Ukrainski Visti, September 16, 1941

              16 вересня 1941 — Число 37
НА ГОСПОДАРСЬКІ ТШИ
НАУКА ВІДКРИВАЄ НОВІ
ФАКТИ
Чи ви знали що люцерна неї
дасть насіння наколи в часі
цвіту ночі були теплі та що
теплі ночі спричинюють опа-
дання цвіту з цієї рослини?
Чи ви коли спостерегали що
дрібне насіня кукурудзи дає
такі самі добрі рослини як і
насіння велике за теплої пого-
ди але як весна холодна тоді
великі зерна дають ліпші рос-
лини?
Фармері з довгим досвідом
та вчені дослідники приходять
до певних переконань щодо
поводження рослин за ріжних
умовнн Добре відомо що
ріжні рослини ростуть ліпше
на тих ґрунтах які ліпше від-
повідають потребам тих рос-
лин Ми всі добре знаємо що
кукурудза ліпше росте за теп-
лої погоди але такі рослини
як капуста каляфіори та сала-
та дають ліпші висліди в по-
міркованих а навіть у зимних
умовинах Пшениця ліпше на
дається для тих околиць де
дощу меншевипадає а далі на
півночі де дощу більше ліп- -
ше сіяти овес та ячмінь бо
пшениця має загабато крох-
малю
Всі ці загальні факти вже
більш-мен- ш добре знані Та
наука має ще дослідити подро
бицГ росту ріжних рослин у
ріжних умовинах Такі дослі-
ди тепер переводять при Уні-
верситеті Висконсину (Меди-со- н Вис) і вже оголошено де-
які висліди Наприклад чер-
вона конюшина росте значно
скорше й рослини будуть ви-
щі та будуть мати більше цві-
ту як літо холодне а дні дов-
гі З іншого боку буркун ро-
сте й цвіте багато ліпше за
теплого літа Наколи бара-
болю посаджено велику за
теплого літа вона дасть великі
кущі й добрий видаток' та ко
ли літо було холодне не ро
бить ріжниці 'чи бараболю са-- 1
дили велику чи дрюну звер- -
ніть увагу що бараболя й ку-
курудза мають цілком проти-
лежні вимоги щодо погоди чи
власне насіння цих рослин
поводиться відмінно за одна-
кових умовин Буряки та са-лє- ра за холодного літа майже
не ростуть у корінь а йдуть в
насіння: Шпината йде в насін
ня коли дні довгі а цим пояс
нюють той факт що шпината
ліпше росте на весні та в осе-н- и
Горох потребує холодно!
погоди для доброго росту а
тому рано посіяний дає ліпші
видатки ніж пізвий
Ріжні рослини по ріжному
ставляться до довжини дня
При цім не треба забувати й
того (Ьакту шо ріжні сортиігато
тієї самої рослини можуть ма- -
ти відмінні вимоги щодо умо-- 1
стерігають що один сорт пшЄ'
НИЦІ ДОбре рОСТе В ЯКІЙСЬ ОКО'
лиці а коли його посіяти в
задоволнти у найбільшій
мірі бо тільки тоді можна ді-
стати найбільший видаток
ПЛЕКАННЯ НАСІННЯ МІШАНЦІВ
Чотири роки тому плекання
насіння мішанців було майже
виключно в стадії дослідів Та
від того часу значно пошири-
лася площа під засівами мі-
шанців кукурудзи бо контро-
льоване запилення виявило ве-
лику перевагу над вільним за-
паленням і дало можливість
плекати мішанці мов би на
замовлення
До того часу насіння мішан-
ців привозили зі Злучених
Держав Та в роках 1937-3- 9
кілька продуцентів у південно
західнім Онтеріо розпочали
продукувати таке саме насіння
й від того часу вже осягли
поважних успіхів Насіння
для початку вони дістали від і
університету в Висконсин і
вперше тут випродукували на-
сіння мішанців з комерційною
метою звичайно під доглядом
Канадійського Товариства Про
дуцентів Насіння
На весні року 1940 універси- -
тет у Висконсині перестав про
давати насіння мішанців поза
