Ukrainski Visti, April 20, 1937

              Сторона 2 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Найбільший полвижник
Галицької Держави
З приводу 750-лІт- тя смертн кн Ярослава Осьмомисла)
Від першого світанку дер
жавного життя України — пра
давній Київ був її серцем Із
нього то розходилася велич і
слава наших перших князів
гомоніла по всіх українських
землях і захоплювала їх одну
по одній під свій політичний
вплив
Ото ж і наша галицька зем
ля уже зарання до Києва тяго
тіла Вона ж — іще на поча
тку А століття — долучила
свої лицарські полки до похо
ду київського князя Олега Ві
щого на візантійське цісар
ство що було тоді найбіль
шою силою на Сході Европи
А під кінець X століття — за
київського князя Валодимира
Великого — вона вже й увій
шла у склад одної Української
Держави (981 р) та вслід за
тим із Києва приняла христі
янськувіру (988 р) І хоч та
державно-політнчн- а єдність пе
рервалася на короткий час за
раз по смерти Володимира
Великого — то син і наслід
ник його Ярослав Мудрий
привернув їй наново в 1030 —
1031 рр Від того часу
поверх триста років бума вже
Галичина під владою україн-
ських князів
Але по смерти Ярослава Му-
дрого його зєдинена держава
розділилася на кілька окремих
князівств і тоді то — під кі-
нець XI ст — і Галичина ді
стала свою княжу родину Ро- -
стиславичів (1084 р) що во-
лоділа тут до самого кінця XII
віку
Був це час коли Київ —
наслідком внутрішніх усобиць
а ще більше через постійний
зовнішній натиск диких степо-
вих орд — щораз більше й
більше затрачував своє дотепе
рішнє провідне значіння А
до того на Галичину йшли то-
ді воєнні наступи найближчих
її сусідів — Угрів і Поляків
Серед такої політичної дійсно
сти — Галичина відокремила-
ся від Києва (1099 р:)~а ма
ючи свій власний державний
інтерес на оці — вона тепер
під оглядом політичним розви
валася самостійно
Перші Ростиславичі брати
Володар (князь перемиськин)
і Василько (князь теребовель-ський- )
спільними зусиллями
зберегли незалежність Галнць- -
пс повернули до вчителя
ні Реувім ні Леві Треба бу
гіо аоо ж дочекатись поки
Варава з своїми шуліками
перейде на інше місце або ж
ще ліпше радила Левина ма-
ти — почекати коли знову
Хрнстос завітає в околиці
Магдали Таки ж мусить він
прийти на свято до Єрусали-
му Отже тоді вони й підуть
з ним бо ж піти в Єруса-
лим це — одна річ а блукати
горами — річ інша!
Та ж перебувати стало в Є-русал-
имі
було трохи інак як
ходити селами у супроводі
Вчителя Не можна було існу
вати "як птиці небесні" але
на пошукування праці чи за-
робітку відповідь була та са-
ма:
— Нема Ну ні може по
святах
Від цієї відповіді й бурчан-
ня в шлунках Реувімі та Леві
пригасло світло Божого сон-
ця Ніби перебували на ріках
Вавилонських а не в "Свято-
му Місті" Щоденним хлібом
ста™ їм безнадія за напій
мали зростаючу розпуку А
такий хліб та нап{й не відсві-
жували Лишалось: жебрати
або красти Таж у точці най-
вищого напруження доля усмі-
хнулась через одного земляка
кої Землі По їх смерти (1124
року) з цих двох волостей ви
