Ukrainski Visti, February 19, 1962

              19 ЛЮТОГО 1862 ЧИСЛО 8
ДИТИНСТВО В ПОБЕРЕЖІ
КОЛО СТАНИСЛАВОВА (3)
д-- р Тимотей МАЦЬКІВ
Первісні мешканці Поберсжа яких зканадська мож-
на назвати піонерами мали досить місця під будову
і поля під унраїзу ріллі Кожний початковий господар
одержував 'під загороду (обійстя з городом) площу
80 метрів широку і коло 150 метрів довгу та коло
80 морґів поля в кількох кусках Тих початкових гос-
подарів було в Побережі 70 80 Такс число можна -
встановити на підставі родових прізвищ подибуваних
V селі та назв їх родинних садиб Очевидно з бігом
часу населення села множилось чи то через природний
приріст чи через наплив сторонніх людей Через без-
настанній поділ юсподарства дробились і вже за мо-'і- х
часів на одній первісній загороді сиділо вже навіть
і вісім господарів а для багатьох вже не було місця
на старій загороді і вони мусілн будувати собі хати за
старим селом Так село щораз 'більше росло і поши-
рювалось В 1944 р з первісних коло 70 господарств
було вже 530 господарств із 2370 душ населення
Не дивно що три кінці 19 сторіччя у селі стале
вже так тісно що люди 'почали думати про еміграцію
Тсіді сам'е іпо'Яівились еміграційні агенти з-- за океану я-- кі
ширили іміж" людьми поголоски про "ран" у Кана-
ді й Америці Одним з терших емігрантів з Побережа
до Ка'иадн був один з моїх свояків стриєчний брат
мого ібатька Ілько Мацьків який 1899 р з усією роди-
ною виїхав до Канади 'поселився на фармі в Мані-то- бі
і дожив глибокої старости: умер в 1953 р про-
живши 92 раки
В Побарежі крім переважно дрібних селянських
господарств була також велика двірська посілість
У Східній Галичині при кічщі 19 сторіччя в 'наслідок
недостачі землі та низьких заробітків на панських
ланах (12-и- й сніп і менш є або 25-3- 0 крейцарів за1
день і то на (власнім харчі) почались та як огонь по- -
ширювались т зв селянські страйки проти двірських
посілостей щбб здобути кращі умови іпраці і заробіт-
ків Вибух таїїшй страйк також у Побережі і довів до
того що дідич мусів розіпарцелювати і (продати сю
свою посілість та забратися з Побережа Частину
двірської іпосілости яка сусідувала з Єзуполем та філь-
варок 'їм (горі де колись була первісна оселя Побере-
жи купив пр Воіітіх Дідушицький а Єзуполя та біль-
шу частину розкупили побережани Через це господа-
рям стало трохи вільніше і еміграційна гарячка перед
першою війною спала
Поля їв Побережі були назагал добрі (гірші на
Бранівці бо піскуваті та по горах бо глинкуваті Гро-
мада була власником великих 'громадських пасовиськ
двох у селі і чотирьох поза селом над Дністром На чо-
тирьох пасовиськах (випасали свою худобу тільки по-
бережани і то безплатно До двох інших пасовиськ
приймала громада до випасу тільки рогату худобу ли-
ше за оплатою і то не тільки місцеву але також поза-місце- ву
і мала з цього поважний прибуток на громад-
ські копі які 'безпечніше перепливали Дністер
совиська одно безплатне а друге за оплатою Одно
з поберезьких пасовиськ лежало за Дністром на ма-м'ямпільсь- кіїм ські коні які ббеозцпіечнТіашме впиепраеспаллиивсьали тіДльнкіситергосподар-
Побережани стояли добре також з матеріялом на '