той стейт Щоб надалі забез-
печити для комерційних про-
дуцентів у Канаді можливість
діставати первісний матеріял
для плекання насіння мішанців
Домініяльна Експериментальна
Фарма в Оттаві розпочала пра
цю в цім напрямку Спільно з
цією Центральною Фармою
працює також Експерименталь
на Фарма в Герров Онтаріо
Було намічено таку програ-
му праці:
1 Утримання і розмноження
виплеканих чистих ліній
2 Штучне схрещування чи-
стих ліній 3' Розподіл схрещених чи-
стих ліній між продуцентами
мішаного насіння пля прода-
жу
Тепер працюють лиш над ти
ми чистими лініями кукуру- -
стейту Вискансин але на май-
бутнє намічено цю програму
значно поширити пристосував
ши її виміг Канади
ЯК ХОРОНИТИ ІНДИКІВ
ПЕРЕД ВОВКАМИ
В малозаселених
Канади де на полях
є багато гайків осики та вер-
би степові вовки (койот) є
дійсною загрозою для індиків
особливо під кінець літа та
осени Багато фармерів ціл-
ком перестали плекати індиків
бо вовки винищували їх заба- -
Охоронити індиків перед
вовками можна в такий спо
мазують нафтою але так щоб
сама нафта не дісталась на
скіру Запах нафти відганяє
вий росту Фармері часто спосіо: кінці пер на крилах на- -
ін- -
їх
іній він добре не-родит- ь Рос- - вовків Намазування треба
лини так як і люди — мають повторювати кожних два тиж
свої власні вимоги для нор- - ні бо за цей час нафта тра-мально- го
розвитку тому тоїтить свій запах і вовки знов
й треба пізнати ті вимоги та можуть забивати птахів
ДЕЩО ПРО ПРОДАВАННЯ
НАСІННЯ ТРАВ
Не всі фармері знають що
насіння трав треба продавати
на основі дотримання всіх ви-
мог Домініяльного Акту про
Насіння який робить чимало
обмежень Перш усього на-
сіння мусить бути доброї яко-ст- и
н відповідати ґреіідові
вточности За недотримання
цих вимог фармер може бути
притягнений до відповідально-
сті! перед судом У тижневих
звітах Домініяльного Депар-
таменту Хліборобства знахо-
димо часті 'повідомлення про
покарання продавців насіння
наколи вони не дотримали зга-
даних вимог
Для прикладу згадаємо од-
ного фармера з 'Ст Анн де
Прескот у Квебеку на імя Фи-ло- н
Зефірін Недавно він про
дав насіння тимотки яке не
було погрейдоване та не мало
на мішку ярлика (лейбел) і за
це був покараний у суді за- -
ПТГ4ТМОиІШшІ па„тцс мпл„парпцш ігі"л"г-_-
ни
Хто має насіння на продаж
нехай звернеться до свого про
вінціонального Департаменту
Хліборобства за інформація-м- и
нім зачне те насіння про-
давати бо недотримання за-
кону потягає за собою не
тільки неприємности але й
грошеві кари
ПОСТУП ГОРОДНИЦТВА
В АЛБЕРТІ
Др Дж С Шюмейкер профе-
сор городництва в Албертій-ські- м
університеті обрахував
що загальна вартість городи-
ни в Алберті виносить тепер
до пять міліонів долярів річ-
но Майже 15000 акрів засіва-
ють тепер горохом для нор-
мального вжитку та для пре-зервован- ня
на фабриках біля
6000 акрів гороху сіють на
насіння й 2500 акрів поля від-
водять під фасолю Комерцій
не презервовання городини
сильно зросло від року 1934
особливо в околицях Тейбер- -
Барнвел дистрикт Летбридж
Кожного року ті фабрики за
акрів в околицях меди син
Гет де зосереджені теплярні
(грінгавзи) продукують 50%
еспанської цибулі що спожи-
вають у Канаді Крім того в
цім дистрикті сильно пошири- -
лося вирощування динь які
постачають на ближчі й даль
ші міські ринки Комерційне
городництво біля Кал гар й Ед