ділилися ще дві окремі й бу-
ло їх чотири: перемнська та
Звенигородська теребовель-ськ- а
й галицька Але Волода-
рів син талановитий політик
Володимирко всі ці волости
сполучив 1145 р в одну дер-
жаву зі столицею в Галичі
поширив її межі й оберіг її
незалежність від київського
відстала тепер одним ізіІ Ростислава Була це перша сторІЇ перемога Галича
НЯИМПГІТНІШ~НЇ к'НЯЧІПГТП "ІЯіІ над Києвом - р Україні Такою саме — Птя„ „- -
смертн батька 1152 р — пе-рен- яв її найвизначніший га-
лицький князь Ярослав що за
розум великий — прозвали
його Осьмомнслом
Серед важких обставин до-
велося Ярославові починати
своє князювання Спочатку' з
усіх боків загрожували йому
сусіди
Київський князь Ізяслав II
Мстиславич що вже з Яросла- -
вовим батьком воював за т
зв погорннську волость (по-граничн- ий
шматок волинської
землі між верхівями рік Буга
й Горння) пішов війною на
Галичину 1154 року й тут під
Теребовлею відбулася завзя-
та битва Але між військами
повстав такий заколот що не
знати було хто переміг тимто
й Ізяслав вернувся у Київ
Тепер на Галичину готови
лися Угри й Поляки Та Яро-
слав виславши своє військо на
границю замкнув їм дорогу
Минуло кілька років — і Я- -
рослав знов мав клопіт із кня
зем Іваном Ростиславичем
прозваним Берладником Оцей
то Іван стрийний брат Яросла
вового батька княжив спершу
у овеннгороді Але ЯК ВІН
київським
йому Звенигородський уділ
тоді він заклав на півдні
князівство зі столи-
цею Берладі над Серетом а
над устям Дунаю город Ма-
лий Галич (сьогоднішній Па
лац) Ото й тепер маючи за
собою і наступного київсько-
го князя Ізяслава III Давидо- -
більші
!#ііучццл 7)
Наталя Королева ЛЕПРОЗНИЙ
(Докінчення) пощастило їм
підручного Каїфового
І було не
щастя бо ж у первосвященнн-к- а
Каїфи слуги мали що їсти-лит- и
а всяких прохачів
відвідувачів перепадав і
свіжий Працею мо-
рили бо челяді було
то голоно — для репрезента-
ції та Треба тіль-
ки пантрувати й бути напого
тові до наказу
Слуги здебільшого лише си
очікуванню
дження в день розлогою
в холодочку а ввече
веселого багаття що
коли з росою па-
дала землю прикра прохо-
лода що зростала попліч з
пітьмою
В сталім дозвіллі була
праця язикам Що ж
належали духовному
господареві найбільше
мови про храмові Ча
згадувалось і Назо-реґісько- го
Пророка котрий
безстрашно відважився йти
проти Каїфи потужник
та фарисеїв
Першого дня що почув те
Наймення почав був
дхненно розповідати
свого сцілення та земляк-протекто- р
його
А не вийшло ип- -
східне Поділля (т зв Пониз-
зя) обложив город Уши-ц- ю
лівому березі
(сьогодні Стара Ушнця у ка-мянець-поділ- ьській
окрузі)
Город піддавався а Іван
дозволив його насильно здо-
бувати Половцям те вони
покинули Івана й 'він сам по-
дався у Київ тоді Ярослав
опанував увесь простір аж по
устя Дунаю
На тому справа ще по-кінчил- ася
обороні Івана
виступив війною київський
князь Тоді Ярослав увійшов-
ши в союз з волинськими
Київ прогнав
Ізляслава III й там ін
шого прихильного собі князя
князя Угрів та Поляків в Галичина
у на по „„„ т-а--
™?
