Ukrainski Visti, June 06, 1963

              СТОРІНКА 4
українські бі
ЖшПЇАІгЧІА КЕІУТЖ—
УітяТіїеькпА кптолііііькіїй тижневик МмпЬсг Сапайіап иеекіу "елуир"
Аіиае Спілка "Українські Вегі" під адресою: МОдК
ТТкгаіпіап Ксиз РиЬІІчЬегз Мтііей 109(17-3- 7 Зігрсі Есішопіоп
Телефон СА 2-57- 08 Рпопе
Річна передплата в Канаді $350 Уоагіу ЗиЬзспрІІоп іп Сапасіа $350
Поза Кап пою 5-10- 0 Оиїзісіе Сапаиа ?-'и-
и
Зиіпа а лресп: 10 центів Впдапні'к спілка пс відновіте з і оголошені
"АиШогігесі аз зесопсі сіазз таН Ьу Шє Рочі ОНіср иерптітепі ОПаи--а
аіісі Гог раутепі ої розіаге іп сачп"
У1перші що&$шз& вмжштгрш
СУМНА ВІСТКА З РИМУ
У дсш празтіка Пресвятої Тропці'
в понеділок 3 червня опівдні майже псі
рнліосгапції снігу переррали спої знп-чаїїп- і
радієві передачі щоб понідомп-тї- і
про смерті Святішою Отця Наші Ьтл-п- а
XXIII
'Шістку ию прнііпятп :їі жалем і смут-
ком не лише вірні Католицької Церкви
іле її усі християни а також багато пс-лрпстіі- яп
що з глибокою пошаною та
подивом гляділи па діяльність цього ве-
ликого керіїшнка Католи-цько- ї Церкви
Зшокіпііим Пішою Іваном XXIII відійшов
у вічність один з пііібільнпіх лаіі'ч у
!Ю00-ліпіі- й історії Католицької Церкви
за яким сумують вірні усіх віровизнань
а її багато людеі що с недовірками
Хоч час ното володіння па престо-
лі св Петра був иаіікоро гіііпіі у нашому
сторіччі та хоч 'перед своїм вибором на
Христового Намісника буя дуже мало
відомий то за короткий час свого во-
лодіння він здобув собі надзвичайну по-
пулярність у цілому світі
Хоч Папа Іван ХХШ 'був вибраний
паті о ю вже у глибокому віці бо був
значно старшин як другі папи нашого
сторіччя то як папа виявив надзвичай-
ну енергію нідприємчивість у своїй
діяльності й з'єднав собі прихильників
серед всіх л-риспіянсь-
кпх віровизнань а
па'ніть серед не-хрнстч- пн
ЖИТТЄВИМ ШЛЯХ ПАПИ ІВАНА XXIII
Папа Іван ХХШ народився 25 листо-
пада 1881 р як Анджелло Ронкаллі ч
Сотто іль Лонге и діенезії ГЗергамо 10
серпня 1904 р був руконол ожени іі на
священика а в 1925 р одержав єпископ-
ські свячення й був призначений з титу-
лом архиеписк-оп- а Апостольським візи-таторо- м
до Болгарії па якому то стано-
вищі 'нін перебував 9 років У 193-- 1 р
був він (призначений Апостольський Де-
легатом до Туреччини і Греції Після 10:
річтого побуту з Туреччині в 1944 р буп
призначений Атісстольським Нунцієм у
Франції В січні 1953 р був імеїпваниі'і
кардиналом та латріярхом Венеції 28
жовтня 1958 р був вибраний напою й
прибрав собі ім'я Іван ХХШ
Папа Іван XXIII був чи не єдиним Па-
пою що знай слов'янські мови Під час
свого побуту на християнському Сході
він вілзчин поправно болгарську "мову а
вслід за тим розумій не зле й другі сло-
в'янські мови Замітне шо на християн-
ському Сході він розпочинав свою д-хо-
апу
то він кйаоргіоєроуголаосоисвтанпнеірмед дсовок€уімоенстмоерм-
тю було 'послання з нагоди 1100-річч- я
приходу св Кирила й Методі для голо-іпенн- я
Христачої віри до слов'янських
країн
ПАПА ДУШПАСТИР
Коли -- кардинал Ронкаллі був вибра-
ний папсю він заявив що коч багато
людей сподіваються від нього що він
виявить себе добрим дипломатом чи на-вії- ь н інших прикмет і талантів то мо-
вжаунтіь ббоутвиін в вссвеоїсхвосєпождиітвтаяннбяухв рдоушзчпаас-ртиор-е- м
лі І цяіі дзуалшипшаситтньрсяськдаушрпеавснтіисртеьм прноаядва-- лялася у всій діяльності Шли Івана ХХШ
Вже в самих початках свого архнєрей-сти- а він склав шляи далекойдучнх цер
