Ukrainski Visti, December 09, 1931

              !- -
с : '
Сторона Л
Хтттттттттттттттттттттттт С + ♦
1-
- Вісти з Украінськик Земель %
х
Місія в Бразиіійських
Пралісах
(З життя українських переселенців
в Бразилії)
'Загально бер} чи наш народ в
краю дуже мало зпас про Брази-
лію Подорож далека й тяжка а
найголовніше то Бразилія не не
крій долярів а низького мілірейса
про якого тут ніто не дшс Зви-
чайна подорож трепас місяць
наїїскоршим кораблем треба їхати
два піжні Подорож далека й ко-штоі- ша
Ось чому Бразилія мало
знана загалові! а про міггя-)- у ття
наших кольоністів мало то зпас
бо це що було доси писане --пбо
екз не або писане більше елект-
ивно часто у власнім інтересі
Може колись вийде з друку істо-
рія бразильської еміїрацп бо с
вже мною зібраних матеріятів о-соб- тнво
о Гафаїлом 1Г])ішіцькпм
їа я хогівбн кинути хоч малий
жмут світла па цю культури} пра-
цю якої піднялось кількох ідейних
повних посвяти місіонарів які
кші}вши рідний край посвятились
щоби нестп поміч напнім рідшім а
опущених емігрантам що шукаючи
літної долі кинулись під впливом
агітації несовісних людей у воду
"не спитавши 5роду" як вираху-
ється наша стара пословіщя
і еографічіп та етнічні дат о-сгав- ляю
ґеоґрафії скажу лише це
що Бразилія малощо менша від
Евроші бо її площа виносить май-
же 9 мільойтз квадратових кітьо-метр- ів
і розкинулась мов який не-лнк- ан
на полудневій півкулі іс-ш- ої
землі над Лтлянтпком
Бразилія мас двацять нроіГпцій
злучених в одну реенублпку або
ліпше сказати 20 автономних ре-сіі}б-
лнк
і один днетрпкт федераль-нш- і
зі столицею Ріо де Жапеґіро
найгарнінюю на свїті природною
прнстаипіо Ріо де ЖансПро це
дійсно чудо світа в природі яке
иайіюиіща техніка усопершила і
украснта тат- - що інші Ріо де Жа-ней- ро
стало одним з найгнрніших
міст світа
Наші Українці розкинені по всіх
усюдах бразнлійських провінцій
Найбільше скуичнлось у двох ста-
нах в Парані і Санта Катарнна
Парана мас тепер 200 тисяч квад-
ратових кільомегрів а Санм Ка-
тарнна менша від Парани о поло-
вину
В Парані найчнсленні'ша котьо-ці- я
українська-- цс Пруденгополіс
Ось про цю кольопію треба де-
що більше сь-а-зат-
и щоби показати
скільки тяжка й внтревала праця
потрапила зробити з цеї пустині
яка до приходу наших кольоністів
кольонїспв
в Бразилії иочаткн еміграції буїп
фатальні Люди приїхали їм
4
не-приготова- ні
до еміграції терени
до велнкаїїських лісів Много ви-
мерло заки ще осілії на теренах
призначених на уділи
До цего множество ліпімо в емі-
граційних бараках Перша більша
еміграція — припадала на рік
1395 і 1896 Емігранти гниулн від
зарази гинули й від Іидіян-бого-куд- ів
як це було на ьольоніях:
Моемі Ь'оста Карваліо Ірасемі
Загальне число тих що 3111115111 в
цей спосіб можна нрншітії С—7
іпсяч Та з часом решга яка оста-
лась попоні іліосиодаріпась і жи-
вотіє Замало маг щоби могла роз-
пектись а за мирю щоби з і ол оду
вмерти
Дуже ломилявбися цей Щ0 0"
