Vilne Slovo, July 16, 1977

              ЖЯЙ
Незалежний
український часопис
(давніше "Український Робіт-
Вниикд"а)ВвниидзчаааєснСоквпоаіжлннкиаойї "Вс1іул9бь3но4етирСолкоу- во" в Хоронті
Д-- р Василь Бойко
голова Спілки
Д-- р Степан Росоха
видавець і головний редактор
(з 1960 року)
ІГкгаіпіал Ілсіерепсіепі Уеек1у
(Гоптіегіу "ІЛсгаіпіап Тоіїег")
іоипйеі 1934 РиЬІізйеа" егегу
Заіигсіау Ьу Иіе Тогопіо Ггее
Ргезз РиЬІісаІіопз Ьігі- -
йг УИІІІаго Воуко
СЬаігтап аги! Ргезісіепі
Пг 51-ерЬа-
п ВозосЬа
РиЬІізЬег апсЗ ЕсШог-іп-СЬі- еї (зіпсе 1960)
РІЧНА ПЕРЕДПЛАТА: УЕАР!У зиВЗСРІРТЮН: V
В _КанадІ $ 1200 В ЗСА 514 00 Іп Сапайа $ 1200 Іп И5А 5 1400
"Уііпе Зіоуо" 196 Ваіпигзі 51 Тогопіо Сапасіа М5Т 2Р8
Те!: 368-728- 2
Редакція за оголошення не відповідає!
ЙЙЙЙГІ ЯЯ&ЧШВ&ЯШШІ&ЯІШКІШВШШШГ ч-- ВИ
Леонід Брежнєв (зліва) під час зустрічі і розмови з
французьким президентом Валерісм Жіскаром
д'Естеном
Брежнєвський „детант"
Кремлівські верховоди часто говорять про різні
користі які нібито має принести для цілого світу
політика детанту але фактично Москва всіми способами
старається використати цю політику щоб поширити свої
впливи на всі обшири здобути військову перевагу над
Заходом зокрема над Америкою і добитись сповнення
своїх імперіялістичних плянів
В той самий час політичні провідники західніх країн
цілком інакше інтерпретують цілі політики детанту В
їхній інтерпретації ця політика мала б довести до
дійсного міжнародного відпруження що мало б стати
запорукою світового миру для майбутніх поколінь
Різниці між поглядами Заходу і Москви щодо
застосування політики детанту на практиці дуже яскраво
виринули під час останніх переговорів совєтського
ватажка Леоніда Брежнєва з французьким президентом
Жіскаром д'Естеном у Парижі
Жіскар д'Естен твердив що західні держави вважа-
ють шо політика детанту мусить бути базована на
універсальному пошануванні людських прав як теж
мусить включити „принцип поміркованости в ідеоло-
гічному суперництві" та мусить бути застосована в усіх
частинах світу Французький президент "таким чином
недвозначно натякнув що якщо Москва бажає дійсного
детанту то повинна дотримуватися всіх міжнародних
договорів і власної конституції які гарантують політич-
ні національні релігійні та загальнолюдські права як
теж повинна припинити свою ідеологічну диверсію і
перестати втручатися у внутрішні справи інших країн
зокрема в Африці де Совєтський Союз за допомогою
кубинських військових частин старається здобути собі
військові та інші впливи
Цілком протилежно пояснює політику детанту Леонід
Брежнєв Під час переговорів у Парижі він твердив що
наголошування питання людських прав лідерами Заходу
зокрема президентом Джіммі Картером „перешкоджає
політиці детанту" і нібито „шкодить співробітництві"
між Заходом і Сходом передбаченим Гельсінкським
домовленням ОтжеБрежнєв добре знаючи що Совєт-
ський Союз є найбільшим порушником людських прав і
побоюючись що Захід видвигатнме ці порушення на
Београдській конференції старається використати полі-
тику детанту щоб не допустити до вичерпного обгово-
рення цього питання на тій конференції як теж хоче
переконати Захід щоб взагалі перестав видвигати справу
людських прав у Совєтському Союзі Між іншим це саме
„завдання" має і совєтська делегація на Београдську
конференцію яка домагається щоб остаточна сесія цієї
