Ukrainski Visti, March 28, 1944

              І березня 1944 Число 13
в
КЯ
Українське Католицьке Юнацтво
Веде пресовий референт Б Л Корчинський
Вата 8азк кздуйацйаикааййіа!
УКЮ ЙДЕ ВПЕРЕД
ст Бенд Саск
} рІАііих причин не могли
відбути ранше річних збо-- і
Марта 5-г- о 1944 відбулн-річі- їі
збори в Модел Фарм
котрих був присутній Впр
Ст Шавель
56ори отворено молитвою
зрю Небесний" і "Богоро-ц- е
Діво" Відтак Впр о
шель коротко пояснив ціль
іариства і заохотив до пра-Сскрстар- ка
прочитала звіт
іордовни Фінансовий звіт
зав що приходу було
142 розходу $2917 в касі
алое 27 центів
1о заряду ввійшли слідую-Голов- а
— Катерина Войтас
тупник голови — Андрій
йтас секретарка — Юстина
уник касієр — Іван Кузміха
ин член — Агафія Хруник
итрольори: Андрій Хруник
(атерина Новак Слідували
гкусії Збори закінчено мо-гво- ю
"Радуйся Царице"
Юстина Хруник
ртентер Саск
таша парохія дуже малеиь--і
маємо досить мало членів
Бог поблагословить то
же більше буде
пчна 23-г- о впас відбулися
ні збори на котрих вибрано
дуючих до заряду: Голова
Иосиф Якимчук секретар —
ііян Цалинюк касієр — О-ісанд- ср Наливайко
Ю Цалинюк
секр
уксбі Саск
іаш відділ сходиться два ра
на тиждень в народнім домі
проби співу під проводом п
Гриневича директора шко-
та проиготовляємося до
щерту в честь Тараса Шев-ік- а
Також недавно мали
іну забаву для молоді По
ауючнх сходинах повідом-ва- с
що ми далі робимо'
А Синюк секр
ліил Саск
Іютого 20-г- о відбулися річні
ри відділу УКЮ на фар-- (
коло Альвени Слідуючий
іяд був вибраний Голова —
тор Котелко заст голови —
я Рогачук секр — Маруся
ісщук касієр — Дмитро За-цу- к
контрольори — Василь
зркевич і Марія Шумелюк
іавовий комітет — Павлнна
іик і Никола Плькевич
Іа рік приходу було $7315
іходу 54235 в касі осталось
10 На конгрес УКЮ в
ікатуні вислано було трьох
іегатів На з'їзд БУК ви-о- н
бесідника і бесідницю з
грих одно дістало першу на-од- у
в контесті бесідництва
'Ю Думаємо влаштувати
качур Авер" і пізніше "День
тер Також є надія що літ
ію порою відбудеться зїзд
130 в Атьвені
Оля Рогачук
Кермо Саск
Іерез лихе здоровля прово-голов- н
й заступника голо-я- к
і Тому що багато наших
нів відїхало до війська і
іл не відбули ми ще річних
ірів Тому що не маємо від-іідно- го
місця на відбування
присметв ждемо весни й лі
коли буде трохи вигідніше
здіюсь що скоро збори від-іуть- ся
і звіт пришлемо Ба-їм- о
великого успіху для У
) в цілій Канаді
Марія Козакевич
фін секр
рд Саск
Іідділ в Краснім мав-припі-- ні
річні збори через брак
нів Тепер є лиш девять з
рих заряд вибраний як елі-- ':
Голова — Текля Сіянчук
т голови — Єлисавета Ка-'У- ба
секр — Марія Васи-к- а
фінансова секретарка —
пан Качилуба Один член—
я Гладій Контрольори:
рта Качилуба і Михайло
кович
що число на-- :
Іподіємось та
робити що
Анна Башуцька
Айтуна Саск (у місті)
Від 2-г- о січня був оснований
наш відділ Сходимося регуляр
по що місяця а що дві неділі