монтону робить добрий по-
ступ
ЯЧМІНЬ САНАЛТА
Ячмінь Саналта є цілком но
вим сортом який тепер знахо-
диться в стані випробування
але подає велику надію ( що
його будуть радити сіяти На-
зва цього сорту походить з
того факту що його виплекав
др Санфорд в Університеті
Алберти схрещуванням двох
відмінних сортів Один відві-
дувач з Нової Скошії заціка-
вився цим сортом і взяв трохи
насіння з собою В Новій Ско-ші- й
цей ячмінь виказав добрі
дзи які оуло привезено зіКуповують городини з 5000
до
околицях
Західньої
а
ЇЗЯВНЛІЛЛ ЛЛЛЯг ЛЯЯг мг" 'іЛЛЛЛЛЛН' ' 1К''шН
ітгмжяттт&ішшітттаЕ&клїіішшліял&ш ММ III П'ІМІІІ Щ ! 1ІІІМ
нш ИН Здорові регулярно корови дають Н чисте МОЛОКО а молоко що Н ННН зЗддоосєрвнооевгео вібдагактосртовво вцьроагйооні Едмонтонзуадевріждоамнее - НН1
И кожнім Ліпшім Молочнім Продукті Вудленда В И завдяки науковій санітарній і' точній увазі Н И Кожний молочний продукт що Н
В 'ЛУООЬЬАга)" є достойний того щоб зай- - ШШШШШ Ш няти-перш- е місце на вашім столі Шч!ЩшМішшЩШ
УКРАЇНСЬКІ ВІ СТИ Сторона 3
Мужчини ЗО 40 50 літні
Чи вам бракує ЖВАВОСТИ РУХЛИ-ВОСТ- И
ВЕСЕЛОСТИ? — Хочете
відзискати веселість жвавість иі-тадьні- сть?
Попробуйте Озігех Топіс
Табульок Має в собі тоніки стиму- -
лянти устричні елементи —привертає
природню жвавість після віку ЗО 40
або 50 літ Дістаньте собі пробну
пачку лиш за 35с Спробуйте нині
цього помічника здоровля і сили
Продають всі добрі аптики
властивості! й там ного чюба- -
чнв др Л Г Нюмен керівник І
Відділу Полевого Господар-- 1
ства при Центральній Ькспери
ментальній Фармі в Оттаві Др
Нюмен рішив його післати на
ріжні Експериментальні Фар-м- и
в Канаді для дальшого ви-
пробування Отже ячмінь Са- -
иалта знов дістався до Албер-т- и
цього разу на Експеримен- -
тальну Фарму в Лаком
Ячмінь Саналта виявив пал ии[І?йил „ит оолтиппгт '
Лаком Він достигає біля 11
лнів пізніше чим соот Оллі І '
вісім днів пізніше від Нювал „„_ „„:„ „„„„ „„ г а г
21 Вага тисячі зернят сорту
Саналта є значно ліпша ніж
вага інших трьох сортів тут І
згаданих Солома значно міц-
ніша у ячменю ОАС 21 і в
кожнім разі не є гірша як у
сортів Оллі і Нювал
Щодо видатку з акра то яч-
мінь Саналта стояв на першім
місці протягом шестирічного
випробовування бо пересічно
він дав 648 бушлів з акра тоді
як Нювал 597 бушлів а інші
ще менше Саналта дав 54 бу
шлі з акра року 1940 посіяний
по серті після ячменю а на
одній ділянці меншого розмі-
ру аж 83 бушлі з акра Цього
року на Експериментальній
Фармі в Лаком засіяно 100 ак-
рів цим ячменем а один фар-
мер в цій же провінції засіяв
майже 600' акрів ячменем Са-
налта
Саналта є двогранним ячме-
нем Він не надається для бро
варства але добрий для годів-
лі худоби Також є відомости
що цей сорт добрий для ви-
робу яшних крупів (перл бар-
ді)
БИТТЯ ПТАХІВ ДЛЯ РИНКУ
Належне биття та скубання
птахів які призначені для про
дажу на ринку є остільки
звичайною справою що кож-
ний може навчитися за кілька
м-ну-
т Биття птахів для ринку
завжди виконується спеціяль- -
ним ножем яким перерізуєть-
ся кровоносні жили в піднебін
ні та пробивається мозок Це
дає можливість випустити з
птаха всю кров у дуже скорім
часі (птах має бути підвяза-ни- й за ноги а голова тоді бу-
де внизу) й скубання піря йде
дуже легко бо мязи скіои по- -
вільнюються іаме скуоання і