конференції яка відбуватиметься у вересні-жовт- ні ц р
головну увагу присвячувала „плянам на майбутнє"-- а не
питанню дотримання чи недотримання постанов Гель-сінксько- го
домовлення протягом минулих двох років
На тому розбіжності між поглядами Москви і Заходу
щодо застосування політики детанту не кінчаються
Тоді коли лідери країн вільного світу твердять що
детант повинен бути застосований не тільки в політич-
ній але також і в ідеологічній площині то совєтські
верховоди на чолі з Леонідом Брежнєвим ясно
зазначують що політика міжнародного детанту в
жадному випадку не означає припинення ідеологічної
боротьби а навпаки під сучасну пору вимагає її
посилення на всіх обширах До тієї „ідеологічної
боротьби" Москва зараховує не тільки шнрення марк-
систської пропаганди по цілому світі але також активне
підтримування різних нібито „національних визвольних
рухів" наприклад збройну допомогу марксистам в
Анголі та в інших африканських країнах Виходить ясно
що Совєтський Союз старається використовувати
тику детанту для поширення своїх впливів і здобуття'
намічених цілей хоча постійно говорить що „міжнарод-
на розрядка" принесе користі для цілого людства
Цілі які Москва плянує осягнути політикою детанту
Брежнєв недвозначно окреслив у промові що її виголо-
сив в Празі 1973-г- о року В тій промові поміщеній в „Ню
Йорк Таймсі" з суботи 18-г- о червня цього року він
говорив: „Ми шляхом детанту осягаємо те чого не
могли осягнути наші попередники вживаючи залізну
руку Ми змогли дорогою детанту здобути більше
протягом короткого часу ніж здобуто за роки коли ми
вели політику конфронтації з НАТО-мД- о 1985-г- о року
як наслідок того що ми здобудемо шляхом детанту ми
осягнемо більшість наших цілей в Західній Европі Ми
поліпшимо нашу економіку І значна зміна у співвідно-
шенні сил буде такою що з приходом 1985-г- о року ми
зможемо поширювати впливи туди де нам цього буде
потрібно"
Так то в дійсності виглядає Брежнєвський „детант"
'Свобода"
КАЛЕНДАР "СЛОВО"
Маємо ше на складі пару соток Ювілейного
Календара "СЛОВО" на 1977 рік Пропонуємо
всім читачам навіть принагідним які його
ще не мають - набути собі цей календар про
який так гарно висловлюються ті які його
вже прочитали
Д-- р Климаш про український фолкльор
В третьому числі Бюлети-н- у
Канадського Інституту- - Ук-
раїнських Студій за місяці
'лютий - березень поміщено
оцю статтю про виклад д-- р
Богдана Клкмаша на тему
„Український Фолкльор у Ка-
наді"
Український фолкльор у
'Каналі проявляється в фор-
мі виставок концертів і фес-
тивалів які 'Прит-ягают- ь вели-
ку і вдячну публіку Це „сві-
доме пропагування'' € важ-
ним засобом „залевнювання
ідентнчности в обставинах
швидкої асиміляції" але во- -
"но не доцікює багатство си-
рого фолкльорного матерія-л- у
в Канаді який не тільки
''дуже слабо засвідчений до-їкумента- миї
через брак знан-
ня мови але також не оста-
точно вивчений ФОЛКЛЬО'Р-н- а
спадщина з одної сторони
недоцінена деякими вченими
які очікують занадто висо
кого рі'вня а з другої — пе-
реоцінення українськими ко-
ментаторами
Доповідач з'ясував що ук-
раїнський фолкльор у Канаді
діє на трьох окремих але по-
в'язаних ступенях: трпдізцій-ни- й
який включає щедрівки
веснянки та байки перехід-
ний виявленим „етнічними
жартами" та новаторський
який вибирає перероблю?
