Vilne Slovo, October 25, 1969

              (д
ніІЬНЬ СЛОВО"
ТР1ЄШИІ Ч1С0ПИС
Ш7ІЇШ
НІШ "Уіеіімгкшііі Р- --
""Ді"є) ВЯиСдНавОнМичНаИЙСпіямЦ "рВвш„ук
Преа" Лороип
Вигояиті яо-км- оі суботи
ЬдаГуС МкАЦЙна КоЯПі
'ПНА ПШДПЛАТА:
У Канаді 800 в Америці 900
Мо-
ва
ТИР РППС ЛТГГкПГ
11111 В С10
ськш
ОУО-- І
икгі„і„ ' г£!™
иніпсіеа РиЬІІ$Ье1 КУДЬтурного
Ьу ГгееС0ЮЗу УФМЄЬКИХ
Ргеи РиЬІїсіІіогл 1мн Мацинськнй
М ьу И„„„
уеакьу зивзскіртюч: неформальна" В
сіпайї ц$а статті виступив З (іроЛО
3Ц!ЄЮ-АООКЕ55 -
5іоуо" пц лс тіщииіи „т ін_і „___ Дртслваегся є
Теї:
Редакція за оголошення не відповідає!
МІСЯЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ
Так як "Споконвіку було Слово" — так і спокон
віку місяці: листопад і грудень — міся
цямн української преси В тих місяцях навіть наіібіль
Сербський українську
США
США
сяйво
НвМваиввваж
НРаваКввЗвг
МОВНА ДИСКУСІЯ ПРЯШІВЦІВ
„лЛі- - тп7іпкі піїмгиІ
той
мччнні арк)ваіись літературною як напріактад
)краінською 1пг1Т0явид
дискусія що кована
„:-- -
ГУПНЕ "°М: П?ЯШ
і„аип-в- і
?ЄГар
Тогооїо трудя- -
ШИХ
о-и3- 8їїГ11в-2
зовсім
АДРГСА Щ(б ИТТЯ
У11пе
жовтень були
літературною
діалектом
такого подав
твердження місцевий
буде
зрозумілий за-
гальноукраїнська літератур- -
Пропозиція І Мацимеькю-г- о знайшла на сторінках
досить ши
ше "кам'яні м'якли і саме обличчя криви- - рокид ввдгоанн Вже 31-м- у лося то все ж таки розумніші і більш щирі українці номері равети від
Тпеаркесиплраилниаймснвіій бдуалтоок внастраорзобмуудовКурауюкрадїнесьуккорїаїпнрсеьскиа пКоСяУвТилАасяМстКатотвяачачл„еОнбмаф-прЦесК- а
була на своїй рідній землі і де були більші куймо хлопці добре" я-можли- вості Зовсім інакшїїе ромзабєутдьосвяи справа на еміграції Хоч кр'іішй уачветоарле впроасвндоавнноемудуже ви-українс- ька еміграція живе вільному світі і в країнах ступив проти пропозиції І
прихильні до країнах які сталися дру Марийського В зв'язку з
батьківщиною то все українське друковане ін написав (Цитуємо
слово українська преса в загальному — ніколи не згідно з оригіналом не змі-мал- а
тут твердого матеріяльного рунту під собою і правопису):
вічно була є тепер та мабуть постійно буде в нуаіи мвфші
бутньому залежна від постійної підтримки боку оди- - „Треба рахувати з тим що
ниць —невеликого гурта українських патріотів У біль- - „народноровді в а мова"
шості ці одиниці давали свої пожертви українську (це що складний тер-прес- у
не тому що мали багато грошей (бо багаті мій але „боже боже" яка
завжди найменше давали) але тому що вони правнль- - буде практик!) вЦапудить
но думали що оскільки не буде української преси то від себе певне коло читачів
не буде і українського життя! (а може придбав також ію- -
Тож і сьогодні українська простягає вих) Однак треба і в цьому
руку і просить українське громадянство допомогти вішаїдку: сто раз міряні
А як українське громадянство відгукнеться відрізана не була
тривожний заклик української преси — най- - пошбиа до нинішньої опера-блнжч- а
будучність Покажуть викази пожертв які буде раковини забувати
помішувати українська преса на своїх сторінках на Що тисячі учшв ігаших шкіл
протязі наступних трьох місяців вчили украккьку мову а
"Вільне Слово" за не стоїть ло правильно вертаггн їх
церква йому допомагали — але за яким фактично --10 язичія"? Я макси-стоїт- ь
вся понадпартійна громадськість звертається иаьне наближення мови на-тако- ж
із щирим закликом до всієї української спіль- - преси до нашої інтер-нот- и
в Канаді і Америці — ДОПОМОГТИ ПОМУ! Хай мовної специфіки не
допоможе хто як може але допоможе кожний 8™РЮ' треба вертати аж
І найменша пожертва спричиниться до його розбудови До Духновнча
і закріплення в тяжких часах української
преси!
