Ukrainski Visti, June 03, 1931

              Число23„ 44"4"К
т На Господарські Томи
ПШЕНИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
Під проводом канадШського ко- -
шішішера Ферґусона відб}вастьея
тепер в Лондоні пшенична конфе-
ренція яка тревас віе третій тиж-
день При однім стоіі засілії з
представниками т зв буржуазних
дерлсав також іпредставиїїкії совіт-
ської Росії щоби обговорити пи-
тання звязапі зі стабілізацією
продукції пшениці і способи її
продана
З дотеперішнього перебігу па-р- ад
в котрих беріть участь пред-
ставники 11 держав ледвн чи
можна надіятися що конференція
доведе до чогось путнього Голов-іі- а
трудність в тому то представ-пііік- н
Росії поїхали не зі щирим
бажанням прийти до одної спільної
думки з нншнми світовими проду
центами пшениці але—як все у
большевиків бувас — щоб конфе
ренцію зірвати Заміри больше
иіщької Росії виявили себе в про
мові І попозіпплх першого 11
представника Любімова
Большевнцька Росія якої фі
нанси находяться в дуже поганому
стані потребує допливу заграшпі-ііог- о
капіталу Позички дістати
попа не може Одинокий вихід для
иьої — збільшити заграничиу тор-тош- ио
Л що цілий продукційііий
світ терпить від надміру товарів
яких лема де збути то большевикн
можуть свої товари пропхати лиш
тоді коли будуть продавати по
ншцііі ціні від 'других І тут за-
чинається домнінґ Большевицький
уряд який завів у себе примусо-
ву працю і послугусться невільни-
чою системою гіршою колишньої
панщини продукує товар при ду-
же низькії? коштах Цс дозволяє
йому вивозити товар за границю по
так низьких цінах що иіодна з
держав пе може видержати конку-
ренції Таке дієтеся з деревом
П5 глем і рільничими продуктами
таке й з пшеницею А тої пшени-
ці тепер буде мати на вивіз Росія
більше як в 1930 бо коли вірити
запевненням большевнцького міні-
стра рільництва то її урожай
дасть ЗО міл тон замість 29 _мїл
тон в 1930 році Це значить' що
Росія стане найбільшим проду-
центом пшениці в світі більшим
як Злучені Держави які дотепер
стояли ил першім місці 'Колнж
тепер лондонська конференція ма-л- аб
обмежити продукцію пшениці
в світі то зовсім ясно що Госія
на те не пристане Вона збільш) в
і хоче ще збільшувати продукцію
збіжжа а не зменшувати
Друга ціль яка присвічу боль-шевігка- м
це тс щоби через иелн-к- у
конкуренцію з другими проду-
куючими пшеницю краями викли-
кати господарську дезорганіза-
цію і тих краях а це мас бути
один зі способів викликання сві-
тової революції Що застій у ви-
возі пшениці до чужих краї 1 ці-
на її вище коштів продукції дез-органі- зуп
'
народно господарство
про це кожний переконується і в
Канаді Бачимо що на нужді
фармерів л вслід за цим і на без-
робіттю большепнкн хочуть дійти
до світопої революції Тому то со-пітсь- кі'
делегати не погодилися на
пропозицію щоб зменшити про-
дукцію пшениці у всіх краях Во- -'
ни ніби й погоджувалися але так
щоби вихідну точку взяти пе-
редвоєнний стан А тоді — звісно
—Росія продукувалаіішешщі най-
більше з усіх держав По думці
болішевнцької пропозиції шипі
краї малиб продукувати від тепер
менше як нині продукують а Ро-
їш ще більше Для ириміру вка-
жемо що Канада в иоріїшаншо з
1914 роком збільшила продукцію
пшениці о 125 відсотків і тепер
продукує 11 відсотків світових за-
пасів пшениці Большеїшкн дора-
джують щоби Канада сіяла під
тепер пшениці о половину менше
як сіо нині Роз)міеться за такі
поради большевикам иодякувано і
справа лишіться маб)ть по ста-
лому а большевикн будуть далі
переводити домпінґ
Друга небезпека ' для Канади
крипться в самій політиці Англії
Як відомо Англія була найбіль-
шим покупцем совітської пшениці
