Ukrainski Visti, January 12, 1937

              '
12 січня 1937 — Число 2
ш~ Ярослав Бохенськнй
Тайна Червоного Посольства 1
СЕНЗАШИНА
(Далі)
"Це що?" спитав сержанта
Цей глянув крізь рамя ше-
фа "Ліва рука Бракує пер-степно- го
пальця Лікар ствер-- п
то палець відрізано го- -
стрим ножем уже по смерти
Нагла якась думка прошила
в тій хвилині мозок шефа по-
ліції-
Підійшов до телефону 718
Дирекція поліції? Прошу
нолучіїти мене з кімнатою ч
27 Комісар Льотшек? Др
фон Лінден Прошу зарядити
зараз поновне спровадження
шофера таксівки ч 915 Є у і
вас? Знаменито! Хай задер-
житься до мого' повороту За
15 хвилин буду в кабінеті До-
бре
"Пане сержанте вложіть
мені ці зиимки в коверту Бе-
ру їх з собою — Рапорт?
Який рапорт? Ага про цей
випадок Само собою пере-
шліть його разом з копіями
зиішок до ЦСУ"
"Маєш знамениті дані на
дипіьомата" замітив шеф до
репортера підчас поворотної
їзди "Цікавість аж палить
тебе хоч знаменито маскуєш
її байдужністю"
"Чому?" здвигнув раменами
"Ця справа цілком не цікавить
мене Дрібна новинка на 13
сторінці"
Шеф поліції притакнув го-
лово попадаючн в легку заду-
му
Серед мовчанки проїхали
дальшу частину дороги
В певній хвилині репортер
застукав до шиби що відділи-- !
і V' иїп ІМПГІ1РПЯ І їй IV цім нлч'ч'г'
"Стан!" Лито нагло задер-
жалося
"Вже висідаєш?" спитав здн
вопано шеф
"Маю діло в цій дільниці"
відпопів коротко репортер і в
поиращавцшсь зник за вуглом
першої камениці
Пить хвилин пізніше вчодио
шеф поліції до свого кабіне-
ту
"Повідоміть комісари Льот-шек- а
що негайно хочу бачи-
тися з ним!" поручнв дижур-пом- у
старшині в переході
Комісар застав шефа похиле
ного над столом актів
"Лотшск" сказав він відри-
ваючись від актів "Коли не
милюся ми'є на слідах таєм-
ничого комісари! Хе-хс!- "
Звичаєм комісаря було ні-
коли не дивуватися Несподі-
вану вістку приняв здавалося
спокійно "Цікаво" шепнув
тільки
"Де є шофер?"
"В сусідній кімнаті"
Шеф поліції відчинив двері
Зір його спочив проникливо
на добродушному і щирому
обличчю шофера
"Пане Мерц! — Прошу!"
Замкнув за ним старанно
двері Ввічливим жестом вка-
зав крісло Сам почав прохо-
джуватися звільна по кімнаті
Пушистий диван глушив його
тверді кроки
ПОВІСТЬ
"Пане Мерц!" зачав шеф
припинивши ходу "Чи ви
могли б ще раз подрібно опи-
сати вигляд вашого пасажира
зперед двох днів?"
"Дуже радо пане інспектор
пане директор" — попра-
вився дещо змішаний шофер
Шеф махнув байдуже руко-- ю
За ціну одної позитивної
вістки позволив би був назва-
ти себе навіть сержантом
"Ну?" спитав
"Був високого росту зви-
чайні риси лиця тільки незви-
чайно бліді в темній нагортці
сірім мягкім капелюсі"
Ви згадали підчас учераш-ньог- о
переслуханім про пер-
стень на лівій руці Чи то бу-
ла обручка?"
"Ні звичайний престень з ве
ликим каменем"
"Чи вн говорили з ним? Ро-
зуміється крім звичайної мови
про курс і належитість за їз-
ду?"
"Ні!" відповів шофер по
короткій иадумі
"Пане Мерц! Тепер головне
питання: Чи ви пізнали би то
го добродія сьогодні?"
"Сподіюся пане директо-
ре!"
"Навіть зі знимки?"
