Vilne Slovo, April 07, 1973

              День протесту
Продовження з попередньою числа)
Зворушливим рішучим голосом бесідник читає:
„Ми останки Українсько! Галицької Армії"
Відрухово як вихор відгомоном понеслись ті самі слова Із
тисячі грудий присутних — 1 ніхто їм не приказував ніхто не по-учув- ав
ні се серце їм казало й воли його слухали
А бесідник читав:
„Ми останки Української Галицької Армії що від 1918 р
несемо солодкий тягар святих визвольних змагань у день
народнього протесту проти зневажливого і жорстокого рі-
шення про долю нашої Батьківщини на вільній землі брат-
нього чеського народу Клянемося:
на хоробрість Святослава могучість Володимира муд-
рість Ярослава силу Осьмомнсла велич Романа н бопкість
короля Данила
на очайдушність козацьких лицарів державну ідею
Хмельницького ідею соборності! Дорошенка й самостійності!
Мазепи
на зусилля першого військового скнтальця Орлика і слав-
ну Матір-Сі- ч
на завзятто Залізняка й муки Ґонти
на віщий дух Тараса н українського Мойсея Франка
на буйні голови героїв з Маківки
на кости борців за третю державність
на імя нашої Української Галицької Армії
на память жертв ляцькпх „таборів смерти"
на море сліз наших батьків і материн
на муки живцем палених українських дітнн і
на прапор української держави
не склонити його вниз а непохитно іти дальше по раз
вибранім шляху і все і всюди усіми засобами і способами
виковувати повну свободу Рідного Краю
А кудиб не кинула кого з нас теперішня судьба то
клянемося у визвольній боротьбі віхіснувати ріжні дороги
щоби в день освободження послідної пяди Української Землі
зійтися при спільно осягненій діли у вільній українській
державі
ВелиУкисйпоУвнкернанїюнськсьиойго Нсваяртоодгое нзаТвидаВннсяесидлопьонмиойжиБонжаем!
Амінь!- -
І коли дивитися на сі ряди змізерованих Скитальців коли пред-
ставити собі їхнє положеннє а протиставити нинішню їхню поставу
хочеться сказати: Так вени вихіснують усякі дороги вони вжиють
усяких способів і звільнять Рідний Край від наїздника — Не змо-
жуть в отвертім полі не зможуть око в око станути проти ворога
то розлізуться поміж нього й точити його будуть як точать хроби
трупа як черви дошку як ржа зелізо так довго доки труп сей на
велику славу Правди і Справедливости не впаде доки не зникне
послідня ненажерлива паща наїздника із землі спокійного нашого
батька-хлібороб- а й доки не всміхнеться засмучена Мати —Не зможе
Український Галицький Стрілець станути на західних границях
України зі зброєю в руці — він переміниться в кертицю — Сього
вимагатиме всенародня справа і своя держава — Западе в підзе-мелл- є
й вирине звідси аж тоді коли вже сповнить своє завданнб
коли підкопає се велике дерево тираніґ подлости й ганьби дваця-тог- о
століття — ляччини
Вони те зроблять
Піднесені в гору руки тремтіли зі зворушення і зі зрозуміння
ваги хвилі В деяких сльози струмками плили по зболілім лиці
а уста шептали слова присяги до кінця та укладались у памяті
стрілецької душі на довго-довг- о
1 якби ви прийшли ви всі що може під впливом рригноблю-юч- ої хвилі стратили віру у свою силу і якби ви бачили ті лиця
і жар сих очий у хвилі коли клялися на все найкраще з історії
свого Народу на кости найблизчих і найвірнійших своїх -- товаришів
ви вийшлиб инші з поміж тих мурів Ви вийшлиб більші чим
прийшли бо Ви побачилиб свій гордий нарід що шиї своєї не
зігне вже більше в ярмо й рабом ніколи не буде!
