ucwe0796 |
Previous | 3 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
ЧИСЛО 45 14 ЛИСТОПАДА 1003
У ФОРТ САСКАЧЕВАНІ КОЛО
ЕДМОНТОНУ (1)
СПОГАДИ І ПОМІЧЕНИЙ Д-Р- А Т МАЦЬКОІІА
Містечко (Тоуп) Форт-Снскичім- ши (Роп оп Ніс 55аз-каїсіїемі'-
іт)
- цс місцеиість положенії над рікою ІІін-ііічіпі- іі
Сііскачеппи у іііиі'іі які і'ч 20 миль на північний
схід під Ілдмонтоііу" столиці Ачберти мри дорозі з І7д-мопто- пу
до Мондеру і 'Веі'реііілю ш'домпх осередків
українських імігрантін-піонер- і
Історія і початий містечка Форт-Спскаї-е-ии- пу як
зрештою і цілої Ал'берти зонсім не данпі Коуаі N о г і її --
'с5Г Моипіеи Роїісс (Королівськії пішіічіїо-західп- а кін-
на поліція) н 1875 р ни'будуїіала серед 'периісиої пре-
рії на піндекпім березі ріки ГІііпіічішіі Саскачеиап у міс-
ці де тепер стоїть пронінціі'іпа н'язпиця укріплену ста-
ницю форт під чого і пішла назва місточка Поліцііі-ііііі- і
форі' мав однак початково назву "Зіигцеои Сгеск
Розі" Замдашіям кінної поліції б-л- о стерегти поселен
ців перед нападами войовничих іпдіяп і метисів До і
часу ионстаїшя Ріля в 1885 р розпиток Форт Саска-чеиап- у
і околиці буй повільний а тонно по приборкай- -
ні іпоїістаїпш метпсіи та іпдіяп під проводом Люіса Рі- -
ля розціп Форту пішов скорпіо лодою V Форт Саска-
чеиап та околицю почали наплітати щораз більше різ-
ні поселенці перепадаю австрійські німці а Форт Сас- -
качевап виріс на їх торговельний осередок В 1905 р !
Форт мив бл 1000 душ населення і мав около 50 різ
них торговельних підприємств У тому ж 1УІ)о р иу-дов- а
сіспарсьиої (СМ?) залізниці дійшла до містечка
і поширилась чутка що Форт етапе вузловою стапціє-- ю
з 'получешшми до Кдмоптопу Калгарі і Піс Ріверу
Проектовано навіть получепня Форту з Едмонтоном
трамваєм а 1910 р розпочато будову иодпо-слектрич-н- ої станції що мали постачати електрику не тільки
для мешканців містечка але також індустріяльипм під-
приємствам які зголосили готовість осідку у Форті
Мешкаїміі Форту мали отже надію і амбіцію що їх
оселя переросте щодо числа мешканців Едмонтон та
скоріш від нього стане містом (сіїу)
Втрачені надії
На жаль ці надії мешканців Форту не здійснились
і нічого з їх иляпів не оенгнепо Вузлову станцію збу-
довано в Ндмоіпоиі трамваю не збудовано а елек-
тричну станцію через помилку в будові вода завали-
ла і затопила вклад 80 тисяч долярів Містечко від
1911 р почало занепадати населення замість рости
меншало а в додатку 1913 р перенесено більшість кін-
ної поліції до Едмонтону а у звільнених бараках у-ря:іж-
епо
тимчасову 'провінційну в'язницю Теперіш-
ню сталу в'язницю побудовано 1915 р а 1916 р заб-
рано з Форту решту кінної поліції а бараки и яких
містилась поліпнії а потім в'язниця зовсім розібрано
так то тепер і сліду немає де через сорок літ стоя-
ла па сторожі поселенців славна кінна поліція По дру-
гій світовім війні населення Форту імпмо упливу біль-
ше як 40 літ числило вже тільки 900 душ І то без у-на- пі
на те що в'язниця сама затрудіновала 52 в'яз-
ничних сторожів і Пі матрон Нерухоме маїіно мешкан-
ців Форту яке 1911 р було оцінене на 6-1- 0 тисяч дол
1945 р представляло вже вартісь тільки 87 тисяч дол
Постороннім людям моглп слушно здаватись що для
Форту нема будучпостп та сталі мешканці завзяті її і --
опери не тратили надії па ліпші часи
Кращі часи для Форт- - зачались 1950 року У тому
році заінстальрвано у містечку "природний газ Дру-
гого рокд заведено водопроводи і каналізацію та ви-
будовано нову школу В тих двох літах провінційний
уряд виїпутрував дві дороги що лучили Форт з Ед-
монтоном Та найбільший перелім па краще для Фор-
ту настав у грудні 1951 р коли фірма Шерріт-Ґордо- п
повідомила управу містечка що задумує у Форт Сас-качева- ні
вибудувати рафінерно пікію якої початкові
кошти були передбачені на суму 25 мільйонів долярів
Фірма Шерріт-Ґордо- п вирішила будувати рафіне-
рно і'ік'ію у Форт Саскячсвапі з огляду па присутність
на місці необмеженої кількості! природного газу і во- -
дн В тій цілі (Ііірма закупила на північпо-східпн- х ок-
раїнах Форту 800 акрів землі і 1952 р зачала будову
рафіперії яку до двох літ викінчила і в травні 1954 р
зачала продукцію чіклю кобальту міді та інших по-
бічних продуктів 'передусім штучпсіго добрива --Вироби
фірми знайшли виборців не тільки в Америці
але і в цілому світі бо фірма експортує свої продук-
ти до різних кпаїн також в Евроиі і Азії Від січня 1955
року фірма Шерріт-Ґордо- п затрудите 'пересічно бл
600 працівників тільки у самому Форт Саскачевані
Вслід за фірмою Шер'ріт-Ї'ордо- н також інші ін-дустрія-
льні
підприємства осіли у Форті У січні 1955 р
фірма Іпіапа" Оетісяіз Сапасіа ІЛсі збудувала в сусід-
стві рафіперії Шерріт-Ґордо- п фабрику сірчаного ква-
су затрудшоючп бл 15 працівників У квітні 1955 р
зачала будову фабрики скляного волокна фірма Реасе
Ніусг С1а55 Сошрапу а другого року розпочала продук-
цію затрудшоючп бл 80 працівників Восени 1960 ро
ку фірма і)оу СпетісаІ$і розпочала- - будову —неликвї
кмьнимііьноншюі наршспі іртшрнмі лем і миші иизи-інши- х
па газі і оливі та буде затрудпюватп бл 200
працівників
Новий розцінок !
