000566a |
Previous | 4 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ І
одинокий український католицький
' тижневик у Канаді
Видав кожного вівтірка Видавнича
Спілка "Українські Вісти"
10012-10- 9 Стріт Едмонтон Албсрта
Річна передплата $200
ІІККАІШАК КЕТС8
РиЬШЬсй Есгу Тиезйау
Ьу (Ье
іжклніідо кеуз говіл5іісвз
іліштеб
10012-ЮЗ- іЬ 8ІГССІ ЕЛтопІоп АІЬегІа
До Злучених Держав ! $2 50 ЗиЬїсгірНоп іп СапаЙа рег уеаг 2 00
За оголошення не відповідаємо Іп ІЬе Тіпіїсй Зіаіез рег уеаг 2 50
Вівторок 12 вересня 1939
Становище Канади в Війні
ПРОМОВА ПРЕМІЄРА МСКСИЗІ КІІІҐА В ПЛРЛЯМЕНТІ
У неділю 10 вересня Канаді проіолосила шину з І її
меччииою Становище Канади до вішш предегапип ирсміср
Мекензі Кшґ у промові на надзвичайній сесії иарлнмепту 8
вересня Нилччс подаємо тент промови премієра
Уряд застановлявся докладно над питанням які напирай-тпчіїїш- і
і нанможлившп заходи має поробити Кап ід і щоб
внконітн велике завдання яке на пас спочиває
Позволю собі приіадати уступ з заяви яку я зроби 20
березня цього року
"Коли вибухне нова війна — вірю що вона не повтори п
ся — треба буде застановитись над деякими питаннями шо
повстануть па случац нашої учасіи в тому конфлікті Та
наша участь не може бути пасивна або форма іьпа аш не
молсе 6} ти безилянова і нсвідповідальна
"Конечно треба буде п обговорити сіп іьио з пішими
які будуть у ту вишу замішані застановишся над цпями і
воєнними операціями нсприятеля і над цим яку наипідпо-сідпіш- у
форму нашої акції і нашої співпраці можна буде
повзяти
"Ясно що умовний які вирішують нашу часіь в такому
конфлікті перейшли велику зміну від мит юі війни Змі-
нилася рівновага світових сил і Кяиллх мусить звернути бачну
увагу на побережжя Спокійного Океан) і Атіяптику
"З мілітарних і економічних причин становище Зтучеиих
Держав буде без порівнання валчіппіс дія світа і для нас як
було перед 20 роками Зброя і посип і тактика змінилася
основно морські умовний не багато змінені кош йде про
впливи іп морях але армії змехлпнувалисл Вс шка лінія
Малсшо або лінії Зіґфріда унеможлив іюють швидкий наступ
піхоти
"Літаки внесли попі ресурси при сгп іьніїх операціях зброї
і надали впин новий обсяг діяння ріивість і нові жахіття
Механізація на суші і в повітрі та не пічезне запотребуванпп
сирівців і поповнення воєнних матрипіи — псе те пимаїлс
далеко більших ресурсів як у мит пи виші Цс чуже збі іь
шує вагу економічного чинника Іт цим огииом іемокра
' нічиї дерлеави мають величезну иерсваг
Неможливо передбачити характер конфлікту
В цій стадії вший ще немож ііио передбачиш характер
і потреби титанічною конфлікту шо вже почався і який зл-гролч- ус
мирові не пнпс в Сиропі і і(_ в ці юм тім Знаємо
теисриііпє угруповання держав і в деякій мірі можемо собі
представиш економічні і стратепчн чинники сщі в гене
рнінпн ситуації
Одіпк не мокемо бути певні псі шин дсрлчівн можу II
прпетупитн до коифікгу по одипі чи по ірмш еюропі Мі
ємов свілчіи памяті досвід з мину юі випій з коїрої молчсмо
'баї ато навчишся щодо іероїчпої шіірева іоеш і щодо по
ми юк яких треба випери а і ні ь
Однак яепе є що під баїапомі оіля мми мопнііп іепс
рішиьої віііии дуже ріжпяіься від попере шьої іа що меюди
и цілії в 1911 році не можна стосу ніш до винні в 19 39 році
Мусимо улолчіпи нашу по пінку нпиовідпо іеііеріїппіп
ситуації і ііаііліпиіпм іпформаціям щоб мни образ розвою
будучих ІІОДІП
В ми шли як я скізіи будемо м и пі ненинім порозумінні
з урядом 3 іучеиого Коро пвспіа щоб поміч Канідн бу іа
корисна пляїюва н відповіді іьна
ІІпиисріпим завданням і відпомд ілішсію кліілліиського
населення є оборона і забезпечення Канади
Міністр красної оборони означ їм п поірсбп в парілмсп
п 15 люїою 1937 коли сказав
"Забезпсчспнн країни оборон і країни безиоеередпи
оборот Канади нашою иоберслсл я піших присіаиеи на
тих надморських термін і пв іппіііх іерпіоріл п них вод
наших лситтевих горюве іьиих ш ілхііі н швів — оце еирави
з якими маємо до діла в цім будлем
Покликано мі лі ці о
Це означає в першій мірі оборот Я пасе екнап про
охоронні міри і про иоліпсапп і до ЄІКбіІ лкшіиіоі мі шиї
ьорських і повітряних сил Дальші зарядження будуть по-
роблені в напрямі де показується найбільша потреба
Далі мусимо подбати про безпеку нпуїрі і еіаш па ею
рожі протії слботалші у иікоджспия важних впіськових і еко
помічних заведень і проти ворокої иронаїяндп
Мусять бути пороблені до іекосяі п іаридлчснии дія "ко-номічн- ої
охорони Вибух шипи викликає ве іичезпс иоіря-ееип- я
в міжнародній і внутрішній торювлі Ьагпо іворчої
енергії буде звернено па ніші дпянкн праці в деяких галучнх
треба її скріпити в аісшіїс важних змешиитн Ьдуть поро-
блені зарядження щоб придбати іронії на фін іпсувшня во-
єнних потреб треба вдерлчітп кредні і фпіанеоіи звязкп в
Канаді Спекуляція буде під строюю кошроіею Ьуде
встановлена тіеиа еиівиріця і провінціями і пре іеіавниками
індустрії рільництва праці і торювті
Далі мусимо подбати про співпрацю и Злученим Коро-
лівством
Ьсзпска Канади залсжиіь ви достпочною мбешечепня
наших приберсМіич областей і великих пнями які веду і ь до
еерца ти крлнп Плиіпжппиі з них цс ріка св Лаврсппи
і залив
Прн вході ріки ев Лаврсніьі тежпіь суеідпл бріппіеька
територія Нова Фуіплпділ і Лабрідор Ьсзиечшегь Пової
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Фушшидн і Лабрадору є особливо валша для безпеки Канади
Прнчииюючись до оборони Нової Фунлянди і інших брипп- -
ських і француськнх територій па цін півкулі ми не лише
обороняємо Канаду але помагаємо Великій ьритаїш і ч'ранци
аосередоточити їхні сперш в пи частиш світа де безпосеред
ньо загрожена їх безпека - '
Економічна співпраця
Ьудемо співпрацювати в економічнім натиску якнн є
важним чинником в теперішній ситуації Ми заборонили
торговлю з ворогом вивіз важних продуктів буде під кон-
тролем) Видано відповідні зарядлеснпя в справі чулсипецьких
ворогів купецькі кораблі і майно шдіяіає консріскап
Спсціяльпо велику вагу має постачання всіляких про
лукпв для Апічп і п союзників — мушцн вирооїв сирівців
1 поживи
Копсчіпсіь посіпшої достанії мушцн здібшсіь Канади п
доброму досіуііоиі до і о-'іові- шх ііродукуїзапі і доставлнш завдяки
театрів глини є очевидні
Цс справи які були нредмеїом нарід зі Злученим Ко-
ро ивегвом
(В дальшій промові премієр зіаде про паради між пред
сіашіпками кападіпської індустрії $ міродатпнмн бріпіпськп-м- н
кругами в сприи продукції амуніції в Канаді та що ю
Канади прибула спещяльні брптіиська місія яка да іа певні
замовлення )
Домшія найближче і наипсвіїїіпе джерело
Канада з усіх не європейських країн є паибліілсчіім і пли-пенпіши- м
длеереюм для конечних матеріяліп і досгавп' Моле-
на сказати певно що рішуче нацюиа пліе балсапня поставити
нашу індустрію і рі іьшщтпо на вершок найвищої видатності!