У сповненню сього святого завдання допоможи нам Великий
Український Народе і Ти всесильний Боже аміньї
Скінчили Заклялись-заприсяглис- я А свідками присяги були
вбогі могилки їхніх товаришів зелені ялинки цвинтарні і ясне сонце
на небі
Повільно і спокійно опали руки а у воздусі рознеслись звуки
стрілецької орхестри „Ще не вмерла" грали
Як мур спокійно стояли всі кругом Вони переродились
вони готові на все вони докажуть що присяга їхня не буде
святотацтвом їх хвиля змінила вони взяли більш обовязків
на себе обовязків солодких святих взнеслих і тяжких
Після гимну зачав стрілецький хор „Не пора" Перші звуки
підхопили всі присутні й понеслась пісня загальна всі співали
„Ми поляжем щоб славу і волю і честь
Рідний Краю здобути Тобі"
Се була друга присяга яку говорило співом серце стрілецьке
йлучила їх щоб спільно здобути Рідному Краєви і Славу і Волю
і Честь
І ще одна пісня виплила з грудий стрілецтва „Ми гайдамаки"
І знов чулося і вірилося що як сотня поляже то прийде
свіжих сто тисяч до бою І мусять блиснути свячені ножі й мусять
наситити скажених і таки встануть встануть подоптані раби
Скінчилося
Полковник вийшов за ним у порядку виходили частини війська
та уставлялися батавами в поворотний похід За хвилю рушили
батави і знов ішли німо через місто Вертали до табору
Незвичайний загадочний похід стягнув собою цікавих чужинців
які йому товаришили аж на кладовище слухали не зовсім соб
зрозумілої нашої промови а піднесена в гору рука при присязі-клять- бі
спричинила поговірки що Українці утворили Легіон і на
гробах своїх товаришів йому присягали Инші подивляли карність
у нашім війську та дивувалися чому не видно було досі такого
порядку та такої карности а карність ся зродилась сама з себе
Вага хвилі була її матірю сьогоднішня постава стрілецтва дає
запоруку що вона буде — доки її треба буде
Знов замкнулася дротяна таборова брама і знов зароїлися
таборові доріжки
Цілий день ніхто не вийшов поза табор Се був день народ-
нього протесту Начався особлившим настроєм і так скінчився
Скінчився день який зродив у душах останків УГА нове свіже
сильне завзяттє Се була хвиля в якій зовсім змінилась душа Ски-
тальців яка в місце надії на справедливість зродила віру в нову
силу Народу Вигнала надію на чужу поміч а створила одну велику
думку: а сила в нас самих!
Йозефів дня 25 марта 1923
Український Скитялець Ч 8 (ЗО)
П ЛЮПЕНКО
(Кінець)
Скнтальці!
По боях по трудах спочиньте борці!
Гей ви в чужинецьких таборах!
України доля у вашій руці —
На ваших преславних прапорах!!
За вами героїв могили святі
Бо шлях ваш лісистий хрестами!
Оден заповіт там на кождім хресті (
Нащадкам що підуть слідами!
В крицеве завзяття скитальчу тугу
Терпець свій у міць перекуйте!
В послідне щоб кинути меч на вагу —
Всі волю до чину гартуйте!!!
П
"ВІЛЬНЕ СЛОВО" — НУІ1ЛЕ 51)УО" За іигйі у Ар і 7 1973
і ІІ!'ЛІ
99 РІЧНИЦІ
ІПРОІАШШ
0 ВПСТІІІІ ИОЛОШІІІІА
Продовження з 1-- ОЇ СТОр
ДІЯЛЬНІСТЬ
УКРАЇНСЬКОГО
Д-- Р
і
номічного добробуту молодий і енер- - ортинували наші напрямні '"' 'и"""ІЛ- - '' -- лл _ _'' никни о л о відновляє дія_л_ьн_іс!т„ь _ _„- - „ ч пскоігати визначних мужів 0-СИ- И1І "' -- ДГРЖХП ОСТІ М ОТТЛІИ — Л ЛІОШШ "" -- — і статсу щоб
динокого легально існувавшого але І провід одним голосом міжнародного
ЗаВМеПЛОГО ОЙПіегтяя Сл П-ігплі- Я сьогодні ми свиткємо