Рівночасно з осідком і розбудовою іидустріяльїшл
підприємств у Форті — зачало рости і розвиватись са-
мо містечко" Для осілих у Форті працівників 'підпри-
ємств вибудовано кілька сотень нових гарних одно-родіїніп- іх
домів а навіть кілька більше апартаменто-віі- х бльоків Все ще ростуть у містечку нові доми і
постають нові зовсім дільниці Всі вулиці і дороги
добре нншутруваиі вирівняні кожного літа поливані
смолою щоб пита не збивали куряви а головну доро-
гу що йде з шосе до в'язниці у містечку провінційний
уряд 'Навіть внасфальтував Майже всі вулиці мають
іже цементові хідники
Тому що населення Форт Саскачсиапу за останніх
кілька літ майже вчетверо зросло (1958 року містечко
числило бл 3500 душ) зайшла потреба поширення
шкіл В 1955 р вибудовано попу другу елементарну
школу а и р 1957 нову середню школу Діти мають
можність вчитись па місці аж до вступу в університет
З огляду на те що ноємпість старої водяної вежі
яка знаходиться па території провінційної в'язниці і
яка служить у першій мірі потребам в'язниці вияви-
лась замалою щоб заспокоїти потреби зростаючого
населення її 1956 р вибудувало містечко па території
гольфової площі власну попу водяну вожу з чіоємніс-т- ю 250000 ґальопів які можуть заспокоїти потреби
навіть 14-тпсячп-
ого населення
Форт Саскачеиап 'посідає власну гарну і ислпку
гольфову площу що лежить при в'їзді до 'містечка із
шосе На пій гольфовий кпоб вибудував поверховий
дім 'іцо служить па всякого роду забави і 'прийняття
'Фірма Шерріт-Ґордо- п коштам бл 80 тисяч доля-
рів вибудувала і подарувала містечкові гарний купе-леви- їі басейн який пліті с'бслуговує дітей молодь і
навіть старших людей
Вісті їв Віппіпсґу
УВАН для НТШ з нагоди його 90-літ- тя
Визнаючи великі наукові Роман Зубнк один із тих про-заслуг- н
Наукового товариства ' пав без вістки і
ім Шевченка УВАН влашту- - Німецькі окупанти також не
вала ювілейну сесію і запро- - дозволили на наукову працю
сила голову НТШ д-р- а Є Вер- - НТШ Щойно на еміграції ук-тнпоро- ха
з Торонта з окремою раїнські науковці відновили
доповіддю Торонтський нау- - працю НТШ Сталось це ЗО
копець подав в історичній пер-- ' березня 1947 року в Мюнхені
спективі розвиток НТШ та йо- - в Німеччині
го наукову й видавничу діяль- - Тепер існують чотири осс-ніс- ть
Іредкн НТШ: Канада ЗДА
Коли НТШ заснувалось у
1873 році Г "„ пЗпГ тїіпйип в
1ВУ4 році паукиве тоінцшсіші
ім Шевченка поширило ста-
тут н стало науково - дослід-чо- ю
установою До найбіль-
шого розвитку НТШ дійшло
за головування проф Михай
ла Гру шевського в 1ЄУ
1ун9кк1о3воиярхрі зпаВппилтсіііокртоакви23ш7витдшоамноівр-у4нл2аи-2-
визначні науковці і поети як
Омелян Огоновський В Щу-ра- т
М Возняк Богдан Лепкий
та багато інших В той час бу-
ло честю кожного науковця-українц- я
бути членом НТШ
НТШ у Львові вдержувало тіс-
ні контакти з українськими
вченими зі східних земель З
признанням треба відмітити
що українські патріоти з Над-- і
дншрянщини піддержув а л и
матеріяльно НТШ На першо-
му місці серед цих добродіїв
треба згадати Є Чнкаленка
В Семнренка та інших
НТШ мало велику бібліо-
теку (понад 300000 книжок)
Багато до розбудови бібліоте-
ки причинився дир В Доро-
шенко НТШ провадило пра-
цю у Львові до 1940 року
За большевнцької влади
НТШ припинило діяльність
Комуністична партія склика-
ла на день 14 січня того ж ро-
ку загальні збори науковців і
наказала їм ухвалити поста
нову розв язати товариство
Ті що протиставились тому
були пізніше арештовані Д-- р
Дві грамоти УВАН
Проф Євген Вертнпорох у
Торонті і Тома Томашевський
в Едмонтоні одержали почес-
ні грамоти УВАН за заслуги
для української спільноти в
Канаді Є Вертнпорох о дов-
голітнім головою НТШ в Ка
наді Томі Томашевському і
признано грамоту за заслуги
у видавничій і друкарській ді-
лянках
Про діяльність Т Томашев-ськог- о
першого друкаря на
заході Канади говорив д-- р М
Марунчак у час ювілейної се-
сії УВАН 10 листопада Учас-
ники сесії мали змогу огляну-
ти виставку давніх видань Т
Тгмашевського
Грамоту проф Вертипоро- - !