і вдержати його т тому рівні буде мати дулес велике значіння
для спішної спртвн Впсдовзі уряд оповістить певш норми
економічної і фінансової співпраці
Відносно акції кіпадшської армії па інших теренах випій
і рішень які в цій справі повізьмс уряд мусять перше бути
відомі йому вал іп інформації щодо характеру брпііиської
і союзної міптарної акції Уряд докладно і розвалиш і
-- оді дефінітивно рішиться в справі кападіпської акції в неда-
лекій будучиостн В цій так валлпн справі оборонної сшп-гра- ці
канадіпськнії уряд подібно як уряди піших домініп
відбуває наради з брипнським урядом
Справа експедиційної армії або окремих частин ця сіл%- -
би за морем є вс іикої ваги п вимагає докладної застанови
Звертаю увагу що сер Генрі Ґулег австраліиськин мппсір
заграничних справ заявив в австра ппсьмм парлямеїш що
1--
ого уряд дотепер пибше не застановишся над висланням
експедиційної армії за морс
Вш сказав що як Авсгріпя виконала свш перший обо- -
пязок дія імперії а ним є забезпечити свою власну територію
і коли ряд Австралії буде зіптп док іадшіпе про си і ворога
і характер конфлікту тоді пропозиції на участь у іншії пред
южить до вирішення населенню
Ця заява говорить що австралійський уряд в цін справі
поступає так само як каїпдіпськии Тепер є певніш обсяі
співпраці економічної морської і повпряиоі що бу ю конечне
п не лернпо ироио іокн
Тепер очу повторити заяв яку я з іолліп п імеїш уряду
20 березня ц р Теперішній ряд нірімь що конскрипція
лужчип цля з шорської стулки не буде конечна і не ста
" І сться
Промова закінчу еліся апелем премієра щоб пасе існия
зробімо дія оборони все що в ного сип і запевненням що
у рил викорисі іе свої понповіасти до найдальше йдучих мелч
оріашзуючи сипі дія виборешш исрсмоіи
Українці в Парагваю
У ЗВІЗКу з поїздкою Прсосв
рпісісоил Кип Івана Ьучка _цо
Південної Америки зрос ш в
нас зацікавлення лліттям на
тих тамошніх братів Відомо
нам що в Вразили и Аргенти-
ні лсивс ионалчіїс число Україи
цш що в Уруїваю є тслч укра-
їнські кольонп але дулчс мало
хто з нас знас що і в Пара-
гваю лсипуть папи переселен-
ці На цьому місці подаємо
кілі ка даних про їхне лсиття
Українців у Параіваю буде
около 3 тисячі 3 цього числі
2 тисячі лсивс в кольопи Фрам
около 300 в ко іьоііи Нова Во-
линь (департамент Сикариасі
оп) і деяка кількість у місті
Кармси деть Парана та в сто-
лиці Асупсюн Ко іьошя Фрам
лежить 6 киьомстрів від міста
Кармси дель Парана иололес-и- а
серед великих гарних ира
лісів Залолчено п в 1927 п
Кожна родина дістала там 25
гектарів зсм п Купно відбуло
ся там дулес просто Кольо
ність вплативши задаток в од-
ній четвертині ціпи то' є 243
аргентинських пезів рівних су
мі 70 долярш (значить за 25
гектарів треба зан 1 1 піти $280)
ішов ні "ліпно" себто дорьк-к- у
при якій впінчено паркеті
(фронт 250 меірів довгі па
1 кільомстер) і вибирів собі
пзрцелю по пиодобі Так осе-
лилося у Фрамі 400 україн-
ських родин перевькно з Во-
лиш Живеться їм добре Зсм
ля дулес врожапиа н удасться
там знаменито кукурудп ма-ньо- ка фасо ія тютюн бавов-
на рилс і рілсиа яріша п овочі
Управа дас т неї доходи про
які нім наміть не сниться
3 одною іскгара иолліл зібрі-т- и
пересічно 1500 кі бавовни
лбо 100 кґ тютюну В Пара-
гваю починається тепер уирі-в- а
бавовни пі ширшу ск ілю
и одна експортона (прма діє
кольошсгам задатки па управу
цеї ростпнн В тіких умови-
нах навіть переселенець що
приїхав без ладних засобів
по двох трьох роках прихо-
дить до досить значною до-
бробуту Однак перший рік
праці дукс тяккии бо іреба
вичистити землю скорчунлтн
ліс і мати дещо іропіа па ви-лсивлси- пя
родини Цец рис мо
жуть видерлчіги лиш дуже зав
зяті люди
Друїа українська кольошя
— Нові Волинь — залокенп
як па це вказує сама назв і
нашими Волипяками Осели-
лось їх там 56 родин Ця ко
льошя розвивається знамени-
то
ІЗ 1935 році відвідав п пара
ґваиськнн президент Ьвзсбю
Аяля
Взагалі умошіпп лсиття в Па
рагваю дулес гарні Параґвпі
займає около 600 тисяч ква-
дратових кільометрів себто
майже два рази бі іьше іплч
Польща а жипс там всього 1
мі нон населення Парагвайці
— цс нарід ще остаточно не
скрі сталізовлпии Складаєть-с- і
він з малого числа білих
креолів — давніх ссплпських
ко іьопіспв мешсіи — МІНІ ПІ-ЦІ- В бі іих з індіянами и іидіип
— і варані Креолі и метиси
говорять сспанською мовою
яка є урядовою а підімни мо-
вою ґвараш
Парагвай має шківу істо-
рію В 1609 році появилися
тут сзуїги і заполами теокра-
тично іптріярхальну дерлиіпу
під своїм проводом Вони
Навчили Індіян управи ріллі
сцнвілізували їх охрестили и
Індіяни дулее до них привяза-лис- я
Цю державу знищили
Сспанці и Португальці про-
гнавши єзуїтів Індіяни верну-
лися тоді знов до дикого сга- -
В 1811 році Парагвай звіль-
нився від „сспанської зверхно-
сті! н проголосив себе незалеж
пою дерлеавою Під проводом
президента-диктатор- а Льопеза
гарно розвивався в роках 1845
—62 В 1865 році сип і на-
ступник Льопеза вмішав Па-
рагвай у війну з трьома сусі-
дами — Уруїваєм Бразилією
и Аргентиною 'яка закінчилася
але 1870 року пою смертю
Виша була незвичайно лсорсто
ка про що свідчить факт що
населення Параіваю з 1300-00- 0
змаліло в 1876 році до
220 тисяч з цього лиш 28 ти-
сяч мулччнн1 Тепер населення
Парагваю знову зросло до 1
мілюна
В роках 1932—35 Парагвай
вів пінну з Ьолшієіо зі Гран
Чако багатий і великий спіль-
ний край зрідка засс їсииіі ди-
кими шдіяпськими племенами
Тоба Лсиґла н іншими Зав-
дяки незвичайному патріотиз-
мові Парагвай вишу виграв
