Vilne Slovo, April 15, 1972

              Помер Митрополит Іларіон
В середу 29-г- о березня упокоївся в Бозі в шпиталі
Мізерікордія в Вінніпегу Митрополит Іларіон Первоіерарі
Української Греко-Православн- ої Церкви в Канаді Було йому
90 років
Покійний родився дня 15-г- о січня 1852 року в містечку
Брусилові Радомиського повіту на Київщині в Україні в
українській православній родині Пого батько Іван і мати
Єфросинія з родини Петрнченків по подружжі Огієнко
свято берегли свою прадідівську православну віру
В науці покійний був незвичайно здібний і здобув най-
вищу освіту академічну та богословську Початкову школу
закінчив 1896 року Потім вступив до військово-фельдшерськ- ої
школи в Києві де студіював медицину через чотири
роки Поза цими студіями він цікавився письменством і по-
чав писати вірші Після залишення студій медицини він
вступив у Київський Університет на історнчно-філологічнн- й
факультет
Дня 24-г- о червня 1907 року студент Іван Огіенко одру-
жився з учителькою Домінікією Лнтвинчуковою також з
Брусилова
Науковий поступ Івана Огіенка був феномінальним В
рр 1909-191- 1 був учителем у Київській Комерційній Серед-
ній Школі В 1911 році російське міністерство освіти затвер-
дило його професорським стипендіятом при катедрі росій-
ської мови й літератри в Університеті Св Володимира в
Києві Року 1915 став він приват-доценто- м Київського Уні-
верситету Рік пізніше почав викладати „Історію східньо-словянськог- о
наголосу" В 1917 р за час Української Цен-
тральної Рзди Огієнко став викладачем історії української
мови в Київському Університеті Пізніше того самого року
покликано його на пост члена Ради Міністерства Освіти Б
1918 році брав він активну участь у відродженні Православ-
ної Церкви як міністер віроісповідань Того року він пере-
йшов до Кам'янця-Подільськог- о як ректор Державного Уні-
верситету При кінці того року покликано його на пост мі-
ністра освіти в Україні
В році 1931 чеський університет у Брно надав проф
Огієнкові докторат за його працю „Українська літературна
мова XVI ст і Крехівськиґ Апостол 1560 років"
В додатку до своєї праці'на академічному полі проф
Іван Огієнко невтомно працював пером пишучи й видаючи
друком книжку за книжкою на теми мови Церкви релігії
історії культури й ботословя За життя написав і видав він
коло 1000 різних наукових праць Одна з найбільших його
праць є переклад Біблії на добру українську мову яку за-
кінчив вій у Вінніпегу в 1955 р ЇЇ видано друком у Лондоні
його науково-літературн- а праця продовжувалася в Вар-
шаві де поза цю працю проф Огієнко причинився най-
більше до заснування Української Церковної Ради в 1939
році Ціллю Ради було відновити Українську Православну
Церкву в німецькому генерал-губернаторст- ві В Холмі він
був висвячений Митрополитом Діоннсієм на Архимандрита
а пізніш на Єпископа Холмського й Підляського Недовго
потім став він Архиепископом Холмсько-Підляськн- м В
березні 1944 року Собор Єпископів Православної Церкви
в Варшаві надав Архиєпископові Іларіонові титул Митро-
полита
