Ukrainski Visti, October 31, 1949

              Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Український Католимькні Тинин— і
Видає кожного в ївгірка
Видавнича Спілка Українські Вісті
під адресою
9620-10- 9 Евеню Едмонтон
Алберта іґм—н- -
Телефон 25708
Річна передплата в Канаді 2£0
Поза Канадою $3X0
цккашіая ггсотз
ТГЕКХЬТ
Редажшя за оголошсши не відповідав
Львів наш і все буде наш!
Заснований галицьким королем Данилом у честь його сина
Льва населений пункт в Галицько Волинській Державі під на
зовсовюітімЛьвова став незабаром головним державним культурно і господарсько торговельним центром який відогравав
впродовж кількох століть дуже важливу ролю в історії України
иадок княжої київської української держави по московськім
наїзді з півночі та по татарських нападах зі сходу ще більше
скріпив значіння й велич Львова де ще повних 100 літ волин
сько галицькі князі Романовичі високо держали прапор україн- ської держави Поновлені татарські наїзди внутрішні вороні під сумної памяти назвою "татарських людей" і кінець династії
Романовичів яка вимерла — все те уможливило захопити
З крітські волинсько галицькі землі полякам І хоч як польські
Лнаьївзідвнишкиколстиарналеисзяатрвастеицвіло уокпраанїнусвьактоигостохлаирцаюктетриух зіемвесель бутов
гордим бастіоном українського народу та його культури на
?сілеіді
Такі дмки насуваються
зЗіенрмсиьевклуіьшзіппхеірадретдаяквт3е1ррарзоснкааімввосгяеокиосйЛньозвваосивваіпдочлтиьавсьвкпсоеіхгроедзпацахінілдуинвмоанснвкяіртуоамїЛнсьуьвккоривахі
Між двома світовими війнами не зважаючи на посилений
польський наступ на всі вияви українського духа на західно-
українських землях український Львів не здавав боевих по- ліцій У Львові зосереджувався ввесь український національний
гкгив який розвинув був широко закроєну працю в ділянках
націонал ьної культури економіки науки й освіти і рідношкіль-ііог- о видавнтиацттвілаеснщоого в вциіхлоівйаннниязціТаумкрадїніясльикихтакпоежріовдсиі чнуикхраїнчсаьскоі
иисів і журналів (щоденників швтижневиків тижневиків мі всиячснокиоківпртаапоркварктрааліньсньиккоівї )деріжнавенпоесртіоі!дищчноихвкавзуивдаавньсудчеарсжноалми
чкраінськомч поколінню шлях до соборної самостійної України ЛіТочаькмеврйоавіднпаіясоьллпкиьисцїьітїкаюикргхоеожвооклсрпютпрцоиоівтйоніЬдвоои іжпвпісдвріхспиеіглуаькдщнруиоавйїантвсврьо)їкрмиихулткиарпкауооїкнлжрістаьиїкнзчигцнйаіинхяухваЛпрьасаврокоттнвіеяірз
дія іося під гаслом соборности пдзРпеоаремлискевспліДйсвьбоеіпчвкбгєркТооанарікяоПнкоГтбсжНььс1бмкіюоопоглркзотооуісгмлпкоьаДоилкнсепоиткршиожвчечаснеЛвьтнрнеьгямовиоогмрвовяиЗіавмачсіхаеАмрпвсеквсуотнтіочсамоантпсїіионнузмміУнкр2ок2насгнрїтаааениїлїпзцснидоіясцчнпвмьньснркікяакхоивуохнму1іт9кНе1руп9аапкерїорнрорласідшьїьннскньцьщиіокійхвїоі
брмПчоаеіосмрсітвятаокюнмниттраиікюдиМчтокьорнсчнщкаіанвешасбтордвгуааодлкуіазмхіЛпарьсєзввоаоохвїіпщхдаоновкоорвржниєоівевктарволиднпихоіекйоЛрвслжьькиевкоивнТхнаеае тцпаАвеоивлпнаеимуоршсвещтиритийсьткнисаиояьнксуі ьптмкоаНирнгеихот
дб'аадмлееакюиптйрьинвіепжвеовлетеланикичомжнизхатборкйаотпичуаслсяахкмоомлсиикторвзоспьУкокилрйиаїчнонигаоїздданхлирека—муТондсаві пзніЮвонвріуча
