Vilne Slovo, October 19, 1956

              №1 """"?
І ЧИ1" !"
Стор 4 ВІЛЬНЕ СЛОВО Рік XXIII Ч 34 п'ятниця 19 жовтня 1956
Шлте
НЕЗАЛЕЖНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЧАСОПИС
(давніше „Український Робітник" заснований 193--і р)
' Видає: Вилалшгча спіш а Вільна Преса" в Торолті
Вііхолиті оаііої п'ялмиі
Редагує КОЛЕГІЯ
Ллишістріцііішгіі іертоік' Омеляїі Тарнавськкй
Річзіа передагата {500 Пооллноьс число 10 центі
Ціни оготиеиь: 10 центів за лінію агата" або $140
за один шль через оліг шпаїьту
УПНЕ ЗЮЇО
(Гогтсгіу ТЛсгаІпІап ТоПег Гоилйесі 1834)
ІЛсгаІпІап Ітіерслйепі ЛУееЬІу
риЬНнЬес] еасії КгМау аі
15 Хеераи'а Лге Тогопіо 3 Оііі
Ьу ТОПОХїО ГКЕЕ РКЕ88 РШіЬ СО
СсІІІссІ Ьу РлШогІаІ Согшпііісс
Пияіпсьч Мапасг: Отеїап Тагпа'ьк
Аппиаі ьиЬнсгірМоп: ?500
АсІУЄгШІл£ гаїев- - 10 с рег акоіе Ііпе ог $1-І- 0 рег
Іпсп рег соїитп
Наше представництво в міській раді
(а) Не цілих шість тижнів ділить нас
від найближчих виборів до міської ради
Торопта що не тільки є мільйоновим міс-
том та столицею одної з найбільших про-
вінцій Канади але й великим українським
осередком на піїзнічно-американсько- му кон
тинепті може й найбільшим' якщо йде про
активність тутешної нашої громади Місто
росте далі розбудовується все більше має
тенденцію статись однією з метрополь на
шого континенту і теж росте в ньому ук-
раїнська громада яка тягне звідусіль ук-
раїнців так можливістю влаштуватись на
працю як і своєю активністю та потенцій
ною силою
Речі ці засадничі і коли підходять ви
бори до міської ради яка кермуватиме жит
тям мільйона мешканців нашого міста тре-
ба мати їх на увазі До нас і не до кого
іншого матимуть иретенсії наші діти коли
не закріпимо нашої позиції в ньому'і коли
не створимо бази яку вони будуть далі
розбудовувати Ще ж бо не так давно —
і це підтвердить вам кожний з наших стар-
ших громадян — міська рада Торопта вва-
жалася бастіоном до якого майже виклю-
чений був вступ кожному хто мав „чудер-
нацьке" прізвище чи батьків які говори-
ли „чужою" мовою ще і сьогодні в ній
крім кількох жидів і одного-єдиног- о ук-
раїнця немає нікого з представників навіть
досить поважних національних груп у на-
шому місті Очевидно відповідна до цього
була й політика міської ради що находила
свій зовнішний вияв на засіданнях ради
але яка насправді устійнювалася гуртками
і котеріями приватними змовами і теле-
фонними розмовами поза мурами ситн-го-л- у
та в якій „іноземного" мешканця міста
брали тільки під увагу як платника подат-
ків і як матеріял що давав свій голос при
виборах до цієї ж міської ради Ці часи
Богу дяка минули як минули і в усій по-
літиці Канади що па наших очах зростає
у велику і все могутнішу державу всіх її
мешканців без різниці віри культури і
мови
Проте не слід думати що все вже га-
разд і що колишні впливи в міській раді
Торопта зліквідовані Навпаки є фактори
які намагатимуться і в виборах 3 грудня
цього року збільшити ці впливи зноізу а
що йдеться про особи радних контрольо-рі- в
і мейора міста яких будемо вибирати
нашими голосами та які опісля будуть дис-
понувати нашими податками і політикою
міста у відношенні до наших церков уста-
нов шкіл і господарських станиць — то
і ясно що ми мусимо вибирати таких рад-
них які якщо нам не помагали б то бодай
не шкодили коли вже не є нашими прия-
телями Але про це пізніше коли матимемо
на столі список кандидатів
Покищо є дві важливі справи: Торон-
то вибирає свою міську управу вперше в
історії па два роки причому вибрані радні
контрольори і мсііор маючи дволітню ка-
денцію будуть відважніші рішучіші та ска
жім щиро впертіші і безоглядніші у своїй
політиці (досі вони працювали завжди під
страхом що за рік будуть вибори і що то-
ді?) і друге як у кожних так і в цих вибо-
рах рішатимуть нераз не сотки а десятки
голосів на кандидата В таких умовннах
