Ukrainski Visti, August 09, 1962

              СТОРІНКА 2
Папа Іван XXIII узяв участь
у похороні кард Куси
о М МЛІ'УСИІІ
Рим
Вселенсіїкиіі Архисрсй Па-
ня Іпаи XXIII узла участь у
похороні кард Акакія Гапрн-іл- а
Куси який помер у рим-
ській лікарні "Сальпатор
муиді" п неділю 20 липня У
середу 1 серпня п соборі сп
Петра мелхітський архиспне-ко- п
Неофіт Адельбі відправив
Літургію східного обряду за
упокій душі покійного карди-
нала і Папа брав участь у
похоронній відправі
Співав хор грецьких сту-
дентів богослов'я з Риму і
Гроттаферратн
Кардинал Куса 65 років
секретар Конгрегації для
Східної Церкви був у лікарні
лише 10 днів Помер після о-пер- ації
в наслідок усклад-
нень спричинених розривом
сліпої кишки в неділю вночі
о год 05 В час смертн в кім
наті хворого були асесор '
Конгрегації Східної Церкви о
Джованні Скапінеллі капе-ля- н
лікарні та деякі особи з
обслуги лікарні
Святіший Отець який у
п'ятницю ввечері відвідав не-
дужого дізнавшись у неділю
вранці про смерть кард Ку-
си відправив Службу Божі'
за упокій його душі Про по-
кійного у
Папа сказав: "Уро-женец- ь в
Сходу і член Конгре-
гації для Східної Церкви він
завжди поєднував піклуван-
ня яке мас вся Церква як
для Заходу так для Сходу
разом із надією і страждан-
нями всіх вірних в одній злу-ц- і
любовн"
В неділю українські като-
лицькі священики відправи-
ли1 в лікарні "Сальватор мун-ді- "
Панахиду Коли 11 год
ранку кард Тіссеран кол
секретар Конгрегації для Схід
иої Церкви прибув до лікарні
звідки перевезено тіло по-
кійного до будинку' Конгре-
гації Тлінні останки! кард!
Куси зодягнені в архиєрен-ськ- і
ризи 'візантійського об-
ряду лежали протягом двох
днів в одній із заль Конгре-
гації для Східної Церкви прй
лул Кончіліяціоне У вівто-
рок ввечері їх перевезено до
собору св Петра де другого
дня відбувся врочистий похо
рон за участю Вселенського
Архисрея значної кількости
церковних і світських достой-
нії ков та великого числа вір-
них
Тлінні останки бл п кард
Куси поховано в грецькій
церкві св Атанасія в Римі
Кард Гавриїл Акакій Ку-
са народився 31 серпня 1897
р в Алеппо в Сирії Як І4-річн-
ий
юнак у вересні 1911
р вступив до василіянського
монастиря мелхітського обря
ду в Алеппо Пройшовши фі-
лософські й богословські
студії в Римі 20 грудня 1920
р був висвячений на свяще-
ника Протягом дев'яти років
був ректором василіанської
монастирської школи в Сирії та
З 1929 року жив у Римі де
його призначено членом а та
Осип НАЗАРУК
КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ
ПОВІСТЬ
Пішоя до замкових кім-
нат але заснути не --міг
Щойно над ранком заідрі-ліа- в
Збудив його зі сну го-
лосний 'рев труб і рогів та
биття в 'мідяні кітли Оче-
видно починалася битва
Молорий ікнязь скоро
і вийшов на східну
терасу замку Но1 лівім бе-
резі річки Гнізнн івірбува9-о- я
вже великий ірух Крила
обох військ особливо ж їх
легка кіннота знаходила-
ся в повнім русі іщо захоп-
лював щораз дальші ряди
Тупіт 'великих імас кінноти
й мі ум та 'притушений
мрнк' доходили аж до зам-
ку Все те "покривав рев
труб Грогів та іпронизливе
іржання коней і дзвенькіт
кітлів Над крилами обох
згодом секретарем комісії для
кодифікації східного церков- -
ного права В січні 1053 р
став асесором Конгрегації для
Східної Церкви Півтора року
юму бун внсплчсішй на с-гшек- опа
і підвищений до сану
архпсгшскоиа У березні цьо-
го року стан членом Колегії
кардиналів а п серпні — сек-
ретарем (головним керівни-
ком) Коиґрогїщії для Східної
Церкви
