Vilne Slovo, November 18, 1972

              іетрОЙТСЬВІ ВІСТІ _ осип мановей ян
ОЕТКОІТ ішшмш N Е№5
ОГГОКІАЬ ВІЖЕЛІ: 11429 МеІоиеаІ! Ае — Бїігои Натігашск ЛіЛцап 48212 У5А
ЕЙІІог к Айтегтіїиц Иіацег ТеІерЬопе: "ЛЯ 1-58-
М
І'елаї и Реіакишна Колеї ія
РІК МИ Ч 47 Пбота 13 штопала 1972 — $а1чг1ау ЯоустЬег 1Я 1972 УИ XIII N047
СКЕЕ№8 МАСА2ШЕ А°чка шт "ИР"
"Грін'с магазін" — це
нова поява на амернкансь-ко-детройтсько- му
ринку не
тому тільки що в Детройті
немає подібного літератур--! теля Д Ґріна мати укра- -
но-мистецьк- ого журналу
але ще й тому що це чи
не перший американський
журнал який відпустив
сторінку українській літе-
ратурі
Редактором і видавцем
нового американського жур
налу с наш добрий прия-
тель і автор кількох дуже
гарних статтей на україн-ськ- у
тематику особливо на
тему революційних рухів в
'Україні — Давид Ґрін За
Званням — Д Ґріи с жур-
наліст і одночасно профе-
сор і автор Є він спів-ре-дакторо- м
великого амери-кансько- го
щоденника "Да
Детройт Нюз" професором
"творчого писання" (сгеа-ііу- є
угіііпе) в Овкленд Ка-лед- ж
біля Детройту й ав-
тором серії новель (впогі
віогіея) В журналі "Ґрін'с
Маґазін" перше число я-ко- го
щойно появилося на
літературному ринку є йо-
го есей пн "Ріапе апеї
Рапсу" На першій сторінці
журналу с есей відомого
американського автора Ар-ту- ра
Гейлі {Агіїшг Наііеу
— "Кір СопГ)
Крім кількох інших есе-ї- в
відомих американських
авторів в журналі с й кіль-
ка поезій Між поезіями є
також їіереклад алегорич-
ної поезії Василя Симонен-к- а
"Суд" і кілька слів прб
цього великого українсько-
го поета з під советсько-московськ- ої
дійсности Пе-
реклав цю поезію за поміч-
чю деяких друзів в тому і
редактора журналу — Де-
нис Квітковський Пере-
клад не найкращий Наші
вибагливі критики йе бу--
Вийшов „Словника української
МР'НИ
Київ — Вийшов з друку
великий третій том „Словни
ка української мови" АН У-С- СР
у якому охоплено тіль
ки одну літеру „З" але він
надрукований на 78 друкар
ських аркушах Літератур-
на Україна" з 5-г- о вересня
писала що „уже цей факт
яскравим свідченнях бага-
тства сучасної української
літературної мови" Однак
писав рецензент „треба ска-
зати що й він не міг охопи-
ти всю мовну практику су-
часної української культури
Передусім через те що ма
готувались І
тому"Ая)е5Г-)ивякаці- ю
За щасливим хронологіч-
ним збігом рік 1972 упамят-нивс- я
в декількох випадках
ювілейним роком зокрема
для Централі Українців
Торонтонської Епар-
хії
Чіенство її складових ор-
ганізацій: Братства Україн-ці- в
Католиків (БУК)
Українських Католицьких
Жінок (ЛУКЖ) і Українсько
го Католицького Юнацтва
(УКЮ) — в цьому при
різних нагодах та в різних
формах визначувало чн від
значуватнме: 375-літт- я Бере-
стейської і 325-літт- я Ужго-
родської Уній 80-літ- тя Пер-воєрар- ха
Української Като-
лицької Церкви Блаженнішо
го Верховного Архиєписко-п- а
і 'Кардинала Иосифа
40-літ- тя Братства Українців
Католиків і 25-літ- тя власної
Централі Українців Католи-
ків Торонтонської Епархії
свідомій згадці про
ці ювілейні річниці та з ду-
шевною гордістю про них
м
дуть ним задоволені Не за-
доволений і я Але хотілося