"-- " - ~ _ _ своє провідне місце и тепер
Галичина почала грати дуже
визначну політичну ролю
Ярослав повів дуже
позакраєву політику галиць-
кої держави увійшов у
політичні союзи — з візантій-
ським цісарем (Мануїлом І) з
угорським королем (Белею
з німецьким цісарем (Фридри-хо- м
І Барбаросою) і у
згоді з польським королем
(Казимиром II Справедли-
вим) Галицька держава
ростала тепер у найбільшу мо
гутність на Европи
Мачи спокій з боку сусідів
Ярослав посвятив себе справам
своєї А держава ця
простягалася великому про
сторі: на заході сягала
поза ріку Вислок а в Карпа-
тах по Попрад на півночі —
по устя Вислоку до Сяну го-
рішній Буг і горішній Горинь
на сході — здовж ріки Бога
до Чорного Моря півдні —
Чорним Морем по устя Дунаю
й хребтами Карпат Отак
галицька держава обіймала то
ді теперішню Лемківщину
східню Галичину — Роз
точчя й кітловини Буга східне
почав з Поділля Буковину Бесарабію
їняїрм Втппітппиг шп " ЛІОЛДЯВІЮ
собі
маленьке
в
в
суворо
посадив
Стрижнем у був Дністер
— сполучник Візантії й даль-
шого Сходу з західньою Ев-ропо- ю
А на його правому бе
резі здовж притоки Лукви —
розклався величезний Галич
престольний город могутньої
держави
До Дністрової (бі- -
внча — Іван зіорав собі дру-іл- я сьогоднішнього невеличко- -
жину зпоміж степової людно-- 1 Галича) прибивали
напав
маяли тоді
аби-як- е
від
гріш
варти було
діли розпоря
під
оливою
коло
запалювали
лиш
було
про
книж-
ників багатирів
про
зацить
"щоб
тут
Дністра
кня-
зями пішов
вдатно
Він
II)
Сході
держави
вона
без
змовлятися
галицької
пристані
про
вхід
відході ж порадив:
— тобі свате смакує
тутешній про Га-лилеяни-
на
помовчуй всі
— у самих гріхах закону
святого тямимо
вже
чудесах пророків
Ото ж Що ж Леві
винниці ж оагато про
Галнлеянина
Галнлейську мову рідко
швидко блідла гадка
про про яку в завчених
виразах мов від когось пе-
реказану
Леві Навіть якось
похитнулася дій-
сно Ісус вратував його від
страшної Чув
раз розпо-
відав священики видають
посвідки про одужання з тран-ді- в
тим котрі мали лишень
чиряки Колиж
прочую у Реувіма відобра
посвідку і
служ-
би і з важким серцем
ж ради" спа-
лив І тоді
заломились крила душі
вгору
великого вселюдського все-
світнього у зага-
слій душі
щоденні обрахунки
митська поготовість
леких сторін півдня і сходу
інші вивозили туди плоди на-
шої рідної землі оживле-
на торговля приносила нашій
велитенські доходи
південь від пристані
правому березі Лукви (там
сьогодні Крилос)
високій скелистій горі — пи-
шався властивий княжий го-
род забезпечений природою
був він іще обведений величе-
зними валами мурами й рова-
ми В середині сгояв велича-
вий (терем — ма-
буть тому місці що зветь-
ся тепер Золотий Тік) були
гарні церкви — соборна
пак єпископська
(збудована тверди-
ня) й замкова св Спаса (спо-
лучена хідником з княжим те-
ремом) були й інші церкви
був монастир св Івана а далі
— багаті боярські та міщанські
двори
На двір центральних установ і
княжі україн товариств громадяни
ських земель бували й посли
чужих і ріжні гості
Тут гостював теж (у 1165 р)
братанич візантійського ціса-
ря молодий Андронік Яро-
слав приияв його з великою
любовю дав йому кілька
городів для розваги а потім
його з великими
у товаристві галиць
кого єпископа Кузьми інших
державних достойників Тим- -
грецький царевич зако
ханий у красі й багацтві га-
лицької землі назавжди збе-
ріг вірну приязнь для
Ярослав Осьмомнсл — за
свідоцтвом київського
— був князь мудрий і
богобоязливий
поважаний чужих краях і
славний своїми полками Роз-
будувавши він дбав
про її пильнував
усіх державних справ
заводив лад і справедливість
Тимто й у супокою
і багацвтві зажив народ
в той самий
вбилися в велику силу
отже розгорділи Вони нама
галися обмежити владу кня-
зя щоб тільки свою власну
побільшити й навіть поча-
ли встрявати княжих ро-
динних справ Не добро
віщувало Але ж і годі було
нашому князеві цих гордунів
відразу вну
трішній заколот був
послабити назверх нашу
силу
и половців та кораолі та менші судна над А цього не вільно було
південну область галицької ними вітрила й лопоті- - допустити саме на
державн Подаючись горіли ріжнобарвні прапори Одніїші українські землі йшла туча
Прутом він дійшов на [привозили ріжні багацтва з (Продовження стоп
достукатись
домо-
справця це
та
не
над
несподіваного
рі
на
тім
слуги
події
Леві на- -
чу-
до
на
не не
за
А
не
В
на
жив
ви
на
на
ній
го
двір
на
гось через дурня" попрохав іти накази хлібодарця
підручного домосправця Ані звістка
Леві кудись з двору чий Раббі в Єрусалим не бодай на гірські винниці При [піднесла на дусі Леві Против- -
Коли
хлібець то
Ми
ні
письма не
то де нам розумітись на
Розумієш?