Шеф поліції подав йому
знпмку витягнену перед хви-
линою з ковертн
Шофер приглянувся їй уваж
по "Цс він" — сказав по
хвилині
"Може помиляєтеся? При-
гляньтеся краще"
"Він Можу присягнути на
це!" В голосі його не слідно
було найменшого сумніву
Дякую Цс було б здається
все Ще хвилинку ' пане
Мерц! Ви згадали у своїх зі
знаннях що згаданий добро-
дій прийшов до вашого авта
товаристві другого незпако-мог- о
мужчини — Де є ваш
постій?"
"Па Лппській площі"
"Лі а! — Ну і що? Вони
підішли до авта чо попраща-лпе- я
зразу чи ще розмовля-
ли?"
Розмовляли яких добрих
пять хвилин!"
"Пять хвилин? Чи ви під-
хопили щонебудь з їх розмо-
ви? Я не посуджую вас ціл-
ком про підслухування! Але
це цілком зрозуміле що як
хтось коло нас розмовляє то
мимохіть підхоплюємо якесь
відірване речення або бодай
слово"
"Так дещо я підслухав Го-
ворили про прокляту погоду"
"Розуміється в німецькій
мові?"
"Так Цей другий з вираз-
ним російським акцентом"
"Цікаво" замітив здивова-
ний шеф "Ви знаєте добре
російську мову?"
"Був час навчитися в поло-
ні"
"Ах так!" Серед навалу ду-
мок шеф підійшов до вікна
"Цікаво" шепнув удруге до
себе
Руйнуючи№церквУи й 1мИо:настирі еспанськ Тппіікііі 1не
яку теж значно ушкодили Та ґґантпа будівля з0дов
ться катакомби довжини кількох миль Поьіч церкви
Підозріння яке невиразно
зарисувалося в його думках
почало прибирати щораз то
більш виразні форми
V Смерть дипльомата
Крізь шклянні двері що ді
лили малий кабінет від спіль-
ної редакційної салі вигляну
ла мала рудава головка редак-
ційного репортера
Пан редактор Шмідт до на-
чального! — "Чути трупом
Арпаде" замітив цинічно
Джап Кранцер референт спор
тового вдділу затоплений у
песимістичних міркуваннях
над осіннім "дербі" (зн великі
кінські перегони)
"Заглянь при цій нагоді до
каси 20 марок задатку за вір
шове повинно вистарчитн на
солідну вечерю в Альгамбрі"
"Фе Джан зачинаєш сходи-
ти на пси! Цс ж ординарна
кнайпа! К р а щ є вже в
"Пікадиллі" або в "їдені" По-слід- нє
речення договорював
уже в сусідній кімнаті
Лиса мов мідяна бляха ли-
скуча чашка шефа- - редакції
Валтера двигнулася зі стосу
скрпптів і нотаток
"Шмідт перед кількома дня
ми дістався довірочну інфор-
мацію з площі Алсксандра
що лорд Сіснл Белламі анґлій
ський амбасадор перенісся із
досить таємничий спосіб на
другий світ"
Шмідт ідеальний тип холод
нокровного репортера для
якого найжахлнвіші нещастя і
гидкі злочини були тільки зна
мсиитим матеріялом для полі-ційп- ої
хроніки здрігнувся на
згадку призвнща лорда Вал-те- р
якого втомлені очі ховза-лне- я
по стінах кабінету не
завважав цього В тій хвилині
був запятпй калькуляцією
кільки заробити йому на до-
кладних справозданнях з вели
чавого похорону дипльомата
з поліційиого слідства та май-
бутньої судової розправи
"Поїдете Шмідт негайно до
амбасадн Саме тепер там від
бувається вступне слідство
Скомунікуєтеся з підкоміса-ре- м
Гаіпщом який улекшить
вам вступ до середини По-
старайтеся про яких півтретп
колюмнп па третю сторону до
зантрініпього числа По б
сотиків за стрічку Зачет мо-
жете одержати зараз у касі
До побачення"
Лиса чашка знов потонула
в стосі скриптів і часописів
Крите таксі задержалося пе-
ред бічним входом Кинувши
шоферові кілька дрібних мо-
нет Шмідт побіг прожогом до
будинку В сінях малощо не
зударився з комісарем Льот-шеко- м
І
"Го-го!- " проворчав комісар
незадоволено "Преса вже на
місці Нова колода до і
ніг слідства!" Комісар не лю-
бив репортера якого талан і
зручність часто збивали теоре
тнчні розумовання комісаря
позитивними практичними да-
ними
Репортер усміхнувся і при-
язно витягнув руку
"Думаю що погодимося з
собою пане камісар Моє
справоздання віддам перед
друком до вашої апробатн
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона" З
Згода?" Комісар недовірчиво
глянув на нього
"Не вір редакторові як жін-
ці!" — це одна з моїх життє-
вих правд Ще ніколи на цьо-
му я зле не вийшов 'Але цим
разом ще повірю вам"
І лінивим рухом стиснув
витягнену долоню
"Підемо на гору"
Звичайно повздержливий
комісар сьогодні показався
незвичайно розмовним в ін-терв- ю
з репортером
і "Найбільш цікавим є факт
що досі ми ще не знаємо
яким способом згинув лорд!"