будову і з деревом на опалювання Господарі мали на
бюрраатих зсв'огрї омвалдасснькі ихлазлиугіів ганї"ад бДідннісоттраоммолголзау знаадаірплмо-о- і
ти ці опалювання При парцеляції двора селяни вику-
пили двірські ліси і село стало 'зовсім самовистачаль- -
ним щодо палива а частинно також щодо будівельно-
го матеріялу
Ще за мого перебування --в Побережі себто до 1910
9 по Дністрі оплавлювалн дарабами дерево з гір Кар-
пат до тартаків положених над Дністром у різних міс-цовосг- ах аж до1 давнього З того теж деякі побережаавнстрио-роспїськомг- аоли заробок кбоордоннайу- малися до оплавлювання дерева Крім іцього на бере-
гом Дністра за селом стояв поберезькнй тартак з я-ко- го мешканці мали подвійну користь бо працювали
в тартаку і мали зарібкн а подруге мали на місці
дошки і інше дерево на будову
любиПлоибесрвеожєансиелобуслвиій нкарзаайгалі кркіомнсервативної вдачі двох-трьо- х відваж-
кнрішаиїнх арбоодизан мноерепішщлионанйависщтаелуйшелмиігнраацісюезондоові чужих заро-оітк- и лдиосьКадндоаоддоимНуімнейчАчмпиоенршииикрияюквдатлеоидізаскрваоозїбаилгвиошспидоодагрПрсортшувсаейа Дтвоаерктотоаж--- ю ваннщя о п(рпиочбиернеижлоансьи нуе емігрували для сталого прожи- -- 'ггдооввесотспмрьооашддвашуверіплюйшиДнвчаіаедмнзушнинхяниівйТірсоиолймнзюапаєбнатирагощвцвркееаллдгВиюуояколквкійяайигвнйіскчпматоіора'лдікіьіоДдщжпнітдерченуонжтшогвогуийолцпямьвомуаккарорєнбгдатооаїоонттсксрьлькаікотвмонщвн-ііежоо І лнрн"м"оаооа"ггз"уопум"ра"арсйщкьцжуокеепбилихяпнцвнвеіиокїмєбиоовундлжівковдлаонсимртіссвваиттооаівріпаизнлойамаеатшівжДнеВораімодшдпйууиіотшліохослисеюрльедкуяжкионинаиПйнптнорлобаавукетіЗмтриаиеілквжиуПіппзоаинлшлтаіпьиійищштмтиґіеорлудбвюноузі---дта-
ди зПбіожбжеряе: жаонзиимууппршавелняилцию наі жсивотоїх ґряукнитмаих рзіазснііварлои-
'огоілльошвнуучпасідтситнаувусвжоиїхттґяруіндтіаввалбоо дцоебрзибйіжждяохісдтаннаовгиолсо- кпуодаі рпсрькоісовиадлаеткивжеДаулімеунпшраімвлярлоизмяірчімінбьо тоівлеьскигрдечл-я
-- власних потреб Врешті для --худоби і коней сіяли ко-
нюшину й люцерну а по гаях і лазах косили траву і
твпелржаисгнпооотгововалжпянлруиохкаінрлачькуівзсиатнмьнівяклуюкуСрсіуяінлдоизи Птебожбареарбелжоьлаоінниі іквукапоснроаолвпілляідллияз
'ЯКИХ ВИрОблЯЛИ (ПОЛОТНО
Були їв 'Побережі гарні сади зі івоіма родами садо- вини як вишні черешні груші яблуні і сливки але тіль-
ки для власних потреб населення
До обрібки піль побережани уживали тільки ко- ней а з рогатої" худоби держали тільки корови і ялів-
ки Бичків по підгодуванні рік або два продавали Го-
дували теж свиней переважно також на продаж рід-
гшоеспдолдяинвіладсенрожгоаливжигутксиу кОувреиць і укаПчокибермежайіжене вбиукллюоч-а
на на продаж а з доходів покривали домашні потреби
Звідки і коли прийшов мій предок до Побережа
сьогодні не відомо Чи він належав до колишніх кня-
жих воїнів що охороняли пристань і доступи до Галича чи пізніше поселився в Побережі нині ніхто
не знає Метрики при церквах у східній Баличині за-
чали вести щойно з кінцем 18 ст по прилученні Га-
личини до Австрії себто по 1772 році У всякому разі
мій предок оселився у Побережі дуже давно Свідчить
про це передусім прізвище закінчене на -- ів давніше