тижневик про поезію
(аі) Віндзорськнй тижне-
вик Глас канадскіх Срба
(18 вересня) помістив довшу
статтю о Матея Матеїча пз
Один український
про Романа Кухаря (помі-
щена теж його світлина) ви-
кладача славістики у Форт-Гайт- с
Стейт Коледжі в Кен
засі
Автор дас теж побіжний ог-
ляд українських літератур-
них видань і постатей голов-
но зі та Канади Згада-
ні для прикладу оСлово
Вісник Київ зі а
з Канади Світання Північ-
не тощо Теж побіжно
згадані деякі літературні пос-тз- ті як Ольжич Осьмачка
Маланюк Саоій та інші а а
живих - Кравців Полта-
ва Славутич Лариса Муро- - ВО І 'Ч-„- -~ О
368-728- 2
що
ТІЛЬКИ НІ'о
і
ше при і
ря II
М
- £
лиу гагети
мають на місцевому
мовою на газет цього привої
Як приклад статтю надр варш- -
пш %— „__ „„
МУ 3"
иГвк г"" жпт
1934 ЦК
Заіигсіау ТЬе НІ на--™
цїй
іп $аоо ш оо ВІН '"
--- и] мовою
місцевим Як--
він
що
для читачів
па
„нового
серця" хоч
і§ о
для
у
які неї для неї
гою ж таки тим
й
іиоючи
май- - тьв
о н
на поки
вони
преса свою
їй! аби
на цей
иії Не
яким ані партія ані б
які б за
шо'
хай
цих для
поет
Б
В
Док ш ні-- ч
еуегу
Дух
діяч
званим
язичієм що мало ніби-
то місцевим
Фракко
ницьку діяльність Далі до- - його „ЧОЛОВІКОМ без сумні-сит- ь докладно аналізує Ку- - Ву доброї ваті і не
ДхареДву Гпое!тиГчнуКтв"орчість здібностей невлччо залу дк-
- ГЇІРГ1 та паі™ЧЙІ
та Похорон- - (заголовки мо- -
бутії недокладні бо пе- - в 'У ІКмері „Нового
рекладені з сербської мови) життя" віа 881969 р
те що сербський лася стаття Юстини
помістив протимос-- шовської „До неї і ле лише
поезію° Похорон рдіошлучеїо" виступааєвторка кон- -
(фабрику Ц6174" ' Між
для перерібки побічних про-- ияикм вона написала:
дуктів з олнвних пісків Ата- - Мені часто довоаиться
баски збудують над озером чути розмови: „Якби то
Мілдред 25 миль на Пряшеві видавши газе™ ний схід від містечка Форт по-нашоа- іу по-народно- му Алберта то ми б її радо читали Але
ІфОПІЛІШі::! пяптії ПП-ітічЇ- ч
--ІП # л ианаді т Даг—легс"а іуикцпп г аттесм?