та зберігає традиції створю-
ючи змодерпізовану версію
фолкльопиої слаашипи Тра-
диційний фолкльор не зберіг-
ся вповні через затрату мови
передавання' серед українців
які народилися н Канаді Під
тиском асиміляції фолкльпр
почав підкреслювати не усні
елементи Натиск ставився на
звук української народної му-
зики на мистецтво традицій-
ного ремесла на смак старо-краєв- ої
страви А етнічні жар- -
-- Із' кінцем серпням 'іїочат--ко-м
'Е'ерссняг (ЗО серпня '"1("
4 вересня у Баня Луці
відбувся черговий Семінар
русько - української моло-
ді На семінар прибуло по-
над 90 учеників і студен-
тів із цілої Югославії з на-
шого народу Вони
6 днів перебували у пра-
цьовитій атмосфері і роз-
вазі за уже заздалегідь ус-
тановленим пляном допов-
нюючи свос знання із тих
предметів яких не вчаться
по школах
Виклади проходили з ру-ск- ої
(діялект
і української
мови і літератури Викла-
дачами були проф Юліян
Рамач і Іван Терлюк з Но-
вого Саду історію внкла-да- з
д-- р Федір Лабош із За-
гребу далі фолкльор тан-
ці драму і журналістику
Кріп того були виклади зі
сторона державних чинни-
ків про самоуправління
про молодечі організації
про маркситнчне вихован-
ня тощо Семінарі мають
дуже еєликє значення для
нашої молоді бо сопи не
тільки що дають їм наго-
ду зібратися на одне місце
Одне з найбільших сіл
нашого поселення в Хорва-
тії п Петропцях в днях
23-3- 0 листопада 1976 р
святочно відзначено непре-рівн- у
культурну прділо
Почалося це ще 1926 р за-
сіюванням „Просвіти" и тім
селі яка була до 1945 року
В новій Юго-
славії праця „Просвіти" ке
була дозволена іасиоьано
культурно - мистецьке то-
вариство ім „Яким Гарди"
(Син того села що згинув
як партизан у війні) По-
селенці села Петрзсці по-
селилися ще перед 1831 ро-
ком з Руського Ксрестура
і Коцура (Бачка) Вони по-
селилися в ці краї "745
року з Карпатської
По Другій світовій
війні до Петровців посели-
лися наші галичани з Бос-
нії
Напротязі 50-о- х рокЬ у
селі йшла дуже завзята
культурна праця Товірнс-тв- а
яке мало кілька ---з-
оїх
секцій: аматорську драма-
тичну хорову танцюваль-
ну музичну
і піонерську
Вени виступали на всіх ім-
презах не тільки вдома
ВІЛЬНЕ СЛОВО — "УІІЛЕ 5ЬОУО 5аЬігу Му 9 & 16 1977
ти які підкреслюють не тіль-
ки між - етнічне напруже-н- я
зле також специфічні етнічні
є прикладом
середньої фази еволюційного
циклю фолкльору
спершу протиставився змі
нам а далі розпадався та
врешті при-
стосовуючись до змін Мо-
дерне матеріалістичне сус-
пільство вимагає щоб носії
перебрали ролю' виконавців
та
Югославії
Україну
братами
Семінар
виступами
добрими
про-
ходили
ставннків
50-річн- ої
бро-
шуру:
редактора
Думки"
мали пунктами в™:
з
справ
лютому ц Рм час
нарад з
Канади
я к " та становище яке займуть до--
країни — шо
і т до представ- -
зу--
відносно з
етнічних східньоев- -
і не нас походження
й інших на- - Зустріч ця 8-- го
_ - _ги__т:_їй „ і-- іп ииі пі і іниі ькі и #-- "і іимм г ж йти л д г - — - - кпоелриедсь поуубвлікноеюви ємФноолюклчьаоср-- Тому ще в в Торонто де заступлені
тиною життя" а тепер слу- -
——————— —————————— —
жить як розвага допов- - Пам'яті
нена побічними технічними'
груп