ТеперішниИ англійський уряд збі-же- ві
купці і кооперативи кугцва- -
ли совітську пшеницю тому бо
вона була дешевша Тут не від-грава- лн
ролі ніякі сентименти су-
проти Канади В певних кругах
домагалися однак щоби Англія
усгійнила квоту себто' скільки
пшениці мао яка держава достави-
ти Уряд і ліберальна партія о
проти квоти в користь Канади і
Австралії і заявилися за вільним
конкуренційинм довозом пшениці
Ті партії мають більшість в парля- -
менгі і тому треба числитися з
тни що большевикн будуть і на
далі достарчати Англії пшеницю
в необмеженій СПІЛЬНОСТІ! і по
конкурепційній цілі
Одиноким позитивним рішен
ням лондонської конференції це
покликання до життя інформацій-
ного бгора яке мао зібрати ста
ти пику про світову продукцію
пшениці і про запотребованпя
ринків іа від цього фармерам
ще не полекшас Наради конфе-
ренції тревають дальше однак на
основних точках вона вже прова-
лилася і мабуть нічого нового від
неї надіятися не можна
НАЙБІЛЬШИЙ сучасний те-ОРЕТ-
ИН
МАРКСІЗМУ ПРО ТЕ-
ПЕРІШНЮ РОСІЮ
Сучасна література про ниніш-
ню Росію о так велика що важко
в ній розібратися Не можна одпак
поминути виданої на цю тему най
новішої праці Німця д-- ра Карла
Каїрського найбільшого сучаспо-г- о
теоретика соціалізму і знатока
маріїсівської ідеольогїї на якій
російські большевикн хочуть опер-
ти свої божевільні ешіеріментн
У своїй книжці "Росія на роз-доріжд-
ау"
Кавтськпй щераз вика
зує що його пояснення доктрини
Маркса о зовсім ннші як у Лені
на й що побудована на ній полі
тика большевнцькоі Росії заслу- -
тус па иапятиовапня иа думку
Кавтського плян російських боль
шевиків не мао найменших вигля
дів бути здійсненим Той плян 0- -
сповусться на зменшенню консум- -
ціі (спожиття) населення до най-
дальше посунених границь так
щоб "люди задержали лиш душу
при тілі" це противиться основ
ним засадам марксівського "Капі
талу" котрий вчить що консум- -
ція мао Йти в парі з продукцією
Через шіголодження населення
праця тон напважнішип 4111111111?
п продукції терпить дуже поважно
Під ніякими умовнішій совіт
ська госія — твердить лавтсь--
кпй — не о в силі перетворити
ся у велику хлшорооську продук
ції! и у країну Провал большевнць
кого плину який с зовсім певний
неде до одного певного до цілко-
витого зубожіння і дегенерації на-
родів які стогнуть під большевіщь
ким ярмом
В осуді большевнцького режічу
його наслідків в Росії цей най
визначніший живучий марксіст
йде далі -- як самі т зв буржуазні
економісти'
_Л
ОБНИЖИТИ ЗИСКИ ЧИ ЗДРІБ-
НИ
Багато тепер говориться про ко-
нечність обннжепня платні робіт-
ників щоби можна конкурувати
з дешевим робітником В 1ІШШІХ
часгяч світа а передовсім в Ба-
роні Але до тої цілії моглаб при-
чинитися не так знижка зарібків
робітників але передовсім знижка
зисків піднрномціп і фабрикан
тів
Пригляньмося числам котрі го-
ворять самі за себе і найліпше
доказують що належало) оотятн
злрібкн робітників чи зиски під
приємців
Статистика виказу с що в 18 ІЗ
році випродуковано в Злучгн х
Державах товарів вартості! $1-000000- 000
в округлій цифрі а
робітникам зі1 іширодукунанил піч
товарів вшпачено $230000000
В роїУ 1929 продукція товарі о- -
сягира $08000000000 і колиб
промисл платив робітникам в тому
самому відношенню що в 1819 р
то робітники одержалиб $10000
000000 а тимчасом вони дістали
$11271000000 або о одну тре
тю менше як діставали у відноше-
нню до випродуковапнх товарів пе-
ред 70 роками
З' повшцого виходить чщо зі
зростом продукції більше зроста-
ють зиски підприємців як заріб-к- н
робітників отже ясно що рад-
ше требаб обтинати зиски ніж
платні робітників
ЗЛУЧЕНІ ДЕРЖАВИ ГОТОВІ
ЗНИЖИТИ ТАРИФУ НА КАНА- -