Та воєнні й політичні події в роках 1944-4- 5 були такі
критичні що унеможливили Митрополитові Іларіонові даль-
ше працювати на полі церковному й науковому і він ви-
їхав до Швайцарії ще таки 1945 року Там він побув дм
' -- '-' -- и роки "
Громада Собору Св Покрови в Вінніпегу постаралась"
про його прибуття до Канади Дня 19-г- о вересня 1947 року
Владика Іларіон прибув сюди щоб дальше служити свойому
народові Тут поза душпастнрську працю він дальше без-
перестанно писав і видавав книжки та журнали — Слово Іс-
тини Наша Культура і Віра і Культура
Дня 8-г- о серпня 1951 року в Вінніпегу почався Над-
звичайний Все-Канадійськ- нй Собор Української Греко-Православн- ої
Церкви в Канаді Головною справою було обран-
ня Вищої Церковної Ієрархії Митрополит Іларіон прийняв
пропозицію стати! на чолі УГПЦеркви в Канаді з титулом
„Митрополит Вінніпегу і Всієї Канади" На тому Соборі об-
рано також Архиєпископа Михаїла на східню Канаду О
прот В Кудрик став кандидатом на єпископа західної Ка-
нади та пізніше це місце обняв Архиепископ Андрей На
Соборі в 1963 році обрано Владику Бориса Яковкевича
єпископом середної єпархії
Коли засновано Колегію Св Андрея в Вінніпегу Мит-
рополит Іларіон став деканом теологічного факультету і був
ним аж до недавного часу коли почав занепадати на здо-
ров'ї Був він також і почесним професором у Манітобсь-ком- у
Університеті
Дружина покійного Владики упокоїлася ще під час їх-
нього побуту в Україні В смутку осталися два сини — Ана-
толій і Юрій в Ню йорку і дочка Леся в Монтреалі
З уваги на невідкладні
богослужбові обов'язки Ду-
ховенства під час Страсного
Тижня а особливо на інші
непереборні ускладнення —
похорон Блаженнішого Мит-
рополита Іларіона призначе-
но на вівторок і середу Світ-
лого Тижня — 11 і 12 квіт
ня Чин Похорону Архиерея
почнеться у вівторок 11 кві-
тня о годині 7-і- й вечора Бо-
жественна Літургія й закін-
чення похорону почнеться о
годині 9-і- й в середу вранці
Похоронні Відправи відбу-
дуться під проводом Високо-преосвященнішо- го
Владики
В Україні помер видатний театральний
режисер Василь Василько
Київ — Газета „Радянсь-
ка Україна" з 22 березня
принесла вістку некролог
підписаний різкими органі-
заціями про смерть видатно-
го українського театрально-
го режисера Василя С Ва-
силька У повідомленні не
сказано коли він помер і де
похований В Василько ви-
родився 1893 року ж с Буре
на Київщині закінчив істо-рико-філологіч- кий
фажул-те- т
Київського Університету
виступати в театрі почав у
театрі ім М Садовського по-
тім виступав у театрі -- цйерв-зіль"
Леся Курбаса де зго-
дом став режисером З 1І26
року В Василько бу сТ
тецьким керівником театрі
у різних містах: в Одсі
Харкові Донецьку Черв}
Архиспископа Михаїла —
заступника Митрополита в
катедрі Пресв Тройці в Він-ніппе- зі
Тіло Блаженнішого Мит-
рополита Іларіона буде по-
ховане на цвинтарі Св Вос-кресен- ня
па православній
секції цвинтаря Глен Іден у
Вінніпезі
На похорон світлої паи'я
ті Великого Ісрарха — Пого
Блаженства Блаженнішого
Іларіона Митрополита Він-
ніпегу і всієї Канади — з'ї-жджаст- ься
