Vilne Slovo, June 17, 1972

              ВІЛЬНЕ СЛОВО
ііїитіні
иііш "Ураімеьііи Робіт- -
") мсилмии 134 року
ним Вклімячі Спіли "Вія
Прсі" і Іеромті
Іямаип кожної суботи
Ьіігус Ммціїм Колігіі
ЖНА ПШДПЛАТАї
у Канаді 800 в Америці 900
"Уши 5ІвУ0"
ТНЕ РКЕЕ гУОІШ
ГУІІНІ ІІОУО)
Цкиїпіш Іпя'імпОпІ УикІу
Могтегіу Ткміпііп ТоІ1г")
Іоипігі 1834 РиЬЦіпс1 тгу
5і1иг3іу Ьу ТЬі Тогосіо Гтм
Ргеи РиЬІіеіИопі Ні
ЕЙІІесі Ьу Ейііогіїї СошаІМм
уїлки $иіскіртюні
шсішві иео шииііоо
АДНСА - АООЯІІІ
196 Вііпип 51 Тогопіо {-- В Опі Син 6а
Теї: 368-7X1- 2 Редакція за оголошення не відповідає!
ТРЕБА ЩЕ РАЗ ЗАГОВОРИТИ
ПРО НАШІ СПРАВИ
З предивних іноді спонук в різних провинах обвину-
вачують наші "приятелі" "Вільне Слово" а зокрема
обсипають його "щедрими" словами за те що мовляв
занадто вільні погляди своїх співробітників допускає на
свої сторінки і що "відфотографовуе" вістки чи статті
з інших часописів наче б воно важкий прогріх учиняє
А насправді — наскільки важливими ті "прогріхи" є ба-
жаємо щиро і по-дружнь- ому поговорити з нашими чи-
нами в цих кількох рядках нашої редакційної
Чи за дуже "вільне" наше слово для читачів? Мож-
ливо що в деяких рідких випадках і в несуттєвих мо-
ментах воно і "перетягне" інколи тонку ало в основно-
му воно зберігає гідну позицію українського часопису
який українській справі й українській спільноті не є
ворожим а для них (української справи і спільноти)
воно є на щирій їх службі Не думаємо теж що аж так
багато знайшлося б і навіть наших противників які
радше воліли б смерти "В С" як згоджуватись на його
Існування Напевно куди більш переважаючий відсоток
є його приятелів а в першу чергу читачів які таки сер-
дечно затужили б за ним коли одного дня донеслась до
них вістка що "В С" замовкло
Але наш часопис є не тільки "вільним словом" за
своєю назвою (яка Редакцію зобов'язує а не тільки для
неї є вона дзвінкою афішею) — він є теж "відмінним"
від інших пресових органів які очевидно служать укра-
їнській справі але на "свій лад" який іноді гостро різ-
ниться від кута зору "Вільного Слова"
Коли наприклад не вогнів нікому почтиві партійні
органи як "Гомін України" чи "Шлях Перемоги" одної
партії ніколи не скажуть щирого слова про партію з ор-
ганами "Новий Шлях" і "Українське Слово" і ніколи не
напишуть слова критики про своє середовище і навпа-
ки — то "Вільне Слово" згадує про позитиви і негативи
як одного так і другого середовища щоб український
загал знав правду — приємна вона чи гірка — з обидвох
сторін А при такій настанові "В С" не виховує читача
з однобічним розумінням правди який поза "правдою"
свого партійного загумінку світа Божого не хоче бачи-
ти А ми вважаємо що свобідний розуміється гідний
людини а не смаку партійника) вислів думки чи погляду
на якусь проблему це благословенний привілей людини
що хоче жити почуватись і говорити як вільна людина
що є іншою від партійної людини незалежно з якої іде-
ології яка все тривожиться вислухати і пізнати правду
противника "Вільне Слово" є не тільки ім'ям нашого ор-
гану але воно й зобов'язує Редакцію до співзвучності!
