Ukrainski Visti, May 24, 1949

              Сторона 4 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
'КРЛШСЬКІ ВІСТИ
ІЧр ігьі нй Католицький Тижневик
Вігзе коьноіо вівтірка
Рі-м- пл Спілка Українські
ЇМ
Об'О
р і адресою
109 Свсшо Едмонтон
Чиерта Канада
Трух
Вістн
ЦКВАШІАК N18
ТГЕЕКІЛ?
ШетЬег Сапасіїап ееМу Явтврарвг
Аазосіаііоп)
ІОіЬІїл'іга еуегу Тпсдаїзу Ьу ІЬв
І кгпілп N(173 РиЬЦзЬегз ІітіІсЛ
9С20 109 Ауепие Есітопіоп
1Ьегіа Сапайа
Геофон 25705 ТеїерЬопе 25768
кісні д~а о Канаді $2 50уЄаг1у ЕиЬзсгіриоп 1л Сапайа
и тою ?3 00 1 оиііїйе Салайа
дзкшя за огоаошсння не відповіла
о А Г ЧСВВ
аі
Христос і Українська Нація
&50
93М
Ломі писатимуть історію еспанської о народу доти зі а дв ітимуть із подивом с іавнип Альказар 1 в Гспапії її поза
нею з заоп іеишш писатимуть про ту націоиа іьну івердиню
де соромно програв Сталін і всі темні сили а певчірущога
славою вкрились ю іоді оборонці Альказар вірш Хрисюві і
річном краєві
Один із а іьказарськпх іероїв їй писав час ліьі ооротьон
ла жіптя н смерть
Нас мало іч бата і о Та числа це ще не псе Ми віримо
ми аемо вір вони не вірять коти б знищити вір Вони
думають це є н юлош Ми молимось це є в серці Я самий
плач деколи Та я не боюсь Якщо вмру то вмру Та це
тільки я сам Те в що я вірю не може нмеріи Коли я ціляю
я молюсь коли кидаю бомбу я молюсь Ми замащені Ми не
миті Наші смердять Ми маємо воші Все ьр)іоч[ипи возсіяла б Ьожая '
нас закопчене прнпіооліоюче лли живемо дополовшій в оолон
Та дргою половиною підносимось високо понад нього Ми не
кленемо Ми не хулимо Ми не допускаємо плесннч думок Ті
що мають із собою в Альказарі жінок не пристають із ними
Червоні думають Думання це ницо Вони скоро відслплять
Ми — віримо Те в що ми віримо триває вічно'
Такі великі слова міг написати молодий націоналіст борець
із Альказар} бо він був сином тієї нації що була близько
Христа й посвячена Його Пресвятому Серцю
На королівському дворі Карла V процвітаю иочигання
Пресв Серця Згодом Пресв Христове Серце ста іо таке дороге
еспанському народові що 1727 рок) сспаиськии король перший
просив Апостольську Столицю п Римі щоб да іа дозві і від
лргівляти окрему Службу Божу на честь Пресв Серця
Еспанському священикові о Вернардові де Гоиос обявився
1734 року самий Ісус Христос и заявив подібно як сестрі Мар
гареті в Паре ле Мошяль що його Серце буде воіодпп її
простівягись в Іспанії головно завдяки вірі н иобові еспап
сі кого іпродч І справді за два роки не було в Гспапп таї оі
провищи ш більшого осередка що не припни III б ІІОЧІІІПІИЯ
Пресв Христового Серця з любовю її радістю
В час французі кої ревотюцп справа поі іршп і ісі а іс три пп прнваїно п ісі аь иочні шия Преси Серця Ко т л