"Чому згинув?" перебив
здивовано Шмідт "Звичай-
ний удар серця — апоплек-
сія"
Комісар не міг укрити кон-стерна- цп
що малювалася на
його обличчю
"Маємо певні докази що
лорда замордовано Впрочім
побачите самі"
Входу до кабінету берегли
два тайні агенти Шмідт про-
сунувся за комісарем до сере-
дини
Після пороблений знимок і
помірів тіло дипльомата пере
несено до другої кімнати При
бюрку лорда сидів тепер д-- р
фон Лінден і переглядав у то-
варистві шпакуватого мужчи-
ни усі скриткн бюрка #
Шмідт діткнувся легко ра-мен- и
шефа поліції
(Далі буде)
ооо
КАТАСТРОФИ В 1936 РОЦІ
10 'січня — Землетрус і об-
вал гори в Колумбії в південно-америка-
нській республнці
заподіяли смерть 300 людям
23 березня — Підчас пове-
ні у східніх американських
стейтах згинуло 172 осіб 425-00- 0
людей осталося без даху
шкоди в майні виносять 500
мі попів долярів
6 серпня — Підчас шібуху
н майні у Барислі п Англії
зі инуло 58 вуглекопів
13 вересня' — Обрив горн в
Норвегії засипав місточко зги
мую 73 осіб
16 вересня — У берегів Іс-ляп-
дії
затонув корабель з ви-
правою вчених "дослідників
півночі Зіпнуло 59 осіб
10 жовтня — Тайфун на
Фнлнпинах убив 400 людей
їоткн пропали без вісти
17 жовтня — На канадій-сько-америкапські- м
озері Ірі
затонув корабель з 19 людь-
ми
15 листопада — Підчас ви-
буху в фабриці пороху в Ст
Шама Франція втратило жит-
тя 35 поверх 200 ранених
9 грудня — Голяндський лі
гак розбився в Англії згинуло
14 осіб
ЯЗВА ЩУРІВ
В одній місцевості! в Суде
тах появилася величезна кіль-
кість щурів Гризуни цілими
громадами залягли дороги й
перед ніким не виявляють
страху Навпаки нападають
па людей
Хата для Л Троцького —
Троцькнй уже в Мексику У
ряд Карденаса хоче примісти
ти його в тихім селі у відда
леній провінції Тобаско
! На Господарські Теми }
живчик У ЗВІРЯТ
Живчик (пульс) досліджу-
ємо прислухом до ударів сер-
ця під лівою лопаткою або на
тисненням підщокової бючки
(артерії) у коня на присеред-ні- й
поверхні (берегові) доліш
ньої щоки На 1 мінуту є уда-
рів живчика: у коня зрілого
36-4- 0 у лошат (піврічних) 48-7- 2
у худоби рогатої зрілої 40-8- 0
у телят 80-10- 0 в овець і
кіз 70-8- 0 у свиней і псів 60-8- 0
у молоді дещо більше
Живчик має бути повний і
рівний Скорий живчик буває
при високій гарячці й поше-стя- х
— карбункулові чумі ху-
доби заразі легенів у худоби
н грудній у коней червінці у
свиней запаленню шляху трав
ленпя горла легенів Повіль-
ний живчик буває при отроєн-ня- х
(нпр жовчею) довготре-ваючі- м
запаленню нирок і по-шест- ях
що витворюють їдь
(пружак) Живчик буває не- -
замітнии при кровотоках і
Слизькій смерти (в( агонії)
Віддихш на одпз' міпуту є: в
коня 8-1- 4 (у молоді дещо біль
шс) худоби 10-3- 0 (в молоді
дещо більше) о вець і кіз 12-2- 0
у свиней 8-1- 5 у псів 14-2- 5
Віддих прискорений буває:
при зігнанню напружуючій
праці при високій гарячці у
спеку в душних стайнях пе-
ред бурею по спожиттю обє-мпст- ої
поживи при вагітности
через натиск тенес на легені
при запаленню олегочної в
хоробах серця отроєннях по-шест- ях
Неправильні — теплоту
живчик та віддих або одно з
