним морем і водночас зру-
шення талі можуть мати
мінорний характер Моска
лі червоні чорні чи білі
подібно як поляки рішені
вдержати імперію в сучас
них кордонах і крім вдер
жання при собі України
носяться з думкою задер-
жати теж далекосхідні а-зій- ські та кавказькі посі-
лості Одиноке заангажу-ванн- я
московських сил на
довгих фронтах і в розпо-
рошеному просторі — мо-
же помогти Україні і укра
їнцям
Побільшує скомплікова-іііст- ь
положення Укоаїни
факт що Україна немає ні
яких збройних сил а ук-
раїнці дбайливо розсіяні
по просторах СССР В цій
хвилині дуже багато укра
інців з усіх частіш Укра-
їни знаходяться в части-
нах червоної армії що сто
ять у Мадярщині і Німеч-
чині Це зовсім ясно не
одобуває українцям симпа
тії мадярів чи німців а по- -
зиції одних тільки мадярів
в цю пору на Заході' такі
міцні що просто "неймо-
вірно і страшно" з'ясову-
вати українські думки ко-
ли йдеться про Карпатську
Україну
ЩЕРАЗ: ОБ'ЄДНАТИСЬ
В обличчі цієї дуже
скомплікованої і зобов'язу
ючої ситуації — не тільки
в Україні але й поза нею
— дуже потрібна найтіс-
ніша концентрація й коор
динація українських сил
Відосередні дії несконцеи
тровашеть українських сил
сторінку
громадянина
оу компромісів коштом
державної суверенності! й
соборності! українських ет
нографічнпх земель Укра
їнський нарід несхильний
до таких компромісів Ви-
ринає лише настирливе пп
тання чи з сучасних клі-
щів терору й смерти буде
п залишиться в українців
на землях України досить
сил щоб стати чолом до
всіх тих трудно
щів які стоять невмолимо
па обріях майбутнього
Володимир Шемердяк
Міжнародні Брюсселі
З нагоди Всесвітньої Ви-
стави у столиці Бельгії
Брюсселі 1958 р є перед-
бачені численні мистецькі
і культурні міжнародні ім
прези які триватимуть від
квітня до жовтня 1953 Се
оед них запляновані дві
лпкі світові вистави обра-
зотворчого мистецтва
Ці вистави будуть неза-
лежні від мистецьких ви-
ставок які влаштовувати-
муть поодинокі держави в
своїх національних павіль
йонах Перша загальна ви
става буде присвячена су
ТАК НЕ ПОВИННО
БУТИ
Всі ми ті що їм лежить
на серці виховання нашої
дітвори переживали в не-
ділю дня 16 цм на площі
Бсеканадійської Національ
ної Вистави хвилини радо-
сті! і піднесення на дусі
коли на численні
ряди нашої рідношкільної
дітвори що брала участь
у святі Торонтонської Є-пар- хії
Та на жаль і тоді було
дещо що як прикрий ди-
сонанс вражало нас бать-
ків і громадян які хочемо
щоб наші діти в українсь-
ких рідних школах були ви
ховувані в українському
дусі і щоб це виховання
було можна по цих дітях
пізнати Тут ми могли по-
бачити що не всі наші рід к школи мають з того-п- о
гляду однакове обличчя
Поруч дітей що їх вид
уже здалека радував наше
око пишними красками у-країнс-
ькпх
національних о-дя- гів
з-по- між рядів яких
лунала українська мова
яких виступи чи то хоро-
ві чи рухові вправи були
наскрізь насичені україн-ськіст- ю
виступали діти
шо їх вигляд зразу вра-
жав нас як щось чуже і
не на своєму місці:
Всі діти в одностроях:
ні сліду української вишив
ки у дівчаток хлопці в
якихось дивовижних ко-
стюмах що нагадують мо-
сковських гвардистів з
наполеонських часів у
штанах з жовтими лямпа-сам- и
коротких пелерин-
ках і високих чаках
Бачу в програмці що
мають бути виступи слова
ків і думаю що целевно
словацькі діти Підходжу
ближче щоб почути якою
мовою говорять і чую тіль
кп англійську мову Та ось
ьиходять ті діти на сцену:
сліпають по-українс- ьки а- -
ЛЄ ПОбІЧ реЛІГІЙНОГО ЗМІ-
СТ}' ні одного слова в тих
піснях про Україну ні од-
ної згадки в промові що
це українські діти з укра- їнської рідної школи співа
ють і говорять на україн-
ському святі
Дивлюся слухаю і почи
наю дуже сумніватися чи
сповняють такі українські
рідні школи своє високе