арештувала американська по- ліція в Лос Енджелес за те -- И лНа„ о кганноого вона купувала ручні гг „ "піни ЛК1 ІІМпН
іі -- і
Р
-
"~
в
в
II і гт -
ил
на
ширішс може
і дія лгетзше і а ор--
п - по то народ
"♦т і і Лягли-- заявив що кому? Бо ж русини живуть
І ' } п і (Я
1 І 'І'"НЯТИ ДОЧКУ
ВВИИИИИИИИИИИИИИИИВваг ш ж Ш а к е - ВВВВВВВВВВВВВВВВІВВВРРРРнНаь Вж аь 1 ш
2£Сі£ ІВВВМВВВВВВм ЯИНВВВЖ ЧШЖґ ВИР'ашГХ
ї--КЖр
і АгаввТлЛ мкЯававававввме
І Т іівв ввавввввввввввп
І 'іліАіавИвв
Сірмниий КСЛумїний ІИС"І Гьнии иарздмим ам псиі тицю н счиі х Л у С дмииу
_ & шч іии о ---- —
а не гоо1 £рг(
сторінках вмриюла з прехедл І ТД
поаасмо у
)кртчт і ~ - г- - „
-
ською
а мо-
тив кроку
ді-
алект
більш ніж
мова
життя
з
8
в
з
частіша
Але
що
(„Олексаоир пович
(1803— 1865) — це культур-
ний Пряшівщіянн який
користувався так
б}ти
діалектам Пря-шівщии- и
І наввае
малих
і
жуть
пснявн-Знаменн- е
Матя-часопи- с
ковську якай дуже — проти
3()0-мІііГюііо- иу Мацшиського
такі
північ- -
МекМиррі
ДОЧКУ
Воно и праяда По
родному читаються легко
приємно тач думки моисна
були призначені ВИІСЛОвити і
воюючої' муринської задх'маимось І'інпчи ЗЛА Чорна "М тим: якому
іппміниа їч І С-ПаПґЬттЛгиіиаіиііі- ииі ш
ВЯВІВ£№_
і"Сг
5ВМ4К}
бу--
Бардивщисіі Свицннччим й
Сниншині Всюди говорять
по-народно- му Але послу-хаЛт- е
р_сина з Великого
Лиичика і рхісила з Улич'а і
п бачите як та їх народна
мова дуже відрізняється од- -
в д одної Як дія них пи-
сати'-' Бо ж зрозуміло що
р„и ісві з Великого Липни-к- м
че буде здаватись сво-
єю народною мова русина
ч 'лича і навпаки русину
з 'тича буде чужом мова
русина з Великого Липни-ка- "
Подавший ряд прикладів
як по-різно- му люди го-
ворять у селах Пряшівщини
авторка заявила:
На мою думку не має
пгичичи шукати таку мову
Все одно її не знайдемо Ад-- ж
в нас є своя літературна
'- - яка об'єднує всі два- -'
V всіх народів є вели- -
л і г'ц: в діалектах і у
в '-арі-
ДіВ є своя літера--{- а
мова шо ці діалекти
гб'єдчч-- є Чому б ми мали
бути гірші за інших і відки-
дати свою лптрвгтуриу мс-- 8
То нам тільки здається
шо ми г не тюзгмигмо Прав-
да ми дс"ост о:-"-т-гьї-
Гу
мізу а ігкг- - і:-- ? віз--- -'
"ВІЛЬНЕ СЛОВО" - -- У11ЛЕ 5ШУО $аіиг1ау ОсІоЬег 25 1969
тому вона видиться нам тяж-- керівництва КСУТу
кою незрозумілою Але про--1 нове мовне замішаний мя
читайте шори Марка ікжч- - слищі на Закарпатті пе
ка або Тараса Шевченка і ред другою світовою вій
пл1ллігпе 1ІМ ТЯ М-Ов- А ВШ
1ГУЯ-ПІ- 1 ~ — найближча до серця
ївша Чому? Та тому що
гаго залежить від того як
ті то пишуть для людей
знають цією мовою оруду-
вати В том шо наші ліані
не ра"мсмЯГТх}:гіШп'х пвредплатенки І
мови не сама мова стиіьіси
ті які нею вжати так не-зрозт- мо
і незграбно
шуть 'ч
Я теж читаю наші раІи--
сьм инижки пресу гопоию
„Нове життя" і „Дружно
вперед" і думаю що багато
статей з них занадто важко
написані
Не треба видумувати
кусь спільну народну мову
а писати літературною мо-
вою так_щоб ваг наші люди
відчули н красу і полюбили
З черговою статею спря-мованси- о
проти монцвпшї І
Діацинськоіго онкт)чпиіж Ган-
на Кощур В сгапті „Обго-
ворюємо концепцію"
в ЗЗіму номері
НЖ" від 15 серпня цр во
на завюипа:
Літаю вас з новим іяд
крнттям: видавати газету на
діалекті! Повертатися до
ХХІІІ-ХІ- Х ггатіття чи моьке
й далі?