них належить завсіди уважати
за познаку хороби
ДЕЩО ПРО ПЛЕКАННЯ
ЗДОРОВЛЯ — ГІГІЄНУ
Щоб паші звірята удержува
ти п добрім здоровлю потріб-
но їх відповідно примістити
дбайливо прокормлюватн і
плекати та уникати всього
що могло б викликати захво-рінн- я
Вказівки в цім обсягу подає
окрема наука про плекання
здоровлп або гігієна Є вона
для фармера вельми важна:
бо лекше запобігти хоробі як
і лічити
Стайні повинні бути теплі й
сухі з критим відпливом на
моч щоб сопух не затроював
у них воздуху Звірина по-
требує досить сухої підстілки
з соломи листя торфу або
трачиння Свиням потрібна в
ліві деревяна підлога бо
гола земля або бетон спричи-
нюють простуду жлунка суста
вів та малу відпорність поше-стя- м
Добре заосмотрена
стайня (хлівець) є запорукою
проти простуди яка буває
жерелом проти всяких хоріб
тому хоронім перед просту-
дою звірята Худоба підпа-
дає легко простуді якщо зі-
гріту напоїмо холодною во-
дою або пустимо плавати По-
дібно застуджуються коні як-
що зігнаних полишимо на до
пощадили також величавої церкви в Ескоріял кільканадцять миль па захід від Мадриду
ФиЛішом II у роках 1562-158- 4 Має вона 1200 дверей 2673 вікон у землі тягну
багатй д { славпа бібліотЄка Тут похованні Филнп 11-- ип
щеві або протязі 'наприклад
на торговицях постоях перед
готелями Найкраще-- буде спо
чені звірята витерти як слід
віхтями й примістити в затиш
нім місці (у стайні) де нема
протягу та прикрити їх коцом
або кожухом чи спеціяльним
накривалом Дати їм сіна а
доперва по півсодині поїти
незимною водою
Кормити домашні звірята
належить і можна тільки здо-
ровою добре дібраною паше-- ю
яка удержує тварину здо-
ровою Паша стухла сплісні-л- а
зогнила замулена4 — є
шкідливою Спричинює вона
захоріння шляху віддихового
(пліснівку легенів) і шляху
травлення Подібно й пасови-ск- а
мочаристі болотнисті по
виливах рік і підмоклі є дуже
шкідливі для здоровля звірят
Випасання тварин по пасови-
щах укритих снігом (як це
практикують декотрі наші
фармері головно в Саскачеве-ні- )
спонукує часто хороби
шлункові мотнлнцю тощо
Недостаточна пожива як і зле
зібране сіпо наприклад по
довгім моченню дощами спри
чинює виснаження гниль у о-ве- ць
водні опухи ломикість у
худоби Якщо маємо до роз-поря- ку
пашу лихо зібрану її
кращу то не даваймо худобі
окремо пашу лиху й окремо
добру а краще подаваймо обі
змішані Пашу гіршу перед
змішанням треба вибити й ви-
трясти з плісні й куряви Мо
жна її зробити смачнішою і
стравнішою коли її спарити
посолити або посипати ґри- -
сом
Худобу треба кормити у вла
стнвін порі (регулярно) це
впливає дуже хосенно на здо
ровчя звірят піддержуючи
охоту до їжі н запобігаючи
переповненню жолудка що
буває головною причиною
многнх недуг
Поїти звірята належить чи-
стою вистоялою вдою Наіі-прндатнішо- ю
до цього є вода
кринична або чиста річна По-
їти водою зпід леду є дуже
шкідливе: звірята легко про-
студжуються: зокрема ж тіль-
ні корови й жеребні кобили
по такій воді звичайно скида-
ють плід Дуже шідливим є
поїти худобу у водах придо-рожнн- х
калюжах багнах ста-
вищах да гниє всячина й де
розплоджуються дрібнотвори