маємо забави чи другі підпри-
ємства на котрі запрошуємо
одного з отців
До заряду ввійшли: Голова
— Козаксшіч заст голови —
Ст Корчинський секр — Ма-
рія Фсдор касієр — Зеновій
Рута один член — Кароль Ко-валнш-
ин Програмовий комі-
тет — Ольга Ковалишин На-
талка Туркевич Мих Ухач і
Леп Ковалишин Контрольори:
Марґарета Ковбель і Кароль
Ковалишин
Всіх членів є 42 котрі нрнхо
днть на збори регулярно
За час свого існування має-
мо в касі $150 При найближ-
чій нагоді вирівняємо належ-
ність до Центрального Заряду
Марія Федор секр
Ґронлід Саск
Відбулися в нас річні збори
та зміни в заряді великої не
було Вибрано нову секретар-
ку Анну Рогачук
Відділ має в касі $220 Ду-
маємо помагати в будові На-родньо-
го Дому бо не маємо
де приміститися й мусимо схо-
дитись на роботи підприєм-
ства по хатах
Анна Боярчук секр
З НАУКОВИХ ДОСЛІДІВ
соняшні ЛУЧІ и ПОГОДА
Писав колнсі Марк Твейн
що всі люди говорять про по-
году але ніхто нічого не ро-
бить у тій справі Одначе 72-літн- ій
Др Ебот секретар Смит
соніян Інституту в Америці
присвятив студіям про погоду
49 років свого життя
Щойно недавно Др Ебот
оповістив що опрацював спо-
сіб яким можна передбачува-
ти погоду на довгий час і до-
кладно Минулого року Др
Пбот предсказав майже до
каплі кілько дощу впаде і ко-
трі дні будуть дощеві в Ва-
шингтоні ДС
Около 25 років тому Др
Ебот зачав записувати соняш-н- с
тепло кожного дня Він та-
кож поставив делікатні інстру-
менти на трьох горах які ре-
єстрували хмарні дні По кіль-
кох роках завважив Др Ебот
що від 14 до 17 днів по кож-
ній зміні исоти соняшного те-
пла наступає зміна погоди
Навіть 1 зміни в соняшнім
теплі спричиняє 10 степенів
ріжниці в температурі Др
Ебот завважив також що малі
зміни в погоді повторюються
що 8 місяців а великі зміни
що 22 роки
Коли Др Ебот порівняв свої
досліди з дослідами обсерва-
торії Отців Єзуїтів в Єспанії
від 1910 до 1937 то виявилось
що висліди були дуже подібні
Др Ебот так врадувався тим
що відважився означити 175
днів у 1943 році в яких буде
падати дощ у Вашингтоні і
кілько дощу впаде та сказав
також у котрих двох днях буде
найбільше дощу При кінці ро
ку виявилось що Др Ебот
предсказав погоду точнісінько
Дивлячись у далеку будуч-ніст- ь
Др Ебот передбачує та-
ку пусуху в 1975 році що Ве-
ликі Озера (Ґрейт Лейкс)
значно зменшаться
Др Ебот сподіється що при
дальших дослідах можна буде
точно предсказувати погоду
найменше два тижні наперед
ГОРМОНИ — НОВЕ
ЧУДО В МЕДИЦИНІ
Американський журнал "Сса-єнс- "
пише що двом лікарям—
Д-ро- ві Евенс-ов- і і Д-ро- ві Лі
(Китаєць) вдалось відокреми-
ти кілька міліграмів протеїни
з волового мяса і та субстан-
ція (гормони) має таку силу
росту що помагає щурові ви-
рости до величини малого
пса Згадані лікарі сподіють-
ся що це нове відкриття по-
може малим дітям рости до
нормальної висоти але його
замало щоб з малих ростом
народів витворити нарід вели-кані- в