з ним на ділі Ми могли б назвати наш орган навіть "Су-пер-Свобо- да"
але бездушним він був би коли б ми не
дали "кожному слова" він не був би справжнім органом
"вільного слова" за яким так тужить український чи-
тацький загал а зокрема автори пера яким пресові ор-
гани з партійною однобічною ментальністю відмовляють
іноді висловити думку в "ім'я правди" чи в їх власній обо-
роні Ми все сприяємо українській людині за засадою —
"Пізнайте правду а вона вас визволить!" — навіть іноді
від партійного чаду чи ідеологічного збочення
Тим більше ми не думаємо звести ментальність укра-
їнської людини до однієї ідеології до одного партійного
загумінку до одного диктату до однієї позиції тощо бо
тоді наш орган не мав би морального права радіти сво-
єю назвою — "Вільне Слово" Таке становище
Щодо технічної форми нашого часопису коли наш
орган оовинувачують за "відфотографовування" деяких
новин чи статтей то ми знаємо що такі "обвинува-
чення" підсичувані часом злобою і лицемірством Ми ні-
коли не "відфотографовували" редакційної з якогось
органу щоб під нею не подати його імени Ми ніколи не
"відфотографовували" статтей з іншого часопису без
імени її автора
Ми "відфотографовуємо" деякі новинки з інших ча-
сописів так як і вони іх "перефотографовують" лише з
тією різницею що вони викидають іноді з чужих нови-
нок поодинокі слова чи речення чи переводять їх жив-
цем з не-українсь- ко'і мови але перед незрячим читачем
лицемірять що вони ті новинки "оригінально" продуку-
ють Під оригінальними статтями — ми завжди подаємо
джерело!
Щодо статтей з ім'ям авторів думаємо що ми не
вчиняємо більшого промаху як деякі партійні органи
коли передруковують статті зі совєтських часописів
над чи під якими видніють імена авторів але щоб їх не
показати своїм читачам бо вони "совєтські" велемуд-
ро їх обминають розуміється не згадаючи тим більше
совєтського пресового органу
Зокрема коли передруковуємо якусь статтю з під-
писом автора то вважаємо що такому авторові робимо
радше прислугу як кривду бо чи багато маємо в нашій
дійсності навіть видатних працівників пера а то іноді з
високими університетськими титулами які якщо напи-
шуть якусь статтю — щоб вони задоволились надрук-
уванням и тільки в одному часописі Деякі з них копії та- кої статті розсилають до кількох редакцій Як гірко роз-
чаровуються коли якась редакція такої копії не надру-
кує А "В С" робить прислугу авторові без його турбо-
ти і з милою для нього несподіванкою якщо він п по
бачить надрукованої й у "В С"
З практики знаємо що в більшості таких випадків
автори статтей "відфотографованих" у "В С" таки за- доволені і висловлюють Редакції свою вдячність за них
у різній формі Правда дехто може "не бажати" з певних
спонук щоб таки його стаття була друкована у "В С"
але ми вважаємо що "мудре слово" хоч воно й нале-жи- ть безпосередньо до його автора посередньо теж на-
лежить до кожного читача який його прочитує в тому
випадку і навіть "відфотографоване" на сторінці "В С"
Дотепер жодна українська газета якогось "автор-
ського права" на себе не наложила бо знає що неро-
зумне діло зробила б Отже "скрупулянтність" закиду в
сторону "В С" радше вказує на нещирість його пресо-
вих сусідів як на щире розуміння завдання пресових ор
ВІЛЬНЕ СЛОВО- - — "УІІЛЕ 5ЬОУО" ишпшіт
на ден- - 20-г- о тмтог' а г ч т" "
мііірїяечкі " плитові Счілкі- - Т-Гон- ті
проголосили і відбулі' силі "Ь-г- я 'ьні Збори С це віжна справі
рчі рік члени мїють довідатлег І
казати своє слово як то Ди] е"нч
господарпла їх тином Сагаго ук-паїнц- ів
с членами кількох кре""-гво- к
І нішо того що в поперсіп1':
роках булл заміта щобп кредлг"'п
лорпучілясл і дали можність чло-'-м
брати участь всюдл у чбоочх о
гг справу злегковажено Пчдио гтл
Лпрекції не рало бачать більше чя-ч- п
членів на Яборчч бо - птлп'ї
-- оа-тю легше згуптувіт' своїх т
"ичннків і пепевести свої тли" и
ті внЯіо своїх "очей до керігі'-- '
орпчів Тому я брав "чясть лп'їт
у Зборзг Кпепнтівки МВ її П г г -
серквч сз Покрові ПГИ ВУЛ ЛІ™"
Як виляла їй ті Зроби
На всіх 2в48 членів лиш 124 "---н- и
бпали участь і то ие всі висил'чи
ло кінця бо делкі л огірченням г'ч
годили "-'о-
му така мала учгть (:г-віт- ь
не ЦІПТП 5 ) членів? Коопепч-тнви- я
"лея с гяпна і важна і дчп -ч-т- ого
кечепжявного народу луж г
ЛУЖЄ ПОТРІбНЛ СО ПОИ ПОМОЧІ ЧГУГ- -
томичх членів в гаяного пояч ко-дпегти- чах
можна осягнути Ліят'
гву ба у дня лпапі інституцій осе-Гіяи- во
їгєпхніх і тпя пічних почсЯ
1'КП-ЇИСЬ-
К"Ї СУСПІЛЬНОСТІ! ЇІГКПМ- -
тиі спілки ствопені лля ідоОуття чк-лай- бі
пмтгг -- пеків і тому мало пій-"няють- сч
ло теопснпя Лінаї'оочиу
бчт лля тягальних потреб
Хід Зборів і річний звіт викала?