Ветнкого Під його впливом це т-вомаб- УТ_ь "йваАнішу ПОДІЮ в
видало в першу чергу Буквар Мих історії Уклини а саме про-Врабе- лн
голошенни самостійності! і видавати попу--
лирну газету Наука редактором я- - Укрї"и Це:гтрлльною Рлдо-к- о
став сам о А Волошин В своїх ю 8 Ки5" :: счя 918 по
споіадах він пише що
вино для народу-- писану
тільки
й
ї
-
н
її
Науку У і звершення 1нуліІХ кільканадцять років система вимагас щоб горо- -
народньою І оооріїч-ті- і 22 січня Ю1оп"Розадиться інтсішв- - ани зі своєї масної інші- - игліююіих д™™
мсоїни масової коммикани і мовою бо кожний знав що до душі року яким всі території Ук а тіійіі шіконлвалії
винародовленої інтелігенції вже годі паїнл оГлнано в рлну не
заговорити українською мовою Та- - Зядежн Українську Респуб
ка діяльність не подобалась мадяр- - в якій запевнено всім народів -- За минулих кільчт ємного довір'я і ОС0сти"ІТ"и'я 'Т
державним чинішкам їхня пре- - п мешканням років багато країн для українців
і
чеснот горожлн
писала що руська є акти стали іі- - стали автономними чи само- - _ н_ими пікати - безпечна кожни' й Т-в- а Св ВрМ„гпиям овпіх років Ппстійними Ця ідея за писаних правил Де- - V світі ™ом
Великого приходити молїнціп їх поро-- 1 мини і народів мокпатичну можна ' 'с° а"™юЖ
полщіині комісари а потім уряд за
кликав до Ьудапешту мучаківського є-пнек- опа
Фірцака пряшівського
Івана і змусив їх зліквідувати
в 1903 році те Товариство Але о А
Волошин знайшов вихід з утвореної
еиіацп Він запроектував і опрацьо-ва- в
плин передачі всього лікві-дмог- о
Т-- ва а зокрема друкарні но
во зорганізованому акційному Т-в- у г —: І
ню — зао_езпе-- ТІ II! ІПШШ 11ІІМ1ПІ " " лреіптлтіяиня
фінансово -
„п
оборони „'"ї час
'"Л0'була нього
спілки Але тому що часопис
Накл була фінансовій скруті то
А перебирає видання на себе і
зберіг те видавництво аж до 1921 ро
Карпатської поійнат Нову
Маючи велику виведення кар-патолкраиіськ-
ого
на
о А В
тільки проповідує Боже
молодь
її
на тіпіпі'ніт
КУК
вида- -
ПП1В1 жнт- -
гя !! н
м наших
життя
чі справу
крок
дуже неї
ня її ВОЦД '"" %ІІ-1І- І МІ не
законом та за пра
в
В її
дуже
наші іііикріці провідні си
свокбоолдиу пераенвазвчаавс той Ук- - даПїх 3Лл0уЛнНі ТИ ІЦІф
рапи на Свободу Ііогові
вмію
шлях на-
ціонального самопізнання не
слово
вчить але
вже для
за
І
нічого
якого
госпо- - руху
митло иаІя не
УНІВСР- -
працює виданням підру- - добрий ! с-ільн-
ий еволюційний
_ ' нас ча- - „ „ -- пігп пі ГраМаТИКУ РІДНОЇ Піппп не и ' '
не ської цнідіаніі не од а
видавати
ІМіілті і пплгп Лтіі
ПІШІ ПОВНІ
свов
про
цій
Пее
гсроів яких
1ІІЯ11-- Н
уже ж"ь
МОІП
ВІІДаЄ
коли 2 свою липе
пикогор - того кож-шетиуця- ми предметом сто-дяриз- ац мадяризацп скеро- - роМ річІЦ £
па цо 3 цеї
Закарпаття того часу - на події щобй мож ІіІІіИічк'1' ( з " іг"іі"л' г"лп!п'"іч"и-лііі - ' І !„„„„
иархію Священики ввели _ІС
інішіоші-іі- 1
від-
дали
мову в - 22 січня ба
протестували проти назви 1М
кої то є Української а пази- - іипх ьключе
иаш її іаіиіщіічиіи
рквою Ситуація була прша
і І иII І ІГЛСІІІ І 1І1ІІІ ПІК £ ТІГЬ'ГП Гтп
на
рам а цін и
Волошин вшірацьовуь
о
піііспило
мі Гіігатьох
які
Росія прийняла
для
обмежена о
нерівній
Сьогодні бо часописи
шшіньому що
ЖИТ
гордими Хоч4" !ітот
століття цих
ІЮ !ЄП
шкільних про- -
люд- - и''1
с и- -
Спомини шо
що Це сторінка