Як би дорослі люди вжива-
ли забагато цих гормонів то
може вийти таке що їх руки
ноги і спідна 'щока були б
величезні але решта тіла оста-
лася б така як була
УКРАЇНСЬКІ
ЗІ ЗІЗДУ СОЮЗУ УКРАЇНСЬКИХ КАНАДІИСЬКИХ ВОЯКІВ В АНГЛІЇ
ШШШШШШШШШШШШШЯШШІШШІШШШШШШШШШШ
шшііііт' шлшячй г шиипіііііііііііііііііііііш ч г л ' - ліьє V ?- - - — - і - ч !- - г?аг жшііііііііііііііііііііііііііііііііін ''' і
ІІИаМ1ИМЮВаМК:ОЗДгРЬу
віаа1івввввввввазївввшвввввввввТаівввшяЖЯмавввввввавгжвіВінва Г'-ваашвааа- 1
ввввввн]аввввввЕ'ввввввввввввввввввжГіівввввввггрлвяіввГ сЛвввавввввві' шаааааааяамааі
ііііііііііііііаакаК':: ІТіаЯ'БГГ' Зшввівїнїківівівів'Т4аввШввввввшввввШл' №Чи?аТ'ашшйНваааЯаааі
каввввввввввввввввввввввввввшвавввввкЬкавввввввш' Т"т А-"'- " "і£2віввввввввВЬвіввввввввввн
ввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввввш і " ліі аввввввввввввввввввввввввввввв
Про зізл Союзу Українських Кліілдійських Ьоякіїї и Англії то ііідбзпса її Лондоні н днях 8-- ю (і 9-г- о січня цр
з приполу першої річниці зясноплння Союзу пише нійськоїшй жрімі "Кснсда'с Іііклі" (Лондон) і 21-г- о січня
де також помішені сиітліїни
На юрішній сііітлині бачимо старшин що були на наді (зііііа напрано): Лсфтснліт Володимир Купченко
(Едмонтон): каштан Др Степан Ііорооеаь (Крндор Саск) офіцср-істм- і І Коїут ЛФС (ІІаркерою Саск): кз
нітап 7ІР-- Богдан Міиайнлшип (Едмонтон) лефтеиант Петро Иоробсць бувший інспектор шкіл н Саскачевані
(Крндор) лефтенант І Мнкифорук (Ст Майкл Алта) лефтеиант І Накоїш (Наконечний?) І'іджайна пиьот-офіис- р
І Юстнк (Вінніпег) офіцер-лету- н А Поюрецькмй (ІІрнмс Аібсрі Саск) і пиіьот-офіце- р ІІанчук
Долішня сиітлііііі лредстаиляе прийняття підчас з'їзду
листах до воякіи за морем добре було подати адресу Клюбу і каитннн нашн иоякі у Лондоні бо може
є такі що не знають про цю організацію нлшнх воякіи Адреса: Цкгаіпіап Сап&аіап Зегуїсетеп'в Лббосіаііоп
Тгіе Уїсагавс 213 Зиявех Оагсіеги Раасипкіоп Ьопаоп № 2 Евдіаткі
Про Бідного Парубка І Царівну
(Кінець)
(Народня казка)
От вона діждалась поки він
заснув найшла той перстень
перекинула з руки на руку так
їй таких слуг найшло що стра
шно й глянути От вона їм ка-
же:
— Щоб зараз тут були коні
й карета: я поїду за море до
свого брата А з це палати
щоб ви зробили стовп такий
щоб тільки можна було моно-
му чоловікові стояти й лежа
ти Та глядіть мені шоб ви но
го не розбудили щоб він уже
проснувся у стовпі
— Добре — кажуть — усе
буде так як ви приказали
Вийшла вона на двір стоїть
карета Сіла вона Чорти як під
хопили так і перетаскали че-
рез море На другий день у
ранці прокинувся той дивить
ся — аж нема ні жінки ні па-
лати ні перстеня — нічого не-чо- го
нема один стовп стоїть
Став він виходити на двір —
дверей нема Полапав він одну
стіну полапав другу — не мож
на вийти Тільки віконце ма-
леньке пушено Живе він бід-
ний там там і днює й ночує
Ніхто йому і їсти не дає Там