іпстіп піша па і ращс коро іь Ічарю IV і ро шпоіо впнеа шсі
ло Пресв ітого Серця Пою син ФерднншіУІ що в гр і гич був
прес п і і б і нпіть увизненип зробив оПіІІШЦМ) ІІЮ ЯК 1111
зиск іс ноно и прості і осте п Ма ірії її Тоиарпсіио Преси
Христовою Серця Все ІЄ СІЮВШІ ІОСІ ОЮДОМ 3 11 11111 ІСУСОН
ціп рос ю почитавші Преси Серця ТІК І фІІО ЩО 1ІІСЯ п ро ПІН
і о вятплнсь Христовому Серцю
В 20 столітті ііочнтпіпя Пресі Хрін опш о Серця н Іспанії
нк бі п ше зрос ю Рошпн н ве нікому чи с її посвячу ва ІІІСІ
іірссв еерціо 15 іверяч том іч офіс іч пп о іах кпіііппр па
при по шич п іощтч вежіч і юрбкач по всій Гспапії видно
піп образи або статуї Преси Христовою Серця Веіпкіїп
иііігіиі Пресв Серця чо іон ши і о ю Мирим А 1 91 ( року
коро іь А т і XIII пп час ветпі оі уро шсіосш н імені всі ого
сепансі і ого народі посвятив пою Пресвятому Серцю Хрип і
Царя То 6} в день трномфу дтя парюв шия Христа в і ато піці кін
Гсіпни По веш державі пануваїа велика рпдісп Ті н ки по
таємпич куткач вороги Христа чан і нова шсь почуті н оупту
і Не дозволимо щоб цеп панував па і нами ' (Лік 19 14)
За Ьожнм допустом ті вороні пришиті в Еспани до влади
Король зрікся престола 1931 року н пішов на скитання Про
гнано релігію зо шкіл Заборонено ставити хрести п і при нотних
місцях Католиків персе пдув їли полапки и відверто
Коли уряд довів І синню до шмашпьої вііінп
його бажанням біло зпишпіи в крпо кпоіипіку віру і тому
нещасному часі вбн їй І і єпископів 17 000 священиків і кою
500000 світсі ких катошків В 1 1 ЗЬ році висалиш іниімігом
ве іикнп иамятник Преси Христовою Серця
Ті в тич частинах І спапп що бу ш пі і в і їдою оборонця
Еспани Франка н пою шціоч і піші ірмн рн у ри вияв і п
нарід прилюдно сі ою ьіршсп Хрипові и Пою Преси Серцю
Хоробрі вояки носи їй і собою арсені п мс іл інки Вони бу III
переконані що борються іа Хрисіа и І спиню Тичу чісю з
заіплоч підноси пі ок піки ІІечіи іик Хрпгіое Пар' ІІсми
ЛШ-- е Гспашя1 Неч пі живе с')р пп о' З шми ок пп пін иерн
іддінали своє жиин зі віру и рі шип кріп Один передовий
спансі і ии письменній написав шо і о іонним нож іем нішо
лаліної армії біло— Пресвяте Хрисіовс Серце1 Іпіннп пявпв
гцо для еспанської паціоіпльної армії борольба п роли червопич
чЗула справжнім хрестоноеннм походом дія відбудови в І сіпші
Царства Христового Серця І самий Фршко називав оборону
Еспани "Святим хрестоноеннм походом ' Так розумів ту обо
роп} Ьспанії и Святіший Отець Пні XII бо коли Сини Ьснаші
стані лн до боротьби з комуно анархічними напасниками н
бунтівниками пана поблагословив національних оборонців
Еспани як тих що взялись за трудну справу оборони й при
вернення в Еспани прав і чести Ьога и релігії
Після славної перемоги оборонців Еспани над червоним!