дальше
потіхи
зусиль
шші нашу изшраціи „„ До цілю все
представляти так як сміґра- -' исбсзііеці Так на своїм місііі-ц- ю
до Північної Полуд-і]іЬ- і поклав свос життя
а сію- - бл „ ]:іріІЛ СпІКІ1і ]!СЄ Ііесгр
сооом Бразилія це зовем діеішП До нині Пою мо-св- н
й спосіб поселення с іпі-Іп- ш „а 'ТретіП КольоніГ в
В Канаді доблпть зе- - Малл(!Г „апб1ліиіім
зелізноі за- - чиганню Часто навідуюіь
емігрантів В Бразилії це] „і иого дітн Цей
діялось виїмково бо головний ші-- ' був знаний вже в
вивезено далеко в сї зслізноІ внтревалостп по там
в неироходнмі й так там ДІПсіІ0 „0 доконав спою
казали їм даючи ппо- - КМГГЯ
дещо поіі_ Прндивімся І В с ще мо- -
іиу „„„ піїти іЧМі-ш0- -
полю одно з чепурніших вже л -
сточок- '- в Бразилії
Колн наші перші лрн -
їхалн великими возами 'каросамн
до Прудентоноліс яке звалось
"Каи Воаб" стояло там "в темшй і
н?нрооднмій 11} спіні ледво дві чи
іри хатні: подібні до кучі лу-
паних дошок нас в Галичині
ліпша стайня шідавалабся
палатою в иорішіанні до тих при-
мітивних хат в яких тут мешка-
ють лісовики як їх зви-
чайно називають Такс застали на-
ші перші емігранти Зачали стави-
ти і паші свої хати хго з чою міг
Иарода наїхало мною а в и}стині
забракло їди Уряд бразильський
доставляв поживи та це' не
вистарчало огорнула всіх
До цего кинулась і люди
мерли так що денно в самому
Прудентоноліс хоронилося по кіль- -
каиацлть Свящмшка не було не
було нотін'і ти по було кому
уділити потіхи в годині
смерти
Яке пекло горя переживали паші
емігранти оповідають ще до нині
ті що нозісталп з цеї першої ечіґ-ац- ії
ЗІасмо про иьіго й згадку
в листах писаних до ЗІісіонарп І
так читасмо в однім з листів 1898
"Хліба не було а голод і ніян-ств- о
то лні дорадники
І настало таке якого хиба не
валн е пекло горя перших хвиль
була хиба лиш хижим зві- - Г)УЛ0 " Содомі і Гоморі
рюкам та нануґаям Щоби дістати дальший гріш на
Околиці де осіли наші кольоні- - горівку мул виганяв жінку бать-ст- н
с гористі Звичайно в гористих к0 Доньку на розпусту
околицях земля г ліпші а кольо- - Навіть діти дванацятьлітні дів-иіст- н
не мають ше способу добре ч1та — пшл" бо їх родичі енлу-}ііравлл- ти
рівних степів де п по- - мл" на топ Д'явольськнй заробок
треба іпт}чних навозіп які там К0Л11 ' Де почало недописувати
тяжко спроваджувати діявол до решти змінив наших лю- -
В давннх іі}старях сп 1а і родичі зачали
покритих передню пралісами по іфодаватп свої діти Бразиліянам
винищенню їх бачимо вже місця- - Вразилійці приїздили навіть з
ми моп і Галичині Там-ся- м Дальших міст великими возами по
бачиться вже Де літи- - Родичі в однім місці! зносили
рівніші полоси там орють як в дітсп а Бразилійці куіі}валн За
Галичині сіють і зОирають хоч "РОД-тп- н илятилн по 25 мііірей-нор- а
засівів і зборів шина як СІ1Ї' за мрчшє добірних по 20 і по
у старому краю Головні жнива ви- - міліреіісів Аж сум було дпвп-падлю- ть
в січии та лютім В квіт- - ТІІСЛ )а т) нашого па-