скориетати з пропозиції мо
го особисто доброго
гпську сторіїгку в журналі
І я це зробіте того як
і ліпші від мене знавці літе-
ратури та англійської мови
не відповіли навіть на мій
прислати "щось" до
цієї сторінки
Важливо зазначити шо
редактор Давид с ве-
ликим прихильником люд-
ських в права
українського народу на дер
жавну самостійність
перше число журналу він
присвятив "Світовій Конфе-
ренції Людських Прав"
яка відбулася в Торонті
Онтаріо в жовтні р
Відомо що цю конферен-
цію організував автор ряд-
ків і головну промову на
ній виголосив проф д-- р Е
А Гарсія з Буенос Айресу
Аргентина
Птпу цих кілька рядків
з наміром заохотити
людей пера скориетати з
української сторінки в жур-
налі "Ґрін'с Магазін" і при-
слати хвилево на мою ад-
ресу українські літературні
твори до поміщення на сто-
рінках журналу Це можуть
бути оригінальні твори або
переклади поезій або есеї
(зЬогі віогіез) Добрі су-
гестії до редакції — також
побажані
Зацікавлених самим жур-
налом і українською сто-
рінкою в ньому (поодино-
ке число коштує 1 дол а
річна передплата цього
квартальника виносить З
дол річно) прошу зверта- -
Ітися на таку адресу:
н
Бг Бепуа КЧиІкотоку
7012 МісЬіяап Аує
Беїгоіі Місп 48210
Д-- р Денис Квітовськігй
третій том
зії наводить декілька елів з
живої української Мови та в
мови творів українських -п- и-сьмеянкків-клясиюв
які не
ввійшли й до того акадеич-ног- о
виданим Хоча мова
про багатство я чистоту ук-
раїнської мови Літератур-
на Україна" подас як пози-
тивний приклад як трева
таке речення „Пои-йо- м
передплати продовжено
до 1 грудня" але--
„прийом" — це чужий укра-
їнській мові русизм
Матеріали третього тому
уловкика української мо- -
терілла майже ви" чекали 10 років ва їх
10 років
Като
ликів
Ліги
році
Кир
Саме у
пріІЯ'
після
заклик
Ґрін
прав тому
тому
1972
наших
писати
слово
відбула Централя Українців
Католиків в Торонті свій 6-и- й
'Конгрес у днях 3-- 5 листо-
пада ц р
Раділо серце членства скла
дових організацій Централі:
БУК ЛУКЖ і УКЮ зокрема
тим фактом ще на тому кон-
гресі який відбувся в її юві-
лейному 25-літт- ю Найдо-стойніши- м
Учасником був
другий Ісповідник Віри Ви-сокопреосвяшенні-
ший
Вла-
дика Кир Василь Величков-ськи- й
що по довголітніх
стражданнях і муках на хрес-
ній дорозі — якою мужньо
ступав 18 років Первоєрарх
Української Католицької Це-
ркви Блаженніший Верхов-
ний Архиєпископ — благо-
словив своєю рукию учасни-
ків Конгресу
В програму Конгресу увій-
шли: дві пленарні сесії Цен-
тралі чотири загальні сесії
БУК і ЛУКЖ ювілейна до-
повідь — „25-літт- я Централі
Українців Католиків Торон-
тонської Епархії" яку виго
Франція зданім пишається
перлиною своі архітектури
Рейнським храмом
(Реймс - місто у Франції)
Та він для кас цікавий не
лише завершеністю форм
але храм цей зберігає
пам'ятку украніської (дав-
ньоруської) культури писа-
ної кирилицею і глаголицею
Це євангеліє! Книгу цю за-
везла до Франції Лиш доч-
ка Ярослава Мудрого яка
стала королевою Франції
Характерно що саме від
неї руської княгині почали-
ся французькі королівські
династії Валуа і Бурбонів В
1049 року Генріх" 1-- ий по-
