Ukrainski Visti, April 09, 1962

              9 КВІТНЯ 1962 ЧИСЛО 15 УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ СТОРІНКА & Вісті з Ещмоптопу
доповідь К Петецької про релігійне виховання молоді
Не страх а любов мас бути
головним чинником у релі-
гійному вихованні дітей Ді-
тям треба говорити про Бо-
га як досконалу і найліпшу
Істоту і таким способом роз-
буджувати п серці дитини
любов і довір'я до Бога На
жаль деякі батьки і головно
матері надто 'часто інколи
навіть фальшиво страшать
днтпну Божими карами —
сказала п-- і К Петецька у
своїй доповіді виголошеній
27 березня в УНДомі
Доповідь "Релігійне вихо-
вання молоді" відбулось згід-
но з пляном лекцій виховного
семіиара для матерей
Катерина Петецька голова
епархіяльної управи' ЛУКЖ
і довголітня учителька сепа-
ратних шкіл в Едмонто-
ні подала багато практичних
уваг і порад Батько й мати
— сказала вона — мають бу-
ти першими вчителями
молитви і релігії для дитини
Власним прикладом і релігій-
ними практиками вони вво-
дять дитину в релігійне жит-
тя Доповідачка ілюструвала
свої твердження прикладами
з щоденного життя
У доповненні до доповіді
були подані уваги двох дис-кутант- ок
президії п-- і М Гор-
бань і п-- і Олі Шевчук Пер-
ша говорила про потребу по-
силати дітей до парафіяльних
організацій як вівтарна дру-
жина і Марійська дружина
які плекають релігійне життя
серед дітвори Оля Шевчук
вказала на ряд релігійних
практик у родині які підно-
сять любов до Бога у дітей
У понеділок 2 квітня в ав-днто- рії
Гадсон Бей відбувся
весняний чай старанням му-
зейного комітету ЛУКЖ при
співпраці епархіяльної упра-
ви та відділів
ЛУКЖ
Гостей було коло 300 між
ними о митрат В Лаба енн-ке- л
єпархії та
шість інших з Ед-
монтону н околиці Були теж
члени відділів ЛУКЖ з Веґ-ревіл- ю
Ту Гнлс Мондеру
Редвотеру і Редвею
Гостей привітала голова
музейної комісії п-- і М Савчи-кеви- ч
Вона склала подяку
всім фірмам та особам що
допомогли імпре-
зу Чайне відкрила
п-- ні Віра Боцюрків заступ-
ниця голови епархіяльної у-пр-
ави ЛУКЖ Вона коротко
розказала про створення і 10-річ- ну
історію музею ЛУКЖ
У першому комітеті були п-- і:
А Прийма ( голова) Ір Буц-маш- ок
О федак Головою
управи в той час
була М Савчнкевич
Після відкриття гості мали
нагоду зустріти своїх знайо
мих і перевести гарно час
Комітет подбав про великод--
не печиво і писанки для про- -
КоаД
І
І(ЗМеШ'УдЙй'НчІ
ШУплда!Ж№?Я
Катерина Петецька
У дискусії в якій брали у-час- ть
присутні висунено та-
кс питання: чи навчання ре-
лігії в сепаратних школах дас
українським дітям
знання рідного обряду? Учас-
ниці дискусії говорили що
відомості про обряд треба да-
ти дітям у парафіях О Ю
який брав сло-
во в дискусії подав докладні
вияснення в справі навчання
релігії в сепаратних школах
проводила п-- ні
Прийма Чергова (ос-
тання вакаціями) до-
повідь в травні
П-- і Софія Климкович буде го-
ворити про національне ви-
ховання дітей На цю важли-
ву комітет запрошує
батьків учителів рідних шкіл
та громадянство
тон А Гонтарик Л Оста-шевсь- ка
А Буртняк М Кли-чу- к
А Леді Ю Дідух П
Катарннець Н Цинцар А
Кардинал були
Е Сірман М Басараб М
Поренчук М Демко О Са-вар- ин
Продажем писанок
М Боцюрків а
продажем печива — М Ел-чн- н
А Кучер А Прокоп
Реєстрацію вели: Єв-
генія Кривко і Ольга Федак
Гостей вітали: Марія Савчн-
кевич і І Павлнковська — го-
лова і секретар музейної ко-
місії
Подавали чай п-н- і: А Ко- -
зиковська А Вінцентовнч і
М Демко П Качур С Три-лі- х
П Г Прокоп
В Шевчук А Єлнняк С Сви-
стун М Поренчук В Кос-тсню- к
Г Кучмяк С Анд-рухі- п
І Корей