що органи Кредчтівкн загубили ко-операти- вну
Ідею і ведуть її капітп-дієтичн- о - від члена взяти що дрс-ть:- я
а йому нічого не дати Перші
гсада кооперативна це поміч
членам : як той член зложить до л
оопграттш якийсь вклал то Дому
належаться при 'ю п л зисків я-ка- сь
частині Напр Українська К-- ч
дитовч Спілка на 1197 Каледчж т --
гпдчипа £065394 дзл як зворот оід--отк- іч
-- а легша! (5 сідс Иап'т"
т"пдз кривдять За членів ста"
тих понад 60 років асекурації чіч"- -
ге покртпчіпті- - я там псом Л
гекція г і них побите пп пронячп
ич плату агекурачії Очеаидіп ""
р неетична пгелутчг кпивт Т'
ітпм того піп оідсот"а трвСа ?чер-н-?- и
і на Судуч того піп в'челтч-н- е
побнратіг
Лачьше - кооие!Утчвт м-- г "г- -
ЗІЧ%У''Т СООІ'" ЧеНІЧ ' СУСПІч -- "
в тому паппямі пр-півт-
г ікС" і
'"'-!- ( г"":'!1'"' чт:-ад- и вч чи"" і
книжки тоіі'о чч 'оог"п'т"п' "" ггті М П " Т " : ' ' в'їг -- "
"ОІГИЧОГО 'М'Г '' ""-"-- Ц -- '
І'ЯПРЯМІ 'УіОичр' Ні' т1Г"""'''
ГГртїЛСтт Т- - 1 Пр-іг- ч ілгг -
-- V" кК'В Т і і'" ""і 'ЧЯП "ОІТЦ" й
ДЕЩО ПРО ВЛАСНІ СИЛИ ЧЕСТЬ
Степам Ггііачаи ПОМІСТИВ
аж в чотирьох чисмх С'мо-ооди- " сттю під чаї „МоПі-лізуианн- я
власних сил і ік-політич-
ні
машині"
Прочитавши заголовок тої
стагті я прямо остовпій з
радості! що и проводі
3 Ч ОУМ (тепер стецьків-ш- в знайшлася одна відваж-
на людина яка и добі чи не
найбільшого роз'єднання на
шоі політичної еміграції
заговорила на сторінках
„Свободи" про потребу мо-
білізації власних сил для
плянового ведення нашої т
зв визвольної ПОЛІТИКИ
Та по прочитанні цілої
статті я розчар)вався бо п
Галамаїі місто переконувати
наших вождів т зв визноль--ш- х
центрів про потребу
спільного фронт) єдиного
визвольного фонду та едн-ног- о
визвольного центру
цілу свою статтю присвятив
обороні правильності! зов-
нішньополітичної ДІЯЛЬНО-
СТІ! т зв Українського Ви-
звольного Фронту і АІіМ під
проводом п Стецька яку то
правильність заквестіонував
М Сосновський в своїх стат-
тях помішуваних раніше в
„Свободі" у звичку з поїзд-
кою през Пиксона до Ки-
таю
Тож стаття С Галамая є
фактично дисклсіею і погля-
дами іМ Сосновгькою а в
перин чсрг і виска мною
ним дчкою шо у факті
кризи „КоніїешШ світового
антикомміістичиого фрон-
ту у зовнішній політиці та у
мІАнародніх відносинах ві-
діграє ролю не така чи інша
Ідеологія а тільки І виключ-
но національний інтерес"
ІІОІ їм І V (
1 ! К і
КРЕДИТОВА СПІЛКА
!П Г 1ІІЦ ІГМіц ггкшт'жи гін іоі- -
Ніні Ліг Лікмчі і іххіііім'іі р
Гпі іі і"иі цернпі МГІПІ Торонто
' — гічці чеччопеттчв1 '
Креаиттеки і мячіп""п
-- 'ві його оСічіно 'о
пт щось поарішп"к--' "
'
!і' 'іпі чл
-- по корніо
яч тепео?