засобами передачі Старий у велику П'ятницю 8-- го фолкльор який повстав по квітня 1977-г- о року помер-села- х
та був близько пов'я- - ла в Кембрідж Англія ви-зан- нй
з релігійним чи при-- компо-родни- м
календарем пе- - зяторка Стефанія з
та особисто кевичів Лукіянович Бл п
Фолкльор сьогодні можна ку- - Стефанія народилася у
— чи то пластинка Чи:Львові в музикальній
лекції - тюар1 Бать° все в Р?дат- -
був о-рпяалюр-
оя який „готового всім а не' мгіаятниісбтуклаа буселсатрдауже Ідроибнраа
тільки українцям то знають оперова співачка браг Лев
мову Всі ці зміни відображу- - дігригент в Бидґощі і
„послідовне Львові Зростаючи в такій
ня нашого еміграцій- - родині' Стефа
н зиалку грала на фортепія-частнн- у
цілої канадської ні а першу осві-елільно- ти
ту отримала в Музичнім
' В відповідь третє пн- - Інституті
_
ім у
тй'мня — нащо фолкльор і Пам'ятаю
і-'-
-''
' вичів виїхала до Там
підкреслив важну ро- - Лп „
лю як віддзерка- - „0 свої форте
леїшя української спадщини нові студії у пр0ф Кур-традіш- ій та ца та в проф Лялсвіча В
проблем закінчення 1916 р вона повернулась
тор заявив до Львова де вписавшись
фолкльор українські тра- - на Львівський університет
диції належать до тієї сфе- - студіювала у
невловимих речей що не проф- - за-підляга- ють
торгуванню успішно в р
кібернетичному програ-
муванню" Фолкльор також
не тискам перет-
ворилися в товар
культурного 5киття українців
у Югославії
IX СЕМІНАР РУСЬКО-УКРАЇНСЬК- ОЇ МОЛОДІ
В БАНЯ ЛУЦІ (БОСНІЯ)
бачвансько-срімськиі- і)
з украь "
ністики але„й товариську
співжиття Сам Семінар
зорганізовано з боку Регіо-
нальної Ради Боснії і Гер-цегові- ни
Союзу
Хорватії і Соц-
іальної молоді
На закінчення Семінара І
відбулася закінчуюча Кон-- '
ференція всіх учасників
Семінара де реасумовано
есі здобутки Семінара і рі-
шено прийняти заключення
праці до наступного Сем-
інара Розійшлися слухачі
Семінара до своїх сіл і місг
збагачені не тільки знан-
ням і свій
пле зближенням зі
своїми однодумцями зі
своїми і
зі свесю молоддю А це ве-
ликий скарб молодої люди-
ни а осгблнво нашої
ді яка живе стільки ро-
ків поза своїм домом
своєю любою Україною
був присвячений
ювілеям повстання народів
і народностей Югославії
Івана Франка і Иосифа
Ксстсльннка (покійний ба-чвансь- ко
- срімськнй пись-
менник)
СВЯТКУВАННЯ 50-РІЧ- ЧЯ
КУЛЬТУРНОЇ ПРАЦІ В СЕЛІ ПЕТРОВЦІ - ХОРВАТІЯ
комуністичній
Украї-
ни)
літсратурп°-редптаторськ- у
характеристики
перетворювався
здобуваючиЗнання
русинів-українці- в
НЕПЕРЕРИВНОЇ
але і поза кордоном (Фран-
ція Італія) Багато зроби-
ли щеб любов до свого
глибоко залишилася в сер-
цях наших людей а зі сво-
їми далеко по-
несли славу нашої пісні і
наших танців
Люди Петровців
придалі і працьовиті та ма-
теріально добре забезпече-
ні так що їхне чисте
упорядковане з
дорогами водопроводами
високим стандартом жит-
тя
На протязі двох днів
святкування у при-яенос- ті
найвищих пред- -'
політнчно-куль-турнсг- о
Хорватії де
зроблено огляд
праці Програма бу
ла дуже цікава і в взя-
ли участь усі секції това-
риства і багато гостей
З тісї нагоди видали
короткий огляд 50-річн- ої
праці з-п- ід пера Во-
лодимира Костельннкя го--
ловного „Нової
значки і плякети