хові вручив проф Я Рудниць-
кнй президент УВАН Грамо-
ту Т Томашевському висла-
но до Едмонтону де він жи-
ве
о
_ЩОііДЕЕДМІ КООНЛТИОНБІУДЕ
Щосереди о 10 год веч з
французької радіостанції СН-Р- А:
півгодішнй'релігнппі-програм-а
Централі українців каг-толикі- в
Едмонтонської єпар-
хії
Неділя 17 листопада в ка-те'драль- ній залі від 230 до
530: чай рідної школи УНДо-м- у
О 330 год буде виступ
дітей після цього Сестри-вчи-тельк- и
поінформують батьків
про поступ їхніх дітей у нав-
чанні
Неділя 17 листопада о 8-і- й
год веч в залі УНДому: по-
літична доповідь генерального
секретаря закордонних справ
УГВР М Лебедя з Ню Иорку:
"Що далі? — Боротьба укра-
їнського народу за усамостій-ненн- я
і еміграція"
::
Середа 20 листопада о 230
год попол в УНДоаіі (10920
- 96 вул) : чайне прийняття
Марійської дружини пань па-
рафії св Юрія
О 730 год веч того ж дня
— бінґо в тій самій залі
м' '
Субота 23 листопада в УН-Дом- і:
родинна забава-пущен-- ня
організована парафією св
Юрія
І
Неділя 24 листопада о З
год попол в УНДомі: чайне
прийняття і виховна доповідь
УКРАЇНСЬКІ ВІС ТІ СТОРІНКА 3
і'" ч---
і'ч — ~- -
(Австралія ишіинииа член- -'
лтгп НТШ (Тіл 380} ппожнвас
ЗДА НТШ в Канаді мас 140
членів НТШ в Канаді піддер- - _!„„„„ ппиЧмтпшпккпї культуші й оеві
ський осередок що видас
"Енциклопедію українознав-- 1
ства" І
НТШ с в тісній співпраці з
УВАН НТШ УВАН та інші
наукові установу творять ко- -
ордич"Ч м ' —
л- 'ігп—пїнгчму Нпу" копу" Рапу
Ррпііл піякпнп і нею ппово- -
днв проф Я Рудницькнй і Вісті з Ещмоптоиу
Відзначили Листопадові роковини
(с ш) Актор Йосип Гірняк ну програму концерту за-
головний промовець на Лис- - вершував чоловічий- - хор У- -
топадовому концерті в УНДо- -
мі в неділю 17 листопада '
присвятив половину своєї до- - пісні "Встає хмара з-з- а лима-пові- ді
мистецькому читанню ку" К Стеценка "Журавлі"
поезій зв'язаних з Листопа- - М Гайворонського і "Засвис-до- м
і епосом визвольної війни тали козаченьки" Б Кудрнка
Були с і будуть різні оцінки В музичній частині програми
визвольних змагань — ска- - був ще виступ молодих уче-за- в
він — але всі вони не ма- - ниць гри на скрипці Лесі і Лю-ют- ь
такої тривалої вартості! ' би Бойко зі школи проф С Я-я- к
мистецькі твори таланови- - ременка які прн акомпанья-тн- х
поетів "Іліяда" Гомера менті О Дмитру к грали стрі-перетрива- ла
довгі століття і лецьку пісню "Ой там у Віль-сьогод- ні
далі з великою си- - хівці" і "Алеґро маестато" Ф
лою і свіжістю говорить про -
епопею старовинної Греції Та- -
ким же тривалим с епос укра- -
їнського народу — від "Сло- -
па 0 ПОЛКу Ігореві" по сьогод- -
ні
Гість з Ню Норку читав по-
езії В Пачовського С Чар-нсцько- го
О Бабія Р Купчнн-ськог- о
та інших Слухачі цієї
героїчної лірики в доброму
виконанні виразно почувають
настрій і мелодії тих бурхли-
вих днів і в слухача залиша-
ється інепроминальне вражен-
ня
В концерті брали участь три
хори Виконані на початку
мішаним хором парафії св Ва- -
силія (диригент М Слобода)
стрілецька пісня "Ой з-з- а го-
рн чорна хмара стала" Леон-тович- а
і "Прийди весно" Ма-
тюка і Турули зразу вводили
слухачів в атмосферу роковин
Гарно репрезентувався жіно-
чий хор ОЖ ЛВУ "Трембіта"
з гуцульських одягах остан-нь- о
доповнений 15 молодими
співачками Цей хор під керів
ництвом М Соханівського спі-
вав в'язанку стрілецьких пі-
сень О Залеського Вокаль- -
Едмонтону
опле-- 1 :
ка виконавця "Театру Шев-
ченкового слова" Цей "театр"
складався з шести Шевченко- -
внх творів ("Кавказ лкон
зустрілися ми 1 чон
"Іржавець" і
"Чи не покинуть нам небо-
го") до яких Юрій Днвннч
короткі поясняльні
вступи
Накінсць були прочитані у-рив- ок
з прощального слова
П Куліша над труною Шев-
ченка уривок з "Неофітів"
Вступне слово вис-
тупом її Гірняка мав п Ю
рій Гаморак Він зарахував
Йосипа Гірняка видатні-
ших творців культурного від-
родження 20-и- х років Упра-
ва УНДому — сказав він —
зробила едмонтон-ські- й
громаді запрошуючи И
літературній мо-
ві не вживається його замі-
нило інше слово — "заграва"
сказав проф Яр Славутич
на недавніх річних загальних
зборах студентського
"Зарево" Студенти
чле-
ни "За рева" вирішили спіль-
но з членами інших
розглянути спра
назви товариства
До управи на
ирганізатори — батьківський 196361 вибрані: Мнрон Ба-коміт- ет
запрошують Хрнстя Татчнн
доучасти І— заступник Ю Да- -
У 45
Ліс годилось не тільки з у-ва- ги
на Листопад але теж на
круглу дату 45-річ- чя цісї ве
ликої події ветеранські орга- -
нізації з допомогою Пласту й
СУМ гідно вшанували цю річ- - [
ницю При заповненій аядп-тор- ії
УНО 3 листопада була
проведена програма що гід-
но
і
відтворила події минуло-
го Цікаву формою змістом
одну бібліотеку
Вже від довшого часу вс- -
дуться розмовн з президією
КУК і дирекцією Осередку
ти я справі перенесення біблі
отекн Осередку до заплянова
ної всеукраїнської централь
ної бібліотеки що з ча
су мала б стати загал ьнона- -
ціональною бібліотекою УРа- - і
їнців Канади Як довідуємося
переговори с на добрій дорозі
і олизько остаточного закш- -
чення
НДому під керуванням М
Свистуна що добре виконав
Мазаса ( Р Осташевський по-мис- -1
тецькн рецитував зворушливу
В Стефаника "Мати"
Одинадцять юних сумівців де- -
клямувалн монтаж "На поша
ну героям" який кінчався
піснею "Ну і що ж як прн-йдеть- ся
нам вмерти" Орися
Таланчук деклямувала "Па
м'яті поляглнм" а Проць- -
ків — "Україно моя Украї-
но" Наприкінці коротке сло-
во про Листопад мав ще І
Шевчук
Вже давно-давн- о УНДім не
бачив такої великої кількості!
