ub7e0519 |
Previous | 4 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
їх
Сторона 4
ЗАХІДНІ ВІСТИ
Одинокий Український Тижневник в Альберті
Виходить що-тижн- я кождої пятниці
РЕДАГУЄ— КОЛЄПЯ
Передплата виносить на рік:
В Канаді $20[
В Злучених Державах
До Европи З3-0- 0
Ціна за дрібні оголошення
За дрібні оголошення платиться належитість з гори
инакше не будуть поміщені— Одно-цалев- е оголоше-
ння коштує за один раз 75цт за дварази $125 за
три рази $150
ТОЕ8ТЕКК ВДТОЗ
ТЬе опіу ТЛкгаішап ТУеекІу ТУезі о£ ЛУіппірее
РиЬІізіїесІ Ьу
ТСЕ5ТЕВЛ N£№5 РІШУЗНЕКЗ
Еуегу ГгіДау о£ іде 7еек
8иЬзсгірйоп іп СапаДа рег уеаг $200
То Ппііеа Зіаіез 250
То Еигоре Ф3'00
ТО:ВТЕВN N18
9757 зрег Ате ЕДтопіоп Аііа
РЬопе 4809
ПЕРШІ СТРІЛИ
З усіх сторін Альберти надходять вісти що ви-
борча кампанія вже розгорілася Віча промови
підпольна робота та пропаганда друком вже йде
Не остаються по заді і наші виборчі округи хоч їх
всего кілька
По новім поділі виборчих округів в Альберті
бачимо що є нагода вибрати чотирох українських
послів а іменно в таких округах: Вікторія Вітфорд
Верміліон і Веґревил Щодо округів Веґревил і Вер
міліон не маємо ще жадних вістей чи є в них які на-
ші кандидати З двох прочих округів себто Вікторії і
Вітфорд приходять відомості! що тамошні мешкан
ЦІ ПОСТаНОВИЛИ За ВСЯКУ Ціну ВИОратИ цей ра ішипи
українців Як перших кандидатів намічено двох на
ших визначних адвокатів Значить не лишаємося і
ми цим разом по заді
Народна Робота
В нас загально думають що концерти пред
ставлення мітінґи національні танки костюми та
палк поомови і деклямащі — це велика дпа
робота Це добре Однак цего всего замало
тпебя політичної сили і впливу а ані одного
Нам
ані
другого самими танцями і співами ми' не здобуде-
мо Такі важні для нас справи як іміграція або
шкільний акт рішаються без нашої участи І є ли
ше оден спосіб на те як при таких важних рішеннях
може заважити і наше слово а це: наші репрезен
танти в уряді наші посли в парляменті
Світ слухає лише сильних а силу гво рить орга-
нізація Як ми хочемо мати значіння і вплив в цій
провінції то на це є лише одна рада іменно: мати
силу в уряді І з яких боків ми не підходилиби до
цеї проблеми все дійдемо до одного заключення
бо це правда а правда все однакова без ріжниці
часу чи обставин '
Сором всім нам признаватися що в нас в Кана
ді сотки тисяч Бо що з того? Де і які наші органі-
зації в Канаді? Де і які кооперативи? Де наші впли
ви і значіння? Коли в Оттаві рішається чи впусти
тити наших братів до Канади чи ні то вся наша
преса розписується про це і всі одноголосно ріша-
ють що "так" Та чи послухає уряд тих- - рішень? Чи
уряд Альберти послухає наших безконечних бала
чок про шкільний акт чи уряд Саскачевану настра
шиться наших мізерних погроз? Ні і ще раз ні бо
вся наша так звана "народна робота" це кивання
пальця в чоботі і то ще мізильного Сотки концер-
тів чи палких деклямацій не зробить того що оден
посол в уряді Тому: послів і ще раз послів наших
нам треба 4
Політичні Ріжниці
Не дурім себе що якась політична партія біль
ше або менше нам прихильна Ні Англієць ліберал
англієць консерват або англієць соціяліст або ко
муніст він в першій мірі англієць і боронить своїх
інтересів Тому зівсім слушне єсть гасло теперішних
виборців — українців які у своїх виборчих кличах
підносять особливо цей: Ми не лише горожане Ка-
нади але і члени української нації тому і наш ре
презентант має 'боронити не лише інтересів канадій
ських але і з ним звязаних інтересів українських
Бо будучи в першій мірі вірними синами свойого
народу будемо також добрими горожанами нашої
дорогої теперішної Вітчини
Дотягнім Скибу до Кінця
По тїулттііті_ гпи% о пчЙАітічїітіу і угьгміг ?-- иші
линв життю української іміграції 'в' Канаді' Набли
жається день в котрімх тисячі наших "людей і стане
'"дкоаж" епмолоітмичинопгрои віисбпоиртчуихз'руірлонсатхиГзаС4в1оюдезнрьілівсітдь4с4едгоо- -