перед українцями що мають право голосу
стоїть подвійна відповідальність: Перевес-
ти до міської ради тих кандидатів які є
нам друзями чи симпатизують з нами та
зробити все щоб кожний голос був там
де йому місце а отже в рахунку тих кого
ми схочемо в міській раді мати І поки ще
знатимемо хто з українців кадндуватиме
до міської ради та про що ми напевно на-
шу громаду сповістимо мусимо закріпити
за" нами право наших голосів А для цього
треба небагато:
Перевірити списки виборців які роз:
вішані — теж вперше в історії Торонта --
на вулицях і не найшовши себе в них до-
магатися свого права Можна це робити
тільки до 24 жовтня отже маємоще який
десяток днів і найвищий час це зробити
Аж забагато голосів ми не маємо але як
кажемо десятки голосів рішатумуть про
податки які нам доведеться два роки пла-
тити та про те яке ставлення до наших
спітьнотних і національних здобутків ма-
тиме в чергових двох роках міська рада
Торонта
Втрата кожного голосу була б нашою
спільною втратою
Краще давати як брати
МІСЯЦЬ ЖЕРТВЕННОСТИ
(ч) Місяць жовтень є місяцем жертвен
пости і дарування В тому часі Господь
обильио обдаровує природу природа у
свою чергу щедро збагачує людину за-
безпечуючи її прожиток на довгу зиму і
важкий передноЕОк Людина також не
стоїть осторонь але керуючись християн-
ським милосердям радо подає помічну
руку потребуючим
Христові слова про те що на землі
завжди існуватимуть вбогі — мають своє
значення і в багатій Канаді Серед загаль-
ного добробуту є тут чимало бідних не-
щасних і потребуючих До них в першу
чергу належать вдови сироти хворі старі
і опущені люди Про них дбає Державний
Департамент Суспільної Опіки Про них не
забуває також приватна ініціятива у пра-
вильному переконанні що людина ніколи
не перейде межі у творенні добра Завжди
можна кожну справу покращити і поліп-
шити
Організація канадійської приватної жер-твеннос- ти
заслуговує на нашу пильну увагу
і підтримку „Червоне Перо" — Комюніти
Чест — це справді иодіґвугідна установа
яка кожного року збирає дуже справним
способом мільйони долярів на потреби ор-
ганізації суспільної опіки Українська Гро-
мада зробила б великий крок вперед ко-
ли б на усі свої національні потреби збира-
ла пожертви випробуваним шляхом тієї'ус-таиов- и
Тоді не було б так багато збірок
і не коштували б вони стільки гроша
Цьогорічна кампанія „Червого Пера"
ведеться під кличем: „Об'єднано!" Тобто
жертвуймо всі разом на одну велику ціль
допомоги ближньому У кожному місті
Червоне Перо прелімінує свій бюджет за-
лежно від місцевих потреб Так наприклад
торонтонське Червоне Перо проголосило
кампанію за здобуття понад сім мільйонів
долярів місто Иаєґара Фоле 100 тисяч дол
Торонтонське Червоне Перо об'єднує і о пі
кується 89 організаціями без уваги на їх
релігійну чи національну приналежність
Таким чином до торонтонської організації'
належать католики протестанти жиди ан-
глійці і французи На превеликий жаль до
організації Червоного Пера не належить ні
одна українська установа дарма що якраз
в нашій національній спільноті є дуже ба-
гато таких які дуже потребують допомо-
ги Згадати б тільки наших старших лю
дей що недавно приїхали до Канади Згід
но з законом вони не можуть отримати ста
речої пенсії з уваги на свій пік важко їм
знайти працю — не можуть також доои- -
тись жодної допомоги у своїх організаціях
суспільної опіки попросту тому що органі
зації ці не мають на це відповідних фондів
Як бачимо існує дивна ситуація Наш
загал радо підтримує організацію Черво-
ного Пера і щедро жертвує на ці потреби
але з її фондів користають усі крім україн-
ців Не хочемо сказати що діє тут якась
дискримінація Наскільки знаємо органі-
зація Червоного Пера не ставиться ворожо
до жодної організації суспільної опіки Чо
му досі ні одна українська установа не до-
билась приналежності! до Червоного Пера?