Сенатор Філіп А Гапт попав
наїрозгляд сенату ЗДА про-
ект лібералізації американ-
ського іміґраційного закону
Пропозиція сен Гарта із стей-т- у Мічіґал зроблена від іме-н- и
35 сенаторів обох партій
Законопроект радить вида-
вати щороку 250000 квотних
віз нову мето-
ду розподілу їх і ліквідуючи
дотеперішню систему квот за
національним походженням
що існувала на підставі зако-
ну про іміграцію та натуралі-
зацію від 1952 року
Запропонована кільк їсть
250000 віз яка перевищувала
б теперішнє число видаваних
щороку віз на 94000 мас бу-
ти розподілена так: 50 тисяч
віз має бути зарезервовано
для втікачів незалежно від
квотних обмежень 120000 ма
с бути розподілене поміж кра-
їнами пропорційно до їх емі-
грації до ЗДА протягом остан-
ніх 15 років 80000 віз мас бу-
ти розподілене поміж країна
ковних реформ По -- ціп і п і і Гнили й по-
станови Римського Дієнезатьпоп Сино-
ду скликаного па йото бажання По піп
лінії мав іти і 21 Вселенський Собор я-к- ий
ніч скликав а якою не чепіл докін-
чити Провідна ідея цього Собору була:
через більшу обнову впутрі католицької
Церкви У10КІІ1СТІІ шлях до цілковитої сд-єдпос- іп
християн
Цей великий задум ІІппн Івана ХХШ
що зразу виглядав усім майже неможли-
вим до здійснення 'вже тю 'Першій сесії
Собору набрав виглядів можливості! По
цій сесії Собору були голоси різних цер-
ковних нскаїолііцькпч' груп що хоч пов-
на єдність Хрпсювоі Церкви є далі не-
можливою річчю і її здійснення було П
прямо чудом то тепер після сесії Собо-
ру вони вже вірять в чудо яке Л'ОЧ не є
близьке до здійснення гле є можливе
Якщо --поглянемо па діяльність панів
останніх десятиріч ІО їхню діяльність
можна б приблизно схарактеризувати
так: Лев XIII займався робітничими пи-
таннями і з'ясував сіап-лнпц- е Церкви
до соціялізму св Папі Пій X займався
справою модернізму що загрожував
Церкві пігутрі Вемеднкг XV клопотався
проблемами Ггнропп шо виринули після
першої світової війни Пій XI заключнії
з італійським урядом Лятерапську умо-
ву і завів мир в Італії між Ватпканом і
італійською республікою Пій XII вия-
вив велику нідприечпвість та енергію в
ладнанні проблем що виринали під час
і лісля другої світової ш'йни Іван ХХШ
перший раз в новітній історії Католиць-
кої Цсрк-2і- і висунув справу Церкви як
світової справи для цілого людства Як-
раз в цьому вій показав себе вповні
Вселенським Душпасгнрем Цій справі іі
присвячені його дві енцикліки - соці-ильна- :
"Мати її вчителька" та недавня:
"Мир на землі" Обі вони мали великий
вилив у цілому світі
ПАПА ІВАН І УКРАЇНЦІ
Па-п- а Іван ХХШ заслуговує па окре-
му вдячність нас вірних Католицької'
Церкви українського-обряд- у Він розбудував і поширив організа-
цію наших єпарл'ій і екзархій у Півден-
ній А'мернці Австралії і Західній Півро-
ті і
За його архнєрейства в Римі від-
крито повий будинок середньої школи
— Малої Духовної Семінарії Ми в Ка-
наді що безнастанно клопочемось спра-
вами шкіл повинні належно оцінити цей
дар Панн Івана ХХШ дтя нас
Немає ні одного українця в цілому
світі який не знав би про несподіване
звітьчепни первоієрарха Української Ка-
толицької Церкви Митрополита Кнр йо-сиф- а (Сліпого) Для нікого не є таєм-
ницею шо Папа ввесь час турбувався
долею українського Мптрополнта-в'язп- я
і надзвичайно радісно і щиро (привітав
його і іпримістив у Ватикапі Кажуть що
на 'бюрку Папи увесь час була світлина