найзаслуженіших своїх
членів
Володимир Кайла
Представники етнічних ЗЖвЕНЕ зпдно з зустріч представниками
міністерства закордонних
Канади
Торонто (О Сокольсь- - під
кий) — Програма зустрічі міністром закор-Кеогпапськ- ої
КонАепенігії ппнних споав До- -
Iі ном Джемісоном ми
учасники супроти мовились перед вин- -
Совєтського Союзу зв ідом Београду
соціялістичних республік ники цього міністерства
недотримування стрінуться представника- -
Гельсінкських угод турбу- - ми груп
вало турбує лише ропейського
українців але відбулася
Тлпп Иптг ГОТЕЛІ
іг--- и £"походж"ення
лиш СтефїШІЇ ЛуКІЯНОВИЧ
значна українська
був д-- р Тур-редаван- ий
усно
пити свя-танцювал- ьні
формі пакунка" хорів
приступний
опер
ють перетворен- -
старого музикальній
ного суспільства суцільну
музичну
на Лисенка
під час іш- -
родина
-- „ „„!„„„„
фолкльору
переживань
На лек- -
що „український
та
музикологію
ри Хибінського
ані кінчила
ані
піддасться
3
про на-
рід і
сестрами
моло-- '
вже
поза
село
і
життя
своєї
ній
для
львиш іісршш
тової війни дім тього
яку
1920
дуже
Після цього вона виїжджає
знову до Відня де на філо-
софічному факультеті сту-дію- с
щераз музикологію у
проф Ґущо Адлера Закін-
чила студії іспитом -а- бсо-люторісю
Цей іспит як і з
'Іі '
Льва Туркевича
ряді від
Зе-но- н
Льва друго-
му ряді Ірина
Стефанія
Львівського університету
дав їй право навчати музи-
ку середніх школах
той самий час бл Стефа
Лукіянович продовжувала
фортепіянові студії проф
Вюрера „Віснер Музік
Академії теоретичні
проф Маркса Якийсь
час вона студіювала компо-
зицію проф Шрекера
Берліні 1930 бл
Стефа Лукіянович перенес-
лася до Праги там студію-
вала композицію на „Май-
стер Клясс" проф Нова-х- а
писала докторську
працю проф Несдлього
отримавши звання доктора
музичних наук універси-
теті Празі 1934
1919-192- 0 вона вчила
музики теорії Учитель-
ській Семінарії Львові
початком 30-н- х років вчи-
ла Музичній Школі Нс-ментовсь- кої
де була
корепетиторкою клясі
проф Адама Дідура
В роках 1935-193- 9 була
професорок теоретичних
предметів Музичнім Інс-
титуті ім Лисенка Львові
Від 1939-194- 4 була доцен-
том Музичних Наук
Львівськім Державнім Уні-
верситеті ім Івана Франка
На весні року
виїхала зі Львова щоб вже
ніколи не вернутися
Композиції бл Стефа-н- іі
Туркевнч Лукіянович
можна "поділити на такі
групи:
1) Фортепіянові твори:
для дітей молоді Варіяції
на українську гему Гротес-к- а
на фортепіян 2) Скрип-
кова Соната 3)
творн: а) сольові: а) со-
льові жіночі чоловічі го-
лоси супроводі фортепія-я- а
б) хоровГ: Кантата
(виконана Бонном 1922
Псалом (виконаний
Юра ЛьвовД 1922-192- 3
Божа
церкві Юра галь-
ка разів 1920) Трип-
тих жіночий хор 4)-Каке- рна
музика: смичко-
вий Квінтет Квартет
угоди
право всім
право
справ
СССР
рольд
Смичкове Польського
Тріо дере- -
в'яні Сим-- - Відділу Вайзман Й
фонічні твори: чотири Сим--
фонії Пое-- Відділу Схід-м- и
основі драми
Українки) кам
них справ со-
лоді вєтських підписа-- і
„Бабусин ними точками
для дітей умов
опеоа лля молоді були
Балет: „Мавка" (на
нові Л Українки) „Стра-
хопуд" „Весна" - „Кора-
лі"
Познайомилась бл
1932-193- 3 Давно це було і
дещо стерлося моєї пам
батьків якому завжди