ДІПСЬКУ ХУДОБУ
До тарифної комісії Злучених
Держав вплинув внесок щоби
зннжіпн мито на рогату худобу
зпоза краииць краю Це відносить-
ся до Канади і Лексика Теперіш
ня тарнфа обовязув від 1929 р
і через нго Канада втратила округ-
ло $25000000 від 9 травня
1929 по нинішшш" день Тоді під-
вищено мито иа 100%
Знижки мита домагаються стей-т- н
які приготовляють худобу па
ринок Проти знижки запротесту-
вали західні стейти котрі проду-
кують худобу Обі сторони приго
товані до боротьби за тариф) у
Знижка предвиджусться у 50 від-
сотках Колиб вона прийшла і
президент іувер її затвердив то
це внетарчилоб щоби канадійсь- -
кі продуценти могли продавати ху
добу по вдоволяючих цінах
АЛБЕРТІЙСЬКИЙ ПШЕНИЧ
НИЙ ПУЛ ПЕРЕД ВАЖНИМ
РІШЕННЯМ
В Калґарах відбувається кон-
ференція делегації Саскачевансь-ког- с
Пшеничного Пулу з пред-
ставниками Албертійського Пше-
ничного Пулу В нарадах беруть
участь найвищі представники обох
пулів Предметом конференції с
наради над тенерішною ситуацією
Пулу і над питанням відділення
албертійського Пулу від Централь-
ної Пулопоі Продавчої Атенціі В
тій справі дотепер ще не повзято
рішення
БУРЯ ЗНИЩИЛА ЗАСІВИ
Дгннулого понеділка па Вік
торія Дей в полудневому Саска-чепа- ні
стояла спека що доходила
90 степенів Наслідком спеки бу
ла буря з курявою яка навістила
південний і північний Саскаче- -
ван У многих місцях були повале
ні телефонічні стовпи і повиби-
вані шиби у вікнах Найсильні-шо- ю
була буря в околиці Рідямй-н- н
і Вейбурн де повалила стай-
ні У многих місцях сильно по
терпіли засіви пшениці Найбіль
ші шкоди були між Саскатуном і
Елстов
ЯК ЗРОСТАЛО НАСЕЛЕННЯ
ЕДМОНТОНУ
Перед двома тижнями в Ед
монтоні переведено мінський пе
репис населення Населення ал- -
бертійської столиці числить тепер
79059 душ Зріст відбувався на
протязі останніх 20 ліг слідуючої
1901 4176
1906 14088
1911 31064
1911 72516
1921 58821
1926 65163
1930 77557
1931 79059
Едмонтон був годсонбейською
станицею ще при кінці 18 столі-
ття
СІЕНАР ЗМЕНШУЄ ВИДАТКИ
Управа Кацадійських Націонал ь
них Зеліониць оповістила зменше-
ння видатків о $5000000 Го
ловні ощадності! будуть пороблені
в зелізннчії} службі
БРАВНЛІ ЗАПЕРЕЧУЄ
Албертійськнй иреміер Бравнлі
заперечнії поголоскам оудьтоон
він мав обнятії уряд менеджера
"Саскачеван Пул Елевейторс" П
Бравнлі заявив іцо ця вістка
певно походить з кругів його "при
ятелів які хошно його нозоутн- -
ся з Алберти
ШКЛО І ЙОГО ВИРІБ
Шкляинй нромнел що йому
людство заьдячус цілу низку епо-
хальних винаходів з царини фі-
зики хемії астрономії біольоґії
і т д — це один з найстарших
хемгчних промислів Сьогодня важ-
ко булоб уявити собі життя циві-
лізованої людини без виробів цьо-
го промислу
Перші винахідники шкляної
маси — це сппітянн у всякому
разі вони знали її вже на 2400
літдо Хр Від єгиптян навчилися
цеї речі меткі фенікійці розви-
нули її у своїх містах і перенесли
опісля до Риму де в часах ціса
1 - ' '
ЗАХІДНІ! ВІСТИ Сторона 3
рів стала вона вже нз високому
рівні З Рому перейшла тайна
шкляного виробництва до Візантії
а звідти в 1204 р до Венеції де
й продовж кількох віків пильно
берегли і ненецький мистецький
пиляний промисл має й досі сві
тову славу В 15 віці шклянпй
промисл примандрував через Че
хію до Німеччини й до шних кра
їн Евроші між пншнм і на Укра-
їну
До виробу шкла вживають та-
ких матеріялів: насамперед гірсь-
кого хр) сталю або крему що зу-стрічас- тея
в природі найчастіше
як пісок далі сполук соду й по-та- су
тобто соди содової салітрн
ґлявберової соли потаеу й потасо-во- ї
салітрн сполук вапна в по-
статі крейди вапняків мармуру
а вкінці сполук олова бару іі цин-
ку
Відповідно вигладженого гірсь-