ні ])} б --чоть дерево іі хащі чистять 110ДУ- - тіт "сть дво трох вмер-ріт- ю
ит засіп збїііл В маю зачн- - ЛПЧ до ГР0")'! за Ш'-м-
п вдови або
ітасться випалювання лісів та ха- - СШІИ' Доиькн птач}ть руки лом-щ- ів
Звичайно п червні с збір ку- - ллть 3 Р03")пи а тут знова музн-курудз- п
Іубпй ліс рубається "в ка гРаг' а ШП1Ї кричать танцюють
ліпші 1і)}бе дерево мзсить довше як збоісвотілі а там знові бють-лкка- тн
щоб його можна сналіпн сл ІІа І0:І а иа боці торг йде
й приготувати поле як-т- ік до сі- - за Дітк коли п ДЇтеЛ на продаж
дження кукуруд-я- і яка с найважчі- - пс стало зачали рабратн"
шнм хліборобським і: Про це ппше бл п брат Софрон
Бразилії Герваматте то с иараґ-- І'орощук ЧСВВ в іюЦі 1898 Про
вайський чай тепер дуже в ціпі }- - с ''Зься шс до інші не від од-па- лз
тому цей продуїгг наших І10го зі старих людей що иережн- -
мало оплачується Най- -
кому
оселі
більше ще понлачусться годівт? бр'знлігіської еміграції Це що
безрог і годівля коней та худоби шші Півень релігійпого життя так
Хто мас більше землі де може ВІІСОІ:0 стоїть в Бразилії бо без
плекати табуп копей та рогату ху- - сумніву муснтьсл сказати ню бра-доб- у
той скорше може дійти до до- - --чилійська еміграція під згллдом ре-броб-
уту
лігійннм стоїть дуже високо муси- -
В трудпі докіггчусться збірка м0 завдячити ревним повиті по-збілг- ка
святи місіопарам які
Як звнчайпо всі початки так і длл Т1І1С опушених і перстрппалп
всяке горе не опускаючи бідних
скитальців разом з іпімн ділили і
н}жд} а і ділять їх иеза-впді- і}
судьбу ЗІісіопарі збирали
розкинених десятками миль орга-
нізували при приватних 'каплицях
та школах Місіонарі коїли серця
емігрантів тіш батьсамом
яку дає1 жива4 віра "МІсіонарі були
їх дійсними батьками проводира-м- н
просвітителями й иершігмн ор-
ганізаторами Яких мусілн
уживати перші місіонарі видко з
цего що вивели еміграцію з рл-:-пук- н
одобрнли її скріпили зорга-
нізували о скільки це було мож-
ливе при таких тяжких обставинах
які там ще і нині по частії пану-
ють Місіонарі були цими нюніра-м- н
в бразнлійських ну старих які
не дали загинути нашому народові!
морально і національно
Найбільшою опорою гари і
показалась там паша
греко-каголнць- ка Церква і паш
обряд Праця міс'онарська там ітк
ка Подорожі при некотьнііі клрі
іріпишісму здоровля життя
собі
Америки 1Шстср}пку
испа Америка особлившим 0
нпшнй місіоітр
А
Маре-нні- П
перше ІІШЬ с по-лізпн- цю
і коло дорогії її вдяч-селюю- ть
дуЧОшіі місіонар
Галичині Зі ссо-тінґе- нт
праліси
іі}старі геройськії
дороблятися
чатках прудентоноліс друга
емігранти
з
У
перша
"кабоклі"
троа
Розіі}ка
зараза
нослідної
знана —
старннннх івірюків
упраплет рілю
с
зднчілість
продуктом
і
посвятилися
на-родно-
стн
І гронікаліною підсоння знесилю- -
г1Ті лмріНііп тіпіт ртііяіиііп ніг- -
лііі ї-м її и лт ігша і ііііпіплишічі
Ізімодий ще і слабосильний та
понад силп свої- працював оо оа- -