слухачів Вся заля оула пов-
нісінька заповнений був таж
балькон багато людей слуха-
ли концерті' стоячи Усіх пев-
но було 400 Останній
блискучий виступ И Гірняка
був таким чином успіхом теж
і УНДому
Листопадові роковини були
відзначені теж в інших єдмон-тонськн- х
товариствах Багату
програму мав коннцерт що
відбувся 3 листопада в УНО
Промовцем був кол майор
УГА М Ковальський із Кал-ґа- рі
що українці скрізь знають і
цінять ного
її Гірняк від'їхав з Едмон- -
тону у-вівторо- кіІД вересня
гНа прощальній вечері з груг
пою едмонтонськнх громадян
переважно давніх і нових йо
го приятелів у понеділок він
сказав що ще мас одне про
хання до Всевишнього: про-
довжити життя на трн-чотир- н
роки щоб він міг докінчити
писати спомини про славний
театр "Березіль"
Хоч на головному ви-
ступі П: Гірняка "Театр Шев-
ченкового слова" було неба-
гато людей Едмонтон мабуть
надолужить цс' запрошуючи
актора на ювілейні шевченків-
ські святкування в Ювілей-
ній авдиторії в березні наступ-
ного року
раснмів скарбник та Орест
Барабаш член управи До
контрольної комісії обрані: О
Роїк О Хом'як та К Аро-нсц- ь
Проф Богдан Боцюрків о-нік- ун
"Зарева" у своєму сло-
ві до студентів говорив про
цілі і завдання товариства
закінчення зборів учас-
ники намітили і проднекуту-вал- н
плин діяльності! това-
риства на цей академічний
рік На зборах головував Ол
Роїк секретарювала Оксана
Хом'як
Театр Шевченкового слова
Понад 100 осіб у середу 6 і Гірняка до Вн-ліістопа- да
ввечері щиро датннн актор діяч театру мо-скува- ли
виступ Гїоснпа Гірня- - же в Алберті пересвідчитись
знову
'ЛОроднвнй"
написав
перед
до
прислугу
За
"Зарево" чи "заграва"
Слово "зарево" в сучасній ревич — секретар Богдан Га--
украшськіи
—
товарис-
тва Ал-бертсько- го
університету
"Зарева"
університетів
ву
"Зарева"
'1 СУМ — зюк — голова
голови
і
бігом
новелю
Ірка
понад
—
—
На
і
і
- річчя Листопадового
доповідь виголосив учасник
Листопадових змагань та во-
як УГА о С Сасс
Двос співаків Оксана Ону- -
фрійчук і Ярослав Щур ви
ступили з відповідно дібранії
ми до свята піснями Інакше
повелось цим разом юному
СУМ-ов- і що хоч гарно про-- і
співав пісні "Червоні ма-змі- ст
пісень не підходив до
цілостн імпрези Добре була
дібрана в'язанка дсклнмацін
гурта пластунів що їм звуко-
ву лідбудопу дала пілністка
кк" і "Рушничок" але
"Цеглинки" КУК
Комітет українців Канади справдиться васада що двічі
щоб здобути відповідні фонди дас хто скоро дас
на сплату дому випустив т зв треба ударної кампанії "цег-однодоляро- ві
цеглинки Пре-- 1
зіідія сподівається що не бу- -
д аш одного члена™ нашої
спільноти що не набув би од
ну а го н більше цеглинок В
кожній родині кожний член
включно з дітьми повинен
мати одну цеглинку й бути
будівничим великого спільно-
го діла
Тепер перед КУК стоїть по-
над 70 тисяч долярів як даль-
ша квота за сплату дому в
якому має приміщуватися на
зриву
ціональна бібліотека і музей ' ганізус Станиця вояків УПА і
Щоб примістити ці культурні Українсько - канадське това-надбан- ня
українців Канади рнство
треба було опорожнити ввесь і М Лебедь проживає в Ню
низ будинку іцо давав місяч- - Иорку де очолює дослідно-вп-н- о
тисячу долярів ренти Цим давнішу асоціяцію "Пролог"
сплачувано місячні морґедзко- - яка видала цілий ряд крнтнч-в- і
рати Щоб не платити зай- - них праць про колоніяльну
внх відсотків відчувається по- - політику большевнків в 37к-линкам- н"
Тут з певністю раїні
1 грудня - шашкевичівська виставка
З нагоди 120-річ- чя смертіг
пробудителя Галицької Укра- -
Гни та 70-літ- тя перенесення '
тлінних останків о Маркіяна '
з Новосілок до Львова Кура- - і
торія заповідника Маркіяна
Шашкевича влаштовує шаш- -
кевнчівську виставку де бу-- 1
дуть виставлені експонати за- - ] повідннка як теж шашкевн-чіян- а
що зберігається в ін-- 1
шнх бібліотеках і
Зокрема буде виставлена
"Русалка Дністровая" що
зберігається в бібліотеці оо
Кард Аїлоні- -
ютті кол апостольський деле-
гат у Канаді приїде до цісї І
країни в серпні 196Ї року з І
приводу 10-річ- чя Канадської
НЕ ПІЗНІШ ній у вівторок
ранком мусимо одержати по
відомлення про богослуженші
Я1ІІШП!І]І1ІШІІІШ!!ШК
БІрлина Кнсілевсьіса іМнхан-л- о
Летршшш черговий раз
доказав що він — передовий
дскляматор Цим разом він
добре виконав "Далека ти
сси" Р Куіпшнського
Святкування відкрив корот-
ким але ядерним словом кол
голк УГА та УСС рсд Михай-
ло Погорсцькіїїї Переведено
теж збірку для українських
інвалідів що дала бл 400 до-
лярів Дохід з імпрези вете-
ранські організації призначи-
ли теж для інвалідів
Доповідь М Лебедя
Микола Лебедь генераль-
ний секретар закордонних
справ 5ТВР прибуде до Він-
ніпегу з прилюдною доповід-
дю що її буде мати в домі то-
вариства "Просвіта" 24 лис-
топада
Він також відвідає представ-
ників нашого організованого
життя Приїзд М Лебедя оі- -
Васнліян у Мондері
Відкриття виставки відбу-
деться в неділю 1 грудня о
год 3-і- й попол у великій за-
лі УНО З відкриттям получе-н- а
святкова програма
Учасники будуть мати на-
году оглянути виставку та
вписатися до книги відвідува-
чів заповідника Пані з ОУК
ЛУКЖ та Жіночого товарис-
тва ім Ольги Басарабової бу-
дуть гостити чаєм
ДІ ЗІ ар
конференції чернецтва
Він був апостольським деле-
гатом у Канаді від 1988 до
1953 ' року Тепер кард Анто-
ніютті є керівником Конгрега-
ції для справ чернецтва
та імпрези якщо ті оповістки
призначені до шшблііі:чого
числа газети
!іі!іі':ііііп(ііііч
Кард Іль Антоніютті приїде до Канади
Ільдебрандо
ВИНАЙМАЄМ0 ПАРАФІЯЛЬНУ ГАЛЮ
на родинні і громадські імпрези
Парафія сн Володимира її Калдер (Едмонтон)
12726 — 119 стріт Телефон: (Л 55425 або ОЬ 54793
СТАРІ МОНЕТИ МАЮТЬ ВЕЛИКУ ВАРТІСТЬ 1
Якщо маєте старі гроші (американські канадські
або з Ню Фаундлснд) паперові або золоті прине- - і
сіть їх до І
Мауїаіг ЛешеІІегз & Соіпз
10181 - 100 А 81 ЕЛтопіоп АІЬегІа й
Те1::42ї-911- 6 Р ЛУаІиако 1'гор Ш
іііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі''
І 25 років приязної та совісної услуги !
І НАПРА13А АИТ І ТРОКШ =
: ПЕРЕВІРКА МОТОРІВ [
1 ПРОДАЖ ВИСОКОЯКІСНОЇ ГАЗОЛІНИ [
: та оливи до авт !
