Ukrainski Visti, December 08, 1942

              8 грудня 1942 — Число 49
ГОСПОДАРСЬКІ СПРАВИ
Л0ЄННЯ ДОМАШНІХ
Вода є важним і конечним
складником звіринного корму
бо майже половина маси тіла
звіряти складається з води
Тому звірята потребують так
само пити воду як їсти суху
пашу Деякі господарі дума-
ють що зимою звірята потре-
бують пити менше води як у
літі тому поять худобу нераз
лиш раз на добу та деякі на-
віть не дають худобі напитися
води до схочу
Що таке поступовання є хиб
не н веде до втрати користей
з худоби показують ось такі
висліди строго-научни- х дослі-
дів: '
На" добу потребує випити
середньо:
кінь 20 до ЗО літрів води
Корова ЗО до 50 літрів води
вівця 1% до 3 літри води
Досвіди показують що нзії
ліпше визискують звірята спо
житу пашу коли мають змо-
гу Нити воду кожного часу
скільки разів самі її захочуть
Це особливо добре впливає на
молочність коров Юму в
стаіінях поступових фармерів
можна подибати водопроводи
проведені здовж жолубів і так
уладжеш що самі звірята мо
жуть пити воду коли і скільки
разів захочуть У таких стан
ня можна переконатися що
звірята пють воду зчаста кіль
ка а навіть кільканадцять разів
на день
З того виходить що замало
є поїти звірята зимою лиш два
рази на день бо цс шкідливе
для доброго' й докладного
стравлення спожитої паші Вла
сне господар повинен уживати
заходів щоб звірята стравлю
вали значить визискували як
найдокладніше спожиту пашу у
Отже треба зимою поїти ко
нечно бодай 3 рази на добу і
не жалувати води нехай зві
ря н'апється скільки йому тре ба' -
Вода до поєння мусить бути
якнайчистіша а теплота її не
сміє бути нижча як 40 до 50
степенів Тепліша вода розні
жнює розделікатнює кормо
вий провід звірят ослаблює
силу перетравлювання паш та
спричинює нахил до недуг
шлунка
З другого боку захолодна
або ще гірше — зимна вода ду
же шкідлива для звірят осо
бливо коли звіря пє студену
воду після наїдження В шлун
ку є теплота Коли наїджеце
набється
пагло остуджується ного шлу
нок і не буде правильно пере-
травлювати спожитої паші
Поєння зимною водою молоч-
них коров наглядно зменшує їх
молочність
дідів і привів їх до себе на
иодвіря
А його дружина як це поба-
чила стала як укопана — Що
це він виробляє? — подумала
А стражник легенько отворнв
двері тихенько підійшов до
неї й каже: — Оце ті всі вбогі
що їх1 ти мені привести
Накорми їх в імя Христа ку-
са
Однак заледво вспів пові-
сити на кілок плащ як знов
почув у собі ту питому лег-
кість тачпевність себе І при-
ступає він до вікна й бачить
велику товпу жебраків Да те-
пер це все видається йому не
зрозумілим Що більше' навіть
починає його сердити
— Що це за збіговище? —
питає у
— Як то що за збіговище?—
відповідає' злосливо жінка
Таж Це ті самі бідаки' яких ти
привів і казав мені їх накор-
мити Так корми їх(вони чека-
ють
' — Я маю цю голоту корми
ти? Буками! Буками і нагай- -
камн'і Зараз мені їх розігнати
І бігав стоажник по хаті як
шалений Сіпав себе за волос-
ся йсам не знав' що має роби-
ти А вкінці 'розжалоблений
звернувся до своєї жінки:
— Слухай дружино звяжи
мене або роби зі мною що хо-
чеш Чую що нароблю нині
стільки дурниць що опісля й
за цілий рікне вспію того
всього "направити л Та жінка видить що з її
чоловіком щось недобре дієть
сяГТому веліла йому зараз по
V Ліг £'ЗС
ЗВІРЯТ У ЗИМІ
Зі сказаного виходить що
нерозумно є гнати зимою зві
рята особливо молочні коро-
ви до рік і потоків де' вони
пють зимну воду з полонок
Також шкідливо для звірят да
вати їм багато теплої води
заправленої дрібкою ґрнсу