все Духовенство
Української Греко - Правос-
лавної Церкви в Канаді
пях а з 1948 р працював у
Одеському театрі Виховав
плеяду молодих акторів на-
писав книжки „М Садовсь-ки- й
та його театр" „Р"
менти режисури" і і£ су
засновником „Державного"
Українського театрального
музею
Щепанович кандидуе
Молодий адвокат україн-
ського походження Б Ше-панов- ич
вибраний був кан-
дидатом на посла до оттав-ськог- о
парляменту з лібе-
ральної партії в Едмонтон
Сентрал в Едмонтоні Про-
ти нього кандидувала пані
Вен Стольк
В УКРАЇНІ ЗБУДУЮТЬ
"АТОМ ГРАД"
Київ — Біти міста Чог
нобмль над тихою річкою
Прип'ять на Поліссі роз-
почались перші роботи
для закладення глибоких
шахт: в одних будуть
вмонтовані велетенські ре-
актори для виробу на ато-мов-іїі
енергії електрично-
го струму а в інших шах-
тах зберігатимуть "довго-гкнву- чі
радіоактивні від-
ходи глибоко під землею
протягом двох-п'ят- н сто-
літь" Цей "український
птомград" мав он зватись
за їм ям московського у-чен- ого Курчатова (хоч
той займався вивченням
атомів у Московії) а та-
кож мав би давати елек-
тричний струм не лиш для
України
Газета Радянська Ук-раїн- а
з 4 січня в репор-
тажі Д Донського 'Укра-
їнський атомград" повідо-
мила що: "У 1975 році
чарівник і роботяга —
електричний струм Чор-
нобильської ядерної ввіл-
лється в енергетичну ме-ре- ж'
України Білорусії
Російської Федерації" За-
труюючи оточення н ук-
раїнську землю Московія
буде мані велику госпо-
дарсько - економічну виго-
ду дістаючи задармо е-лектроен-ергію
з України
Новий велетенський "а-томгра- д"
братиме воду
для охолодження устат-
кувань і турбін та реакто-
рів з річки Прип'яті що
пже місяцями майже пе-
ресохла Треба сподіва-
тись ще більшого затру-
єння водн в тій річці
Щоб дістати енергію яка
виділяється прн згоранні
1 кілограма "ядерного
палива" треба було б спа-
лити 2000 тонн кам'яного
вугілля першої якостн
Атомград в Україні пра-
цюватиме на урановій
руді
Нове місто біля атомо-град- у
зватиметься "Кур-чатов- " або "Світле" —
ще не встановили назви
З малюнків-пляні- в видно
що воно буде збудоване
на зразок модерних діль--
ниць в американських мі-
стах з 7—9 поверховими
житловими буди нками
забетонованими площами
й кількома заплямованії-м- и
купками дерев Поки-
що сотні людей живуть у
бараках в селищі "Лісо-
вому" вони приїжджа-
ють з України і чимало з
Москви В "атомограді"
будуть жити 25000 лю-
дей але архітект із Києва
Г Олешко плянус місто
на 100000 жителів
НАФТА НА ДНІ
ЧОРНОГО МОРЯ
Київ — У Чорному мо-
рі коло Криму "Крим-нафтогазрозвідк- а"
збуду-
вала на вказівку з Кисва
перший штучний острів з
металю із встановленими
на нім потужними маши-новим- и
свердлами Острів
коли можна так назвати
масивну металеву кон-
струкцію серед морських
хвиль обслуговує біля де-
сяти спеціялістів В сере-
дині лютого вони замалим
не затнули від голоду
холоду н виснажливої
праці що полягала в без-
настанному обрубуванні
криги на металевих кон-
струкціях на які збоків
натискали великі крижи-
ни
Два невеликі' прибе-
режні судна затерло кри-