дня Та так як кожний ( всіх своїх старань щоби пвилдьенниьй ісупчиетнуикйодгооклі цаділаоє
'фічна'праця увінчалася успіхом так - і ми ' повинні
х ужити всіх наших зусиль на те щоби(в'день вибо
рів ми вийшли побідоносцями Геть V нашими до
машними порахунками Геть з ненавистю! Наша
ісцпілілььнвисійм пнраампосрпгілвьсні)алідТоомдунуігобрунліамвсуя'ивс'0іпід оден
і Дванайцята година вибила Боротьба зачалася
п ігішп :і'іпіли ііуміриіпргяи птив 'ппшіміпіілі
о М Кінаш
День Матері
Нема кращого й серцю
миліщого в людській мо=
ві як слово "мами" Пер
ше слово яке дитина на-
учиться вимовити яке
виходить з уст дитини є
слово "мама" "мамуня"
"мамунця" "мамунечка"
Найдорощою особою
для кожної людини маи=
же святою є мама I нема
в тім нічого дивного ко
ли застановимося і зро
зуміємо чим є мама в ро=
дині і Мама є душею цілої
родини Вона є тим сон
цем ясним яке огріває і цілу родину вона уосо
блена любов Бувають у
світі гарні прнміри лю
бовн дітей до вітця му
жа до жінки братів і се-
стер між собою прияте=
лів до приятелів Але НІ
хто так не любить як ма-
ма сво діти Любов мате
рі до дітей є не до по
рівнання є — що так
скажу — сліпою Мате-
ринське серце таке любя
че що мама не хоче ба
чити ніяких блудів у сво-
їх дітях Для неї її дити
на найкраща найліпша
наймудріща Дороща як
цілий світ дороща як
життя оо мама за свою
дитину готова й життя
своє в жертву принести Бо її дитина то її тіло і
кров Мама свою дитину
під серцем носила Вона
її виняньчила вона її ви
кормила вона-ї- ї накорми
ла вона п научила пер-
ші кроки ставити і пер
ше слово вимовити А
кілько то недоспаних по
чей кілько журби кіль-
ко пролитих сліз заки
мама дитину в люди ви
провадить Того ніхто не
годен оцінити зрозуміти
навіть сама дитина Че
рез це навіть дикі по-
ганські народи поважали
і шанували матір
Слухайте діти! Ваші
родичі покинули1 Рідний
край не з роскош і не з
бути Вони приїхали сю-
ди бо там було затісно
жити бо там зі всіх бо
ків недостатки їх тисну-
ли Але попросіть но ви
коли ваших мамів нехай
вони самі роскажуть вам
свої гаразди в Рідному
Краю а ручу вам що слу
хаючи и оповідань буде
те ревними сльозами за-
ливатися
Не одно з вас нарікає
що тут малий заробок
що тяжко кінці до купи
звести а чи знаєте ви
діти що ваші родичі в
Старому Краю за цілий
тиждень тяжкої пращ зі
серпом на панському ла
ні заледви три ринські а
на тутешні гроші один
доляр дваицять центів
могли заробити значить
на день 20 центів! Двай
цять центів за 12 годин
праці!
Ви тут нарікаєте ла ма
лий заробок ' а цілі ка
валки біленького хліба
до "шлапів" викидаєте
А там ваші старенькі
батьки цілими тижнями
кавальчика чорного хліба
не бачили Пісною буль
бою обходились а вас
виховували Бувало як
часом випадково при
краянню хліба упав '
ка-вальч- ик
на землю то ма
мі аж руки стряслися За
раз піднімала кришку хлі
ба із землі й цілуючи пег
репрошувала Бога що
дар Божий святий хлі
бець не пошанувала Не
раз і не два ваші мами
багли кусника хліба Са-
мі з голоду мліли а як
десь на роботі або в го
стині дістали кавалок
кращого хліба то самі не
зіли а крадькома ховали
за 'пазуху 1 для своїх діто
чок ' -- „ "'-""В- и
нині дивитесь на
свою стареньку маму і
бачите в'неЬлице в змор- -
щках неначе і пооране
&д її 'ииитн піти піп % ішпі V шил шл ко
ЗАХІДНІ ВІСГИ
румяне гладеньке личко
де поділась п краса як
не за працею і безсонни-
ми ночами над вами?
Нині ваша старенька
мама не годна нитки в
іглу засилити недови-джу- є
'А через що вона
недовиджує як не через
безсонні ночі над вами?
Як не через ті сльози
пролиті над дітьми і за
дітьми?
Дивитесь на руки своєї
старенької мами а вони
сухонькі лише шкіра й
кісточки а чому? Бо
спрацьовані задля вас
А кілько вже тут в А
мериці наших матерей із
своїми дрібними діточка
ми з недостатками бори
каються день і ніч сльо
замн заливаються?