Пресію п иии ашіін чии ЛпРпн Церкву тор„чн0
11 V
мадяронн
лшднрку
віть аакпятіп „„„„
Церкві! які сьогодиі
ііадріикиіи
тим що
іМТІІіГі
для
КОНДРІІ
розпочало
в )1л
цій тож вони мали
і„ "'"" признані всіма народами
фан йшов руку мадн- - СЦП_ 0дІШ пршіцІШІ ііишіічііш ситуації
документ
ні-кп:і- ші
пропали
повинні
письма в п1 всіх тсрпторіЯх За заліз
ииюиіужеоїшх кінних міе теж і В
влада натискала далі і за світо ЛСЯКИХ іншнх За-
вої в 1915 році скликала в ХДНІ ІИЦІ1-- на
до Будапешту з у- - цеД тоді коли
части єпископів гЧЛо в
пс-''1'-авюриг-
ету з
чи зоргані-ні- х
мае '
п "
юго вказувалось що старо-украі- п-
ське пягі
до (го є до 0ув' Гірак прамивих і іфаиославіе) В ІН(ь0рМа„ій про
укранськости о ТЯК „ Е як „
під впливом Тіж
шині мукачівський єпископ А „ Лмгрикапкі
так існуючий стан було затримано ППіитавІШЮІ ІІЛІІ1І0 1УЙ ллє друкувалісь
транскрипцією бо від
року всі школи на иуп Мокві п час Гц „ 0 Це час коли на всім
онос арештовувано ричного політичного
спіткала „ „аГ0
багато заі суджено на ка совєтськоПмОурівиювали
ру ло стгй- - програній Америки шп має авто
страхіття я в
скінчт-ілос-ь то як о А Во
Ми цілком
амсриканські
і спільними
свою Державу
вересні о одно-
думцями висилає проф Авіустина
Штефана до Відня навяіаіі
такт з Українською Парламентарною
в Ужгороді
ку Народню Раду утворились
народні Пряшівшині
морошині Свалявщині а 21
іг о 1--
ий донжувалися
таточно увійти Закарпаттю
Української Соборної Держави
Але Держава
устоялась Томи
мирова конференція
Русинів автономну
Чехо-- С донецько
договором 10
Закарпаттю
але того здійснювали Тому
боротьба
ііолпичні Закарпаття
!ір'иВЖВа1КЬ
(Продовження
І ДОБРО НАРОДУ
ДОПОВІДЬ ПРЕЗИДЕНТА
Л- -Л —
іоооїв
кпіТіігьку
як небезпечний дія
як чагрозу розширен
Тому
ми
ку
ми ма- -
ли
ип'іилііпгл
можуть Ім:мх
м°- -
ІіеВШИШО
які
минуло
це
були ма- -
ІЮ- -
М((
и' Об'єднаних
ці
принцип самови-
значення народів
старо-укранісько- ю
от
Першої
„окликалися
конференцію принцип цс
конференції їх
як
1ІВ
по
те що під „ Р 0 л ик„
у
р А В
кон
ставить- - "„" повинно
людини
багато
"І0""
ЬІЛІХи(І1~ГП1Л 'іку
повні права
іюдини
почали потьбм
Юлія
Ьалія
дарські
народу
тому(
скоро
людини
більше
змагання
додрі наслідки
гппртпкчім
СТ0ПИЧ„а
тжіпш
ивчил„ся
ПРІ'ПНіІТПЛИ
Русь- -
чартер
рЛШиімі
Новак
зломаїю
заслоною
Крашах
справі
Чернох силою єпископш реччиною інших 'к0°
нації 10Паш' ГРП'
опір самий
складин- -
посліду 'И'ш
ц?угя 'пмГмхіЯш
кирилиця бути
труєю дорогою схизми 'па„
переходу оборон ппихилишх
виступив Укрт Волошин його дІІМІ1 Амери Паші сЦ)і „чаті
молитовники ЛІЧ10 мявили
оакарпатт ВІЙП(
тільки був істо-пожни- и кожного
Така понад Укра-н- и ІІЦІИХ
тридцять священиків тисяч селян Союзі
Уіфаїну 1мвіть
смерти п1ного
Коли світовій
могли
українці
разом
створять Тому
своїми
щоб
п
жовтня створено
на на
на січня
- пг~ ие- -
ухвалив в
склад
на землях
не а Маса-рик- а
ських як до
і
1919
аводомію
не
за національно -
КУК
їм
і тому
боротьбі
ли
нз- -
V ічгчлчі
'
особливо
оборони
маднрська
в
Кільки
часто що як но-
ни знали
ппо Росію і про
взагалі те
то
ІМ"' 11111
диво світ є
„ чк~- - "'' — ще
и
на
в наш
сум сні в
о_'тнво ми горо-- і
:ю- -
4" '
ХЕІ' Я- -
юстн
♦
всіх і
коли ііл V
і
і
саме світ сім -- і '- -"
до і ясним в
" імпґіиі'
до які борять
ся за за
і'імоіітііяинна та гяиостіГі- -
т
ГіЛ
-- я !