Хіба ви здібні вірити шо
газета буде мати більше ко
ло читачів замінивши
ратурну мову діалектом? Чи
ми оті прокляті богам і сві-
том русини здібні вериги
що чеська чи словацьке мо
ва більш зрозумілі нашим
людям? Коли так тоці я даю
за правау тим хто твер-
дить що ніяких русинів не
існує що цей наш багаті
діалект не є діатектом укра
їнським але сто&ацьким
Та наскільки я мовник мо- -
жу пресломи'їню сказати ("іс
на основі своїх ікміюмаль- -
них почттів а на накой
основі) що близькість ім- -
шого діалекту до тїтератхр- -
ноі української мови не
менша' ніж напринстад яко-
гось діалекту з схіїно-тічн- -
ДЄНИОЇ СХІДШ-ПІЙІМЧ'ІІ- ОЇ ОҐ)
ласл Украйш тому стає агю-маліє- ю
те ніби ми з невідо-
мих причин краще розуміє-
мо словацьку чи чеську мо-
ву ніж українську
Головне база читачів —
молодь і чітелігевщія Коли
ми зійдемо до омшм діалек-
ту і словакізмів то ріввіь
преси преспокійно спаде ше
нижче
ще: яким „нашим" діа-
лектом га виходити газета?
Чи тим що говорять у Кри-
жах чи тим що у Стаїции?
І один і другий „наш діа
лект" А яка різниця! Чи мо-
же номери будемо
випускати поступово діаяас-то- м
кожного села? А чи піл
діалектом ми русини ров-мкаї- о
цю суміш всяки слів
яка стала такою попу-
лярною і в радіо і в газеті
як наслідок „наближенш"
зрозілості
номе-
рі на
з
негютрібеи вже
Чі-г- о
--птгати дзльіие в!д
г-- п цлМу
к
ше вживати легку форму лі-
тературної мови користаю-чис- ь
при тім вже вжитими
Новими тміміилми п
діалекті
покаже
фгстиіалю
вго
зараз
лю
Цю обдумати
відкинути бо
нн діалект на сторінках „пе-рроджен- ої газети' не може
бути мовіюю салатою „Нове
життя" своїх читачів і
розуміють
винна іло 8ятн погрібник
надру-
кованій
літе
всім
ніяк
газети
дикторів на діалекте' для
чого ізолювати
ігпп народ вефти в роки
1900? Хто читає жит-
тя" і розуміє його а
хто не читає не буде
в мові біда ае в газе-
ті Газету треба зробити ці-киво- ю
переведеться мовняітаноро уютли поет
операція газети буде
треба таку саму операцію
зробити в радіомовленні
УНТ школах з на кметь і в
украіїнеїжої мови
фітооо])ського і педагогіч-
ного (}гакьтетів МІГШІ"
Останній номер „НЖ" я- -
кии ми отримапн перед від-
данням до дрку є
35-и- й від 29 сорпнн В опраиі
мовної дискусії н ньому на
друковано статтю В Кап- -
члка „Лік дрібна робота"
Автор написав:
„Хто ми тепер Чиї ми те-
пер дітигсирогги? ро-м- в
тоїмл- - ми нарещті
до своєї рідної мате-
рі українського народу
стали писати і себе ук-
раїнцями (жтавнвй рік
початок якого піднес-
ти до січня р нас знов
хтось зі „своїх" (не з чу-
жих!) відриває від матері
веде знов у пропасть Це
дальший експеримент на не
раз битому тілі нашого на
селення! Це ж штучне
неіснуючого „шро-дл- "
бе роду і пле
мені'
мовою пидоівагги
„Нове життя"? Повністю по-готжуємо- сь
з А М
Ковача Ю І М а шорсько
підтримуємо х своїми еллб- -
"МішваН жііас:
Неіосконале Суспільство
Мііоиаионі лиеііаду первісного змі
він комуністичної
ро- -
Йому ще своїй
років коли він належав до
югославської комуністич-
ної партії а згодом до
президії Під час гітлерів-ьк- ої
Мілован Джі
був одним з керівників
партизанської боротьби
Після війни вже як міні-сте- р
він їздив до Москви
й зустрічався особисто із
Сталіном
року коли Югосла
ііія вийшла з-п- ід Ко
муністнчної партії Джілас
почав обстоювати ідею