Із смертю кард Куси Цер-
ква зазнала великої втрати
— сказав Вселенський Архн-ере- й
Іван XXIII Несподівана
смерть кард Куси с також
втратою для нас українців
Покійний кардинал щиро лю-
бив наш народ нашу Церкву
Понад 30% студентів росіян в університетах України
В університетах та високих
школах України кількість сту-
дентів і професорів російської
національності! дуже висока"
Хоч росіяни за даними недав
нього совстського перепису"
становлять 171% населення
України то в університетах
України с понад 30% студен-
тів росіян
Статистичний збірник "Вьіс-ше- е
образованне в СССР" ви-
даний у Москві подає такі
цифри про кількість студентів
сімох університетах У ССР :
Дністровському університе-
ті було в 1960 - 61 рр 4972
студенти в Київському —
10531 у Львівському — 8-4- 01
в Одеському — 8177 в
Харківському — 8317 в Уж-
городському — 4718 в Чер-
нівецькому — 5027 а разом в
усіх 7 університетах — 50-14- 3
студенти Усіх студентів
університетів і високих шкіл
було: 417000 в тому 260945
українців 125464 росіяни а
решта — інших національно-
стей
Михайло ЛУЧІІОВІІЧ
"
- ! т— =— І
V ' :г 2 ь '('і ' --'- Р7 Крім біди и горя гпоети
письменний Т Осьмачка зда
сться нічого іншого не за-
знав у житті На що пору він
лежить спаралізований у лі-
карні в ЗДА
Не тільки із співчуттям до
нього пишу ці рядки а і з
щирим подивом для його ве-
ликого таланту Перекладаю-
чи його "Ротунду душогуб-
ців" я ближче познайомився
з-Осьмач-
кою і дотепер у ме-
не в пам'яті залишились спо-
гади про його неабияку інте-
лігенцію
Повість Осьмачкн що в ан-
глійському перекладі мас за-
головок "Червоні вбивці" с
безсумнівно одним із кращих
творів нової української лі-
тератури Однак як автор у
житті так його твір теж не
мав щастя у критиків
ЗАКИДИ КРИТИКІВ
Повість починається сцено-- ю
де Сталін скликавши ти-
сячу своїх катів перепитує їх
навчає Один із критиків
назвав цю сцену нереальною
уявною Я б хотів поетави- -
уу£тр'-~іґЩР?-0Щіїруч~- І
(43)
осьмомисл
військ піднялася курява
пароху з котрої видніли
бойові -- прапори
Князь Ярослав в окру-
женці ікількох бояр їі отро-
ків приглядався своїй тер-
шій битві 'зі запертим 'від-
дихом' Вона розвивалася
правильно По опадаючій
куряві й стишенім тупоті
можна було встановити ку-
ди готові до битіви маси
тяжкої кінноти розходять-тя'що- б
знов наперти а
себе з розгоном Тут і там
можна було ікрізь тумани
пороху доглянути як уже
Й '(ПООДИНОКІ топки 'ПІХОТИ
починали адаїзатиоя 'в 'бит-
ву то кіннотою то з во-рожи- ми
піхотинцями Але
Центри обох військ все ще
стояли неподвюкно іадов- -
ІСТОРИЧНА 3 12 СТОРІЧЧЯ
зі-
брався
наших священиків і наших
владик У нашій малій сем-
інарії в Римі вій буй постій-
ним гостем Там він почував
себе як у родинному колі
приходив туДн ип духовні
вправи і на короткий бодай
відпочинок тішився нашими
малими семінарнсіамн і не
жаліп для них ні труду ані
грошрй щоб могли вчитись і
етапі в нашій Церкві добри-
ми священиками
По смерті кард Куси Коле-
гія кардиналів нараховує 85
членів в тому 29 італійців та
56 нсітплійців З теперішніх
85 кардиналів — 7 були іме-
новані ще Папою Пісм XI 32
— за Папи Пія XII а 46 —
за Папи Івана XXIII
Кількість високих шкіл у
СССР зростає але не скрізь
однаково В 1914 - 1915 рр
було в Україні — в теперіш-
ніх її межах — 27 високих
шкіл із 35200 студентів За
45 років кількість високих
шкіл збільшилася до 135
значить у яких 5 разів і сту- -
дентів до 4177000 значить у
13 разів Але коли порівняти
це зоїльшення КІЛЬКОСТІ!