роїлось як вулику пов- -
молоді ментаристн
Юзнк
довгих роках таке
новнще
боку
відбулася справ
липні друга
Ми
культ- -
М'РН1 речева
перед очима наша
Рідня
В лівої:
сидить тета
сестра брат
мати
сестра Лев
і сестра
в В
п
у
а сту-
дії у
у в
В п
й
-- у
в
в в р В
р
й в
у а
з
в
теж
в
в
у
у
1944-г- о
п
й
в
в
в церк-
ві св у в
в св
в і
на
ї (ви- -
дові-
датися переживан-
ня
по-
селення
подробиці
усміх-
нена погідна
композиціями
зацікавлення
розпи-
тувала
вико-
нання
подорожі
Незабутні
прощаючись Пари-
жі
ніколи побачимось
помахали руками
довголітня
без-
межно Ан-
тонові
дорогу
в'язала
кінець--
Сокіл-Рудянць- ка
Асошя- - сінкських Совєтсь- -
Канаді
Центральна підписали
Латвійська Національна гарантували
Канад- -
Польський поворот
Онтарійська Провінційна Загарантувалн
Комітету Українців
Канади бажають поєднатися
д-- р Петро Глібович
Провінційної країни країни
Сокольський гарантію
торонтонського мадянам
Відділу країни
Міністерства свобід- -
свобідннй
Тейлор — поворот (Інтернаціональ- -
європейських громадянські і
заступник політичні
директора Східньоевропей- - 2 ратифікована
Відділу у
— представник
конувані в Східньо-Німе-Трі- о
духові і-Чехо-Спо-
вацького
інструменти) 5) Р
Лисншин — представники
дві симфонічні Совєтського
5 6) Опера: ньоевропейських
„Мавка" З'ясовано представни-Лес- і
— „Серце міністерства закордон-Оксани- "
— для розбіжність
виконувана в Торонто законів із
у Вінніпегу Гельсінксь-Городни- к
ких а шо дотс-Кшіь- "
"'
7) ос
—
я з
мені
було
було
про їхні
етапи втечі
нового
було про
себе
було знати
наших
жит-
тям
мого
про свої
живе всім
гідне
знати вона
про нові
твори
своїх
разом
Італії потім
вже сином
від
думав
5-і- й год
автом
днів
собі
мені пи_-сат- н
про
зро-
бив
йде
буду
якою мене тепла
цька
ція кий країн
Рада
своїм грома- -
дянам виїзд
ський бать- -
Рада виїзд які
яку
голова Ради
гро- -
голова право
КУК
Від закор- - отже право
донних ний виїзд
справ угода про
права
сьхого Гар- - через
цького
Сюїт справ
(на
опера
опера факт
"ЄР закони
нашим
понад
змінені вказує що Совєт-
ський Союз інтенш'і
дотримуватися ратифіко-
ваних
Представникам етніч- -
ГПУП ІЯПРЖИТк
п Стефою Лукіянович в р канадська делегація
з я
Турке-- гостинний
н в
в
мірі
Тель
умов щоб вона
угод
дали
Дж
точка
угод
ІІІГіб
якій
1976р)
уваги зобов'я-
зання Совєтського
українська
свого меморіялу
список українських ро-
дин
заяви-
ли своє бажання виїхати
ЗСА
частині цього
самого з'ясова-
но жахливий політич-
них які
уваги злий їхнього
бути
звільнені
Предложено листу
знаних в'язнів
перебування про-
ханням канадської
їхній
Висловлено побажання
щоб Беог- -
мала докази цих раду оули парля- -
гамору жартів стояла твердо вимогах зокрема сен
музики Війна нас розлучи- - перегляду дотримуван- - П
ла лише ця Гельсінкськнх УРЯД ЗСА зайняв ста-
ми знайшли одна одну а Міністерство за-до- ля
викинула Англії делегація кордонних справ Канади
нас Америки свого теж з'ясувала рішення
Зустріч наша ряд нарушення Гель- - несло
в Люксембургу в сінкських домовлень Ук- - Ця зустріч вже
року умовили-- раїні поновні арешти черги була успішна Пля- -
що з Ню наше становище нуеться відбути ще одну