"незалежного"
Лі--л і€1і чого комунізму у Східній
за таку мову Але добре Як- - '-вР-
ОПІ- Р1'3 ідеологічні
що вже хочемо так дії- - розбіжності з керівниками
лект то наперед треба про-- компартії зокрема за
хоч би однорічні курси 0 Докорінну критику
діалектології Чи може' дів- - Д0801 бюрократії у січні
лект не вивчення? '" Р0КУ Джіласа виклю- -
Ми украіінці (ло-моиерн- о- чили з До тою ча- -
му — русини) хоі це пр- - У він був одним з
спокійно одне і те саме хо-- тьох керівників якого вва
чемо цього чи ні — ми чаг- - жали за ймовірного наслід
тиною народу який носитт ника Тіта
назву український За опублікування праці
Не будьмо до крайності - "Нова кляса" в якій він
регіональними трошки світ- - критикує окремі комуні- -
ла до світу і звідти нам яе стичні режими і праці "Роз
зашкодить Зрозуміло на- - мови зі Сталіном" Джілас
решті ми не черв'ячки' у вязниці 9
Ми люди і ми народ Хоч ків Під! сучасну пору
в рамках нашої Чехословач- - перебуває на у масній
чини тільки національність коаїні
Тому ми маємо іАгкого у книзі "Недосконале су
права зрікатися своєї літе- - Джілас аналі-ратурн- ої мови А якщо е Зує комунізм і ™ луяиить наші украіви його Т8К змні науКОВі під--— я так не думаю" ст ви цін доводить що о наступному З'і-м- у „НЖ" цю саму теяу
надрукував статтю Гривь
Дуда В ній
„Здається цей експе-
римент Коии
робити мовні гтупкм ТО
л:- - - г М-в-
и
г--
-5 - ' -- : з га-іт-
и Нл
м-миглі- л-
справу треба
пропозицію
мас
діалектом
і
„Нове
той
чита-
ти
Не
потім
кафедрах
статті
І
-- -
Кілька
нрипу-тилис- ь
—
звати
За
треба
1968
—
ство-рювава- м
кореня
Якою
думками
гя і
окупації
лас
впливу
національ--
шз
вимагає
партії
що просидів ро- -
волі
спільство"
заперечує
Сабинова він
що
комуністична ідеологія пе-ічбу-мє
тепер у стані роз
кладу За допомогою ко-
муністичної ідеології
гадає вій не можна ор-
ганізувати сусілльство ке
рувати ним
Свою працю Джп-- г
"Не Ті-- Ч 'Н т
0 Т М
Ж
кимн силами Ттк як каже
А М Ковач максимаїиюю
вимогою дня і часу „Сто-
рінка на Д4АЛЄКТІ"
Гапстл- - і журнал моонп
треба видавати смачною ук-
раїнською тітератрною мо-
вою живою легкою зроп- -
м лою а не на нароинорон-МНИМ- І
мові
Регрссивнн-- м бито б пере-
творювати підручініки ПО I!
родгю-ровмовн- у мовд- - В --
ми згодна з виступами Л М
Ковача і В Дуркота Почг
рюсмо разом з ними" укр'
ська лксрїітл'рна мосм
стільки багата бліпька и
що живу її зрчі-мікт- і 4-х-
то
хоче її зровхмті К 'V
вона симпатична а не п
тична
В 35-- м номері „НЖ" и
друковчкю ТМ0ОЖ япччрв ю
заступником ідеолог мн п
відому ЦК КПЧ доктором
М Ште(іаняком В справо
мовної днскчзії ній сканда
„Мені здається що це як
раз і є той експеримент чи
спекуляція без ЧОГОСЬ ІКНИ Коли ди (5
вити питання: „На якому ді-
алекті? Слигькому улич-ськом- у
овидницькому чи на
діалекті кожного села ця
газета буде виходити?" Це
справді приміггнвний при-
ступі Кожний народ має
свою літературну мову хоча
нею і не кожен говорить
Та ж і у словаків є рівні діа-
лекти але мова у них одна --
літературна Не хочу прав-
да відкинути дадку щоб
оідна сторінка регулярно ви-
ходила на діалекті Ці нама-
гання на мгй погляд мають
різне палітичне спрямввн-н- я
І нони без дакаів Яд-
ром великої і багатої укра
їнської культури ле є ІІря
ш ів ні Корестур коДРКС ЮДИНІ часть
