Ukrainski Visti, November 02, 1937

              : Л К"?- -
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 2 листопада 1937 — Число 44
Сторона 10
Ювилей Діецезії й
Вступ
"Українські Вісти" не рівняються ві-
ком Українській Католицькій Діецезії в
Канаді як дієцезальннй орган існують во-
ни всего вісім років а за дієцезією нашою
вже 25 літня історія Появився цей часо-
пис на сцені вже в послідній дії 25 літньої
церковно - релігійної драми що якраз за-
кінчується геройською побідою Україн-
ської Греко-Католнцьк- ої Церкви
В цій останній дії тобто в добі від
1929 р наша Дієцезія обновилась зросла
чисельно морально і матеріяльно на всіх
її відтинках Безперечно що до того зро
сту причинилась й українська католицька
преса тобто Бюлетень БУК-- а Голос Із-бавит-
еля
а в першій мірі таки Українські
Вісти як найстарший і найбільший між
ними часопис Про ролю що її відіграв
цей часопис в останніх вісімох роках іс-
нування нашої діецезії хочу саме й розпо
вісти оскільки границі газетної статті на
те дозволять
Як дійшло до засновання "Українських
Вістей"
На початку — трохи історії — Роки
1927 - 29 не належать до світлих в історії
нашої Діецезії Преосвященний Кнр Ни-кнт- а
Будка фізично знеможений 15 літ-
ньою тяжкою працею й недугами не всилі
був далі боротись з ріжннмн труднощами
В! сі
'%) №'х ВВВВВВВВВВВІ
ВВВВВВВВВЖг4"'''?
сидять: Дикий редактор В дркарнІ
Стоять: В Проиків помічник дркаря
і це треба признати — в той час Українці
Греко-католик- и подались були у відступ
а відступаючи — стратили кілька важних
позицій До тогочасних страт треба за-
числити н Видавництво "Канадійського
Українця" що перейшло в чужі руки ра-
зом з машинами та друкарськими прибо-
рами
Отже вже в червні 1927 р Українці
в остались без сво-
єї газети Обставини в той час були такі
що годі було щонебудь зробити в справі
своєї преси Питання дієцезального ор-
гану стало актуальним вже аж після того
як провід Діецезії обняв новий Епнскоп
Поеосв Кнр Баснлій Ладнка тобто в осе-
ні' 1929 Тоді то в листопаді 1929 р за
дозволом і при співпраці Преосв Кнр Ва-снл- ія
засновано в Едмонтоні нове Видав
ництво ЯКе Й КУПИЛО ТИЖНгВНК "ЗаХІДНІ
Вісти" пізніше переіменозаннй на
їнські Вісти
Завдання "Українських Вістей"
Завдання що стояло тоді в час духо
25 літ в Канаді молодими ми прнї- -
халн а тепео — на тварі бараболю мож- -
скопові і Пого тяжкій праці Та майже
ніхто з нас не був приготований на кана
дійські обставини поміж емігрантами У-країнц- ямн
Ми люди інтелі-
гентні переняті духом високого значіння
священства готові посвяту народ
ньому подвигові Залишили ми рідну зем
лю деякі з нас знамениті посади і фі-
нансово добре стояли і пошану належну
мали Тому ж перше що нас вразило
найбільш то був очевидний брак
пошани для священика і його завнен-міст- ь
від "громади" Уявіть
собі в незорганїзованій парохії 12 тросгів
що всі тацу рахували а шість із них
банкові чеки! Або уявіть собі
"троста-касієра- " що вміє писати!!
Значкамн "зпнсує"!! і всі вони "оасами
над "ксьондзом"!!
Або знова "старші котрі зна-
ли лише за свічки бо
казали: "моя була Священик
ставав відразу "наймитом" котрого нераз
його власні бувші наймити та
(Таке моїм
случаю!) Ця-одн- а обставина сама собою
вистарчала щоб новопрнбувшого
ника знеохотити до пращ що деякі
"Українські Вісти
вої депресії перед дієцезальним органом
були нелегкі Треба було вникнути в усі
ділянки нашого збірного життя порядку-
вати та очищувати його треба було ожи-
вити національно-просвітни- й
рух серед нашої суспільності!