Митрополита Кир Йосифа неначе при- гадуючи Папі судьбу українського Мит-
рополита
Коли сьогодні 'враз із іцілиді світом
клонимо голову перед тінями Великого
Найти й молимося --за спокій Його душі
то долучуємо рівночасно паші молитви
зі побажання щоб його наступник про- довжував і здійснював великі задуми по- кійного Івана ХХШ
Пропонують злагіднити іміґраційний закон ЗДА
застосовуючи
ми поза залізною півкулею
залежно від числа їх населен-
ня З цієї останньої категорії
жодна країна не може дістати
більш як 3000 квотних віз
Країни західної півкулі за-
тримають свої дотеперішні
безквотні привілеї
Проект сен Гарта також за
певняє що за новим законом
кожна країна дістане не мен-
ше віз ні:к за теперішнім за-
коном за ІИНЯТКОМ того що
максимальна квота визначе-
на тепер не перевищить 25- -
000 мінімальна квота збіль
шується до 200 Теперішні
квоти становлять 65361 для
Великобританії і 25814 для
Німеччини — єдині країни но для них квоти перевищу-
ють 25000 — і мінімум 100
для багатьох африканських
азійських країн і Середнього
Сходу а також для деяких
малих європейських країн
За новим проектом 60% віз
будуть призначені близьким
родичам американських гро
Акк'п
мадян або чужинцям що по-
стійно перебувають у ЗДА
Ступінь споріднення ще оста-
точно не визначено Теперіш-
ній порядок позаквотпих прн-гілеї- в
для дружини або дити-
ни американського громадя-
нина прото поширюється та-
кож на батьків американсько-
го громадянина Отже перша
перевага буде дана дитині
дружині або батькам чужин-іх- я
якому дозволено на по-
стійне перебування у ЗДА
Решта 40% кпогових віз бу-
дуть розподілені іншим імі-ґрант- ам
Особи з потрібною
спеціяльністю що мають те-
пер право на візу в першу
чергу також будуть допущені
поза квотами
Також передбачаються змі-
ни в теперішньому законі що-
до {мігрантів азійського і ти-
хоокеанського походження У
цьому відношенні дотеперіш-
ній закон був часто і слушно
критикований як расово ди-
скримінаційний
УКРАЇНСЬКІ ВІСТ! О'ЧПРВНЯ 1ЯМ ЧИСЛО 31
Осип Олесьиів людина яка знайшла
поїм
для українців Нападу
МЛТЕРІЛТ1Г ДО ІККІЗЛКШІН Іі КАНАДІ
ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО
--— [ Ижс-- куди кориснішим був
II ІО иіі'П'ШіГЬКІШ І виїзд ті працю до ЗДЛ до
— ' можна було па дна -- три роки
Головним товчком еміграції заробити скільки грошей щоб
українського селянина за мо-
рс було п першу чергу її о ге
економічне становище хоч не
менш сажлнпнм чинником бу
лн теж політичні соціяльш ся до поправлення скономіч-обеташіп- л
які пат п Ги- - лот положення о-лпч- іші
під кінець минулого еоблпг0 па Лемківщині але
стпліітя Дуже цінним цікп-цон- л не розв'язувала болючої
пилі джерелом для пізнання проблеми нереласеленпя
історії тих років г книжечка
д-р- а Осина Олееькова видана
"Просвітою" у Льнопі 1895 ро-
ку п з "Про вільні землі"
У цін книжечці д-- р О Оле-
ськів переконливо оннсус: не-відрпд- ие
матеріяльпе поло-
ження селянина в дев'ятдеся-тн- х
роках минулого століття
коли саме почпналіся емігра-
ція до Канади
"З нас п Галичині пише
пін виносили після дат
статистичних пересічні уро
жаї пшениці жита ячменю
вівса в літах 1882-189- 1 округ-
ло півосьма сотнара метрич-
ного т с 750 кільограмів (1 кґ
2 анг фунти ВЮ К) з гек-
тара (І гектар 217 акра)
Мислячи селянське збіже по
5 злр (2 дол) за 100 кільог-
рамів буде пересічна вартість
брутто цілої продмщії з гек-
тара: 37 злр 50 і:р Па роди
ну з о душ вартість цілої
продукції' брутто виносила в