гою і з них моряки пере-
скочили на штучний ост-
рів Довелося викликати
великі кораблі які після
тижневих спроб проби-
лись до острова й забра-
ли звідти внголодженнх і
хворих людей Нова "пар-
тія' працівників 'Намага-
лася продовжувати сверд-
лити морське дно але
штормові вітри й крига
та обледеніння конструк-
цій припинили роботу
РАТАУ подало московсь-
кою мовою 19-г-о лютого г
що праця частково від-
новлена і що боротьба з
обледенінням "триває
далі"
Сталевий штучний ост-
рів — це перша на Чор-
ному морі розвідувальна
свердловина в пошуках
нафти і газу
ГАЗОПРОВІД
ДЛЯ БОЛГАРІЇ
Проект газопроводу з Ук-
раїни в Болгарію розробили
київські фахівці „Підземна
магістраля перетне майже
всю Україну — Інформува-
ла „Радянська Україна" з
16 березня — і в районі Із-
маїлу вийде до Дунаю По-
тім траса газопроводу птюД
де по території Румунії і
Болгарії до Софії Щороку в
братню Болгарію подавати-
меться три мільярди кубоме-
трів палива"
ВІЛЬНЕ СЛОВО" - -- У1ШЕ ЗЬОУО" МиУ АргіІ 15 ИЯ
Тпе Тогопіо 5ип ТЬипЛі) Магсл ЗО 1972 8ее по єуіі
Опе муопаегз ЬаІ 5оіеІ сііріотаїз ууЬо сІаЬЬІе іп
езріопаее (ог 'ісе-уегз- а Ьауе Іо ао іп огаег Іо деі ехреііесі
ігот Сапааа Гесіегаї воегптепІ8 Ье іЬеу ЬіЬегаІ ог
Соп5егуаІІУЄ аге ІгадШопаїїу ІоаіЬ Іо аскпоіеоее іЬаІ іЬе
Зоуієі Упіоп еп£а£ез іп асііуіііез іЬаІ аге іпсотрагіЬІе тіЬ
ігіепсїіу геїаііопз
Сапасіа'з Шгп-аЬои- І 8ру із а сае іп роіпі Роїііісіапз апс5
сіуіі зегуапіз Ьауе Ігіесі іо зтокезегееп іЬе Гасі іЬаІ а КСВ
адепі уаз іпіегсеріео Ьу іЬе КСМР апсі ріауесі Ьаск араіпзі
Ьіз тазіегз
ІІ'з Ьееп "бидеезіео!" °у Оііан--а іЬаІ Ье уаз а Гісііопаї
сотрозіїе изечі іп КСМР ігаіпіпд тапиаіз иЬісЬ іЬе ргезз
іпПаїес! апа сіізіогіеа іп іпіегезіз оГ лепзаііопаїізт
КаирЬіу паирЬіу! її уа$ - апа із — а геаі сазе апа уои
тапа'агіпз апсі роїііісіапз кпоу іі ОГ соигзе іЬе зо-саііе- сі
ЗоЬоІка сазе ааіез Ьаск іо рге-ТгисІе-
аи Іітпез іЬе Зоуієі
сііріотаїз іпуоіуеб! еге іЬе гезропзіЬіііІу оГ іЬе Реагзоп
доуегптепі
Іп іЬезе аауз оГ оГГісіаІ "иїепсЬЬір" уііЬ апсі соигііпв оГ
іЬе иЗЗК (ЬісЬ теапз Оііан-- а Ш ао аіі іп ііз гхжег поі Іо
таке ча'ез уііЬ іЬе Кгетііп) аітозі апу аЬизе уШ Ье
Іоіегаїесі
и'Ьеп Зоуієі сііріотаї (апсі КСВ тап) МікЬаіІ Мигпікоу
уаз ассизесі оГ іпіітісіаііоп іп іЬе Езіопіап соттипііу оиг
Соуегптепі зЬгибК- - 'пеп Зоуієі сііріотаї Еуепу
ВоЬгоу іпіегїегесі іп іЬе аГГаігз оГ іЬе II оГ Т Іо веі Гогтпег-Зоуі- єі
писіеаг зсіепіізі Бг Вогіз Боїзепко оизіео Ьаі чаз
Оііаиа'з геасііоп? КоїЬіпр
Васк іп 1945 Ьеп Іес Соигепко езсаресі Ггот іЬе Зоуієі
етЬаззу апеї Ьгоке а зру гіпд іЬе РЛІ Маскепгіе Кіпв
уапІі Іо геїигп Ьіт ог іЬаІ Ье соттії зиісісіе Л зітіїаг
аііііиае ргеуаііеа' іЬтоиЬ іЬе 51 Ьаигепі ВіеГепЬакег
Реагзоп апа поу Тгисіеаи герітез
ІІ'з осісі іЬаІ Оііаа зЬоиІс! Гіпсі іі етЬаггаззіпе Ьеп
Зоуірі езріопаре із гееаІес1 Оиг огідіпаї циезііоп зіііі
зіапеїз: 'ЬаІ (іоез а 8оіеІ а'іріотаїзру Ьауе іо сіо Іо Ье
кіскесі оиі оГ Сапасіа?
ПІСЛЯВЕЛИКОДШ "ДЗВІНОЧКИ"
(З радіопрограми в Торонті)
ЩО СТАЛОСЯ З ТОРОНТОНСЬКИМИ
РЕДАКТОРАМИ ПЕРЕД ВЕЛИКОДНЕМ
1972 Р?
