Vilne Slovo, October 15, 1966

              Шя?#г' '
ЬЧ-- 7
1
--ЯГ 'Р -- Чі- ?3'--ї!Гь-ф'"-
1'і?'Ч взгчцат
сз
Рік XXXIII Ч 42 субота 15 жовтня 1966 "ВІЛЬНЕ СЛОВОМ — "ІУіиге ЗЬОУО" ОсіЬЬег 15 !І966
_
ШїшИШ
"ВІЛЬНЕ СЛОВО"
незалежний український часопис
(дввнішв "Український Робіт-
ник") заснований 1934 року
Видас Видавнича Спілка "Віль-
на Преса" в Торонті
Виходить кожної суботи
Редагує Редакційна Колегії
РІЧНА ПЕРЕДПЛАТА:
у Канаді 5600 В Америці $700
у і у- -- -- с "і ~ ►ги--- ' ли?-- г ч — = -
"ТНЕ РКЕЕ УОКБ"
("УІІМЕ 510УО'Т
(Лсгаіпіап Іпа'ерепо'епі УеекІу
(їогтегіу "ІГкгаішад Тоіїег")
£ошіс1ес1 1934 РиЬ1і5ае1 еуегу
Заіигску Ьу ТЬе Тогопіо Ргее
Ргез5 РиЬІісаІіопз Ні
Ейііесі Ьу Ейііогіаі Соштіїіее
УЕАКІУ 5иВ5СШРТІОМ:
Іп Сапасіа $600 Іп И5А $700
АДРЕСА — АООКЕ55
"УІІ-М- Е 5ЮУО" — 286 ІІ5даг 5 — Тогопо 3 Опгагіо Сапасіа
ТеІ: 1--
Е 5-99- 55
Редакція за оголошення не відповідаеі
Чому треба підтримувати українську
вільну пресу
Не знати котрий уже раз наша газета стверджує
що велика частина демократично наставлених україн-
ських емігрантів — не хочуть і не думають навіть щоб
з української вільної преси якою і є "Вільне Слово"
зробити важливий фактор нашого публічного життя
А вільна преса забирає слово скрізь і всюди де тільки
людське сумління зустрічається з неправдою де тільки
людину хочуть позбавити свободи Українці на емі-
грації — небагаті на вільну свободолюби} пресу а
якщо йдеться про свободу слова й значення критики
то більша частина емігрантів під тим оглядом — не є
рпрозумілимп Це мабуть наслідки перебування під
ворожими тоталітарними пануваннями а за тим і рід-
ної нетолерантности Брак вільної преси є легше зно-
сити в тоталітарних умовинах бо людина знає наперед
що такої диктатор не дозволить Але якщо людина
живе в демократичних умовинах то відчула б брак
вільної преси щойно тоді якби її не було Так само й
демократично наставлені українці на еміграції відчули
б її брак тоді якщо б її не було
І не знати котрий уже раз з черги треба ствердити
що тижневик "Вільне Слово" Дорогі передплатники й
читачі намагається вщепити українській громаді на-
самперед політичну й громадську толерантність та зла-
году у внутрішніх справах "Вільне Слово" дає можли-
вість розвинутись і плекати здорову та критичну дум-
ку бо критика є запорукою вдержання здорового пуб-
лічного жптгя і постійного розвитку суспільності!
"Вільне Слово" намагається защепнти українській гро-
маді гідне й тактовне трактування всіх інших народів
Наша газета не отримує жодних субсидій Преса
яка є субсидійована не може бути вільною Правдиво
вільна преса постає з правдивої події і за таку пресу
треба платити Ще є в нас дивні люди Є такі які чита-
ють і не думають або які не думають і не читають Є
такі які не хочуть розуміти що нпр паша газета му-
сить платити за склад газети за друк папір пошту й
інші адміністраційні та редакційні видатки
Але вільна газета — наше спільне "Вільне Слово"
лежить таки на плечах наших передплатників і завдяки
їм втримується Були б великі перспективи на розбудо-
ву "Вільного Слова" якщо б наші прихильники перед-
платники й читачі не опускали рук На "Вільне Слово"
йде неперебірчива кампанія з боку екстремістів І саме
це повинно ще ближче зв'язати наших передплатників
і читачів з нашою газетою Вільну газету "Вільне Сло-
во" — треба підтримати бо інакше що тоді залишить-
ся українській громаді? Де вона зможе відтак висло-
вити свою думку? Нема де правди діти що "Вільне
Слово" дійсно уділяє кожному слово!