ма'кухів помий та ще й присо-
леної Тоді звірята зваблені
посиланою заправою випива-
ють надмір води понад свою
дійсну прнродню потребу Над
мір випитої води та ще и те-
плої води розполікує розвод-ню- є
в шлунку звірят травлячі
соки Перепоюване звіря зле
перетравлює спожиту корму а
по деякім часі хорує на шлу-
нок Як часто в нас видно зи
мою суху як кістяки але з ви
дутими мов бальони животами
худобу Виходить що навіть
ирн лоєнню звірят треба вва- -
катн щоо не спричинювати
ним злого стравлювання спо- житої паші та ще й піжиих
шлункових хоріб Отже напу- вайте зимою худобу в зимі
водою яка простояла в стай-
ні у бочці бодай піп годиґін
щоо не оула за зимна
ПАШНІ ТРАВИ ПАСОВИЩА
В західніх "провінціях дасть
ся відчувати 'брак добрих па-
совищ Добрих природніх на
синиш лишилося мало а про
управлювані пасовища1 західне
фермерство маючи запрятані
руки інтензивною збіжевою
господаркою не стало ше се
ріозно думати Приходить од-
нак час що західне фермер
ство буде перте силою самих
обставин до радикальних змін
способах господарки Ті об-
ставини вже тепер змушують
велике число збіжевих фарме
рів у західніх провінціях обме-
жувати свою продукцію збіж-
жя й оглядатися за чимсь біл-ш- е
поплатним або радше мен-
ше втратним Тому щораз
більше число фармерів у захід
ніх провінціях звертається до
мішаної господарки і стараєть
ся збільшити число домашньо-
го скоту на фармі Тут одначе
кожний фармер стрічається
відразу з питанням постачання
для збільшеного числа худоби
потрібної паші й пасовища
Де немає досить природньо-г- о
пасовища а це відноситься
до 80 процент фармерів у за-
хідніх провінціях там одино- -
і'іімііл іншії її іиниошці! А''
худоби є через сіяння пашнпх
трав і пастівних рослин і через
запроваджування управлюва-іііі- х
пасовищ
На пасовище для худоби мо- -
ложитися до ліжка Помогла
розібратися накрила напоїла
гарячим чаєм обтулила поду-
шками й поручила трішки про
спатись Сама ж пішла до пе-
редпокою де висів плащ щоб
перетрусити кишені Ану може
знайдеться хоч пару сотиків з
того нещасного ярмаркування
В одній кишені знайшла по-рож- ну
калитку однак грошей
не було заглянула до другої
кишені й витягнула якийсь за-товщен- ий
папір
Здивована розгорнула його і
лиш скрикнула: — От воно які
То мій чоловік ось на яку до-
рогу пустився сумління носить
при собі! А ти дивишся та й
Не знаєш звідки біда От чому
не було моїх пакунків!
І задумалась запопадна дру-
жина Задумалась куди би то
відпустити оцю совість Ко
го б то можна нею строїти
або хоч допровадити до цілко
ВИТОЇ руїни паренім Іірппшла
їй думка що найліпший зро
бить з неї вжиток як шшле II
Жидові Шмулеві Брозькому
Нехай він нею журиться
І взяла вона коверту всуну
ла до неї совість заклеїла на-
писала адресу й зараз вкинула
у поштову скриньку
А коли вернулася додому
тоді 1 врадувана сказала до
свого чоловіка Ну тепер уже
можеш сміло йти на ярмарок
В той спосіб скиталася бідна
совість по Всьому Божому сві-
ту і переходила через тисячі
людських рук Однакніхто не
хотів пригорнути" оту сироти- -
звіря зимної води то!км_ способом постачення по- -
веліла
'?'{?!? --
'
жна сіяти такі пашщ трави як
західній житннк (вестерн рай-ґрес- )
мітлиця (бром грес) і
пеоийшшя (крестед 'гвіт) їх
можна сіяти або поособно або
змішані або в мішанці з ози-
мим житом або з люцерною
Озиме жито дає знамените па
совище вчасно весною й її із
ною осінню відповідно до ча-
су сіяння Так само добре па
совище дають посіяні на пашу
овес ячмінь і пшениця як їх
сіяти в двотижневих або й у