Деякі парагвайські полки
йшли на вишу лиш з полбами
насадженими па Лчсрдки і
зброю добувані на ворогові
а цивільне населення виси іа ю
цс до місць боїв Кольошстн
мілс ними н українські були
звільнені від обовязку вій-
ськової слулчби ҐМ II лить
приділено до помочі в роботі
полонених болівійських воя
кіп Такс прихплінс станови-
ще уряду до кольоніспв при-
чиняється до розвитку нових
КОЛЬОНІИ
Та хоч Параґвап цс в пов
йому цього слова значінні
УКРАЇНСЬКЕ КАТОЛИЦЬКЕ
ДУХОВЕНСТВО ВИСЛОВИ-
ЛО ВІРНІСТЬ
Пі і таким зпоювком саскі
тміськпп "Стір Фіннкс" з 8 ю
вересня приніс тіку НОНІШІчУ
з І Іорктопу
' Перст закінченням гридпе
воі сесії українське кігопіць
є цховенсгво яке зібра юся
на річній конвенції в Коїеш
св Ііосифа приппя ні резо по
цію в якій Зсікші пі вірність
ІЗрпгшськіи Імперії
'В ЦИХ ірНІИІХ ЧІСіІХ кош
демоіратп знанні пісн н шиї
иічіпн боротьбі зі принципи
свобо пі і справе і иівости ті
яв іяємо тип тіоятішсгь II
Вепічеспл Короно і Ьріппі
ськш Імперії Укріпнії Кпо
ПІКИ СІОНГЬ 3 1 О ПЮІО 1)01 І
0 нш терлч іиіііиі прапор о ш
іеркаву і є ююві іпяш в р
ки зброю н оборот Капа ні п
Імперії
"Д і п будемо пк пік нн и і тих вірних до нпібі п тих
лергп щоб ш і себе ІІОМОІІП
Ве пікш Ьриї нш німі пі побі і
пою в іенсрішнш боропбі'
Гіірии еиящспнкіи НІ іо III
ся іксія духовних вправ ям
вітбув 1 тея пі і кроно 10 І
Вирсп о Ьахіа (омського иу
мені 41 II С ндуїочі снящеіііі
ки С іекачев шу і Мшноби
бу ш прису і пі о І Іс ісх і о
Ьорпс і Саскагупу о Дсмків
А ївши о І р 1 1 1 оріпчук і
Сени Лсик Мій о Пасічник
і о Ьорсцькпи і Капори о
Крпворчкі і о їси кін і Ар
р ту о Фнк і Рі і к інші ц
1 орошка і Прпнс Л ібсрт і о
І уменюк з Ка нюрі"
СЕРБИ 1 ХОРВАТИ ВЖЕ
ВРЕШТІ ПОГОДИЛИСЯ
Дош і 21 лі піл бороті ба
Хорватів проти "братні оі '
ССрбСІКОІ ІІСВО II ІІЛчС покінчи- -
пси Обі сторони підписали
умову
Хорватія де живе 5000 000
Хорвамв м ітиме самоуправу
п сніп сонм у Зирсмі
5 фе ісра н шм к ібіпем у
Ьі ігороді буду ть Сербії п Хор
вий Прсмієром є Серб Дрі-гіі- пі Цветкопич а поі о зісіун
инком Хорват др Воло іпмпр
Мачск
В ці пи ІОюс і нш і спер пі
стам радість Аш пи и Фрлн-ці- л
лісі иіддерлчува їй зм нац-
ії і до фсдсріцн ііиькпоіь що
тепер ідсрлчать пасіуіі Німців
або п Італійців пі Пі пс ні
У Хорвати педпеко Зирс-б- у
с сі ірі у кр писі кі ко іьоин
Тепер і нони бачвапські Укрі
шці дісіапугь більше свобо
Дії
кран великої будучности ко-льошза- щя
там іде пиняво
Причина та що кошти пере-
селення значні На переїзд і
ПОССЛеШІЯ рОДНІШ ЗЛОКЄН01 з
4-- х осіб лреба з Західньої У-кра-
ши
4060 злотих Є це і в
наших умовинах поважна сума
і хто н має не мусить виїзди-
ти бо молсе і в краю заложп-т- и
гарну крамницю варстат чи
купити землю Тому до Пара-
гваю ідуть тепер тільки ті У-краї-
иці
що їх спроваджують
кревні або знайомі
Українці в Парагваю мають
исраз ііралсіипя що находять-
ся в рідному краю Причпия
ється до цього не ніш кр іє-ви- д
якнн дулVС пліадус украіу
ські степи (Парагвай лелсить
на переході з аріситипськнх
стенів "пампа" до бразіпш
ськнх тро пікать п и лісів
"сельвас") але н лючи з н-ки- ми
доводиться їм стрічатись
Друга українська кольошя
положена серед московських
станиць Треба знати що один
московськії)! старшина Ьєляєв
прослідив у слулчбі в Парагвай
сьмм війсіку Ґрап Чако і прн
чинився цим до побідп у він
ні Вш авансував іп гепсра п
і по шши започаткував мос
конську кольошзацпо Пара
ґваиці симпатизують з Моска
лями з оі ляду па участь мос
ковських сіаршип у впни з
Ьо пвісіо Але Моска її роб
лять усе що цю симпатію зпп
щити Сваряться мало прі
цюють бо цс здсгеиерованпп
елемент і страшно пяннчать
На Українців до юсять і пе
рсшісаджають у культурній
праці і стараються московщи
ти Цим споїм посту тюпанням
вони себе скоро ОСМІІІПГЬ І
тоді Українці в Нариваю б
луть мати кращі молчливосп
для свосі ку іьтуїшої праці (Г)"
ГІТЛЄР РОЗВЯЖЕ УКРАЇНСЬКІ
ЕМІГРАНТСЬКІ ПОЛІТИЧНІ
ЦЕНТРИ В БЕРЛІНІ Й ВІДНІ
Корссиоптснт пюііорського
Таїшст полає з Марнішії ш[
то іоіовною доюпору ир_о
ненапад мьк Пімсччиною п Р'о
сією дотано кіпка побічних
договорів ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ до
таких справ як пкпідація
проти комуністичного пакіу
справа Да іского Сходу баї
тінськпх іерлав і України
М крітськії! сир нн І іг яр
зобоиязався по ліквідувати емі
грінтські центри що б ти до
тепер у терлемпш Німцями в
Ьер кіп и Мідні дія посіраху
східпіх сусідів ІІімсччипи Те-
пер вони йому бі ІЬІІІС нспо-тріб- ш
Порозуміння ЩО 10 білі III
сьісих дерлин исрсібнпе по
пл їх мілс Німеччину п Росію
ОБОРОНА АНГЛІЇ
Аш писі і пи к піп ш Лп і іс і
І арі ви і їв кшіллл п і ' Обо
роп і Ьриї нш ' М ім нншс
що охороні морсі ких III ІИХІІІ
цс а 1 1 Аш пі бі іип с пенс
завдання чим охороні н і іс
них місі ні і п і ісіу Обі ці
небе піски нмчпо зроєні III І
часу не шісої ні мі і п В ч іеі сні
юної піннії п п їси оди і з 3 ох
дерле іп якч ноіов пи про І II
ипппсьісої фіьоіп мам сері
опіу морсі К СІІ І Л ІС II си
І І ІИМСЦІ К 1 бу І 1 І (_Г) р І()ЧИО обмелені ю І Іііііпчпоіо моря
ЛііетріИСЬК І () II О І і бу II І ЇМ
МІСИ 1 па Л ірпісі кім морі бо Ііакя бум по сіоооїи сонм
ііпкш а пінуїмнпн сою інпкнії' в Л ір іаис іях і и і і)сці їсих
осіровіх не до шо ія іо гурсць
кім фіьоп випік і моря Мір І
м іра її п ки ні іво іш іуди і мої пі про нір ітися черс 1 топ
перстень іа воші бу ш и і І
СТІІЬКО ПСУ ЮСІСОІІ І ІЄНІ ЩО І піше в ілс рі псих піша ік їх
бі ІЬІІІС ЯК ЗО ІПМСЦІКПХ суден
мої ю дими н і їм с імім часі
А псе л їх рмиїмоч І СІІ І і бу !