'шв ще кніша великі а нрапівни- -
кіп мало і той зарання поклав свос
життя на жертівни: сііасення
душ
Останнії місіонарі ираніоют: ми-
мо сильних колод які кладуть під
ноги нового тин} пролити гелі ЩО
по війні прибули там і зачали в
Бразилії руйнуючу роботу Правда
що в д}жс не відрадних обстави-
нах знайшлася ґр)ііа Інтелігентів
Українців її Празнт'ї де нема до-
ларів і нема заняття дія інтелі-
гентів Відважніші взялися до чор-
ної роботи і так зароіміпогь на
хиб іпс}щпй Деякі з них вжедг- -
роонлнея і коротають нко-га- їо
свос життя Деякі навчились па
стільки иорг} тульської мови що
могли обняти учительські посади і
дістати рядові пбвеищї Та бло
мното н таких що пуспілнсь па
гохніганлсрство і шантаж Деякі
старались анложнтп варстат праці
для себе й оснували ніби іімназіїо
та вона впала Існує ще славшій
"Союз" спілка з дашніх товариств
який вндас часопис "Український
Хлібороб" який чрез три літчі був
одним насквільом проти духовен-
ства Клеветн виссані з пальця бу-
ли поміщу пані від 1925 року і то
безвиннно Ціль "Укр Хлібороба"
була щоби позбутись католицького
духовепстпа а завести апгокефа
лип "Союз" а радше його голопа
Петро Кпрмапськнй зробив навіті
донос до Уряду бразнлШського що
: школах основаних 00 Василія-нам- н
}чать більше по ікраїнськн
а мала по бріяіітійсі-к- н Зїч'їла о-сі- бпа
комісія і показалось що ді-
ти і в бразильській мові були до-
бре об}чсні так що навіть дві укр
школи перемінено иа федератьні
себто дерканні і вони одержали
значні субвеннч' Яничарський лх-ио- с
до браз уряду наших "патріо-
тів' не пошкодив школі а виявім:
лише яничарське лине "Союза" і
його чтепів "корифеїв нової про-
світи" І так згасла його зоря "Со
юз'' навіть організував боїпкн про-
ти місіонарів
(Далі буде)
НОВЕ ПОДРУЖЕ ПРАВО В
ПОЛЬЩІ
Вже більш ніж десять літ трива-
ють наради в польській Кодифіка-
ційній Комісії про питання уніфі-
кації подружого права Реферат
цеї справи перейшов через блгито
рук ї прнпап вкінці проф К Лю- -
тостанському Пою законппоєкт
виктнкаїї сильне невдоволення а
то й обурення головно серед като
лицьких кот Бо дійсно — піп с
кроком підриваючим права Церкви
і загально прнняті засади мораль-
ності!
Деякі з нредложенит самим ре-
ферентом проф Лютостіііськпм на
зборах ііаршавсьгліх' нравинкіп про
гідпі думки просілу такі:
1) Подружа як суспільна інстн- -
ЗАХІДНІ ВІСТИ
туція с предметом державного за-
конодавства Польща не може без
нарішення свосі с}верснпости зрі
катнсь цього права в' користь яко-
гось іншого законодавства
2) Подр}жі справи звязані "з
державним законодавством про по-
дружи пелажгь до компетенції
державних (а не віроісповідннх)
судів -
Але "наПвіїаіііиінміґ' п ностано-- в
н законопроекту про розводи без
подання причин які фактично лс-ґаііз}і-
оть
"модерн'"' нодружі на
пробу І так § 51 каже що ио-др)- жа
якою оба члени мають по
більше ніж 25 ліг не мають мало-літнн- х
дітей 1 жнють з собою най-
