Ukrainski Visti, September 13, 1962

              СТОРІНКА 2
Шо роблять і що мають робити українські
історики на еміґрації? 3' 1 г0}
ШГДАНІІЯ УКРАЇНСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ З РИМСЬКИХ ЛІ'ХІЩЦ О ЦЛЦШЛГЩИМ ' іі
ДОСЯГНЕННЯМ — КАЖЕ ПРОФ О ОГЛОБЛИН -- п-
(Л Д) Найважливішою ук-
раїнською історичною публ-
ікацію наших дній о багато-точов- е видіння документів з
римських архівів за редакці-
єю о Атанасія Великого ЧС-В- В
Таку похвальну оцінку
цьому виданню дав проф Ол
Оглобин у недавній доповіді
виголошеній на пленарній
конференції УВАН у Ню Пор-к- у
Проф Оглоблин видатний
історик і голова Історичної
секції УВАН подав огляд ук-
раїнської історичної науки на
еміграції від 1945 р до наших
днів
Чи можна справді говорити
про сучасну українську віль-
ну історіографію? На це пи-
тання він відповів так Сучас-
не — не те що відбувається
в цей час а що відповідає ду-
хові часу Буває піна слів я-к- у
легко здуває історія Цей
критерій мас бути застосова-
ний до української сучасної
історіографії В Україні не
зважаючи на великі втрати
воєнних років с багаті архівні
матеріялн протягом останніх
років там опубліковано --чимало
історичних праць але
вільна українська історична
думка можлива тепер лише
на еміґрації
ЄДНІСТЬ І РОЗГРОМ
Оцінити здобуток україн-
ської вільної історіографії за
минулі 17 років можна лише
з історичної перспективи В
1920-и- х роках — сказав проф
Оглоблин — була повна єд-
ність української історичної
науки в підсовстській Украї-
ні в Західній Україні і на емі-
ґрації Впливи були обопіль-
ні Наприклад в підсовст-
ській Україні добре знали
праці Липинського Дорошен-
ка Крип'якевича Борщака
тощо Деякі з них навіть дру-
кувалися там
Проте український історич-
ний процес що досить нор-
мально розвивався в 20-и- х ро-
ках був перерваний совст-ськи- м
погромом 30-и- х років
Наслідки того погрому пере-
живаємо ще й сьогодні: то-
тальне винищення цілого на-
укового покоління україн
ських істориків дошкульний
удар по ідеології велике об-
меження джерельної бази ук-
раїнської історіографії припи-
нення і заборона історичних
дослідів що широко розгор-
талися в Україні в 1920-и- х
роках В наслідок цього на
західноукраїнських та емігра-
ційних істориків упало від-
повідальне і важке завдання:
розвивати далі українську іс-
торичну науку
Війна була новим ударом
Були знищені архіви та муз-
еї-в Києві Полтаві Черніго-
ві Дніпропетровську Були
важкі особисті втрати Але й
за тих важких часів україн-
ські 'історики працювали Ще
в 1939 р утворився живий
зв'язок між львівськими і ки-
ївськими істориками Пізніше
в час війни були встановлені
зв'язки Прага — Львів — Ки
їв — Харків наукова спів
праця жваве листування в
справі розроблення ллянів
иЕггщЕггя5гежгдздганій
Осип ПАЗАРУК
іі молодий князь виїхав
на боевшце їхав іпомалу
нога за ногою в окруїжен-- т
іполководців своїх іїі у-юа-
жно
дивишся своїми ста-
лево синіми очима иа струї
и калюжі крови й на сто-анпоко- сн
люрських пап-
ських трупів із (котрих
стирчали поломані копія
мечі стріли їй рогатини з
потрісканими л юдейки м и
й розбитими щитами та
погнутими панцерами Чув
якусь надлюдську розкіш-
ну (могутність іщо дрижа-
ла в усім його тілі й душі
Міцно станув в стременах і
піднявся в сідлі та 'вдивив-
ся 'в далеку синюю даль як