на -- ов Вона вказує чиїм сином € дана особа Такі
прізвища належать серед усіх слов'янських народів їв
тому і серед українського до найстарших
тіісті ? Едмонтону
Відзначать 10-річ-
чя музею ЛУКЖ
Десятиріччя музею ЛУКЖ
Едмонтонської спархіі буде
відзначене доома імпрезами
В час єпархіального з'їзду
ЛУКЖ управа тієї організа-
ції та окремий музейний ко-
мітет планують зробити ви-
ставку народних одягів Крім
того музейний комітет підго-
товляє весняний чай
Чайне прийняття відбудеть-
ся в суботу 14 квітня в авдц-тор- ії
Годсон Бей В той час
буде теж продаж писанок і
великоднього печива Комі
тет до якого входять пані:
М Савчнкевпч О Федак М
Боцюрків М Елчнн М Цим-
баліста А Кучер А Прокоп
і І Павлнковська вже почав
підготову імпрези і закликає
всіх прихильників музею
ЛУКЖ допомогти провести її
успішно
У 1952 р на спархіяльному
з'їзді управа ЛУКЖ Едмон
"Зарева" щомісяця відбувають сходини
Члени новозаснованого то-
вариства університете ь к и х
студентів "Зарево" щомісяця
відбувають сходини на яких
виголошуються доповіді
На цей рік заплановано
такі доповіді: (1) Джерела
української суспільно - полі-
тичної думки до кінця 18 ст
(2) Політична ідеологія Ки-
рило - Методіївського Брат-
ства (3) Галицьке політич-
не відродження до 1914 ро-
ку (4) Михайло Дрогома-но- в
(5) Микола Міхнов-ськи- й
(6) В'ячеслав Липин-ськн- й
(7) С Петлюра і В
Вннниченко (8) Духові про-
цеси на Наддніпрянщині в
20-тн- х рр (9) Дмитро Дон-цо- в
(10) Ідеологічні течії в
Україні в 1940-и- х і 1950-и- х
рр
Першу доповідь "Джерела
української політичної дум- ки" проф Б Боцюрків виго-
лосив 24 січня Чергову допо-
відь про Кирило-Методіївсь- ке
Братство матимуть Л Бачпн-ськн- й
та Ол Роїк
Засновуючі збори клітини
Українського академічн о г о
товариства "Зарево" були 15
грудня м р в Пластовому до-
мі Богдан Боцюрків профе-
сор політичних наук в Ал-бертсько- му
університеті з'я-
сував ціль і завдання "Заре-
ва" На терені університету
вже існують деякі українські
студентські товариства і клю-б- и
які в рамках своїх зав-
дань і можливостей роблять
корисну роботу Наше зав-
дання — сказав проф Бо-
цюрків — не дублювати цю
роботу не відбирати їм член-
ства а радше заповнити чи- -
малу прогалину що її не по
ЩО І ВІН
У Чікаґо створено нову ук-
раїнську установу:
інститут За-
сновники сподіваються що і
в інших містах ЗДА Канади
та інших країн постануть О-сере-
дкн
цього ж інституту
Ідейним основоположником
і головним пропаґатором цієї
установи є публіцист Микола
Шлемкевич який цими дня-
ми ширше з'ясував що і як
Інститут мав би робити З
довгого інтерв'ю вміщеного
в "Свободі" подаємо головні
міркування М Шлемкевича
Що значить назва:
інсти-
тут?
— Назва ця підкреслює
що завдання інституту мо-
жуть бути виконані тільки
якнайстислішою співпрацею
наших публіцистів і науков-
ців А втім назва не важна
При реєстрації інституту на-
зва англійською мовою зву-
чить: "Інститут досліду й ін-
формації" Коли перша на-
зва вказувала особи що їх
праця мала дати зміст то
друга назва вказус предмет:
дослід світової опінії у відно-
шенні до України І правдива
інформація про Україну її
духові й політичні прямуван-
ня
Чи наші партії установа
тощо вже не роблять цієї ро-
боти?