Значна кількість гостей ви-
явила прихильність нашого
громадянства для справи му-
зею Відділи ЛУКЖ як з Ед-
монтону так з околиці теж і
цим разом допомогли в ділі
З пагоди 10-літ- тя музею
спапхіяльна управа зверну- -
лася до відділів із закликом
поновити збірку виробів на- -
Весняний чай для відзначення 10-річ-
чя музею ЛУКЖ
едмонтонськнх
Едмонтонської
священиків
підготовити
прийняття
с-пархія- льної
ШШЩКШ
задовільне
Ковальський
відбудеться
Господинями
завідувала
дажу Головний стіл приорано родного мистецтва по шиї
мережкованим обрусом кві- - місцевостях головно в піо-там- н
та писанками (М Цим- - нерських родинах За найкра-баліст- а)
Чай наливали го-- щі осяги відділи будуть від-
лови українських жіночих ор- - значені на єпархіяльному
ганізацій Едмонтону в тім з'їзді ЛУКЖ на якому відбу-тако-ж
голови місцевих від-деть- ся дальша програма 10-діл- ів
ЛУКЖ а саме Ст Кас-літт- я музею
АСЕКУРУЄМО
Авта будинки хатні речі бізнеси
довги "ІіаЬШІіев" здоров'я життя
ШВИДКО — ДЕШЕВО — СОВІСНО
10% 1 більше опусту на будинки та
бізнеси
Телефонуйте заходьте або пишіть:
Реііш Іпшгапсе 5егуісе5
СК 7-18- 03 ЕОМООТОК АЬТА СА 4-82- 14
501 ІМРЕКІАЬ ВАМС ВІЛЮ
(напроти МсПопа11 Но(еі)
25 РОКІВ ПРИНЗНОЇ СОВІСНОЇ УСЛУГИ!
НАПРАВА АВТ І ТРОКІВ
ПЕРЕВІРКА МОТОРІВ
ПРОДАЖ ВИСОКОЯКІСНОЇ ГАЗОЛІНИ ТА
ОЛИВИ ДО АВТ
КОУ$УЕИ & 5Т&А5НОК ІТО
ОРЕКАТШС
АРТІС
12608 Рогі
ЕБМООТДО
Власник керівник:
Зборами
Анна
перед
доповідь
гостей
Нагасвська
ТА
5ЕКУІСЕ
РЬопе СК 7-11- 40
АЬВЕПТА
Маріян Страшок
55-рІч- чя Українського
Народного Дому
(Я Р) У неділю 20 травня
Український Народний Дім
відзначатиме 55-річ- чя своєї
діяльності! Того дня відбу-
деться ювілейний бенкет в
час якого заслулсеним чле-
нам будуть роздані почесні
грамоти
Ювілей Едмонтоне ь к и й
УНДім відомий не тільки в
Алберті а й усій Канаді Хто
в той чи інший час не бував
там на виставі концерті гро-
мадському вічу? Хто не слу-
хав там доповідей чи навчав-
ся рідної мови й історії? УН-
Дім понад пів сторіччя слу-
жив і служить українській
громаді і то в різних потре-
бах Там гуртувались відда-
ні громадські працівники і
щирі патріоти які багато
праці й хисту вклали в роз-
будову українського життя
Книга Для відзначення ю-віл- ею
УНДому друкується
окрема пропам'ятна книга я-- ка
подає історію едмонтон-
ської заслуженої установи
Книга буде в продажу в день
ювілею Ціна її: 5 дол
Щоб книжка ця могла ви-
йти своєчасно потрібні знач-
ні фонди Управа УНДому
закликає вас передплатити її
або стати членом-патроно- м
чи членом-фундаторо- м Іме-
на всіх членів-патроні- в (які
вплатять принай менше 20
дол) будуть вміщені в юві-
лейній книзі Членамн-фун-даторам- и
є ті хто вплатнть
будуть вміщені світлини чле-10- 0
дол або більше У книзі
нів-фундато-
рів
Управа УНДому з вдячніс-
тю приймає кожну пожертву
на видання книги В ній бу-
де висвітлена історія УНДо-
му і також на добру згадку
майбутнім поколінням будуть
подані понад 500 імен діячів і
членів УНДому
Головою дивізійників
б о Є Камінський
(М К) Головою Едмонтон-
ської станиці Братства кол
вояків І української дивізії
УНА с о д-- р Євген Камін-
ський Крім нього до управи
вибрані: заступник голови —
М Павлеса секретар — М
Кучер скарбник — Яр Цві-кілев- нч
організаційний ре-
ферент — М Свистун члени
управи — Д Радьо і В Маць-кі- в
Членами контрольної ко-
місії с Р Литвинець (голова)
П Тодорук і П Новосад
Вибори нової управи від-
булись минулої неділі 1 квіт-
ня в УНДомі на загальних
зборах станиці Головою збо-
рів був М Свистун секрета-
рював Р Литвинець
Звіт з минулорічної діяль-- !