1 1 пезвич пін І Не ДИВ І ІЧІКІІ
12 вересня 1939 — Число 37
ЗЛУЧЕНІ ДЕРЖАВИ ПРОГО-
ЛОСИЛИ НЕВТРАЛЬНІСТЬ
Президент Рознелг і дерле НІ
ний секрсіар Гол підписали 5
вересня ироклямацно про пси
тральшеть Злучених Дсрлчав в
європейській виші Псвіраіь-іпст- ь
увійшла негайно в лещ-г- я
Па основі акту про певтрмь
ність заборонено вивозиш
зброю и амуніцію до воюючих
держав та уневажпспо неви-
конані кой ірамн па будову
літаків Цс заряллссіпш запо-
діяло ПОВЛЛчНІ шкоди Апілп і
юловио Франції
Тому що в хвилі проіоіо
пісний неіл ральносіи Каїмді
була іехпічно псізіральпа іо
акт пс забороняє ниво пі ти
зброю п амуніцію до Канади
Однак акт про заборону вшю
зу зброї буде відносишся 1
колч до Канади якщо Канаді
буде постачати зброю воюю
ЧИМ ДСрЛиІВЛМ
У шині мілс "Пімсччиною а
Фринлею По іьщсю Зіуче
пнм Коро ІІВСТНОМ Індією Лп
сіралісю І Іо іудпсвою Афрц
кою і Новою Зеляпдісю" м
Дсржтпи не стануть по ішсої
ріп стороні — сказав Роівслт
Преилилсують що кошрес
па наиГчінлсчіп сесії молсе змі
нн ги дотеперішній акт про неп
ірапшсгь в той спосіб що о
бом воюючим сторонам пі іь
по бу іс купу їм ТИ НОСИШ МІ ге
рими в Зі Дсрлмвлх о ник
$ мім що воші буду ТЬ II ПНІ
ш зюріг ІОМВКОЮ І СІМІ б
ІУ ІЬ ВИВОЗИШ II І ПІ ІСПС рп
чіко
Розвелт про мореплавство
Президенг Роліелт ІЛИІІІІІІ
па черювіи иресовік копфе
репцп що Америка мусить
оериатн повну певтр мьшсіі
пі морі Мш ііршадш що пі і
чіс юрожакакоі віііни 78 пл
іому Аш піни помої ні пимсп
ним стен там у зброї пі ку пеці
і іш кор ібе іь '"Амбімі" яким
ш лише заюппв і і оі і ібип
бігало кор іб пн північної о а
мернкшського урлд ІІІСІЯ
псремоіи ІКВІЛЧІІІІХ СІСІІПВ 1
мерикаиськии уряд з ька ми
відшкодовання від Лін пі м
і є що воїм посередно помої
ю пін іеіпии копфсдсріцп
Сиріт перепнім мере і ті і4ч
СІ КІ 11 МІМІїрод'ІП СУ НІ І ЛІС
рик І ДІЄМ І 1 ІНДІНКО ІОН НІН І
Гому Зіучсіп Дсі)лсінп муеян
дулкС ті іьпо ввілсали щоб і
їх портів не шпигнім пі кор іб
лі заосуіоірсш в лмсНік інсі к
зброю які пі лише п і мпщ
МОЇ III б ІіерсМНІГШІСІї V ІШІ
ВОЄННІ Кру Лч ІЯКИ
З іяву ирс шдеиі і Ро иіс и і
ЛіЯіуюгь ч про іон ксноіо про
і іркою німецького кор 16 II
' Ьрсмсп" в нюпорсьічім нори
"ПОЛЬСЬКІ ЖНІМ! ІОРЯІЬ-С- И
ЯК І III И1 ЦІ"
І ІІУІЄЦІ К І НІ І ІС І КОН І КОУІ III 1 І
1 1 м п ікі персту іч 1 1 н у всі о
І О II ІССЛСННЯ II І і ПНІ ІІІІ ПО II
сіісш ісриюри м ібросю бо
ПО ІЬСЬКІ ЛСІІИСИ І УІО ЮДІ X ІОН
ЦІ Сірі ІЯЮІЬ 1 ДОУІІІ! II І ІИМСЦІ
КИХ А ошпрів ' По ІЬСІ М І III
ки бори пси як іиірпці
ск 1 1 пі високий німецький офі
цер
КОМУІІІМ МІАІМИ МАМ
СІЛЛІІІЛ З ІІІЛСРОЛ1
Комуністичною ііос і і іп
()МИПУ( ьі оі о ИіріЯУКІІІУ їм
псі і і ісудип су і у II ірії1 і п і
грі і місяці ня шпіц її н ию
МИ НІН СОНС ІСІ КО ІПУКЦЬІчИП
п ікі не к реск
п і к що И)00 міпсносціи і по
МІЧІІПХ СУ ІЄН ПО ПОВ І ІО М ІІІІ
ми продонлч ОДНОЇ О І І II ки
кпііпя 1917 р міопії ш шо
ІО І МІ ІІОЦ 1011 II) III 1 ПІП
колиши чеівсршн кор ібе п я
1 ІІІІ ВИХО НІН І ІІІІ ПИСІ І п
прпсі тс м крон І І НІ І II м
кр 1СУІ 1 НИІС ІО УІ ірспо Ю ІО ІУ
ФАРМЕРІ МОЖУТЬ ЛАТИ ПОМІЧ
Фармері молчуіь піп веіичеліу поміч Іу'а
11 ' і' і її А иліи їм її цеп поспіши час
ІірОІУіуіОЧИ КІІЬКОСІІІ Збі КЛчЯ II ху юбп в
ЯКИ 1ІІІІШЦ1ІХ ЯКОСІЯХ
Ноірсба влчпіішпя доброю пасшім пршдішпх і а
іупічів піко пі пс бу 1 1 і ікоіо пькпоіо як імами іспср
в йору валчіїою копф іікіу
ЗЕЛКЬЕ СІІЛШ СОЛІРЛКУ ЬІЙІІТЕО 0
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, September 12, 1939 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1939-09-12 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2000474 |
Description
| Title | 000566a |
| OCR text | Сторона 4 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ І одинокий український католицький ' тижневик у Канаді Видав кожного вівтірка Видавнича Спілка "Українські Вісти" 10012-10- 9 Стріт Едмонтон Албсрта Річна передплата $200 ІІККАІШАК КЕТС8 РиЬШЬсй Есгу Тиезйау Ьу (Ье іжклніідо кеуз говіл5іісвз іліштеб 10012-ЮЗ- іЬ 8ІГССІ ЕЛтопІоп АІЬегІа До Злучених Держав ! $2 50 ЗиЬїсгірНоп іп СапаЙа рег уеаг 2 00 За оголошення не відповідаємо Іп ІЬе Тіпіїсй Зіаіез рег уеаг 2 50 Вівторок 12 вересня 1939 Становище Канади в Війні ПРОМОВА ПРЕМІЄРА МСКСИЗІ КІІІҐА В ПЛРЛЯМЕНТІ У неділю 10 вересня Канаді проіолосила шину з І її меччииою Становище Канади до вішш предегапип ирсміср Мекензі Кшґ у промові на надзвичайній сесії иарлнмепту 8 вересня Нилччс подаємо тент промови премієра Уряд застановлявся докладно над питанням які напирай-тпчіїїш- і і нанможлившп заходи має поробити Кап ід і щоб внконітн велике завдання яке на пас спочиває Позволю собі приіадати уступ з заяви яку я зроби 20 березня цього року "Коли вибухне нова війна — вірю що вона не повтори п ся — треба буде застановитись над деякими питаннями шо повстануть па случац нашої учасіи в тому конфлікті Та наша участь не може бути пасивна або форма іьпа аш не молсе 6} ти безилянова і нсвідповідальна "Конечно треба буде п обговорити сіп іьио з пішими які будуть