фронтом ряд виявив свою постанову розвивати національне
життя в краю в дусі суспільного панування на всіх ділянках
Пресвятого Христового Серця Державні національні
лики часто з покорою признавали над собою Ьожу найвищу
владу та виявляли вдяку нації Пресвялому Христовому Серцю
Першим із таких дій був урочистим "День перемоги що ного
генерал Франко як голова держави установив на подяку Ьоі ові
за перемогу його армії Підчас урочистої богослужби в Мадрип
Генерал зложив свого непереможного меча в стіп рознятого
Ариста
Тепер після шини по всіи Еспани відбудовують ре игшш
хіачятники церкви оживає релігійне життя На місце знищеного
памятннка Пресв Христового Серця ко ю Мадриту відбудо
вується новий ще ве інчшшии По всій Іспанії чуш струм
ОКивлеиого почитаний Пресв Христовою Серця при чому
часто шлдають прилюдну честь Христові державні урядники
Провінція льні й мунщшіільїп ради посвячу іо і ь себе діжє вро
чисто Пресв Серцю Так само колеги шкот лікарні і військові
бараки Мппстер освіти запорядив щоб у всіх школах уміщено
на почесному місці хрести Державна н церковна влади в
Ссиаип дружньо відбідовують свою дорогі націю н дусі пан
вищого суспільного напування в ній Пресвятого Христового
Серця
Такни є правдивий образ Еспаїш
Еспаиська нація вкрилась великою славою тим що пере-
могла безбожішцько інтернаціональний фронт і оборонила
геройством своїх дітей свій кран А що силу и славі
дало чоробріи нації Пресвяте Серце Ісу са Христа що йому вся
нація біла посвячена реліііиними провідниками и люблячими
серцями
Ми українці маємо перед собою велике завдання Нам
треба перше внзьо піти всю українську землю з рук безбожних
і жорстоких гнобителів а ошсія відбудувати на вільній землі
шльну рідну УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ Для щастя мілюшв
у крітських грома шн що радіти міть колись своїм українським
пацюіп іьннм походженням і народженням тими основами не
заперечною права жити в будучій ЩАСЛИВЦІ УКРАЇНІ
Та чі ще не приготовані до таї оі о щастя Завзята безпо
іцална боротьба політичних партій і провідників — аж до
силямтепия рук братньою кров- ю- роздирає українську націю
так що навіть у час найбільшого горя Уі р'чнн ми не стані
'українцями олного серця н ироьоїд ' Українська нація зіп
лодиться в нещасному етапі Дія кращої будуччшиї нам треба затужити за правдивою
національною єдністю и зробити все можливе щоб замість
"моя партія — дорогою є гала всім українцям а головно на
цюпальшім провідникам — МОЯ НАЦІЯ Щоб )сі діти України
навчились ОКРЕМО МАРШУВАТИ — РАЗОМ УДАРЯ1 1 1
Щоб такий фронт иацюпа п ноі єдпосін сіли можливий
серця крашськи національних гірошдпшсів а зі ними н }сьою
національною заіал потребують щиро обсдіпнпя з Хрисгом
тим Царем що пеісніочп творить вмер шм привсрі іс лиігтн
і живнч б пгослошіп усім добром Слшііии прш ПІ ДЛЄ_ІПМ
І сп пня Нам треба ши слідами еспанської нації тих героїв із
Альказір що мни найкраще псю Исхаи жиье Христос Цар1
Нсчш живе Гспашя1