ности склав голова інж Ю
Чорнодоля секретар М Ку-
чер і скарбник Я Цвікілевич
Над звітами розвинулась
жвава дискусія Після цього
на внесення голови контроль-
ної комісії П Тодорука учас-
ники зборів ухвалили абсо-люторі- ю
дотеперішній упра-
ві і вибрали управу на цей
рік
Протягом минулого року
управа станиці відбувала
сходини організувала зу-стріч-заб-
аву
вліті вислала до
Вінніпегу своїх делегатів на
крайовий з'їзд Члени стани-
ці брали участь у шевченків-
ських святкуваннях у Вінні-
пегу Як складова організа-
ція відділу КУК станиця ди-
візійників співпрацювала в
підготові різних концертів та
святкувань загальноукраїн-
ського характеру
У "Ювілейній книзі УНДо-
му" будуть вміщені відомості
з внутрішньої діяльності! ста-
ниці зредаговані почесним
головою станиці о мнтратом
В Лабою Станиця дивізійни-
ків приміщується в УНДомі
ЩО ДЕ І КОЛИ БУДЕ
В ЕДМОНТОНІ
Вівторок 10 квітня в авди-тор- ії
компанії Гадсон Бей від
год 2 до 5 попол : передвели-кодній-база- р
з продажем пи-
санок і домашнього печива
старанням Марійської дружи-
ни пань церкви св Юрія
Неділя 15 квітня від 200
до 530 попол в УНДомі: річ-ни- й
весняний чай молодшого
відділу "Доброї волі"
Неділя 15 квітня о 8-і- й год
веч в залі парафії Пресві
Євхаристії (65 вул — 120
авеню) передсвяточна рози-гр- а
і бінґо на шинки Усіх за-
прошують
Вісті а Вінніпсґвд
Наради Канадської етнічної пресової федерації
були корисні й цікаві
З успіхом пройшов ЗО і 31
березня з'їзд Канадської ет-
нічної пресової федерації На-
ради були корисні й цікаві
Згадана федерація є орга-
нізацією часописів які дру-
куються неанглійською і не-французьк- ою
мовою З'їзди
відбуваються щодпа роки
Сьогорічний з'їзд мав місце у
Вінніпегу в готелі "Алексан-дрія- "
і в "Монарк Лайф" На-
ради пресової організації бу-
ли получені з нарадами Ма-нітобсь- кої
громадської ради
З'їзд був підготований дбай-
ливо тому й наради були ді-
лові
На з'їзді переобрано упра-
ву федерації Головою управи
с Бруно Тенгунен його за-
ступником Чарлз Доячек
видавець "Канадійсь к о г о
фармера" Членами управи с
видавці та редактори укра-
їнських німецьких італій-
ської та хорватської газет
Почесним головою управи с
міністер іміграції та грома-
дянства п-- і Елен Феркло До
управи належить теж суддя
В Линдал минулорічний го-
лова управи
Завдання преси Одним з
основних завдань федерації с
й надалі плекати добросусід-
ські відносини окремих націо-
нальних груп у Канаді і спів-
працювати для загального
добра На нарадах підкреслю-
валась роля преси національ-
них груп у висвітленні ста-
новища Канади в міжнарод-
них взаєминах Вона теж ви-
конує добру роботу для під-
тримки і зміцнення свободи й
демократії в Канаді
Головну увагу в час нарад
і дискусій приділено питай- - [
ню гармонійної й органічної
канадської культури скла- -
деної з багатогранної куль-- 1
турної спадщини і традицій
різних народів _ і
На пленарному засіданні
учасники з'їзду визнали знач-
ні заслуги та віддану працю
дотеперішнього голови феде- -'
' рації судді В Линдала як
також п- -і М Гнкавої 1
Мозаїка Коронним висту-
пом на нарадах була промо-в- а
президента Манітобського
університету виголошена в
час спільного обіду Д-- р Г Г
Сандерсон не тільки дав чіт- -
ОЛЕКСІЙ ГОЛУБ ВИЇХАВ
ДО СССР
Олексій Голуб совстський
біохемік минулого тижня
вернувся з Голляндії до СС-
СР І
Справа Голуба 35-річног- о?