у ту вишу замішані застановишся над цпями і воєнними операціями нсприятеля і над цим яку наипідпо-сідпіш- у форму нашої акції і нашої співпраці можна буде повзяти "Ясно що умовний які вирішують нашу часіь в такому конфлікті перейшли велику зміну від мит юі війни Змі- нилася рівновага світових сил і Кяиллх мусить звернути бачну увагу на побережжя Спокійного Океан) і Атіяптику "З мілітарних і економічних причин становище Зтучеиих Держав буде без порівнання валчіппіс дія світа і для нас як було перед 20 роками Зброя і посип і тактика змінилася основно морські умовний не багато змінені кош йде про впливи іп морях але армії змехлпнувалисл Вс шка лінія Малсшо або лінії Зіґфріда унеможлив іюють швидкий наступ піхоти "Літаки внесли попі ресурси при сгп іьніїх операціях зброї і надали впин новий обсяг діяння ріивість і нові жахіття Механізація на суші і в повітрі та не пічезне запотребуванпп сирівців і поповнення воєнних матрипіи — псе те пимаїлс далеко більших ресурсів як у мит пи виші Цс чуже збі іь шує вагу економічного чинника Іт цим огииом іемокра ' нічиї дерлеави мають величезну иерсваг Неможливо передбачити характер конфлікту В цій стадії вший ще немож ііио передбачиш характер і потреби титанічною конфлікту шо вже почався і який зл-гролч- ус мирові не пнпс в Сиропі і і(_ в ці юм тім Знаємо теисриііпє угруповання держав і в деякій мірі можемо собі представиш економічні і стратепчн чинники сщі в гене рнінпн ситуації Одіпк не мокемо бути певні псі шин дсрлчівн можу II прпетупитн до коифікгу по одипі чи по ірмш еюропі Мі ємов свілчіи памяті досвід з мину юі випій з коїрої молчсмо 'баї ато навчишся щодо іероїчпої шіірева іоеш і щодо по ми юк яких треба випери а і ні ь Однак яепе є що під баїапомі оіля мми мопнііп іепс рішиьої віііии дуже ріжпяіься від попере шьої іа що меюди и цілії в 1911 році не можна стосу ніш до винні в 19 39 році Мусимо улолчіпи нашу по пінку нпиовідпо іеііеріїппіп ситуації і ііаііліпиіпм іпформаціям щоб мни образ розвою будучих ІІОДІП В ми шли як я скізіи будемо м и пі ненинім порозумінні з урядом 3 іучеиого Коро пвспіа щоб поміч Канідн бу іа корисна пляїюва н відповіді іьна ІІпиисріпим завданням і відпомд ілішсію кліілліиського населення є оборона і забезпечення Канади Міністр красної оборони означ їм п поірсбп в парілмсп п 15 люїою 1937 коли сказав "Забезпсчспнн країни оборон і країни безиоеередпи оборот Канади нашою иоберслсл я піших присіаиеи на тих надморських термін і пв іппіііх іерпіоріл п них вод наших лситтевих горюве іьиих ш ілхііі н швів — оце еирави з якими маємо до діла в цім будлем Покликано мі лі ці о Це означає в першій мірі оборот Я пасе екнап про охоронні міри і про иоліпсапп і до ЄІКбіІ лкшіиіоі мі шиї ьорських і повітряних сил Дальші зарядження будуть по- роблені в напрямі де показується найбільша потреба Далі мусимо подбати про безпеку нпуїрі і еіаш па ею рожі протії слботалші у иікоджспия важних впіськових і еко помічних заведень і проти ворокої иронаїяндп Мусять бути пороблені до іекосяі п іаридлчснии дія "ко-номічн- ої охорони Вибух шипи викликає ве іичезпс иоіря-ееип- я в міжнародній і внутрішній торювлі Ьагпо іворчої енергії буде звернено па ніші дпянкн праці в деяких галучнх треба її скріпити в аісшіїс важних змешиитн Ьдуть поро- блені зарядження щоб придбати іронії на фін іпсувшня во- єнних потреб треба вдерлчітп кредні і фпіанеоіи звязкп в Канаді Спекуляція буде під строюю кошроіею Ьуде встановлена тіеиа еиівиріця і провінціями і пре іеіавниками індустрії рільництва праці і торювті Далі мусимо подбати про співпрацю и Злученим Коро- лівством Ьсзпска Канади залсжиіь ви достпочною мбешечепня наших приберсМіич областей і великих пнями які веду і ь до еерца ти крлнп Плиіпжппиі з них цс ріка св Лаврсппи і залив Прн вході ріки ев Лаврсніьі тежпіь суеідпл бріппіеька територія Нова Фуіплпділ і Лабрідор Ьсзиечшегь Пової УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Фушшидн і Лабрадору є особливо валша для безпеки Канади Прнчииюючись до оборони Нової Фунлянди і інших брипп- - ських і француськнх територій па цін півкулі ми не лише обороняємо Канаду але помагаємо Великій ьритаїш і ч'ранци аосередоточити їхні сперш в пи частиш світа де безпосеред ньо загрожена їх безпека - ' Економічна співпраця Ьудемо співпрацювати в економічнім натиску якнн є важним чинником в теперішній ситуації Ми заборонили торговлю з ворогом вивіз важних продуктів буде під кон- тролем) Видано відповідні зарядлеснпя в справі чулсипецьких ворогів купецькі кораблі і майно шдіяіає консріскап Спсціяльпо велику вагу має постачання всіляких про лукпв для Апічп і п союзників — мушцн вирооїв сирівців 1 поживи Копсчіпсіь посіпшої достанії мушцн здібшсіь Канади п доброму досіуііоиі до і о-'іові- шх ііродукуїзапі і доставлнш завдяки театрів глини є очевидні Цс справи які були нредмеїом нарід зі Злученим Ко- ро ивегвом (В дальшій промові премієр зіаде про паради між пред сіашіпками