Vilne Slovo, May 10, 1969

              Ш7йШ
"ВІЛЬНЕ СЛОВО"
ктііжииа
увріїнелкив часопис
І34ЄИІШ "Урвінсьиии ?6 т йО меноани 1934 ропу Видає Видавнича Спілка Віль
на Пре~ в Іороиті
Виголять коиоі суботи
Редагує Роянційиа Колеги
РІЧНА ПЕРЕДПЛАТА- -
7 Канаді иП 2 Америці 17 М
ТНЕ РКЕЕ УОІШ
("УИМЕ ЗЮУО")
Скптип Іп4рп4п) УкІу
ііогтегіу І'ісгаіпіап Тоіїег")
£ошн1е(1 1934 РиЬІмЬечі еуегу
5а(игс1ау Ьу ТЬе Тогопіо Ггее
Ргем РиЬ1ісаІіоп$ Псі
ЕсЬіесІ Ьу Е&іопаї СошзнЦее
УЕАкІЛҐ 5ЦВ5СКІРТІОМ:
Іп Опао1 $4 00 Іп Ч$А $700
АДРЕСА — АООКЕ55
"ПІпе 5Іоо" 196 ВаІЬиг5І 5 Тогопіо 2В Опі Салаці
Теї: 368-728- 2
Редакція за оголошення не відповідає!
В День Матері
ТЯМЛЮ ЯК НИНІ
Тямлю як нині малим ше х юпчиною
В мамині пісні заслався я-Піс-
ні
ті стали красою єдиною
Бідного мого тяжкого життя
"Мамо голубко! — було налягаю —
Ще про Ганусю Шумильця Вінки!"
"Ні сипку годі! Покіль я співаю
Праця чекає моєї руки"
Мамо голубко! Зарана в могилі
Праця П недуга зложили тебе
Пісня ж твоя в невмнраючій силі
В мойому серці ясніє живе
Ох і не раз тая пісня сумненька
В хвилях великих невгоди життя
Тихий привіт мені слала мов ненька
Сил додала до важкого пуття
"Синку кріпися! — мені ти твердила —
Адже ж не паном родився ти чей!
Праця що в гріб мене вчасно дожила
Та лиш тебе доведе до людей"
Правда матусю! Спасибі за раду!
Я її правди не раз досвідчив
Праця дала життя мні принаду
Ціль дала щоб в манівцях не блудив "
Іван Франка
ДЕНЬ МАТЕРІ
Довгоочікуваний місяць травень знову завітав до
нас Усі за ним тужили тужила й ціла природа що
пробудилася із зимового сну Все віджило новим жит-
тям покрилося весняною свіжістю щоб красою зведи
чати найкращий місяць травень — місяць найкращої
з усіх матері — Пречистої Марії Матері Сина Божого
Вона є зразком найбільш жертвенної і відданої матері
і з неї беруть приклад усі матері християнського сві-
ту в тому й українські матері Пречиста Марія є за-
ступницею і провідницею всіх земських матерів і веде
їх крізь життя Божими шляхами
Святкування "Дня матері" походить з давніх часів
і звичаїв почитання матері в старинній Греції Відда-
вання пошани матері з різнородними церемоніями в
передхристиянських часах були встановлені також у
Малій Азії
З приходом християнства віддавання пошани ма-
тері проявилося в лочитанні "Матері Церкви" Ці свят-
кування припадали на неділю в середині посту коли
діти поверталися до дому з дарунками для родичів а
головно для матері
В Україні-Рус- і проявився культ почитання Богома-
тері з прийняттям Христової віри Наша столиця —
Київ — стала "другим городом Марії" по Візантії яка
мала назву "першого города Марії
На американському континенті "Свято матері" за-
початкувала Анна Джарвис Конгрес ЗДА офіційно
признав "День матері" — національним днем 3 травня
1914 р тобто другу неділю в місяці травні Білі гвоз-
дики є символом дарунком і ознакою доброти й ви-тривало- сти