Причина лежить у нас Ми занедбали спра-
ву Ми розпорошили свої сили на цілий
ряд установ не зуміли зорганізувати одної
сильної що згідно з обов'язуючим стату-
том могла б стати членом „Червоного
Пера"
Слідкуючи за діяльністю канадійських
організацій суспільної опіки особливо Чер
воного Пера і підпомагаючи їх активно ми
водночас повинні змагати до того щоби
з їх фондів користалн пропорційно і наші
земляки у потребі Цс не тільки справед-
ливе але й оправдане домагання
Інша річ що цс домагання тільки тоді
стане дійсністю коли ми приложнмо рук
до належної організації української су-
спільної опіки Ніхто не зробить за нас на-
шої бороти Ніхто крім нас самих не зорга-
нізує українських дитячих садочків домів
для старших і заслужених наших грома-
дян сиротинців для українських сиріт Ко-
ли матимемо ці і їм подібні інституції Чер-
воне Перо напевно скріпить їх своїми фон
дами так як скріплює інші такі установи
Теж і в цьому випадку як і в оагатьох
інших наша сила в нас самих
ЧАС-ОПНЛК- Н
Тгтппики кажуть шо в Картагіні на
сьомому сторіччі перед Христом рух на
шляху не мав більш як 7-- 3 миль на годи-I- V
і "шо його пильнували суворі закони
Щось як у нас на Лейкшор Ровд в неділю
ввечорі
ЯРОСЛАВ КУРДИДИК
БІТОВИЙ
і таки криз
ВІД НАШОГО
СПІВРОБІТНИКА
Від деякого часу ми є свід
камн як у цілому світі від
Ґібральтару лочерез Африку
аж до Сінгапуру прибира-
ють і зростають на силі по-
літичні напруження та висту
пи проти теперішнього пра-
вопорядку Доволі погляну-
ти на мапу нашого глобу
щоб побачити як ця мережа
ферменту тягнеться і позна-чуєтьс- я
від Північної Афри-
ки з „альжирським кипучим
котлом" до Близького Схо-
ду де не зважаючи на всі
„миротворчі запобігання"
стрілянина не притінюється
ні на кордонах Ізраїлю ні на
Кипрі та йде далі— аж до
Південної і Південно-Схід-нь- ої
Азії з її кликітливими
вульканами в Сінгапурі Ін-
дії Бурмі й Цейлоні
І всюди висовуються одні
й ті самі питання : Як думає
Захід насправді зарадити і
запобігти тому щоб сотні
мільйонів людей які нама-
гаються силою вводити по-
літичні зміни зробили це
без пошкодження й поранен
ня самого Заходу? Яку піді-
брати для цього розв'язку
і як виелімінувати в усіх тих
країнах явні впливи совєто-московсько- го
неокольонія-лізму- ?
Як після кожньої війни
так само й після останньої
висунулися різні політичні
проблеми і серед них найваж
ніша — перевести чим ско-
ріш радикальні зміни в тих
обширах де досі панували
явні або півкольоніяльні си-
стеми Цеж ясне! Коли при-
глянутися до цих справ" ближ
че виразно бачимо просто
якусь „підсвідому тяготу" та
тенденцію в тому напрямі і
то в усіх народів байдуже
вони мають
традиції культури і релігії
Та у всіх цих народів по-
руч щирих захоплень і заду-
мів кидається у вічі теж сво
го роду „криза не-доспілос-- ти"
точніше — всі вони по-
збувшись дотеперішнього
політичного правопорядку
не встигають створити свій
власний здатний замінити
„чужий лад який їм не дов-подоб- и
І — не витворивши
ще свого власного „політич-
ного вірую" ці народи да-
ються ловити часто з наїв-
ним захопленням на комуні-
стичні міражі по думці хай
буде будьщо аби тільки бу-
ло нове й не таке як доте-
перішнє
Заходові треба погодити-
ся з тим що легковажити
відсовувати чи тільки моди-
фікувати форму старого й
вилинялого
або поручати такі „пів-роз-в'язк- н"
як в останньому ча-
сі на Кипрі чи в Суезькій зо-
ні — це ніяка розв'язка Нав
паки такі півзасоби створю
ють контроверсії серед са-
мих союзників і членів
НАТО та ще поглиб-
люють тільки стан загальної
кризи й хаосу
І таки справді: Хіба такі
справи як теперішнє поло-- [
УСМІШКА
'V- - ч„-"""~-
-у-'' Л
М
І!'' 'і-'- І Ї- -
фермент?
а Заходу!
ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГ- О
ження в Альжирі чи на Кип-
рі можна зводити до того
що це мовляв малі й внутріш
ні справи тієї чи іншої дер-
жави? Наша думка така що
справа Альжиру Кипру чи
Суезького обширу — це ніяк
не малі внутрішні конфлік-
ти як їх намагається дипло-
матія деяких держав пред-
ставити Ні це таки колоні- -
яльні війни які ведуться на
таких самих безнадійних і
безвиглядних позиціях як
остання війна у Північному
Індокитаю що в ній програ-
ла не сама тільки Франція
але цілий Захід а виграли
„миротворці" з червоного
Кремля
Часи у яких всі хоч би й
найбільше скомпліковані
проблеми у цьому чи тому
обширі нашого ґльобу мож-
на було розв'язати самою
тільки мілітарною силою
або т зв „ізоляцією" тери-
торії що в ній „для взаїмно-г- о
добра" треба було звест'і
політичні чи економічні омі
ни — безповоротно й бевн
гіядьо проминули І якраз у
несподіваній розуміти такий
опорі т іщраь та д'йсність за
кіючаеться криза Заход
Могло б створитись і таке
поняття що обшири охоп-
лені сильними політичними
иотрясеннями не мають ні-
якого прямого відношення
до ЗДА Так чому ж тоді їм
цими справами цікавитися й
турбуватися?
Такого порядку питання
може поставити топ хто не
здає собі справи яку преваж
ну ролю перебірають па с:бе
ЗДА висунувшися на чіль-
ного оборонці вільного й не
поневоленого ще світу
І не мов би відповідаючи су
що зовсім різшціарично на питання про тепе
кольоніялізму
більш
рішну ролю ЗДА яку вони
мусять перебрати на себе
один з чільних американсь-
ких журналістів Ліппмап за
вважує :
„Беручи до уваги теперіш
ну політичну кризу якл про-
совується крізь усі держави
наших континентів Америка
опинилася в такому положен
ні що їй залишається закр-- і
ти очі і вдавати ніби вона
того всього не бачить Це
продовжує Ліппман — бу
ю б такою самою нерозва-гл- о
і тупістю як приріка-
ти всім гнобленим народам
що дамо їм якусь „магічну
формулу" за якою вони всі
будуть в ока мить вільні й
щасливі Найкраще однак
як: і ми розпічнємо такі за-
ходи політичного мілітарно
п і1 економічного порядку
які помагатимуть всупереч
Ю всіх перешкод тим наро
дам добитися до стану що
за нього ми боролися 180 ро
ків тому Це є вільність не-
залежність і повне достоїн-
ство
Це відноситься — закін-
чує згаданий журналіст --о- днаково
до всіх народів до
найбільшого щастя що йо-- м
на ім'я СВОБОДА!"
оО
Г—Ї?- & Р
—
х
1 £=Гг-Г7- ТГ
: аг6г~ї±[Ш& -- і
'
У
-
_
!£!='-ГЇЛ - & ' жі' -- 15
--ТГь І-ЛС-
ІУ ГІ-- г Г?Я 11 ї ~ 1 ?У~- - і
МЗ? і
['Ти-- 5$'
УЛЗй!гШЄЙй"' ч-1- Л А іі' ?
-- 7 - -і-
:-"1
— Ти вступися з дороги бо якийсь божевільний хоче
нас переганяти!
ЛИСТИ ЛИСТИ ЛИСТИ
Вільне Слово' добуває симпатії читачів
Теж у минулих деох тижнях принесла нам пошта цілу
масу листів з яких з приємністю стверджуємо що україн-
ська громада у вільному світі приймаєщирим серцем наш
тижневик Шість тижнів що за нами — не великий час
але ці листи творять все грубшу течку і це вони кажуть
нам що Редакція та Адміністрація „Вільного Слова" на
правильному шляху що творимо часопис на який потре-
ба давно відчувалася і що зорганізування справжної „чи-
тацької родини" його — тільки питання часу Тут і там
вносять ці листи й деякі корективи які ми радо беремо
під увагу знаючи що і ми люди і наше право помилятися
— людське право
Ось що пишуть нам наші Передплатники Читачі і
Симпатики у своїх листах які беремо за чергою з течки :
„ В цьому листі пересилаю 5 долярів готівкою на
дальшу передплату „Вільного Слова" і вітаю Вас Панове
з ростом та бажаю Вам великих успіхів Ваш великий
симпатин " Ярослав Барннч Льорен Огайо
„ Про сам зміст і спосіб редагування Вашого часо-
пису я не потребую висловлювати окремо своїх думок бо
про це висловилися вже досить вичерпно інші Воно добре
мати б у Канаді дійсно незалежний від жодних політичних
угрупувань український часопис
Ст Миколин Гемилтон Онт
„Повідомляю що приєднав для Вашого часопису
одного передплатника і в прилозі пересилаю моні ордер