Иорку вони з Белфасту обміну взаємопія в споаві перед властивою
своїм автом і звідти ра пенсії спадку Београдською конферен- -
поїдемо подорожувати реслідування над- - цією Взаємна виміна ду--
по Европі Як сьогодні сто- - о!""™ посилки мок дискусія пере- -
іть
зустріч на вулиці Люксем- -
першому стоїть
батько Льва о Іван
Сндонія Лідія
Софія В
стоїть
у
р
у
Вокальні
Служба (вико-
нана
р
бурґу Розмовам не
кінця треба
і' з
гнізда шукання
треба і
розповісти бо як нам
так і цікаво
пережи-
вань
У пам'яті моїй бл п
Стефа — завжди
цікавилась
український музичним
в Америці плянамн і
чолові-
ка розповідала
її
що діється в сучасній музи-
ці — подиву їй все
хотілось
музичні
про можливості
творів тут в
Америці
Двічі ми зробили неза-
бутні разом по
Европі — їхньою
донечкою по Німеччині
Швайцарії
і з Ро-
маном і Белфаст аж до
Греції вражен-
ня розмови дискусії пов-
ні щирости і тепла!
Ніхто з нас
що у
о ранку вже
не Во-
ни від'їхали Ан-
глії залишились
кілька у Парижі Я
дивилась з вікна
2-г- о поверху і востаннє ми
Покійну Стефу і нас
в'язала при-
язнь 45 років і я
жалую що
а довелось
неї композито-
ра і музика — він би
це докладніше і краще
Все все минас зали-
шаються спогади і я
згадувати Стефу з
і жалувати що
і це
Марія
Національна
в Естонська Союз як і всі 35
в Канаді які ці за- -
Федерація в Канаді право на і
Конгрес і вільний до
ківшинн
на
репрезентува- - зі
ли — своїми родинами пе- -
реїзду з до
та Остап — та всім
на вибору
дляДхнього прожит- -
ку
виступали: і на
директор
Бюра на
А О Хрістоф — Стаття
12
Р В березні
Празі
на
та
мо- -
не
не має
НН
таки завдячуємо у великій
включення т зв і ре- -
ті кошика" до
сінкських
З на ці
Союзу
делегація долу-
чила до
25
які зреклися совєтсь-
кого громадянства і
до
чи Канади
В другій
меморіялу
стан
в'язнів в СССР з
на стан
здоров'я повинні
з ув'язнення
теж
хворих їх
місце із
до деле-
гації виступити в обо-
роні
у делегацію до
налужить включені
но у а
та бо як відомо
і по цілости
їх постанов
до Українська зі
до подібного не ви- -
в з
1965-г- о як
ся прилетимо до
а зустріч
ми старечої пе- -
зом релігійні
за
бо
рідного
їм
з
не
ми
до
а ми на
на них
не
як
приязнь
прийшов на
на
на
Г
та
оплаїгш ігириртиідігі і пар- - дапа дигчіУіл і іо і інаїч-іл- -
шення права зв'язків між лів про нарушення Гель-людьм- й
— пошта і теле-- сінкських угод та інших
фон з'єднання родин реп-- інтернаціональних зобов'я- -
ресії проти родин засудже- - зань Совєтськнм Союзом
них і подібне дають надію сподіватися
Рівнож був переданий що канадська делегація до
окремий меморіял нав'я- - Београду відповідно поін- -
заний до Гельсінського формована про стан в Ук- -
Заключного Акту та спра- - раїні
ДЕКЛЯРАЦІЯ СОЛІДАРНОСТИ
[З приводу „ДекляраціІ в українській справі" підписаної
діячами польської російської угорської і чеської емігра-
цій]
У травні 1977 року 14 видатних діячів польської
російської угорської і чеської еміграцій підписали і
проголосили друком „Деклярацію в українській справі"
яка є свіжим словом у політичному житті емігрантів та
відкриває нові перспективи для їхньої і їхніх народів
співпраці На нових справедливих засадах Деклярацію"
передрукували українські пресові органи всіх політичних