В Софронів-Левиціки- й оувшиЛ редактор торонтон-ськ- ої
частини "Нового Шляху" в "Листі на прощання"
що його він надрукував трідвсликодньому числі по-
відомив своїх читачів що всьому приходить кінець
прийшов він і його редагуванню "НШ" а тому він від-
ходить 1 квітня на "зелену пащу"
О митр П Хомину редакторові "Наша Мста" не
стало місця на першій сторінці для "Сонорного Великод-
нього Послання" Сю всі підписи 18-ть- ох Єрархів "без
послання" опинились аж на 4-- ій сторінці так що дехто
міг Ои додумуватись що ті підписи належать до "Реф-лексі- й"
"Української Пресової Служби" Не багато тому
перешкодила і лінія з великодніми дзвіночками
Д-ро- ві Ст Росохові редакторові "Вільного Слова"
народилась онучка яку менше буде цікавити ШО_він
"карпатський січовик" чи його "команда" на Закарпат-
тю бо для неї будуть цікавіші казочки "дідуся" про-т-е
як насправді було на Закарпатті
В Солонинкові редакторові "Гомону України" його
"штаб" пристарався таки найкращого великоднього
"зайчика" Під новиною що "Помер первосрарх Укр
Греко-Правосллві- юї Церкви" Митрополит Іларіон Огі-
енко вміщена велика світлина Блаженнішого Верхов-
ного Архиєпископа Лїитрополита Посифа Сліпого Ка-
зали наші добрі люди шо такий "припадок" — запорука
довгого віку якого "похоронив" тим разом "Гомін
кпзїни
Така сама світлина Верховного Архиєпископа рані-
ше була вміщена в лютневому числі василіянського
"Світла"
Щоб нас люди не посуджували в злобності ми ро-
зуміємо що навіть такий недогляд редакції "Гомону
України" міг статися але його можна було усунути от
хоч би при нормальній редакторській ревізії коли б на-
віть довелось частину часопису "спалити" хоч би і зі
втратою приблизно $10000 щоб не мати очевидних кло-
потів для себе
Подаємо порядком інформації кореспонденцію з
Америки п н "Чи це ймовірне?" у "ВС" і редакційну
нотатку "Гомону України" п н "За параваном оборони
націоналізму — диверсія!" на ту саму злобуденну тему
Подаємо тому іш в громадянстві ця справа викли-
кає обурливе занепокоєння Громада повинна б про це
правду знати і чекаймо вияснення від проводу ОУН (р)
і д-- ра М Рудого редактора "Кличу нації"
ЧИ ЦЕ ЙМОВІРНЕ?
Читачі пресових органів наших бандеревців могли
завважити що на протязі останніх місяців із сторінок
тих органів зникли статті підписані іменем їхнього іде-
олога д-- ра Дмитра Донцова Дехто міг це пояснити вже
старістю ідеолога коли б не факт шо на протязі тих же
останніх місяців появився кількома випусками покищо
як двомісячник новий журнал осередку ідеологічних
студій ім Ст Бандери в Америці в якому однак надру-
ковані статті і д-- ра Донцова Редактором новоз'явленого
журналу що прийняв назву "Клич нації" є д-- р Мирослав
Рудий З такого факту виходить що свого старого бать-ка-ідеоло- га
повстидався вже навіть теперішній провід
бандеревіців у проводі з головою Ярославом Стецьком
Таке припущення потверджує зокрема інший факт
про який ми довідались із достовірного джерела а він
хоч і який неймовірний але ось який:
В останньому часі д-- р Д Донцов майже втратив зір
і виникла конечна потреба серйозної операції Таку опе-
рацію мав перевести спеціяліст-хірур- г в одній з євро-
пейських країн куди на виклик проводу бандерівців
д-- р Донцов поїхав Та тут д-- ра Донцова зустрів ульти-ма- т
Ярослава Стешка — Очна операція мала бути пе-
реведена на кошт визвольного фонду якщо д-- р Донцов
зложить заяву-зречен- ня від тез чи ідеології свого націо-
налізму на якому виховався і кормився цілий вік і Яро-
слав Стецько бо неначе б націоналізм д-- ра Донцова не
був творчо-позитивни- м для визвольної справи
Розуміється шо д-- р Донцов навіть у хвилині
страшного фізичного горя хоч і притиснений до стіни
таке побажання Стеиька свого "ідеологічного синка"
відкинув і опинився на чужинецькому терені безрадним
і безпомічним бо і місячних дотацій з визвольного фон-
ду йому відмовлено Тому останні прихильники д-- ра Д
Донцова у проводі з д-р- ом М Рудим розписали до при-
ятелів алярмуючі листи по негайну фінансову допомогу
для д-- ра Донцова засуджуючи найтвердішими словами
шантаж Ярослава Стецька у відношенні до немічного
ідеолога над яким шантажем) і поставили ми наголо-
вок до цих рядків Чи це ймовірне"?