кого хрусталю вживають теж па
шкла до окулярів від кількана- -
цятьох літ виробляють зі стопу
цього хрусталю також ріжні хемш- -
ш посудини як епруветкн термо
метри тощо Посудини ці не під
падають майже зовсім хемічному
знищенню а через те що розши-
рюються дуже повільно витриму
ють теж наглі зміни температури
Але зтехнічного боку виріб по
судин з кварцевого шкла мас свої
труднощі з причини важкого сто-
пу (близько 2000 Ц) й через це
вони дуже дорогі
Якщо шкло май бути чисте
прозоре то його відбарвлюють
ршінмн хемічними й фізичними
засобами Колиж треба його за-
красити то цього депонують прп
помочі відповідних металевих спо
лук: до шкляної маси додають
сполуки золота й шкло стає рубі-новончерв- оне
додають міді й во-
но внншеве додають селену і воно
рожеве Жовту краску шкла ви-
кликує кальоідове срібло а також
деякі сполуки сірки зелену—хро-
мові та мідяні сполуки жовто-зе- -
лену — сполуки урану блакитну
—ковальт і т д Непрозоре мато
ве або молочне шкло повстав тоді
коли до шкляної маси додають ци-
нового кису та кістного попелу
Відповідно до того чого додають
до шкляної маси знаємо такі важ
ніші роди шкла:
1) Звичайне шкло Воно легко
топиться і хемікаліі ділають на
нього легко а роблять з нього
шибки та звичайний шкляннй по- -
суд
2) Чеське шкло Це шкло важ-
ко топиться не реаус на хемічні
речовини й тому вживають його у
хемічних робітнях та для виробу
сочок до оптичного приладдя Най-
краще і відоме на ввесь світ того
роду нішо виробляють в німець-
кому місті Єні
3) Оловяно-потасо- ве шкло Во-
но теж легко топиться й дуже бли-
скуче Відповідно до того чи в
ньому більше чи менше олова ді-
литься воно на хвустальне шкло
що з нього роблять розкішні т
зв різані посудини та дарчови- -
сн до церковних свічників флінт- -
ське шкло яке мас в собі біль
ше олова йгякого вживпють до ви-
робу оптичного приладдя (сочкн
призми) і врешті на шкло "стрес"
що дуже добре наслідує самоцпі- -
тн
4) Пляшкове шкло Відповідно
до кількості! зелізннх домішок
воно мао буру або зелену краску
Перероблювання шкляної маси
п посуд докопується видуванням
(звичайна посуда й менші шиб-
ки) витисканням у металевих
формах (тарілки гальбн сільнич
ки) відливом на металеві плити
на яких іі валкують (дзеркальні
шибки) і врешті витягненням
(інкляні руркп)
При видуванні робітник у фаб-
риці шкла послуговується т -- зв
шклярськни цнбухом зелізною
руркою І1 м завдовшкн що
мас на одному кінці деревляний
нрнгубннк Металевий кінець цьо-
го цнбуха впихає робітник до
шкляної маси що мао 800 — 900
тепла і втягає її до цнбуха- - Опіс-
ля витягає цнбух із горнила і
вдуває в нього повітря з легенів
Внаслідок цього твориться на
другому кінці цього цнбуха бань-
ка подібна до тої що її видму-
хують діти соломнпою з розпуще
ного мила Цю баньку опісля від
повідно формують В більших гу
тах виробляють пляшки при помо
чі видувної машини системи Овен
са що зіступас працю ЗО робіт-
ників і вироблює денно 15 тисяч
пляшок Одначе менші посудини
й инші шкляні предмети виробля-
ють далі руками бо мертва маши
на не може заступиш у всіх на-
прямках зручного й помислового
робітника що послуговується прп
своїй роботі всякими помічними
формами та ріжним шклярськнм
приладдям
Якщо робітник хоче зробити
ппр пляшку то набирає па кінець
цнбуха відповідну кількість шкля
ної маси й обертаючи в руках ци- -
оух видувай її у форму гр}шки
Цю грушку охонлюо його помічник
зеїшою розкладанею формою
яку видута маса виповнює згодом
вдовж стін Відлучивши пляшку
від цнбуха мокрим зелізиим пру
том робітник придає отворові
пляшки форму шийки відповідним
приладом Гнм самим способом
при помочі відповідних форм роб