матері
Цього року "День матері" припадає на день 8-г- о
травня В "День матері" горнуться до неї молоді й
старші припадають коло неї зболілі прибиті горем
маленькі діти шепочуть свої молитви й вивчають на її
честь прекрасні поезії Мати навчила своїх дгей лю- -
гівопуолІносаниП лист Я Чуноосшї до Известий
В -- л „і ОД гі 31 дрчпчі лід-ю- г
о-- л ііМЦ(сіі ід різним пре-ічлаа- мі
В і т ч о і і іі- -
ЬДК1ІЧ) іЛ ЧЬ ІО К 10 11 П1- -
11'МіІЄ СУ! ''І К1 11 ІіаПчаІ1 Ди!Д
0КОЬП І а іфДМіМ 'ДПЬ
Ж' 1 іЛ І щіСіНііИ 011 11 не 11
чаріи кд4 ііь зОрьік до-ки- "в
іш вдкрл и Сьзакои-- 1
1 с їв сч ять вшчки на пт
в сОороіі _асчджених
Слсю і тало ооскі і н і д ія
того цоб шлтвердмт чтиоинч іс- -
и ч і'оіТиіо Слова — и лиши
Б 'Ж дтиіч слово 3" ч гі і то по-ьал- ші
кота за ньоп каріїоть ро--
1 1 тіор'іи і табору та її то в де-іттитіг- іях
коти до читача не в си-
ті її ЧІ1ТЛСЯ велика поез я і вели-
ка і'г зл и'о так необхідні кож -
іч- - Я скалала б — іиочхдиі чк
чтб л: и діііності сбоііо проіі і--
-т вию ііпавдою вони імтьш ноГ-мд- чі
яс щоденний хлб І можлі о
т ііч-- і о січно правд і не в сил ч
і!лізаччати стати кі хою а че--
1- - 1 К1П и дч-ціс-
ю
-- 1ЮІ1 і що во
п) ііі і ьио запіан п плземел ія
10018110 громадян пі Тому ма-іт- ь
з такою гост ь чо ирнйм і-- ють
штчччіїть 4 а іь чіівііть ни-іі-чіпшл- иті
тлх і її ірчкова- -
шх а і овчи
Н?' по чиє і '
г і і а іОі іьи
її і ч ми
1 ТІ ЕфИТ
і ч нашочіу суч
11
ЦІ
ше
А
ПО І
тори ц
о ( чаик
1і і ьоіу в і
і М І 1ЯЧІІІ
ч га іл сліз
" ю ьогодні
а іа изи МИ- -
і їм чіь і со-і- 'ь
м апто- -
і оалян-- і
ік кіи- -
іро ЩО
І
і г про що '1 алічваи- -
чог ) періоду 11101 11-іи- чи
вчгіьіві і за на-- і
іасться зар із поія- -
и іосгоінст і з Ооку шкьч оччика Бі кіь річчнкп якіч сіпати-т- і
г чі-кі- а ІІпати про іііірівня- -
і а іол коли моаа іпо про
іш и іавне мчічле — ш блюз-- р
Ко які нормах можна за-- т чі а Норії іьськ і Готьму Сії и и Магадан підвали Лу-- "
ні і і Шг іторчої"1 Як і чим за-- I
Т ІП м мук 1 н смешь кожного
! р і чіх — а їх були міль (іони!
іп іькн за ютову'' І хто мас
і и тати - рахчнок вілвня-- і
' Р зч іатнтьсч за такі рахун-- х
і — і іч чу не пт сілу з тім ис-- V
' і ' )1 ПрИЧШіИ ш людство ще
ічмпоіь воскрешати мертвих
А і ) ж зап іатчть оЗчіанутч-- ві- -
і іііі в завітних п'ять слів
із мібчть не садитішчть Ві-іі- ч
' ") — коти Івани Деннсо-ч- і
її с ітяіь а ґратами то вони чіа-"- гь ііс ю злочинці Треба приз-тк- ь
то у нас бездоганно пра-і- к
иі іа минулому машина прово-каї'- н
— радіо мітппи газети —
насті тьки чітко ОЧзперебійно що
навіть чесні люди ставали нашжс-ним- и
ловцями нсвиншх Жінки
вирікались від чоловіків діті під
батьків приятелі від кращих това-
ришів І вони оті обмануті теж
жертви у свойому роді Жертви
орпшізовамоі брехні Чи мюшю до
них застосувати слова що торка-
ються інших епох
— Щож мученики доґмн ви теж
жертви віху!