С В (Нью Йорк І квітня 1972)
За умасовлення легальної боротьби
(Диск)сіАпа) л
Д-- р А Стинений в статті „Ле і- - гаіни політичну ситуацію укооТчсіД
лізм чи льоялізм" поміщеній в „Ук
ьиїнському Житті" л 23 січня ц р
шшеав що „роба справу постави-
ти руба : чи пропонувати нелегальну
себто підпільну національну полі-
тику в СРСР корисно для нас чи
Питаная поставлене ясно і над
ним требі застановитися тим біль-
ше що ходить про те яку порад V
тіли б ми дати нашим братам і
сттрам й Україні
Сам А Вілинськнй висказан дум-:- у
що тіеба стосувати легальн
оорму боротьби і в принципі треба
лостаьіггпся лоялкш до --енеіемт"тт-
таратнея витягнути максимааьч
для України користі Ця його думка
докривається з тим що наїтгав ті-аніш-
е
п своїх статтях а в псріьу
чергу в статті „Ще раз про льо і-ч- 'зк"
(„У Ж" з 23 литопада м
в якій він поставив тезу що
„одною з нанважнійшнх передумов
:лпоі!&Лшіого розвитку на нашій
м-- ях пояаиііа бути льояіьшгг
уппоти ідеольогіі і прогтиіми марк-сїим- у
- ленінір-м- у і до обов'язугочих
і огодні о прннятих ще за "іп- -
леніиа партійних резолюцій по на-і'ічнальн- очу
питанню"
Якщо йде про саме теоретичне
питання чи нашим братам і сест
-- ам п Україні бути льоялмшмн до
програми марксизму- - ленінізму тп
зясадничо ми рахуючись з дійсніг-т- о
не можемо ПІДМОВЛЯТИ ЇЧ ПІ '
того щобті вступали в ряди комуніс
л'чиої партії і боролися "а рсяліп-гі- ю
тої програми Леніна в націона-
льній діллііці відносно так Украй:- -
лк і псіх поневолених Моквок міг
дів яка каже що „переможний со
ціплізм неодчічно мусить здійснити
певну демократію п це значить не
-- Іліки перепестн цілкопнту рІШI
прісність націй але і здійснити ппа
ло на самовизначення 1'ГеI:т
ч пцій тобто право на гільис поі --
і !чче підокремлення"
Та коли йде про пропоновану Л
П'лннеькнч льояльність то захо
ціть питання що розуміє москоп-і- л
влада гід поняттям лілчлрму
Чи вона зуміо йот як „громадсь
іу льояльність" до дерн:ави та !ї
аконіп чи як серпілілм і плазчпн-і- я
пеісд піедстапннкамн державно!
І 'РДИ?
Н прапопій державі оцінкою льо-гімюст- ії
пюмадяниііа с звичайні
че го стагілгшія до держи пшіх я"-- --
ііп натомість п іюжимі днктатупі
ппо те чи ікась особт о льпячьпп
тярішуп пикоиппча адміністпаніГ'-г- а віпа - дуже чато мопоімтеч-іентни- й
голіі'іянт на пілетчгі ▼
го чч та особа поіімипіп'-ті- я г"-Ту-'ПВЯІЇЧ- ЯИ
о -Т--
1ЧМ '!- - "' '
Г'5"1І'СдЗННЯГгЛ''1'' ПТ)ЯКГ""0'0 " "
ісоиом - йільш піютеетуючих
!іх)ти самоволі ІПКТЯТОПГ!ИОЇ тядч
і'м бічШ( п очах тої чіячн моп'і-лчіни- х
яких за то що іони пчп
'нстуіоть чи Гюпя'ісл а-- іегялпч
і'жяіоть гчп ііоіііітку
П днктатоіській системі вимогою
пояльности с нічого іншого як та
н ла
предстаьниками дуже часто пов яза
не з заперечуванням не тільки осо-ішст- оі
алс і національної пдності
Доказом розуміння льояльности як
плазуванїія перед владою с якраї
Гадянськнй Союз якого в ніякому
не з
тьояльністю п правових державах
а псіїсдусім супроти президент!