пошесні
Дуже важним для плекання
здоровля звірят' являється
дбайливість за чистоту шкі-
ри Шкіра звірят має на ціло-
му просторі множество малих
голим оком незамітних отво-
рів (порів)' крізь які видобу-
вається на вні піт і дещо прн-родньо- го
товщу від якого
шкіра дістає свою елястнч-ність- )
Через ці дірочки діста
ється воздух до крови Якщо
пори будуть порохом й иеха-р- ю
закриті то товщ не випов
няє природнього завдання від
чого устрій тварин захворіє
Звірята яких не держиться
Отворена від 6-- ої
чисто не використовують як
слід подаваної їм поживи ви-
снажуються і стають податли-
ві на всякі недуги
ооОоо
З КАНАЛИ
Сесія онтерійської леґісля-тур- и
пічнеться 19-г- о січня Це
буде третя сесія 19-г- о провін-ціональног- о
парляменту
Який був -- грудень — У са-скачеванськ- ому
університеті
занотовано грудень 1936 як
найбільше сніжистий і з най-сильніши- ми
вітрами Снігу ви
пало 187 цалів або 155 цалів
більше як нормально Сніг па
дав 11 днів Це очевидно в
Саскачевані бо в Алберті впа-
ло снігу дуже мало
Сесія саскачеванської лєґі-слятур- и
пічнеться 4 лютого
Смерть дітей в огні — 'іду-
чи рано до роботи Дж Тей- -
лор в Калгарах розпалив у
кухні але1 так необачно що
по його відході занялася хата
Від диму вдуенлося троє дітей
у віці від 1 до 3'& років Вра-тувала- ся
тільки мати що спа- -
ла в третій кімнаті
Жінка мейором — У місточ
ку Вебвуд північнім Онтеріо
поновпо вибрано мейором па-
ню Варвару Геилі господиню
дому це одинока жінка в
Канаді що займає уряд мейо-р- а
Два хлопці пустилися в до-
рогу з Едмонтону до Торон-т-а
на лещатах (скі)
Програма домініяльного пар
ляменту який пічне наради
14 січня буде обширна Са-
ма сесія потреває найдовше
три і пів місяця замість зви-
чайно шість місяців і скінчить
ся так щоб члени уряду мо-
гли взяти участь у коронацій-
них торжествах у Лондоні
Мейор Вінніпегу позволив
на врочисте освітлення місько-
го ратуша й деревець в день
Різдва 7 січня
Заповідають що доміпіяль-ііпі- і
парлямент знизить цло на
текстильні (ткацькі) товари з
з Англії і Злучених Держав
Тут учпслені матерії вовняні
бавовняні і з штучного шовку
Королівська комісія Торджена
виявила що канадійські фа-
бриканти згортають величезні
зиски корнстаючн з охорони
їхніх інтересів високою тарн-фо- ю
Кошти удержання безробіт-
них були більші в 1936 році
ніж у 1935 У Канаді є тепер
около 1100000 безробітних
на публнчній допомозі вклкь
чаючи 200000 фармерів
На канадійських фармах
приміщено до 21-г- о грудня
32231 самітних безробітних із
міст
Німеччина знизила цло на
канадійську пшеницю — Від
1-- го січня німецький уряд об-низ- нв
цло від канадської
пшениці з 850 марок на 1 мк
за 100 кільоґрамів В центах
це виносить 12 центів замість
94 центи як було передше В
останніх тижнях відійшли до
Німеччини великі ладунки ка-
надійської пшениці і це є од-
на з головних причин звншки
і пшениці
рано до 2-- ої в ночи
Кіпр ЕсІуаго1 Ноіеі
10180-10- 1 5ТКЕЕТ ЕОМООТГШ АЬВЕКТА
ЛІМ ПРИЯТЕЛЬСЬКО) УС У ги
ГОРЯЧА ТА ЗИМНА ВОДА И ТЕЛЄФОН
У КОЖНІЙ КІМНАТІ
Еіімонтокська Перворяіна Кавярня
В СПОЛУЦІ З ГОТЕЛЕМ