менше 3 роки можуть заобопіль-но- ю
згодою жлдагп від суду розво-
ду без подання причин Суд обо-пизаи- пй
зарлз-ж- с зарядній сепа-
рацію на 1 рік а коли по } плині
цього року сторони дат мне бажа-
ють розводу суд ноіверджус сепа-
рацію на необмежений час По
трьох роках ця сепарація перемі-июкгь- си
и повне у неп жпеипя по-дру- жа
Таких додатків що надаються
па сюжети до граі'етій н поніс гей
—більше
СВЯТОЧНІ ЗБОРИ З ПРИВОДУ
10ЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОГО УНІ-
ВЕРСИТЕТУ В ПРАЗІ
В дні 23 жовтня відбулися в
Празі святочні збори з приводу
10-лі'- пя істирання українського
університету в Празі Ректором у-ніверс-
птсту
обрано проф д-- ра I-па-
на
Горбачелського
Велика саля Ґеольоґічного Іистн
туту була переповнена професора
ми студентами представниками у
крашських організацій а також
представниками чесько-словацьк- ої
влади громадянства і преси
Свято розпочалося студентським
гнмном після чого перше слово
забрав попередній ректор універси-
тету проф Андрій Яковлів Потім
говорив новий ректор проф др
Іван Горбачевськнй Звіт зробив
проф др Колесса
Під копець знову забрав слово
проф Горбачевсьмііі що оюлоенв
привіти які насшли з усіх-усюд- ів
від Українців і чужинців Прочитав
теж телеграму до президента чесь-ко-слоглць- іої
репубіикн з подя
кою йому і чеському і рома інистії}
Після того оголосив постанову
}Ніверсптетськоіо сенату про об-
рання і надання' почесного доктор-
ського титулу 0 Канднбі (Олесь)
Богданові! Лейкому Ользі ІГобн-лянеьк-
Ш
та Василеві Стефаннкові
Співом національних гимнів: чесь-
кого словенського та } іраїнеького
закінчилося це велике свято
Після свята відбівся спільний
обід підчас якого виголошено цілу
низку тоастш
ПРОСВІТА НА ПІДКАРПАТТЮ
Звідомлення товариства Просві-
та в Ужгороді нодас що дотепер
по селах Підкарпагтя було 107 чи-
талень Просвіти а 37 читалень
підготовано до відкриття Просвіта
мас власний дім в Ужгороді і дов-
гий час удержувала власний театр
новий політичний ПРОЦЕС
У ЛЬВОВІ
Перед львівською лавою присяж-
них почався в половині листопада
новий політичний процес проти
ґруип українських студентів обви-
нувачених в державній зраді Об-
винувачені иочотять сі з околиць
Стрия і іКндачева ЗІіж ними є:
1) Андрій Данчевський студент
політехніки з Иадігпч повіт Жн- -
дачів: 2) В спль Швед з Чернн-лпц- і
повіт ІКндачів 3) Богдан
Галлйчук студент політехніки з
Угорська пошт Стрий -- 1) Степан
Иоппцькнй з Стрия 5) Ромап
Винницький з Нсжухова повіт
Сгрпй: С) Микола ЗІсльпнчнн з
Надіг" повіт Жидачів
Д0РА30ВІ СУДИ
В останньому часі відбулося
кілька доразошіх судів за напад
з рабунком У Львові засудили
трох нарібків з Равшнни на до- -
смертну вязннцю У Коломиї від
бувся суд над громадським полі
цаєм з Городспкп Ктімою й тупі-
єм Піьмем що відповідали такоа
за рабуиковий напад Як пише
Попа Зоря"' оба бандити при
зналися що всі вогні які Сули в
Городенці під кількох літ цс робо-
та їх рук Бутучн членами огневої