и:пл
П Радянському Союзі немас рі'-гс- ж
ніякої конституційної можливо- -
і- -н вести (югютьбу з легальних по
лаконіїї і оіічржі-н- н
лисотою кари яку дктатн тог
4рпм?іяніін який будр цивіль-
ну підвагу боротися й нііртс--лінійкам- и
влади партії ті за-
кони свідомо ломлять
який бореться із
іілдужиттями який обето-н-с
національні права з1
Леїпечсні конституцією
на шо оу
в кояйньому випадку судити
я „протипядянську а
не ппотичспи'лпну пкі'ію тя
му назвуть
ггжуазним націоналістом 1 т п
Маючи увачі совстську дій"
кість як також Ук
ЗКІІШИМУЛІ'ОГ'Ш
ГУНУЛА Г ЛМОУКА
з т к іі кис н е і
вмерло за Тебе Києве
Скільки в Твоїх квіте і трав
Щоб Ти завше міць і славу
И нікому и здав!
землею Твою обшару
Лежать вічні Твої лицарі
о за Тебе хордо івмерали
0 в боротьби
Вода яіікні ас
Н в Чорне море Дніпро
Через Босфор і
Неодин херой
Середземним пливуль в Ґібральтар
Ліванський Океан
А Суезом на Індійське
Пливе з Кчсвлн!
МитаШ Додлк
Самоук
Торонто 2 квітня 1972
І
іі
ка еміглапія не може лоппжуятч
кояеві нелегальних дкюч боплЛч
пін більше шо не вона а кпА бу
пе нести наслідки непродуманої по
ради революціонери я- -
кі сидять з безпечних місцях пови-
нні в даному випадку на
і те що ще в 1921 р сказав Гітлер
емігрантів
мнимо підготовляли революцію в
Ссв Союіі що „революції роблять-с- і
людьми що живуть в даній кра-
їні а не людьми що перебувають за-
кордоном" Не намовляючи нікого в
Крею до непродуманих революцій-"Лнх"вчнніа- в
ми повинні сприяти
всім появам боротьби наших люде"
р Краю за пошанування законів і
і: першу чергу конституції України
ха проти русифікації Така бороть-- а
за реалізацію паперових праз
України то проти тепер
ам йде і ми масмо обов'язок зроби- -
III її всіми МОЖЛИВИМИ ГПОСОб?И!І
пасовою В першу чергу ходить
'с щоби умасовнти боротьбу за
па українсько? мови щоби зв-- ч
ворнлі псі українці щобн домагч--ие- л
запровадження П у сфйр"":
лнття починаючи з дитячих
через школи і'чшшща технікуми
у іісерситети і п п включо з уряда--:
Мені здасться що першим І най-білі- ше
і'вольщійіітім дсслі-ніигі- і
укр-пнетв-
а на р'шнч землях І і
міграції буде кеш вол націл
горить рідпон мовою! За пер-
шим етапом так би мовити легаль-
ної революцій пости сліду- -
пі леведуть панію ло пічної
державності! такої форми яку укра-і:см- ш
нація
Та найперше це боротьба за збе-
реження рідної мови!