Капітал і Оіїеєс "е'иа стіпч"- -
-- лпоітПВЯ ЗДЯ 1 --Чіоі" і 'от-°ЧЄЮ- І
ДІЯ ДиРЄКЦИ" ч ч Пітне"-??- —
1"Я ЧЧЄИІЧ ГЧЄШ"Г11 чг г-п- 4 і
"ЯВІТЬ ІИХІаЛИ 1ЧСІ - ТЧії- - І'041Т9 чоі Со 'тчч чим?'
гатявиого провапж'Я!" --є- ри у - -- путь позичати аге п"ба ухяч- -
гаобя підноспі маргсд "озич"- - і "0 0000 і т д Це с р! !го бо го нч
б'знее котрий часті- - Чнкротус а
геиглмо не звалі шо під тим кр
тьсл Надвіппка до іьчо-- п ~-3- 000
дол а грошеї- - н влр т п
яам нема Запасний фі нд 27і 0"97?
ол і будівлянвй фонд 47000 дол
гак нерозумно збіл-і'- о і -- а „
фонд що вже Дирекції сама пропо-
нує щоби запасного фонду не Л-льшува-
тн бо грозять пидаті'' Од-яа- к
треба десь ті іп н л:п ггоші
подіто отже прийнято пнесок п чте
-- япдента щоби ктлтїати гкшіякн-чтч- н
Купили одну хату мабуть яв
2" 000 дол ну і кошч н V і:ли а
геноат пару тисяч пл--ят- ь чо 'Д""и
оплати за воду асекуращю і шг цс
що і беруть як качу-- і 180 доч
місячно ренту Чи то більсе? Поуі
уйте! А тепер ку"мть другог1
гнпляка хату Паши тсь тпп
бить Нам потрібні школи то
би такої як при церкт св Посяфяїн
лс 0 добре вчити укпашської мови
Яям потрібно заяисів д-- я дітН
-- иріт тощо а не піи-"кі- е дчч чпЛо
гось бізнесу з люде тої - члетч
гт-ко- ї праці
Пч Зборах з еіх °Р' "існів бо
ло учігть 124 виді'о шо впх не то- - і
-- ом "но Дирекція І" М2С дохс 7
ию пгвідо?пшг ВСІ ОТЛ'С '-кет"---
ція
чіо иовігоилено чч:" ! чп
і: о"і"пів і для ока леяого ІСрі- - тт- -
ГО В ГИаОМу СаМОМу ЇМ ЧДІУВЯЛЧС
бОЧЧ ЧОТКГ{ЛТ !!рс 1ПТ1ВО (ТТ?