Агііс Хєгуісє 5іаІіоп Псі
12008 Рогі Коагі Ріюпе СК 7-11- 10
ЕВМОМЧЖ АІЛЗЕКТА
Власник і керіїшик: Маріян Страшок
ІіІііІііІііІІіІІіІІіІііІІІІІіІиіііІІІііІііІііІііІііІіІІИІіІІіІІіІІііІііІііііііі:іішііііііиіііІііІіііііііі
АСЕКУРУЄМО
Авта будинки хатні речі бізнеси
довги "ІіаЬНШез" здоров'я життя
ШВИДКО — ДЕШЕВО — СОВІСНО
10% і більше опусту на будинки т
бізнеси- -
Телефонуйте заходьте або пишіть:
Реігіу Іп$игапсе Зєгуісєх
СК 7-18- 05 ЕЮМ01ЧТОЧ АЬТА 422-13- 25 юз інзипдксЕ нтс
(напроти Нікізоп'з Кау Со)
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, November 14, 1963 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1963-11-14 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
| Identifier | Ukraid3000096 |
Description
| Title | ucwe0796 |
| Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
| OCR text | ЧИСЛО 45 14 ЛИСТОПАДА 1003 У ФОРТ САСКАЧЕВАНІ КОЛО ЕДМОНТОНУ (1) СПОГАДИ І ПОМІЧЕНИЙ Д-Р- А Т МАЦЬКОІІА Містечко (Тоуп) Форт-Снскичім- ши (Роп оп Ніс 55аз-каїсіїемі'- іт) - цс місцеиість положенії над рікою ІІін-ііічіпі- іі Сііскачеппи у іііиі'іі які і'ч 20 миль на північний схід під Ілдмонтоііу" столиці Ачберти мри дорозі з І7д-мопто- пу до Мондеру і 'Веі'реііілю ш'домпх осередків українських імігрантін-піонер- і Історія і початий містечка Форт-Спскаї-е-ии- пу як зрештою і цілої Ал'берти зонсім не данпі Коуаі N о г і її -- 'с5Г Моипіеи Роїісс (Королівськії пішіічіїо-західп- а кін- на поліція) н 1875 р ни'будуїіала серед 'периісиої пре- рії на піндекпім березі ріки ГІііпіічішіі Саскачеиап у міс- ці де тепер стоїть пронінціі'іпа н'язпиця укріплену ста- ницю форт під чого і пішла назва місточка Поліцііі-ііііі- і форі' мав однак початково назву "Зіигцеои Сгеск Розі" Замдашіям кінної поліції б-л- о стерегти поселен ців перед нападами войовничих іпдіяп і метисів До і часу ионстаїшя Ріля в 1885 р розпиток Форт Саска-чеиап- у і околиці буй повільний а тонно по приборкай- - ні іпоїістаїпш метпсіи та іпдіяп під проводом Люіса Рі- - ля розціп Форту пішов скорпіо лодою V Форт Саска- чеиап та околицю почали наплітати щораз більше різ- ні поселенці перепадаю австрійські німці а Форт Сас- - качевап виріс на їх торговельний осередок В 1905 р ! Форт мив бл 1000 душ населення і мав около 50 різ них торговельних підприємств У тому ж 1УІ)о р иу-дов- а сіспарсьиої (СМ?) залізниці дійшла до містечка і поширилась чутка що Форт етапе вузловою стапціє-- ю з 'получешшми до Кдмоптопу Калгарі і Піс Ріверу Проектовано навіть получепня Форту з Едмонтоном трамваєм а 1910 р розпочато будову иодпо-слектрич-н- ої станції що мали постачати електрику не тільки для мешканців містечка але також індустріяльипм під- приємствам які зголосили готовість осідку у Форті Мешкаїміі Форту мали отже надію і амбіцію що їх оселя переросте щодо числа мешканців Едмонтон та скоріш від нього стане містом (сіїу) Втрачені надії На жаль ці надії мешканців Форту не здійснились і нічого з їх иляпів не оенгнепо Вузлову станцію збу- довано в Ндмоіпоиі трамваю не збудовано а елек- тричну станцію через помилку в будові вода завали- ла і затопила вклад 80 тисяч долярів Містечко від 1911 р почало занепадати населення замість рости меншало а в додатку 1913 р перенесено більшість кін- ної поліції до Едмонтону а у звільнених бараках у-ря:іж- епо тимчасову 'провінційну в'язницю Теперіш- ню сталу в'язницю побудовано 1915 р а 1916 р заб- рано з Форту решту кінної поліції а бараки и яких містилась поліпнії а потім в'язниця зовсім розібрано так то тепер і сліду немає де через сорок літ стоя- ла па сторожі поселенців славна кінна поліція По дру- гій світовім війні населення Форту імпмо упливу біль- ше як 40 літ числило вже тільки 900 душ І то без у-на- пі на те що в'язниця сама затрудіновала 52 в'яз- ничних сторожів і Пі матрон Нерухоме маїіно мешкан- ців Форту яке 1911 р було оцінене на 6-1- 0 тисяч дол 1945 р представляло вже вартісь тільки 87 тисяч дол Постороннім людям моглп слушно здаватись що для Форту нема будучпостп та сталі мешканці завзяті її і -- опери не тратили надії па ліпші часи Кращі часи для Форт- - зачались 1950 року У тому році заінстальрвано у містечку "природний газ Дру- гого рокд заведено водопроводи і каналізацію та ви- будовано нову школу В тих двох літах провінційний уряд виїпутрував дві дороги що лучили Форт з Ед- монтоном Та найбільший перелім па краще для Фор- ту настав у грудні 1951 р коли фірма Шерріт-Ґордо- п повідомила управу містечка що задумує у Форт Сас-качева- ні вибудувати рафінерно пікію якої початкові кошти були передбачені на суму 25 мільйонів долярів Фірма Шерріт-Ґордо- п вирішила будувати рафіне- рно і'ік'ію у Форт Саскячсвапі з огляду па присутність на місці необмеженої кількості! природного газу і во- - дн В тій цілі (Ііірма закупила на північпо-східпн- х ок- раїнах Форту 800 акрів землі і 1952 р зачала будову рафіперії яку до двох літ викінчила і в травні 1954 р зачала продукцію чіклю кобальту міді та інших по- бічних продуктів 'передусім штучпсіго добрива --Вироби фірми знайшли виборців не тільки в Америці але і в цілому світі бо фірма експортує свої продук- ти до різних кпаїн також в Евроиі і Азії Від січня 1955 року фірма Шерріт-Ґордо- п затрудите 'пересічно бл 600 працівників тільки у самому Форт Саскачевані Вслід за фірмою Шер'ріт-Ї'ордо- н також інші ін-дустрія- льні підприємства осіли у Форті У січні 1955 р фірма Іпіапа" Оетісяіз Сапасіа ІЛсі збудувала в сусід- стві рафіперії Шерріт-Ґордо- п фабрику сірчаного ква- су затрудшоючп