останнім десятиліттю 3 3750
злр= 112 злр 50 кр Але гос-
подаревії плодів спосї землі
проїсти не вільно
"На сам засів потребус ли-
шити иа 3 гектари 6 корціп
збіжжя вартості! ЗО злр по
датки насм або утримання ху-
доби робучпї й інвентара мер-
твого винесуть з 50 злр —
а осталпх 32 злр 50 кр міг
би господар із свосю родиною
яко заплату за цілорічну пі-
шу роботі" коло грнту і про-
цент від гартостн свойого
манна зужити на прожиток
(їду убрання опал) Міг би
коби не треба сплачувати дов-
гій коби не асекурація кон-
куренція до школи і церкви
підтримування будинків гос-
подарських випадки в родині
получені з коштами (уроди-
ли слабість весілля смерть)
такси спадщини і многі инші
"Кілько властиво лишаєть-
ся господаревії осьмо-морґово-- му
то значить по просту на-
шому пересічному господарева
на прожиток? От пару рим-
ських на рік або як зійдеться
кілька видатків нараз напрн-мі- р
кажуть ставити муровану
церкву і школу то не лишень
нічого не лишиться але ще
грубо треба задовжитися В
тих цифрах лежить ключ не
тільки до еміграції не тільки
до зрозуміння матеріяльного
положення нашого люду але
таки до порозуміння положен-
ня цілого народу Воно таке:
Щонайменше 90 на 100 всіх
руських душ в Галичині не-
має з чого жити як не заро-
бить на обшарі двірськім"
Описавши положення селя-
нина приходить до висновку:
"Отже ж так: о зарібок
трудно ґрунт дає тільки хіс-н- а
що дах над головою і зак-
ришку до борщу тому лю-
ди тратять розум і рвуться до
безглуздої еміграції в Брази
лію" (стор 5-- 6)
Ця "бразплійська гарячка"
почалася тоді коли в 1892-9- 3
рр настав застій V праці в
ЗДА з причини депресії і укра
їнські селяни які виїхали до
ЗДА на працю стали безро-
бітними Багато з них навіть
повернулось додому не заро-
бивши грошей
У таких країнах як Данія
Швеція Німеччина а навіть
у деяких австрійських провін-
ціях надмп сільського насе-
лення переходив до міст до
фабрик до торгівлі або орга-
нізовано емігрували на постій-
не поселення за море Фабрик
у Галичині тоді майже не бу
ло торгів ія ппомисловість
ремесло були в чужих руках
і українському селянинові до-
ступ до них був замкнений
Неграмотність була теж ве
ликою перешкодою у поліп
шенні селянської долі Се- -
зонова еміграція звернена го-
ловно до Німеччини у час
жнив чи в меншій мірі до
лісної праці 2 Швеції та ще в
меншій мірі на сінокоси до
Швапцарії приносила деяку
користь для селян але все
це не вистачало на дальшу
мету
сплатити дштп і докупити на
ру моргів поля коли були на
продаж Цч "американська"
еміграція значно причинила
і '
пали селянства
і
і
і
—
—
—
—
і
—
-
врешті в половині дев'ятдеея- - і тих років коли в ЗДА настала
депресія майже зовсім прнпп- - І
лилася
Тоді то й попалася "брази- -
лійська горячка" про котру
О Олеськів згадує і перед кот-
рою лересгерїгас селян:
"Якби мені хто сказав в од-
нім слові стачити чим єсть
для наших емігрантів Брази-
лія відповівбнм : г р о б о м —
Не тільки гробом всякої на-
дії на ліпшу будучність але
таки дослівно гробом" (стор
Ю)
Обговорюючи різні країни
куди селянин міг би виїхати
на постійне поселення Олесь-
ків зупиняється на Канаді:
"Нині єсть Канада одино-
ким краєм на світі в котрім
дістає кольоніста землю і то
в значнім просторі з а д а р м о
і в котрім кпльонізація добрр
уладжена правильно і з по-
житком для осадників посту-
пає" (стор 27)
Олеськів описує Канаду з
такою докладністю що тре-