шкіл і студентів в Україні із
збільшенням шкіл в Росій-
ській СФСР то виявиться що
там кількість шкіл зросла в
6 разів а студентів — аж у
16 разів
Пластова зустріч у ЗДА
В Іст Четгем Н И від 28
серпня до 3 вересня відбудеть-
ся ювілейна зустріч пласту-
нів для відзначення 50-річ- чя
української пластової органі-
зації -
Святкування ювілею по
чнеться в суботу 1 вересня і
і
З СЕРІЇ
"11' т- - -- у'Р --и- тн таке питання : відколи
письменникові не вільно пе-
ресуватися в минуле і відтво-
рювати ного згідно із свосю
уяаою для користи читача і
для своїх мистецьких цілей?
Коли письменникові відмови-
ти цього привілею то тоді
Сснкевич не міг би відтворити
староримських часів у своєму
"Кво вадіс"
Якщо в початковій сцені
Осьмачкн с якийсь недолік
то хіба в тому що совєтські
можновладці розмовляють се-
лянською а не прикметною
собі мовою Автор повинен
був виявити більшу винахід-
ливість у пристосуванні мови
до персонажів
Щодо мови і стилю твору
то в ньому с деяка кількість
місць трохи наївних і важку-
ватих Осьмачці часто бра-
кує ясности Чи це особлива
письменницька манера ? Мож-
ливо Проте мушу сказати
що я завжди був перекона-
ний що коли письменник
знас що хоче сказати тоді
його думки й мова ясні У ви-
падку Осьмачкн на перешкоді
к§їїЕзвйгчі &Ф%:?5т2:т
ігі ряди їх шанцнрів блесті-л- н
на сонці як стіни зі сріб-
них блях У середині цен-
тру галицьких військ івидно
було сугорб обставлений
прапорами Там стояв 'го-
ловний штаб під 'проводом
старого воєводи Халдіеви-ч- а
Від нього раз-у-р- аз від-
ривалися точки куряви: то
бігли гонці з іприказами
'Вслід за кожним таким ру-
хом одної точчш окутаної
курявою иасгупав більший
рух: то ійшли до 'битви сві-
жі 'ПОЛКИ
Від самого ранку дзвони-
ли дзвони й правилися мо-
лебні в усіх церквах Тере-бов- лі
Молився і князь з о-точен- ням
своїм про (пере-
могу для галицьких полків
Кров 'била йому в лице
Він ставав' щораз більша
неспокійний
А битва розвнвал а с я
дальше зовсім правильно
Тільки коло горбка на кот-
рім сгОяв штаб галицьких
військ можна 'було запри-
мітити засадничу зміну: що
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ ЧИСЛО 32 0 СЕРПНЯ І9С
Хрущов знову обвинуватив
Сталіна
В час поїздки по Україні
Хрущов цими Днями висту-
пив знсау з новими обвину-
ваченнями протії померлого
в 1963-м- у році свого поперед-
ника Сталіна скидаючи на
нього відповідальність за ви-
сокі кошти сільськогосподар-
ської продукції СПрІІЧІШІОІіП-и- оі
нібито його спротивом е-лектри-
фікації
сопотськнх кол
Пнеьметіип іірНтШШ
госпів і радгоспів
Відкриваючи нову Дніпров -
еьку пдрослектрівню 11 Кре- -
мсичуці Хрущов сказав що
Сі'алін занедбував сільське
господарств і забороняв ви-
користовувати електрифіка-
цію
__
країни для сільських
господарств навіть тоді як
електрнфікац і й н і ейоруди
проходили через їхні терени
Все це за словами 'Хрущова
було причиною того що со-вотсь- кі
сільські господарства
були примушені використову-
вати дуже коштовні місцеві
еле-ктрнфікацій- ні влаштуван-