сторожі папіли щоби при рлтун-к- }
рябуватії Багато иаграблешіх
річей наїішлн дійсно } цих людей
Усі підпали зараховувано на кон-
то "саботажників" " як відплату за
підпали знищено велику кількість
українською майна в часі пацифі-
кації (Здемольовіиня "Народного
Дому" в(Городенці)
ТОРГОВЕЛЬНА ШКОЛА У
ЛЬВОВІ -
В цьому році минуло 20 років
від засіювання української торго-
вельної школи у Львові Школа
ставить собі за мету давати фахову
торговельну освіту і своїм иілноч
науки нохожа на американський
"бнзнес каледж" За 20 років іє-
ну ванн пікши покінчило її 338
осіб в тому 171 дівчат Головна
частина учнів що скінчили школу
працює в українських економічних
установах а частина розміщена в
ріжних приватних і державних нід-нриомст- илх П}іа іріівас два ро-
ки
ТОВАРИШІ МЕШКАТИМУТЬ В
МУЗЕЯХ
Тайме' доносить: Совіг народ-і- іі
комісарів РСФРС ЗІ0ІНВ окре-
му комісію дія "реорганізації"
Ермітажа й нпшіїх музеїв в Ленін-
граді Большевнцькі власті! не кри-
ються з тим що та "реорганіза-
ція" переводиться в цілії зменше-
ння числа музеїв щоб їх будігаки
можна було ужити на помешкання
Так так А кілько то самохваль-
би "товаришів" доводилося чути
про те як то воші "розбудовують"
музеї які одідичплн по цараті але
викидають дорогоцінні надбання
століть бо не мають де мешкати
Старі будівлі без напранії валять- -
поставити своїх
зложив
створив зл
кімнат городом
та буде темніше
ПІМСТА СТАЛІНА
У Музеї Революції в ЗІосіві бу-
ла донедавна картина яка пока-
зувала засідання кому іів напе-
редодні шібулу революції Иа-першо- му
іпнпі видно було Леніна
Тронііою гі Калініпі Сталіна не
було бо він сидів тоді в тюрмі
нрнказ Сталша цю картину
ммирі "відновили" робоч:
на місці Калініна намалювали
Сталіна у такому виді це
був керманичем зборів у цій
вааліій хвилині а 'Грецького "о- -
оернулн" до глядачів плечима
його пізнати лише по борідці
НЕДОЛЯ НАШОГО СЕЛА
Перемнськнй "Бескид" пише:
Оповідають випадок
що місце в Перемишлі мину-
лого тижня господар вивіз
в торговий на продай поро-
сята Кількоро продав за безцін а
оіно йому лишилося За пі-
ну хотів його позбутися в ха-
ті мав чим годувати а гроша
треба конче Щож коли ніхто на-
віть не дивився в той І Ґазда
носив порося по вулицях жадаючії
150 зол а ніхто не лоті к- -
пити в приступі зтосгн кинув йо-
го з моста п ріку
Н минулу няпіііцю бачили люде
селянку що носила порося по мі-
сті жадаючи за нього 1 зол та ні
хто не хотів кміуватн
ВЕЛИКИЙ ДІМ УКРАЇНСЬКИХ
СЕСТЕР РЕДЕМПТОРИСТІВ
СТАНИСЛАВОВІ
П С'таннслвові викінчено будо-
ву вулиці Іотуховського ве-
ликого дому українських Сестер
Редечнгорнсток
Сестри примістять в тім домі
крім монастиря такоа дівочу бур-
су захист (ясла) немовлят
біднії" і сиріт та кухню убо-
гих Українців міста
ПОВЕЛОСЯ З КОЛХОЗАМИ
Колхози Україні масово скр-
ипать хліб властями "Ко-
муніст" пише найменше поло-
вина колхозів постійно
хліб даючії властям неправдиві