би він і пропав як би не собач-
ка й кіт: а то собачка побі-
жить у поле дістане із торби
у якого небудь хлібороба ку-
сник сліба і принесе а котик
візьме в зуби полізе до вікон
ця і передасть йому Назбира-
ли трохи хліба от собачка й
каже котові:
— А шо каже — є в нашого
господаря хліб ходім за море
може якнебудь чи не добуде-
мо перстень
— Ходім каже кіт
От і пішли Біжать та й бі-
жать прибігають до моря Сів
котик на спину собачці і по-пли- ли Вийшли на беріг по-
грілись трохи на сонці й побі-
гли Біжать та й біжать а ко-
тик каже:
ВІСТИ Сторона 7
СТАРШИНИ
ихч
ці
БЕНКЕТ
Г
П
В б
— Ти останься над морем а
я побіжу до палати Як добу-
ду перстень прибіжу до моря
сяду на тебе й буду віддихати
[а ти перевезеш мене через во- -
ДУ- -—
Добре каже собачка —
Іди ж ти до палати а я вер-
нусь до моря
От собачка вернулася а ко-
тик побіг Біжить та й біжить
і не віддихає а все біжить Ко-
ли дивиться аж стоїть палата
а коло палати стоїть сторожа
Котик прибіг у двір і бігає
Підійшла та царівна під вікно
дивиться аж кіт ходить по
двору Вона впустила його в
двір Як уже всі полягали спа-
ти котик ухоив перстень і по-
біг Прибігає він до моря
скочив собачці на спину со-
бачка кинувсь у воду й по-пли- ли
Насеред моря кіт хотів щось
сказати собачці н випустив із
рота перстень Переплилн че-
рез море а собачка й питає:
— А що— каже — є пер-
стень?
— Був — каже — тан за-
гув!
— Як загув? Відняли?
— Ніхто й не гнався за
мною Я перстень у ночі вхо-
пив у ночі вибіг із палати —
ніхто й не знає де я дівся При
біг ото до тебе і) поплили ми
морем як уже були серед мо-
ря я розявив рот щоб
тобі щось сказати щоб ти ско-
ріше плив та й випустив із ро-
та
— Що ж ми-- тепер будемо ро
бити?
Що будемо робити? Будемо
ходити понад морем та іі пи-
тати може хто найдеться та-ки- їі
що нам його дістане з мо-
ря
От вони погрілись трохи на
сонці й пішли понад морем
Кого зустрінуть кого поба-
чать усе розпитують чи не мо
же він дістати перстень із мо-
ря або чи не знає такого щоб
міг дістати: нікого такого не
знаходять А кіт і каже:
— Знаєш що? Ходім понад
беріг та будемо душити жаб
і раків Хто скаже що винесе
нам пертсень того й пустимо
— Добре каже собачка хо-
дім
От і пішли вони Найдуть
оце жабу й питають:
— А що винесеш нам із мо-
ря пертсень?
Та інша й відказує їм:
— Як би я знала де його
шукати то я б вам знайшла
і принесла А то де ж я вам
його найду? Море велике!!
і От вони й убють її Уже всі
жаби їх знали добре Як яку
піймають то вона їм і каже:
— Я знаю де ваш перстень
Пустіть мене то я вам ного
принесу
Вони пустять її то вона со
бі й попливе а про перстень
забуде То жаби боялись їх
а то вже й перестали Котра
попадеться то зараз і каже
що принесе персень — вони її
и пустять
От ідуть вони увечері над
морем аж дивляться — жабе-
ня скаче Вони піймали його
та й питають:
— Ти знаєш де в морі ле-жи- ті
перстень?
— Не знаю Квак! !квак!