завдання — виховувати і
вирощувати в українській
канадійській дітворі ту
п відсутність єдности мо- - духовости кана- -
жуть дати у висліді потре Дшського на
жахливих
дивилися
яку кладуть тепер вагу на
віть усі канадіиські політпч
ні партії і уряд а саме:
виховувати і вирощувати
в дітворі культурну і на-
ціональну індивідуальність
своєї національної спільно
ти
Насувається мені питан-
ня чому на такому важли
вому для нас відтинку як
рідне шкільництво ще до-
сі існують різного роду за-гумін- кн
чому досі не
впроваджено в усіх укра-
їнських рідних школах од- -
вистави в
часному малярству й куль
турі та оуде обнімати най-
більш знані твори з кінця
XIX і з першої половини
XX століть Друга виста-
ва буде показом найбіль-
ших мистецьких шедеврів
із всіх часів та всіх наро
дів
До участи в цих виста-
вах запрошені найбільші
державні музеї і приватні
збірки Вже є зголошена
участь 8 найбільших аме-
риканських музеїв і вели-
ких приватних збірок
X--
пакової програми навчан-
ня і виховання і чому нема
ніякої контролі чи ці про-
грами реалізуються
Марія Піддубна
Торонто Онт
ОСТАННЄ СЛОВО В КА-
ЛЕНДАРНІЙ СПРАВІ
Від Редакції: Не зважаючи на
нашу постанову закінчити дне-ьсі- ю
про календарні справи
!}спи ми дозволити Авторові
цих рядків що її викликав бв
їі заорати останнє слово Ув1- -
сіємо що воно нічим не зап-
еречу нашій постанові і нл май-б}т- нє
до цієї справи більш по-
вертатись не будемо
З приводу появи моєї
статті на календарну тему
у "Вільному Слові" Редак-
ція "Світла" помістила ряд
своїх завваг до неї опер-
тих на мильнім розумінні
моїх думок Ці завваги пе
редрукувало "Вільне Сло-
во" тому прошу помісти-
ти у Вашому часописі та
кож цих кілька моїх вияс-
нень
Ціла моя стаття була
побудована на заложенні
що наша Греко-Католиць-- ка
Церква як така це одна
цілість А виходячи з та-
кого становища я і дово-
див що такі справи як
справа календаря повинні
бути вирішувані чинника-лч- і
які цю нашу Церкву
як цілість мають право за-
ступати в ЇЇ імені говори-
ти Вирішування цеї спра-
ви способом партикуляр-
ним я уважаю за недоціль
не а не що я мовляв від
мовляю права вищим цер-
ковним чинникам рішати
гвторитативно в календар-
ній справі в поодиноких
місцевостях зв'язаних із
виконуванням їх церковної
влади
Зміна календаря я мій
століттями був зв'язаний з
нашим обрядом і набув
так би мовити права гро-
мадянства в ньому та хо-
ронив нас віками від аси
міляції не є вже аж та-
кою маловажною справою
як це думає Редакція "Сві
тла" Не йшло мені зреш-
тою у моїй статті про те
чи календарна справа є за-саднич- ою
в нашій Церкві
а йшлося мені про те щоб
справу яка зв'язана з на-
шою Церквою як цілістю
нехай тільки цілістю в ро-
зумінні душевної єдности
була вирішувана якимсь
церковним тілом що ма-
ло б відповідні повновла-ст- і
від цілої нашої Церкви
Не можна було тим самим
супонувати мені думку що
я мовляв справу календар
ну трактував на рівні із не-
змінними засадами - онсно
вами на яких є побудова-
на Католицька Церква а
до якої належить і наша
Греко-католиць- ка Церква
В справі "самоволі" вір-
них і деяких священиків
які змінили календар я пи
сав так: "Поскількн части-
на наших вірних чи на-
віть деякі священики са-
мовільно скасували у себе
обов'язуючий до цієї пори
календар і святкують вже
наші свята по новому сти-
лі то вони зламали обо-в'язуюч- у
до цієї пори в на
шій Церкві законну поста
нову традицію і "Не є
це якесь категоричне твер-
дження про доконану "са-
моволю" а тільки зворот
в тому розумінні що по-
скількн (або: якщо то)
вони так поступили то то-
ді очевидно вони зламали
постанову - традицію і т
д
Зрештою наведений Ре
дакцією "Світла" доку
мент Єпископського Орди-наріят- у
вправді легалізує
(Докінчення на ст б)
їй її
іі
&