— Почини окремих органі-заці- й
і окремих людей — до-риво- чні
не систематизовані
іноді зовсім випадкові роб-
лені поспіхом і тому — при
найкращих намірах — не
завжди' на рівні потрібному
для переконування інтелек-
туальних і політичних верхів
неукраїнських суспільств Ін-то- го
музейний комітет підго-г- о
мистецтва народніх знаря--
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ СТОРІНКА &
тонської єпархії дала почин
до створення музею Управа
ЛУКЖ вирішила зібрати ви
роби українського народно-
го мистецтва народних знаря-ді- в
та пам'яток українського
поселення в Алберті На про-
тязі 10 літ музейний комітет
ЛУКЖ за допомогою відді-
лів і членів зібрав близько
500 експонатів між ними є
народні одягн килими на-
родна кераміка та дереворізь-б- а
Збірка приміщена поки-
що в єпископській резиденції
Однак ще багато цінних ек-
спонатів і пам'яток є в укра-
їнських домах Албертн де
вони часто пропадають зни-
щені молями чн з інших при-
чин Тому музейний комітет
звертається до відділів ЛУ-
КЖ і просить зібрати такі
експонати з округи і передати
їх до музею
Члени
криває діяльність існуючих
товариств "Зарево" хоче ма-
ти між своїми членами тих
студентів які вміють і хочуть
говорити українською мовою
і які бажають поглибити
знання про минуле і сучасне
України та кристалізувати
свої політичні погляди на
канад-
ське і міжнародне життя
Після доповіді проф Ео-цюрко- ва
відбулася коротка
дискусія Дальше Л Бачнн-ськи- й
коротко поінформував
присутніх про структуру "За-
рева" та про теперішній стан
організації в Америці й Ка-
наді
На сходинах обговорено й
прийнято статут новосгворе-ног- о
товариства До управи
увійшли: Любомнр Бачин-ськн- й
— голова Свстахій Гу-мен- юк
— заступник голови
Віра Фляк — секретар Олєзс-санд- ер
Роїк — скарбник Ок-
сана Хом'як — член управи
До контрольної комісії обра-
ні: Тарас Мптрупсць — го-
лова Любомнр Пастушенко
та Юрій Фотій — члени Схо-
дини порекомендували ноео-внбран- ій
управі нав'язати тіс-
ний контакт з управою СУСК
та звернутися до цієї органі-
зації з проханням прийняти
одмонтонську клітину "Заре-
ва" в члени СУСК
Засновники нової студент-
ської клітини сподіваються
що ті українські студенти
Албертського університету я-- кі
зацікавлені в програмі ді
яльності! "Зарева" стануть
його членами та бзгдуть бра-т- и
діяльну участь у ного пра '
Ці І
О Роїк
УКРАЇНСЬКИЙ ІШІРТИЧНО-НАУШИ- Й ІНСТИТУТ
ЯК ІІЛЯІІУС рокити?
публіцн-стично-науковн- й
Пуб-ліцнетично-науко- внй
внутрішньоукраїнське
Деснтьріччя музею ЛУКЖ
стнтут мас завдання допов-
нити ту працю попереднім
плануванням систематизаці-
єю притяганням до неї по-
важних наукових і публіцис-
тичних сил скерування іх у-па- гн
на велику ціль: бороть-
бу за опішю світову в користь
України Коротко те що ро-
билось різними групами й о-соб- амн
робилось "між ін-
шим" тепер дістало б свій о-сере- док
якого думки й пра-
ця були б скеровані виключ-
но на — без перебільшення
— основні завдання україн-
ського суспільства у вільно-
му світі
Як практично вести пра
цю?