— Як ти не знаєш то ми
тебе убємо
І почали душити те жабиня
Стара жаба побачила вилізла
з води така здорова як ведро
та й каже:
— Не бийте моєї дитини: я
вам винесу з моря ваш пер-
стень
— Добре кажуть Ми буде-
мо держати його аж поки ти
нам не принесеш Як принесеш
то ми його пустимо
Пішла та жаба о море най-
шла перстень віддала їм Вони
перстень взяли пустили те жа-
биня й побігли додому Прий-
шли до свого господаря аж
він уже ввесь хліб поїв уже
два дні й кришки в роті не бу-
ло Такий худив став як скип- -
КОНТЕСТ БЕСІДНИЦТВА
в Дівочім Інституті в Порктоні
У вівторок 5-г- о лютого від-буис- л
її ппрохіялміім домі кои-тес- т
українського бесідниц-
тва В контесті взяли участь
студентки Інституту Пресв
Серця в йорктоні які також є
членкниями Марійської Дру-
жини Українці міста Йоркто-н- у
численно прибули на кон-тес- т
чим додали молодим бе-
сідницям багато охоти до по-
дібних виступів на україн-
ських сценах Прсдсідіїицею
свята була панна Мирослава
Михальчук з Еигусниі Ман
яка перевела програму дуже
вміло По вступнім слові пред
сідниця покликала бесідниці
котрі зпняли свої місця на
сцені Зараз наступили бесіди
в слідуючім порядку: Василина
Скалівськп з Иорктоиу Саск
говорила на тему '"Розвій Ма-
рійських Дружин" Ірина Ха-бу- н
з Капори Саск "Рідна
мова" Рожа Грабець з Бор-
щева Алта "Рідна пісня" Ве-
роніка Новак з Модел Фарм —
"Головні прикмети української
католицької дівчини" Марія
Проценят з Міма Маи — "Ре-
лігія і школа" Юстина Пав-лю- х
з иорктоиу Саск — "Цер-
ква і школа" Юлій Лукії'і з
Норквей Саск — "Про орга-
нізацію молоді" Марія Верк-лі- ш
з Келігер Саск — "Чому
допрана) Нерклин Нонак
Ірина
допрана): Проценят Библі Стефанія
Філсипч ( нш рала Хруник
браку
котрі роботу не мої чи
ЯК ВИБИРАЮТЬ ПРЕЗИ-
ДЕНТА В АМЕРИЦІ
В листопаді від-
будуться в Америці вибори
президента Виборча система
президента заведена в 1787
році досить а ви-
глядає вона так:
Америка складається з 48
стейтів (провінцій) Кожний
стейт тілько голосів кіль-
ко краєвих сенаторів і р'епрс-презентант- ів Отже всіх управ-непн- х
голосів виборах пре
зидента з 531 а 266 го-
лосів бути вибраним
Як голосуючий іде голосува-
ти то він не на кан-
дидата на президента але на
"виборця" який обіцяв дати
голос на демократичну
рспубликанську чи іншу
партію По обчисленню голо-
сів кандидат що одержав
більшість голосів тим
дістає всі голоси в цілім сте"і-т- і
(отже й ті що впали на
кандидатів) Котра пар-
тія дістане делегатів
кандидат тої партії стає прези-
дентом
Ця система вибору нрезиден
та ("Виборча Колегія") часто
виявляється несправедливою
бо буває так що кандидат на
президента менше
голосів виборців але
делегати мимо того вибирають
його президентом Наприклад
у 1940 році Вилкі одержав
22304755 голосів а Розвелт
27243466 II р о п о рціонально
Вилкі повинен був мати 245
елєґатів (електорал вовте) а
Розвелт 286 Вдійсности Вил-
кі одержав 82 а Розвелт 449
Американці нарікають на цю
систему і з тої
багато їх взагалі не голосують
при виборах на президента
ка Віддали йому тон пер-
стень Він перекинув з руки на
— зараз і явились слуги
От він їм каже:
— Розваліть цей
ки так він мене не
шив і щоо мені зараз тут була
моя жінка
Розкидали вони той гтпвп
привели жінку От він взяв ту