бл 15 працівників У квітні 1955 р зачала будову фабрики скляного волокна фірма Реасе Ніусг С1а55 Сошрапу а другого року розпочала продук- цію затрудшоючп бл 80 працівників Восени 1960 ро ку фірма і)оу СпетісаІ$і розпочала- - будову —неликвї кмьнимііьноншюі наршспі іртшрнмі лем і миші иизи-інши- х па газі і оливі та буде затрудпюватп бл 200 працівників Новий розцінок ! Рівночасно з осідком і розбудовою іидустріяльїшл підприємств у Форті — зачало рости і розвиватись са- мо містечко" Для осілих у Форті працівників 'підпри- ємств вибудовано кілька сотень нових гарних одно-родіїніп- іх домів а навіть кілька більше апартаменто-віі- х бльоків Все ще ростуть у містечку нові доми і постають нові зовсім дільниці Всі вулиці і дороги добре нншутруваиі вирівняні кожного літа поливані смолою щоб пита не збивали куряви а головну доро- гу що йде з шосе до в'язниці у містечку провінційний уряд 'Навіть внасфальтував Майже всі вулиці мають іже цементові хідники Тому що населення Форт Саскачсиапу за останніх кілька літ майже вчетверо зросло (1958 року містечко числило бл 3500 душ) зайшла потреба поширення шкіл В 1955 р вибудовано попу другу елементарну школу а и р 1957 нову середню школу Діти мають можність вчитись па місці аж до вступу в університет З огляду на те що ноємпість старої водяної вежі яка знаходиться па території провінційної в'язниці і яка служить у першій мірі потребам в'язниці вияви- лась замалою щоб заспокоїти потреби зростаючого населення її 1956 р вибудувало містечко па території гольфової площі власну попу водяну вожу з чіоємніс-т- ю 250000 ґальопів які можуть заспокоїти потреби навіть 14-тпсячп- ого населення Форт Саскачеиап 'посідає власну гарну і ислпку гольфову площу що лежить при в'їзді до 'містечка із шосе На пій гольфовий кпоб вибудував поверховий дім 'іцо служить па всякого роду забави і 'прийняття 'Фірма Шерріт-Ґордо- п коштам бл 80 тисяч доля- рів вибудувала і подарувала містечкові гарний купе-леви- їі басейн який пліті с'бслуговує дітей молодь і навіть старших людей Вісті їв Віппіпсґу УВАН для НТШ з нагоди його 90-літ- тя Визнаючи великі наукові Роман Зубнк один із тих про-заслуг- н Наукового товариства ' пав без вістки і ім Шевченка УВАН влашту- - Німецькі окупанти також не вала ювілейну сесію і запро- - дозволили на наукову працю сила голову НТШ д-р- а Є Вер- - НТШ Щойно на еміграції ук-тнпоро- ха з Торонта з окремою раїнські науковці відновили доповіддю Торонтський нау- - працю НТШ Сталось це ЗО копець подав в історичній пер-- ' березня 1947 року в Мюнхені спективі розвиток НТШ та йо- - в Німеччині го наукову й видавничу діяль- - Тепер існують чотири осс-ніс- ть Іредкн НТШ: Канада ЗДА Коли НТШ заснувалось у 1873 році Г "„ пЗпГ тїіпйип в 1ВУ4 році паукиве тоінцшсіші ім Шевченка поширило ста- тут н стало науково - дослід-чо- ю установою До найбіль- шого розвитку НТШ дійшло за головування проф Михай ла Гру шевського в 1ЄУ 1ун9кк1о3воиярхрі зпаВппилтсіііокртоакви23ш7витдшоамноівр-у4нл2аи-2- визначні науковці і поети як Омелян Огоновський В Щу-ра- т М Возняк Богдан Лепкий та багато інших В той час бу- ло честю кожного науковця-українц- я бути членом НТШ НТШ у Львові вдержувало тіс- ні контакти з українськими вченими зі східних земель З признанням треба відмітити що українські патріоти з Над-- і дншрянщини піддержув а л и матеріяльно НТШ На першо- му місці серед цих добродіїв треба згадати Є Чнкаленка В Семнренка та інших НТШ мало велику бібліо- теку (понад 300000 книжок) Багато до розбудови бібліоте- ки причинився дир В Доро- шенко НТШ провадило пра- цю у Львові до 1940 року За большевнцької влади НТШ припинило діяльність Комуністична партія склика- ла на день 14 січня того ж ро- ку загальні збори науковців і наказала їм ухвалити поста нову розв язати товариство Ті що протиставились тому були пізніше арештовані Д-- р Дві грамоти УВАН Проф Євген Вертнпорох у Торонті і Тома Томашевський в Едмонтоні одержали почес- ні грамоти УВАН за заслуги для української спільноти в Канаді Є Вертнпорох о дов- голітнім головою НТШ в Ка наді Томі Томашевському і признано грамоту за заслуги у видавничій і друкарській ді- лянках Про діяльність Т Томашев-ськог- о першого друкаря на заході Канади говорив д-- р М Марунчак у час ювілейної се- сії УВАН 10 листопада Учас- ники сесії мали змогу огляну- ти виставку давніх видань Т Тгмашевського Грамоту проф Вертипоро- - ! хові вручив проф Я Рудниць- кнй президент УВАН Грамо- ту Т Томашевському висла- но до Едмонтону де він жи- ве о _ЩОііДЕЕДМІ КООНЛТИОНБІУДЕ Щосереди о 10 год веч з французької радіостанції СН-Р- А: півгодішнй'релігнппі-програм-а Централі українців каг-толикі- в Едмонтонської єпар- хії Неділя 17 листопада в ка-те'драль- ній залі від 230 до 530: чай рідної школи УНДо-м- у О 330 год буде виступ дітей після цього Сестри-вчи-тельк- и поінформують батьків про поступ їхніх дітей у нав- чанні Неділя 17 листопада о 8-і- й год веч в залі УНДому: по- літична доповідь генерального секретаря закордонних справ УГВР М Лебедя з Ню Иорку: "Що далі? — Боротьба укра- їнського народу за усамостій-ненн- я і еміграція" :: Середа 20 листопада о 230 год попол в УНДоаіі (10920 - 96 вул) : чайне прийняття Марійської дружини пань па- рафії св Юрія О 730 год веч того ж дня — бінґо в тій самій залі м' ' Субота 23 листопада в УН-Дом- і: родинна забава-пущен-- ня організована парафією св Юрія І Неділя 24 листопада о З год попол в УНДомі: чайне прийняття і виховна доповідь УКРАЇНСЬКІ ВІС ТІ СТОРІНКА 3 і'" ч--- і'ч — ~- - (Австралія ишіинииа член- -' лтгп НТШ (Тіл 380} ппожнвас ЗДА НТШ в Канаді мас 140 членів НТШ в Канаді піддер- - _!