бо й є!
зле й
ви-сміва- ли
подію
колись раз-по-р- аз
розповідав
певність чи
тої
немочі? бо що
сам домосправець
що
звиайнісінькі
що
ли священицьку
вигнанням зі
хоч а
таки
свою на багатті
що
підносили високого
запанували дрібні
най
внконува- -
ця
А на
на
де село на
княжий
на
чи
Пресв Бого-
родиці як
володарів
своїх
й
літопис
ця кра-
сномовний
по
добро сам
достатках
Та
бояри
ба
до
це
приборкати бо
би
дер-
жавну
сти на до
бо ін- -
аж да
до
аж
сто
кав
по- -
ні
ту
все
до
час
міг
но: відчув якусь гіркість ніби
чимсь ошуканий відчув ніби
йому стерпла душа мов змерз
лий гад не маючи сили на-
пружитись А коли все ж та-
ки від переказів про стихійне
"Осанна"! про нестримний
екстаз мас почало ніби роз-гріват- и
Левину душу вийшов
тепер не бачив Реувіма на [наказ усій челяді' Каїфовій та
говорили
та Левину
не
загрозили
"страху
Натомість
та
державі
то
України
анннніи чекати в Преторії —
тім ненависнім місці римської
влади Було тут люду як би
риби в сітях при багатім уло-
ві ні повернутись ні спертись
ні прикуцнути Ноги аж пу-
хли від стояння в голові гуло
від спеки спрагле горло си-
чало Не ставало сили чека-
ти
А коли каламутний погляд
Леві впав у вибалушені осата-
нілі очі Реувіма враз над всі-
ма думками запанувала досада
й злість
— Через Нього ж тут люди
гинуть! І правда коли ка-
жуть що як це Він міг вра-туват- и
чужих коли не було в
Нього сили вратуватн себе са- -
чшо! люа таки справді дав
себе звязати Месія? Та ще на
те щоб судили Його
Он як ловили
Вараву так він мало не два
десятки 'люда потовк Дехто
вже й на тім світі Та й з ба
гатирями він довго не розмов
ляв потужною рукою оступав
З РІДНОГО КРАЮ
ЮВИЛЕПНА АКАДЕМІЯ В
ЧЕСТЬ МИТРОПОЛИТА
РУТСЬКОГО У ЛЬВОВІ
З нагоді! 300-літ- тя смерти
цього Великого Митрополита
відбулася у Львові дня 21-г- о
березня ц р велика Ювилей-н- а
Академія влаштована захо
дом українських центральних
культурно-освітні- х установ а
саме Греко-Католицьк- ої Ду-
ховної Семннарії Просвіти
Наукового Товариства ім
Шевченка Рідної Школи Бо-
гословського Наукового Това-
риства і Гр-Католиць- кої Бо-
гословської Академії
Торжество відбулося 12
годині вполудне в салі Вели-
кого Театру яку виповнили
представники високого Духо-
венства з Преосв Епнскопами
на чолі представники україн- -
княжий приїздили-ськн- х
післанці з ріжних визначні
відослав по-
честями
н
державу
скрізь
галицькі
тріюмфую-слат- н
погани-Рнмляни- ?!
о
і осоолпво багато молоді
Сцена була прибрана з ми-
стецьким смаком На малино
вому тлі виднів великий пор
трет Митрополита Рутського
прибраний українськими наці-
ональними колірами й зелен-
ню
Програма почалася приві-
тальним словом від Впреосв
Митрополита Андрея через я-- ке
ціла академія засіяла осо-
бливим торжествеиннм блес-ко- м
та набрала надзвичайної
змістової ваги
Це слово Митрополита про-
низане глибиною високих ду-
мок відчитав Преосв К'ир Ни-кнт- а
Друга особливо важна точ-
ка програми — це була прегар
на святочна промова о Мітра-т- а
Д-р- а йосифа Сліпого
Музично-вокальн- а частина
Академії як своїм умілим до-
бором так і зразковим ми-
стецьким виконанням робила
високо-культурн- е вражіння
На загал ця ювилейна Акаде
мія стояла на дуже високому
рівні і українське громадян
ство Львова нею гідно вшану-
вало намить Великого Митро-
полита
СУДИ ПРИСЯГЛИХ У поль-Щ- І
ПОКИЩО ЗАЛИШАТЬ
Ми вже писали про те що
польський сойм ухвалив зне-
сти суди присяглих Одначе
сенат відкинув цей законопро-
ект і його відослали назад до
комісії а тимчасом сеймова
сесія скінчилася Таким чи-
ном суди присяглих мають за-
певнене життя наразі до сліду-
ючої соймової сесії
ся за гноблених хоч може де-
коли і вчинив кривду так
На білому мармурі подіюму
де засідала римська влада
розцвіли світляними квітами
вістря вояцьких списів За-
блищали шоломи мечі На по-внщен- ні
зявилась біла прокоп
су лева тога і в повній тиші
пролунав рівний певний і
байдужий голос:
— Так кого вам відпустити
на свята ваші: вашого Царя
Ісуса чи розбишаку Вараву?