чувши про красу розум
дочки Ярослава Мудрого
Липи (Англії) через свого
посла запропонував їй серце
і корону І ось тут у храмі
ьідбувся урочистий обряд
іинчаїтя
Нудьгуючи за дорогими
те з дитинства фресками і
мозаїками Софійського со-
бору (1037) та за --багатки
тою бібліотекою батька
Лина збудувала у Франції
кілька церков за подобою
КИЇВСЬКИХ
До сьогоднішнього дня
чбереї лася одіга з лих у ста-
ровинному француз і к о м у
маті Сенлі споруджена за
наказом нової королеви
Франції 1000 р
Цікаво що Липа не забу-
вала на чужині рідну Ліону
підписуючи кирилицею на-
віть державні папери Кири-
лицею теж зроблені написи
в сенлійськін церкві Вйіса-н- а
Л в місті Вілььр знахо-
диться загадкова могила з
зображенням жінки в коро-
ні Напис латиною повідом-
ляє що тут похована Агнес
Можливо і Агнес і Агнія і
королева Франції Лина —
одна й та сама особа
І РУКА ПРИРОСЛА
Хіпургн Лос Анджелоса
(СІНА) створили нову ме-
тодику з'єднання ампуто-
ваних кінцівок Так на-
приклад рука Аніш Шслі
відрізана під час авіацій-по- ?
катастрофи цілком
приросла
КОТИ-ДЗВОНА- РІ
У штаті Флоріда (США)
вийшов закон який зобо-
в'язує всіх господарів на-
дягати на своїх котів на-
шийники з двіночками
Останнім часом тут котів
розвелося більше ніж пта-
хів Тепер хижаки самі
сповіщатимуть про своє
наближення
лосив духовний асистент Цен
тралі о д-- р М Стасів слова
духовних асистентів: Епархі-яльн- ої
Управи БУК — о
д-р- а Р Даниляка і Епархіять
ної Управи ЛУКЖ — о рад
В Жолкевича та усні приві-
ти
Ранком у суботу 4 листо-
пада відкрила Конгрес голо-в- а
п-- ні Катерина Кравс яка
згідно зі статутом перевела
першу пленарну сесію Після
молитви покликання прези-
дії і вступного слова голо-
ви конгресову доповідь ви-
голосив духовний асистент
Централі о д-- р М Стасів В
доповіді торкнувся допові-
дач актуальних проблем зо-
крема звернув увагу на про-
блему молодого покоління
Він унаочнив цю проблему
фактом що в Торонтонській
Епархії існують дві надійні
школи які однак не знайшли
належного зрозуміння Од-
на для хлопців при колегії
св Василія а друга для дів
Бмз Сип Мкоііі і п нюі-к- і
письмі шііік шішічшііі пбліцн
іиЯ-ч- і лкт :дм шини видавець- - --
дактор зал жслин педагог і грч-діади-хо-кльтрі-
Шіі
Дііч Пукові ші
:і іііічгнн В пол 80-т- их рр рі --
почав а в 80-т- их роках мктивно
розгорнув різнобічну діяльність як
иоі-- г пролін критик перекладач
Багатогранністю діяльиости Й ши-
ротою зацікавлень нагадумв Ма-коп- сіі
у мшіятюрі свого великого
вчителя І Франка
Народився 1У67 року в сім'ї відно-
го яворівського міщанина реміснії -ка-
-кушніра Степана Маковея В
1874-18- 79 рр вчився В Яворові в
тзв виділовій школі а в И79-Ш- 7
рр у львівській академічній гімна-
зії де мусів утримуватися іфИВит-ним- и
лекціями бо батько не міг ім-м- у
багато помогти В 18М р Зак:іі-чіі- іі
філософічний факультет Львів-
ського університету Під час універ-
ситетських студій працював інс-
труктором у бурсі а згодом став
помічником у редакції Діла і що-
денника Народний Часопис За-
кінчивши студії у Відні учив укра-
їнської мови іі літератури в Учи-
тельській семінарії в Чернівцях і у
Львові а потім був учителем і ди-