— Щоб вести систематич-
ну боротьбу за світову опінію
і приєднувати її мусимо до-
кладно знати її стежити за її
станом змінами хвилюван-
нями Тож складемо на поча-
ток якийсь обмежений спи-
сок головних органів світової
опінії: газет журналів і вже
день за днем слідкуватимемо
за всім що відноситься до У-краї- ни
і Сходу Европи у
зв'язку з Україною Мусимо
постаратися про співробітни-кіп-кореспондент- ів
не тільки
в Америці але також в Евро-п- і
Вирізки з газет і журналів
в яких заторкнута справа Ук-
раїни чи Сходу Европи вза-
галі у зв'язку з Україною
кореспонденти присилали б
до центру в Нк Йорку а всі
ті матеріяли методично по-рядкувал- ися
б фахівцями
щоб уможливити справне ко-
ристування ними Покищо
ходимо навмання
Те що сказане про слідку-
вання за світовою пресою за
(закінчення на 4 стор)
інж В Куида
Інж В Кунда є керівником
лябораторії
Дотеперішній помічник ке-
рівника дослідної лябораторії
в рафінери нікліо в Форт
Саскачевані коло Едмонтону
інж Василь Кунда недавно
став керівником цієї лябора-
торії
Після середньої школи в
Стрию і Рогатині Василь
Кунда пройшов університет-
ські студії в Празі де 1945 р
осягнув ступінь днпломово-г-о
хеміка До Канади при-
їхав 1948 року
Від 1951 року працював у
дослідній лябораторії компа-
нії Шерріт Ґордон в Оттаві
Коли компанія збудувала ра-
фінерно ніклю у Форт Саска-
чевані перейшов у 1953 ро-
ці туди на працю Помічни-
ком керівника лябораторії
став 1957 року
ПІДГОТОВЛЯЮТЬ свято
героїнь
В УНДомі в неділю 25 лю-
того о 8-і- й год почнеться
свято героїнь Врочиста про-рам- а
буде вшануванням па-
м'яті Ольги Басараб замуче-
ної в польській тюрмі у Льво-
ві 192 і року і Олени Теліги
розстріляної німцями в Києві
1942 року Святкування орга-
нізують спархіяльна управа
ЛУКЖ і ОЖ ЛВУ в Едмон-
тоні
"Згадуючи в лютому ці дві
жшки-герої- ні віддаємо рівно-
часно поклін всім іншим ві-
домим і невідомим дочкам і
матерям українського наро-
ду що в лавах УСС УВО
СУМ СВУ ОУН і УПА про-
довжували і надалі продов-
жують боротьбу" — каже по-
відомлення організаційного
комітету який закликає до
участи у Службах Божих
що будуть правитись за упо-
кій душ усіх українських ге-
роїнь і в святковому концер-
ті на пошану їхньої пам'яті
Пластуни грали
"Попелюшшку"
Пластова молодь відограла
минулої неділі в УНО "По-
пелюшку" п'єсу на 4 дії у-кла- ду
п-- і Лесі Хом'як Режи-
сером вистави була ст пл
Рома Стефанів яка доложи-л- а
багато праці щоб добре
підготовити виставу
Героїнею казкової п'єси бу-
ла Леся Полуян Інші ролі
виконували : М Венгринюк
Д Іванусів Г Хом'як 3
Кейван X Хом'як М Янда
І Тодорук X Иопик О Ні-ньовськ- ий
Ю Хома В Мар-
тин ків Є Стефанів Ю Вен-
гринюк X Бажанська Л
Блавацька Л Бойко В Гу-лев- ич
О Дмнтрук О Пріць
В Саварин О Суховерська
X Блавацька Л Бойко Л
Гуглевич і Н Хом'як
Глядачів було понад 200
Вони з задоволенням слідку-
вали за грою молодих акто-
рів які говорили доброю
українською мовою і добре
вивчили свої ролі Добрі та-
кож були костюми
ЩО ДЕ І КОЛИ БУДЕ
В ЕДМОНТОНІ
23 лютого о год 830 веч
в готелі "Рів'єра" (5359 Кал-ґа- рі
Трейл): баль інженерів
організований відділом УТТ
Неділя 25 лютого о 8-і- й
веч в УНДомі: свято героїнь
що його організують ЛУКЖ
і ОЖ ЛВУ
Неділя 4 березня від 200 до
530 год лопол в парафіяль-
ній галі церкви Пресв Євха-
ристії в Півн Едмонтоні 65
вул і 120 аве: річне чайне
прийняття і виставка україн-
ського народного мистецтва
влаштована відділом ЛУКЖ
Губернатор Албертн відтек виставку Дрхипенка
Значне зацікавлення і то
не тільки в едмонтонських
українців викликала вистав-
ка різьб Олександра Архн-пенк- а
яку офіційно відкрив
губернатор Албертн Дж Пер-
сі Пейдж В час відкриття
яке відбулось минулої неділі
11 лютого пополудні в Юві-
лейній авднторії промовляли
П Мекдонел керівник Ед-
монтонської мистецької Гале
ри і Василь Середа голова
Клюбу українських професі-
оналістів і підприємців
На виставці яку молена о-гляд- ати до 25 лютого є 46
різьб Архипенка великого
новатора новітньої скульпту-
ри (Характеристика його
творчості! була подана в ок-
ремій статті в останньому чи-
слі "УВ")
Керівник Едмонтоне ь к о і
мистецької ґалерії Мекдонел
назвав Архипенка мистцем
світової слави і висловив при-
знання Клюбові з'країнських
професіоналістів і підприєм-
ців які організували вистав-
ку і таким способом дали ед-монтонц- ям
змогу оглянути
твори дуже оригінального
мистця
Виробляйте почуття відповідальносте
студентам брат Методій
Почуття відповідальності!