молодий лел перед яким
утекла частина добичі но-
то Був такий гарний і
страшний той молодець-іки- й
ікнязь о Володи миро-
вого роду як той Святос- -
спільної дослідчої історичної
праці До Києва і Харкова
приходили наукові видання зі
Львова і Праги
Сімнадцять рокіп тому за-
кінчилась війна Багато мрій
і надій не здійснилось багато
діячів відійшли у вічність Не-
ма Д Дорошенка В Щерба-ківськог- о
А Яковлева Б
Крупницького І Борщака О
Шульгица а з молодшого по-
коління — П Грнцака І там
в Україні не сталр М Кррду-б-и
М Петровського М Воз-няк- а
та інших На засланні
загинув Михайло Антонович
Повосцний час треба розді-
лити на два перірди: (1) До
І953 — 54 ррку коли укра-
їнська Історична наука зосе-
реджувалася лище на еміґра-
ції Єдиним науковим нари-
сом історії України опубліко-
ваним у цей лерірд був істо-
ричний відділ "Енциклопе-
дії українознавства" вида-
на й 1р50 — 51 року (2) Си-
туація змінилась у 1953 —
54 рр коли поперше закін-
чилось розселення української
еміґрації і історична праця її
поволі обмежилася а подру-г-е
почався інтенсивніший
розвиток історичної науки в
Україні
НОВІ ВИДАННЯ
Що ж зробили по війні ук-
раїнські історики на еміґра-
ції? Проф Оглоблин дав ко-
роткий огляд наукового істо-
ричного доробку за 17 років
спершу назвавши синтетичні
праці: нарис історії України
в "Енциклопедії українознав-
ства" що його склали Н
Полонська - Василенко Б
Крупницький О Оглоблин та
інші для англійського ви-
дання цей нарис доповнено
"Археологія України" Я Па-стерна- ка загальні огляди
історії Української Католиць-
кої Церкви — Г Лужницько-г- о
і Української Православної
Церкви — І Власовського
"Історія українського мистец-
тва" —' В Січинського англо-
мовне видання "Огляду ук-
раїнської історіографії" Д
Дорошенка з додатком праці
О Оглоблнна "Українська
історіографія 1917 - 195Ь рр
та інші
Видано чимало важливих
монографій з яких проф О-глобл- ин
згадав такі публіка-
ції о І Нагаєве ького "Кири-ло-Методоївсь- ке
християнство
в Русі - Україні" о І Назарка
"Святий Володимир Вели-
кий" П Грицака "Галицько-Волинськ- а
держава" М Міл-лер- а
"Дон и Приазовье" (три
томи) Л Окіншевича "Знач-
не військове товариство" Б
Крупницького "Гетьман Да-
нило Апостол та його доба"
Н Полонськоі - Василенко
"Заселення південної Украї-
ни" А Яковлева "Україн-
ський -- кодекс 1743 року" О
Оглоблнна "Гетьман Іван Ма-
зепа та його доба" І Реше-тар- я
"Українська революція
1917 - 1920 рр" (англійською
мовою) Н Полонської-Ва-силенк- о
"Історія ВУАН" (два
томи)
Опубліковано також багато
(49)
I лав Завойовник що пив
'шоломом воду --великої' Вол-
ги н синього Дунаю що
іпереходив -- з військалш за-
сипані снігом гори Балкан-сркії- и
здобув рожеву доли-
ну Адріянополя Кроіа того
предка зі сталело-синім- и о-чи- ма
збудилася в мім Не
звертав найменшої уваги
на товпи жіноцтва й дітей
що іплакали її заводили по
цілім боєвичці 1 був би мо-
же український народ мав
другого Святослава що
кров'ю їй залізом злучив би
всі землі України якби
молодий князь ввернув з
того місця і не іпо'ьха'а даль-
ше на гору Вншнелу По-
бачивши тут 'стоси навале-
них трупів іпри яких не бу-
ло зброї зблід смертельно
Щось немов 5и зломило-
ся' в його душі а сльози як
горох покотилися по його
ННЯЗЬ ЯРОСЛАВ ОСЬМОМИСЛ