спрямувати той рух на один шлях та нада-
вати тому рухові певні форми Отже зав
дання "Українських Вістейг були двоякі:
інформаційні та виховавчі Сповняти ці
завдання було тим тяжче що не
був матеріяльно забезпечений мав мало
читачів а й ті брали часопис не спі-
шились платити за нього бо ануж він впа-
де за тиждень-дв- а як і попередні едмон-тонсь- кі
новотвори Доводилось змага-
тись не лише ідеї треба було перема-
гати й грошеві труднощі що буквально
загрожували -- існування часопису кожного
тижня
"У В" — лучником суспільності!
Мимо всего "Українські Вісти" спов-
няли своє завдання в міру сил Сама сві-
домість що знова вже є свій часопис на-
давала бадьорости нашим Вже
було' куди звернути свій зір вже було де
написати що діється в парохії й товарист-
ві і було вже довідатись що дієть-
ся серед нашої суспільності! в інших місце
востях Одночасно вісти з Єпископської
Канцелярії інформували про діяльність
Мит Чекніта управитель "Укр Вістей"
Преосв Кнр Васнлія Ладики а Пого Пас-
тирські Листи укріпляли людей у вірі та
вказували на головні напрямні по яких ма
ла йти праця Епнскопського Ордннаріяту
Коротко кажучи "Українські Вісти" стали
осередком збірної уваги стали чи не оди-
ноким лучником при помочі якого Україн
ці Греко-Католн- кн знова могли себе від-
найти Крім того вісти з Українських Зе-
мель та з життя Українців в інших краях
уможливлювали нашій суспільності! звяз-к- н
з цілою українською нацією а канадій-сь- кі
та світові новинки й інформаційні
розвідки задовольняли бодай частинно
потреби нннішного культурного читача
Виховавчі завдання
Завдання виховавчі сповняли "Україн-
ські Вісти" головно статтями Мета тих
ратте И витворити каїитцомш і іа--
їнський державницький світогляд з ясни
ми поглядами на справи віри церкви и на
ші обовязкн супроти поневоленої Батьків
щинн та супроти держави в якій живемо
Ішло про те щоби не лише наші церкви
ввввввввввввввввввввТг'оіІЯКяШМН чЛвввввввввввввввввввввн
вввввввввввввввввввввТ "р!НИІИЯгг{і чінвввввввввввввввввввввві
ВвВВвВВвВВВвВВвВВВШВВВВВІВВвВ&Мв''кяВввВшВвВвВввВвВввЯвВвіЛвВввВшш1Лі'вяЖвЯВвЗіІвШНбШі£@ВВВіВвНВвВВввВВввВВввВвВв1шІ
ВВВВВВВВВВВВВВВВВВВкВ'ч1 іВВВВВНВІВВ&ВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВяВкІВВВВВВВВВВВВВВВВкВ'чГ" вввввввввввві і ВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВяік 0$ ігВВВВВВВВВВВя
ВВВВВВВВВВвЖВж'ВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВЖК'ЗіШРІВВВВВВВВВВВВВкВІ ВВВВВВВВВВВВВ'ВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВІьГВВВВВВВВВВВВВВ
ПЕРСОНАЛ "УКРАЇНСЬКИХ ВІСТЕГГ
Зліва до права В Купченко правитель
Греко-К'атоли- кн Канаді
р
"Укра
—
звідки
—
Двацять пять літ тому
(Спомини світського священика)
на
що
змерз
образовані
фінансова
під-
писували
сестриці"
щонеділісварнтнсь
внплачувалиТ"пейду"
свяще- -
так
церковно-релігійни- й
що
людям
ШШ:±
іиич'ім9вті
них по дуже короткім побуттю
до старого краю бо не могли стерпіти
хату для священика Вона ще дотепер
та сама В ній жаден парохіян не хотів
би сам мешкати для ксьондза вона
На "румГ тай на "борді" мусіли
священики яким належалась інша
Розуміється що
священство яке стоїть належнім
і неприязно гляділо
якихсь "форейнерів" нераз не мало нас
за священиків або не уважали
навіть хрнстіян бо ж вони
не вміли навіть віддати належної пошани
свому душпастнреві!