царівну коневі до хвоста ппи- -
вязав і пустив V поле
А сам построїв собі палату й
живе з та собачкою
організувати молоді" Стсфа-ні- и
Філсвич з Мопдср Алта
"Про значіння преси" Антопі-н- а
Хруник з Модел Фарм "Про
працю Сестер" Ольга Виблів я
Спрінгсайд Саск — "Гали-
чина — Піемонг України" На-таі- ія
Козакевич з Шіго
"Хто був М Шашкевич
Суддями контесту були:
о П Лаитута проіресор
богословія в Йорктоні п А
Кіндракевич місцевий адвокат
і п Н Брик склепар П Кін-
дракевич перший суддя заки
дав вислід контесту сказав
що суддям було дуже трудно
вибрати бесідницю на першу
нагороду так щиро так гарно
винизалися молоді студентки
Всі воші говорили її
Кіндракевич гарною чистою
українською мовою і з вели-
ким переконанням Одначе па
перше місце вибрано напну
Стефанію Фііевич а на друге
місце напну Натаіію Козаке-
вич По крученню нагород і по
нідспінаїїнк) "Мпогаяліта" Ма-
рійській Дружині присутні
розійшлись з і'арним нражін-ня- м
про здібности нашої укра
їисіїкої католицької молоді
Поки наша молодь буде гоно-
ри ги матірньої мовою
співати рідну пісню доти наш
нарід в буде жити
І2ГЗ
Стоять (зліііа Марія Вероніка Миро-слан- а
Михальчук Хабун Юлія Лукііі Рожа Грабець —
Сидить Марія Ольга
першу нагороду) Антопія ІІаталія
Козлксинч (шнраіа друїу наюроду) — (На зннмці двох
бесідниць через прибути до студія)
цього року
складна
має
при
треба
щоб
голосує
свій
яку
той
самим
ін-
ших
більше
одержує за-
гальних
причини також
руку
стовп тіль
щоб заду
гулнти
котиком
Саск
Впр
ЧНІ
сказав
своєю
Канаді
(зліва
ДЖАН Л ДУЇС —
ЦАР ВУГЛЕКОПІВ
Найбільш могутній провід-
ник робітників V світі — це
64-літн- ій Джан Я Луїс прези-
дент маниерської юнії (СІО)
яка має тепер 12 міліонів чле-
нів
Джан Луїс уродився в біднії
фармерській родині і сам пра-
цював у копальні вугля від мо
лодих літ і заробляв $160 за
11 годин праці Уже в малих
літах брав він активну участь у
робітничім русі був у місце-
вих а опісля н окружних заря-
дах Те що він став президен-
том СІО в 1920 році і зани-ма- є
те саме становище доте-
пер завдячує він своїй жінці
Вона з фаху учителька спо-
нукала його до самообразова
ня Луїс дуже багато читав і
читає став добрим бесідни-
ком і навчився приготовляти
кожну справу так що від 1919-рок- у
він не програв ще ні од-
ного робітничого страйку
Як Луїс став президентом
юнії в 1920 році майнері за-
робляли по $18 тижнево Тепер
заробляють по $55 тижнево
Він також виборов 8-годин-
ний день праці для робітників
Луїс міг бути конгресменом
а навіть мінітером праці в уря- ді президента Кулнджа але
жінка Луїса не дала йому
мішатись до політики
Майиерська юнія платить
Луїсові 25 тисяч долярів річ- ної платні і 25 тисяч долярів
річно на його видатки
ВЖЕ НЕ БУДЕ' БОЛОТА
Болото докучило вже і вче-
ним і вони знайшли вже спосіб
як його позбутися
З соку сосни вдалось видобу
ти порошок (стабінол) яким
посинаєтьсн землю — кілька
тфоувтиівй тяоргдо зепмолріошТкоуді нваолковчаидтрьа
ся землю шість цалів глибоко і
втовкається валком (стім ро- лер) По такій землі вода сті-
кає як по качці
На одну миль 40-фітов-ої дороги треба того попошку чя $5000 Той порошок не пома
гає в пісковій землі Найліпше
надається він до' глинки Доро-
ги збудовані з домішок того
бпіолрьошшекубудзуавюстідьи їхсухві Аі мщероирцаіз