треоа робити зараз по забитті
доки птах ще теплий бо як за
холоне піря буде тяжко з ньо
го скубати і скіра подреться
Дооре обскубаний птах зав- -
сіди дістає ліпший грейд бо
всілякі зовнішні поранення
скіри вважаються за поважний
дефект Навіть найліпше вго-
дований птах не дістанеться до
доброго греиду як не буде
належно забитий та обскуба-
ний Фармер може продати
комусь з сусідів птаха й з від-
рубаною головою але коли
привезе його до міста мусить
все приготовити так як вима-
гає ринок
Футрові шкіри подорожіли
о 50 процент
Головним ринком що регу-
лює ціни футровнх шкір у Ка- -
наді є Монтреал На ліцита-ці- ї
минулого тижня піднеслася
ціна шкірок пересічно на 50
процент а є можливість що
піде в гору ще вище
Червоні й білі лиш подоро
жіли о 50 процент срібні 10
москрети М1НКИ дикі коти 1 т
п о 35 процент
На Біль Крижей Уживайте
УКРАЇНСЬКУ МАСТЬ - ЧУДО
Вилічує ріжні бо
лі як: ревматизм
біль крижей ло-ман- ня костей рук
ніг і інших частей
тіла За одним на
тертям біль усту
лає Ціна $100 9
пересилкою Пи
шіть до —
ГНЕТ ХАТОН
ОО ІЛФ
ТОппірас Мал
або до
Оивягіп Атмшя Оті 81ог
889 ОоНегіп Ат
ТОапіряс Маа
Новинки
ЗРОСТАЄ КОШТ ЖИТТЯ
В КАНАДІ
Особливо підносяться ціни
на поживі
Домініяльне статистичне бю- -
Р? в Оттаві стверджує що
від початку шини по день 1--
го
серпня ц р кошт життя збіль
шився майже о іо процент
Найбільше подорожіла пожи-
ва і то в місяці липні ц р
Постійний зріст коштів жит
тя непокоїть населення в Ка-
наді бо лиш частина працюю-
чих людей що живуть з місяч-
ної платні одержали бонус на
покриття додаткових коштів
підчас теперішньої воєнної до
рожнечі Решта і то більшість
працюючих людей одержують
£ " папоппппіии ппотиіл -- н'-лу Воєнна дорожнеча якщо не
буде здержана може принести
небажані наслідки В першій
мірі це спричинить невдоволен
ня між робітництвом Якщо
ціни на конечних річах будуть
далі підноситися люди за-
мість купувати воєнні щадничі
купони змусять уживати зао-
щаджені гроші на життя От-
же вже крайний час щоб дер-
жавна комісія в Оттаві якої
обовязком є не допускати до
безпідставної дорожнечі взя-
лась дійсно до праці і спини-
ла дальшу підвишку на конеч-
них річах особливо на поживі
й одежі
Найбільша архидіецезія
в Канаді
Монтреальська католицька
дієцезія є найбільшою дієце'-зіє- ю
в Канаді бо числить 820-00- 0
вірних
Найбільшою язиковою гру-
пою є в ній француські като-
лики котрих в архидієзазії є
58701 Італійців-католикі- в є
13650000 Литовців - католи-
ків 3625 угорських католиків
30000 Поляків католиків 2142
Німців-католикі- в 1000 Китай -ці-
в-католиків 350 Індіян 130
Словаків 500 і Сирійців схід-ньог- о
обряду 510
В архидієцезії крім великого
числа елементарних католиць-
ких шкіл є ще 10 католицьких
колегій один великий духов-
ний семинар і один універси-
тет
ОРГАНІЗУЮТЬ НОВУ ПАРТІЮ
В КВЕБЕКУ
Минулого тижня відбулись у
місті Квебеку перші організа
ційні збори ОСНОВНИК1В нової
політичної партії в тій провін
ції ' па зоорах оуло коло сши
осіб Провідником нової пар-
тії є покищо одинокий кон-
сервативний посол в Оттаві І
Сасвіл Нова партія мала б
бути радикальна а її плятфор
ма має оути подшна до тої
програми що и подав Артур
Ґрінвуд президент урядової
комісії для повоєнної відбудо-
ви в Англії
Зменшують продукцію
автомобілів
З Оттави повідомляють що