лять шклянки й ипші посудини
Деколи форма зроблена так що
видувши її одержують відразу
два предмети це зустрічається
при виробі шкла до лями чарок
каламарів із вгнутою лійкою і г
д Такі частини посудин як ву-
ха при збанках і ніжки чарок до-
роблюються при помочі форм на
прохолоділій тістоватій ншл'яній
масі окремо
Наші віконні1 шибки повстають
теж з видування З видутого зі
шкляної маси вальця відтинає по-
мічник ножицями підставу а в го-
рі відділюо його перстенем із го-
рячого шкла Стіну вальця що
повстала таким способом розтина-
ють поздовш діяменіом вшіро-стовую- ть
опісля в печі на вигла
дженій плитці з огнетрнвалої
глинки і полишають аж до того
часу поки вона висохне
Грубостінна в більшості! деше
ва шкляна посуда: тарілки каф-л- і
дахівки ґудзики витискають у
відповідних металевих формах тим
способом що до форми вливають
пікляну масу яку відтак прнтоло- -
іуе відповідний товчок зверху що
водночас витискає зайву масу па- -
зовні Того роду вироби дуже по
дібні до різаних але їх береш о
зовсім заокруглені і по цьому їх
легко пізнати
Великі й грубі шкляні тафлі
що іх уживають до зеркал вироб-
люють тим способом що інкляну
масу виливають на зелізні ст)лн
по яких котиться металевий па-
лець і вигладжує їх горішню по-
верхню Якщо на тих столах о
ляговини чи вшіуклини то на
шкляних плитах повстають рігці
рисунки горошини
Шкляні рури 11 рурки вноЧ- -
люгі два робітники Один з іг
пнд)вас інкляну баньку а дріі:й
дотикав її зелізннм прутом і від-
бігає чнмекорше тягнучи за со-
бою готову рурку Якщо на пін
ці цнбуха була не банька але
грудка маси тоді робітник тягне
його у шкляннй прут
Таким способом роблять і
інкляну пату витягаючи положену
на рухомих бубнах масу в тонень
кі ниточки
(Життя і Знання)
СОНЯШНЕ СВІТЛО І НЕМОВ-
ЛЯТА
На дпорі на свіжому воздусі
тз сопяшному світлі о місце де
немовля мусить проводи ги більшу
частішу свого життя Для того
щоб рости й мити сильне тіло не-
мовля потреб) с свіжого повітря та
соняшного світлі так само як по
треб) є відживлення
Соняшне світло с не лише при
ємним але воно таг-о-ж дао здоров-л- я
і не допускає до розвитку хо-р- іб
наприклад таких як рахнтнзм
(слабі кости)
Немовля -- мусить користуватися
соняшннми промшпямк регулярно
і- - то коленого дня Але для цего
потрібно дотримуватись пешюго
порядку оо замість доора може
статись біда
Соняшні купелі можна-- братії
просто перед відчиненим вікном
але не перед зачиненим бо зви-
чайно шкло не пропускає корис-
них промінів сонця З часом ко-
ли температура- - воздуху підно
ситься такі купелі можуть бути
на дворі
Першого дня на соняшне світло
треба виставити руки та нош
протягом нятн мінут не довше
Слід)ючого дня цей час продов-
жіть до десяти мінут і так кожно-
го дня додавайте по пять мінут аж
доки дійде до одної години
Як збільшуєте час так само по
ЗА ЗНАМЕНИТИМИ ФОТОГРАФІЯМИ
йдіть до 8ШЕКІ8Т вТТІБІО
Весільні Групи — Наша Спеціяльність
Знимки величини почтових карток робиться
в день і в ночи
9943 Іаярег Аує Есігаопіоп АІЬегі
трохи відкривайте все більшу й
більшу частішу тіла Другого дня
ноги до коліна можуть бути від-
криті далі цілі ноги і т д
Немає чого спішити з відкри-
ванням заскоро значної частини
тіла без попередньої до того під-
готовки бо інакше це може спри
чинити турботи
Соняшні купелі не можна братії
перед їдою або зараз по їді Коли
настане горяча погода соплшні
ванни треба братії перед одннапя-то- ю
годиною ранку або після тре-
тьої години по обіді
Наші предки покланялися сон-
цю як божкові Але ми сьогодпя
мусимо признати його як жерело
що дає нам здоровля
НАГОРОДИ
::'--':Щ0Ш$Щ&ЩЩ---
Сот- -
оГ
ґог
ПОМАГАЄ "ПЯТИЛІТЦГ?