ідоои ви відчули і пізна-
ли цю материнську лю
бов це щире серце мами
до своїх діточок то з ти
сячних примірів наведу
вам оден який описав
наш славний поет гуцул
Юрій Федькович у своїй
поезії "Золотий лев"
Лев у буковинському на-річ- ю значить те що рин ський Кажуть: пять ле-
вів десять левів і т д
Жила собі одна бідна
вдовиця - зарібниця із си
ном одинаком котрий у
же був заасентеоований і до війська Саме тоді ви
бухла війна Австрії з Іта-
лією Батькови було на
прізвище Соколович В
тих часах можна було з
війська викупитись гріш
ми або поставити на
своє місце другого Бід
на удовиця не мала гро- шей а щоби придбати
гроша на викуп свойого
сина одинака бідна удо
виця узялась на спосіб
для неї одинокий- - дерти
в людей пірє або прясти
за кужілем Таке прядже
ннє було важке і самий
заробіток був малий На
одного лева 'треба було
місяць цілий під кужілем
сидіти І от ця удовиця
думала собі прядженнєм
заробити таку суму що- би зложити цісареви о
куп за свою дитину По
слухайте
удовиці: віче
А вдова=матн так сказа
ла:
Оі"Гсинку мій
Єдиначку мій соколе
Пігнав тя цісар
Закордон у поле
Але я піду
хата від хати
Тай буду прясти
Запрядати
Ой буду прясти
Темненької нічки
Тай буду прясти
Не ївши без свічки
Аби лиш грошики зби
ти
За тебе синку
А ви кроваві мої паль
чики
Розпадайтеся на ка=
вальчики
А кождий кавальчик
На три части
Аби то богато
Богато впрясти
Бо тото
мого
За мого сина
го
ои тото за
молодо- -
І так під тим кужілем
сиділа: днями и ночами
пряла на викуп свого си
на По многих днях уже
одного лева заробила і
того лева тисне в жмені
і дальше пряде в тій на
дп що чеиже заробить
тільки кілько буде вима
гати щсарза викуп її си=
на з війська та не діж
далась 5 надією і з ле
вом у жмені померла
Приклонила бідну голов
Під куделев' під мозолов
Приклонила -- не здіймала
Кроваві ручки на хрест
склала
і А у жмені тулить мати
1 отого -- лева
' і'і'кйлйАЙі™-- --""
-- Т~і" --' !!н '(ч° лисьі вонаоула)краса г щоои сина викупити - Г'Й ' і ':! !'Д1 виця 'А деж 'поділось " Сина Соколева
Бачите діти що зна
чить материнське серце?
- І не міг американський
нарід краще винагороди
ти труди і заходи мате-
рей коло своїх дітей як
призначуючи одну неді
лю в році в честь мате
рі Кожна мама дбає про
дітей цілий рік цілих
365 днів — тож діти по-
винні за це бодай один
діти!
за
в дні
за
своєї або за
покійної
за
добрі
і
Людмила Волошка Матері
Як би тяжко мені не жилося
х Як би доля не мене
Але серце моє ► Як я мамо тебе
Стрепенеться і тяжко забється хі
' Як згадаю всі муки твої І гіркії ті дрібнії сльози
Що лилися і в день і в ночі
Але ті твої сльози святії
Я тоді не могла зрозуміть
Я не знала чого ллються %
І чого твоє серце болить
Памятаю нераз о півночі
Я прокинусь —лямпадка горить
„ Перед образом тихо схилившись
На колінах матуся клячить
І дрібнії
По обличчу твойому біжать
Тиж не чуєш — заплакані очі
ПТваомїятваірвоюя сверБцоегадиготярчяеть
В мене в грудях так тяжко замре
Хочу крикнути: — "мамо чого ти?'
Але той у серці замре
І тихенько я з тобою
І молюся тихенько в душі:
мамі моїй
Тихий сон пошли!
Передвиборчу Кампанія
НАДІСЛАНЕ
Нема то як вибоои
Якби так не було виборів
ззівдсеісмя'тьзачреорксівтвілтиобилюдАе
так що чотири роки та
кий рух на фармах така
тгоерпялчікйате щстоаєаж на дворі
В нас в Майкл
кожного разу підчас
аж кипить Щойно
забули ми троха виборчі
віча чотири роки тому
назад як знова рух зачи
мається Війна на життя і
смерть
В неділю дня 4 мая ц
О В1Л6'ЛҐ)ГЯ П пямгім її слів тої бідної стечку політичне Зі- -
запла-
тити
оол
халося богато дооколич
них фармерів бизнесме
нів учителів як також
було кілька визначніших
людей з дальших око-
лиць і з Едмонтону Пред сідателем був п В До
рош учитель Говорило богато бесідників ко
трих я затямив собі ли-
ше пп Д Сорохана Гр Гнідана В Байцуна ГІ Лазаровича Т Томашев
ського І Горецького
Гр Гнідана Гр Тополь
ТЛП„Многолітного всеч
ковс'ько'го"3 ІТ°ВПас! $5400
Більшість бесідників
звертали особливо
на те що підчас виборів
треба
виги на парти а Оільше
на чоловіка який має
мнаеснтізасОтуспобатлииво в парля-
лася мені бесіда старень кого І Гнідана з За
Він приблизно го-
ворив таке: "Я вже трий
цять літ в Канаді і ЗО
голосую я вже не
одну партію і не одного
посла Перед виборами
всі кандидати солодкі О
собливо англійські тоді
дуже нас хвалять і всьо обіцяють Але уважайте
панове бо в англійця на язиці містер" а на дум- ці "галішен" Ми ма
ли звідси всяких послів