ннй і
й
ніеиня : _А~
"
дуже '"
сььічм малих
о
віїі-брят- и
грпоїи ДУМЦІ
бути
вінілі
вплинув
уважали
ііюро
піяіеніих
заходами
країну
вересня
ниівокння
років після закін- -
тільки
ради
були Ук-
раїну
тепер
настав- -
лекди
війни
війни Україні
права
пожвавить
Тому
було
зовсім
Також
Русь першої
Ріпшів
упїіі
ПГІ потріб-- I
іірікннюю Каналі
ІІСООЧПНЛЮ ДОбрЛ КОПТ1К- -
кожний жи-
ранті
орлАЛі КаїШ'і
шПИльтий
ІІОСТуї!
цілий горожанам
народів бути ""£
горожанин
поивілсі спішного запор- -
ЧГмгмарннй іемокпатичіюї
"ЇГІ' І ИЛНЛДІНО V б нто зжи від взл-м- м треба репортерів щоб
IVIVVV-- '
и було
: культура людини тримання і
Тому на прав
Василія постіймо систему
МОлитв„
нсеціло
ІШЖІМІП1КІ- - IIмн"" -"-
-'
_ : -- :: пп ші ітл-іі-кті- я я якого інформації про ікра- -
ж потелIта рТ-ию-
т горожани Але як-- -- "У й украшців які час
і поміж населенням ню бдть черпа- - часу появляються
Ллгл Глікн' чл іпиі І ЗаПаСУ а НІХТО ПС і'рлітнн прі
науковців уряду і бде доповнювати
публікування цих домагань і нього за- -
і:"-л:- п іич„ К :л ~ тинпітілсі Т'іи глип аи кпи' н- - ПШУ ПО- -
сі ніколи не було дозво
„Я1г„„ г л: топе 20 рокш иаіад
існування оуло V ііатсопиіп
чено і
-
11
ва але те більше
його бо
ні права лю- -
ппиі
лише
систему
дбати від
і про і
по-
литім
ТіЛіу
означаю б те саме шо каця є дуже скопа по-- " ""'"" V
відібрати „ гілиігті инні того !0"010П'7Го
і Пні постійно під '""Іш біїьш
іі
шііііін лні іп- - впливом усього того що ді- -
яль„ого попертп шд
чи ю итьсп по всьому світі ио
_: КГНІННІІИ РОСІЯН мча '" І1 -:- ~--„ "" V т Літи
як піпІсппд" кпана
"в '°?ппятгь- -
„ЛШТ1 лп гипгпяііі
над
саме оуло '~Юна Т і Лііи іів - - клю- - : ч - — мож ШС СІПИ
V
це
III КІ' пмг Н1
%и Цроктямація
1Л1
користь наприклад
Інформаційне
збаламучене
тів
думати
за
зі
П
за
би
Европу що
і
бо
обставини
прихильно
---_":- „„„:
би
:
паї і
гоіо- - ські
інших піл
них країн най
спої ре
І і
підтримки
робиться
матері-т-
і
українців Якратичпу
застановитися хрнстиян-таиня- м
українці
Качали
використати
глп Л" „:„„
тій
тій
' :- -_ _- - _-„- _ и "
по
як
як
та
'"" —V
по- - ч"
право
жуть толг-лват- и
мірі дозвольте в чи Піп-ме- пі
застановитися АФрині Тимбільпе
життя канадці не
сспільства демократій!- - ти Укрч- -
ній а зокрема Ка
над ролею українців
в
П демократичній системі
аспільстно функціонує
нсбуіь не „НаїУІІНЬ ШЄВЧЄНКа
погруповані
ганізокані бо
нримас Іиан :вого Німеччиною Ту-М0ЖЛ5Ш1- 1М
°Рлх'пятн
на проти масо1°
дорадників застрашуючи їх тим ЛСржав Однак ті самі і кожна людина
мадяризації Ціркьи цей сво° (1У"К'К) почува-граііичит- ь
з державною зрадою приігшш зобов'язує і Росію €ТЬСЯ "обхідним