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ 3 12 СТОРІЧЧЯ
наукових статтен і розвідок з
політичної економічної куль-
турної іа цорковцрї історії
України української історіо-
графії історії права історії
громадської думки археології
та нумізматики тощо
На окрему згадку заслуго-
вують видання історичних
РИМСЬКІ ДОКУМЕНТИ
джерел і їх дослідження Най-
важливішим виданням с пу-
блікація документів з рим-
ських црхіаів зд редакцією о
А Великого а тдкрж видання
"Книг битія українського на-
роду" за редакцією В Мія-ковсько- го На еміґрації видач
но теж багато мемуарної лі-
тератури
З періодичних видань допо-
відач назвав "Анали УВАН
у США" "Записки НТШ"
видання УВУ "Записки Чину
св Василія Великого" жур-
нал "Україна" що його вида-
вав І Борщак "Український
збірник" видання Інституту
для вивчення СССР у Мюнхе-
ні
Перевидання істо ричних
праць було одним з найважли-
віших завдань еміґрації ("Іс-
торія України - Руси" М Гру-шевсько- го
праці В Липинсь-
кого й Д Дорошенка)
Після огляду головних ви-
дань проф Оглоблин окрес-
лив організаційну схему праці
українських істориків на еміґ-
рації Після війни виросли но-
ві наукові осередки: Україн-
ська Вільна Академія Наук
зокрема в ЗДА Наукове това-
риство їм Шевченка (з голов-
ним осередком у Франції)
римський василіянськнй осе-
редок тощо Українські істори-
ки працювали в УВУ і в Ін-
ституті для вивчення СССР у
Мюнхені В 1951 - 54 рр пев
ну ролю відігравала Дослідча)
програма для справ СССР де
також українські вчені брали
участь
Вільна українська історична
думка існувала й існує на емі-
ґрації — сказав проф Оглоб- -
лин З'явилась низка цінних
публікацій 1 поставлено ряд
нових наукових проблем зок
рема проблеми історіософії
піддано критичній перевірці
деякі старі погляди україн-
ські історики працюють у на-
уковому зв'язку з західними
вченими беруть участь у їх
наукових інституціях і між-
народних стіоричннх з'їздах
виросла нова генерація укра-
їнських істориків
Цих успіхів досягнуто не
зважаючи на великі перешко-
ди: брак матеріяльної бази
для дослідів і видань брак
керівного центру для коорди-
нації науково - дослідної пра-
ці брак українського історич-
ного журналу і взагалі укра-
їнського наукового видавниц-
тва
Проф Оглоблин вказав теж
на недоліки в праці істориків
як недостатнє використання
джерел користування мате-ріялам- и
з других рук перед-
часні публікації брак фахо-
вих рецензій Великим недо-
ліком с уникання широких
проблем іноді надмір пропа-
ганди і фрази Є певний роз- -
молодім личку іщо в ту
мить споважнілої як у ста-
рого І вже ніколи більше
не стало таким імолодим
як перед тим Тільки ще
раз одинокий раз — як об-
няла (ЙОГО в обійлін свої
грішна глибока любов до
жінки іяка так різниться
від гніву войовника як 'пЧх-в- а ізід меча: зона глибша
але 'ще пустіша
Як Ярослав вертався з
Вишневої гори зустрів іга
вулицях Теребовлі багато
дружинників своїх з відру-
баними руками а на переді
молодого сина Судислави-ч- а Сльози як іскри заблне-тіл- и
-- в очах князя але здері
жав Гх і затяв коня та втік
на замок Всі одо бачили
яке -- враження зробило1 боє-івиї- це
на імолодого князя
хвалили іного за співчуття
з людською недолею Лиш
старий Веремунд варязь-
кий полководець що ба-
гато світа бачив багато
вожд'ів багато боєвищ
сказав до Руальда:
— Він заплакав двічі над