Таї оі о і ас 1 1 іребі п нам
Та до гасла треба віри Нам требі вірою живою срібла
повірити в Арисла и Ного клід} над українською нацією Нам
треба створити в українській нації правдиве Христове Царство
Цірство Хрпсювоіо Серця Ми не можемо бути жидами що
не бажали мати Хрисгі за царя але навпаки як українці див
шться на чрест то повинні любовю чіпати над Ісусом напис
Ісус Иазоряпші Цар Украіпськпп
Ми українці часто викидаємо Хрисіа зо свою життя н
праці В листах і промовач багатьох українців в усій їчіші
національній праці чути одне псло Слава Україні1
То ве піка поми іка Нам треба поправитися и зпов по
садити ІссаХрнсіа па престо її її українськії! нації Нам іребі
всрн}інсь до старої віри що каже Слава Ісусу Христ' А з
1 Іим — Славі Украпи'
Ісус Христос це гой Небесний Цар що з престо на скидає
п на престоли садж іе Ннзложи силння со престо і і вознесе
смиренний
Ісус Хрисюс це топ приятель і доборочинець Руси ікра
ши що полюбив наш нарід і в заранні нашою ісіоричною
життя дав нам Ве нікого Володимира щоб через пьою на
іпфорчи що іагодать
Фоне
безбожний
провід
рідини
Нам не верну ль давньої сили п с ківн пашои пьш парти
що борюті ся між собою аж до проливу кроїш п роблять не
можливим дікдатись Одного Нацюна іьного Провідника щоб
повів наш нарід до кращої будуччини Але нас поведіть до
кращої доті ті нщюнільні провідники й парти що за своїм
церковним проводом поведуть нас до стін Хрисіа п посвятять
себе и український нарід Ьожому Серцю іак як цс роби пі
національні провідники в с іавнш Еспани
Це і о іонне п нанб інжче завланпн украшсікої нопгнкп
Серцем до Христового Серця
В Едмонтоні в цій повні духовній сіолиці української о
народі в 3 1Х1ДІ1ІП Канап шдбуїеться в днях червня за про
водом Апостольства Молитви паш Великий Реліпинни Конгрес
Ні цім Зізді віібудетіся посвята Злхшпоіо І кзарчату Пре
снягоуіу Христовому Серцю
І оговтесь пі и по всіх місі іч і шісносп
іілііздІмі(рїї пікші комвівесі ні о і и і 1 ЩОДО " " ІС „10до своіч правію іь "
Канаді а що сво на ту іфяшшщшт
св І Не го г іянпнішія Рим ішдшпу кімнати
собі погони квн сагеигіх які рантів іі
С іава Хрислу' хшісгіі п церкви
преси іте христове (СРІК ІІСЧНІ ІІПІІІІ 1С її II 1с І І)
н ірсіно'
І Келрни МОСКВА І РИМ
КОНФЛІКТ ІМПЕРІЯЛтіІІЇ ЧИ ІДЕОЛОГ ІГН
II пп ірнп орехня шо пов Ісі оі ви іивп якнай іалі від вла
іпоіріс попик 1 р і із спещяльпою
ди N н сип іішмп бепеку' Чи Цін XII цю
ііі нпсріо II пос ІІДОВПО ве
на вона просякає в уми и ду
пп иавпь противників
ніпвлиич лже правд Через те
інша державні сне і є
мі як ніш тотапіаріп
ве
амернкансь
у
пі прип
шов
бо п шевизм) ніднес іа оманною вияви
пронаїаиду па ступни одного і елга про мож швосп мирною
з папважншшч державних м сііокішшх і л ва
сортні бо м не вих торгове іьних взаємин
п віеркаїись хвп іипою ко ченич Держав м Совєі іуііР1
ти б іаисресіаіі торочиїи свої ІИ о беззаеіерел по при
праній Ііііаіи і попі пі ічі і і вш
Тридцяті років би щонайменше іу і с