Нас репрезентували
посли и від та що
з того? Тепер ми хоче
мо свойого чоловіка але
з образрванням з універ-
ситетом за якого ми не
потребувалиби встидати
ся а яким ми
ся перед другими
На вічу в якім
день в році присвятити
мамі
Українські Ідіть
приміром американсь
ких дітей і тому по
моліться здоровля
мами за ду-
шу мами! Будь
те добрими дітьми для
своєї мами або ду-
не поскупить свойого
благословенства на
вдячні діти
стрепенеться
згадаю
вони
гарячії сльози
крик
плачу
Боже! нещасливій
супокійний
Сейнт
ви- борів
звертати'
валя
Видів
спокп і ловага Та
большевнцькі крикуни
які не можуть бути спо-
кійними там де панує
повага і здорова думка
де обговорюється справи
провінції з точки погля
дів горожанських а не
з точки вузької партій
ности — почали вере-
щати не даючи прийти
до якогось порозуміння
Тому що практика вже
нас навчила що вони
є майстрами в розбива
нню всяких віч де хо
дить о здоровий' розсу
док справ загальних п
предсідатель закрив віче
відспіванням канадійсько
го гимну І оді больше
вики проголосили своє
віче називаючи його
вічем фармерськнм бо
вони люблять під
шиватися під фармерів
щоби показувати їм гру-
шки на вербах Що вони
там говорили не знаю
бо я вступився не маю
чи охоти слухати їх де
маґопі
Учасник
НА БУДОВУ ЄПИСКОП
СЬКОЇ
зложили
ні Отці:
слідуючі Всече
п о Семчук Вінні
поманю-- 1 пег Всеч о Кол--
2
ГЛпЛ™„ : ~ч- -
_ і шичпик І ЙМИЛ
увагу
менше у
сподоба
п р
літ
вже
вже
плуга
гордилиб
своїй
гнула
дуже
ПАЛАТИ
тон $6000 Всеч о Пе
лех Сифтон $2000 Всеч
о Теодоровнч ЧСВВ
Філядельфія Па $10000
Всеч о Луговий Транс-кон- а 10000 Всеч о 'Фе
доронко Альвена $50 00
Всеч о Пґейчук Отава
$10000: Впр ОО Редемп
тористи Йорктон $5000
Всеч о Кривуцький Оль
га $10000
Всім жертводавцям
складаємо сердечну подя
"У- -
Епископська Канцеля
рія 612 Фльора Аве
КОЛО ІТАЛІЇ ПАХНЕ війною
Аж тепер стало світові
ясно чому Італія нехотіла
погодитися щодо морсь-к6го- _ розброєння на льон донській конференції Як
зачуваємо то Італія тому нпеядтьавнноовсипхустивлоаєннниах вокдоу раблів Будову кораблів
разпочала вона ще перед нарадами льондонської
учаСТЬ ПрИбЛИЗНО взяТлРИо КкКИоорнафКбОелрТяеОнмІ циМії яєютдквМаІпЖпкруіптжиплмпяпи
сотні люда був взірцевий Ітон 'поємности ' ппчгич
Число 19
два мають по 5000 тон і
одна підводна лодка 800
тон
Але того всего ще за
мало Італійський парля-мен- т
на посліднім своїм
засіданню одобрив внесен
ня на збудовання ще 29
нових воєнних кораблів
Безперечно що Італія до
конає свого пляну Мусо
ліні вже не оден плян пе-
ревів в дійсність
Познаки що Італія при
готовляється до майбут
ньої війни є замітні та
кож й на реформованню
міліції Мусоліні хоче ма
ти велику армію І він
буде мати и От в недав
йому часі Фашистівська
Рада ухвалила змілітарі-зуват- и міліцію і підчас
війни включити іі до ар
ми як добровольчий ПО-
МІЧНИЙ корпус Дотепер
міліціонери служили до
бровільно і могли висту-
пати зі служби коли їм
подобалося Тепер му
сить кожний міліціонер
зобовязатнея до 10 літ
ноі служби За це одер-
жує пізніще він чи його
родина певно означені
права і привілеї До кож
ноі дивізії війська будуть
долучені два оаталіонн
міліції Зівсім окремі ба
таліони творять студенти
університету іакнм чи
ном наступить побільшен
ня армії Фашистівська мі лінія™ має тепер ' около
300000 узбросиих в крі
си людей
СТРІМГОЛОВ В
ПАСТЬ
ПРОі
Сталін помістив у "Ле-
нінградській Правді" нову
статтю в якій зазначує
що спроба насильної ко
лєктнвізації закінчилась
невдачою тому що при
переведенні колєктивіза
ції комуністи допускались
ріжних зловживань і то не
тільки супроти "кулаків"
але і середняків Сталін
пише: "Колективні госпо
дарства створені скоро
почали скоро розпадам
тися і навіть ті селяни
які ставились до "колхо
зів прихильно тепер ВІД
носяться до них ворожо"
розчаровує пролєтаріят і
ТЗСІЗЗ ІЄ НЇҐОЛЄЗН ОЇҐ ЗЇҐОН
ником" до дезорієнтації
бідноти і вкінці до скріп
лення кулаків й 'палк'
авторитету комуністів
Сталін закликає комуні
стів щоби вони мали від
вагу признатись до по-
милок і завертати з хиб
ного шляху Боротьба із
"кулаками" є конечна і на
місце господарств "кро
вопінців" і "павуків" тпе-- ба завести комунізм але
методи колективізації
треба змінити і темп зла
пднити В томуж числі
"Ленінградської Правди"
поміщений декрет радян- ського уряду про злагід
нення колективізації
Переписна Редакції
С Снднин—Біг Велей
Альта — Матеріял який
прислали помістимо в
найблищім числі нашого
часопису