ректором Учительської семінарії в
Заліщнках де П помер у серші
1925 року залишаючи багатші ар-
хів що ним завідувала його дру-
жина У грудні 1885 р познайомив-
ся Маковей із Франком і бував
часто в його хаті Був я йому ду-
же вдячний за добру пораду і за
людське поведення зі мною — пи-
сав пізніше Маковей в Автобш-граф- и
(1924)
У хлоп'ячих роках вилвляо нахил
да музики літератури й мистецтва
В гімназії' читав багато позичаючи
книжки в бібліотеці зокрема в
бібліотеці таємного гуртка і само-
тужки доповняв те чого но могла
йому дати школа Жива вдача ки-
дала ним від одного зайняття до
другого
Літературна творчість Маковея
проявилась у різних жанрах: по-
вість новеля оповідання вірші й
поеми Його ранні твори мають те-
ми з життя селян (Заробок на свя-т- а)
гімназійної молоді (Весняні
бурі) вояків (Оферма 1894) ін-
телігентів і особливо різних про-
шарків містечкового населення —
ремісників дрібних урядовців тор-
гівців (Вуйко Дорко Стара ма-
дярка Клопоти СавчихиО Свої
перші твори помішував у Зорі-Ш- 5
р В ранній добі виступив біль-
ше як поет Але головне в його
спадщині становить проза Початок
його літературної праці припадає
на половину 80-и- х років Дебюту-
вав відразу кількома збірками пое-
тичних і прозових творів Пізніше
виявив себе як дотепний гуморист
гострий сатирик а з другого боку
як поет-лір- ик майстер пейзажу й
лірігчшіх мініятюр Творчий шлях
Маковея-нрозал- ка характеризчоті
такі видання його творів? Весняні
бурі (18йо) Залісся (1897) На-
ші знаком! (1501) Оповідання
(1904) Ярошенко (1905) Пус-
тельник з Путні та Інші оповідан-
ня (1909) Криваве поле (1921)
Прижмуреним оком (1923) Спад-- 1
щина Маковея досить велика бс
дав нам 20 поезій і 400 прозових
творів Серед них маємо твори з
життя і побуту українських селян
Галичини й Буковини твори в яких
письменник засуджує війну і тво-
ри де змалював історичні події
життя школи учнів молоді тощо
Як громадсько-культурни- и діяч
вів Маковий постійну боротьбу в
останній чверті 19 і на поч 20 ст
проти москвофільства їздив по се-
лах розмовляв з селянами висту-
пав з доповідями Розуміючи добре
значення тісного зв'язку письмен-
ника з народом казав що без та-
кого зв'язку талант і праця пись-
менника не можуть повністю роз-
винутися Зорганізував ильський
хор який здобув собі серед селян
широку популярність хор співав і
пісні створені Макопесм У взає-
минах з людьми був простим і без-
посереднім У товаристві молодих
людей зокрема студентів залюбки
жартував і співав народніх пісень
Люди його любили й шанували
З більших поетичних творів на-
писав поеми Молох і Новин До
його поезії Тихий сон по і прах хо-
дить доробив музику М Лисенко
Його сатиричні й гумористи піі вір-
ші друкувалися в Зерка 1 1- - і в
Новому Зеркалі Деякі вірпн дру-
кувалися в Буковині В них (По- -
чат в Анкастер Наша грома-
да своїми дітьми тих шкіл
не заповнила Це виявилось
у дальшій послідовності що
на Конгресі не бачиться мо
25
ЛІТТЯ
1947
ПОЕТ І МАЙСТЕР
РОЗМІРІВ
і іьчі) инірііїш реалістичні
к ішш ЦЧЖДІННОГО життя га--іщі- кич
іччин У віршах Видно
типи в розцвіті і Заплатив я по-дн- ок