та'рагуиок що наві пов'дтлчет
підуть на збори Іигчіх гчо иітілег
Осчикі Збори - це і: " ч і о
гішході при сі'йорг- - '"ЧЛЄИГ і
ІНШИХ "ЛРНІВ Ді'рРП'ІЇ " -Ч- "-ЧГ
Ч'обі! т! ііагтоі'дг "І' " ЯР ПО
р лилися інакше чі гоСч Дпркиіі
п-''ч''га-
ч" Гчд?юті- - і і - г- - л"1-коч"- -'-' Ч'' Ііо п'Ріінч'і 'б ' -
іс ту н і лрі"ііці і 'ч і г"г
НресіДіик (пре)іі(ічі і прбвагш
іСюрн исоб'скіиьно ксигаисго ''п--
І НАУМ
ЧО ТИ і ІИІЦі ІМ і і ці'! н- -
ПИИ І р'ММІ СІМ 1 І НІН не
нолобінія І і ІІ'МІЦІІ чо-- м
іці пні як ц' м писни
С Гяламш „ф кінчим
ІІІДІіаЖ: К'ПИК'ІШІЧі іон
НІШІІЬОІ П'іІІПІКИ (Сі"ІІІкО- -
вого) 'крніісікоіо ІІИ-івоііно-
г'1
Фронту та с ці
НКМ ЧОННІЧІІІЮ !ІО1ІТІІК Ц
і анторитеиі І Доніїона та
Я Стецька"
Том то я ціни- - М
СОСНОВСІКО'О як доброго
журнаміта икий лоронм
динитьси пі чк'рішнк по-
літична СИ7ІЦ'И) то и не
збираюся боронити йоіо по-
гляду бо н її зробить це
краще від іче Але я все
таки хочу к -- іти що в на-
шій ИІМВО ІІ'І :1 ПОЛІТИЦІ НС-ЗЧІПНО- Ю
МОЯ'- - бути тільки
наша цілі 'лея самостій-но4"т- и Укри'іи а ие дороги
і тактика л м їй Сама між-нарсяньо-ііоіпич-
на
концеп-
ція понсноіоюі ігації цс ні-
чого сталою ' вона мусить
МІНИТИСЯ Н ІУ політичних
обстаиин
Згмштокі концепція вико-Ристов'Ваііі- ія
Китанмів і
ГІРКІМОМ Ці мо її" ДЛЧ НЩНі)
ЛЄиИ Угроги Иі ПЯ4І ТПК
само мпю : іічі чк кон-
цепція МИ і 'М ГОПУНЯИНН КИ-гайи- іи чі поці
ПоДіб'Ю МіІНН'Чнім Д5Ц
Ч ПЛИНОМ оріІИІ'ІИІ'ІНЯ
Я'ГГИКОМХ' І' М" 'ото фронту
Ґ лі і т і і "ер :'ьчою
тим білан і' УуадТчу цп
ИС"'ЧЮЄ "
Мчіііи я"' " кп
КИ МПГЧО!і ІЧПЄПІ"і'"М
кГфчіінй ЮГУ М'ріТИІ- -
му-ленніІ- "ім Українській по
літичній еміграції немгє по іс'иі баїиінси в чемпіо
ІП-ІфОТ- ИР' НІ скіїового ьо-іі- :і
му коли не
ганів Праввда дехт заслоняється за софістичну фразу
мовляв приготовання чи переклад новинки з чужої пре-
си вимагає труду і часу але очевидним є факт шо в тих
випадках ті трудовики працюють за нормальні редак-
торські платні які звичайно с черпані з різних "визволь-
них" чи "союзових" фондів а не з нужденних передплат
чи пресових доривочних пожертв Наше видавництво З
таких щедрих фінанолих ресурсів не користас а шту
кус свої можливості іноді більше доброю волею йог®
працівників чи співробітників як редакторськими плат-
нями Але орган однаково служить нашій спільній
наш шальніи справі як оуіьякии інший
ич
1 -- - { "мі я тчь--
' ' '
н
1
тон ним
наш
І" і
-
"
: бесідника сек)3нь ном:ч г-г- і
нижуаав в опінн грлзнв іцо В'д-(- с голос а вкінці на поставлені'
:'мось одним внесок на замкнеш
дискусії не дав докінчити бесіди і- - кові котрий був при слові Виеск-- і
на --хгалекня зворотів членам "
позик і нспобиранаа ша лгтіг 6лл риоскеівкур-ащзюлегквоівдажситаврппі внсе нпоондиав
Зборам до відома і рішення
Приіулиш на Зборах арезидсн-- п
пгкюваи і:-- ч в засаді повичч-- щ
молут: чкше члени церкпи св П
кч)яі І- - пАмвзаув що Кведпто'-Спіч- ка
буіл заснеоаиа при цері:- -
МБНГІ а Петіїргт і гам нтг-- Л
час урядуй іа Лоня с мамч іилі'Ч
церквам а особливо церкві сг По
крви і тій зьшленій нпжпі о--- -
ниці итежиться глибока пошач
лкась ча"чтнл помочі з пюшач -- і)
аскіп чт вііиоялрния тої скгив-- -
еноі і'епкті Для ппщппу 5Г-- ч-
ї'гочічську Кпечитву Спілку "
гіялсчч яко %оп на ажл-о- к !