— дуже важлива справа в
житті студента — сказав
брат Методій у доповіді виго
лошеній до студентів — чле-
нів "Обнови"
Університетський студент
має почувати насамперед сво-
їй відповідальність як майбут-
ній фахівець себто мас на-
лежно підготовлятись до сво-
єї майбутньої професії Жи-
вемо в добу отруєну матері-ялістични- м
чадом тому ук-
раїнські католицькі студен-
ти мусять також почувати
відповідальність за долю сус-
пільства і громади з якої во-
ни вийшли і в якій їм дове-
деться працювати
Брат Методій з ордену Бра-
тів християнських шкіл за-
гальновідомий педагог і ко-
лишній учитель Колегії ім
св Поснфа в Иорктоні на
цю пору зайнятий у Колегії
ім св Поснфа в Едмонтоні
Доповідь брата Методія бу
жРШЯжч
ИЕжЯжжі
ЖЖЖЖ? V ЖЖ
Реіг
--і : МшШШ
ЖШШІжїгЖЖІ
ЖЖЖіЖТЖЖЖ
ДЯЖЖЖЖЖЖЖг
Вау
і к ш
же Жйь ''
лЖЖЖЖ
'
АРХИПЕНКО:
"Гондольєр" (бронза)
Олександер Архипенко 74
років уроженець Києва
тепер у Иорку
каже
ла виголошена в час мі-
сячних загальних сходин
членів "Обнови" в універси-
тетському будинку Стюдентс
Юніон у неділю 11 лютого
ввечері
сходинах якими про-
водив голова "Обнови" В
Третяк обговорено пра-
ці товариства на найближчий
час
ПЕРЕСИЛАЄМО
ГРОШІ ДО РОСИ
і кожної іншої держави
Пересилаємо' ліки да-
рунки убрання Продає-
мо КиЬег Вапк Иоїез
Тгап$-Сапас- Ь
Рагсе! Зегуісе
04 Уістогіа Ауе
іпо'зог Сапасіа
АСЕИУРУЄМО
Авта будинки хатпі речі бізнеси
довги "ІіаЬіНІісз" здоров'я життя
ШВИДКО — ДЕШЕВО — СОВІСНО
І більше опусту на будинки та
бізнеси
Телефонуйте заходіть або пишіть:
№ ІПШаі?С€ 58ГУІСЄ!
СК 7-18-
05 ЕОМОІЧТО АІГА СА 4-82- 14
ІМРЕКІАЬ ВАКК ВЬБС
(напроти ЛІсІЬпаІа1 Ноіеі)
УКРАЇНСЬКЕ ПОХОРОННЕ ЗАВЕДЕННЯ
НІ ШГ жжІДжжШ
НАЙНИЖЧА ЦІНА
й ЗВЕРТАЙТЕСЬ
З ДОВІРЯМ
ЧИжжжжр'
ВуИ
М Панилик '--- управителі — II Пасемко
РАКК ОАІЕ РІЖЕКАІ- - НОМЕ
81 — РНопе МЬ — — Пайпау
І
220 81геІ
жи-
ве Ню
На
плян
От
10%
501
ШЯКяліг-'- ' ДО'
НАС
Рані 5-39- 02 ЕІк Рот
З весною в Старому Краю
ЯВАТОКУ
відходить з КВЕБЕКУ — 4 квітня
з МОНТРЕОЛУ
— 4 травня 8 червня
До Савтгемптон Копенгаген і ҐдннІ над
Балтиком (Польща) а звідти поїздом
або автом до всіх частин Східно? Европи
З ВІДПЛИВИ ПРОСТО
ДО ЛЕНІНГРАДУ
з МОНТРЕАЛУ — 4 травня 8 червня 10 серпня
Мінімальна ціна в одну сторону:
1-- ша хляса $381 — Туристична клиса $270
275 фунтів багажу безплатно
За резервацією й інформаціями зайдіть до свого місцевого
агента подорожей або 6ИШ ДМЕШ Ш
ТОКОМЮ 1 Оп