кападіпської індустрії $ міродатпнмн бріпіпськп-м- н кругами в сприи продукції амуніції в Канаді та що ю Канади прибула спещяльні брптіиська місія яка да іа певні замовлення ) Домшія найближче і наипсвіїїіпе джерело Канада з усіх не європейських країн є паибліілсчіім і пли-пенпіши- м длеереюм для конечних матеріяліп і досгавп' Моле- на сказати певно що рішуче нацюиа пліе балсапня поставити нашу індустрію і рі іьшщтпо на вершок найвищої видатності! і вдержати його т тому рівні буде мати дулес велике значіння для спішної спртвн Впсдовзі уряд оповістить певш норми економічної і фінансової співпраці Відносно акції кіпадшської армії па інших теренах випій і рішень які в цій справі повізьмс уряд мусять перше бути відомі йому вал іп інформації щодо характеру брпііиської і союзної міптарної акції Уряд докладно і розвалиш і -- оді дефінітивно рішиться в справі кападіпської акції в неда- лекій будучиостн В цій так валлпн справі оборонної сшп-гра- ці канадіпськнії уряд подібно як уряди піших домініп відбуває наради з брипнським урядом Справа експедиційної армії або окремих частин ця сіл%- - би за морем є вс іикої ваги п вимагає докладної застанови Звертаю увагу що сер Генрі Ґулег австраліиськин мппсір заграничних справ заявив в австра ппсьмм парлямеїш що 1-- ого уряд дотепер пибше не застановишся над висланням експедиційної армії за морс Вш сказав що як Авсгріпя виконала свш перший обо- - пязок дія імперії а ним є забезпечити свою власну територію і коли ряд Австралії буде зіптп док іадшіпе про си і ворога і характер конфлікту тоді пропозиції на участь у іншії пред южить до вирішення населенню Ця заява говорить що австралійський уряд в цін справі поступає так само як каїпдіпськии Тепер є певніш обсяі співпраці економічної морської і повпряиоі що бу ю конечне п не лернпо ироио іокн Тепер очу повторити заяв яку я з іолліп п імеїш уряду 20 березня ц р Теперішній ряд нірімь що конскрипція лужчип цля з шорської стулки не буде конечна і не ста " І сться Промова закінчу еліся апелем премієра щоб пасе існия зробімо дія оборони все що в ного сип і запевненням що у рил викорисі іе свої понповіасти до найдальше йдучих мелч оріашзуючи сипі дія виборешш исрсмоіи Українці в Парагваю У ЗВІЗКу з поїздкою Прсосв рпісісоил Кип Івана Ьучка _цо Південної Америки зрос ш в нас зацікавлення лліттям на тих тамошніх братів Відомо нам що в Вразили и Аргенти- ні лсивс ионалчіїс число Україи цш що в Уруїваю є тслч укра- їнські кольонп але дулчс мало хто з нас знас що і в Пара- гваю лсипуть папи переселен- ці На цьому місці подаємо кілі ка даних про їхне лсиття Українців у Параіваю буде около 3 тисячі 3 цього числі 2 тисячі лсивс в кольопи Фрам около 300 в ко іьоііи Нова Во- линь (департамент Сикариасі оп) і деяка кількість у місті Кармси деть Парана та в сто- лиці Асупсюн Ко іьошя Фрам лежить 6 киьомстрів від міста Кармси дель Парана иололес-и- а серед великих гарних ира лісів Залолчено п в 1927 п Кожна родина дістала там 25 гектарів зсм п Купно відбуло ся там дулес просто Кольо ність вплативши задаток в од- ній четвертині ціпи то' є 243 аргентинських пезів рівних су мі 70 долярш (значить за 25 гектарів треба зан 1 1 піти $280) ішов ні "ліпно" себто дорьк-к- у при якій впінчено паркеті (фронт 250 меірів довгі па 1 кільомстер) і вибирів собі пзрцелю по пиодобі Так осе- лилося у Фрамі 400 україн- ських родин перевькно з Во- лиш Живеться їм добре Зсм ля дулес врожапиа н удасться там знаменито кукурудп ма-ньо- ка фасо ія тютюн бавов- на рилс і рілсиа яріша п овочі Управа дас т неї доходи про які нім наміть не сниться 3 одною іскгара иолліл зібрі-т- и пересічно 1500 кі бавовни лбо 100 кґ тютюну В Пара- гваю починається тепер уирі-в- а бавовни пі ширшу ск ілю и одна експортона (прма діє кольошсгам задатки па управу цеї ростпнн В тіких умови- нах навіть переселенець що приїхав без ладних засобів по двох трьох роках прихо- дить до досить значною до- бробуту Однак перший рік праці дукс тяккии бо іреба вичистити землю скорчунлтн ліс і мати дещо іропіа па ви-лсивлси- пя родини Цец рис мо жуть видерлчіги лиш дуже зав зяті люди Друїа українська кольошя — Нові Волинь — залокенп як па це вказує сама назв і нашими Волипяками Осели- лось їх там 56 родин Ця ко льошя розвивається знамени- то ІЗ 1935 році відвідав п пара ґваиськнн президент Ьвзсбю Аяля Взагалі умошіпп лсиття в Па рагваю дулес гарні Параґвпі займає около 600 тисяч ква- дратових кільометрів себто майже два рази бі іьше іплч Польща а жипс там всього 1 мі нон населення Парагвайці — цс нарід ще остаточно не скрі сталізовлпии Складаєть-с- і він з малого числа білих креолів — давніх ссплпських ко іьопіспв мешсіи — МІНІ ПІ-ЦІ- В бі іих з індіянами и іидіип — і варані Креолі и метиси говорять сспанською мовою яка є урядовою а підімни мо- вою ґвараш Парагвай має шківу істо- рію В 1609 році появилися тут сзуїги і заполами теокра- тично іптріярхальну дерлиіпу під своїм проводом