пенні! ТВЯЛИ1И дятя 20СМ04 да
(5 відсотків лопотів аа почпки ві-кону- ючи
головну часяду коопепяти-рп- у
иіп від члена авться не лиит
Прати п- -с чі ?сків нясться чое
тчтн Т'чч Кч-іатівк- а вяхлцус сп"- -
?Х ЧЧСІІІП "1!' !( вони самі Теплом
)укоці дяіггь на чаоопчі иічі Т- -'
? піч Г(іі"з д 'ожуіял
-- от і -- бічш'с число своїх чл'г
бо чонч маг чдльчс лові'ія ч чч"
Тчіч
Нчто'г Кнедчтот Сп ч - пч
т'пю' V '4ТІ іішча ич бми '
І тому Н-'- С ісопіт ле почіті ЧЮМІ
Мр Гіочо— ті К"ЧЧІ і ИЧОВІ Ло 1Ю- -
л мттчі і гт-ч-чЬо- т т чи-гоч- ут'
іітіі" Ьіеттчи б-- ч тч
'ЧЛЖ''Ч 0"Є ЧТІ'ПЧО ГіСЧ ЛЧ(Г
"ч ЯКОЬ ЯіЧЧІ -- ЧКР"ЧТ!!ЧІ ІЧТ""4"
Р'лч — щ ТОМ" ШО ЧііЧП'і 4- -і
і1Счич 1 ): іцІ0 КОСИТеПЧТІІЕП Пі
ч-і- " ччрі упччттШГЯ РЄІ)огТЯІ"І
ІУучт" КіПЛЧІНЧИО і ПЄЧРОиП:'-у-М"- " 'Т уютк еГібч
Г" лумкччм 'іт чеки ччнічучч
1 - ч члікЧІЧЧІ ИГ(бчтігя ЛПІ-ят- л
гум ' п лля осчгич'іч гпоТ іг'
Ч"-- І !ч'кЧ ТЧеГОПІНІ ОШ-чп- " "ПО ітЧчи ЛКІЛЧ ЧІ ЄТЇНЄМ ІИІВПЧ!'1 С"І ТО ООЧЧ-ІТ- П І ПОЛЯччігч -- о іп
МЧІ І Ч!Т ЧП'ТПЧ І ЛО ТОГО ЧП" - лтч -- 'ггг" рг!ггіпті пл гтлик'у
1 ч- -'е ІЯЖЦП КООПСПЛТГВПІМ ПОЛІ
Як ь пиіе грнсав псі пІппмч 3
ТчВіЧЧ" "боІВ С ИГВЯЧИІ Пі'ТУ'Чі- - І
"- - ЧІЛЦКЧ VV(IТЬ Л'бгх попміті
г ц г ггступТ! бо і&ічтпол
НІ ОГГ Н б Т~'' Ч"ПІСГІ ВСРЧ"'
Vч:(ч: — Ю Т
хоче буїи така світова поіу-І- Л
як Америка Нашим
чмпапіиім рнімті і мос-
ковських ІМІїеріІІ іі 1111 МІСІЛ
Маркси 'м іепмімму і нока-іміііт- н
емтові навіть ком-інста- м
шо під гоні маскою
іалоніїні імнерінтісін і рий-фікатор- н
їх ірсба бити тон
самою збро-- ю якою нони
опанували інші леї котрій
або слабин народи Тому на-
ша молода іенератя новин-н- а
добре вивчити теоріні і
Л'і'існісіь на якій чбдова-ни- й
Совітський Сонм і не
іиьки маніфестаціями але і
(Коїм знанням здирати і
московських іміісріиіігпв їх
облудну маску Іія справа
ииміга дискусій і стнорен-н- и
олною іичпрч який ке-
рував би бороіьбою з мос- -
КОІКЬКИМ ІЧІК'ріЯІИМОМ
Н КОЖНІЙ ВИІНОІІНІІІ полі-
пнії і боротіл поневоленої
наші першою вимогою
добра оріапмшія в пісних
і и і наші І С І а ііглііі мі
рацію котп піінн що „коли
норої насгупа ю треба
всім мчрнчсіким шлам да-- н
їй йому відсіч рмом бра-
тися в один іж або !а
ІІКмчепком „ірочадоні обх
ста ііп '' Написано пре-крки- о
а іе цех ні І Ііммаи
иписнить читчам чом
С'И-- ( 'тецька не ресікктх і
к реаін ні і часади в ни-НО- М
ЧОІПІГІІІОМХ жигті''
Ьо я і багато читачів прямо
не можімо іроїхміти чому
оріаимаїїія яка юіосить
ІоКТрИІІ) ІІІІІМіН1 іьноіо ю-тпі- ці
:м дотепер іи- - иіа-ї- ї
и 1 1 і ір мін мови і інти-
ми чкраіпіььпчп самоітіи-ічшкім- ь
гередовиніамії іак
н'і грішній як і юи- -
101111111 ІІОІІІІІ'ИНП ДІЯТІ
иосгі' Якімо Я Стшіко і
ІіроіНД Ч Ч МІ мої пі на-- и
гн спосіб (іііипраїн па " --
І їй ЛІїН мпі'рамн м
нами еіііакмн чечіми
кіршами і ьм імикімм ю
чом впн її' іаі'ііти п
І "і і і її ОІХ По ПІШІ-
Ї і : мімн пи
ЦІЇ 'ЛІ 'МИ рої
і ні Я і Ці-
ни їли N І ііи ' 1--
ИХ
і іч пи' (Далі Суде)
Олекса Яворський
Сторінка З
21 ДЕНЬ В ЕВРОПІ
13 Оглядини Мадриду
Наступного дня я так захопився купанням у Середзем-
ному морі що забув відголосилісь у готелі та приготови-
тись у дорогу до Мандриду Спам'ятався аж надвечір Мит-
тю все спакував заплатив одного доляра більше за наступ-
ну ніч і вже стрілою погнаввся на двірець Вскочив до по-
тягу шо вже почав рухатись і злегка відідхнув собі бо не
треба було "резервадо" Моє купе було порожнє