силою великого вождя що
зломилася в нім з нього
вже не буде завойовник
У К Р А І НС'ЬКІ ВІСТІ ЧИСЛО 37 13 ВСРССИЯ 19С2
рив між старшим 'Гмолодншм
поколінням істориків і навіть
ьфїс окремими' групами моло-
дих істориків
ЗА ПРАВДУ
Великі завдання ' стоять і
далі перед українськими істо-
риками на еміґрації Адже їх
праці відомі в Україні і ви-
кликають там певну реакцію
Так після "Історіографії" До-
рошенка - Оглоблнна з'яви-
лась "Уцращськаі історіогра-
фія" Марченка після видан-
ня капітальної праці О Пов-стенк- а
про катедру Святої
Софії і Київ видав книжку
про цю катедру після "Ен-
циклопедії украінрзнавства"
почала вихрднти "Україн-
ська Радянська Енциклопе-
дія" Вільні українські істори-
ки мусять продовжувати ук-
раїнську історичну традицію
і дбати про продовжецня "іс-трріог- ра
(річного роду" про
нову Генерацію українських
істрриків Мас бути зв'язок з
науковим світом на Заході і
духовий зв'язок-- з істориками
в Україні
Накінець проф рлоблин
сказав : "Колись д ми "були
молодими і амн щиро вірили щота ґенерашя вже свій
вік віджила
{ апер прн-йщо- в
час і нам звернутися до
молодшого покоління істори-
ків з заповітом і пересторо-
гою Шова ґенор"ація істори-
ків дістає у спадщину тися-
чолітню траДнцію 'української
історіографії в момент вели-
кої історичної кризи ' Тому
старші мусять остерегти сво-
їх наступників щоб вони не
забували українську історич-
ну традицію і не розчиняли-
ся в чужому ідейно-науковом- у
світі не замикалися в сво- -
СІЛЬСЬКИЙ
(М О) Те що тут пишу я
чув більш' ніж 50 років тому
від вірогійй'ої особи ! и1'
Одного ранку з Нового'Вит-ков- а
Радехівського повіту
місцевий священик (на жаль
не вмію пригадати ного прі-
звища) їхав возом на бого-служен- ня
до сусіднього села
Галицька фіра на якій крім
пароха бз'в ще дяк і фірман
котилась польовою дорогою
попри пасовиська Недалеко
дороги паслись корови а ко-
ло них сидів гурток пастуш-
ків Сиділи й співали Між
ними був один чудовий мело-
дійний голос що відрізнявся
від усіх інших Священик ка-
зав фірманові спинити коні
а дяка просив піти між хлоп-
ців і запитати чий то хлоп-
чина співає так як соловей-
ко - ч
— То нашого Мишуґи хло-
пець — сказав дяк вернув-
шись від хлопців'
Коли священик вернувся з
відправи додому негайно пі-сл- ав закликати батька хлоп-
ця Той прийшов а священик
зразу почав його намовляти
щоб посилав хлопця до вищих
шкіл Хлопець мас надзви- -
2Ш%:%ЇФ?Г% -- Л£-'
Заскоро побачив найгір-
шу тайну щіпи: омерть без-еружн- их Шкода молодого
левеняти того Чи бачив
ти як він на боєвищі ди-
вився в далечінь? Мов ла-
годився до скоку на ста-
рий Київ якому саме час
підпасти під владу моло-
то Галича
ЯК ЯРОСЛАВ ЗАСЛУЖИВ
ІМ'Я "ОСЬМОМИСЛА"
Великий серце роздира-
ючий плач потряс Тере-бовле- ю
і луною покотився
по землі галицькій і -- на ві-
стку про тяжкий 'ЗЛОЧИН
Ізяслава на Вищнеійій торі
В місті не було маййое ро-
дини що не оплакувала б
сина або батька Вулиці і
площі города наповнилися
зойком сиріт і вдіал 1 туга
велика блукала по домах
церквах і окопах міста На-
род як стогнуча3' хвиля зі
скаргою 'ллнйгді княжого
замку до аюлодого князя
так немов би йін міг во-
скресити 'погиблих 'Але на
шістку що ки'язьг не вернув
з Вишневої гори ринули заі
ним барвисті хвилі розпла
каного народу --1 старці і[