згідно з рішенням домініяль
ного уряду фабрикам дозво
лено випродукувати лиш 44
процент того числа автомобі-
лів для збуту в Канаді що бу-
ло випродуковано в 1940 році
Прн зменшеній продукції
автомобілів буде заощаджено
в слідуючім році 10040 тон
ллятого заліза 400 тон цинку
та сотки тисяч тон іншого ме-тал- ю
якого потрібно при ви-
робі воєнних матеріялів
ДІТОЧИЙ ПАРАЛІЖ У МАНІ-
ТОБІ НЕ ВИГАСАЄ
В четвер 11 вересня зголо-шен- о
в Манітобі 13 нових ви-
падків діточого параліжу і 4
випадки сплячки Від початку
епідемії було дотепер 805 ви-
падків параліжу
ІНТЕНЗИВНА РЕКРУТАЦІЯ В
АЛБЕРТІ
Для доповнення 20-о- ї квоти
військові власти в Алберті ко-
нечно потребують 600 рекру-
тів і внедовзі буде поведена
сильна кампанія в 'Алберті
Квота на Едмонтон виносить
300
з Канади
Отворення шкіл
відложено до 22 вересня
Албертійська рада здоровля
на свому засіданні 10 вересня
порішила знову відложити от-
ворення шкіл у провінції до
понеділка 22 вересня Тим са
мим продовжено заборону зяв
лятнея дітям і молоді від 17
років в долину в місцях пуб-ЛИЧІІИ- Х
сходин
Заступник міністра публіч-
ного здоровля заявив що на-
віть ця дата не є певна бо як
не перестане ширитися недуга
дігочого параліжу і сплячки
отворення шкільного року бу-
де відложене дальше
Того дня (10 вересня) було
в Алберті 124 захорувань па
діточий параліж і 25 на недугу
сплячки В пятницю 12 ве-
ресня проголошено урядово
128 випадків параліжу Число
сплячки осталося те-- саме (25)
Власти накликують родичів
пильно уважати щоб діти не
перебували там де є більші
скупчення людей
урожай канадіиської
пшениці вгадують на
306 міліонів бушлів
Домініяльне статистичне бю
ро в Оттаві оцінює що збір
пшениці цього року винесе
306459000 бушлів Буде то
244931000 бушлів менше як в
1940 році
З того врожай у степових
провінціях має виносити 286- -
000000 бушлів тоді як у 1940
РОЦІ ОуЛО 525000000 буШЛІВ
По провінціях урожай вга
дують такни:
В Манітобі 56000000 бушлів
в Саскачевані 136000000 в Ал-
берті 94000000 бушлів
Премієр Кінґ не хотів
прийняти дарунку
Підчас свого побуту в Бри
танії канадійський премієр від
відав також Скотляндію Там
вступив він до склепу в однім
місті й хотів купити якусь річ
Канадійські вояки що були як
раз тоді в тім склепі пізнали
свого премієра і звиталися з
ним Дівчина що продавала
в склепі довідавшись що має
до діла з премієром Канади
Не хотіла прийняти грошей за
річи що іх купив премієр Кінґ
Та премієр таки настоював
щоб дівчина прийняла гроші
Тоді скотляндська дівчина по-
дарувала кілька інших річей
премієрові Кінгові на памятку
з його відвідин у тому склепі
Вшанували основника міста
Калмар
Постійний кореспондент ед-монтонськ- ого 'Джорналу" Ва-
силь Трофимюк подав мину-
лого тижня довший репортаж
про одного з перших піонірів
в околиці Калмар Алберта я-к- иіі назвав те місто на памятку
міста Калмар в його родинній
Швеції Тим основником є С
І Блюмквіст і він то обходив
75-літ- тя свого життя
ДУХОБОРИ ПЛАТЯТЬ ТЯЖКІ
КАРИ
Суд державної поліції в
Принс Алберт засудив пятьох
молоди духоборів по $150
гривни і три місяці вязниці за
те що не ставилися до пере-
гляду на основі приписів про
оборону краю Крім них ще
36 інших молодих духоборів
стануть перед суд за ту саму
провину
(Духобори кажуть що со-
вість їм не позволяє йти до
армії)
Вирівнюйте передплату!