зчСаохЛфіьдивноиввхіКзиеєкмвріеаліпньрсиьУквкіітрадтїенарижбарсватнтоісїьткпьірагзпоаропдреиовненпнаенсрятеодрщаоюожчіиЛьпсвроівбворсУтоковрліаиїцнсвяи нвапропдозважхідн6и00х иктордЛоьнваівх буНве зазвважждаиючниаш ніабутдяже кніашпезраевжжидвиання
Д-- р Степан Баран
ЙіД Редакції Ні наше прохання
приспи нам л р Степан Бар н ]
і домий іромадсімій і політич
'нпи дія і га довготітшй посол до
моїьсіьою сойм) статтю яку
і тнчо ші і іе без змін Автор
Іііісптіюе її пій одн т нійва к
іішіпч і іпйгр ні іпншіх сторінок
її сгорп праііослапної Церкви в
Поіьші і пм його стаття наби
Г є плорп іної вартості! Одно
ісіси і є не нпгювні тим автор їм
лрноеіашюіо Вістшіка які
10НІІІМІІ роктмії ііпріп шютіся в
п н піч і пік іеіпч на Украш
чіл кііоіішькч Пермі) і не
нию пінисті іііііі) непріїїд)
і і миропоінт Шепіицікнй ви
п и чіоь і о -- ос не поспіши про
і - ііиіп нищення нраиосіав-іш- ч
церков иа Хотміїшт в 1938
і 1 1 по і сім'
В чотирьох останніх каден
ціях по іьського сонму (II-19- 28 30 III 1930 35 IV 1935
38 V 1938 39) вся фактична
оборона православної Церкви
в Польщі та інтервенції і прав-
іішкрпітосмьікчоїопинилися в рукРахе
презентації насправді ж майже
виключно в моїх руках Про
це зна ш добре православні ді-
ячі а найкраще сама право-
славна Митрополія у Варшаві
В роках 1928 35 до Украш
ської Репрезен
тацп належав посол Серпи
Хруцькии з роду холмщак до
1922 р малорос що при вибо-
рах до польського сойму 1922
р мав б ти кандидатом від ро- сійської групи Але покійний
вже Володимир Косоноцький
теж холмщак як секретар Бльо
ку національних меншин пере-
тягнув ного на українську сто-ро- н
і помістив } списку укра-
їнських кандидатів І так тоді
Хрчцькии ню закінчив холм-ськ- у
Духовну Семінарію став
українським послом Опісля в
часі "соєднненія" церков 1946
р в Галичині Хруцькии відо
гран разом з о Костельнпкохі
ечмнч ролю як один з чолових
пропігаплистів за большевиць
ким православіям В часі сво
го иослчнання відУНДО підчас
генеральної бюджетової днем
сп свопі промові згадчплв він
коротко і про православнч Цер
к та про потребу управить
иснпя її правиого становища
1_1с робив Хруцькии і том що
шп належпв до комісії при пра
(МетЬег СапжШш лФеекІу Кетркрег
АааосЬаопУ
РшЬШЬе4 етесу Тасміау Ьу ІЬа
Цкгшіпіаа Иеш ГовШіеп ІіаШЛ
аі 9620 109 Ауєпііє Єгітопіоп
АІЬеНа СалаДа
ТеІерЬава ХЛМ
Теаііу виЬвсгірШш Іп Сиди {ЯЛ
ОШакІе Сашиїа
нам в покпвиїш Лнгтппяппипгп
вославшн Митрополії у Вар
шаві дія виготовлення статуту
для православної Церкви в
Польщі Конкретними інтервен
тями в органів польської вла
ди передовсім очевидно в МІ
тслерстві освіти та віроіспо
шднил сирів як і в міністер
стві внутрішніх справ він не
займався школи А саме на
цьому иоляї ала діпсна оборон і
православної Церкви якч Поль
ща переслідувала і з якої хо
тіла зробити своє оруддя для
опо іячсння православних кра
піців і іольїці
4 перини каденції 1922 27
6} ш в сонмі п іьки самі пра
восланпі крітські иое ш і чі
сом дехіо з них порч шив у
сонмі справх правос іавпої Цер
і ви го іовно пекч иробле
мч п ііічтршшої оріанізаїш і
становища і державі яке аж
о ЛИСТ01ПД1 1938 р не 6} ю
чправнльненс законом Каме
ральш волинські посли з Ь Б
(чи відтак з ОЗН) від 1928 аж
до 1939 року очевидно не пору
шували ніколи дразливої для