ЖУРНАЛ "ЛАНФ" ПОДАВ
КОЛИ
Процес црртн Богдана Ста-шинсько- го
ервстського аген-
та який у }957 році вбив у
Мюцхені Л Ребрта а в 1959
році — С Бандеру відбудеть-
ся у жовтні Таке твердить
Джои Сгіл репортер "Лан-фу- "
(7 нересті) хоч інші
вістки з Німеччини кажуть
що дата процесу покищо не
встановлена
Велика стаття "Лайфу"
про вбивство двох україн
ських націоналістичних про-
відників підтверджує в за-
гальному те що писали ук-
раїнські еміграційні газети
однак приносить багато но-
вих деталів:
§ Совстська пропаганда на-
магалась і далі намагається
заперечити що Сташинськнй
був совстським агентом про-
те після його втечі до Захід-
ного Берліну усунено в сов-стськ- ій
розвідці 17 старшин
§ Чому убивця Сташинськнй
утік на Захід? Тому що його
життя було в більшій небез-
пеці в СССР ніж у західно-
німецькій в'язниці Східноні-
мецька дівчина Інґе Поль з
якою Сташинськнй оженився
23 березня 1960 року в Схід-
ному Берліні не знала що її
чоловік — аґент КГБ Зго-
дом про це дізналась і поча-
ла намовляти Сташинського
тікати на Захід Сташинськнй
втратив довіру в керівників
КГБ і боявся що його вб'ють
ему поколінні а пам'ятали
про своїх попередників і дба-
ли про створення нового на-
укового покоління щоб ішли
духово і науково в Україну
подаючи туди правдиву укра-
їнську історичну думку зба-
гачену світовим науковим до-
свідом і водночас щоб несли
історичну лравду про Украї-
ну в широкий і вільний світ"
ХТО ВІДКРИВ ТАЛАНТ
чайно гарний голос і була б
шкода якщоб даний талант
здарнував£ЯгВаці син — го-
ворив священик — зробить ве-
лику кар'єру він буде поміч-
чю для родини і у
світі ім'я свого наро-
ді'
Старий Мишуґа послухав
ради священика і не' виправ-
дувався мовляв а хто ж буде
пасти худобу? Талановитий
хлопчина народжений 1853
року саме тоді закінчив сіль-
ську школу і добра порада
священика прийшла саме в
слушний час
Пройшовши учительську
семінарію у Львові Олексан-де- р
Мишуґа завдяки допомозі
добрих людей виїхав за кор-
дон учитись співацького мис-
тецтва Спочатку навчався в
Парижі потім в Італії Про-
тягом короткого часу він став
співаком справді світової сла-
ви Майже в усіх більших
містах Европи Мишуґа висту-
пав в операх чи з окремими
концертами Більше разів
співав у Львові і Києві та
більшу частину свого творчо-
го життя він провів на чужих
оперних сценах бо україн- -
діти і жінки і все що жи-
ло вилягло на Вишнеяу го-
ру яеред Теребовлею де
як дрова лежали стоси 'по- калічених трупів полоне-
них Між ними було багато
ратників із Теребовлі й о-кол- иць її їх 'матері жінки
'й дочки заводили над тіла-ім- и
побитих При' багатьох
лежали в поросі плачучи
малі діти в білих сороченя-
тах що як квітки
валялися ві крові батьків і
крешних своїх А над пону-
рим „місцем злочину коти-
лося повагом велике без-
жалісне сонце та з шумам
'Кружляли іхімари чорних га-
лок і круків '
У Теребовлі будо майже
пусто від населення Оста-л- и
їв ній тільки київські
полонені окружені вій-
ськам Роли и$ містилися
в тюрмах і їх приміщено
також дід (годим нєбом на
плащах города і на терасах
княжого заімку В опікуван-
ні певної (здерти хлячали
вони на твердім камінні й
тиха імодцдис-- я 9 покорі до
неба цілуючи ідорох землі
яку іпроганив їх недобрий
сердем аднзь Ізвхаав пру
ПОДРОБИЦІ ПРО 1ПІІІВС1ІІО
ПРОЦЕС ПРОТИ СТАШИНСЬКОГО?