Тут мені пригадується розмова і
дною полькою тому 10 Підтгі-чапи- ш
Польщу запитала вона сво
го давнього гімназійного професорі
вступив до комуністичної
партії На цс відповів: діг-пн- і
КЦІЦО ми допомозі ПР-
ІЛІЇ зумісмо бодай збеппгти
ікдчу то вже хотяйбп
самого варто ппнегтнея до тптії
Що боротьба за легалізм а в пер-чі- у
чергу за мову Москві якл хоч"
іплчхом злиття націй створити одчу
ГОГ-СТСЬК- О - [ЮСІЙСЬК'' І'ЯЦІЮ не ч~- -
руку і що попа шляхом арештів
і заслань буде старатися зло-
мити хребет пікміілнпкам нації це
пісна Та мимо цілго ле- -
ялміо - гегллюційня боротьбя бо-тлтьб- а
V мову і ленінські принци-н- і
національної політики буде ко
іптупатн нашу націю далеко менше
іс підпільно - революційна бороп
си яка ц теперішній дійсності гі
рг ТН"ІЬШГХ виглядів
Цілком ясна що українські
ічілітичиз гмії'рація не І її"
ітоігимч пгіиґінялі маркгі-Ч- -
- ленінізму та Нона
ечті стояти на иот'НІя
іччтіг 22 січня 101Н І 1Я19 років себ-г- о
лміокріпичної гамоетійноітн Ук-
раїни
Але вона повніша пособчяти бо
ги плазування перед паітісю і ІСтьі краю легальність та зі
І
і
на
л е
не
Нона повинна гючспи-чіт- н
світові п Україні Гі
ію правду за що Поілться укпч'т-ьк- а
нація на рідни-- : землях І стз-пат- и
її обоюні не тічьки прав нпцП
але і тих українських комуністи як'
дцпадку можна порівнювати 1СрПлять за домагання -- дійсчет"
Громадянин
України
триготопаинй
пглпагату"
Стільки
Дарданелі
Еміграційні
ї'озенбергові
русифікації
КОМУНІСТИЧНОЇ
шраїнізацію
піюг[іами маркигму - ленінпяу
Ропа мас обов'язок ін(юг)муватт ппм
гі перч:лідупання не тільки діячіп
леіж-і- п Об'єднаних Націй але і ко
муністнчиих що Москва пе- -
геелідус українців як за те щ
цій за зміну некорисних для нації гчни йорЯти:я За реалізацію прогр?
аконів п комунізму відносно ніціонгіічо- -
Там ієн: тільги одна І то обм1- - т питашш та доказувати що
можливість боротьби за ноша- - рлд допускається зради
нування владою ухвалених партією СОціялідму тим що не допускпс дл
нона іііькн
може
мати
тимч
які
режиму
попєорпиі
те його
луть
за Рим
ппийнятим
міжняпояню
парках
ІНЬ
волю
змив
несе
перепливе
Дніпром
--
Гуиул
мати ува
відносно
про
пр?- -
всіх
ясел
прийдуть
які
мати
літ
іііму пін
пін
ччш-- '
мону для
за-суді- в
річ така
річ
може
поліцій
свої му
іісиочмтно
дійсність
партій
якої
кена супрітг
визволення поневолених нею наро-
дів Українська еміграція
п обогюні переслідуваних українці
комуністів мас це робити не тілчкп
н це написано в „Свободі" ч 22-г- о
іччня ц р „з чисто людських мір
ьпань" але таки з національних
кровних почувань Н кожному чк-іаТнц- сві
який бореться за птва
нашої нації та за її самостійність
ги рішеннями партії мусить бути гже г „ комуністові мусимо бяч"-і- г
його явччг"
для
'
мав
Твою
пні
На
море
які
нею
--трпі
тим
хоче
то-і- о
раз
стріП'і
члена нашої кглпної спільноти 1 як
пкого боронити
Подібно І в справі резолюцій кон-
гресменів ПурКИ 1 ТОВ „ППЧЯТЄЧП
гонсволен" націй" домягяючо"сіг
усунення УРСР з Об'єднаних Нпиі
гін 1 Зябронького домягяючоїгя на "'"'""ня дипломатичних зносин л
УРСР повинні ми ГЯЙІ'ЯТІ! СТЯИО-ищ- с
скріплююче позицію Укпаїни
не таке як не радить „Свобота"
- ждати аж в Києві буде самостій-
на українська влада Таке станови
ще шо пригадує народню ппчпозід-"- У
„Почекай псе аж кобипа згод-
не" в ніякому випадку не скріплю
позиції тих українських комуністі
: ні в краю боряться за урівноправ-пени- я
нашої нації
Зрештою українська еміграція
::гл її провідники які так багато
: гклямують про допомогу визволь-
ним змаганням поневоленої україн-
ської нації повинні вже раз заперег-іат- и
поучувата нас чого не робнтч
--ле сівши за спільний стіл і зло-
живши всі так звані визвольні сЬон- -
ди до спільної каси намітити пгю-- і
раму тої допомоги та сказати най
то нам робити щоби дати дійсну
оеальну допомогу українській на- -
сії
Домаганням до наших еміграцій-
них політиків : менше голосіння
п більше діла Менше папеповчх вч-вольи- их
програм а бічьше гя-чьч-ої
праці та діл Д-і- я допомоги Україні
О текса ЯвогкькиЛ
VI
А
У
І
г
т