Польщі церковної православ
ноі проблеми тимбільше не
займалися ніякими конкретнії
ми інтервенціями в поодиноких
випадках навіть дуже яскравих
надужнть Що більше не ро
били цього і наші волинські
посли що не належали до Б Б
чи відтак до ОЗН Вся дійсна
оборона переслідуваного і по-
нижуваного православія в Поль
щі була з доручення Україн
ської Парл Репрезентації в мо
їх руках Це знала й високо ці-
нила і православна митрополи-
ча Консисторія у Варшаві яка
час до часу сама давала мені
зібрані чатеріяли до відповід-
ного використпня на терені
сойму і при інтервенціях у мі-
ністерствах А цього матеріялу
не давала вона православним
волинським послам — включно
з послом Степаном Скрипни-
ком тепер канадіиським право
славним архієпископом знаю-
чи що вони н так того мате
ріялу не використали б Робле-
но це з доручення православ-
ного митрополита Дюшсш Ва-іедиисік-
ого
ліспи мені Опісля
особисто дякував від себе і
Собору православних єписко-
пів підкреслюючи в розмові
зі мною факт що я хоч греко-- 1
католик взяв на себе добро
Хто боронив православних у Польщі
Парляментарної
Парляментарної
вільно у широких розмірах —
і в сонмі і у властен та в пресі
— оборону перес пдваного
правоеллвія чого не піднялися
православні посли А виступити
в цім справі якось рішччіше ті
посли не могли просто ТОМ}
що були вибирані з польської
урядової листи отже не могли
йти проти уряд) Сама ж пра
вославна ієрархія теж вповні
залежаиа від урядових чинші
ків як зрештою і в інших евро
лепських державах мала зам
кисні чета і 6} ла цілком без
помічна Вона мої та зарядиш
з приводу подій іп -- о іміцпш
3 денним піст а іе на ікипсь
голосніший протест чи шнршх
ікцпо спромогтися не могп
В часі папбі п того переси
лчваипя православних і іінщсн
пя церков на Хо імшині весно
ю і птом 1938 р я впродовж
кількох місяців сидів що тнж
ня по кілька днів Варшаві
хоч сесії СОНМ} тоді не б ю
щоб зібрати матерія і від са
мил переслідчвіпнх які до ме
не приїжджали до Варшави та
в потребі штервенновати вла
стей Величезний матерія і що
я його зібрав тоді від покрив
джених та очевидців викори
став я у своїх двох великих
інтерпеляціях у СОЙМ1 в липні
1938 р Обидві вони були запов
нені точними цифрами п да
тами і зараз же в серпні 1938
р появилися друком } Львові
накладом УНДО в польській та
українській мовах Передтим
цього матеріялч я не оголошу
вав і очевидно ми гроно їй г
Шептицькии не міг знати про
розчири перес пдчвання і по
дрібних фактів як і ніхто пі
шин не знав цього крім ч епс
перед появою моїх інгерпелп
цін Цей поданий мною в ні
терне іяціях чіа герія і завіз иос
Володимир Цеіевнч негаїшо
Митрополитові А Шсіпицько
м що сидів тоді в юрах
Під потому Це б ю в ч 1Є1 ІчО
ли ще перес пдчвання пере
волжчваьо всіми си іачі і Ми
трополит внкорнсіав пилино
4 атерія і і написав відочіс по
слання Ствердлую що це б
ю ще в часі переслідувань і ни-
щення церков а не опісім ко
їй польськиїї ряд цю акцію
остаточно восени 1938 р при
пий и в
Були іри го іосіїшп акції
проти иртвосіавія Перша в се
п Жабче на Во іиш де по п
ськии уряд насильно відобрав
від православних місцеву пра-
вославну церкву 3 цього при
воду прийшло там до великих
заворушень Цс було і кінцем
20 лих років До чіене приїхала