щоб раз назавжди поховати
таємницю смерти Рсбеїі і
Бандерн
Я } Ребет І Бандера були
вбиті тією самою зброєю: от-
рутним пістолем Па своєму
сумлінні Б Сіашннськнїі мас
багатьох молодих націона-
лістів у західноукраїнських
областях які через зраду і
підступ упали в руки совег-ські- й
поліції
5} Убивство Ребста і Бандерн
Навчання в Торонтській
Минулого тижня почалось
навчання в новій Колега ім
св Василія в Торонті Цього
року відкрито 9-- ту клясу в
якій є 50 учнів Найближчо-
го року буде теж 10-т- а кля-с- а
Навчання відбувається за
програмою онтарійського мі-
ністерства освіти Крім ла
Скільки було
Скільки було всіх людей на
землі — від Адама аж доте-
пер? Вашінгтонське "Попю-лейш- н
Референс Бюро" вирі-
шило дати відповідь на це
трудне питання і після довгих
досліджень подало таке чис-
ло: бл 77 мільярдів
Відповідь ця базується на
двох не зовсім певних заснов-
ках а саме: (1) людське
життя на землі почалось 600-00- 0
років тому (2) від по-
чатку людської історії до 7-г- о
сторіччя до Христа жило на
землі 12 мільярдів людей
Підрахунок кількості! лю-
дей які жили після 7 сторіччя
до Христа аж досі натрапляє
ОЛЕКСАНДРА МИШУ ПІ?
ської опери в той час не було
Гучна слава й небувалі
тріюмфц в&заслЦмзв --ОДшу
ґу Він 'ніколи не відірвався
від свого народу від рідної
землі Нещодавно Михайло
Микиша професор Київської
консерваторії який був уч-
нем Мишуґи опублікував ці-
каві відомості про те як ба-
гато грошей давав Мишуґа
різним західноукраїнс ь к н м
культурно - освітнім устано-
вам і зокрема вбогим сту-
дентам Збірка Івана Франка
"Зів'яле листя" була видана
за гроші Ол Мишуґи
Мишугу звали поетом співу
Кожна навіть невиразна піс-
ня ставала у його виконанні
високомнетець кою Микола
Лисенко захоплювався співом
Мишуґи і звав його "україн-
ським соловейком"
Італійський компо з и т о р
Руджджеро Леонкавалло про
слухавши свою оперу "Па-
яци" де виступав Мишуґа
написав із захопленням: "Не
можу собі уявити щоб мож-
на краще співати партію Ка-
нів ніж її співає сіньйор М-
ишуґа"
Протягом деякого часу Ол
Мишуґа був професором со
СОЛОВЕЙ ЩО СТАВ ПЕРШИМ СПІВАКОМ СТОКГОЛЬМСЬКОЇ ОПЕРИ
прославить
рідного
покошені
тешттттзшшпш
гом них як мур стояла
мовчки галицька сторожа з
нагими імечами І було так
тихо в старім ігороді осліп-
леного князя Василька як-
би смерть перелітала вже
іпо нім Навіть коли князь
Ярослав вртв з дворяна-м- ц
з Вишневої гори АР зам-
ку сторожа що все вітада
'йогс годоенн-- м окликом те
пер мовчки вітала князя
Лиш очікуючі ©мерти ПР
лонені зздрнуди аиєпіт ти
ХОЇ ЗДРЛДТВИ ДО ІМОДОДИХ
оцей І с4ертедьно блідого
личка нязя
У 1СНЯЖІМ ТЄрЄ1к} ПІД Ва0
дяче ои£ т (ПОХОРОННИЙ
рев дзвонів збиралася 9Є"
лнка рада бояр І подко
ВОДЦІВ Щ ЯКУ ЧІрибуДН Й
вцедадники' теребоведьсько--
то міщаннстра та за виразт
'ною водео князя такооц
'представники (простих дру-
жинників І есе духозенство
присутню р городі Велика
оадна гридниця так була
бцтком набита 'що ледве