І на тому місці треба згадати з вдячністю насам-
перед усіх передплатників які вчасно надсилали перед-
плати всіх прихильників які придбали нам оголо-
шення та нових передплатників і тим чином дали
можливість появлятися нашій газеті З вдячністю треба
згадати всіх наших співробітників які своєю співпра-
цею збагачували "Вільне Слово" З вдячністю згадує-
мо й критиків які надсилали нам листи до редакції
та просимо не щадити дальшої слушної критики А
ще з неменшою вдячністю згадуємо жертводавців на
розбудову "Вільного Слова" та приятелів української
книжки
Все ж таки під теперішній час — в обличчі насту-
пу екстремістів на вільну пресу і в умовинах звишки
цін — не вистачає вже навіть сплачувати точно свої
передплати Кожний наш прихильник передплатник і
читач повинен ділом доказати свою готовість і дбай-
ливість за існування вільної газети "Вільне Слово"
Всі Ви можете допомогти вільній газеті — приєдню-'вання- м
нових передплатників закупом книжок коль-уортаже- ю
придбанням оголошень пресовим фондом
тисами н надсиланням статтей
Така співпраця буде запорукою що вільна преса
--
' тільки буде існувати й продовжатп добру працю
ї випровадить українську громаду з партійного при-уивізм- у
на світлий шлях до закріплення окремішно-- і
ідентичності! й незалежності! нашого народу
Хай не буде ані одного передплатника й читача
ИХ ПРІЗВИЩА не були б у рубриці "Будівничих
оаїнської вільної преси" Тому в цих трьох місяцях
раїнського друкованого слова зробіть щось для
вільного Слова"!
1 Пригадка АДМІНІСТРАЦІЇ
Просимо наших Шановних Передплатників при
ііні адреси подавати чітко нову адресу та одночасно
азначувати й свою попередню — стару адресу Також
просимо подавати число Вашої поштової зони (нпр
Торонто 5 чи Нью йорк 10025) бо того вимагає пош-
товий уряд для успішного доручування газети На змі-
ну адреси просимо залучити 10 центів
Пам'яті Дмитра Солов'я
Дмитро Федорович Со-
ловей народився 23 жовт-
ня єза ст ст) 1883 р в мі-
стечку Срібному на Пол-
тавщині в селянській сім'ї
Після гімназії вчився на іс-
торично - філологічному
факультеті Харківського
університету до І914 р ко
ли його було заарештова-
но за участь у підготовці
протестаційної демонстра-
ції під час 100-літньо- го
ювілею Шевченка і висла-
но разом з Олексою Н Си
нявськпм до Полтави Вдру
ге був заарештований у
серпні 1920 р і перевезе-
ний з Полтави до Харкова
та присуджений до роз-
стрілу але звільнений у бе
резні 1921 р
1918-192- 3 рр працював
інструктором у справах
культурно - освітніх при
Полтавській Спілці Спо-
живчих Товариств 1923-192- 5
рр завідував відділом
економічної статистики
Статистичного Бюра Пол-
тавського Губвнконкому
1925-193- 3 рр завідував під
відділом ста ги стики спеці-яльни- х
галузів торгівлі
Центрального Статистично
го Управління України і за
цей час підготував та ви-
дав низку статистнчно-ек- о
помічних робіт 1933-193- 6
рр завідував підвідділом
а потім відділом статисти-
ки Української Промисло-
вої Кооперації
Поруч з тим Д Ф Соло-
вей у 1922-192- 5 рр викла-
дав економічну географію
України в Полтавському
Кооперативному Техніку-
мі Завідував навчальною
частиною шестимісячних
кооперативних інструктор-
ських курсів 1926-192- 9 рр
був аспірантом науково-д- о
слідної катедри історії ук-
раїнської культури що
нею керував академік Дми
тро Баталій 1929-193- 4 рр
був після захисту промо-ці- ї
науковим співробітни-
ком Науково - Дослідного
Інституту Історії Українсь-
кої Культури імени акаде-
міка Дмитра Багалія (аж
3 М
ОЧИЩЕННЯ ВОГНЕМ
З повною очевидністю
виступає мотив боротьби
національної в самій гру-
бій і неприкрашеній фор-
мі принаймні в поглядах
і висловах рядової маси
(російської) Для неї зав-
дання свого походу — "би
ти хохлів" що по 250-літ-ні- м
поневоленні наважили-
ся піднести голови і ски-
нути з себе московську
кормигу повернути назад
у московську службу збун-
тованих українських підда
них а для того треба зни
щити культурні центри Ук
раїни інтелігентські сили
українські Українців лов-
лять арештують розстрі-
люють тільки за те що во
ии українці
Раніше український на-
род мав діло з бюрокра-
тією й правительством від
котрого в якійсь мірі ще
могло відмахуватись вели-