І Ш Ш ж
ЦЕНТ НА БОХАНЦІ
(За вініпегським "Контрі
Ґайд"за вересень 1941)
"Процесінґ текс" в розмірі
15 центів за бушель пшениці
що було змелено для домаш
нього вжитку недавно усуне
но Причиною до цього було
побоювання що ціна на хлю
мала би піднестися цент на бо-хан- ці
Було пороблено й інші
заходи для втримання ціни хлі
ба на теперішнім рівні Спожн
вачів закликали до великих
самопожертвовань К р а пння
боханців хліба в пекарнях за-
боронено Споживачі мають те
пер витрачувати свою енергію
на краяння власного хліба й
навчитися робити рівні гріноч-к- и
а не клинки Якщо їм за-
бракне хліба нім приїде чер-
гове авто що доставляє хліб
додому вони не мають права
домагатися "спеціяльної до-став- и"
а мусять відпокутувати
за своє неправильне обрахо-ванн- я
й пертися один міський
блок до крамниці й купити со-
бі хліба Та що найгірше
розмальований папір на об-
гортки хліба мусить зникнути
й родинний боханець мусить
остатися голим а як і одяг-
неться то тільки в звичайні-
сінький папір
Пшениця з додатком подат-
ку коштує 85 центів за бу-
шель Погану память має той
хто не памятає часу коли за-
платити 85 центів за бушель
пшениці вважалося мало що
не крадіжжю Доляр і двад-
цяти пять центів або й більше
довший час рважалося нор-
мальною ціною за бушель пше
ниці на протязі поважного ча-
су Це могло би бути знову
Коли б замість скасовання чо-
тири чи пять міліонів держав-
них доходів через скасовання
податку правнтельство нало-
жило 50 на бушель як це й
мало би статися по справедли-вост- н тоді воно дістало би до
даткових 20 до 25 міліонів до-
лярів які можна було би вжи-
ти для піднесення ціни на фер-
мерську пшеницю Це означа-
ло би тільки один додатковий
цент на боханці хліба Та так
не сталося о ні! Промисл та
торговля можуть процвітати а
робітнича платня може ося-
гати найвищого ступня за всі
часи але ціна на хліб має
оставатися такою як була й
за часів кризи Що ж до чо-
ловіка котрий продукує пше-
ницю з якої робиться мука
но що ж — він там і в зимну
і в теплу погоду і на вітрі й
на дощі бореться з бурянами
сараною та всякими шкідника-
ми але до загального малюн-
ку життя його немає пощо
втягати
ДЕНЬ ПІОНІРІВ В ТОРОНТ1
В неділю дня 31-г- о серпня
пополудні українська греко-к- а
толицька парохія при Беторст
вулиці влаштувала підприйнят
тя-конце- рт присвячуючи його
в пошану всім пробоєвикам-піоніра- м
що мостили шлях до
Канади й у Канаді тим що
приходили й приходять по
них
Згаданий концерт складався
з виступу хору під кермою п
Петрушннського промов со-льоспі- ву
дуету і злободенного
віршика-сатир- н про те "Як то
було колись а як є тепер"
Розпорядчиком концерту був
п Паращак вдомий торговець
Присутнім- - на торжестві піо-
нірів роздано памяткові гра-
моти
Із посторонніх гостей був
Всч о В Каменецький Промов
ляли попорядку: о кан П Ка-
менецький о В Каменецький
з Вінніпегу адв Микита Ро-
машок п Пилип Остапчук
представник "Українських В-
істей"' і редактор "Українсько-
го Робітника" п Мих Гетьман
По закінченні програми відбу-
лась забава
РАДЯТЬ УЖЕ ТЕПЕР
ЗАМОВЛЯТИ ВУГОЛЬ
З Оттави повідомляють що
населення Канади уже тепер
повинно замовляти вуголь на
зиму щоб пізніше коли по-зимн- іє
не було великого пере
тяження в копальнях та на за- лізницях
шиї
' 'ІІЯЯЯЯЯЯЯ
(23) ЯЯЯЯЯІ ''"" чЯНЯЯЯЯЯЯШ
ФАРМЕРІ!
В 438 сільських осередках ФЕДЕ-
РАЛЬНІ ЕЛЄВАТОРИ є готові
прийняти ваш 1941 урожай