„„„„ ппиЧмтпшпккпї культуші й оеві ський осередок що видас "Енциклопедію українознав-- 1 ства" І НТШ с в тісній співпраці з УВАН НТШ УВАН та інші наукові установу творять ко- - ордич"Ч м ' — л- 'ігп—пїнгчму Нпу" копу" Рапу Ррпііл піякпнп і нею ппово- - днв проф Я Рудницькнй і Вісті з Ещмоптоиу Відзначили Листопадові роковини (с ш) Актор Йосип Гірняк ну програму концерту за- головний промовець на Лис- - вершував чоловічий- - хор У- - топадовому концерті в УНДо- - мі в неділю 17 листопада ' присвятив половину своєї до- - пісні "Встає хмара з-з- а лима-пові- ді мистецькому читанню ку" К Стеценка "Журавлі" поезій зв'язаних з Листопа- - М Гайворонського і "Засвис-до- м і епосом визвольної війни тали козаченьки" Б Кудрнка Були с і будуть різні оцінки В музичній частині програми визвольних змагань — ска- - був ще виступ молодих уче-за- в він — але всі вони не ма- - ниць гри на скрипці Лесі і Лю-ют- ь такої тривалої вартості! ' би Бойко зі школи проф С Я-я- к мистецькі твори таланови- - ременка які прн акомпанья-тн- х поетів "Іліяда" Гомера менті О Дмитру к грали стрі-перетрива- ла довгі століття і лецьку пісню "Ой там у Віль-сьогод- ні далі з великою си- - хівці" і "Алеґро маестато" Ф лою і свіжістю говорить про - епопею старовинної Греції Та- - ким же тривалим с епос укра- - їнського народу — від "Сло- - па 0 ПОЛКу Ігореві" по сьогод- - ні Гість з Ню Норку читав по- езії В Пачовського С Чар-нсцько- го О Бабія Р Купчнн-ськог- о та інших Слухачі цієї героїчної лірики в доброму виконанні виразно почувають настрій і мелодії тих бурхли- вих днів і в слухача залиша- ється інепроминальне вражен- ня В концерті брали участь три хори Виконані на початку мішаним хором парафії св Ва- - силія (диригент М Слобода) стрілецька пісня "Ой з-з- а го- рн чорна хмара стала" Леон-тович- а і "Прийди весно" Ма- тюка і Турули зразу вводили слухачів в атмосферу роковин Гарно репрезентувався жіно- чий хор ОЖ ЛВУ "Трембіта" з гуцульських одягах остан-нь- о доповнений 15 молодими співачками Цей хор під керів ництвом М Соханівського спі- вав в'язанку стрілецьких пі- сень О Залеського Вокаль- - Едмонтону опле-- 1 : ка виконавця "Театру Шев- ченкового слова" Цей "театр" складався з шести Шевченко- - внх творів ("Кавказ лкон зустрілися ми 1 чон "Іржавець" і "Чи не покинуть нам небо- го") до яких Юрій Днвннч короткі поясняльні вступи Накінсць були прочитані у-рив- ок з прощального слова П Куліша над труною Шев- ченка уривок з "Неофітів" Вступне слово вис- тупом її Гірняка мав п Ю рій Гаморак Він зарахував Йосипа Гірняка видатні- ших творців культурного від- родження 20-и- х років Упра- ва УНДому — сказав він — зробила едмонтон-ські- й громаді запрошуючи И літературній мо- ві не вживається його замі- нило інше слово — "заграва" сказав проф Яр Славутич на недавніх річних загальних зборах студентського "Зарево" Студенти чле- ни "За рева" вирішили спіль- но з членами інших розглянути спра назви товариства До управи на ирганізатори — батьківський 196361 вибрані: Мнрон Ба-коміт- ет запрошують Хрнстя Татчнн доучасти І— заступник Ю Да- - У 45 Ліс годилось не тільки з у-ва- ги на Листопад але теж на круглу дату 45-річ- чя цісї ве ликої події ветеранські орга- - нізації з допомогою Пласту й СУМ гідно вшанували цю річ- - [ ницю При заповненій аядп-тор- ії УНО 3 листопада була проведена програма що гід- но і відтворила події минуло- го Цікаву формою змістом одну бібліотеку Вже від довшого часу вс- - дуться розмовн з президією КУК і дирекцією Осередку ти я справі перенесення біблі отекн Осередку до заплянова ної всеукраїнської централь ної бібліотеки що з ча су мала б стати загал ьнона- - ціональною бібліотекою УРа- - і їнців Канади Як довідуємося переговори с на добрій дорозі і олизько остаточного закш- - чення НДому під керуванням М Свистуна що добре виконав Мазаса ( Р Осташевський по-мис- -1 тецькн рецитував зворушливу В Стефаника "Мати" Одинадцять юних сумівців де- - клямувалн монтаж "На поша ну героям" який кінчався піснею "Ну і що ж як прн-йдеть- ся нам вмерти" Орися Таланчук деклямувала "Па м'яті поляглнм" а Проць- - ків — "Україно моя Украї- но" Наприкінці коротке сло- во про Листопад мав ще І Шевчук Вже давно-давн- о УНДім не бачив такої великої кількості! слухачів Вся заля оула пов- нісінька заповнений був таж балькон багато людей слуха- ли концерті' стоячи Усіх пев- но було 400 Останній блискучий виступ И Гірняка був таким чином успіхом теж і УНДому Листопадові роковини були відзначені теж в інших єдмон-тонськн- х товариствах Багату програму мав коннцерт що відбувся 3 листопада в УНО Промовцем був кол майор УГА М Ковальський із Кал-ґа- рі що українці скрізь знають і цінять ного її Гірняк від'їхав з Едмон- - тону у-вівторо- кіІД вересня гНа прощальній вечері з груг пою едмонтонськнх громадян переважно давніх і нових йо го приятелів у понеділок він сказав що ще мас одне про хання до Всевишнього: про- довжити життя на трн-чотир- н роки щоб він міг докінчити писати спомини про славний театр "Березіль" Хоч на головному ви- ступі П: Гірняка "Театр Шев- ченкового слова" було неба- гато людей Едмонтон мабуть надолужить цс' запрошуючи актора на ювілейні шевченків- ські святкування в Ювілей- ній авдиторії в березні наступ- ного року раснмів скарбник та Орест Барабаш член управи До контрольної комісії обрані: О Роїк О Хом'як та К Аро-нсц- ь