то вала о кара смерти чрім гп Гиіо Ту копіїсті К'-Л- І а
тісьмо може о- - і 1010 роках це
на
Церкви А
а тоді- -
мадяр- - „І0 Дмнкан
ською вже 1%7 сіко
мадярські щодо
ста-україн- ця доля тт
зпомж яких
Першій
пише
поиродно
„
сила-
ми
1918
паризька
заручено
п'ілостей
про
кто- -
ІЛЛ ПЯШПШ
Сучасний
г
і
ся меншостей І
і
і -
са
- і
освіченій
_
- „
-
-
„
іч™
і мо-н- я
українців ді-- В
в
і
ній
най
коли
і зор- -
х і
і
]с
і
тп
і
—
го суспільства
иада є багатокультурною
країною кожний
ролю най-
більш ефективно тоді коли
функціонує як член
- культурної групи
Пін роду з пов'я-
заний культурно соціально
ідеологічно і тому
б ненормальним яви-
щем якби
свою культурну
групу і пробувала оформи-
ти інше
сучаснім скомплі-ковані- м
світі най-
більш ефективно діє тоді
війні мадярського ІІ0МІ0 ВІДІПІ11ТИС коли вона спсціялізується
тоді
'гпшчі?и
чехи
ііей
іст
се-
редню
вони знають
чеп-точ- ні
можуть
ділянці чи
знятій Гіо иеиаг хто
про чсіііія ми ' лш„гшм„„(і іл1 іі(" ішічо
Поза своєю професій-
ною сяеиіяльїістю українці
найбільше прислу-
житися
як спеціялісти влас
КЛЬТУРИ тя
Середньої 1 Репрезеніашєю А на аЛиі Ь8- - '____„_-_- „ Канаді п пх
9 Р°ПЙ яя „:„„
Далі
Мар- -
Уигті
наша Східних
р
культурне
буде)
н'п
таких
б
свтово
тоді
ла б зовсім Тепер иалл„ п 1'1кл№лшПЩ „л:п ' " "'- - —
—
бажаємо
лише
ЦЬОГО
гання його
липі
гккого
ниліш
Кші
наді
горожанин
себе
тикогп
жуть найкраще
свої горожянські поза про- -
а?ж„ з„т конгрес %їХ%ЦЯь?£ -- "?'"
республіки Сен-Же-рменськ- им
суспільству
гуспілітйа в
аи ЛЛі іІІІНІД ПІ11111 %"ІЧІИЧЧіІІІІІІаП
Південній то- - _Є III- - -т- 11_1 пп Я нт гьлгпч Ч'" — ™
ні ме
Тому
поечентуемо менше 'як 3"„
прилучила Південно Карпат- - тя Сез-всьо- гп
мселри"' и_зиоже- -
амКа&Р "::гч ггжені виркюотіішстатіи обме- -
а
шо як
'
бі'Т
він
нею він
х0„
РІЯ
Іі
'
рин
І ми
би
мо свої
м "Г по лише
ПкКЧІЧ ПІМОПІ і'" 'по іпик Є ДЛЯ
чш і ''х псобхіітні Тоі ИЮ це
ИИІІ№ і'"бКТ0ГП ЯКІ ДЛЯ
Ми к- - т ик
зробили ч- - професійну чи
тон ско ОМ літи
гіг- -
1!)л$
Г
пю
!ж XV - — --— демократичнім країні кож- - -
ма не лише ті той не відреклися її
обов'язки аж її
:- --
2
г
_ " т КІІіаЛІ ПО ІІ
а
і
і
люди- -
та від до- - часто
_ ПНГВіТЛЮНаНе
не- - Ці ™ засідання
нс- -
ічарпатами
'"" ""'"
Со- - всі
ТИ
до то
з не
постійно опікується
особливо
Н ЛиЧі
„- -
горожанин
експлуатувати требуе постійно фінансової
себе буде укра- -
свого ближнього загалу
життя скоро немож- -
рівнянні наших скромних
сучасна фінансових
"
бути
зпобни івіріиою життя
гсігипн
то
і
-і- —
"'
до
кий
ЦИМИ
нни оуде к"мм" —— --—
для 'а не загпарло Хоч
то стане же п
дія всіх до
"ю ми
ми -- "'
"аше
тфні ш
__„ за гал
ЧИ "" ""
!