ня
Сталін давно вже мертвий
— казав Хрущов — але його
ідеї ще міцно коріняться в
поглядах деяких господар-
ських керівників і тому треба
з ними безупинно боротися
Гідроелектрівня в Кремен
чуці є третьою з черги на
дн5пріі Сосстн „дякують по- -
ид„д„о„а„„ш„ „ О „„глатоотпічи і--
щ- іідл4иіііі Якщо вони будуть готові то
Це допоможе зробити заоща-
дження в капіталових інвес-
тиціях до !15% і в оператив-
них витратах до 40%
З Хрущовим до Кременчу-
ка приїхали Полянський Під-
горіти Коротченко та ін-
ші
Ансамбль Л ВІрського
вернувся до Києва
Київський ансамбль танцю-
ристів Павла Вірського в се-
реду 1 серпня вернувся додо-
му Ансамбль виїхав з міста
Мехіко до Києва
НАРИСІВ "СПОГАДИ З МОГО
-- і'лгмгсіі'і „її: і')а і
ясності сі оітьсловна ряснота
якій той письменник часто
піддається В таких випадках
годі вимагати від читача щоб
він міг читати думку автора
поза славними арабесками
Бо й справді: чому розбивати
свою думку на такі нюанси
що тільки Господь і автор
знають що криється за ни-
ми
Один із критиків повісти в
англійському перекладі (В
Жила) написав що мій пе-
реклад ясніший від україн-
ського оригіналу Якщо це
правда то я уважаю що твір
на цьому? нічого не втратив
а навпаки багато зискав
ПРАВДА ТВОРУ
Осьмачка показав у своє-
му творі часи насильної ко-
лективізації Матеріал 'до по-
вісти він узяв з життя в яко-
му сам брав участь і яке сво-
їм проникливим обсервацій-
ним хистом зумів пізнати й
зрозуміти до дна "Ротунда
душогубців" великою мірою
с автобіографічним твором
СЗИК:
раз менше точок окутаних
курявою відривалося від
того горбка іі розбігалося
на різні сторони а щораз
більше таких точок набли-
жалося до того горбка з
різних сторін великого бо-єви-
ща
То начальники по-
одиноких полків і відділів
кінноти що брали участь
в битві домагалися підмо-
ги з центра Коло полуд-
ня якраз в часі 'коли з цер-
ков почали ходити проце-
сії з хоругвами й образа-
ми та прямувати на замок
двигнувся до бою весь
центр галицьких військ і
крик великий покрив боє-внщ- е
та бив у небо разом
з гранням дзвонів і ревом
труб та рогів всіх відділів
княжих та разом з дима-
ми горіючих осель на схо-
ді На той вид князеві Я-росла- ву
іпохололо в гру-
дях і по мозку шибнула як
лід студепа думка: це знак
переваги київських військ
іколн аж центр галицьких
полків мусить вирівнювати
напір ворожих крил А що
тон напір був величезний
"УВІсті" (12 липня) вмісти-
ли статтю Вссч о ювілята
Михайла Оленьчука п з "Ко-
ли починаються наша церков-Н- а
історія в Канаді?'' Автор
підкреслює на самому по-
чатку слосї статті що "ми
ьбогі т історичні праці вза-
галі а Ще більше праці з Іс-
торії Церкви Не динно що
Досі не маємо об'єктивної на
укової монографії про історію
1 у ' ЙІЄЬК0иІ т0 ц ь к 0 і Тцтсапл „ амц цеп„ момент
"об'єктивності!" заставляє ме-
не Написати декілька слів
щоб віяти в оборону тих що
сьогодні вже не можуть а того
світу дати свого свідчення
правді
Момент "об'єктивності!" ка-
же мені хоч як Шаную дос-
тойну особу о ювілята поша-