кривавий розказує поет про
селянське горе та визиск селян
лихварями Писав Маковей також
інтимну й пейзажну лірику Дбай-
ливістю будови й формою визна-
чаються 2 вищезгадані поеми і
збірка поїзні Гірські думи (1В9в)
У львівській Зорі друкувалися
його гоезії пн Семперідем (Зав-ІІД- И
пе лад) В пісні 3а горою за
лугом розповідає поет про страш-
ні криваві рани які заподіяла на-под- орі
1-- ша світова війня
А ось його поезія Елегія:
Коли помрем І заростем квітками
У споминач не оживем не раз
Лж поки ішрзч з нашими кістками
Зігнуть усі що пам'ятали нас
I Суде не ьжс наша смерть остання
Наш норок пітгр світло розжене:
Прийде весна прийде порі кохан-
ня
Л нас піхто й ніколи не сиімне
Лж вийде колись дівча самотнє
II полуднє непе н тихий сонний ліс
Неждано серце защемить скорботне
І ясний світ померкне їй од сліз
Це нас вона побачить І почк
Мов сон І казку Із старих часів
Закриє очі й тяжко тасмус
Заслухавшись у тихий соп лісів
З 1893 року почали друкуватися
в Зорі Маковесві фейлетони на
суспільно-громадсь- кі й політичні
теми які були відгуком на злобо-
денні питання тогочасного галиць-
кого життя Ними здобув собі Ма-
ковей широку популярність Дру-
кував їх теж у газетах Руслан і
Буковина В Зорі воші друку-
валися пн Світла й тіні а в Бу-
ковині в рубриці З життя Ха-
рактерним зразком того жанру с
фейлетони Преферанс Казка
про невдоволеного Русина Як я
видавав і продавав свої попелі
Виклад для селян про крамниці
Народний Дім Новітній плуг
Два ставки Як Шевченко шукав
роботи Товариство для взаємно-
го звеличення Від таких газетних
фейлетонів узяла свій початок про-
за Маковея Взагалі Маковей вия-
вив себе найбільшим майстром у
малій епічній формі В тих творах
піп г-иступ-
ив як блискучим стиліст
дотепний гуморист і сатирик Непе-
ресічний талант проявив у своїх са-
тиричних иовелях В 1921 р вий-
шла його збірка Кровапе поле а
1923 р Прижмуреним оком Ос-
тання містить новелі й оповідання
створені вже в повоєнних часах
коли Польща окупувала Галичину
Лагідним гумором позначені опові-
дання Маковея з дрібноміщаисько-г- о
побуту Проти молодомузців
виступив він у сатиричному фейле-
тоні Рутинова вода або поезія
(190С) У своїх фейлетонах створив
автор цілу галерно постатей що ма-
ють узагальнюючий характер напр
образ невдоволеного русина ка-дильн- ика
кооператора В Каз-
ці про невдоволеного Русина вис-
тупає тип українського інтелігента
який вислугусться перед австрійсь-
ким урядом підкреслює свій пат-
ріотизм і в той же час шукас на-
живи на кривді свого ближнього
Тематично близькі тій сатиричній
новелі Вдячний виборець і сати-
рична поема Ревун Макопей ди-
виться на світ прижмуреним оком
вміс побачити смішне в тогочасній
дійсності й подати його в дусі ши-роиародиь- ого
гумору В центрі То-
вариства для взаємного звеличен-
ня шіступас образ Інана Кадиль-иик- а
майстра вшидувати всякі
ювілеї В нозслі повію їдкого сар-
казму Маковей співпрацював теж
у сатиричному журналі Шершень
шо виходив у Кисні
Найновіші видання творів Мако-
вея Вибране (1Р5С) Вибрані тво-
ри (1961) та в російському перекла-
ді Избраїшьіе расеказьі (1937)
Маковей не покидав пера аж до са-