коруське іромадянстЕО Те
пер ми самим очевидним
способом маємо боротьбу
самих народів — велико-
руського й українського
Один наступає другий
борониться (Стор 40)
В ОГНІ й БУРІ
Наша українська рево
люція на жаль не розви-
валась самостійно вона
ввесь час мусіла маширу-ват- и
з конвульсійними ру
хами і киданнями револю
ції російської хаотичної і
страшної ноешська рево
люція потягнула нас через
кров через рушу через
огонь
до ліквідації Інституту' в
1934 році) Протягом праці
при катедрі а потім в Ін-
ституті написав і вндруку
вав низку праць з економі
ки н Історії України 1936-194- 1
рр викладав у серед-
ній школі українську мову
й літературу 1942-194- 3 рр
був директором школи
1943-194- 4 рр працював у
Ревізійному Союзі Україн-
ських Кооперативів у Льво
ві та викладав теорію й іс-
торію української коопера
ції в українській торгове-
льній школі
Крім того Д Ф Соло-
вей увесь час (з шкільної
лави) браз участь у гро-
мадському й культ-просві- т
ньому українському житті
а зокрема: Деякий час був
редактором "Полтавського
Кооператора" (1918-1920- )
а також одним з ініціято-рі- в
і редактором коопера-
тивного журналу для мо-
лоді "Молода Громада" в
Полтаві (1922) Був ініція
тором і одним із органі-
заторів а потім головою
Української Спілки Працю
ючих в Кооперативних Ус-
тановах (1918-192- 0) в Пол
таві Був ініціятором і од-
ним із організаторів у Пол
таві року 1919 Просвіт-
нього Союзу "Українська
Культура" (цей союз боль
шевнки ролгролінли 1920
року) Був членом Полтав-
ського Наукового Т-в- а в
1919-192- 5 рр а в 1922-192- 5
рр керував термінологіч-
ною секцією цього товари
ства ця секція опрацьову-
вала економічну терміноло
гію Протягом трьох років
(1927-192- 9) був членом
президії Українського Кра
єзнавчого Комітету в Хар
кові і співробітником його
органу "Краєзнавство"
Був членом президії Сек-
ції Наукових Робі'їників у
Харкові (1934-1935- ) Був
ініціятором і одним з орга
нізаторів а потім вченим
секретарем Харківського
Наукового Т-в- а в 1942 р
(німці швидко Товариство
це ліквідували) Був чле- -
вибраних праць проф Грушевського
Мусимо йти бо спинити
походу не можна Мусимо
перейти через цей страш-
ний огонь і знищення Му-
симо жертвувати всім
щоб урятувати найдорож-
че в цім моменті: самостій
ність і незалежність нашо-
го народ}' (Стор 45)
КУЛЬТУРА КРАСИ
І КУЛЬТУРА ЖИТТЯ
У нас занадто гарна лі-
тература музика мистец-
тво в порівнянні з нашим
убожеством у громадській
і політичній роботі! Справ
ді як легко у нас зібрати
великий і гарно зіспіваний
хор і як — виявилось —
трудно зладити добрий
дисциплінований курінь на
оборону українських воль
ностей (Сгор 77)
АРМІЯ
Треба раз поставитись
до армії не як до якоїсь
свалки куди скидаються
найменш цінні ні на що
краще непридатні елемен-
ти а як до окраси держа-
ви й нації її почесну вар-
ту куди йде все що най-
краще найбільше перей-
няте щирим серйозним
відношенням до держави
її демократичних соціяль-ни- х
і національних зав-
дань не за напасть не за
страх а за совість — щоб
віддати кілька найкращих
літ сповненню найвищого
громадського обов'язку:
боронити найвищі народні
досягнення своєю кров'ю
(Стор 105)
ном президії Харківської
"Просвіти"
До другої світової війни
наудруковано близько 80
його більших робіт і стат-
тей
У таборі ДП в Німеччи-
ні увесь час брав участь у
громадській роботі читав
лекції й доповіді для табо
рян Поки не було ніяких
книжок (1945 р) — органі
зував ротаторне видавниц-
тво "Шляхи на Україні"
яке видало півтора десят-
ки різних потрібних пере-
важно для школи книже-
чок З розвитком друкар-
ської справи цю роботу
зупинив З 1946 р — член
Управи Крайової СХС Був
членом ОПДЛ За час пере
бування в таборі опрацю-
вав чотири більші наукові
праці та написав 56 стат-
тей і рецензій для преси
до 1950 року
Переселившись з ІЕвро-п- и
до ЗДА Д Ф Соловей
Запорука
Завершенням повищнх
прикмет є характерність
бо характерність молоді
цс найтривкіша запорука
майбутності Характерна
людина точно дотримує
слова яке вона дала вва-
жаючи більше па свою
честь чим па особисту ко
ристь Характерна людина
ніколи не зрадить ні сво-
го приятеля ні свого на-
роду своєї віри навіть за
ціну свого життя Отже
характерність — це власті!