аіе велика Радянська Укра
ш& На жаль не всі праціл
іпски КСУТ це порооумади І лише дальше поглнблсіаія „„„ О„н„та„р'І„й„сь„кого ко
пзаемозв язкш з українцями
п Гапаіікчі"пі Гпи-- і гтал
Пам'ятник
— „~ „„ за порушення кодексу рить оаюву пер- - аппопоювано онтатий- -
спектимюго розвитку Д°л- - 2000 дол
чині" Дотепер виключно релі організації
Голоси людей ми г'нні агенції затрудшован- -
УКаЦІЙНі браТИІ суспі- -
Вони ясні зрозумілі організації
найважливіше ціт-ют- ь "с приватного
ком правильні
" Джіласу і о
років Комуністом ідю- -
її студентські н
ки не було ЗО У праці Джілас
і і
1948
йо-вес- ти
уря-- з
іигбага--
є
не
—
і
н -
' ! І т
" ' ' ' ' і '
є
і
'
ступив на крок далі під ін-
ших критиків комуністів
різних національностей В
особі Джіласа комуністич-
на ідеологія так би мови-
ти народилася визріла
зникла як діюча сила
зникла щоб дати місце но
вий ідеям
Пишучи працю "Недоско
суспільство" Джілас
поставив собі завдання са-
мостійно переглянути і
їлибоко та оціни
ти ті вартості ідеали ко
муністичної ідеології
яких присвятив стіль-
ки життя і праці А це на-
самперед означало
відвагу бути самим собою
На думку Джіласа ліпше
його бути
ніж Сталіном
пере--
чідстоювати аніж
угруповання
гадає
що
житті є
свої вза
іалі Недарма його дум
християнська віра
комуністичним режимом
систему пише:
"Важливим питанням
є доля марк-
систської я
доля соці
пробле- -
712
V
О&кмУ
з
ИІІввввввтк ЧЬвшіТрвЛ вавУ4_4 Г Чаїї
Ж&~гШ£Ш£ШШШ
Хмельницького іп св Софії
©
ОІМТАЯШ
ГШМСЕ ОҐ ОШШХІГі
(рОУЄПІШСНІ
Ііі£огшаііоіі
З Д'-ПРТЛМІ:ІГ- У
п 'лд
л-іт- а Рький піЛгчпіі П у
ЗМ ЦІІЕНО
іасяг
дічч ііао ліидіїїііі „„„
р:но І збільшено кару
_ шо дальшого
урядом Д° для
інщв-рзсінп- е
-
які сд- -
пе ппіг ИЯ'
нень й які д
І шо — Для
58 сту
став ще лої
він
-
і
—
нале
'
збагнути
П
для
він
у у
під
Ця
і
ііішгі- -
зарооїтку с звільнен'
парараф'в кодексу Лі ІД
г:
радянська нропа-іанд- а
Ця проблема носта-Мл- а
наслідком розкладу і
люгідного стану самої
марксистської ідеології До
марксизму насправді
визначають зміни в егмих
комуні с т и ч н х суспіль-
ствах"
Мілован Джілас веде да-
лі "Під пору пи
пін - - коли ко-
муністичних не-п- о
правно і невідмінно розпа-
лася комунізм у щоденно-
му житті перестав бути ко
муністнчним Він щораз
іепше має змоги за допо-
могою партійної бюрокра-
тії монопольно панувати
над економічним держав-
ним життям і над людсь-
ким мисленням"
Далі Джілас записе
що ж має замінити кому-
ністичну чи радше маркси-
стську На це
він відповідає так:
кому--
Оути переможеним і фізич нізм вже давно розпався
но знищеним аніж зради- -' на національні рухи Деякі
ти переконання і з цих рухів уже домоглися
словами
Троцьким
меншої неза-конност- и від двох комуні- -
Ліпше бути ізольованим і стичних які
правду бувають в опозиції
всупереч власному сумлін- - одної - тобто від СС-н- ю
підтримувати інтереси СР і Джілас при-якого- сь
ьднується до думки тих
партії хто що комунізм
Через багатий життєвий всеохоплююча світом іде--
досвід автор прийшов до олопя досяг своєї верши
переконання важливим
фактором віра
переконання і віра
на
ку пе-
режила під
Про комунізм як соціиль
ну Джілас
сучасну пору
ідеологи звід-
си комунізму як
альної истсми
площі
твердить
жа
лю
сучасну
ше єдність
спільнот
ідеологію?