Дмитро Наумець має в
редакції "Зах Вістей" ли-
ста зі старого краю
Пані М Сацьків Мир-на- м Альта —Передплату
в сумі 2 доляри одержа ли Щиро дякуємо за Ваш труд Календар "Для
Неї Все" яко премію ви
силаємо новому перед-платннков- и
Д 3 Белліс Альта —
НаКОЛИ МИ НЄ ПОМІгтили
Вашої дописі то видно
Що вона неналппялягк
ДОПИСІ ДОбоІ ппиміпні
ми дуже радо містимо
Спробуйте й напишіть
Ще одну
И ІІУЛ ЯК Ипгштпи
Саск — Матеріялу ще не
одержали Спішіться
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, May 09, 1930 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1930-05-09 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2000072 |
Description
| Title | ub7e0519 |
| OCR text | їх Сторона 4 ЗАХІДНІ ВІСТИ Одинокий Український Тижневник в Альберті Виходить що-тижн- я кождої пятниці РЕДАГУЄ— КОЛЄПЯ Передплата виносить на рік: В Канаді $20[ В Злучених Державах До Европи З3-0- 0 Ціна за дрібні оголошення За дрібні оголошення платиться належитість з гори инакше не будуть поміщені— Одно-цалев- е оголоше- ння коштує за один раз 75цт за дварази $125 за три рази $150 ТОЕ8ТЕКК ВДТОЗ ТЬе опіу ТЛкгаішап ТУеекІу ТУезі о£ ЛУіппірее РиЬІізіїесІ Ьу ТСЕ5ТЕВЛ N£№5 РІШУЗНЕКЗ Еуегу ГгіДау о£ іде 7еек 8иЬзсгірйоп іп СапаДа рег уеаг $200 То Ппііеа Зіаіез 250 То Еигоре Ф3'00 ТО:ВТЕВN N18 9757 зрег Ате ЕДтопіоп Аііа РЬопе 4809 ПЕРШІ СТРІЛИ З усіх сторін Альберти надходять вісти що ви- борча кампанія вже розгорілася Віча промови підпольна робота та пропаганда друком вже йде Не остаються по заді і наші виборчі округи хоч їх всего кілька По новім поділі виборчих округів в Альберті бачимо що є нагода вибрати чотирох українських послів а іменно в таких округах: Вікторія Вітфорд Верміліон і Веґревил Щодо округів Веґревил і Вер міліон не маємо ще жадних вістей чи є в них які на- ші кандидати З двох прочих округів себто Вікторії і Вітфорд приходять відомості! що тамошні мешкан ЦІ ПОСТаНОВИЛИ За ВСЯКУ Ціну ВИОратИ цей ра ішипи українців Як перших кандидатів намічено двох на ших визначних адвокатів Значить не лишаємося і ми цим разом по заді Народна Робота В нас загально думають що концерти пред ставлення мітінґи національні танки костюми та палк поомови і деклямащі — це велика дпа робота Це добре Однак цего всего замало тпебя політичної сили і впливу а ані одного Нам ані другого самими танцями і співами ми' не здобуде- мо Такі важні для нас справи як іміграція або шкільний акт рішаються без нашої участи І є ли ше оден спосіб на те як при таких важних рішеннях може заважити і наше слово а це: наші репрезен танти в уряді наші посли в парляменті Світ слухає лише сильних а силу гво рить орга- нізація Як ми хочемо мати значіння і вплив в цій провінції то на це є лише одна рада іменно: мати силу в уряді І з яких боків ми не підходилиби до цеї проблеми все дійдемо до одного заключення бо це правда а правда все однакова без ріжниці часу чи обставин ' Сором всім нам признаватися що в нас в Кана ді сотки тисяч Бо що з того? Де і які наші органі- зації в Канаді? Де і які кооперативи? Де наші впли ви і значіння? Коли в Оттаві рішається чи впусти тити наших братів до Канади чи ні то вся наша преса розписується про це і всі одноголосно ріша- ють що "так" Та чи послухає уряд тих- - рішень? Чи уряд Альберти послухає наших безконечних бала чок про шкільний акт чи уряд Саскачевану настра шиться наших мізерних погроз? Ні і ще раз ні бо вся наша так звана "народна робота" це кивання пальця в чоботі і то ще мізильного Сотки концер- тів чи палких деклямацій не зробить того що оден посол в уряді Тому: послів і ще раз послів наших нам треба 4 Політичні Ріжниці Не дурім себе що якась політична партія біль ше або менше нам прихильна Ні Англієць ліберал англієць консерват або англієць соціяліст або ко муніст він в першій мірі англієць і боронить своїх інтересів Тому зівсім слушне єсть гасло теперішних виборців — українців які у своїх виборчих кличах підносять особливо цей: Ми не лише горожане Ка- нади але і члени української нації тому і наш ре презентант має 'боронити не лише інтересів канадій ських але і з ним звязаних інтересів українських Бо будучи в першій мірі вірними синами свойого народу будемо також добрими горожанами нашої дорогої теперішної Вітчини Дотягнім Скибу до Кінця По тїулттііті_ гпи% о пчЙАітічїітіу і угьгміг ?