ба подивляти його обзнайом-леніст- ь
з економічними об-
ставинами з кліматом полі-
тичним устроєм краю наділа
ми які одержують поселенці
і т п Щоб наочно перекона-
тися про відносини в Канаді
— підготовити грунт для по
селення українських емігран
тів він вирішив особисто пої
хати до Канади і то на влас-
ний кошт
"Отже ж для того щоби
першим кольояіям руським
запевнити поводження виби-
рається цего літа (1895) на
жнива виправа руська до Ка-
нади зложена з д-р- а Олееь-
кова професора господарства
в семінарії учительській у
Львові і двох делегатів — се-
лян котрі їдуть яко відпоруч-ник- и
господарів маючих гад-
ку перейти на кольонії до Ка-
нади
"Цілею виправи єсть про-
стелити дорогу першим на-
шим кольоністам указати їм
найтаншин спосіб подорожо
вання Енблатн добру околи-
цю в котр:н розвій господар-
ства мав би запевнену будуч-
ність внзнекатн всі полегші
які уряд чи залізниці дають
деколи тим емігрантам кот-
рі вміють о то статися
"Для виправи а властиво
для провідника її Канада не
есть чужа Що можна було
довідатися о ній чи то о зем-
лях о розселенню прерій (сте-
пів) лісів і краю мішано-
го чи о кліматі чи о сту-сулк- ах рільничих промисло-
вих і торговельних о урядах
ІІІІИІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ
П Мартин - міністер закордонних справ
На пост міністра закордон-
них справ іп якому колись Л
її Нірсон пмяшін спої здібно-щ- і
новий прем'єр Канади
пріїиіачнії свого головного
сііігшрнціпіі'іка Пола Марти-
на
мін ]] МАР ПІН
Пол Мартин (чи радше
зфранцузька — Поль Мар-
тен) народився 1903 року в
Оттаві в сім'ї робітника Фі-
ліп Мартен і його дружина
Люміна Шуїнар крім Пола
мали ще десятеро дітей
У дитячому віці Пол захво-рі- ц
на спинний менінгіт — не-
дугу яка послабила його ор- -
і управі краю о услів ях ко-льоніза- ції
це все вистудіова-н- о
не тільки з книжечок кот-
рі правительство для інформа-
ції емігрантів видає але зі
статистичного річника Кана-
ди і з многих географічних і
економічних наукових праць о
Канаді і з переписки з орга-
нами правительственнимн і
самими кольоністами (галиць-
кими німцями — ВЮК) осі-
лими в Канаді Ходить тепер
отже ж о оглянення власни-
ми очима о вибір околиць і
подрібне внелідження ваяші-шн- х
точок відносячихся до
тамошнього способу господа-рованн- я
висоти потрібного
капіталу і взагалі всего що на
нніття кольоністи вліяти мо-
же Так буде в спосіб прак-
тичний розпочата еміграція на
кольонії котра не може пр-рей- ти
в дике покидання сво-
його і гонення у світ за лас-тя- м вже хоч би для того
що кожднй чоловік мусить на
себе на дорогу видати звиж
120 злр" (стор 36)
Олеськів був чи не єдиним
у той час українським Інтелі-
гентом який вивчив англій-
ську мову і володів нею на-
стільки добре що міг без тру
ду читати англійську літера- -
рядовими колами (до мініст-
рів включно) писати обшир-н- і
меморандуми у справах е-мігр- ації відбувати конферен-
ції з представниками канадсь-
кого уряду і приймати англій-
ських у Галичи-
ні
Ще довгі роки по смерті
д-- ра Осипа Олееькова (1903)
українці не мали доступу до
тих урядозих кол з якими
Олеськів мав зв'язки і втішав-
ся їхнім довір'ям
ВИБОРЦІ ЕДтопіоп №)ПУ00(1І
Зобов'язуюся поробити старанні за-
ходи українська у вищій
школі (гай скул) рахувалася як кре-
дитовий предмет вписах на уні-
верситет
СТОЮ УРЯД ЛЮДЕЙ
ЧЕРЕЗ ЛЮДЕЙ
І ДЛЯ ЛЮДЕЙ
голосуйте
ііііііііііііііііпіііі
ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ!