нувати і добре ім'я україн-
ського жонатого священства
У своїй статті о Михайло О-лень-
чук
написав дослівно та-
ке: "Галицьке духовенство
крім дуже нечисленних ви-
нятків було жонате Це було
перешкодою знайти свяще-
ників охочих їхати в канад-
ські пущі" Коли Майбутній
історик для якого о ювілят
пише свої причинки буде чи-
тати ці рядки напевно спро-
можеться на одне: засудити
иерадивях Божих слуг — ук-
раїнських жонатих священи-
ків що саме з причини сво
го жонатого стану не могли
поїхати враз із першими ук- -
рашськими поселенцями в
Канаду Дуже жалію що не-
ма вже між живими о Ан-друхови- ча
иі його дружини
немаа о Дигдала та й інших
що працювали тут у Канаді
як українські душпастнрЬ В
цій праці їхній жонатий стан
зовсім не перешноджаавїм
виконувати їхні евлщеннчі
обов'язки
Майбутній історик який
читатиме статті о Оленьчука
не знатиме тих часів з влас-
ного досвіду Тож йому тре
ЖИТТЯ" їі „ "
Проте гїрїи"'и'твору с ліки
одним із народу Напопові
"його думкам1 "почуттям і ді-
ям автор приділяє велику у-ва- гу Життя в Совстському Союзі ' зокрема задушлива
атмосфера того життя зобра-
жена в Осьмачкн так як в
ніякого іншого автора
У показі зла яке Осьмач-
ка малює він ніколи не істе-ризусть- ся
і зовсім не при-
більшує його Між рядками
однак почувається надлюд-
ське напруження а водночас
і звичайне людське співчут-
тя таке прикметне кожному
великому творові а також
гостра свідомість сил які дї:
ють їх шляхи та значення
Осьмачка ніколи не вда-
сться до моралізаторства він
тільки малюс Читач сам із
хаосу Подій витягає виснов-
ки що ще Не все втрачено
що не зважаючи на страхіт-
тя десь глибоко в підсвідо-
мості блимає іскра духова
сила що Легко може розго-
рітися у великий вогонь Оця
духова сила проїдав душу чи-
тача що стає наче продов
видно було також по без-
настанній процесії несених
і ведених ранних що від
рана напливали через ки-
ївські ворота Теребовля- -
Сильно загреміли труби
й роги всіх полчищ київ-
ського центра задзвеніли
'КІтлн й живо замиготіли
довгі стіни панцирів посу-
ваючись в напрямі на за-
хід Зчіпилися І видно бу-
ло тільки тумани пороху
та крепку суматоху що
тривала так довго як дов-
го йде піший післанець з
Галича до Болшева Ні од-в- е
крило галицьких військ
очевидно подавалося взад
і то дуже скоро скорше
чим урява що піднімала
ся над полем битви Вже
видно 'було ряди ліхоти
що з іпосшхом добігала до
ЗпбеаігрлшнииеюхкизївускрьракідіпілснепниоьмлкигкорриоБкодєо-авм- а
лінія що досі 'йшла
просто з півночі на --полуднє
вигнулася виразно на
полудневий захід Битва 6-чевн- дно
добігала до 'кінця
Сонце клонилося до захо-
ду і кривавою червенню за- -
ЛИСТИ ЧИТАЧІВ
Історична об'єктивність і канадські пущі
ба писати докладно а не під-
креслювати жонатість духо-
венства як перешкоду
і Звернім унагу на основну
річ' За першим українським
емігрантом у Канаду не їхав
ніхто з українці хто ман я-ис- сі
підношення до україн-
ського СУСПІЛЬНОГО 5КИТГН Пі
український учитель ні лі-
кар ні ніхто інший Чому?