Тяженько приходнлось
таких обставинах а однак нас
ще видержують — лриста та украш--
ського імени ради деякі злиднями
оиті вже і життя своє віддали за ідею
сить громаду очах чужинців А
болюче рабське — понижаюче
тих самих до чужинців
клясиі
На фармах: до літ тому була нас
лиш горстка Тому то наші "місійні
були обширні Місійннн
були заповнені вірними в неділі і сзята
але щоби ті вірні свідомими греко-католика- ми
яких не потрафилнб баламу-
тити ріжні агітатори будний день
ті вірні вміли мали відвагу заманіфес-туват- н
свою релігійну приналежність
свою пошану Епископові й Духовенству
де н коли тільки зайде потреба Щоби ті
вміли жертвувати на свої церковні й
народні цілії щоби вони врешті були ак-
тивними та послідовними в позацерковно
му життю організації та у вихованню й
навчанню молоді
І хліб насушний- -
Крім цих суто релігійних та наших на-
ціональних справ уваги присвячу-
вано й справам канадійської політики на-
шої участи в тій політиці а також спра-
вам соціяльннм Від самого початку "Ук-
раїнські Вісти" виступали проти немило-
сердного використовування й ро-
бітника та взивали наше фармерство й ро
бітництво боротись за свої слушні права
особливо за право на справедливе вина-
городження за працю робітника та про-
дукцію хлібороба
Самозрозуміло що у праці своїй "Ук-
раїнські Вісти" мусіли "зударитись меча-
ми" з іншими часописами що заступали
ворожі нам релігійні та політичні групи
Доводилось відбивати їхні напади вияс-
нювати ріжні баламуцтва що їх безкон-
трольно ширила ворожа преса н від-
войовувати імя Воно може й дивно виг
лядає тепер але ще вісім років тому "пра
вднвимн Українцями" називали себе
автокефальні греко- - католиків уважа
лн за Українців "другої клясн" Треба бу
опрокидати те очернення відповідати
на несовісні клевети Інколи розгорялась
й остра боротьба-полємік- а за релігійні й
національно державницькі прінціпн а -- в
тій боротьбі висвітлювались ріжні затем-
нені до того часу справи та гартувались
типи свідомих Українців-католикі- в
"У В" — приятель гомстедовців
На окрему згадку заслуг} значіння
"Українських Вістей'" для нових поселен-
ців для гомстедовців які не мають щені
церков ні товариств Для них "Україн-
ські Вісти" саіють в лісових пущах одино
ким звязком зі світом Св Євангеліє та
недільна' наука заступають їм недільну від
праву в церкві інформації поради теп-
лі релігійні статті й оповідання вісти з жи
Українців в Канаді — все те стає для
них потіхою розрадою та неначе лучі сон
— освітлює тяжке піонірське життя
гомстедовця Осоганво одушевлені вони
святочними виданнями під Різдво й Велик-
день бо ті святочні видання "Українських
Вістей" нагадують їм свята Ріднім Краю
Про й пишуть вони у своїх до
Редакції
Наслідки праці
Наслідки осьмилітньої виловавчої та
ІВДВІї"1 ' 'і' і м '
її і1
і
і
і й
вИВИК-"-}- ' ""'г'Іи -- '' 'г'їй
ВВмШШІШ-'- '' к 'ЖІІЖиВВВВВВмВ УІІШіівввввввві
ВНВВВ ''-ВВВмвРчВВВВВВ-
ВВВя
ВВВВВВВВІВВжВВВВВВІ
о П Божнк на Елмвуд у Вінніпегуі?зя
б садити а на голові мак сушити а з такого пониження Відтак брак поме- - на далеко одна від другої на фармах тим-н- іг
терлицю зробити Повні святого вог- - шкання Пригадую собі в 1913 р на часом-священн- к чекає в якогось господа-н- ю
ми приїхали помагати молодому Епн- - сході одиноке Торонто мало "парохіяльну ря голодний а господиня навіть
були на
де
боляче
не
довша"
"годили"
було в
з
та
часопис
за
вернули
н
з
а
буде
бути
пошана чужинецьке
в поша-
нівку котре так на
їх паро-
хіян за дійсних
працювати в
декотрі з
це
а при- -
в як
відбивало
відношення
найнижчої
округ
були
в Що-
би
вірні
в
за
богато
фармера
а
Полеміка
а то
тіль-
ки а
ло
є
а
ця
в
це
і1
ВВВВВВж
парок
ра Саск обіймав 32 кольонії! Що тижня
священик був в іншій місцевості! в іншій