тритижневих відступах зміша-
ні чи осібно Засіваючи таке
збіжевс пасовище треба висі-
вати око'ло три бушлі збіжжя
на акер пасовища
При заготівлі паші для худо
би фармері в західніх провін-
ціях повинні так само посвяти-
ти більше уваги як досі упра-
ві таких паїшшх метеликува-
тих трав як люцерна іі коню-
шина Особливо повинні фар-
мері поселені в північних сто-
ронах західніх провінцій звер-
нути більше уваги на управу
люцерни Люцерна не лиш по-
стачає знаменитої паші але
до того надається знаменито
до справлюваиня вбогої пів-
нічної ріллі збагпчуюючн її до-
рогоцінним азотом Тому аль-фаль- фа
повніша зачатії віді-
гравати далеко більшу ролю
як досі в плямуванні плодо-
зміну в центральних і північ-
них сторонах степових провін-
цій
ПОТРЕБА ВАПНА В КОРМІ ДЛЯ
СВИНЕЙ
Професор Мскіон з господар
ського відділу саскачевапсько- -
го університету звертає увагу
годівців свинеп па корисні висл-
іди-осягані через додавання
звичайного вапняку (лайм
стовн) до корму поросних
льох В саскачеванськім уні-
верситеті переведено досліди:
додавано до корму поросних
свиней патрохи перемеленого
або потовченого вапняку Ті
досліди показали що в порів-
няння з другими поросними
льохами які не діставали до
датку вапняку до корму льо
хи дістаючи потрохи вапняку
приводили поросята що були
пересічно тяжчі и відзначали-
ся більшою життєвою силою
Вапняку дістати легко тому
що він дуже розпопсіоднепии
Цс звичайніш камінь з якого
випалюють вашіо'Він дуже де
шевий або радше сказати б у
місцевостях де находиться не
представляє ніякої вар гости
Кожний годівель свиней може
легко дістати брилу вапняку її
час до часу топкій по і ромі та
додавати до корму поросних
льох
ну кожним думав як ои п
лиш збуїпся і хоч би підсту
пом сіарявся один друї ому п
підкинути --
І нарешті" сприкрилося иеща
спій таке безпритульне жиїтя
Все мандрувати ніде прикло-
нитися все життя пробувати
на ласці в чужих Гніде не знай
ти собі пристановища — стра
шна це доля І тому то дове-
дена до одчаю совість занесла
свою скаргу молитву до свого
останнього посідача якогось
міщанина: — Змилуйтеся наді
мною — жалілась — Защо ви
так знущаєтсь наді мною? Що
за кривду я вам зробила що
так мною помітуєте?
А міщанин тоді й собі: —
А що ж ми маємо з тобою ро-
бити моя пані коли ти тепер
на ніщо не можеш придатися
Хто" тебе потребує? От кло-
піт на чисту голову з тобою
Що ж я тобі пораджу?
Та совість уже не потребу-
вала його ради Вона вже рі-
шилася Ішло лиш про" те щоб
міщанин виповнив н оажання_
— От що маєте зі мною зро"
бити — просила — Знайдіть
маленьку дитину отворіть у
неї серце і вложіть мене туди
а буду вам вдячна повіки Ду-
маю що там уже не заведуся
Ануж невинне немовлятко при
тулить мене до себе н виховає
і побільшить мене в міру як
буде рости О я певна що то-
ді як піде між люди не буде
мене стидатися
Міщанин послухав останньої
просьби нещасної совісти
Знайшов мале дитя отворив
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
ВИДУШУВННЯ БУРЯНІВ
ДРУГИМИ ПОСІВАМИ
Бурянії і шкідні зела дуже
занечнетили управну землю в
трьбх західніх провінціях а
головно в Манітобі і східньому
Саскачевані Шкоди які захід
не фармерство поносить через
занечнщення землі оурянами и
зелами обраховуються на мі- -
люни долярів річно У бороть
бі з бурянами посмугуються
способами відповідно до об- -
ставин До таких способів на-
лежить видушування бурянів
і шкідливих зел при помочі
пізного посіву вівса й ячменю
на зелену пашу сіяння озимо-
го жита й управлення стручко-