ііерія доктрини нпп Ціе поверховнии і
шо в ді іянці ісюріософп зво примітивний Він переочував
тип при ніш всіх ісіоричних би зовсім еволюцію історич-явііі- іі
ю потреб шпика ішли них то паїежиіь ю не
ну ю і і писаних ліпиш іа п
і тих по птиків та сію ішмаиа і іиміі щораз ш
нубішиспи ю всіу шимії не ііікпми д ховими іе
іііі ш однії її
ЧІШХ
ііислін імперія К0ІФ'ПКІИ
її її іил оілі м ше і її пи 1 п п і іи_ и і її пі_ і пчп шпіііі ні:
ку Два ро
сіисі і ии і америкшсі кий у
ма іа пронеісна
тезі що ці їв і імперія пзми
НІЯКИМ ЧИНОМ МОКУТІ 1СІІУ
віти себе та мусять
пос пдовно зударитись таю чи мій товариш по
замір але
про існування у сучасному
п двох імперіялізмів як при
чини всьої о лиха товчеться
ввесь час по наибпьпшх часо
писах по ці ому и тому боці
за пзиоі завіси Докладніше
вся и просовєтська
комуністична й т зв
радяно фільська) преса в усіх
країнах світу кричить ввесь час
про "небезпеку для мира бо
ку американського імперіяліз ' ввесь західною демок
ра пічний світ знає що Те
гер ш Я і Посгдам не були
гаму іьцем тільки новим по
матеріялом до
мотору совєтського імперіяліз
му Рнпнться захшпьо демок
публіцисти шш то
му що одні ніш кому
шетичну доктрину про світову
революцію як джерело дина
сучасно-
го лобу
Чи юлодпа
теп між отими
справи пікші Вол
Стріту стопі
ким міністром
справ його ївсрдии к рс
іношсипі до Москви
вик почно тому ЩО
іася віра Роз
ре співжиия
система вси
0
іже о
спроше
дуже
мимохіп підхі
омупісли
міжіпро
іш
імперія
сві
совєтська
(себто
па
старого
ратичиї
бачать
псе мже оїд) перед нар
персько греш кий кон
фпкт виник не через імперія
изм персів м тільки
різницю івоч ку
печпі ма юазшських до
тієї східньої культури 1
сандер не йшов
на схід імя
своєї маленької батьків
а знищити ворога
грецької и насаджу
вати як духову те
чію Не ам
бщій ішли лица
рі у походи а в
імя ідеї Христа и охорони свя
тих місцевостей І рушієм ісіх
релігійних воєн Свропі вкл
з вишами на
тлі не біВ
пн Вже тоді не
інтерес а віра в
правду своєї рсліґп була спо
кою до спорів що кінчали
ся кривавими
Правда всесвітня історія знає
довгий шнурок воєн династнч
них де інтерес панівних домів
рипав мир чи вишу Знає
теж доший шнурок воєн їм
перш псгнчішх у котрих
мікн совєтської закордонної більша
по птнки та п практичних нас амбіції бажанням здобути
іідкш інші вже її и ко
ний із коштом су сідш
гоном царської Роси Про ! хвилиною упадку абсолют
ідеольопй у них монархій і сумерку німбу
світі говориться тільки мимо династій та переходом дер
ходом як про декорацію лсавної руки народів
Чи справді двома великими — хвилиною перемо
суперниками що демократи як течи уст
протилежних бігунах
міжнароднього і Зі
Держави і Совєтськин
справді ' ве
двома
велнкодержавами ісрез взаєи
капітал
закордонних
' і
і
років
через іьіур І
Олек
Македонський
поширювання
імперіялістичних
середньовічні
релігійному імпе-ріялістичн- нп
малеріяльнин
тіс-но- ш звязок імперіялістичшш ристі
нинішньому
і
війни Треля Німеччина мі сіла
впасш не що ш зібрак