З кількох місць почулись
несмілі голоси:
— Вараву!
— Вараву! — раптом вигук-
нув і ввесь натовп — і гукав
та кричав усе те саме
Леві глянув на Реувіма й
по ухах його губ зрозумів що
й він гукає за Вараву
На мить йому міцно стисну-
лося серце біллю соромом і
досадою Відчув ще раз міц-
ного стусана Варавиного але
неначе щось уломилось у душі
а гадючкою прискочила у роз
паленім мозкові думка:
— А куди ж ми тоді поспі-
шали?! Коли б не до Ісуса
то й не натрапили б на Вара- -
вині кулаки Все через Ньо-
го — і повний злости він
заплющив очі і зойкнув що-
сили: —
— Вара-а-ву- !
Не пізнав свого голосу але
вив далі в спільний тон з ці-
лим натовпом:
— Вараву!
Спровадьте до Канади
' свою жену й діти або наречену
через
СІПІЯРСЬКУ КОРАБЕЛЬНУ ЛІНІЮ
Найбільші кораблі між Канадою і Европою
Транспорті! тижня Славнозвісна обслуга
Помагаємо виробляти
ДОЗВОЛИ НА ВІЗД (ПЕРМІТИ)
Коли їдете Рідного Краю дайте нам
полагодження справу пашпорту
ПЕРЕСИЛАЄМО ГРОШІ ДО ВСІХ КРАЇВ
Докладних інформація уділить місцевий агент
або пишіть по українськи до:
В У9 СВЕЕ1ГС С К 8УЛІЛ?ЕІА Е ГТН0МР80Х
ОРЛ ВМг СРЛ Кіпр Уопре
Еіїїшшіоп ЛІІа $а&каІооп 8аік Тогопіо О пі
У С СА5ЕЇ $іеат$Ь1р Сеп'1 Раззе'г Аепі
У
372 Маіп 51г ЛУІппіре? Мап
гМмммм7ПммммТіГ)М77іммЖ£"ЧмммШПМ І22ІЕЕ2Е2ІміІИіІиЕі2и222а22Д
Як працює Центросоюз
Управа Центрозоюзу скли-
кала представників української
преси у Львові щоб поінофр-муват- и
їх про діяльність і пля
нп Центросоюзу Директор
Шепарович виголосив двого-
динний реферат про працю
ЗА ОБРАЗУ ПОЛЬСЬКОГО
НАРОДУ
В селі Ходачкові Малім по-
біч Тернополя є велика воро-
жість між українською мото-д- ю
й молодю латинського
збаламученого Поляка-
ми що її хочуть спольщнтн і
вмовляють у неї що вони По-
ляки На тому тлі вибухла
бійка в якій брати Шкодзінь- -
ські забили Українця Юліяпа
Недошнтка На величавім по-
хороні промовляв до великої
товпп Микола Івасєчко і в
промові сказав що "Шкодзінь
ських збаламутили Поляки
гноблять Українців
жкій почала внутрішньо- -
співати протипольські пісні
пізніше забитого грозив
смертю тим хотіли б розі-
брати (так наказало
староство) Суд засудив Іва-еєчк- а
на вісім місяців Недо-
шнтка на а двох на
4 місяці безоглядного арешту
ЖАНДАРМИ ГОСПОДАРЯ
ЗАСТРІЛИЛИ А СИНА
ПОРУБАЛИ
На Закарпатті в Княгині
жандарми робили ревізію в
хаті Петра Кореня якого пі
дозрівали що потайки стріляв
звірину в лісах
На вістку про ревізію збіг
лися сусіди а тоді Корснь по-
чав ставитись жандармів
В сутичці жандарми Копепл
застрілили а його сина пору
бали шаблями