вих рослин передовсім білої
конюшини -- й люцерни Західні
фармері новині звернути го-
ловно увагу на управу білої ко
нюшини люцерни які не лиш
помагають видушувати буря
нії и зела але и одночасно
справляють землю через збага
чування н дуже потрібним
і цінним азотом який ті струч
кові рослини черпають прямо
з повітря чого не можуть до
конати другі рослини або збіж
жя
СІЯННЯ ТРАВ НІД ЗИМУ
Головною трудністю з сіян-
ням трав у сухих стропах сте-
пових провінцій є брак потріб
ної вогкосіи щоб скільчнти
насіння й дати траві змогу під
хотітися і вкрити землю Щоб
боротії ту трудність належить
ся сіяти трапи н пашні стручко
ві ростипи (легумн) пізно ІЗ
осспи або дуже рано на весні
Досвід навчив що осіннє сіян-
ня трав є більш успішне як
весняне В осеїні належиться
трави сіяти при кіпці жовтня
або в пеших днях листопада
Так посіяна трапа використає
весною вогкісіь зі стопленого
снігу її зискає яких три тижні
часу в порівпаніпо з травою
посіяною на весні Вона ско-
ро вкриє землю використає
вповні весняні дощі й опісля
дає собі раду з посухою
Обмеження виробу обуви
Рада Цін в Оттаві видала
розпорядження яким обмежи-
ла ріжнороДпісіь обуви щодо
форми краски і викінчення
шкіри Причіпати корточки зі
цінами заборонено Також не
можна бити печаток на чере-
виках якими можна б відріж-нит- и
фірм)' хіба що таку пе-
чатку можна вибити за одним
відтиском Цс на те щоб ща-
дити час працю й матеріят
ЗРІСТ ТОРОНТА
Перепис населення в 1941
році виказав що Торонто з
передмістями мало 909028 на-
селення з того саме місто
667457 а 12 муніципаіів 240-47- 1
душ
У 1931 році Торонто з муні-цппалам- н
мало 818348 насе-
лення
ПОЖИВА И ОДІЖ ПРИ-
БУЛИ ДО ГОНҐ КОНҐУ
Делегат Міжнародпього Чер
ноного Хрссіа в Гоні' Коигу
повідомив що туди прибуло
1000 тон харчів одіжі її ліків
для полонених Бриіійців і Ка-иадійц- ів
Матеріяли вислала
Англія і домініі
БОБРИ ЯК ІНЖИНІРИ
Ппаиьовиті бобон мають
славу знаменитих водних інжи
нірів що кладуть гати н оу-дую- ть
греблі для піднесення і
управильнювання рівня води
на озерах і річках Уряд Злуче-
них Держав користає з тієї
працьовитості! й інжинірсько-г- о
хисту -- бобрів і вживає те
пер ооорів у сиоїх рмпил під-
приємствах копструовання во-
ди наводнювання заліснюван-н- я
іі повертання великих про-
сторів висушених пустарів у
зелені гаї її родючі сіножати
та пасовища В стейтах Айда-г- о
Аргон Вашингтон Ютаг
Вайомінґ і деяких других уряд
Злучених Держав пильнує і
надзирає сотки кольоній бо
брів які виконують різні водя-
ні роботи при яких треба би
затруднювати стало цілу армію
робітників
його серце й заховав у ньому
совість І росте мале дитя і ро-
сте в ньому совість
А як стане та мала дитина
великим чоловіком і буде мати
велику совість тоді зникнуть
із землі всі неправоті і зло-
чини бо тоді совість не буде
вже нікого боятися бо буде
всіма правити й володіти
Новинки
ВАЖНЕ ДЛЯ ФАРМЕРІВ
ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ
ФАРМЕРСЬКОЇ МАШИНЕРІЇ
Тепер коли вже певним є
що уряд обмежить виріб фар
МерСького знаряддя й машине
рії в 1943 році фармері мають
до вибору або купувати ужи-
вану машинерію або шанувати
ту машинерію що вони мають
Уживаної машинерії тепер
мало є на продаж отже шану-
вання збереження власної ма-
шинерії — це одинокий вихід
для фармерів
Одною з найважніших справ
— це забезпечити машинерію
й інші фармерські знарядн пе-
ред дощем снігом болотом
і т п Більшість фармерів має
місце на переховання машине-
рії Іде тільки про те щоб
вони зберігали машинерію під