хаті серед інших відносин А кілько то
разів лучалось що не було фірн на стації
треба було шукати щоб відвіз на
кольонію Приїхав на кольонію а не-
ма де мешкати бо ніхто не хоче "заходу"
з "ксьондзом" Тле фірман по хатах а во- -
чаю не дасть бо то не на неї випадає
"колія"! Нарешті вертає фірман ГІому
не спішно впрочім то "ксьондз" платить
за фірманку Веселий і видно наївся
Знайшов хату — кухня сіни і друга мала
кімната а в ній "тапчан" старокраєвнй
що займав пів кімнати з сінником на до-
шках три величезні старокраеві подушки
скриня і лавка А була зима Пятеро
дітей — одно повзаєсь по землі тай "ма-
лює" В хатині задуха що годі дихнути
Подивився священик на ту мізерію а лю-
ди добрі щиренькі і небідні тільки що
хати не розбудували Та ніяк було
священикові там перебувати Вже смер- -
кало пе оуло іншої ради як їхати яких
десять миль назад до господаря що Ьір- -
манив
бо з пращ не видно було тревалих наслід
ків На кольонії міг бути священик яких
гри дні як мав де мешкати та маз чим
заплатити бо тростн платили лиш за не-
ділю Збирав він діти та молодь Та що
з того коли священик прнїзджав
найбільше раз у місяць на ту малу кольо
Наші люди ще не зрозуміли та є на- - 1 так тиждень за тижнем рік за роком
дія що колись зрозуміють що шануючи Літа минали здоровля марнувалося і ні-сво- їх
проводирів вони тим самим підно- - якого внутрішнього вдоволення не було
цілу
людей
і
20 25
окру- -
ги" Кано- -
і
ття
листах
когось
тут
ще
той
ВЖ4В№ ' ' ИИвВк'і'гУй мнг-]- - т39ІР V я к
ввж- - ІШву'' 1
ВВВВя уВВВжР ВВЯЬь
Іван' Е Басараб
адвокат в Едмонтоні І теперішній президент Видав-
ничої Спілки "Українські Вісти"
о Ст Семчук
НЕОЦІНЕННІ! СВЯЩЕНИК І
БУДІВНИЧИЙ
У 1913 році приїхав до Канади з Льо-тарннг- ії
скромний священик що полюбив
наш нарід цілим серцем й віддав йому най
кращий час своїх найкращих літ і працю
Впр о Фнлнп Ру Чина 00 Облятів
нині має 53 роки з того 27 літ священн-чо- ї
праці котрій рівної в Канаді нема
В першій мірі Впр о Ру є душпастн-ре- м
Отже всі справи душпастнрські ви-
конував і виконує з повною посвятою на
більшу славу Бога і спасіння душ Від
перших трудів у північній Алберті — до
нинішніх в Кукс Крік Ман о Ру все був і
є услужний і готовий заспокоїти духовні
потреби своїх вірних Богослуження про
повіди катехнзації ціхують його невсипу-
щу душ пастирську працю
Але це не все
Він як вірний воїн Христовий дані йо-
му Богом талани помножує і трудиться
понад це Хоча міг би спокійно і без
надмірних турбот виповнивши душпа-
стнрські обовязкн сказати: Тепер я віль- -
місійної праці "Українських Вістей" оче-
видні Вичнслятн їх тут непотрібно Ін-
ші автори пишуть обшнрно про успіхи на
шої Діецезії на ріжних ділянках До тих
успіхів у великій мірі причинились й "Ук-
раїнські Вісти" Можна сміло сказати що
в останніх вісімох роках кожна важнійша
справа знаходила свій початок або голов
ну піддержку на сторінках "Українських
Вістей"
Розуміється не все зроблено що по-
винно було бути зроблене Та це вже не
вина Видавництва Якби "Українські Віс-
ти" знайшли були масову піддержку серед
нашої суспільності! якби та суспільність
зуміла була оцініть значіння свойого ча-
сопису то безперечно що й білянс праці
того часопису був би тепер куди кращий
Всетаки в ряді інституцій що стали під
валннамн нашої Діецезії є вже й "Україн
ські Вісти"
І коли сегодня Українська Греко-като-лнцьк- а
Дієцезія святкує свій 25 літний
ювилей і з тої нагоди переглядає свою 25
літню історію свої переживання свої здо-
бутки на ріжних ділянках що описані на
сторінках цього ювілейного числа то го-
диться в цю важну для всіх нас хвилю ма-
ти на увазі й дієцезальннй орган "Україн
ські Вісти" які вісім років тому підняли