во вірність вірність — у
малому й великому! Вір-
ність своїм думкам: вір-
ність народові віриість-Церкв- і
та всьом} що для
народу добре велике та
святе! Характерна людина
це так як той лицар що
присяг на вірність свойо-м- у
народові і присяги цеї
не зломить Нехай же ха-
рактерність стане нсвідлуч
пою прикметою нашої мо
лоді бо характерність сві
домість ідейність працьо-
витість та чесність це за-
порука нашої перемоги в
нерівних змаганнях за на-
ше спільне краще завтра!
В своїй діяльності мо-
лодь повинна плекати та
вводити точність та витри
иалість Всякі опізнення та
неточності являються не
лише ознакою некультур-
ності вони є також причи
пою неуспіхів та невдач
як в організаційному так
і приватному житті Точ-
ність та витривалість тре-
ба застосовувати до всіх
ділянок — до науки до
праці Звичайно молодь
полудні в приміщеннях
286 Лісґар
проживав у м Ст Пол Мін
несота і з листопада 1950
року по травень 1954 р
працював на фізичній ро-
боті і тоді перейшов на
пенсію В Ст Пол він був
ініціятором і першим го-
ловою Товариства Сприян
пя УНРеспубліці З 1953 р
він цілковито віддався на-
уково - публіцистичній
праці написавши 73 ро- біт статтей і заміток які
висвітлюють колоніяльне
становище України Крім
того написав низку статтей
на внутрішньогромадські і
культурноосвітні теми і т
п Його праці друкувалися
в різних видавництвах кип
жкамн або в журналах і ча
сописах а головно у жур-
налі "Сучасність" і в-- ві "Пролог"
Як автор він мав поди-вугідн- у
точність і поваж-
ність в обробці тем Він
умів здобувати джерела
звідусюди набуваючи ба-
гато з них на власність Ні
який науковець не зможе
обійтися без використову-
вання згаданих праць Осо
шої майбутності
є більш запальна чим ви-
тривала тому її потрібно
набирати загального знан-
ня та освіти а також тре-
ба призвичаюватися до
кариосіи до вирозуміло-ст- и
та систематичності! бо
вони є основою успіхів в
організаційно - громадсь-
кому житті
У вихованні молоді тре
ба шанувати також наші
народні традиції та звичаї
бо заховуючи їх ми про-
тиставимося дснаціоналіза
ції яка являється поваж-
ною загрозою для шіроста
ючих тут наших поколінь
Традиції — цс є певні зви
чаї та форми як родинно-
го так і громадського
життя які передаються
від батьків до дітей з роду
в рід Вони являють собою
неписане звичаєве право і
приписи як поступати в
кожнім важливішім випад-
ку громлдською та осо-
бистого життя Шануючи
наші традиції наші націо-
нальні святощі ми збері- -
гаємо тим не тільки нашу
культуру а зберігаємо на-
шу національну індивіду-
альність наше добре ім'я
Молодь що в ім'я ніби
загального поступу не ша-
нує своїх традицій та на-
ціональних цінностей мо-
рально убожіє і губиться
та затрачує свою націона-
льну приналежність
Завдання нашої молоді
зводяться до того щоб за
ховати паші традиції на-
бувати й засвоювати собі
добрі прикмети чесності!