ло сировин та що аліяптсі ке
летупсіво знищило її
промне і і і омі що абсурі
пою була спроба ввести н по
лі пічну нріктику ніцшеапсі ку
ідею німецької лю шнп
п поярмиїп сотні мі попів ш і
ноден І ілі піти ви
і ради не завдяки свош маїс
ріялінш иеревізі і завдяки
перевазі ідеї волі н ідеї рівно
сті людей та народів І ніщо
піше не є причиною сучасного
конфлікіу що тримає світ і
людство у безупинній напрузі
що попереджує всі великі вій
ии як саме ілум у міжнародній
нракпщі паї тими ідеями в
імя котрих остання
реможіп війна
Носієм беїсмерчної і псе
іюасікої ідеї не може ти
жадеп твір аш
людсьінп аш державний Дже
релом і ісі волі рівності бра
герства і любовн справедли
воєн і є віра проповіду
вапа --Христом і Хри
стопа Коли вешка рево поція
французька виписала на
прапорах ті правди Церкви і
забула про Христову Церкву і
зверіїі іась проти неї то сама
себе заперечила н втопи іась у
морі кровн І не Злучені Дер
жави ш Велика Британія аш
[V Французька неснуолнка а
мппятурна Чіпадеіь Ватікана
з вшком камяннць довкола со
борі святого Петра сьогод
ні носієм і фактичним провід
пнком неї християноь
кого Заході що пролиставить
ся Сходові який заперечне
і іеі Хрисіа в життьовій ре піно політичній і щоленипі
Дорої і Браг Сестри фірпі
ВшпликиЬожомПуцнепя не: рес: уткорпаїнуссьткаимйи івоіо уиорці ліпи 1(_ ігив іеюрифсодюримкації напнку осіаппю Л"Р"У р
Мірою Ірії пікою птімішп кіголицької
пспніїїіі країнах
Ісусу шіоріпсі всі юнести
пі
іе
піодіп
липі
ризм
Злу
інми
династичні
З
ні
на
своїх
своєї
ому
про
і шспомусвіп і 1 її ісіх дерКавах
ч хрнсияіск Церкві па судовий а зокрема
шия пщ иароха іюмушстичіюі
ві Ппіресшв цс аііґпкапсі
кий архієнпекон йорку у своїй
не пшпп промові про ді хов І
іну ешіьноту хрчсіпянсі КПЧ
ІІсріОІ! "5 ЇМ ШКреСТУВІВ ПсрСІ
'усім свііоуі протест ШІСІ кий
презилепі ірумен ьисилаючи юрюнпп ирШСіін кордонів оомуровмочи (_ 1 іо МІС
цьому пропили віасіїі „ вершив
пропо
(птле
траченої
І1СППИОІ
історії
коїрш
виконав думка
війна"
Хрисіа
греків
іреків
культури
іелешзч
лучилися
території
папі
посіпши
навпаки
тимчасовий
Церква
Вапкано
Є
Уіаш- -
фестацпо проіесіантський б
міністр закордонних справ
З учених Держав Ларшал від
відинами Пія XII на спещяль-ні- п
одного линині привітній
авдиції
Автор рядків знає що
українці правос іавного віро
визнання діжє неохоче слу
хають будьщо пріхильне и
позитивне що торкається Апо
стольської Сто інці Аіемелою
рялків не у най
меншій мірі заторкування пи-
тань віровизнання та різниць
існуючих між чристиянами
ними своїм Церквам Хочемо
ствердній акеюмну правіу су
часного світа
"ворогом число червоно
і о Кремля не є Вашингтон ініі ікіім укрмпинксіїжіч нубл чшстмаіюї тьиірушіями цпіої ю ми_иіиБи м! п 0НД0"а мчто 3 тепе
бсзумоніїип іемоіраті пі пстичш ІЄпсфсри тпьки Рим
МШІч иі
бути
Не
фаху
свій
а
вже
пішим
і
є
в
влади
щпни щоб
з
хресгоносні
в
розправаліи
зде
з
бачаті придбати
різ
иицю
з
влади
с юзом з
Союз?
іепср
тому
"над
велася
мира
є
всього
'
цих
цих навіть
вір