прапор боротьби за добро за честь за
славу Українців греко-католик- ів і той пра
пор гідно донесли до 25 літнього ювілею
нашої Церкви в Канаді
І І
нію або лиш раз на 2 — 3 — 4 місяці?!
Були і гарні хвилі де той бідний свя-щеннк-скитал- ець без рідні без теплого
слова без притулку забував на свою не-
завидну долю Люди були добрі не
попсовані ще ні большевнзмом ні новими
"вірами" По Службі Божій — поговірка
про ріжноту тай забувалось про дій-
сність Або як у Норквей у панства Гу-
ски там уже рай був перебувати Дім —
це велика палата — чистенько як у зер-ка- лі
а господарі сердечні як ріднісінькі
мама й тато сестри і браття — будеш
умирати а не забудеш Нехай Бог їх' бла-
гословить Вони може і не знають що
там у їх покоях були священики що не
одну сльозу проплакали і з радостн й зі
смутку
Було і є много таких родин де свяще-
ник чувся бодай на пару день як у рід-
ній власній та було їх мало і "мало
хвиль веселих Найгірше давалось і ще
даєтся відчувати брак відповідного для
священика товариства —рівного йому ви-
хованням і образованням Самота при- гноблювала нищила тіло й духа у тих
бездомних особливо молодих" священи-
ків що бажали ширшого поля праці а не
мали його бо такі були обставини А ця свідомість що людям обоятно було ко-
трий священик буде "приїздив" до них
ця обставина що між священиком і людь-
ми не могла повстати сердечніша треаала
духова звязь — це впливало відємно на
обі сторони: "Нині тут завтра там"
"Сей неділі той священик на слідуючий
раз — інший — аби ксьондз"
Доки було маленьке число священиків
доти ціла їх праця мусіла обметатися на
пий і посвячу час для себе — він цього
не говорить Ледвн чи хто інший має
таку долю посвяти і саможертви бажання
трудів і прямо їх вишукування Є люди
що по просту втікають перед трудом Во-
ни добрі коли все кругом них добре спо-
кійне і без труду Однак коли треба до- -
ложити власного труду заступитися вла-
сною особою взяти на себе клопоти а
навіть напасти — тоді вони того бояться
і при першій нагоді утікають з фронту
щоденної боротьби Отець Ру не тільки
що не втікає але ще вишукує нові труди
І тому він творить прекрасний тип като-
лика активіста
Не обставини диктують о Ру що і як
робити — він диктує обставинам Не
вони нагинають його до себе він нагинає
їх Не він іде в хвості подій але міцно
і діяльно подає їніціятиву та веде події —
вони ідуть за ним
Всюди однак о Ру шукає не себе і
своєї слави — але добра народу і слави
Божої Тому він є також прегарним взо-ро- м
правдивого патріота
Він так працює для українського наро-
ду що тон нарід ніколи не може його за-'бут- и
Не може забути його муравлиної
самопосвятної праці ніколи
Говорять про це величаві будинки що
є нашою окрасою й гордістю
1) Прегарна велика церква Пресв
Тройці в Ледук Алта
2) Великий мурований монастир От-
ців Васнліян у Мондері Алта
3) Велика мурована школа Сестер ім
св йосафата в Едмонтоні Алта
4) Церква Чесного Хреста в Гей Лейк
Алта
5) Церква в іМавнтсйн Ровд Ман що
є подивом для всіх Величиною і красою
будови прямо незрівнана Вона вартує
понад $125000 — а о Ру поставив п за
$18000 Дібрав людей вірні помогли і
сталося те що майже видається неймовір-
ним
6) Величава церква в Портедж ля
Прері Ман котру видно зі залізниці ко-
ли хонебудь їде СНР з Виннипегу до Сас-катун- у
Церква ця домінує над цілим мі-
стом
7) Парохіяльний Дім Просвіти в Пор-
тедж ля Прсрі Ман
8) Церква у Виннипсґосіс Ман
9) Велика і мурована ще не викін-
чена але розмірами й будовою одна з
найкращих що збудував о Ру церква в
Кукс Крік Ман 24 милі на північний схід
від Вінніпегу
10) Подібна прегарна мурована цер-
ква в Давфпн Май що саме викінчується
будувати за вказівками о Ру
І скажіть тепер чи можна не подив-
ляти тої величі праці?