Переїжджаючи через місто Сарагосу пригадав собі
повість "Запорожці в Сарагосі" і подумав сооі що при-
наймні добре попили собі сспанського вина Вранці в Мад-
риді вложив вхтізку і течку до сховки і пішов до міста
Зайшов до ресторану поснідати Але дівчина не могла зро
зуміти моєї "еспанської мови" і покликала власника Ви-
явімось що він 16 років фізично працював у Торонті За-
ощадивши $15000 повернувся до Мадриду і купив собі
дім із рестораном й таким чином став заможним чоловіком
Між іншим я нав'язав розмову про диктатуру ген Франка
Відповідь була:
"Балоні! — Якщо існує наша "сікрет поліс" то вона
с швидше для міністрів Франка і державних службовців
ніж для народу!" — пояснював він мені
"Ти вже є три дні в Еспані'і а чи тебе провірювала десь
тут наша поліція?"
"Ні!" — відповідаю
"Отже бачиш! Тут є повна свобода Але країна бідна
і народ бідний Окрім виноградників і оливних садів і ярини
тут мало що родиться Люди мусять внїжджалі на сезонові
роботи Я до інших країв Туристи нам дуже багато пом-
агають"
Діставшії від нього деякі інформації про Мадрид я по-
прощався з ним і вийшов Подумав собі про так дуже по-
пулярну "диктатуру ген Франка" пригадав собі "дсмокра-лічн- у
Польщу" У другій половині квітня 1933 року чеська
католицька місія під проводом єпископа д-- рз Посифа Бсра-н- а
пізніше кардинала поїхала до чеських колоністів на
Волинь Я був у той час головою Союзу Української греко-католиць- кої
молоді і Товариства Українських греко-като-лнцьк- их
Студентів статут для тих товариств вистарався
саме єпископ Беран бо в Ужгороді було не до подумання
дістати статут з назвою "український" і я був запрошений
взяти участь у тій місії з чого я радо скористав бо інакше
не мав змоги відвідати Галичину і Волинь Пригадую собі
добре як тільки місія прибула до міста Бродів а там уже
з'явились польські "постерункові" і списували з нами про-
токоли: Хто ми звідкіля ідемо куди ідемо в якій справі
як довго там затримаємось у кого будемо? І цс повто-
рювалось у кожній місцевості на Волині куди тільки ми
прибували
З одержаних вказівок мого "торонтонського земляка"
що П як можна побачити в Мадриді я спішив до королів-
ського замку де мав сісти на туристичного автобуса Там
я приєднався до американських туристів які мене як "ка-надійц- я"
радо прийняли Це було для мене корисним під
кожним оглядом Почались оглядини столиці Еспанії
Мадрид побудований подібно як і Париж Проте не є
таким гарним хоч і він мас багато розкішних пам'яткових
споруд і прекрасних дільниць Про все те говорив нам тури-
стичний провідник і відповідав на питання
Оглянув королівський замок я відтак пішов на другий
поверх до великого ресторану щоб краще побачити площу
і вуличний рух Не повірите що за $125 я мав на обід:
зупу півпеченої курки з рижсм варане волове м'ясо з яри-но- ю
тісточка сир овочі каву і чверть-літров- у пляшку ду-
же доброго червоного вина Ііертаючись на двірець всту-
пав до готелів і питався за ціну кімнат які вже були від
$250 Читав вивішені перед входом до ресторанів "меню"
на яких були обіди вже під 75 центів Але одяги і текстильні
вироби нічим не різнились у ціні від торонтонських чи ню-йорксь- ких
цін'
14 Валсішія — моя ціль
На двірні вибрав свою валізку і течку та спішив до по-
тягу Там було все заповнено Мене "вдарило" в голову зло-
вісне "резервадо" За мною увійшов службовець
"Резервадо сеньоре!"