Чим же розплатитись за масове
Й організоване псування душ за
розпусту слова? Коли б і можна то
єдиним: повністю й ясністю прав-
ди Але правду обірвали на пів-
слові сталінська злочинність зно-
ву штучно прикривається завісою
туману Ця завіса втілюються у
нас на очах Прагнення найпрості-
шої елементарної справедливості:
— лишилось незаспокосне Вдовам
згинувших видано потв рдження
що їх мужі були арештовані невин-
но та посмертно іх реабілітовано
за відсутністю судових актв Такі
ж потвердження одержали теж ті
яким позезло оціліти
Прекрасно Вони вернулись Але
ж де ті шо були причиною кош-
марного минулого? Ті що виготов-
ляли акти оскарження для мільйо-
нів? Ті які фабрикувати одну за
другою фантастичні повісті від на-
звою Слідство Ті що іаваіи на-
каз про очорнювання засуджених
в газетах? Хто ці люди ме вони і
чим займаються т-п-
ер' Хто коли і
де підсумував їх злочини викот
вані методично і спокійно7 3 дня а
день з року в рік і втасне ш отим
злочинцям хто і ям саме видав по-
твердження'
Як видно — ніхто й ніяких бож
інакше не ста за лось Си так що
друкуванням вірш в відає нині лю-
дина що несе ви іу за смерть пос-
тів що на святочнім засіданні її
президії пишається письменник
який писав доноси що пенсію а
труди праведні отримус сивоволо-
сий шановний сгарік к їлись —
кат Вавилова чи Масргольда Ту-
ман туман'
і
'ВІЛЬНС СЛОВО" - "УІ1ЛЕ 5ЬОУСГ Заіи-ві- у №у 10 1969
Цілччгь — рахюк „ ч ціі і
Пр ііта пролили-'- Ь яа м і ти
вом 1 іГГТ
іч Лі 'П 111
т і а а лож Тчіь ч
Ь 'Ч 1 МЧ 4011 1 ' Де 1 1- -
Тіі II 14! 1Т1ШКІ1 З 1ЧІІ Ш11- -
г н до цвинтар кч дн і и)ч
і можч-т- ь приходити в „чаїь-1- 1
г чочь і мз ерито піі з Шц
л 11 Т І КІіІЦОЮ КЕПБ І (1 ц
і ііічісі тих хто за"о (
ч до сіькки тих хто л іа'п
гі накази спнїхи тих х аю ю-іп- ь'
Над чогилами сі ! 1 1 мов-
чанка Н горе
Ні мова не про помич і чо про
повідую засаїн зуО за зС Почіс- -
і К ч 1І1ЛЯХЧ НС 0ЄВ1Ч)і Я 1е мло
лпі ч іздаоінокщаиркниії ксаутди ак - лзаган і „ каюри поіісм заслужили На кару але
іірод наш не заслужи на те щоб
її о годсаті постійнішії карами
X ні із смерти невинній варосте не
і' ча Кара — а ясна дч чік точне
I -- о Я хочу щоб іаіі зі іаикзю
ічлз досліджена та Кадіша яка
м па жиГіїздашу і творч) лю-- і
ну в холодний труп ІЦоо засут-- м
о ііо цю аиш І ю на иоп-і- І
о юс
!' неречерк ти рах ок засію
к мій юю псчагчно іаніачіно
і і еру типі клчоок ні чий і на- -
і і 1 11) ПОСЛІДОВНО ДіЖ іН0 ву- -
з і за вузлом Мільио11 юілнсь-- к
і родин вигнаних на загибель