Зл
більшої чи
держав
до
Китаю"
чи
як
ни розвитку за Сталіна
Це тоді коли він виявив
найтемніші найнелюдяні-ш- і
найдеспотичнши риси
каже він Далі комунізм
розвиватиметься м націо
нальних рамках кожної дер
жави Сьогодні єдність сві
тового ру-
ху немисленна навіть то-
ді якщо Китай і СССР зна
йшли б спільну мову і пе-
реслали б існувати як дві
ворогуючі великодержави
Іма не виникла з "холодної Адже всі бачать наявний
' війни" Вона постала не на '-сс-
пок и країнах
7 1КОМ :г 'НИ Г-'Ж- -'- ' ЬОІ І Р"і'!И N ІІ!НЦ!Н- -
В
ТИ
І'
з
і
ям
ч к ж
вниц-в- а КП СССР (
к пі мп Сл
якніі лабороняг дискри-мінац'- ю
у затрудненні
Гаке зв'льнення в май-
бутньому дозволяються
тільки в таких випадках
де такий фактор як ро-
лі г' я встановлчг помі р-ков-
ану
професійну квал-ф- !
кац'ю
Друга поправка до кодек-
су забезпечуй:
Жодна особа не см1~ від-
мовити затруднення або
дискримінувати за вся-
ких умов праці погро-
жувати чи карати в який
будь спосіб когось хто
внесе зажалення на підс
таві кодексу чи бере у- -
ПРЛЧ викриттюабосві
дченні в ході справизг'-ди- о
з кодексом
Найвищі вимірл кари за
порушення кодексу під-
вищені від ІОО дол до
500 дол для ндиві ду-
альних осіб 1 від 500
укра- - ськнм схвалено
в Чехосломч-ЛеПслятуро- ю корпорації профспілки
працедавців
по- - флянтроіійні або
лалш шімягяюті 1 ль"'
мати
ліпше
переслідування
п
і
"Інтернаціональний
свої
одна
комуністичного
Схід--
ІІіе Ноп Ш КоЬагІх
РгіГГеМпі5?ЄГг'0г!іГІ0
здивувати розрив між Гі-но- ем
і Китаєм в тому ра-
зі якби Віетнам обєднав--
СЯ ПІД Керівництвом ГиНОЙ
ського уряду
На думку МіЛ'наііа Джі-
ласа показовим є те ідо
розклад комуністичної іде-
ології а водночас і '--
м нн
и практикуванні ком 'Л-м- у
стаються повільно в
окремих ділянках нін : іл- -
ЛЬНОГО ЖИТТЯ КріМ КИ I
Куби й Албанії а д ?і і)
мірою й СССР ним' ми і
іійних керівники д-- і жу
::ати догм вийшли - жі
ку і не практикюімя А
в таких країнах як Чі хо-словачч- ина Понш і Ю-юсла-
вія
тлумаченням раз
витком марксистської фло
софії займаються вж т партії або ними іци м іс-- ні
спеціильні "філівц а
іітературні критики ф 7
софи і науковці
Як гадає автор і шка
заслуга в подоланні - ь
стснілих формі І І! 7Я-ді- в
партійних кіпініньіВ
іалежить письменник м
представникам мікпшк
їй світу пони першими і і
початкували рушпкпшя лс
НІИСЬКНХ І СІіІІНиКНХ
догм їхню працю піп гш
ли і в творчом нпі нн:
ПРОДОВЖУЮТЬ філософи
соціологи історики
Одначе керівництни С С
СР ще й досі намагаєтгя
тримати марксистські лу-маи- ня
в "гамірній с-роч-ц- і"
партійної бюрчкілі
Воно ще й досі опановане
ІДЄЄЮ ПРО КЄріВН рплю
своєї комуністичної парти
у світовому русі СоВЄТСЬ
КІ КерІВНИКН ЩЄ II Л'Чі ік
вийшли поза обережну о-фіцій- ну
критику Сталим і
той час як марксисти хі-дньоевропейсь-
ких
К Р 1 І
вже вийшли навіть по- -
рамки "національної п к-муніз- му
під яким автор ро
хміє опір московському
центрові і лиши ' к м до- -
ІМІТИЗМОВ)
л пересилань радії "Сі обода"
І