західньої
І ВСІ
правдиві християни світа
винні не тільки цей факт ро
зуміти а іе и бути щасливими
що гаки збереглася фортеця
християнізму яка у найбіль
шому з усіх конфліктів що їх
знає всесвітня історія високо
держить прапор віри в перемо-
гу тих ідей що їх проповіду
вав Христос коли щойно на
скалі будував свою Церкву ос
новуючи її на людських сео
цях — ідей що здійснення
в політичній дійсності було б
тожнє з визволенням українсь- кої нації
І тому світ переживає сьо
годні не зудар двох імпері
ялізмів бо державні імперіяліз
завжди знайти
спільну мову на грунті комп
ромісів взаємних уступок та
поділу інтересів — коштом
когось третього — зудар
двох ідеологій що одна дру
гу заперечують і виключають
і тому жодного компромісу
знайти не можуть ьо хрнсти
яшзм світогляду виключає атс
ізм світогляду християнська
етика виключає цинічну безс-гнчше- ть правда виключає
брехню щирість обман пере- конання ідею як рушія
всіх дій внкиочає переконав
пя про інтерес шлунка як ви
рішного чинника всіх великих
рухів Яка лул моіслива згода
який мокливин компроміс?1
І тому всі конфлікти за Бер
лін за валюту за устрій і те
рою вигасло також джерело рпнінтсоьркпимо і япрмпеачячкишншн за ташвстп днсатаварлноаьдоугоруІ шкіоєімнмфпелрдікііяйт ліізлдмюеуйдизнаисІтдуеия ячцп„сищЗПааЛЬКІШсоеркеуюшнддааббрлониосгкКоиитапйвоірд—ягдуккуние - ш л— „„ __ _ ііімаиьс]ікіяоініефтлнічкитихдннаапсгеитчинтіивх та „дасзвецрчцшбшопгрооявиєдикноонгфоліктіустодте
но суперечний характер їхніх "-"Ч1- - економічних інтересів' IчIи "И"І'П"ІІ'Ч"Л"Л"і'ікшпицпгиґл"иг"пииишлШ"Ш"чІІ"ОІ-ШГІ то 'його і від вирішений іс - аТотноіо кошрпкту
справи джерелом совєтського сламн схопленими у 14-т- и точ маибугшстьсвіга що охоплює
ІіМчіПіСргіЯппЛТІЗїМуілгпС піШіпупкаиИмПЯу СгОо-К- ІВ 1 'ПчИКПілНіПіЛ(иЄПішІ1П иіV:дилМ(-кСшИіі-ТТЄіШЙ ППЯіКл ЦЗШ ріДИИИ Краіі
І 10
і
1 і і
1
_- -
I _- - _ - _ _ _
пічок та бажання закотити тпці до 2 сьпової І Українська думка )
ДІТИ ЛЮБЛЯТЬ ЧИТАТИ
ВСІХ
рину
ДІУ І 19 Кеппс(1 ЬІ Уіпінрсу Сапасіа
Закликають ґотвальда до
виселеннп українців
І Іаида м ше п і захід шісупена
впкі кр писі кою народу мені
кає на Пряипвшині Це ма іпн
клаптик укрішсі ічої нсм п в
формі вулкою і рику
що притикає з півночі іо
ківщипи з шв нш до сюваці
АЛІСРИЦІ
иерс Ваш наидоро-іціі- іі
КІСК1)"
зсм на яі меті 'Іорої
41
24 —
Н П
Мш кс
—
і і
1 і
— —
у
кої її і її і
З
до І онської
пи оі Ікзарлаті елі
діючих
Ювілейним для
XII- - —
Май
аж до Гірпраду і до(І репдніо
зем п у пкиіжжя пр
Татрів Українське пасе іешія Роркіоп
тої території ка і
юінцьку Осі яком Ьіокенеп
Єпископату єАрран (місто)
місло Пряппв положене на ме Робіни Ман
жі ікрашської етнографічної
території над річкою Торчею
Прянпвському єпископові під
лягають тепер усі українці гре
ко католики в цілій Чехос
ловаччині Це одинока греко
католицька дієцезія під тепе
рішню пору по тамтой бік за
лізної зас іони яка з
ми труднощами обертову є
вірних греко като інків в Че
хословаччиш
мс"
1919 Число