совстського дослідника ви-
кликала минулого року вели-к- у
сенсацію в Голляндії Го- -
(
_ і %™ „„„„іт отттма тім І
від совєтського амбасадора
наказ вертатись додому Го-лубо- ва
дружина послухала
а її чоловік — ні Амбасадорі
П Пономаренко та його
службовці намагались затяг-
нути Голуба до літака Однак
на оборону Голуба виступила
голландська поліція а гол-
ландський уряд дав азиль со-вєтсько- му
біженцеві
У вівторок 27 березня чесь-
кий літак забрав Голуба з
Амстердаму Голляндсь кий
службовець після довшої роз-
мови з Голубом сказав що
совстський науковець вернув-
ся додому "з туги за рідни
ми без ніякого силування"
Совстська амбасада в Ам-
стердамі негайно склала за-
яву що Голуб покинув Гол-лянді- ю
тому що його "пере-
бування в цій країні було ви-
користовуване для здобуття
інформації про Совстський
Союз"
Б Кордюк вернувся
до Німеччини
Після поїздки по Канаді
д-- р Богдан Кордюк голова
Політичної ради ОУНз при-
їхав до Ню Иорку звідки
вернувся до Мюнхену де він
живе
Останню свою доповідь у
західній Канаді Б Кордюк
виголосив у Ванкувері 25 лю-
того
кий а і глибокий виклад ро-
зуміння канадської культури
та канадської національнос-
ті! Етнічними групами в Ка-
наді — сказав він — є всі ті
що прибули сюди на протязі
історії Канади Тільки іидія-н- н
не с етнічною групою
Всіх поза індіянами ділить
тільки час коли вони прибу-
ли до Канади
Всі народи що прибували
до Канади приносили зі со-
бою культуру своєї батьків-
щини Цю культуру вони
переливали опісля на своїх
дітей та нащадків До двох
великих пнів англосакської і
французької культур долучи-
лась культура середньоєвро-
пейських народів Канада є
сьогодні мінїятурою Об'єдна-
них Націй Добре сталося і
добре діється — говорив д-- р
Сандерсон — що ці культур-
ні первні різних народів збе
рігаються бо в тому саме по-
лягає багатство Канади Це
створює культурну мозаїку
чи музичну симфонію де є
цілі ґами різних тонів а ко-
ли їх гармонійно лучити о-держу- смо
один могутній звук
Цією гармонією в нашому
щоденному житті є взаємне
вирозуміння й пошана не
тільки до ціннощів власного
народу але також наших су-
сідів
Льояльність Ще одне важ-
ливе питання заторкнув пре-
зидент Манітобського універ-
ситету а саме питання льо-яльнос- тн
канадського грома-
дянина супроти народу з я-ко- го
він вийшов Було б нон-
сенсом і великою шкодою
якщо б ми позбулись льояль-ност- п
супроти свого народу
Сумнівної вартости є ті лю-
ди — говорив д-- р Сандер-
сон що вирікаються свого
рідного пня а на кожному
кроці хочуть підкреслювати
що вони забули свій народ
Це неприродне і шкідливе
явище
Хто бере шлюб і присягає
вірність своїй дружині той
не відрікається свого батька
н матері — сказав промовець
Поганин той син що одру-
жившись забуває про батька
і батьківський дім Льояль-
ність до рідного пня існує в
Канаді вона розвивається
Це довгий процес якому не
доцільно протиставитися бо
це тільки приносить шкоду
одиницям й цілій канадській
спільноті
Промова президента уні-
верситету була переплітана
дуже влучними прикладами
Він напр запитав що да-
ла б нам монотонність одягу
монотонність культурних і
політичних поглядів тощо В
інтересі росту Канади він до-
ручав ці многогранні вартості
різних народів розвивати а
до скарбниці Канади й вихо-
вання поколінь вибирати все
найкраще в окремих народів
Якщо йдеться про українців
то д-- р Сандерсон підкреслив
велику любов нашого народу
до хорового мистецтва та му-
зики Це здібності що рідко
зустрічаються в інших наро-
дів
М Мар
Чим ти хочеш бути?