до сойчіу депчтація місцевих
православних я в цій справі ні
тервеніював ого юсив опис всіх
подій "Ділі' і по якомчсь'
часі правос іавш одержа їй сво
ю церквч з поворотом І
Друга історія була з почат
коч' 1930 их років ко ш то в
ці юму ряді прикорлониих сі 1 1
на Кремянеччиїн польська ад
чпшстрація при помочі ІчОП
(Корпусу Охорони Приграним
чя) навсріаіа правослаїмпіх на
риме католицтво Тон се ю
Гриньки чисто православне
ціле перешило під прнччсочі
на римо като іицькч вір По
кривджені з сі і приїжджали
до мене до Тсрпоію мі і под і
валм точний ма гермі л який я
вичорисіовчвав в шіерпсіиці
ях ч сонмі іа описав обширно
в Дні і
Щойно тоді сена і ор Серпи
Тих'ошспко з і І па хорччен
ми крсмянсшкої нравос пвііоі
Консисіорп вибрався бв до!
гір сі і зокрема ш І рипі ок
але польська поліція його ні
місце не дощети іа і на цьомч
вся поі о чпсія закінчилася
В часі короткої літньої сом
мової надзвичайної сесії 1938
р вносячи кілька інтерпеляцій
у справі переслідування пра
вославної Церкви на Холмщшп
попросив я раз посла Степана
Скрипника щоб разом зі мною
підписав одну готову вже ш
терпеляцію щодо одного села
якого назви вже собі не прига
дую Робив я це на те щоб
виглядало хоч один раз що
і православні посли цікавлять
ся цією справою Його підпису
мені не було потрібно бо па
основі тодішнього сеймового
реґуляміну до внесення інтерпе
ляції в сонмі вистарчав підпис
одного посла (до 1935 р треба
було 15 підписів) і посол С
Скрипник готову і мною підпи-
сану інтерпеляцію теж тоді під-
писав Це и була вся оборона
переслідуваного православія в
часі його послу вання в роках
1930 39
На пленарному засіданні сой-
чіу 6 липня 1938 р говорив я
широко про ці справи Тоді ж
поомовляв таколс нпотоєоен
Мартин Во"лков У сенаті иа цю
саму течіу прочювляв сен О
етап Луцький (14 липня 1938)
ТакоК ніші посли заторкували
ці справи але їх тут наводити
не буду Скажу тільки що муж
шп виступ Митрополита шеп
тнцького в обороні ліквідова-
них безпощадно и масово прл
послаьннх церков відбився го
ЮСПИМ В1ДГОМОНОЧІ не тільки
в Польщі але и у багато інших
дерл авах і причинився безпе
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 31 жовтня 1949 — Число 42
речно до припинення тої бо
жевільної польської акції Ста
лося це головно завдяки висо
кочіу стиновшцу Митрополита
в Католицькії! Церкві як і зав
дяки редакції "Діла" яка пе
редбачуючи конфіскату того
історичного послання видала
заздалегідь ці пін свій наклад
зі згаданим посланням і ного
сховала а крім того зробила
нелегальну його відбитку і по
ширила їх потічі ч тисячах ирн
мірників не ТІЛЬКИ в ці ми Поль
щі зокрема на Чолчщині але
н за кордоном
Тому заслуїа пок Митропо
лита Шептицькоіо з цього по
гляд величезна і гріх попов
пяють ті малі люди які відпла
чмоть пом тепер за його то
ліпшім виступ як і за слано
ще в справі і зв ревшднкацп
правос іавинх церков ще в 1930
р чорною невдячністю Тим
що не знають цієї справи при
гадаю що у варшавськім ча
сописі "Дзєш Польські ' по
явилася 2 лютого 1930 р роз
мова Митропо шта Шептиць
кою з предст івником того ча
сопис в спрлві т зв ревшдн
З
ВОРОГ СЕРЕД НАС
Визначний еччаснии україн
ськии письменник автор загаль
но відочіих історичних повістей