іа П віііч за рубрикою кчркуль
її и уркульш к Миьііііни гро-ч- а
і і зашаїїих в поріш ц коиц-іа- о
)и а школи і прячо на той сат за рчбрикою шпюі дивір-саіі- т
шчідиик Цілі н (р ии Оу- -
I I о винувачені в зраді і прогнані
з рід ніч місць на чужішу
Що ж доьело нас до такого нс-5- уе
Того горя? До тієї повної без
Сорошіїїги перед апаратом що
накидай і на людей? До того не-Ссал- ого юсі в історії злиття ор-кш- п державної безпеки (що у
Всяку хгагіину день І ночі обходи--
і закон) з оранами прократури
а вкнці з газетами шкликаними
оооропягії правду а а суті — пля-- :
і ію та механізовано оклевечували
і реслілувашіх продукуючи мі-ііон- ів заГрісашіч елів про запро-11Ч- И
чужим розвідкам'' Коли і
:ік д ішло до тої найбпші небез-
печної и відомих Хемічпих осмоз'
І тт величліе завдання перед іс-оріка- мк філософами соціолога-
ми
А перш іа-п- се — перед письмен-
никами Нищ — це головне завдан-
ня і невідкладне Необхідно закли-
кати людей старих і молодих на
счіпіпиіі трч-- д дослідження мину-
лого тоді її майбутнє стане ясніше
І іс дпшло б до нинішних судів
над вом коли б це завдання бу-
ло виконано в час
І'інвсісо с юва правди — вихо-і'і- ь тем звідти із сталінських
о чанних часів Воно належало до
Най ІОРШШИХ ЗЛОДІЙСТВ ДОКОИуВВ- -
інгаих садмеоссяттіийнлеіттядмумиа' ннВя трзааткарилпаравзаа саїшських часів двері для сумні-
ву запитань і відкрила їх для са-мипевн- ости й багатотиражної брех- ні Кожноденно повторювана не-
тперавщдоа інвеордкотьзвсоялявлаі любадтяьмківщзниантіи
з їхніми співгорожанами Одні не знані ію своїй паштеті другі то- му шо їм не хотілось знати Тої)
хто знав чи здогадувався — му-
сів мовчати під загрозою завтріш-нь- ої
смерти Не якихось неприєм-
ностей на службі безробіття чи не-
достатків — а під загрозою фізи-
чної ліквідації За слово тоді уби-
вали
На могилах погибших мала б ви-
рости не кара а свіжа думка Яка?
Правда й неправда не близнюки
й нікому ще досі не пощастило бу-
ти мрякою і світлом нараз В кож-
ному життєвому положені одні сві-
тили а другі гасили І що гірше:
хтось був злодієм а хтось жрт-во- ю
Ми були молоді й горді
а молодість — зі стаді
і не було такого лиха
щоб ми не перемагали
І не було такої вини
щоб нам не пред'являли
А тут дві неправди Таке лих
перед яким ми б не устояли й п
ред яким ми не спасли вітчизну
було Ім'я йому — сталінізм Ш
ж торкається вини --— то хто
кому? Про 'провини які підно
нашому вчора щось не ч
Прийняли підхватили:
і
Та все що з нами було —
Прогуло!