мої смерти Його іменем названо
гайок над Дністром біля Заліщик
Маковішка
Залишив по собі вдячну пам'ять
в народі через те що любив його
щиро та домагався піднесення осві-
ти й культурного рівня широких
народніх мас
Бібліографія:
1) В Радіккс-ни- ч — стаття в Кпц
Україно Л( СЛОВІ! частина т IV
Конґрес Українців-католикі- в Торонтонської Епархії
лодого покоління А без ньо
го без шкільництва і вихо-
вання молоді нема забезпе-
чення для росту українських
католицьких організацій
25
ЛІТТЯ
1972
уХчіХХХ £:?еі&
рЛглЧуД Августин Штесран
% СПОМИНИ
І І ДЕЩО З ІСТОРІЇ І КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ
ввввТІ1 шШШя А
і-- — ч "г-тгг- _
а) Загальні правила
а) Акцент або акценти на голосних означають довгий звук
деколи інший звук і не зміняють наголос який є завжди на
першім складі з ліва до праца
б) Дві точки над "о" означають новий звук "б" подібно
і'Ц"
в) Приголосні можуть бути писані двома і трьома літерами
Коли та сама літера повторюється то треба її вимовляти по-
двійно як в укр слові "денно" Це відноситься і до трьох літер-
них звуків які в дійсності мали б бути чотири літерні напр
"Ьаіі оппап ггіеяку сіппуе"
г) Літера "у" ігрек або іпсилон заступає в мадярськім пра-вопи- сі
мякіїй знак однако в прізвищах як послідиа літера чи-
тається як "і": роїууп Сваку
г) Наступні мадярські літери вимовляються майже так як
відповідні українські:
мад літ Ь с А є і в Ь і ) к 1 т п о р г і и V г
укр літ б ц д є ф г г і й к л м н о п р т у в з
д) Пояснення деяких мадярських літер і літерних комбінацій:
а не має рівновартісного українського звука вимовляється як
"о" в англійськім слові "поі" переписується українським "а"
або "о" на пр Рарр Лпіаі - Паші Лнтал Мізка = Мішко
а вимовляється і переписується як українське "а" напр: КаграЧ = Карпат
сз вимовляється і переписується як українське "ч" напр: Свореу
— Чонсй
сг иимовл і перепис як укр "ц" вживається лише в старих
прізвищах напр: Пакбсгу = Ракоцій Сгариіісз - Цапулнч і вимовляється як укр продовжене "и" переписується як "с"
"и" або "ей" напр Маїс" - Матсй Кстс = Пимет СсЬе - Гсбей
у - ь ру — "дь" кує -- - "де" вуй — "дю" руа — дя напр
теку - - медь вуср - - дєп Суиіа - дюло руаг — дяр вуот —
дьом
1у — "ль" Іуе — "лє" Іуи — "лю Іуа — "ля" напр: Ьеіуез
— гелєш Ьеіу — гель Іуик — люк клІуЬа — кальга оіуког —
олькор
у = ь пу — нь 2Шпу — Зсйкань пуе — не пуег — пер пуи
— ню пупі — нюл пул — пя пулг — няр пуо — ньо пуот —
ньом
Іу — ть копіу — копть Іуе — те ксіуед — кетєґ Іуи — тю іуик - тюк Іуа — тя піуа - - атя або отьо
у - і або Гі чи ий ЯотЬогу = Зомборі Поііпау = Долинай
о о не має рівновартісного українського звука б вимовляється
так як перша літері п німецькім слові ОзІсггеісЬ б так само
але продовжено переписуються як "є" деколи як "ое напр
61 - оет Гбг = фоез Рбісісзі - Фелдеші
в - ш вб — шов 8Лп(!ог — Шапдор Зіроз — Шіпош ЗиЬа —
Шуба яЛ г — шар
вг - с Бгігірзгку Стрипський бгаяг — Сас Бгігіез — Сіртеш
іі іі е= і або ю цей звук існує п деяких укр діялектах п Карп
Україні и південній долині ріки Воржави замість "і": кОнь
віїл Згіїгіе = Сірте ріікрбк — пюншек ШгГа - фізфа