і повістей з часу наших недав
міх визвольних змагань Федір
Дудко в стані під вище пода
ним заго ювком поміщеній у
щоденнику "Свобода" аналізує
причини нетерпимості! серед у-краі- нців
і недостачі конечно по
трібної ІЬОЯ II пости чмж поо
дннокнми особами та ідеолопч
по іпрпиними н віроісповідни
чіп групами чкраїнців Такі не-відрад- ні
явиш і серед нашого
іирод є незвичіино цінні і ко
рисні дій наших національних
иорої їв зокрема ж д ія москов
еіких імперія псі їв ям діють
з іконспіровано серед нас самих
підсичуючи серед нас взаєч нч
ненавпсіь Очевидно шо всі ми
чічсимо проіипяли НИМ ШІЦ
рішним свірпм м старілись
іісііікід ммГипі ви шви ворожих
ліеіпчр Про це пише ДНІ їв
тор гак
І! інїьмп якими новими гтот
1 МИ ТбіМПІП II І плитними всі І
)Л І МІЧ ІІМШІЧ мегот і іімріїїіньоТ
бороті би нас шипіть ле мсішо
щрешп скопстітч вати одно ворог
шо пптоїхь тип нлнонатпь л
іпсп і пшіч пшюіиіьпч сомтр
ніеті є сере і іие і ніс зз-еп- ся
ьрлйн Й час помісти кінець йою
ізнебтіі рооотГ Бо коти ми цюіо
пе іробимо тепер ТО І СІ ПІШІ І 1
Ш01ПІІІІ1 Н ПОЇННЯ ОСТЛІПІЧ 1 МІ'
років осгатошз розтратимо й он і
їжмося к спш в якомх б ти ш і ис
сірлнною Н1П10ІО іпшоиа іьної о за
пеипх Ворої серет нас і і ним
трсі знести р ніч їх бороііб)
Ворог і )ьрнтою С1І110МОІО своєї
її і тривної роиош серет ніс плити
не берім) еобі ірт ніьмн Вш
добре з і м а с к о и а н її й А іе шп
пересгліс бмн шкщишім і небе-зпеїш- іч
дія-- пас з моментом коти
псі ті кою шп ш ноті с ті не-пито- мі
йою иособннкн що пав
ноні парою своєї ост юсти і при
іоюмінеіпні н ішопа и ноі сштомості
роїпятіїи МИМОШ II ними його спи
працівниками і добровітьшічп аген--і
імп копі неї іиіін нерест ніч п сіпп !і я і пішіеїшіі ІІКкзючі
її вір лом іоик і і і сеі є пиіпч і її
II І1 НИМ Єі-)-
Є І ІМС С 1МІІХ І Іп
чбопіч іім п і ііііпіч і ерти во
роюі провищи ІІСВІІПЧ своєї II
помніьностн і свого глибокою па
гріошзмч пі ічілпмо серет ніс НІ
1 О І ном і році
Кинемо її ч мов їх справ киї ого не
бо п шсііиці кою тсмої ратизмч те
ІІСІКІ НОСІ ІІЮВІІ є виявом йоті Спь
шостії Коїномч впьно натежатп
то тої чи пішої партії але хто не
піл іягає ній ноті бі іьшостн хто
шпом іюєткя з загатьно-нацюиад- ь
ііоі днсииімнш хто не хоче чути
про обеднання а намагається від-
окремити себе від решти спільноти
блискучим чи менш блискучим
маніфестом той є сектант сепарт
тпст відщепенець прихильник та
кої фзтатьної и недалекому на
шому минулому отаманії й україн
ського Гутяй Поля Цих сепаратне
тів треба стерегтися і віпуч)иатн їх
поза скобки нашого національного
-- і пття Бо той хто відокремлюється
віт нації тим самим перестає бути
належним то нації
Лише цим способом ми закріпимо
свою іпшонатьн) єдність та очи
стпмосі віт скверни шо як илшель
терево шдточ)є наш) національну
сил) Домі не зробимо цього доти
не тільки не іііблнзнмо себе до на
шою іпшонпіного ітеатч а Й роз
тратимо те то то ці ого час) на
б) ти Сюроіснпя нашої бтнзькости
до запоні гної мети стоїть ) прямій
зате і пості шд нашої внутрішньої
зорпшзовіиостн та від іншої ік
тнвиости піібореііпі свого ідеал)
І ЛИНКА ВПАВ — СЛАВА
ГЛИНЦІ'
Цс заголовок передової стат
ті українського півтижневмка
"Америка" у Філядсльфм з при
воду дискчсії у федеральному
парлямепті в Оттаві про ви слід