У Східному Берліні за Уль-бріхтов- им
муром люди все ж
розказують жарти Один з
них такий
Ходить Хрущов з Ульбріх-то- м
тихою вулицею у Мос-
кві Проти них надбіг хлоп-
чина Хрущов зразу спинив
його :
— Чий ти хлопче: хто твій
батько? хто твоя мати?
— Мій батько — Нікіта
Ссрґсєвіч Хрущов а мати
моя — совєтська 'родіна'
— Чим ти хочеш бути як
виростеш? — питає задово-
лено Хрущов
— Космонавтом
Приїхавши до Східного
Берліну Ульбріхт зразу спи-
нив на вулиці першого стріч-
ного хлопчину:
— Чий ти хлопче : хто твій
батько? хто твоя мати?
— Батько мій — Вальтер
Ульбріхт а мати моя — Ні-
мецька демократична респуб-
ліка
— Чим ти хочеш бути я-вирост-
еш?
— спитав Уль-
бріхт погладивши задоволе-
но свою борідку
— Сиротою
"Сатердей Найт"
ВУЛИЦЯ ЛИПОВА Ч 44
СПОГАДИ ПРО ГІМНАЗІЮ В СТАНИСЛАВОВІ (5)
д-- р Тимотей МАЦЬКІВ
Будучії в шостій гімназійній клясі я простудився
і набрався поважної недуги легенів Лікарі порадили
мені їздити в час шкільних фері'й на південь над море
вигріватись у надморських та на сопці В слід за тою
порадою щороку себто в 1911 1912 і 1913 рр лід
час шкільних ферій я їздив над море переважно до
купелевих місцевостей Італії Тоді оглядав австрійські
альпейські місцевості як Зальцбург" Іннсбрук Меран
відпочинково-купелев- і місцевості як Бад-Ґашта-йн і
Блед а коло підніжжя Альп — відоме озеро Ля Ґарда
На ілівніч від того озера околиця — дуже дика і не-
привітна Оповідають що Данте там писав "Пекло"
першу частину "Божественної комедії"
Найчастіше і найдовше я ио'бував у Ріміні коло
Анкони Туди приваблювала мене гарна піскова іпляжа
сталі соняшні дні і добра температура моря й повіт-
ря Звідти я їхав оглядати Равенну і маленьку само-
стійну республіку положену на вершку горн: Сан Ма-
рію Під час подорожей у тих літах я побував на Лідо
у Венеції у Порторозе коло Трієсту на острові Бріоні
і в Полі на півострові Істрії Досить довго я лікував-
ся і в Аббації коло Рієки Південне сонце вигрівання
у 'піску й купелі в морі допомогли мені вернутись до
цілковитого здоров'я
Коли в 1905 р я зачав ходити до гімназії стрий
примістив свого сина Михайла учня 4-- ої кляси поль-
ської гімназії і мене в бурсі товариства ім св о Ми-кол- ая
при вул Ґолуховськнх яка в той час уважалась
за найліпшу бурсу в Станиславові Товариство св Мн-кол- ая існувало при станиславівській катедральній цер- кві а в його члени приймались тільки "старорусини"
себто москвофіли Проводили у тому товаристві ка- нонік станнславівської капітули о Іван Лнтвннович та
о М Семенов катехит польської гімназії який теж
був префектом у бурсі Ясна річ що в бурсі панував
чисто москофільський дух який прищеплювали учням
за допомогою пропагандивних книжечок видаваних
товариством ім Качковськоко іКрім книжечок для ве-
дення пропаганди в бурсі був окремий університетський
студент який мав завдання "опікуватись" учнями го-
ловно з нижчих кляс і прищеплювати їм "москофіль-ств- о
Коли після вакацій 1907 року ми з'явились у бур-
сі управа 'бурси проголосила що всі учні української
гімназії мають переписатися до польської гімназії Ме-
їтносюькотгоого нрацозіопноарляьднжоегнонявибхуолваоннпяозбУавчинті и баутчьнкіив уяккриа-х
були москвофілами переважно із священичих родин
сппорлаьвсдьікоїпокДинеуклілиькаукурчанїнівськмуіжгімнниамзіию і і я певрідемйшовлиилисдьо
покидати українську гімназію і за це викинено нас з
бурси Для солідарности з нами покинули тоді бурсу
також деякі старші учні що ходили до польської гім-
назії як мій 'брат Михайло Іван Німчук Михайло Стру-тіінськ- пй та інші В бурсі лишились самі т зв каца-
пи Після першої світової війни і після смерти 00
Лптвиновича та Семспова будинок бурси перебрав