Це на мою думку було основ-
не а на нього сьогодні ніхто
не звертає уваги Перші ук-
раїнські емігрант їхали в
Канаду заробити' грошей і
вертатись у рідний край Пер-
ша еміграція здебільшого
зарібкова ніяк не ворожила
того в Що сьогодні по більше
як 70-т- и роках перетворила-
ся Ніхто й не брав до уваги
можливості! сїгілого україн-
ського поселення в Канаді та
вслід за цим потреб живого
народу перенесеного на но-
ві місця
Але й тоді вже були ті що
не тільки цікавилися долею
українського поселення в Ка-
наді але й хотіли українській
людині допомогти Недавно
читачі "УВІстей" мали наго-
ду читати про визначного ук-
раїнця д-р- а Олеськоьа що
немало причинився до покра-
щання долі українських емі-
грантів у Канаді Ці люди
були "білими круками" в ук-
раїнській дійсності але вони
були "Білими круками" в
Канаді були теж українські
католицькі священики в то-
му числі й жонаті Тим "білим
круком" був би був 1 Божий
слуга митрополит лндрен
Шептнцький що вже на по-
чатку нашого сторіччя бажав
відвідати українських посе-
ленців за океаном Йому мит-
рополитові Української Като-
лицької Церкви годі було
одержати дозвіл на виїзд за
океан до своєї пастви Що ж
тоді говорити про священи-
ків що мали б перенестися
женням' долі героїв а ного
серце вщерть наповняється
відразою 'дсіг! комуністичної
потвори і бажанням знищити
несамовиту систему створену
нею
У відповідь одному крити-
кові який бачить у повісті
Осьмачкн приниження нації
хочу сказати таке: Україна
під комуно' - большевицькою
владою була і с принижена
і Осьмачка показав це при-
ниження В ті роки там не
було героїки приміром кру-тянськ- ої
трагедії Чи ж ук-
раїнський народ мав можли-
вість повстати з голими кула-
ками проти автоматів і тан-
ків? Чи в час штучного голо-
ду в 1933 році коли ні одна
хвірточка не залишилась від-
критою українське селянство
могло боронитись проти на-
сильства ?
Не тільки мистецька а й
пізнавальна вартість твору
Осьмачкн саме в тому що він
з великою силою й перекон-
ливістю показав російські на-родовбн- вчі
методи і пасивні
способи українського опору
Трагічне становище згкраїн-ськог- о
народу і є найбільшим
доказом того опору
сипало поле боротьби над
яким уносився кривавий
пил борні
Як людина що стараєть-
ся затамувати уплив кровн
на Ні друга сторона не ус-
тупала ні одна ні друга
не мала вже до розпоряд-
ження свіжих резерв Зма-
галися Ціле поле закрите
туманами куряви рухало-
ся як живе Нараз ікнязь
закрив очі рукою: то пра-- з
тяжкої рани своєї так
молодий кйязь Ярослав
метнувся з високого замку
до передніх окопів города
щеб рятувати втгкаючі пол-- и
Мимо 'болючої рани
гнав на коні аж земля роз-
ступалася За ним летіли
[на конях старі дворяни й
(молоді отроки
Як летів попри "Гору
трьох хрестів" шибнула
йому в бігу думка: цей
хрест осліпленого князя
Василька цей другий то
нарОда що саме тепер по-
чинає платити останню ці-
ну за Погорину волость а
цей третій то мій особист-
ий- Що я ще заплачу за
неї?