виборів ч веґревилськіи вибор
каци православних церков ве-
личезна більшість яких була
колись греко католицькими (у-іиятськими)церк- вамн Тоді то
Митр Шептицькии не тільки
осудив якнайрішучіше цю ак-
цію і заявив що греко като-
лицькі кола не візьмуть у ній
ніякої участи але н мав відвагу
кинути в лице бутннм поль-
ським шовіністам оці памятш
слова ' Щодо православних
вірних давньої синодальної
Церкви чи — як тепер — ав-
токефальної православної Цер
квн в По іьщі го мені здається
що більше лреба глядіти на
душі які моляться ніж на свя
тині в яких моляться"
Православні діячі читаючи
ці пибокі слова Митрополита
Апдрея п шкали тоді зі звору
пісішя і з вдячпостп А нині на
ходяться такі правос іавш ште
іііемгм в Канаді (чи не з від
сгу нннюв від греко кат Церк
ви') які м моть суммч відвагу
кидати на світл пачять вели
кого українського Грочіадянн
на Патріота і Церковного Ді
яча — болотом
Мігтенвальд 19 10 1949 ПРЕСИ
чім окрузі "Америка" перепо-вівш- и
хід названої дискусії від
себе додає
'В каиадійськім домшіяльнім пар-
лямепті сталася подія якої лекцію
повинен знати (і ппамятагн собі
і о мінИ чкршісці Иі-тпі-
чи и Каналі
не тіпкії в Америці а іе в кожнім
крію к) ти забрити нині чьраінські
скн ганці Посот Ікчр бц видно
нрніо іомиїенпй лллиамп пості Шо-в- а
бо хо і б)н ні сесії не потаї
і адпих вияснені Та це не важне
А па кна т)т іекцш з цеі події
Оце перед н імп постать і характер
п д 1 1 кінною ніртямситч Канади
кріінця що своєю працею дтя
ІЧНІ ІТИ 1 т ія свої о ніроіч ЗДОб)В
соГії спріни мі кн іротне добре 1ИЯ ти пня і сілп будучи все пер-
шого калібру канадійцем і першої
якости українцем
Посот Гтініка вам внборіч як
гепер нпянтяе ті ся як і ертн 1 КОМ
ніс п і тич шо прийняти ПІТМОІУ
ком)ііісііі ч іе носа і І шик і як
кл-ілійсіііі- й патріот і тіяі ті як
ре пінь пінних ч'іфіінцш виростає
понл хвіпеїи коютіт Побітлений
шп збпртє опшіі і прямє до бпь-1111- 14
ігобіт
С іана пос юві Г пінці — наука
всім чкраінцям поза межами Рід-
ного Краю
Десять заповідей миру
Тепершпми Папа Пій XII по
дав таких "ГО заповідей миру"
для світу
1 Мир знаходиться завжди
в Бозі Бог є миром- -
2 Тільки люди що шанують
Бога можуть дати світові прав-
дивий мир
3 Обеднаите всіх чесних лю-
дей щоб нриблизити перемо-і- ч
братерства людем а з ним
і обнову свігу
4 Відкиньте брехню та за
пість і хам на їх місце зананч
юті правда и любов
5 Підкреслюйте в жил п люд
ськ гідність та свобідпнн лад
6 Допомагайте веіикодчш
по народ народові держава
іержаві без огляду на націо-
налі п прима іежнісгь
7 Зіпсвіпп право до жилтя
всім іпро цім великим і м і мім
см мінім і слабим
8 Працюйте для основної
ні ебчдовп лієї справед швостн
що чіає найвищою нормою Бо
га і і не за іежпті від по іських
химер
9 Церква Погочі установле
на що є опорою людського бра
терства та миру не може пого-
дитися з тими що признають
тільки силу
10 Будьте готові до жертв
для здобуття та закріплення
миру
УКРАЇНСЬКИЙ СПІВАК В
ОПЕРІ В ЛІЛЬ
Відомий український оперо-ви- н
співак-тено- р Мирослав Ста
рицький (мистецький псевдо-
нім Міро Скаля) виступав го-
стинно 5 і 6 10 у французькій
опері в Ліль в ролі Фавста в
опері "Фавст" Ґунода
Франц Коковськнй
"СПІТЬ ХЛОПЦІ СПІТЬ!"