дахом Крім того тепер зимо-
вою порою коли трохи біль
шс вільного часу треба пере-
глянути все — трактор плуг
борони молотільшо грабарку
жниварку і приглянутись чи
не бракує де якої частини чи
всі частини є в добрім стані
Як чого бракує — дістаньте й
заложіть
Подбайте також про тс щоб
усе знаряддя і вся машинерія
були пасмаровані шміром і
оливою
Кожний продавець фармер-сько- і
машинерії у вашім мі
стечку дасть вам пораду як
найліпше зберегти машинерію
й довести її до доброго стану
на слідуючу весну
Подумайте над цим Подбай
тс про те що як прийде ьесна
щоб ви були готові зі своєю
машинерією починати працю
на полі
Як Тим Бак звіяв перед
поліцією
"Бувший" секретар комуні-
стичної партії в Канаді Тим
Бак навідався у своїй інспек-
ційній поїздці до Алберти і
в Калґарах оповів свою приго-
ду з поліцією коли укривався
перед владою
В липні минулого року Бак
переходив у Торонті вулицею
црпри двох детективів кана- -
діиської державної поліції що
саме арештувала Дж Салц-берг- а
видного комуністичного
провідника Бак знайшовся
20 кроків від того товариства
Салцбсрґ завважив його н ви-
тягнув руку до одного з детек
тивів ніби пробуючи втікати
Це на те щоб усю увагу детек-
тивів звернути на себе і так
дати змогу Бакові втечи Бак
зрозумів витягнув хустинку до
носа і звіяв непізнаний полі-
цією
Іншим разом коли Бак жив
у Моптреалі одного разу він
стояв на розі двох вулиць На-
раз над'їхало авто з трьома
державними поліцаями і зупи-
нилося коло Бака Однії полі-
цаї! вийшов з авга і спитав
Бака куди дорога до якогось
буднику Бак відповів чемно
нони від'їхали а він довго про-
холоджувався після такої при-
годи
Одного разу в Торонті на ву
лиці пізнав Бака газетяр і
йшов за ним кілька блоків
Потім сказав Бакові що не
повідомив поліції бо не хотів
йому шкодити
В лютім цього року Бак
брав участь у тридневній кон
ференції комуністичної партії
в оттавськім готелі Тоді пар-
тія видала маніфест і заяву до
преси
Як виходить зі слів Бака то
він не багато собі робив з уря
дового варанту
Німецькі полонені далі
в кайданах
Сім- - тижнів тому канадійські
власти закували в кайдани кіль
канадцять сот німецьких поло-
нених відплачуючись за тс
що Німці закували таке число
канадінських полонених з то-
го часу ніщо не змінилося й
полонені тут і там у кайданах
далі Були заходи щоб по-
кінчити з тою нестерпною си-
туацією але нічого з цього не
вийшло Тепер говорять в-От-т- аві
що уряд знову застанов-
ляється над увільненням поло-
нених з кайдан
В англійськім парляменті чо
тири посли з консервативної
і робітничої партії звернулися
до уряду щоб він звільнив за-
кованих німецьких полонених
►♦+♦♦ ++++++++++
з Канади
Скасували їзду басами
в Саскачевані
За згодою провінціоиальної
влади канадійська компанія
Ґрейгавнд Лайне скасувала їз-
ду басами на таких лініях у
Саскачевані: З Ріджайни до манітобської
границі через Індіяп Гед Му-сомн- н
і Флемінґ
З йорктону до Саскатуну че
рез гостинець ч 14
З Саскатуну до Прнпс Ал-бер- т
через Рос терн З Саскатуну до албертійсько
го гостинця через гостинець
ч 5
Компанія Ґрейгавнд буде об
слугувати далі на лінії між
Норт Бетелфорд і Саскатуном
20 КОРАБЛІВ ПРОПАЛО НА
ВОДАХ СВ ЛАВРЕНТІЯ
ЦЬОГО ЛІТА
Міністер морських справ Еп-ґу- с
Мекдоналд сказав минуло-
го тижня що цього літа воро-
жі субмарини затопили 14 ко-
раблів в околиці морської ба-
зи Ґссл і 6 у пролнві Кебот а в
иролпні коло острова Бел ра- зом 20 кораблів на ріці і в
заливі св Лаврептія
Міністер сказав що ворожі
субмарини маюіь змогу виса-