напрямів Наскільки ми могли ствердити вона виклика-
ла широкий відгомін у суспільствах серед яких автори
працюють
У „Деклярації" згадано про кривди що їх зазнав
український народ від польського імперіялізму впродовж
багатьох століть засуджено російський імперіялізм
висловлено признання для українського народу за його
послідовну боротьбу за державність відзначено передове
місце української визвольної боротьби серед народів
Радянського Союзу та підкреслено що поляки росіяни
угорці і чехи не будуть повністю вільними коли не
стануть вільними українці білоруси литовці Автори
звернулися із закликом до російського народу щоб він
відвернувся від політики імперіялізму а разом з тим
заапелювали до російської еміграції і до російського
опозиційного руху в Радянському Союзі щоб вони
співпрацювали з українськими борцями за незалежність
України
Ми Український Демократичний "Рух шо об'єднуємо
на базі федерації три політичні партії: Організацію
Українських Націоналістів за кордоном (ОУНз) Укра-
їнську Революційно-Демократичн- у Партію (УРДП) Ук-
раїнське Національно-Демократичн- е Об'єднання(У НДО)
та незалежних українських демократів — вітаємо
„Деклярацію" і її авторів за моральну підтримку яку
вони своїм виступом дали українському народові в час
його важких випробувань
Проте ми вважаємо потрібним висловити наше
застереження до тієї частини „Деклярації" де говорить-
ся що автори змагатимуть „до утворення тако ситуації
в якій українці могли б свобідно висловитися чи вони
бажають самостійного державного існування" Пригаду-
ємо що український народ за останні понад 60 років мав
уже кілька таких ситуацій і кожну з них використав на те
щоб жертвами крови і майна підтвердити шо його
ідеалом була і є самостійна українська держава
Ми радіємо шо в „Деклярації" засуджено імперіяліз-м- и
і тому сповнені духом нових можливостей пересила-
ємо польському російському угорському і чеському
народам наші щирі вітання а разом з тим бажання
повного визволення з-п- ід чужого панування Український
народ залишаючи за собою трагічні події минулого
готовий докласти всіх зусиль до того щоб улаштувати
співжиття із своїми сусідами на базі взаємного довір'я
миру і приязні
Сподіваємося що „Деклярація" стане поштовхом до
створення сприятливого клімату для того шоб демокра-
тичні сили народів Радянського Союзу сателітних
держав і тих які працюють на еміграції стали одним
фронтом у боротьбі за національне соціяльне і політич-- -
не визволення і
Роман Барановський (ЗСА) Роман Борковський РСА)
Василь Витвицький (ЗСА) Олег Волинський (ЗСА)
Михайло Воскобійних (ЗСА) Федір Гаснко (Німеччина)
Йосип Гірняк (ЗСА) Яків Гніздовський (ЗСА) Василь
Гришхо (ЗСА) Михайло Добрянський (Англія)-Іва- н
Дубклхо (Канада) Роман Ільнииький (ЗСА) Анатоль
Камінський (ЗСА) Григорій Костюк (ЗСА) Володимир
Кубійович (Франція) Юрій Лавріненко (ЗСА) Анатолій
Лисий (ЗСА) Юрій Луцький (Канада) Любомир Мага-рушк- а
Німеччина) Омелян Пріїїак (ЗСА) Мирослав
Прокоп ОСА) Богдан Рубчак (ЗСА) Іван Лисяк-Рудни-цьк- нй
(Канада) Олег Федишнн (ЗСА) Аташе Фіголь
(Німеччина) Марко Царинкик (Канада) Юрій Шевельов
(ЗСА) Олекса Яворський (Канада)