Вони Навчили Індіян управи ріллі сцнвілізували їх охрестили и Індіяни дулее до них привяза-лис- я Цю державу знищили Сспанці и Португальці про- гнавши єзуїтів Індіяни верну- лися тоді знов до дикого сга- - В 1811 році Парагвай звіль- нився від „сспанської зверхно- сті! н проголосив себе незалеж пою дерлеавою Під проводом президента-диктатор- а Льопеза гарно розвивався в роках 1845 —62 В 1865 році сип і на- ступник Льопеза вмішав Па- рагвай у війну з трьома сусі- дами — Уруїваєм Бразилією и Аргентиною 'яка закінчилася але 1870 року пою смертю Виша була незвичайно лсорсто ка про що свідчить факт що населення Параіваю з 1300-00- 0 змаліло в 1876 році до 220 тисяч з цього лиш 28 ти- сяч мулччнн1 Тепер населення Парагваю знову зросло до 1 мілюна В роках 1932—35 Парагвай вів пінну з Ьолшієіо зі Гран Чако багатий і великий спіль- ний край зрідка засс їсииіі ди- кими шдіяпськими племенами Тоба Лсиґла н іншими Зав- дяки незвичайному патріотиз- мові Парагвай вишу виграв Деякі парагвайські полки йшли на вишу лиш з полбами насадженими па Лчсрдки і зброю добувані на ворогові а цивільне населення виси іа ю цс до місць боїв Кольошстн мілс ними н українські були звільнені від обовязку вій- ськової слулчби ҐМ II лить приділено до помочі в роботі полонених болівійських воя кіп Такс прихплінс станови- ще уряду до кольоніспв при- чиняється до розвитку нових КОЛЬОНІИ Та хоч Параґвап цс в пов йому цього слова значінні УКРАЇНСЬКЕ КАТОЛИЦЬКЕ ДУХОВЕНСТВО ВИСЛОВИ- ЛО ВІРНІСТЬ Пі і таким зпоювком саскі тміськпп "Стір Фіннкс" з 8 ю вересня приніс тіку НОНІШІчУ з І Іорктопу ' Перст закінченням гридпе воі сесії українське кігопіць є цховенсгво яке зібра юся на річній конвенції в Коїеш св Ііосифа приппя ні резо по цію в якій Зсікші пі вірність ІЗрпгшськіи Імперії 'В ЦИХ ірНІИІХ ЧІСіІХ кош демоіратп знанні пісн н шиї иічіпн боротьбі зі принципи свобо пі і справе і иівости ті яв іяємо тип тіоятішсгь II Вепічеспл Короно і Ьріппі ськш Імперії Укріпнії Кпо ПІКИ СІОНГЬ 3 1 О ПЮІО 1)01 І 0 нш терлч іиіііиі прапор о ш іеркаву і є ююві іпяш в р ки зброю н оборот Капа ні п Імперії "Д і п будемо пк пік нн и і тих вірних до нпібі п тих лергп щоб ш і себе ІІОМОІІП Ве пікш Ьриї нш німі пі побі і пою в іенсрішнш боропбі' Гіірии еиящспнкіи НІ іо III ся іксія духовних вправ ям вітбув 1 тея пі і кроно 10 І Вирсп о Ьахіа (омського иу мені 41 II С ндуїочі снящеіііі ки С іекачев шу і Мшноби бу ш прису і пі о І Іс ісх і о Ьорпс і Саскагупу о Дсмків А ївши о І р 1 1 1 оріпчук і Сени Лсик Мій о Пасічник і о Ьорсцькпи і Капори о Крпворчкі і о їси кін і Ар р ту о Фнк і Рі і к інші ц 1 орошка і Прпнс Л ібсрт і о І уменюк з Ка нюрі" СЕРБИ 1 ХОРВАТИ ВЖЕ ВРЕШТІ ПОГОДИЛИСЯ Дош і 21 лі піл бороті ба Хорватів проти "братні оі ' ССрбСІКОІ ІІСВО II ІІЛчС покінчи- - пси Обі сторони підписали умову Хорватія де живе 5000 000 Хорвамв м ітиме самоуправу п сніп сонм у Зирсмі 5 фе ісра н шм к ібіпем у Ьі ігороді буду ть Сербії п Хор вий Прсмієром є Серб Дрі-гіі- пі Цветкопич а поі о зісіун инком Хорват др Воло іпмпр Мачск В ці пи ІОюс і нш і спер пі стам радість Аш пи и Фрлн-ці- л лісі иіддерлчува їй зм нац- ії і до фсдсріцн ііиькпоіь що тепер ідсрлчать пасіуіі Німців або п Італійців пі Пі пс ні У Хорвати педпеко Зирс-б- у с сі ірі у кр писі кі ко іьоин Тепер і нони бачвапські Укрі шці дісіапугь більше свобо Дії кран великої будучности ко-льошза- щя там іде пиняво Причина та що кошти пере- селення значні На переїзд і ПОССЛеШІЯ рОДНІШ ЗЛОКЄН01 з 4-- х осіб лреба з Західньої У-кра- ши 4060 злотих Є це і в наших умовинах поважна сума і хто н має не мусить виїзди- ти бо молсе і в краю заложп-т- и гарну крамницю варстат чи купити землю Тому до Пара- гваю ідуть тепер тільки ті У-краї- иці що їх спроваджують кревні або знайомі Українці в Парагваю мають исраз ііралсіипя що находять- ся в рідному краю Причпия ється до цього не ніш кр іє-ви- д якнн дулVС пліадус украіу ські степи (Парагвай лелсить на переході з аріситипськнх стенів "пампа" до бразіпш ськнх тро пікать п и лісів "сельвас") але н лючи з н-ки- ми доводиться їм стрічатись Друга українська кольошя положена серед московських станиць Треба знати що один московськії)! старшина Ьєляєв прослідив у слулчбі в Парагвай сьмм війсіку Ґрап Чако і прн чинився цим до побідп у він ні Вш авансував іп гепсра п і по шши започаткував мос конську кольошзацпо Пара ґваиці симпатизують з Моска лями з оі ляду па участь мос ковських сіаршип у впни з Ьо пвісіо Але Моска її роб лять усе що цю симпатію зпп щити Сваряться мало прі цюють бо цс здсгеиерованпп елемент і страшно пяннчать На Українців до юсять і пе рсшісаджають у культурній праці і стараються московщи ти Цим споїм посту тюпанням вони себе скоро ОСМІІІПГЬ І тоді Українці в Нариваю б луть мати кращі молчливосп для свосі ку іьтуїшої праці (Г)" ГІТЛЄР РОЗВЯЖЕ УКРАЇНСЬКІ ЕМІГРАНТСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ЦЕНТРИ В БЕРЛІНІ Й ВІДНІ Корссиоптснт