Проф Богдан Боцюрків о-нік- ун "Зарева" у своєму сло- ві до студентів говорив про цілі і завдання товариства закінчення зборів учас- ники намітили і проднекуту-вал- н плин діяльності! това- риства на цей академічний рік На зборах головував Ол Роїк секретарювала Оксана Хом'як Театр Шевченкового слова Понад 100 осіб у середу 6 і Гірняка до Вн-ліістопа- да ввечері щиро датннн актор діяч театру мо-скува- ли виступ Гїоснпа Гірня- - же в Алберті пересвідчитись знову 'ЛОроднвнй" написав перед до прислугу За "Зарево" чи "заграва" Слово "зарево" в сучасній ревич — секретар Богдан Га-- украшськіи — товарис- тва Ал-бертсько- го університету "Зарева" університетів ву "Зарева" '1 СУМ — зюк — голова голови і бігом новелю Ірка понад — — На і і - річчя Листопадового доповідь виголосив учасник Листопадових змагань та во- як УГА о С Сасс Двос співаків Оксана Ону- - фрійчук і Ярослав Щур ви ступили з відповідно дібранії ми до свята піснями Інакше повелось цим разом юному СУМ-ов- і що хоч гарно про-- і співав пісні "Червоні ма-змі- ст пісень не підходив до цілостн імпрези Добре була дібрана в'язанка дсклнмацін гурта пластунів що їм звуко- ву лідбудопу дала пілністка кк" і "Рушничок" але "Цеглинки" КУК Комітет українців Канади справдиться васада що двічі щоб здобути відповідні фонди дас хто скоро дас на сплату дому випустив т зв треба ударної кампанії "цег-однодоляро- ві цеглинки Пре-- 1 зіідія сподівається що не бу- - д аш одного члена™ нашої спільноти що не набув би од ну а го н більше цеглинок В кожній родині кожний член включно з дітьми повинен мати одну цеглинку й бути будівничим великого спільно- го діла Тепер перед КУК стоїть по- над 70 тисяч долярів як даль- ша квота за сплату дому в якому має приміщуватися на зриву ціональна бібліотека і музей ' ганізус Станиця вояків УПА і Щоб примістити ці культурні Українсько - канадське това-надбан- ня українців Канади рнство треба було опорожнити ввесь і М Лебедь проживає в Ню низ будинку іцо давав місяч- - Иорку де очолює дослідно-вп-н- о тисячу долярів ренти Цим давнішу асоціяцію "Пролог" сплачувано місячні морґедзко- - яка видала цілий ряд крнтнч-в- і рати Щоб не платити зай- - них праць про колоніяльну внх відсотків відчувається по- - політику большевнків в 37к-линкам- н" Тут з певністю раїні 1 грудня - шашкевичівська виставка З нагоди 120-річ- чя смертіг пробудителя Галицької Укра- - Гни та 70-літ- тя перенесення ' тлінних останків о Маркіяна ' з Новосілок до Львова Кура- - і торія заповідника Маркіяна Шашкевича влаштовує шаш- - кевнчівську виставку де бу-- 1 дуть виставлені експонати за- - ] повідннка як теж шашкевн-чіян- а що зберігається в ін-- 1 шнх бібліотеках і Зокрема буде виставлена "Русалка Дністровая" що зберігається в бібліотеці оо Кард Аїлоні- - ютті кол апостольський деле- гат у Канаді приїде до цісї І країни в серпні 196Ї року з І приводу 10-річ- чя Канадської НЕ ПІЗНІШ ній у вівторок ранком мусимо одержати по відомлення про богослуженші Я1ІІШП!І]І1ІШІІІШ!!ШК БІрлина Кнсілевсьіса іМнхан-л- о Летршшш черговий раз доказав що він — передовий дскляматор Цим разом він добре виконав "Далека ти сси" Р Куіпшнського Святкування відкрив корот- ким але ядерним словом кол голк УГА та УСС рсд Михай- ло Погорсцькіїїї Переведено теж збірку для українських інвалідів що дала бл 400 до- лярів Дохід з імпрези вете- ранські організації призначи- ли теж для інвалідів Доповідь М Лебедя Микола Лебедь генераль- ний секретар закордонних справ 5ТВР прибуде до Він- ніпегу з прилюдною доповід- дю що її буде мати в домі то- вариства "Просвіта" 24 лис- топада Він також відвідає представ- ників нашого організованого життя Приїзд М Лебедя оі- - Васнліян у Мондері Відкриття виставки відбу- деться в неділю 1 грудня о год 3-і- й попол у великій за- лі УНО З відкриттям получе-н- а святкова програма Учасники будуть мати на- году оглянути виставку та вписатися до книги відвідува- чів заповідника Пані з ОУК ЛУКЖ та Жіночого товарис- тва ім Ольги Басарабової бу- дуть гостити чаєм ДІ ЗІ ар конференції чернецтва Він був апостольським деле- гатом у Канаді від 1988 до 1953 ' року Тепер кард Анто- ніютті є керівником Конгрега- ції для справ чернецтва та імпрези якщо ті оповістки призначені до шшблііі:чого числа газети !іі!іі':ііііп(ііііч Кард Іль Антоніютті приїде до Канади Ільдебрандо ВИНАЙМАЄМ0 ПАРАФІЯЛЬНУ ГАЛЮ на родинні і громадські імпрези Парафія сн Володимира її Калдер (Едмонтон) 12726 — 119 стріт Телефон: (Л 55425 або ОЬ 54793 СТАРІ МОНЕТИ МАЮТЬ ВЕЛИКУ ВАРТІСТЬ 1 Якщо маєте старі гроші (американські канадські або з Ню Фаундлснд) паперові або золоті прине- - і сіть їх до І Мауїаіг ЛешеІІегз & Соіпз 10181 - 100 А 81 ЕЛтопіоп АІЬегІа й Те1::42ї-911- 6 Р ЛУаІиако 1'гор Ш іііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі'' І 25 років приязної та совісної услуги ! І НАПРА13А АИТ І ТРОКШ = : ПЕРЕВІРКА МОТОРІВ [ 1 ПРОДАЖ ВИСОКОЯКІСНОЇ ГАЗОЛІНИ [ : та оливи до авт ! Агііс Хєгуісє 5іаІіоп Псі 12008 Рогі Коагі Ріюпе СК 7-11- 10 ЕВМОМЧЖ АІЛЗЕКТА Власник і керіїшик: Маріян Страшок ІіІііІііІііІІіІІіІІіІііІІІІІіІиіііІІІііІііІііІііІііІіІІИІіІІіІІіІІііІііІііііііі:іішііііііиіііІііІіііііііі АСЕКУРУЄМО Авта будинки хатні речі бізнеси довги "ІіаЬНШез" здоров'я життя ШВИДКО — ДЕШЕВО — СОВІСНО 10% і більше опусту на будинки т бізнеси- - Телефонуйте заходьте або пишіть: Реігіу Іп$игапсе Зєгуісєх СК 7-18- 05 ЕЮМ01ЧТОЧ АЬТА 422-13- 25 юз інзипдксЕ нтс (напроти Нікізоп'з Кау Со) |
Tags
Comments
Post a Comment for ucwe0796