дані про скількість посіданого збі-ж- жа
Большелицька преса іпнваг
до боротьби з новим тином ктла-ь- п
що появився у члепів
колхозів який не виконує заря- -
джеиь влади і не доставляє їй
ба
ПОЛЬСЬКА ПОЛІЦІЯ ЗАБИРАЄ
ПУШКИ "Р Ш"
Посісрунковий заступник коман
данта постерунку з Яетрубич за-
брав з кооперативи "Будучніегь"
"
у Гоголеві (нов Сокаль) скар-бонк- у
що була призначена на до-
бровільні датки на "Рідну Школу"
Поліціянт не дав навіть посвідки
що забрав скарбонку у ній
були гроші
УДАР ПО ПОЛЬЩІ
Установлення нових високих
митних поборів в Анґтії на довіз
до неї ріжних виробів ї краму
ко відбилося на польському проми-
слі Бід ряду літ з Польщі поси-
лано до Англії ріжпі вироби а пе-
редовсім черевики її лодзькі ткаць
іі вироби
Тепер на них Англія усіановії-л- а
високе мито а тому багато аа-мовле-
нь
у Поіьщі що поробили
англійські фірми вже відкликано
Нові з'їмовісння зовсім припини-
лися
ЗАПИСАВ СВІЙ ДІМ НА УКРАЇН
СЬКУ БУРСУ
Не перевелися ще у нас люди
які вміють відмовити собі всього
найконсчніїного а заощаджений
таким робом гріш жертвують на
народні цілії Про таких горячих
патріотів читали ми в останніх ча-
сах знову в українській пресі і до
них треба зачислиш також покій-
ного Семена Ручку-Кульчнцьк- ого
В Самборі номер Семен Руїка- -
К}льчнцькнй пенсіоноваїшй секре
Шкіина Поміч в Самборі иа бурсу
д:п шкільної чо годі в Самборі а
в першому ряді для б'дішх своїх
свояків З іі'уТЬЧНІІЬ В цім домі
може приміститися 12 школярів
Гої'ірнсіїю Шкільна Поміч нас о-твор-
пло
цю бурсу
"ПОЛЬСЬКО-РУСК- А ЗГОДА" В
СОКАЛЬЩИНІ
Останніми часами почалася
селах Сокіільшннн оживлена пра-
ця організації "Згода" В деяких
громадах отримали війти наїмз
згори про зібрання за всяку ціну
підписів їй заявах нрнступлсшія
до "організації" а крім того
підписів на якихось ближче незна-
них друках Були навіть такі ви-
падки (Комарів) що громадський
поліцай який ходив за тими під-
писами з хати до хати зумів зі
брати підписи від таких яких
навіть на очі себто скоро-
ченою дорогою підписі вав сам
або давав підписі вати охочим
Слід додати що 3 ц р
відбулася в Сокалі нарада тоїж
"Зі'одп" Па цю нараду затягнено
також деяких нсобштннх у тих
справах наших людей які зрозу-
міли всю ію "згоду" аж салі
нарад
ШЛЯХТА З БЕРЕЖНИЦІ ШЛЯХ
ПОКИНУЛА ПРАДІДНУ ЦЕРКВУ
Ше в березні ц р "принесли
польські часописи віспі що в Бе-режн- нці
ппяхонььій н Калуншпі
іірпГинло до бійки цеіи-н- і Сю хо- -
дачкова ппяхгл бороппл своїх
ся нових нема за що таР скарбу який із ощадио-отж- е
ясні товариші почванившися стП з малої емеритальної пенсії
15 літ що будуть "розбудовувати" собі ооту 1200 долярів
музеї які темний царат яку кушів у Самборі маленький
тепер беруться до нищення тих з чогііпох з
музеїв А якже там було темно Той діі він записав Товашісгиу
ще
ніс
На
таким
мов би
він
про такий
мав
Якийсь
день
всяку
бо
не
Сік
коти
при
для
для
НЕ
иа
перед
шо
"краде"
складі
хлі
хоч
тяж
по
тої
не
бачив
або
жовтня