пюііорського Таїшст полає з Марнішії ш[ то іоіовною доюпору ир_о ненапад мьк Пімсччиною п Р'о сією дотано кіпка побічних договорів ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ до таких справ як пкпідація проти комуністичного пакіу справа Да іского Сходу баї тінськпх іерлав і України М крітськії! сир нн І іг яр зобоиязався по ліквідувати емі грінтські центри що б ти до тепер у терлемпш Німцями в Ьер кіп и Мідні дія посіраху східпіх сусідів ІІімсччипи Те- пер вони йому бі ІЬІІІС нспо-тріб- ш Порозуміння ЩО 10 білі III сьісих дерлин исрсібнпе по пл їх мілс Німеччину п Росію ОБОРОНА АНГЛІЇ Аш писі і пи к піп ш Лп і іс і І арі ви і їв кшіллл п і ' Обо роп і Ьриї нш ' М ім нншс що охороні морсі ких III ІИХІІІ цс а 1 1 Аш пі бі іип с пенс завдання чим охороні н і іс них місі ні і п і ісіу Обі ці небе піски нмчпо зроєні III І часу не шісої ні мі і п В ч іеі сні юної піннії п п їси оди і з 3 ох дерле іп якч ноіов пи про І II ипппсьісої фіьоіп мам сері опіу морсі К СІІ І Л ІС II си І І ІИМСЦІ К 1 бу І 1 І (_Г) р І()ЧИО обмелені ю І Іііііпчпоіо моря ЛііетріИСЬК І () II О І і бу II І ЇМ МІСИ 1 па Л ірпісі кім морі бо Ііакя бум по сіоооїи сонм ііпкш а пінуїмнпн сою інпкнії' в Л ір іаис іях і и і і)сці їсих осіровіх не до шо ія іо гурсць кім фіьоп випік і моря Мір І м іра її п ки ні іво іш іуди і мої пі про нір ітися черс 1 топ перстень іа воші бу ш и і І СТІІЬКО ПСУ ЮСІСОІІ І ІЄНІ ЩО І піше в ілс рі псих піша ік їх бі ІЬІІІС ЯК ЗО ІПМСЦІКПХ суден мої ю дими н і їм с імім часі А псе л їх рмиїмоч І СІІ І і бу ! 1 1 пезвич пін І Не ДИВ І ІЧІКІІ 12 вересня 1939 — Число 37 ЗЛУЧЕНІ ДЕРЖАВИ ПРОГО- ЛОСИЛИ НЕВТРАЛЬНІСТЬ Президент Рознелг і дерле НІ ний секрсіар Гол підписали 5 вересня ироклямацно про пси тральшеть Злучених Дсрлчав в європейській виші Псвіраіь-іпст- ь увійшла негайно в лещ-г- я Па основі акту про певтрмь ність заборонено вивозиш зброю и амуніцію до воюючих держав та уневажпспо неви- конані кой ірамн па будову літаків Цс заряллссіпш запо- діяло ПОВЛЛчНІ шкоди Апілп і юловио Франції Тому що в хвилі проіоіо пісний неіл ральносіи Каїмді була іехпічно псізіральпа іо акт пс забороняє ниво пі ти зброю п амуніцію до Канади Однак акт про заборону вшю зу зброї буде відносишся 1 колч до Канади якщо Канаді буде постачати зброю воюю ЧИМ ДСрЛиІВЛМ У шині мілс "Пімсччиною а Фринлею По іьщсю Зіуче пнм Коро ІІВСТНОМ Індією Лп сіралісю І Іо іудпсвою Афрц кою і Новою Зеляпдісю" м Дсржтпи не стануть по ішсої ріп стороні — сказав Роівслт Преилилсують що кошрес па наиГчінлсчіп сесії молсе змі нн ги дотеперішній акт про неп ірапшсгь в той спосіб що о бом воюючим сторонам пі іь по бу іс купу їм ТИ НОСИШ МІ ге рими в Зі Дсрлмвлх о ник $ мім що воші буду ТЬ II ПНІ ш зюріг ІОМВКОЮ І СІМІ б ІУ ІЬ ВИВОЗИШ II І ПІ ІСПС рп чіко Розвелт про мореплавство Президенг Роліелт ІЛИІІІІІІ па черювіи иресовік копфе репцп що Америка мусить оериатн повну певтр мьшсіі пі морі Мш ііршадш що пі і чіс юрожакакоі віііни 78 пл іому Аш піни помої ні пимсп ним стен там у зброї пі ку пеці і іш кор ібе іь '"Амбімі" яким ш лише заюппв і і оі і ібип бігало кор іб пн північної о а мернкшського урлд ІІІСІЯ псремоіи ІКВІЛЧІІІІХ СІСІІПВ 1 мерикаиськии уряд з ька ми відшкодовання від Лін пі м і є що воїм посередно помої ю пін іеіпии копфсдсріцп Сиріт перепнім мере і ті і4ч СІ КІ 11 МІМІїрод'ІП СУ НІ І ЛІС рик І ДІЄМ І 1 ІНДІНКО ІОН НІН І Гому Зіучсіп Дсі)лсінп муеян дулкС ті іьпо ввілсали щоб і їх портів не шпигнім пі кор іб лі заосуіоірсш в лмсНік інсі к зброю які пі лише п і мпщ МОЇ III б ІіерсМНІГШІСІї V ІШІ ВОЄННІ Кру Лч ІЯКИ З іяву ирс шдеиі і Ро иіс и і ЛіЯіуюгь ч про іон ксноіо про і іркою німецького кор 16 II ' Ьрсмсп" в нюпорсьічім нори "ПОЛЬСЬКІ ЖНІМ! ІОРЯІЬ-С- И ЯК І III И1 ЦІ" І ІІУІЄЦІ К І НІ І ІС І КОН І КОУІ III 1 І 1 1 м п ікі персту іч 1 1 н у всі о І О II ІССЛСННЯ II І і ПНІ ІІІІ ПО II сіісш ісриюри м ібросю бо ПО ІЬСЬКІ ЛСІІИСИ І УІО ЮДІ X ІОН ЦІ Сірі ІЯЮІЬ 1 ДОУІІІ! II І ІИМСЦІ КИХ А ошпрів ' По ІЬСІ М І III ки бори пси як іиірпці ск 1 1 пі високий німецький офі цер КОМУІІІМ МІАІМИ МАМ СІЛЛІІІЛ З ІІІЛСРОЛ1 Комуністичною ііос і і іп ()МИПУ( ьі оі о ИіріЯУКІІІУ їм псі і і ісудип су і у II ірії1 і п і грі і місяці ня шпіц її н ию МИ НІН СОНС ІСІ КО ІПУКЦЬІчИП п ікі не к реск п і к що И)00 міпсносціи і по МІЧІІПХ СУ ІЄН ПО ПОВ І ІО М ІІІІ ми продонлч ОДНОЇ О І І II ки кпііпя 1917 р міопії ш шо ІО І МІ ІІОЦ 1011 II) III 1 ПІП колиши чеівсршн кор ібе п я 1 ІІІІ ВИХО НІН І ІІІІ ПИСІ І п прпсі тс м крон І І НІ І II м кр 1СУІ 1 НИІС ІО УІ ірспо Ю ІО ІУ ФАРМЕРІ МОЖУТЬ ЛАТИ ПОМІЧ Фармері молчуіь піп веіичеліу поміч Іу'а 11 ' і' і її А иліи їм її цеп поспіши час ІірОІУіуіОЧИ КІІЬКОСІІІ Збі КЛчЯ II ху юбп в ЯКИ 1ІІІІШЦ1ІХ ЯКОСІЯХ Ноірсба влчпіішпя доброю пасшім пршдішпх і а іупічів піко пі пс бу 1 1 і ікоіо пькпоіо як імами іспср в йору валчіїою копф іікіу ЗЕЛКЬЕ СІІЛШ СОЛІРЛКУ ЬІЙІІТЕО 0 |
Tags
Comments
Post a Comment for 000566a