І глибше — ні кроку
А ніж іншим: з того то з
ми було — виростає проста й
бити свій рідний нарід та відрізнювати добро від зле
Материнській любові немає ніяких меж Майже коима
вдумлива людина згадує милими мовами й вдячними
спогадами свою рідну матір І най щасливіш йми на
світі є ті які мають своїх матерів при повнім здорові
тпаобпаржиатжиитщті асйтямовжуїтхьньїоммуосомбаийсбтуотнськолмаустижиптотдіякУустіма
там що не мають уже матерів — залишається найцін-
ніший спомин життя про свою матір про своє проми-нул- е щастя
тпвоосртцаВтіідь мимсасамттееицрхтіваппооччПааотлкеиітви зокхборржиаснжтоиугявонасттнивааройдуовдиупчхраиросотвввяоутрмиелтнииу
матері свою найкращу творчість В Україні поетична
тематика присвячена матері пов'язана найтісніше з
почитанням Богоматері Наше Різдво йорданські свя-т- а Богородичні свята веснянки Свята Воскресеиия
Христового гаївки любовні й весільні пісні літопис
Нестора історичні думи — аж до Т Шевченка І Фран- уккараЛїнсУьккроаїїнпкоиезіУї —КрПавчТеникчоинйи доБ нАайннтоовніишчиах ОтвоГрриц-цаі-вя — є перетикані пронизані культом почииш української матері
Поет Іван Ірлявськнй закінчує свою лоезію-прнсв- я ту матері такою згадкою:
"Чомусь в цю мить зворушливу і змімкл
Меч- - :гадалися оті слова
І як ніколи досі в тихій тіні
Здавалось шо я у мами на колінах —
Та м ти вже
" ано вже нежива
на думка відома усім з первісних
часів Але нам довететьоя ч сприи-чіт- п
пан во Стотіття 1 ПІЧ' Герцен
щотонн повторяв 11 в Копкої!
без вільного слова нема вільних
людей без незалежного слова нема
могутньої здібної на внутрішні пе-
реродження держави Голосна й
отверта мова може окрилити лю-ди- пч
— писав Горці н Мовчанка
для нього — синонім рабства мов-
чанка підтримче деспотизм
Счдові ироцсої останніх років ос-
танніх місяців — викликали між
людьми всякого віку та всяких
прчхЬееій готосний спротив В не-
терпимості до сьогод ішініх нару-шчва- нь
законч вік іон інчтьіЯ по-
горда люді и до самих себе до то-
го якими поїш Рули вчора і про-
ти вчорашніх насиїчваїь За мою-дим- и
плечами нинішніх ппеч-дни- х
ми старші вбачаймо иші тни За
рядками рукописів що гідні друку
але не попадають на машину нам
вндніютьея осілії 1 ІЯ ПІ імпішк'в
які не ДОЖИЛИ ІО дрчкч ІПОІХ кни-
жок А за нинішніми іиотними
Студентський З'їзд Києві
У Києві відбувся П ЛЮТОМУ міся-
ці з'їзд делегатів 800-ти- с ячної ма-
си студентства 138 вищих учбових
закладів УССР З'їзд як всякий
советський з'їзд мітшг був розра-
хований на -- 'Докумснтчиння сд-нос- ти
студентства з парти ю на-
родом урядом Зокрема тоді коли
на заході студенти стоять в аван-
гарді незадовотених і рсвоіюцю-нуючи- х
Цікавий був з'їзд (судячи за ук-
раїномовною совстською пресою)
промовою Шелеста Він не вихва-
лював досягнень в галу н вищо-
го шкільництва та забезпечення