НЕВІДОМІ ШЕВЧЕНКОВІ
МАЛЮНКИ
Шевченківська ґалєрія ц Хар
кові збагатилася н
часі творами Шевчен-
ка Між ними є "Пушкін на
смертній постелі" рисунок
олівцем із молодих літ як
Шевченко 23-літн- ііі юнак був
кріпаком До часу
вання в Академії Мистецтв на-
лежать картини: "Кобзар" 'Та
малія" та "Дівчпна-кріпачка- "
20 квітня 1937 — Число 16
кожного
до до
ВИ апД 8(&
Ю
об-
ряду
ще
Центросоюзу в 1936 році Цен-
тросоюз обєднує 28 по-
вітових' Союзів Внаслідок па-
цифікації крізи боргів ітд
захиталося багато Окружних
Союзів Кооперативних Цен-
тросоюз вложив у їх санацію
від 1930-3- 5 р 550000 зл В
централі Центросоюзу працює
тепер 131 урядовців (в 1936 р
прпнято 46 нових) 100 агро-
номів веде працю в краю В
1936 ропі загальний оборот
Центросоюзу осягнув 19 міті-оні- в
злотих з того експорт я-є- ць
дав 2343000 зл Спожив-
чий відділ дав 4911230 зл
161 нагонів цукру товари
домашньої потреби 3355658
зл нафта 1123365 зл мило
1000975 зл мясарня 400218
зл збут живші 365046 зл
137 вагонів бляхи 57 ваг вап-
на 46 вагонів дахівки 238 ва-
гонів цементу 59 вагонів цвя-
хів 701 ваг вугілля
Збут збіжжя в 1936 р вино-
сив 2105 вагонів бараболі 58
вагонів цибулі 40 тон
котрі у тя-'В- а 12 ваг до Англії — Збут
неволі" Товпа [живіш: безрог на
брат
що
могилу
3 інших
до
остяппім
новими
перебу
тепер
ітд)
пряди- -
му ринку за 502359 зл до Ні-
меччини вивезено за 223359
до Австрії за 208910 зл до
ЧСР за 4181 зл дробу збуто
па внутрішньому ринку за 33-05- 3
зл вислано заграницю за
114191 зл Торг мясарні ви-
носив 400228 зл У власних
мясарнях перероблено 2116
штук Центросоюз має у
Львові 7 власних мясарннх
крамниць з 42 працівниками
Яєць вивезено закордон 215
вагонів (до Англії Німеччини
Австрії ЧСР Швейцарії Ес-па- нії
Франції Італії і Данці-гу- )
за суму 2343822 зл Цен
тросоюз вивіз 1206% з захід-ні- х
земель 88Я яєць вивозять
не-Україн- ці Мила внптроду- -
кував ЦС в 1936 році 80 ваго-
нів (в 1935 р 595 ваг)
В 1936 р ЦС продав 1810
тон погноїв 15000 кіс 12500
серпіп 12600 кг конюшини
25000 кт насіння буряків ітд
Обороти зросли на 90 проц
в порішшнні з 1935 р ЦС бу-
де далі розбудовувати свої фа
брики й поширювати збут хлі
боробських продуктів ЦС за-
куповує образи від мнетціп
має дати стипендії для 6 сту-
дентів На культурні й до-
бродійні ціли ЦС зложив 12
тисяч злотих
Кіп£ Е(1уаг(1 Ноіеі
10180-10- 1 5ТКЕЕТ ЕОМОМТОИ АЬВЕКТА
ДІМ ПРИЯТЕЛЬСЬКОЇ УОІУГИ
ГОРЯЧА ТА ЗИМНА ВОДА И ТЕЛЄФОН
у кожній кімнаті
Еданшська Перворвзна Каверни
В СПОЛУЦІ З ГОТЕЛЕМ
Отворена від 6-- ої рано до 2-- ої в иочи