й ідейности При тім здо-
бувати всі можливі та до- -
Видавничої Спілки при
вул Торонто
Дирекція Видавничої Спілки "Вільна Преса" в То-
ронті оцим повідомляє усіх уділовців (шеровців)
Спілки що
Загальні Збори Уділовців Видавничої
Спілки "Вільна Преса"
відбудуться в суботу 29 жовлія 1966 р год 3:30 по
ПРОГРАМА:
1 Відкриття
2 Відчитання списка уділовців і ствердження скіль-кост- и
управнених до голосування
3 Прочитання і прийняття протоколу з останніх Збо-
рів Спілки
4 Звіт з діяльності! Дирекції
5 Звіт з діяльності! Видавництва
С Заслухання фінансового річного звіту
7 Дискусія над звітами та їх апробата
8 Вибір нової Дирекції
9 Плян праці і бюджет на 1966-6- 7 р
10 Вільні внески і запити
11 Закриття Зборів
Запрошуємо всіх ВШановних Уділовців прибути
вчасно на означену годину
ЗА ДИРЕКЦІЮ СПІЛКИ:
Д--р Осип Бойко голова Д-- р Степан Росоха секр
бливо цінні його праці ста
тистнчного характеру- -' Не
даром його праці -- українсь
кою і англійською мовами
занотовані в американській
бібліографії Небіжчик був
постійним співавтором цін
них праць у "Вільній Ук-
раїні" та постійним дорад-
ником редакції
Невблаганна хвороба лев
кемії перервала нитку Йо
го життя 9 липня 1966 р
Похорон Небіжчика відбув
ся 11 липня в Ст Пол з
церкви Св Володимира і
Ольги Похоронні відпра-
ви відслужив протоєрей 0
Андрій Кість виголосивши
прощальне слово Над мо-
гилою промовляв також
Антін Семешок б голова
Т-в- а Прихильників УНРес
публіки З доручення УВ-АІ- І
на поминальнім обіді
тепло промовляв проф О
Грановськнй а крім того
— Михайло Мпхалевич го
лова парафії та двоє при- ятелів ще з України — О
Коспок і П Петренко —
(Скорочено за "Вільною
Україною")
стуині знання освіти та на-
уки а тим самим осягнути
всі можливі вигляди на ус-
пішну працю для добра
нашої загальної справи
Паші громади й наша за
гальна справа потребують
ідейних характерних і фа
хових громадян які були
б свідомі своїх громадсь-
ких обов'язків та своїм
знанням служили б нашій
загальній справі
ЛІ Даніїлмшин
ПОДЯКА
Повертаючись назад до
Аргентини приходиться
мені з тугою опускати То-
ронто Гемнлтон та їх око-
лиці де на протязі 20-ден-по- го
побуту мав я нагоду
відвідати поодинокі паші
громади їх Церкви їх ор
ганізації та моїх рідних
і знайомих користуючися
їх гостинністю та ввічли-
вістю Це перебування за-
числяю до найсвітліших1
хвилин у моному житті
до остануться для мене
незаоутшм спомином та
найкращими враженнями
про українську спільноту
в Канаді
Прощаючи всіх почува-
юся до обов'язку висло-
вити прилюдну подяку
всім за їх щиру гостину'
та заходи для 'улепиення
мені відвідин різних міс-
цевостей знайомих та ус-
танов яким щиро дякую
та під серця бажаю всім
повних успіхів та витрнва
лості в їх дальших захо-
дах належно й успішно
працювати для звеличення
українського імені серед
всього окруженця гостин-
ної всім Канади
М Данилишин
ІВАН СВІТЛИЧНИИ
ПРО В СИМОНЕНКА
У "Вістях з України" ч
35 з серпня 1966 р помі
стив статтю Іван Світлнч-ни- й
п н "Василь Симо-ненк- о
— поет заангажова
ний народом" в якій ав
тор вияснює в зв'язку зі
статтею ред І Кошелівця
у книжці "Ьереї чекань"
що частина віршів В Си-монен- ка
вже ввійшла в но-
ву видану в Києві збірку
й що тільки ще 9 поезій
не ввійшло до неї хоч і во
ни могли б бути видруко-ван- і
Статтю І Світличного
який був звільнений в тра-
вні цього року по 8 міся-
цях слідства передрукува-
ла прогресивна газета'
"Життя і слово" що вихо-
дить у Торонті ' '
ЗЛг
ІІ
І
іП
II
3-- І
5 '
л
І і
£: 3
~'
їЛІ- - ущ%іЩщ
" х% КгГ! -
-- в
т Я&&Л
З