мова
при
гашзм і тимчасово паралізу-
вала До школи позив його
віиюм його брат Наполегли-
вість Пола перемогла псі пере-
шкоди і пін своїм завзяттям
викликав поділі своїх товари-
шів у школі
Протягом трьох років він за-
кінчив коледж Ст Александр
у Квебеку Коли мав можли-
вість працював для заробіт-
ку Під шостої години вранці
він їздив три милі до фабрики
до заробляв 125 дол на годи-
ну він доставляв харчі до
хат із крамниць розноснії г-
азет був "танм-кіпером- " иа
перегонові іі трасі а врешті
працівником міністерства лі-
сів
Перший зароблений доляр
дозволив йому відкрити ощад-
но конто з банку яке допо-
могло йому (він теж отримав
стипендію) записатись до То-ронтськ-
ого
університету і здо-
бути там бакалаврат і ступінь
магістра філософії (М А) В
Торонті пін учився в като-
лицькому коледясі ім св Мн-хаї- ла
а свою фінансову по-
зицію поліпшував працею до-
мового сторожа Згодом він
читав лекц'ї у цьому коледясі
і водночас вивчав право в Ос-г- ут
Голі
Мати Пола Мартина (вже
небіжка) не раз згадувала та-
ку картину з життя свого си-
на На фспії він приїжджав
додому з двома валізками —
в одній були його особисті ре-
чі в другій — книжки Коли
лона докоряла йому що не
слід постійно вчитися Пол
відповідав "Я не можу доз-
волити собі на втрачений ні
одної хвилини"
"І справді він ніколи не
Етрачав її" — розповідала но-
го мати
Пол Мартин закінчив прав-
ничі студії в Гарвардському
університеті Після цього сту-
діював у кембриджському Трі-ні- ті
Колледжі і в женевській
Школі міжнародних студій
Від 1931 до 1937 року Пол
Мартин віз адвокатську кан-
целярію у Віндзорі Онт 1935
року був вибраний на посла
федерального парляменту і з
того часу був одним з най-
більш надійних діячів лібе-
ральної партії
Пол Мартин був членом ка-
бінету міністрів Мекензі Кінга
і Ссн-Лора-
на В час війни і в
повоєнні роки він брав участь
у багатьох міжнародних зу-
стрічах і нарадах
Помер голова УСГ
У Торонті 25 травня помер
Юрій Дякунчак голова кра- йової управи Української
ТУРУ а також вести обшнрнс ] Стрілецької Громади
листування з канадськими у-- і Колишній адвокат і суддя
відвідувачів
щоб
ЗА
д-- р ІО Дякунчак був поруч-
ником української армії в час
ВИЗВОЛЬНОЇ ЕІЙНИ
РЕСТОРАН У СЕРЕДМІСТІ
ЕДМОНТОНУ
Кігіега КезГаигапІ
10064 - 100 81 Ейтопіоп
Рпопе: СА 4-23-
82
напроти готелю Мекдоналд
власник І Тимчишин
Поручає себе увазі Шановного
Українського Громадянства
Едмонтону та околиці
Рісага Ь ]Щ І ІІВЕК АЬ
Іпзегіесі Ьу ЕсітопІоп-іГогУоо- сі ЬіЬегаІ Акз'п
ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ1І1ІІІІ1ІІІІІІІІІІІІІІІІІИІІІІІІІІІІІ1