джувати людей па канадііі-ські- м
побережжю у відлюдних
місцях як то робили у Злуче-
них Державах
ІВАН: "Що ти маєш на
сторона
Албертійське законодавство
про довги перед судом
у Лондоні
Перед найвищим апеляцій-
ним судом імперії перед суден
ським комітетом приві кавн-си- л
у Лондоні відбувається те
пер розправа над відкликом ал
бертійського уряду в справі за
кона про полагодження довгій
то зв Аджостмепт Акту
Той закон найвищий суд Ка-
нади визнав неконституційним
отже неважним і від рішення
суду в Оттаві албертійськнй
уряд вніс відклик до Лондону
Розправа ведеться два тижні
і скоро буде покінчена На роз
праві зарепрезентований албер
тійськнй департамент атторні
дженерала а по противній сто
ропі банки морґеджові компа-
нії іі департамент атторні дже-
нерала Канади
Муніципальні вибори в Алберті
Провіпціональний допе'рта-мен- т
муніципальних справ в
Едмонтоні оповістив що вибо-
ри в муніципальних днетрик-та- х
відбудуться в останню су-
боту в місяці лютім Номінації
будуть тиждень перед вибори
ми Однак на муніці-пал- у
містечка або села дата
виборів може бути змінена
В Албер гі є 133 муніципаль-
них лист рик гів сіл і 52
МИРОСЛАВ ГАВРИЛЮК
СТАВ ЛЕТУНОМ-ОФІЦЕРО- М
Між десятьма иовоімспова-ним- н
офіцерами-легунам- н з
Саскачсвану є Мирослав Гав-
рі! люк з Ні павші
вже пон готов
лений на слідуючий
рік тепер Кок-ша- т
показав мені
увазі Коли кажеш що ти приго
В 1943 РОЦІ ФАБРИКАНТАМ МАШИНЕРІЇ
БУДЕ ДОЗВОЛЕНО ВИРОБИТИ ТІЛЬКИ
ОДНУ МАШИНУ НА КОЖНИХ ЧОТИРИ ЯКІ
ВОНИ ВИРОБИЛИ В 1940 РОЦІ ТОМУ
БУДЬТЕ ЗАЗДАЛЕГІДЬ ПРИГОТОВАНІ!
--Ші її Ч і і іГя
ЩЛГ Т—пЧ як!"
3
тований на слідуючий рік?"
ВАСИЛЬ: "Якраз іеі Я послухав порад у Програмі Збережен-
ня Фарчсрсіьої Машинерії Кокшата пріпіодячи
спою машинерію до доброю стану їм слідуючий
рік тепер я можу запряітп її й гайда!"
ІВАН: "Воно виглядає на багато непотрібної роботи в цей
час? І пощо того?"
ВАСИЛЬ "Та де ні вдійсіюсіп л пршюнаи яку юдину
час до масу' Ллє при обмеженню машинерії і з бра-
ку робітника що буде м слідуючім році а обчислим
що здорошій простії рочм каже напрашітп спою
машинерію поки ще можім дісгагн частіш Поііір
мені! ІІ не буду жріітіісіі машинерією слідуючої
іісснп"
Розумні фармері які сіошії перед дійспісію то фа-
брикати машинерії зможуть ішробіїїп лиш 2Ь% і продукції н
1940 році 1 що уряд обмежить усю фермерську машинерію
прніотончиклься до пастуиного року п той спосіб то при-кодя- ть
спою машинерію до першої кляси стану якраз тепер
Збереження фармерсіьої машинерії є конечне якщо фар
мері мають ир'одуквати більше при меншій кількості! ро-
бітними
Програма Кокшата для Збереження чХірчерської Маши-
нерії показує вам як забезпечити 'великий вклад у знаряддя
й машинерію показує вам як з дійсними частинами
Кокшата фарбою шміром оливою й цільними годинами ви
можете привести своє знаряддя до А-- 1 стану на довгий час
В цій справі їж знайдете приятеля н особі місцевого
Уповажненого Продавця Кокшата Памятайте то йою робота
— помогти вам порадою й слугою Побачте його негайно
дістаньте подробиці Програми для Збереження Фермерського
наряддя Кокшата плянйте на 1943 рік тепер! Спитайте
його за новою книжкою яка подає точки на які треба звер-
нути вагу при напрані ваших машин
ТНІ5 ВООКЦТ 5НО№ Шщі
НОЧУ УОІ САН овг ІрвиіЗн Ш&
ЯЕАОУ РОК 1943 ЩШи НОЧІ НОЮ УОІІ І[~ГТТш
СМ 5АУЕ ТІМЕ ІҐК'шШ
СКОР А№ МО№У ~1]РК~ і МІ
шЩси с к б ні ц іт~ р'1а ш
еоавнот пош оцте имлю
МОМГМАІ ооь
Дет
внесок
144 мі-
стечок
ЇМПН5ГАШ ЛНМКО МОІНА
ІАЖАТООН САІСАЯУ ЕОМОНТОН
еоаанип по мамлме имітео
їло НІ