1929 —ЗО р Америка доставила
до СССР на погреби пятилітки то-
варів за міл рублів Німеччи-
на за 234 міл Англія за
міл Персія 47 міл Польща 35
міл Франція 31 міл Голова со-вітсько-амернка-
иськоі
торговель-
ної палати подає що пра-
цює над здійсненням пятилітки 2
тисячі американських інжипірів і
200 великих промислових фірм
Чи здають собі справу європейсь-
кі й американські капіталісти з
наслідків їх захланності! й корот-
козорості! в попиранню большевн-
цькоі пятилітки?
Чи вже вирівнали свою перед
плату на "Західні Вісти"?
В ГОТІВЩ X
Кожний фармер в Канаді повинен в цьому році іитересуватнея
ростом свого збіжжа більше чим звіпіайно Тут і там він пови-
нен підібрати найвідиовіднішу і з неї зібрати прібкн на-
сіння або котрі можуть йому іірішестн много долярів па-горо- ди
в готівці Кілька з перших нагород є такі: $2500 за
50 фунтів пшениці ЗО ф вівса $1500 за 40 ф ячменю 50
ф жита $800 за 10 шишок кукурудзи $300 за ЗО ф гороху
ЗО ф лену ЗО ф конюшини Разом в 50 компетиційннх гал-
сах доступних фармерам кожного краю п 1701 нагород на
с)му більшу як $200000 в готівці СВІТОВА Збіжева Вистава
І КОНФЕРЕНЦІЯ
РЕДЖАИНА Від 25 Липня до 6 Серпня 1932
Коли ще не вибрано то фармері в Канаді мають заховати на
виставу прібкн насіння і зерна з сьогорічного збору Всі екс-
понати мусять бути доручені зарядові в Редясайні пе пізніше
як 1 березня 1932
Дуже цінні вказівки щодо приготований збінежа і насіння па
виставу можна дістати коли напишете до секретар Провінці-онально- го
Комітету Світової Вистави Збшка і Конференції че-
рез Департамент Рільництва у Вашій провінції або прямо до
підписаного
Світова Вистава Збіжжа і Конференція зорганізована для до-
бра рільничої індустрії Вона дасть найвідиовіднішу нагоду по-
ставити перед очн світа продукти канадійськоі фарми Тому о ду-
же папгшім щоби продуценти збіжжа в Канаді запевнили собі
кожну поодиноку нагороду па яку заслугуо канадійське збіжже
і насіння
ПОКАЖІТЬ ЩО ПЛЕКАЄТЕ І ЗРОБІТЬ ЩО ЗНАЄТЕ
Лісти нагород правила і приписи що підносяться до участи в
комиетпції і псі пінні інформації можна дістати від:
весгеїагу УогІсГа Огаїп ЕхЬІЬШоп апй СопГегепсе Ітрегіаі Вапк
СЬатЬегз Кееіпа Сапагіа
СЬаІгтап №і1опаІ СЬаІгтап
тіїїее
НОК КОВЕКТ УЕІК НОІЧ
ЛОпЬіср Ахтісиїїаге Міпіаіег
Сашии
П и
ХТО
280
160
тепер
Ви
иочву
зерна
Ехесиїіуе апД
Гіпапсе СопипІКее
IV С ВІГСКІЕ
о( ЛргісаІІаге Гог ЗязкаїсЬетт
й т є
Пастеризоване Молоко
Найкраще Молоко
і СМЕТАНА
Все чисті —Здорові — Повні поживної вартості!
ЕІМОМЩ СІТУ ПАЩ Ш
ГНОЮ 21521
Наші білі вози їздять кожного дня кожною
вулицею
ч V 4 1! і і 7іі' ч і ? і1 і ! ' - м