на
А'1'
ГОРЯЧА ІЛ ЗИМНА
В КОЖНІЙ
Оіиорсчз ітіч п-- ої рано
Число 49
привілеїв до окремого місця в цер-
кві но лівому боці Після тих сум-
них подій шляхта сподівалася що
засадить до тюрми всіх ' хлопів"
що нарушнлн її привілей або спро
вадить на них карну експедицію
в тій цілії розпустила шляхта на-
віть чуткії про "хлопське повстан-
ня" в Бсрежниці Та все тс не
вдалося Також не осягнула шлях-т- аї
нічого в митрополичому ордн-нарія- ті
бо її иретенсії не були о-прав- дані
У відповіді перейшла
шляхта масово на латинський об-
ряд зробило цс 88 родин а 291
ДУШ- -
До переходу намовляли темних
"шляхтичів" Лчттиппнкн просьба-
ми грозьбамн і обіцянками як це
видно зі звідомлень староста на-
дійних гр кат } рядові иарохі-яіьном- }
з домаганням виставлен-
ня з уряду метрик іроджсння о-дач- коьої
шляхти
ПОВОРОТ ДО УКРАЇНСЬКОЇ
ГРЕКО-КАТОЛИЦЬК-
Ої ЦЕР-
КВИ НА Х0ЛД1ЩИНІ
Львівське Діло повідомляє:
]1л днях уніягеьіс населення мі
стоїка Грабовеці коло Замости
(Хіт міцнію) дочекалось великого
свята а саме отворення чи радше
вітповлення ір кат ікрохії яку
іам знесено насікші" тому кілька
літ
Парохоч тамошньої ір кат цер-
кви став о Андрій Тр}х ЧСВВ що
иеребувап досі н монастирі оог Ва-
силівн у Жовьві
Відновлену вже давніше гр кат
иарохію в місточку Гоїюдлі над
Бугом (Грубеш'шцнна) де недав-
но вороги унії спалили иарохіяль-и- у
церкву обнян недавно о ЇЇо-ен- ф
Федорш: ЧСВВ (Дотеперіш-
ній и нарох і ЗІ Лиско виїхав
перед тижнем до Бразилії де має
обнятії провід новіціяту Бразиль-
ської Провінції оо Василіян)
Уніатське населення в Гоїюдлі
не зраженс злочинним спаленням
свосі церкви забралося з великою
енергією до будови попої яку ду-
має здвніиуги в лаЛгорогшомл ча-
сі
війт стріляє
У селі Гриіі львівського повіту
місцевий війт Лосиф Здренка (ріі-чо-каїої- ш)
инстрілом т револьве
ра застрілив З'-нхай- та Чсрннка
Війт мав з ним якісь порахун-
ки та ноірожував матері Чернпка
ідо убо її сина Пагода найшлася
як ішов весільний похід бувшої
судженої Чернпка
Черннк почав робити викиди
своїй бувшій судженій У тій хви-
лині впав ви стріл і дорогу біля
села полила кров молодої людини
ПРОТИЖИДІВСЬКИИ БОЙКОТ В
ПОЛЬЩІ
Після ждівськнх погромів у Вап-- піаві Бильні Кракові і пінних
польських містах протижндівський
рух їй Польщі продоккусться далі
під кличем економічного бойкоту
жидівських торговельних і проми-
слових підприємств У Пильні ПОЛІ
ські студенти иниастували і поби-
ли кількох Поляків за те що во-
ни купували товари в жидівських
крамницях Студенти видали ві
дозву в якій заявляють що піт- -
час теперішньої економічної кризи
Полики повинні купувати тільки в
ІГотяків
Зробіть спому приятелеві добру
прислугу Дайте йому ппочитати
"ЗаХЇДИІ ВІСТИ" ЯпїПтІті Кпгп
стати передплатинком!
--:--кч-
-і_{_
ВОДА і ГРШ-і- "
КІЛ1НАТІ
і' МОМІІ
Кіії£ Еагсі Ноіе!
ІЄ180-І- 0М Зігееі Е1то„і„„ АіЬем
ЛІМ ПРИЯТЕЛЬСЬКОЇ УСІУГИ
Еіпонтонська Перворялна Кавярня
Іі СПОЛУЦІ з готгльм