Показую "Юрейл пас"
"Не важне! — Мусиш мати резервадо Іди до офісу
може ше дістанеш!"
Хочу залишити валізку але не позволяс Поїзд за
хвильку від'їжджає Злізаю з валізкою та Гіду до офісу
але "резервадо" вже не мас Вертаюсь знову до того служ-
бовця і вияснюю йому шо я мушу до Валеним І то тільки
тепер бо ж я журналіст і завтра мушу вертатись до Фран-
ції Не помогло' Злосний взяв валізку і вертаюсь назад
Пройшов кілька вагонів і оглянувся назад Він там ше сто-
яв Потяг зачав рухатись Довго не думаючи скочив до
останнього вагону за яким був уже тільки з багажем
Потяг збільшував швидкість Ось і той службовець стоїть
і махас на мене головою неначе притакує що я добре зро-
бив Але я відчував навпаки незадоволення П картав себе
за нерозважність чому я не взяв ще рано "резервадо"
Отже через нього я вже третій раз мав "конфлікт" з уря-
довими чинниками!
Прийшов кондуктор не великий ростом середніх літ
а з очей таки б'є що він добряга Висловлюю йому свій
жаль що я таке зробив Але що я мушу бути у ВаленцП
і завтра вертатись до Франції де маю термінову зустріч
"То все гарно але цей експрес є "Торпедо" і в ньому
немає стоячих місць а стоячі не дозволяються" Не дуже
вдоволений сказав службі занести мої речі до багажника
Мені стало легко на серці що конфлікт скінчився і при-обіц- яв
собі шо у Валенци за те "резервадо" не забуду!
Стояти не було приємно на плятформі вагону П загля-
дати всередину де всі собі сидял у м'якеньких фотелях
і переглядають пресу чи читають книжки Але з іншого бо-
ку було це для мене дуже корисне Я міг спостерігати кра-
їну то з одного то з другого боку вагону нікому не пере-шкаджаю- чи
Чим далі на південь то здавалось мені що
країна біднішала Трава пожовкла а земля загоріла що аж
червона Тут і там видно було виноградники і зеленілись
оливкові сади На цілій лінії Мадрид-Валенці- я побачив на
полі тільки одного трактора
Торпедо летіло стрілою! На одній станції через 2"г
годину часу хтось висів із потягу і ніхто не прибув Тоді
кондуктор сказав що я щасливий і повів мене на те місце
Надвечір прибули до Валенції Перше моє завдання
було взяти собі "резервадо" до Порт Бу Ма вще дві години
часу і пішов до міста на відвідини Часу мало але досить
щоб здебільшого оглянути той порт ще з римських часів
Гарні спостереження і цікаві пригадки з історії Валенції
Цим разом моє "резервадо" нінащо Вагон порожній
Усів до купе посередині Перед від'їздом прибув ще моло-
дий еспанець який знав французьку мову їхав до Барце-льсін- и
на працю Поговорили собі та взаємно довідались про
себе приглядаючись до краси побережжя Середземного мо-
ря понад яким інався наш експрес Але вже стемнілось І
ми вигідно положились спати
15 Краса побережжя Середземного моря
П'ятниця 10 вересня 1971 р Чудовий день Від темно-
го райку я захоплювався красою побережжя Середземного
мири Потиг швидко проїжджав І тому вам здасться що
і ііііііі)ійчін па "- - стр)