з = ж Хзпікоуісз - Жаткович ІЗІагкоузгку - Влажовський
10 Перші сто років мадярів в ПапоиІЇ
Р 89"і мпдярські кочові племена закінчили свою мандрівку4)
до Плнонії тобто до того краю який перед І Св Війною нази-
вався "Модьор Кіральшаг" — Мадярське Королівство Під про-
водом свого легендарного князя Арпада поселилися в південно-західні- й Мідяршииі між пізнішою Австрією і Дунаєм Це було
роблено з калькулованим умислом щоби бути близько до тих
західних країв перш за псе до німецьких та італійських земель
звідкілля мадярські грабіжницькі походи могли дати обильиу
добич Цей урало-алтайськн- й острів в індо-евроиейськ- ім морі за
75_років брав завдяки своєї азійської нової й успішної боє-в- ої тактики - - високий "податок" у формі добичі від сусідних
словяи греків німців та італійців Правнук Арпада князь Ґейза
(Ґеіх 972-99- 7) під впливом свого тестя есмигородського на-
чальника Дюли християнина грецького обряду та своєї дру- жини Шаролти так само християнки — припинив мадярські
грабіжницькі наїзди і дозволив німецьким єпископам ширити
християнство серед мадярських племен (Далі Суде)
ШТШ Молоде Життя ііариж-Нью-Иог- ж
1Й19І 2) Історія україн-
ДУсьуккмрокї аСллоі3тн)еірОатБіууиенронс-иАйреМ- асКкоивїевй счНтаату1т5к&яо8ваві
чТиаеллаоноівиЗтиХйІІ19С7 4 І Левадний — письмонник-іюиеліс- т
( Гомін України) 5) Ірина Пелен-ьк- а Нсіас лужено іабутий (Лмс-рик- а
річник 56 ч 172)
У привіті для учасників
Конгресу Иреосв Кир їси-до- р
закликав щоб заклада-
ти щоденні сепаратні школи
бо для них є можливості Ма
лювати і різьбити нашу іден-
тичність в Канаді треба че-
рез шкільництво Колись у
Галичині за школу треба бу-
ло кров проливати а в Кана-
ді де є можливості мати що
денні школи без більших
труднощів ми з легким сер-
цем ставимося до існування
щоденних сепаратних шкіл
В суботу дня 4 листопада
вечором відбувся величавий
бенкет на якому головним
промовцем був Впреосв Вла
дика Кир Василь Величков-ськи- й
а теж сенатор Павло
Юзик Бенкет влаштовано в
честь 80-літт- я їх Блаженства
Верховного Архиепископа
Кир Иосифа В мистецькій
частині виступив квартет
„Верховина"
В неділю на закінчення
Конгресу була відправлена
ТРАУРНА ЬЧГА
Одна з паризьких фірм
запролоиуихгг иаь іигии
Коли ори зва ау аіині
стрілка переходити 100
кілограмову позначку —
автоматично вмикається
трауршій марш Шоосш
гія делегатів і гостей Архн-ерейськ- а Служба Божа у цер
кві св Покрови при вул
Лідс яку відправляли Влади
ки Кир Василь і Кир Ісидор
Після Богослужіння відпра-
вили Владики враз із числен-
ним духовеством Панахиду
за поляглих за волю Украї-
ни з нагоди 1 -- листопадових
святкувань Після спільного
снідання у великій залі тої ж
церкви св Покрови відбу-
лась кінцева сесія Конгресу
у вистіді якої вибрано нову
управу Централі Українців
Католиків Торонтонської Е-пар- хії
яку очолив д-- р Юліян
Пелех та ухвалено відповідні
резолюції
Попереднього дня у вислі-д- і
нарад поодиноких складо-
вих організацій Централі
БУК і ЛУКЖ вибрано також
нові управи цих організацій
Епархіяльну Управу БУК о-чо- лив
л Іван Лещишин а Е-пархія-
льну
Управу ЛУКЖ
п-- ні Оксана Микитюк