-- иші линв життю української іміграції 'в' Канаді' Набли жається день в котрімх тисячі наших "людей і стане '"дкоаж" епмолоітмичинопгрои віисбпоиртчуихз'руірлонсатхиГзаС4в1оюдезнрьілівсітдь4с4едгоо- - дня Та так як кожний ( всіх своїх старань щоби пвилдьенниьй ісупчиетнуикйодгооклі цаділаоє 'фічна'праця увінчалася успіхом так - і ми ' повинні х ужити всіх наших зусиль на те щоби(в'день вибо рів ми вийшли побідоносцями Геть V нашими до машними порахунками Геть з ненавистю! Наша ісцпілілььнвисійм пнраампосрпгілвьсні)алідТоомдунуігобрунліамвсуя'ивс'0іпід оден і Дванайцята година вибила Боротьба зачалася п ігішп :і'іпіли ііуміриіпргяи птив 'ппшіміпіілі о М Кінаш День Матері Нема кращого й серцю миліщого в людській мо= ві як слово "мами" Пер ше слово яке дитина на- учиться вимовити яке виходить з уст дитини є слово "мама" "мамуня" "мамунця" "мамунечка" Найдорощою особою для кожної людини маи= же святою є мама I нема в тім нічого дивного ко ли застановимося і зро зуміємо чим є мама в ро= дині і Мама є душею цілої родини Вона є тим сон цем ясним яке огріває і цілу родину вона уосо блена любов Бувають у світі гарні прнміри лю бовн дітей до вітця му жа до жінки братів і се- стер між собою прияте= лів до приятелів Але НІ хто так не любить як ма- ма сво діти Любов мате рі до дітей є не до по рівнання є — що так скажу — сліпою Мате- ринське серце таке любя че що мама не хоче ба чити ніяких блудів у сво- їх дітях Для неї її дити на найкраща найліпша наймудріща Дороща як цілий світ дороща як життя оо мама за свою дитину готова й життя своє в жертву принести Бо її дитина то її тіло і кров Мама свою дитину під серцем носила Вона її виняньчила вона її ви кормила вона-ї- ї накорми ла вона п научила пер- ші кроки ставити і пер ше слово вимовити А кілько то недоспаних по чей кілько журби кіль- ко пролитих сліз заки мама дитину в люди ви провадить Того ніхто не годен оцінити зрозуміти навіть сама дитина Че рез це навіть дикі по- ганські народи поважали і шанували матір Слухайте діти! Ваші родичі покинули1 Рідний край не з роскош і не з бути Вони приїхали сю- ди бо там було затісно жити бо там зі всіх бо ків недостатки їх тисну- ли Але попросіть но ви коли ваших мамів нехай вони самі роскажуть вам свої гаразди в Рідному Краю а ручу вам що слу хаючи и оповідань буде те ревними сльозами за- ливатися Не одно з вас нарікає що тут малий заробок що тяжко кінці до купи звести а чи знаєте ви діти що ваші родичі в Старому Краю за цілий тиждень тяжкої пращ зі серпом на панському ла ні заледви три ринські а на тутешні гроші один доляр дваицять центів могли заробити значить на день 20 центів! Двай цять центів за 12 годин праці! Ви тут нарікаєте ла ма лий заробок ' а цілі ка валки біленького хліба до "шлапів" викидаєте А там ваші старенькі батьки цілими тижнями кавальчика чорного хліба не бачили Пісною буль бою обходились а вас виховували Бувало як часом випадково при краянню хліба упав ' ка-вальч- ик на землю то ма мі аж руки стряслися За раз піднімала кришку хлі ба із землі й цілуючи пег репрошувала Бога що дар Божий святий хлі бець не пошанувала Не раз і не два ваші мами багли кусника хліба Са- мі з голоду мліли а як десь на роботі або в го стині дістали кавалок кращого хліба то самі не зіли а крадькома ховали за 'пазуху 1 для своїх діто чок ' -- „ "'-""В- и нині дивитесь на свою стареньку маму і бачите в'неЬлице в змор- - щках неначе і пооране &д її 'ииитн піти піп % ішпі V шил шл ко ЗАХІДНІ ВІСГИ румяне гладеньке личко де поділась п краса як не за працею і безсонни- ми ночами над вами? Нині ваша старенька мама не годна нитки в іглу засилити недови-джу- є 'А через що вона недовиджує як не через безсонні ночі над вами? Як не через ті сльози пролиті над дітьми і за дітьми? Дивитесь на руки своєї старенької мами а вони сухонькі лише шкіра й кісточки а чому? Бо спрацьовані задля вас А кілько вже тут в А мериці наших матерей із своїми дрібними діточка ми з недостатками бори каються день і ніч сльо замн заливаються? ідоои ви відчули і пізна- ли цю материнську лю бов це щире серце мами до своїх діточок то з ти сячних примірів наведу вам оден який описав наш славний поет гуцул Юрій Федькович у своїй поезії "Золотий лев" Лев у буковинському на-річ- ю значить те що рин ський Кажуть: пять ле- вів десять левів і т д Жила собі одна бідна вдовиця - зарібниця із си ном одинаком котрий у же був заасентеоований і до війська Саме тоді ви бухла війна Австрії з Іта- лією Батькови було на прізвище Соколович В тих