студентів стипендіями а широко
торкнувся загострення ідеологіч
лт хлнм X _ _ I
піталізмом та ти
молоді і студентів
Буржуазні ідеологи вдаються
до найрізноманітніших про-
вокаційних засобів При цьому го
береться речення б
тим а голосні
революційний
На деякі в тим
з'їзді
Мадярський
консулат у Нисві
КИШ Маляре і На
І'іч публіка
в Киьві генеральний
коксулят 3 тієї н я тди 16
кьітня гтибули до столиці
України заступник мініст-
ра закордонних справ Я
і мадярський по
в СССР Ложеф
Генеральним консулем є
Оільмош Всі
65 на прийнятті в П Е
Шелесті - першоїчі сек-
ретаря ЦК КПУ и В
Щербинького - полони у-ря-
ду
УССР подас "Прав-
да"
Пекін не резишуБ
Китайські територіялькі
претиісії до Росії сягають
те до 1850 року к°ли то
ковські царі мкористовую-ч- и
тітрішні клопоти
забрали силою під
ВОЛОДИМИР
БАРДИН
ВіИвИвУ Л"Й-?ННв- ж!ї
ВВНвВКіЬ 'ОгВВВ
Нсс дЗ чаав лІНвТ'вВвВж
АДВОКАТ І і і
II І) І II К І н к- -
рсііікькомч іабо) в Цчфсн
Німеччина де рів- -
Н"'ІЛІІі НСТПИВ в ри їй
кримського Пласту і
нчив народін
топицік школу я Ст Ме-
ріє а середню в Гар-ор- д Каліджіейт В тому
часі ло Рідної
ли при УІЮ а виїш курси
українознавства м Ск' во
роди іак з сіп м ь
Украї к ікомч Ні м
II 1 II р В V '
сорки О Коімч Д у
лтак студіював иі Мск-масте- р
університеті н І є
МІПТ' III ДЄ З СИІХ' М три
Ч'іИ ікИД(ЧІЧНИЙ
Н Тсн:р лписавс І'
_шиіі студії в 0„
V Торонті Ігор ак
м А мол лік в
II і ' і В і'ь '
і- - ' С V "'О! Ці- - "
СТЛГ І 11 оті в шрлшні затоко- -
Визволення слова від цензури
— був одич з ктичш Колокола
Востаннє появився сто
років тому в 1868 р Від того часу
цензура стала менш політичною
але веєпроникаючою Вона розпо-рятж- ас способів не за-ітічовч- ючи
червоного олівця жи-
вим хоронячи небажаний
Хай же дійде до звільнення сло-
ва від усіх кайданів хай згине мо-
вчанка — постійна підпора деспо-
тизму
Аіе п їм ить чай чиниться нез-ііищпм- ою Віінроч ніби потагод-жоиом- у
рахункові — до-
рогоцінна скарбниця іюііічи без
якої не буває ш совісті ш честі ні
розч мової праці Нам ять про ми-і- о
лс надійний ключ до нинішньо-
го Перечеркнути рахунок
минулому зарости бур'яном
НОТ 1"0І1о нь' Піхоти"
Врі піп коти б і зр і ні ' і іас па-- м
ять то сч ти н і словом
та счха черга глт тппх і птей
б до нас злпач мпнчлого зга-
рища
Але сьогодні — сіоіодні а не
вчора Співучасть мовчанкою —
закінчилась
Чумаеьва
Лкт ш 1968 р
у
ним! наживки імперіялістичної
пропаганди Нічого гріха таїти —
ще трапляються і в студентському
середовищі люди які розповсюд-жчк- щ
рпиі плітки і вигадки за-
позичені з хвилі іноземних
ратопеїедлч себе розв'яз-
но пріпч екають пошлість цинізм
іе'іюі'аг- - до старших схилення пе-
ред розі ліпною буржуазною ку-
льтурою Подібним
наші студенти дають належну
відсіч Аю іноді дехто припускає
лібс ті їм не задумуючись над тим