жани
ми
другому боні земської кулі Це все виглядати на
моментально приходить до великі завдання Але вагати-нанін- х
домів і пеи- - чи па себе рімико
ні нашим влас- - ми можемо лише тоді коли
ним населенням сус- - є дві можливості: пр-пільст- по
в чи в Аме- - ша а друга ліпша Для ук- -
з иігом " „: м'піп пе
роні ТО пряпо і"м' '"--
тоді здавалось що є Лрігатп аіасілг дпіо-- 1 жимом
с
На
в
лошин
н
м
для і України сттгму спої іпаг- - о т '
хочу пи- - ні права людини
засади життя якщо п
краще
інших країнах відбуваються
людьми
дорогі
- Г-- -
-- -
а
' ~л „ і -
і і ш- - '
го
самопизначеи-- ' іірііципоііо не
в Україні? те
першій В'єтнамі
способом толетпа-п- і
п п
в
є
є пе
з
їх- - П
'
„ „
і
з
та
як
в
' Ия
в
1 ""
працюючи
іли и а "'І'І
Америці „ і и
н
Країну - н1АстЛ
і :
-- -
V
є
111
В
-
є
ся
і як-
що там
лля пас І то- -
иіііі нлкії піни іпшмії
! п СВІТУ них "іими
днин
що
єтьсн
над сис-- 1
пра-- 1
того шо
м„лгл
Дп
ДІЯ
йіп
режимом
постійчо
народів
Комітет
ОфЩІїНіІП
нехтується
сьогодні
еволюційний
людини
самовизначення
увінчався успіха- -
іпліиіілии ігтиііяУ
Лиіппні
рожани
темою
країні
інакше
війні
1918
світі
сповнить
своєї
етнічно
одиниця покида-
ла
шосй
терору
заявляли
галузі
можуть
Кана-
ді своєї
всякий випадок СХіДНЬОІ
інакшою
сповнити- -
ЗЖСЧМОМ
Канаді
поніс
":г мо™
Каї'оіі'
етнічно
Ч'т
пЛлваііів
іЧіппплЯНІВП
усього
тепер
багато
комуні- - засобів
шш свідомі
роичнмі
викликає брати
реакції
Тому
Канаді
ИГППМІІ"
іпуіиаїшя
засип життя
стоїть
ипонес
ПИкОПІІСТЯТІІ
„пізній
денній
сміють
діється
системі
чюдей'
народом
цеї мети наших руках
вільно змарнувати
Пувший президент
Америки покійниГі
сказав: "Уечіег- -
гєсоусг
діється з укпаїння-- 1 ютгго і "
під совєтгьким режимом Юче " Отже ми можемо
ці люди є іійсно нашими програти'
бЛИЖНІМІІ ПОЛІ ЧИ ТО
п Канаді чи в Україні чи де '
більш ефективно тоді інде постійна
одиниці ротьоа проти поропн полі і
д-- р
що протії шо
и"о
якя
ииЛ!іііііі!
що
сії
свою
людина
друоі иияп_
випадок
канали- -'
Актом
майна
спинить
світ
і"'-- " ПІЗНІМ 0і птя
лг7и
ииили-- а
але
ВСІМ!!