часах можна було з війська викупитись гріш ми або поставити на своє місце другого Бід на удовиця не мала гро- шей а щоби придбати гроша на викуп свойого сина одинака бідна удо виця узялась на спосіб для неї одинокий- - дерти в людей пірє або прясти за кужілем Таке прядже ннє було важке і самий заробіток був малий На одного лева 'треба було місяць цілий під кужілем сидіти І от ця удовиця думала собі прядженнєм заробити таку суму що- би зложити цісареви о куп за свою дитину По слухайте удовиці: віче А вдова=матн так сказа ла: Оі"Гсинку мій Єдиначку мій соколе Пігнав тя цісар Закордон у поле Але я піду хата від хати Тай буду прясти Запрядати Ой буду прясти Темненької нічки Тай буду прясти Не ївши без свічки Аби лиш грошики зби ти За тебе синку А ви кроваві мої паль чики Розпадайтеся на ка= вальчики А кождий кавальчик На три части Аби то богато Богато впрясти Бо тото мого За мого сина го ои тото за молодо- - І так під тим кужілем сиділа: днями и ночами пряла на викуп свого си на По многих днях уже одного лева заробила і того лева тисне в жмені і дальше пряде в тій на дп що чеиже заробить тільки кілько буде вима гати щсарза викуп її си= на з війська та не діж далась 5 надією і з ле вом у жмені померла Приклонила бідну голов Під куделев' під мозолов Приклонила -- не здіймала Кроваві ручки на хрест склала і А у жмені тулить мати 1 отого -- лева ' і'і'кйлйАЙі™-- --"" -- Т~і" --' !!н '(ч° лисьі вонаоула)краса г щоои сина викупити - Г'Й ' і ':! !'Д1 виця 'А деж 'поділось " Сина Соколева Бачите діти що зна чить материнське серце? - І не міг американський нарід краще винагороди ти труди і заходи мате- рей коло своїх дітей як призначуючи одну неді лю в році в честь мате рі Кожна мама дбає про дітей цілий рік цілих 365 днів — тож діти по- винні за це бодай один діти! за в дні за своєї або за покійної за добрі і Людмила Волошка Матері Як би тяжко мені не жилося х Як би доля не мене Але серце моє ► Як я мамо тебе Стрепенеться і тяжко забється хі ' Як згадаю всі муки твої І гіркії ті дрібнії сльози Що лилися і в день і в ночі Але ті твої сльози святії Я тоді не могла зрозуміть Я не знала чого ллються % І чого твоє серце болить Памятаю нераз о півночі Я прокинусь —лямпадка горить „ Перед образом тихо схилившись На колінах матуся клячить І дрібнії По обличчу твойому біжать Тиж не чуєш — заплакані очі ПТваомїятваірвоюя сверБцоегадиготярчяеть В мене в грудях так тяжко замре Хочу крикнути: — "мамо чого ти?' Але той у серці замре І тихенько я з тобою І молюся тихенько в душі: мамі моїй Тихий сон пошли! Передвиборчу Кампанія НАДІСЛАНЕ Нема то як вибоои Якби так не було виборів ззівдсеісмя'тьзачреорксівтвілтиобилюдАе так що чотири роки та кий рух на фармах така тгоерпялчікйате щстоаєаж на дворі В нас в Майкл кожного разу підчас аж кипить Щойно забули ми троха виборчі віча чотири роки тому назад як знова рух зачи мається Війна на життя і смерть В неділю дня 4 мая ц О В1Л6'ЛҐ)ГЯ П пямгім її слів тої бідної стечку політичне Зі- - запла- тити оол халося богато дооколич них фармерів бизнесме нів учителів як також було кілька визначніших людей з дальших око- лиць і з Едмонтону Пред сідателем був п В До рош учитель Говорило богато бесідників ко трих я затямив собі ли- ше пп Д Сорохана Гр Гнідана В Байцуна ГІ Лазаровича Т Томашев ського І Горецького Гр Гнідана Гр Тополь ТЛП„Многолітного всеч ковс'ько'го"3 ІТ°ВПас! $5400 Більшість бесідників звертали особливо на те що підчас виборів треба виги на парти а Оільше на чоловіка який має мнаеснтізасОтуспобатлииво в парля- лася мені бесіда старень кого І Гнідана з За Він приблизно го- ворив таке: "Я вже трий цять літ в Канаді і ЗО голосую я вже не одну партію і не одного посла Перед виборами всі кандидати солодкі О собливо англійські тоді дуже нас хвалять і всьо обіцяють Але уважайте панове бо в англійця на язиці містер" а на дум- ці "галішен" Ми ма ли звідси всяких послів Нас репрезентували посли и від та що з того? Тепер ми хоче мо свойого чоловіка але з образрванням з універ- ситетом за якого ми не потребувалиби встидати ся а яким ми ся перед другими На вічу в якім день в році присвятити мамі Українські Ідіть приміром американсь ких дітей і тому по моліться здоровля мами за ду- шу мами! Будь те добрими дітьми для своєї мами або ду- не поскупить свойого благословенства на вдячні діти стрепенеться згадаю вони гарячії сльози крик плачу Боже! нещасливій