можна бл'до зробити вузь- - кий перевід для князя З
заді цоускміо ааздадедідь
ВС1 КРкла їй СЛОЛИ З ВИЦЯТ
кам княжого
Л РЕКЕТА І С ГАНДЕРЦ
було дуже докладно плямо
ване а Сташинськнй прой
шов для цього окремий пнщ
кіл У мюнхенському готелі
він мешкав під фальшишіми
прізвищами Зіґфріда Дрегера
і Гайся ІГояхімя Вудянтя
§ Виїхавши у серпні минуло
го року до Східного Берліну
на похорон своєї дитини Ста
шинськин разом із жінкою
ще перед похороном утік до
Західного Берліну
Ч
колегії вже почалося
тинської чи французької мо-
ви учні 9-- ої кляси мають 5
годин української мови що
тижня Вони мають теж окре
мі лекції релігії
Управителем школи с о М
Перейма ЧСВВ Згодом шко
ла могтиме примістити
учнів
всіх людей?
порівняно менші трудно
За останнім підрахунком
Об'єднаних Націй у всьоч)
світі є тепер 3250000000 лю-
дей У половині 1961 р було
3060000000 Найбіл ь ш н і
природний приріст мають
країни Центральної Америки
(27%) друге місце нележить
південно азійським країнам
(26%) У Канаді щороку на
1000 осіб є 26 народжень і 77 смертей
Населення Китаю — за ві
доиостями ОН — ще не пере
йшло числа 700 мли Індія
мао понад 440 млн СССР —
218 млн ЗДА — бл 186 млн- - населення
льового співу у Львові Кисвії
- _ -- і Варшаві він завжди мріяв
про етвЬмв)ня власної школи
для цкізвртхауцраінської му
зичної культури Однак хво
роба Мишуґи перешкодила
здійсненню його плянів Пер-
ша світова війна застала йогс
в Італії куди він виїхав на лі
кування
В 1919 році коли стан йо
го здоров'я покращав Мишу
ґа виїхав до Швації де стаї
першим тенором Стокгольм-
ської королівської опери Вш
помер 1У22 року його ТІЛО
перевезено із столиці Швеції
до рідного Виткова туди де
вперше співав український
соловейко
лто знає яким шляхом
пішло б' життя Мишуґи якби
невідомий сільський свяще
ник не був звернув на нього
уваги Мабуть без цього Мп
шуґа як його батько був бн
пас далі худобу потім госп-
одарював і в найкращому в-
ипадку став би дяком
Український народ справ
ді багатий на таланти та не
завжди були в нас люди ям
вміли б на них пізнатись і з-
авдати собі труду- - повести її
таланти на властивий шлях
Князь короткою промо
вою отвори в иараду 1 1 з-
ажадав від присутніх щоб
внеказурали свої думки в
справі останньої страшної
події Між іприсутліми за
шуміло як їв улію Крізь
отворені вікна радної грнд-Ниц- і
долітали з роррда а-ло- би
й голосіння жінок не
наче крики поранених
птиць: довгі сумні' про
тяжні З натовпу зборів за
лунало в один ігуж:
— Смерть київським по
лоненим!
Князь не пробував ут"
шити тих розятрених лю
деЯ Гамір і крик тривав
так Довго аж 'Поки з товпи
не протиснуася якийсь боя
рнн до княжого яіресто із
— 'Князь навіть не дивині'
хто це був: се одно мав
він бути тільки висловом
поглядів загалу — і іпопро
Сйвіпро голос і книгу зак0
нів Була тільки княжа к"
га в золото оправлена
Князь позволив вдяти її 31
стола роярнн отворив з
пошаною книгу і скоро
знайшов потрібне йому міс
це та сильним голосом по
чав читати