станиславівський єпископ і таким способом зникла
остоя і гніздо національних відступників
По викиненню з бурси я примістився на приват-
ній "станції" за лекції себто я одержав мешкання і
цілковите удержання за поміч у науці молодшому слаб-
шому учневі І так починаючи від третьої кляси аж
до матурп я утримувався виключно з уділювання
"лекцій"
Мої зв'язки з рідним селом щораз більше обрива-
лись тим більше що я навіть під час шкільних вакацій
мав лекції з учнями які мали т зв поправки себто
після вакацій мали скласти доповняльні іспити з одно-
го чи двох предметів і якщо здали переходили до ви- щої кляси Очевидно що такі лекції були добре опла-
чувані Коли ж на весні 1911 р померла моя бабуня
яка мене виховала мої зв'язки з Побережем зовсім
обірвались
Восени 1911 р опікунський суд провів приписану
законом контролю мого майна яким відав мій стрий і
визнав що не все було в порядку Тоді суд переслухав
директора д-- ра М Сабата щоб одержати ближчі ін-
формації щодо моєї особи і моїх іплянів Директор по-
дав про мене якнайкраще свідчення і заявив що я більше не вернуся до села господарювати Після цього
опікунський суддя запропонував директорові Сабатові
взяти опіку надо миоюЛДиректор погодився але під
умовою що суд зліквідує моє нерухоме манно бо він
не має часу і змоги ним займатись Опікунський суд
прийняв пропозицію директора звільнив мого стрия
від обов'язків опікуна настановив моїм опікуном ди-
ректора М Сабата та наказав ліквідацію всього мого
майна Мою загородз' як я вже згадав купив стриїв
син Олекса дещо з грунту купив стрий а решту ви-купн- ли побережани Випродаж принесла понад 12000
австрійських корон В ті часи це було поважна сума Всі гроші випозичено на гіпотеку дому в Станиславо-
ві яка несла 8$ що давало на рік 960 корон чистого
прибутку
Таким чином я відразу став матеріяльно зовсім не-
залежним і мав власні засоби щоб дозволити собі на
щорічні досить коштовні поїздки за кордон не змен-
шуючи при цьому капітал}' Рівночасно із зміною опі-
ки я замешкав у домі директора Сабата Він не був
одружений Дім вела його мати вдова по священикові
жінка освічена розумна та громадськії активна якій я
сбтаигаптеондідюобрзогКоразйаоввдоягчоую'ВидУілувосуьмЛійьвоквліясіная соудмеурж4а0в0
корон річно аж до закінчення університетських студій
Обидва іці джереда доходів уможливлялн мені студії
у будь-яком- у не тільки крайовому але й закордонно-
му університеті і я міг спокійно дивитися у майбутнє
І все було б гаразд якби не війна і не девалюація
грошей яку вона принесла з собою В 1911 році цьо- го не 'можна було передбачити і за це я не можу до- рікати ані судові ані директорові Са'батові бо вони
ббаижв алуиГадллиячимнеінежтеіблрьаккиамдиобрі атихЗрещшотоюсиділ1и945наріґкрузнрот-і
Поволі зближався червень 1913 р а з ним іспит
зрілостн який я склав з відзначенням Радість абітурі- єнтів 'була велика коли ми могли скинути гімназійні
мундурки одягнути цивільний одяг і включитися у
у вільне 'студентське життя Зараз після матури опікун- ський суд на пропозицію мого опікуна визнав мене повнолітнім і звільнив з-п- ід опіки Я став вповні само- стійним громадянином
Про свої дитячі і шкільні роки згадую з мелянхо- -
лією і приємністю та головно з вдячністю для тих усіх
дорогих осіб що допомогли мені осягнутії першу мсту
мого життя Хоч пережив я трагічну втрату батьків та
інші прикрощі все ж таки то були часи щасливі роки
перших молодечих мрій і надій одним словом часи
значно щасливіші від тих які прийшли потім і яких я
не передбачав покидаючи мури гімназії добрих і при- вітних учителів та сердечних друзів-товариші- в Біль-
шості! з них я вже більше в наслідок війни не стрінув
у житті і на жаль напевно вже ие стріну