МІЙ
ОЦШІОКПІІ ЛШІЧИНГІ ЖУРНАЛ
ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ДІТСП
КАП 41
І'ршітс
скірб діпі
Ще пшлпь
ОЛ адресу:
Мап
пінка
Лем
має
Слііуючі жертви
писі Канцелярії
Сере о від
Дар Сії
Отнп
ся ріки
Сипи Ґрнфюп
визнає греко Аіпоіпнк Саск
віру греко
католицькою
с(в
великії
Роблин
Калдер Саск
Врокстон Саск
Петлюра Ман
Мих)
$14 45
10 76
40
20
50
36
36 80
731
27 76
26 95
05
30
жертводавцям склада
ємо сердечну подяку
СНАНСЕКУ
235 Зсоїіа Мап
ліс там що уряд сміє
далі ієруватн ук
кампанії "аиюнал'стів під і ЛЛ іпмм„т„„пп „пЛл„ ' охороною греко католицької
-п--сипуд иуіи і 1 1 ч V г і Празі епд посте церкви і мусить цщ
посняііпіі три комуністичною ре "і "
Серцю1 'пнч нрерої жиму ієга іьиу рапіцпіч
II поооїо1 Сіпііним і ісіям реп ОСТ 010 іреко пер ііоінл
іншою маніфестацією1 чтпси в
у на цілі пкві
був
явиш
на не
лшл
про
ІІС
поруч
з
му
громадянськими
Ні
дерлеаві
стоять
не
оу
є
міжнароднього
і
можуть
а
4- -І залежить
1281
Всім
ЧСР
і реко аіо ішилш
іфншшіцшм о- -
іаци Никористонуючн педів також піша кочушсїимни щ:
що і"п процес ироіп ре ЧСР центральний
віт ііогі като кою орган партії
1"
по
ми
про
тої
довело
Птзі о іучкп кому
комсомоіу
звернувся
чі і-- 1 з к ПІКОМ
20
її
Ваші
передплат'
її
до
вплинули
нірочій
Мія
До піші
пчо
і
4
8
9
ВІ5НОР5
Уіпшре£
не
то діяльність
Рашськпх о
пи стверм-ііі- шиі тн іу и " вирішити
)Ь
у
--- -
і
о
пі
сі
не
їх
оі
та
пі ЧССІ кого гд( іііііч її Празі 'Мит Фроп ніеіи примусоїшмн масовими
і ряду пересе іепиями иолигоднли вже
об він ' не не одні "проблеми Тому слід
юієруїпв щоб у корюнач очікувані в недалекій маиоут
ЧСР гоювпо в Счі шш Сю носгі іірнмшеїшя такого боль
віччшп жіпи ппізапекпіпі во'"-В"Чьког-
о метоіу також до
ропі нової демократи бо гої невеликої віткн украшсі ко
українські мешканці Пряипв 'о населення що живе від ш
шини де н як тпьки можііь'к'ь і ПряшівщиіШ
помагають украшсьі им націона ("І'- - „ _
л
00і"——
оР НАТІОН1- -
сґ5
йда£&5Д5'5£''ЦУ 'Л
травня
ПРИЯТЕЛЬ"
Єпископської Канцелярії
Середнього Екзархату
V 'їК_ о йЗа " ьу ІВИ "
_ оа -
17
16
13
5Гі
от
до
УіО
—
гшПагШвШ--о— ' їй Ш МВ НК"М1"Ї"мЛо
Н№СШША№
1г-- : Л- -
ВАШІ ДІТИ УРОДЖЕНІ ЗАІ РАНИЦЕЮ ТЕПЕР
МАЮТЬ ПРАВО ДО РОДИННИХ ДОПОМОІ
Іт ОМЕУЕАК 1
Тепер наші діти донше не потреб) міті чекати три роки
щоб дістати добродійстно Родинної Допомога Тепер
попи потреб) ють кити н К ш їді тш ки один рис
Коти маєте її сиоїЛ опіці діігнну
дістаєте родинної допомоги )ле яка
іку тепер
ПРИЇХАЛА ДО КАНАДИ РІК АЬО БІЛЬШЕ ТОМУ
ЖИЛ З ТОГО ЧАСУ В КАНАДІ
МАЄі МЕНШЕ ЯК 16 РОКІВ ЖИТТЯ
ІНШИМ СПОСОЬОМ ПІДХОЖА
тоді ии повніші пемйно дістати рессір іційиу форму іп роашпіу
дономої її іпшом) ноштопому уряді — ііііііоншітії її — і застати
зараз на адрес) що ь іп тім (формулярі
Ви повниш зробиш цс пиши коди ии мої лн пьтюшти імп тої
дитини її даппішім поданні за родинною допомогою
І ви поиніші цс зробити псгійпо бо ішплита родинної допомога
може иоптися за місяць під Чіісу одсрі ніші иашою реєстрацій
пою ІІОДЗІПІП