який згубний вплив на мо-
жуть справити носії вигадок бур-
жуа шоі пропаганди
Значить — діла неважні коли
и іліішп шясицииііхі а- - н„а„м„и„„_Ш„і„тест промовляючи перед „-„„- „-„„„ б„лл „„„„„І ч №піииі
виховання
часто
не окриває тих глибоких генерацій-ии- х
розходжень які існують в Ук-
раїні хоч і закриває їх в за гал ь-ііик- ошй
формі Коли б Шелестові
дозволено усю й отверту
ловна ставка на ідейне то його звучали
роззброєння молоді з щоб ос- - депю інакше оплески сту-лаби- ти
її ентузіязм дентських делегатів належали б не
жаль молоді люди то- - Шелесту а яких він на
му числі і студенти клюють на київському
ген
ка
юдна мирила
свій
іош Войті
вол Сілка
Кочіш вони
ги
В
мос
Ки-
таю тя
гавзені
роіті зак ка
скул
холив ІЛко
нчив
і
ЛОМІ V
В
січПІіП
Глп
ТИНН'ЧЇ
к
1
Коюкот
десятками
руко-
пис
Пам'ять
дозво-
лити
пишніш
до-
несли
це
Лідія
брудної
ведуть
Заходу проя-
вам
ра
молодь
сказати
правду
громив
ступом тисячі мвадраггових
миль китайсько? території на
Далекому Сході як також
цілу низку країв в Централь-
ній' Азії як от: Убекістан
Таджіїегстаи КіргізЬо і Турк-
менію
Китайиі ніколи не пого-
дились з втратою тих земель
) їіо сьогоднішній день вдни
іюмявті в шкільних китай-
ських агглясах с часті+на ве-
ликої китайської території
В 1964 році ватажок китай
ських комуністів Мло Теє-тун- г
припідав був Москв'
що він не думзе зреіиґнувз-т- н
з тих претенсій і остеріг
тодішнього советського пре
міера Міиситу Хрущова що
мовляв „наших рахунків ми
ще не представили"
Хрущов тоді відповів що
вж не має наміру визнати ці
претенсії які як він сказав
„спираються на Старому за-
віті або на костях предків"
ІГОР
ва ив
КМііН
То
І і И І П'іЮ
ЦО н І акстоні головою
кріпкі коп Студентсько-- і
о К'іюГп в [емилтоні і за
' іміником голови футболь
по і дрАини на універси-- '
м а перед тим провідин
ком молодечої футбольної
мини УСК "Тризуб" в То-рої- пі
В Пропам'ятній кни-і- і
ніверстиету де вміще-- и
і його світлина подано
мкож гасла якими є:
"Я є частиною всіх з
якими я стрічався" — Тен-I- I
сон
"Діла добрих обновлять-
ся Діла злих загинуть" —
Тарас Шевченко
І ' І%7 р на 3 їзді НЕ- -і
- ііійо Норку був ви-
ораний і олоною Контро 1Ь '
ноі Коми її С ч н'ііом Цк- - пКіиви Кои ірнативної
нарти округи Іимвулс та
активним працівником суг
ііньно-гром- я і( іих і цер-
ковних ' І шов
По МК І НЧеці ер яничих
' і ші і і іномт ікої нрак- -
іки і і ио' мін адвокат-- 1 іии в піп пі Гін Ігор 1ар--
і" і і" і ' мий іерез "Та
і к і Канада" як
повноправний адвокат дня
21 березня 1969 р
Івя 24 бере іня 1969 від
і!)ііі' і пою і іілжпі ьку каи--
і" ! Мі И ні Стріт
І лв-855- Я
і і- -
ІІІІірО 61 1 МО И(іМ І 1Ь- -
' і 1 4 І
Організаційна сис-
тема українців
у Польщі
На території нннгшньої
Польщі живе досить багато
українців Вони розкинені
по цілій території Найбіль-