на постійне перебування
цісї країни
У цих рядках я цілий ІПІ підкреслюю справу жонатог]
українського спмщенсіна Ти
ніяк не маю наміру иримсії
шити заслуг безжепшіх к:
інськпх священиків Але гп
кн про перших мопа у згпд-- Л
них реченнях статгі Кожнії
знає що п Католицькій Цеіі
кні і жонатий і ОезжешіпІ
спященичнй стан о нічим иЗ
шим а тільки сплщешічн
станом І один і другий сряїї
щеннк о тим самим Хрнеті
цим священиком З ТІСНО ж С
мою священичою ГІДНІСТЮ
тими самими свяіцешічнмн А
бов'язкамн та з тісю я: самої
священичою Бластю
Візьмім до уваги ще осі
такий момент Першим посЛ
ленцям в Канаді було б ві
стало і тих нечисленних н
лсонатнх українських свяіц- - ників що тоді були Але і
не було тоді в Канаді На с
мому початку украшськог
поселення п Канаді не Сул
тут нікого з монашнх україн
ських чинів Щойно в 190
році почали свою місііїн
працю оо Василіянн Отаі
крім згаданої вище причин
що ніхто серйозно не стани
ся до українського поселень
в Канаді було ще й те ід
дехто мав виразне бажанн
не допустити сюди украі
ської Католицької Церкви
особі її представників спяще
ників Цей священик був ту
невигідний
Справедливість каже зазнз
І чнти ІЦ0 в ОДНОму лісці о Ч
Оленьчук натякає на одну
причин що забороняла укр
їнському жонатому свищеш
кові перенестися на стат
працю душпастиря в Канад
а саме наставлення лапи
ського клиру до жонатого і
раїнського священства А
це ніяк не виправдує думи
висловленої в цитованих н:
початку словах шановного
ювілята
Шаную о М Оленьч}і
який цілковито віддав сей
українській еміграції в Кан
пі Пооте уважаю що нош
вислів"' ЗК згаданій статті бу
невлучний"-- ! л нещасливіш 1
на хвилину я не сумніваюі
в тому що о Михайло Олен
чук доцінюс заслуги жог
того священства для уьр
їнського народу Все ж так
здасться мені Що зацитовії
місце про жонатих украі
ських священиків моле п
провадити майбутнього іст
рика на манівці
Надіюся що достойніш а
тор статті "Коли починастьс
наша церковна історія в &
наді" не візьме мені за злі
що замість приватно до нь
го пишу до "УВістен" І!
роблю тільки тому щоб т
ЯКІ ЦИТЯЛИ М'ЯТТЮ о М С
леньчука прочитали й те і
я написав
Мої зауваження не написі
ні для будь-як- ої полеміки
о ювілятом Я тільки керм
юся засадою старої рнмсьи
приказки : "Амікус Пляті
сед маґіс аміка верітас
(правда понад усе)
о В ТарнавсььіІ
Едмонтон
Долетів до передніх ока
пш города на сході маг
що скорше як утікаюч
праве крило галицькії
військ Дивним дивом бу
вже зовсім спокійний і ц
чув жадного болю Відр'Я
няв навіть поодинокі ли
ця знакомих бояр між !
шнми побачив похилене
го Борннича з велико1
довбнею в правій і рогаті
ною а лівпі пліт тя з н
відступним медведем пр
ібоці що йшов 'біля иьог
як величезна собака Велг
кий пес мішанець з во'
ком виглядав при ній я
щеня Мис псом і медведс
ійінов одинокий сішок Ц
ршпіча що мав усього лі
п'ятнадцять Перед Борі
ничем було неприя гелів Дс
сить рідко очевидно пер
січні люди мали поважш
ня перед ним і його тов:
риств'ом Але ті що папнг
ли на нього були велеті
і одчайдухи та слрігп
шибайголови вони вл
звідкись роздобули дивии
(приладів і напирали з Др
колами та допжслсзші
гаками