на суму 5 долярів як замовлення передплати за час від
15 жовтня 1956 до 15 жовтня 1957- - З пошаною"
П Яшок Торонто Онт
„Я одержав декілька чисел Вашої цінної газети яка
мушу признати мені дуже подобалася том)' прошу і на
дальше мені висилати Рівночасно прошу висилати другу
газету до Форт Саскачеван на адрес}' яку подаю нижче
Передплату за обі газети вишлю виедовзі Остаю із ш- аною" Василь Валюта Вінніпег
„Посилаю 5 долярів на цілорічну передплату Мені
дуже подобалось „Вільне Слово" і з великою нетерпели-
вістю чекаю що понеділка на нове число З поважанням"
Таля Яремчишин Ліма Огайо
„Дійсно що мені „Український Робітник" був подо-
бався Ваша вістка що він як я зрозумів перестане вихо-
дити а його місце заступить „Вільне Слово" побільшене
і ще краще оформлюване була мене трохи затривожила
Скажу Вам щиро чому Бачу що „У Р" виходить вже
23 роки Є певна традиція Але тепер маю вже кілька чи
сел „Вільного Слова і бачу що Ви традицію зберегли
а часопис справді добрий Дякую Вам за запросини до
співпраці на сторінках „Вільного Слова" Пересилаю дві
статтейки Бажаю Вам всякого добра від Господа здо-равл- ю
Вас сердечно Ваш"
Д Бучинський Мадрид Еспанія
„Хвальна Управо й Редакціє Вільного Слова! Дуже
мені сподобався Ваш часопис і я люблю його читати
тільки я дуже жалую що я не годен його передплачувати
бо я вже п'ять років як дістав „строк" і я маю лівий бік
спараліжований тілько дякую Богу що трохи пройдуся
Отож прошу Вас якби Ви годні присилати хоч одне число
на місяць то я Вам буду за то вдячний і желаю Вам якнай-
більшого успіху і з тим остаю з поважанням"
Д Олійник (Торонто
Від В-в- а: Дякуємо за листа часопис будемо Вам виси-
лати кожне число безкоштовно Бажаємо вертатись до
здоров'я1!
" Одержав оказові числа Вашої цінної газети „Віль
не Слово" за що дуже дякую Справді часопис провадить-
ся фахово з журналістичною спритністю і живим нервом"
Пзоф В Січинський Елизабет ЗДА
„Вільне Слово' — часопис цікавий і змістом і фор-
мою Змістом цікавий тим що складається з різноманіт-
ного матеріялу написаного і пристосованого для різного
рівня читачів але навіть науковий матеріял спрепарова-ни- й
так що стає доступним для найширших кіл читачів
Багата хроніка з українського і міжнародного життя но-
вини науки і техніки насвітлення подій дня — все це
виносить і вирізняє „Вільне Слово" з ряду інших україн-
ських тижневиків і навіть щоденників Великий ілюстра-
тивний матеріял легкість мови і своєрідний стиль писан-
ня чи пак редагування робить газету справді канадійсь-ко- ю
чи американською тобто такою якими є справжні
газети тепер в Америці і очевидно в Европі Хочу іменно
це підкреслити бо це здається найважливіше і є запо-
рукою що газета матиме велике майбутнє Я з великою
охотою погоджуюся сприяти всім чим можу розвиткові
Вашої газети в першу чергу своїм скромним журналіс-тични- м досвідом після чого сприянням поширенню і по-
пуляризації газети на нашому терені Бажаю успіху і Вам
Пане Редакторе і видавцям — щасти Боже! З пошаною"
Проф д-- р Іван Розгін Дітройт
Таких і подібних листів маємо багато і подаємо їх
за чергою Як кажемо вони заохочують нас до дальшої
праці і коли поруч них поставити й факт що й у книгар-
нях та в "кольпортерів розпродаж нашого часопису збіль-
шилася та збільшується далі врешті й те що випадкове
спізнення мин числа на кілька годин спричинене неперед-
баченим ушкодженням машини в друкарні викликало ці-
лий ряд телефонів та особистих інтервенцій — ми чуємо
й бачимо що „Вільне Слово" стає тим чим ми його й
заплянували:
Часописом української людини української родини й
української спільноти який мусить і буде гідно їм служити!
УКРАЇНЦІ!
Якщо Ваші розшуки за рідними і знайомими до цього
часу були безуспішними розшукову справу за пропав-
шими особами переведе Вам успішно лише одиноке
Українське Міжконтинентальне Розшукове Бюро
Цкгаіпіап Іпіегсоггііпепіаі Тгасіпк Еигеаи
149 ІШ50П ВІГБТАЬО 10- - ЇЇУ ИЗА Теї ТЕ 2334