шського
украш- -
якійсь
може
одна
МОВИ
подм
війни
що
пряв людини без рі шині "ЧД тсьіотілиьт
ті вороги і де вони зпахо- - Ілля Тюдоиа Кар-дятьс- п
І вести ню боротьбу патах (Івани Франкіиська
є нашим християнським і де-- ' область) є стрічка скеля
мократичним завданням повз яку бурхливий Че-г- о
ми не можемо зректися ремош Це відома Сокіль-напіт- ь
тоді коли ми дума-Іськ- а скеля яку оспівав
лише наш власний ' своїх творах Федькович І
добпобут 'тут наприкінці 19го століт- -
Згідно з християнськими тя гунули-каменя- рі спо-засадам- и
і обов'язками го-- ' рудиди пам'ятник Шев-рожа- и
Канади ми укоа'ппіі чеикові Це обеліск
можемо дуже багато причи-- ' (гранчастий кам'яний стовп)
питися до відзискажія звужується догори Він
людини українців під поставлений на кам'яному
советським режимом Ми мо- - п'єдесталі (підніжжя)
жрмо поважно прискорити іьому дошка л написом
здійснення тієї ппохляманії „Кобзаря"
-- поблено Києві 22 Схамемться! удьтс ДЮДЄ
ня 1918 і 1914 року „ ряи Лх71п
нуючи слідуючі завдання- -
1 Тому шо сьогодні так
як 1918 року в Канаді і вза-іа- лі
в світі бракує автори-
тетних інфопмацій про про'--
ліпше
НІНИ
Настане
Велична простота цього
б-те-
ми українського народу [ЗНані творці цього обеліска
украпші повинні подбати 'вибрали найкраще ійсце для
видання англійській та 'нього Шевченкових
інших мовах авторитетні
академічно-обґрунтова- ні ін-- 1
форматі нехпвяння Коли було споруджено па-пр- ав
людини Україні та м'ятник у
про геноциду сппяио-- 1 Карпатах легко
проти українців со- - монумент стояв вже на- -
хетським
Розповсюдити повиті
інформації поміж всіми пос-
лами відповідальними
" ' затертий
станин ко- - „„Г
мунікяціі в Канаді
Переслати ці інформа
всіх міжнародних ор-
ганізацій зма-
гаються права людини і
за свободу дія поневолених
Треба вміти продати"
ці інч}юрмації цебто треба
вдГиии аеаіГе 10л ппм'4 лишс "и і переконати провідні кола 'Г Хаше викоти ! ЛПМ!"І~І І КтЧ " ' Я~ ?~°" "
а'мо '
-
" ІЦІІ 7 11 #" І її ' V и - міі тіоіміпити 'і'язки Як нітомо можна
к і і'' і і ч чт їй і-гсч-
иГі пггт'т гте Ч'И
и - ті І' 1 " І І ПІНІ 1 ЧИ '
' і іютепці- -
V II 11 ІГ'ЛІЦИ" —
-- % ТпґЛі
—- -'
і
! "- -
1
ТУРбуеТЬСИ СПР1- -
вами Ук- -
то
_
л
"
і
НИХ
між
ше на За країнськнм
цей
універсальний
ча прапа і
народів
який вже
-- Г ииии СНх ІПШ1Я
що Ка
Вд1
ил„
ККІ
іжмси
шо
ііжі- - нкг
хго
іАаі'
КИТ- -
від
над
є в і
не неї
нагоди
Линдон
г Пжпигон
1 іч оигч о Ьит
піи П 11МП мі і
ми не
бо
[і
бо
хто
є села у
-
яко-- ' тече
у
ємо про
[ два
Т
білий
пррв шо
для
На
з
яку в січ- -
вико- - нг„іл„и
Розкуються незабаром
Заковані —"
обеліска вражала
про в і дія
с1іВ
про
в Т Шевченкові
акцію не відлові- -
сти
2
та
прикжці років сто-
ліття Саме тоді закінчили
прокладання дороги гли-
бину Багато разів
монумент був ушкоджений
засобами але добра
ції до
які
за
ІІ
ком- - мати най- -
бг- -
І ТО
ЄЧ"
нам
1ау по!
к іич иіі
люди
суд
всіх Не- -
цих
ваку під
80-- х 19-г- о
у
гір той
і
лямвМлїх ивлсіми — напис '
3
4
в
ТІ
СіГ
невідома рука все направля
ла знищення Довго стояв
пам'ятник Кобзареві над Че-
ремошем поки у роки Пер-
шої світової війни якась зла
рука знищила його Це був
перший пам'ятник Шевчен-
кові в Україні Сьогодні
важко встановити хто був
творцем цього обеліска і в
котрім році він спорудже-
ний але залишається факт
шо „Камінь Шевченка" є час-стино- ю
історії нашого наро-- л
УіЙкаііьг&і знимка обеліска
УграТясігяі Сгиталепь Ч 8(30) і ' І V V и л є ДчТли 1911 р ку
І