супокійний Сейнт ви- борів звертати' валя Видів спокп і ловага Та большевнцькі крикуни які не можуть бути спо- кійними там де панує повага і здорова думка де обговорюється справи провінції з точки погля дів горожанських а не з точки вузької партій ности — почали вере- щати не даючи прийти до якогось порозуміння Тому що практика вже нас навчила що вони є майстрами в розбива нню всяких віч де хо дить о здоровий' розсу док справ загальних п предсідатель закрив віче відспіванням канадійсько го гимну І оді больше вики проголосили своє віче називаючи його вічем фармерськнм бо вони люблять під шиватися під фармерів щоби показувати їм гру- шки на вербах Що вони там говорили не знаю бо я вступився не маю чи охоти слухати їх де маґопі Учасник НА БУДОВУ ЄПИСКОП СЬКОЇ зложили ні Отці: слідуючі Всече п о Семчук Вінні поманю-- 1 пег Всеч о Кол-- 2 ГЛпЛ™„ : ~ч- - _ і шичпик І ЙМИЛ увагу менше у сподоба п р літ вже вже плуга гордилиб своїй гнула дуже ПАЛАТИ тон $6000 Всеч о Пе лех Сифтон $2000 Всеч о Теодоровнч ЧСВВ Філядельфія Па $10000 Всеч о Луговий Транс-кон- а 10000 Всеч о 'Фе доронко Альвена $50 00 Всеч о Пґейчук Отава $10000: Впр ОО Редемп тористи Йорктон $5000 Всеч о Кривуцький Оль га $10000 Всім жертводавцям складаємо сердечну подя "У- - Епископська Канцеля рія 612 Фльора Аве КОЛО ІТАЛІЇ ПАХНЕ війною Аж тепер стало світові ясно чому Італія нехотіла погодитися щодо морсь-к6го- _ розброєння на льон донській конференції Як зачуваємо то Італія тому нпеядтьавнноовсипхустивлоаєннниах вокдоу раблів Будову кораблів разпочала вона ще перед нарадами льондонської учаСТЬ ПрИбЛИЗНО взяТлРИо КкКИоорнафКбОелрТяеОнмІ циМії яєютдквМаІпЖпкруіптжиплмпяпи сотні люда був взірцевий Ітон 'поємности ' ппчгич Число 19 два мають по 5000 тон і одна підводна лодка 800 тон Але того всего ще за мало Італійський парля-мен- т на посліднім своїм засіданню одобрив внесен ня на збудовання ще 29 нових воєнних кораблів Безперечно що Італія до конає свого пляну Мусо ліні вже не оден плян пе- ревів в дійсність Познаки що Італія при готовляється до майбут ньої війни є замітні та кож й на реформованню міліції Мусоліні хоче ма ти велику армію І він буде мати и От в недав йому часі Фашистівська Рада ухвалила змілітарі-зуват- и міліцію і підчас війни включити іі до ар ми як добровольчий ПО- МІЧНИЙ корпус Дотепер міліціонери служили до бровільно і могли висту- пати зі служби коли їм подобалося Тепер му сить кожний міліціонер зобовязатнея до 10 літ ноі служби За це одер- жує пізніще він чи його родина певно означені права і привілеї До кож ноі дивізії війська будуть долучені два оаталіонн міліції Зівсім окремі ба таліони творять студенти університету іакнм чи ном наступить побільшен ня армії Фашистівська мі лінія™ має тепер ' около 300000 узбросиих в крі си людей СТРІМГОЛОВ В ПАСТЬ ПРОі Сталін помістив у "Ле- нінградській Правді" нову статтю в якій зазначує що спроба насильної ко лєктнвізації закінчилась невдачою тому що при переведенні колєктивіза ції комуністи допускались ріжних зловживань і то не тільки супроти "кулаків" але і середняків Сталін пише: "Колективні госпо дарства створені скоро почали скоро розпадам тися і навіть ті селяни які ставились до "колхо зів прихильно тепер ВІД носяться до них ворожо" розчаровує пролєтаріят і ТЗСІЗЗ ІЄ НЇҐОЛЄЗН ОЇҐ ЗЇҐОН ником" до дезорієнтації бідноти і вкінці до скріп лення кулаків й 'палк' авторитету комуністів Сталін закликає комуні стів щоби вони мали від вагу признатись до по- милок і завертати з хиб ного шляху Боротьба із "кулаками" є конечна і на місце господарств "кро вопінців" і "павуків" тпе-- ба завести комунізм але методи колективізації треба змінити і темп зла пднити В томуж числі "Ленінградської Правди" поміщений декрет радян- ського уряду про злагід нення колективізації Переписна Редакції С Снднин—Біг Велей Альта — Матеріял який прислали помістимо в найблищім числі нашого часопису Дмитро Наумець має в редакції "Зах Вістей" ли- ста зі старого краю Пані М Сацьків Мир-на- м Альта —Передплату в сумі 2 доляри одержа ли Щиро дякуємо за Ваш труд Календар "Для Неї Все" яко премію ви силаємо новому перед-платннков- и Д 3 Белліс Альта — НаКОЛИ МИ НЄ ПОМІгтили Вашої дописі то видно Що вона неналппялягк ДОПИСІ ДОбоІ ппиміпні ми дуже радо містимо Спробуйте й напишіть Ще одну И ІІУЛ ЯК Ипгштпи Саск — Матеріялу ще не одержали Спішіться |
Tags
Comments
Post a Comment for ub7e0519