ше українців с иа західних
польських землях що к
лись були німецькими В
ході часу вони присяособи-лич'- я
до нового ладу в Иоль
ші і ітпорнли свою специ
фічн і існтрал ьиу оргшніз і
ц ю щп вотея Українське
Сші її іп - К тьтурне То-ь- а
рипім (УСКТІ Ця орга
ні 1 1 ні і мас ці пін ряі міс
цевнч М ІД1ЛІВ ЧИ (П ми по
р тих V отих Ці П'іщ
У Гіо9 році іц н ір і-п-
іцпї
провід УСКТ мас гаїих о-сі- б:
ГОЛОВНЕ ПРАВЛІННЯ У Т
ісяремим Григаачи —
Варшава
Іурвчуи Євген — Ґжннн-- ч
Галушко Іааина — Оаштин
Гматик Опсксамир — Щін
Гоч Федір — Жеигіа
Грицкоаан Ярослав —
Кешаяін
Донський Мнханяо — Жоан)
Древнє Данило — Кошочін
Імчншии Васмяь — 0мтнн
Корояьао Микола — Лю$іи
Кожушко Михайло —
Варшава
Кокам Єагои — Ояиитнн
Кокамоанч Євген — Мявствк
Конірояевич Степан —
Біяосток
Крекіиешми Павло — Гданськ
Назарович Аима — Біяовток
Ноаосад Микола — Щочін
Пааяимсьнии Зонон — Жешів
Піяяипчак Андрій — Зояеїм
Гора
Сорми Володимир — Кошалін
Срдницьини Антін —
Варшава
Смвлін Мирослав — Ґд"Ск
Снігур Ірина — Вромпав
Стах Василь — Вроцпав
Стех Ярослав — Жешів
Чсрелаиіік Онолнн — Кошалін
Харндчак Володимир —
Ояіштіш
ЦДра Теофіль — Опьштии
Щрба Микола — Варшава
ПРЕЗИДІЯ ГП УСКТ
Боярський Григорій —
секретар
Грицкомн Ярослав —член
Коротко Микопа — гопова
Кохай Євген — член
Кремінсьмнн Павло —
скарбник
Новосад Микола — чли
Сородннцьннн Антін — ает
голови
Щироа Микола — за ОТ
голови
ГОЛОВНА РЕВІЗІЙНА
КОМІСІЯ
Богуш Дмитро — Вронпав
Дорох Ивсня — Щенін
Костншин Ярослав —
Олимтик
Матвінчин Іяял — Люблін
Мушннсьиии Яків — Кошалін
ТОВАГИГЬКИЙ СУД
Гірнми Василь — Ґданськ
Смерек Мирослав — Ояьштин
Співак Іаан — Вроцяов
Стофаніасьнии Павло —
Жошіа
Усна Євген — КошлІ+
ВОЄВЩСЬКІ ВІДДІЛИ УСКТ
Ояммтнн Кошалін Ґданськ
Щемі Времлае Жешів
МІСЬКІ АЬО ПОВІТОВІ
ВІДДШИ
у Перемишлі Банях Маїур-ськи- х
Лігиіці Ояьшти1 Бар-тошнц- их
Лодзі Л яіі( Тш-мгте- аі
Крайові Зеленій Горі
ПРАЦЯ УСКТ ПОВ'ЯЗАНА З
ТАКИМИ ШКОЛАМИ
Університет Катяяра Умра-іясеа- ої
+ІЯОЯОГІІ — Варшееа
Подагогічиии Ліиен — Барт- -
шнці
Загальиовишкільмин Ліцей
Пігніца
Учительські Студії Уареїнеь
на Мяояогія — Оямвптц
Підстааоаа Шкода Вали Бур
їіідставооа Шмаа — Яро
шувка
Лідставоаа Шаояа — Бамі
Маїурсьаі
Зогалйоосаітмии Пнин — І'у
ром Іяаесцие
УСКТ ОПІКУЄТЬСЯ ТАКИМИ
РАДІОПУНКТАМИ
Оашпк Кошадін ря+нів
ЛмДм
Вище маведоі{ яль взяті
з Українського Календарі ио
1969 рік що вийшов нодаоно
у Вяршаві
ХТО ГОІКИ'ИТЬ? Московське
рада сіфтшумьм деветнй зізд
нФчукесіиеиоі парті! в Китаї за тс
в той аім проголосив Мав Тсс-тун- га
дожиоотним головою пар-т-В
а де мовляв незгідне з марк-ежтсь- ко
--денокьиою лінкю „Мао
Тее-ту- нг — гоїюрить Ліосква —
хоче радикально змінити характер
к ггайсілої коучністичиої партії І
іробитн и п'н 1Ч1ПННЧ знаряддям
ев'чо тоталітарного реж'м С{"
во „товариші' Врежнев!
ВМ
ІІТІ