Чи можна и промовчати?
І коли взагалі мова про патріотизм то
де саме индніє він як не тут?
Тому тільки бажатиб щоб український
нарід мав більше таких патріотів правди-
вих патріотів що будують як о Ру а не
руйнують процесуються і сваряться Він
наш душею і працею А ми його любовю
і пошлюю за труд великий Ніхто не
відбере нам його і ми ніколи його не від-
пустимо нікому!
Такої долі жертви посвяти любовн і
труду тяжко нині в світі найти
о Ру працює безкорисно — за труд і
працю не каже собі платити Тоді коли
чужинці за його послуги заплатили б йо-
му солідні суми і прямо взолотили б його
він без жадної заплати — тільки ради
Христа й любовн українського народу —
безкорисно працює й будує царство Боже
в душах і в храмах
1 будує без довгу Це що є рідкістю
Жадна церква збудована о Ру не має
довгу Всі заплачені до цента Ось взір
як будувати — але не кожний так вміє і
поспіє лиш кому дано єсть як о Ру
В 25-літ- тя діецезії належить замітне
виріжненнп і признання для цього прав-
дивого патріота і геніяльного активіста
яким є Впр о Ру ЧО парох в Кукс Крік
Ман лЛІ ж1ї ййУгіУтСй
"відправі" "сповіді" та "катехнзаціГ' як
обставини були прихильні Організацій-
ної праці чи то на полі релігійнім чи на
полі народнім годі було розвести хіба
в місцевостях де знайшлися люди що в
неприсутності! священика зуміли й хотіли
дальше вести розпочате діло Та по фар-
мах таких місцевостей тоді було мало
Тепер — коли місінні округи стають що-
раз менші з побільшенням числа свяще-
ників побут і праця на фармерських мі-
сіях стає щораз все більше унормована і
приносить більше сталого хісіїа
По містах обставини життя і праці свя-
щеників майже не змінилися хіба що
тепер більше є явних і скритих ворогів на- шої Церкви У всіх містах по сумних і болючих досвідах велика більшість Укра- їнців зрозуміла й пізнала що дійсна хо-сен- на організація та освідомлення широ-
ких мас можливе лише під омофором
Української Католицької Церкви Голов-
но молодь масово горнеться до організа- цій що повстали при парохіях Широ-
ке і вдячне поле праці для кожного свя-
щеника — праці тяжкої безнастанної яка
певно увінчається вінцем слави Єднаймо
людей поділених на ріжні партії Пока-
жім їм що партії ріжних політичних на-
прямків без затрати своїх переконань по- літичних можуть становити в кожній па-
рохії цілість у двох спільних дочках: У
нашій спільній вірі і в нашій любові на-
роду! Зломім їх упередження вияснім
непорозуміння станьмо для них усіх па-
стирями і — "Горі імієм серця!"
Бог любови возведе імя любовн і
дасть зріст і плід стократний
Старець- -