Листопадових слотних днів
Пливе до мене тихий спів
Цей спів на сон колише вас
Що полягли в гарячий час
Листопадових Днів
І жаль стає мені цих слів
Що вачі за зарево вогнів
За влші рани кров і труд
Нл стоптані гроби падчть —
І жа іь стає цих слів
Припасти хочеться до стіп
Хреста руками дерти гріб
Кричати 'Хлопці геп вставать'
Будить живих що дочп спляті
Будить заревом вогнів
Листопадових Світлих Днів'"
іпяшінітітіїїііііішттіїиіпіішінтипніїїіііііііііііііиііііиііііиіііішіііиіі
І Коли Ви Приїзджаєте або Мешкаєте в Едмонтоні [
§ то памятайте про два українські готелі
І ТОВК НОТЕІ СКАпО НОТО І
= ммм-- м вит гьмм
5 Умірковані ціни — Чемна услуга — Всі привілеї і
§ В обидвох готелях порядні й модерні ресторани і
ажишіїшііііііііііііііініііііііііііііііііііііііііііііііііііііііішііиііііиініиніїїііііиііі
В Австрії вирослагЗтретя сила
7 чнлюпова Австрійська Ре
спчбліка створена в листопаді
1918 р на руїнах колишньої 50
мілюнової австро-угорськ- ої чю
иархп має від самих початкш
коалщіГіішй уряд що його скла
дають дві намснльніші по птич-
ім парти католицька нлродия
(кол християнсько-соціпльна- )
і соціял демократична Ці дві
великі парти осягнули блискч
чу перемогу також у виборах
10 жовтня ц р бо народня пар
тія здобула 1844850 голосів і
77 місць у парляченті а соціял-демократич- на
партія 1621275
голосів і 67 місць у парламен-
ті Ці дві політичні партії ство-
рили знову коаліційний уряд
виславши до нього своїх най-
кращих представників
Але в цих виборах виринчла
в Австрії несподівано ще и тре-
тя сильна політична грчпа т
зв Ліґа Незалежних що н очо
лює відомий еконочист у Зільц
бурзі д р Герберт Кравс Ця
Ліга Незалежних займає різко
протимаркенстське становище
і з большевиками вона не знаь
ніяких компрочпеш Точіч оку
патина влада що її складають
представники 4 ьох окупацій-
них армій заборони іа під на
тиском совєтських представни-
ків вистчпати ти груш під наз
вою партії Та не зважаючи на
цю заборону і на велике невдо
вотеннп совєтських представнн
ків Ліга Незалежних здобчла
V виборах 9 10 майже пів мі м
она (489132) голосів і 16 мгіг
датів до парлячіентч Четверта
партія в державі коммпстич
нл не зважаючи на гарячу шд
тримку окупаційної совєтської
влади здобчла при всій своїй
крикливій агітації всього 212-65- 1
голосів і ледве 5 чгапдатів
Кого ж гуртує Ліга Незалеж
них і чого хочуть п провідни- ки'
Ліґа Незалежних спирається1
на всі слої австрійського пасе
ленняг але основою її сили і
впливів стали сотні тисяч пово-ротщ- в
з війни особливо ж з
совєтського полону великі ма-
си помнллн? іих кол нацистів і
тисячі австро-шмецькк- х втіка-
чів з балканських країв та з
Маднрщини Саме такі люди
підтримали ч виборах масово
Лігу Незалежних яка повела в
ціллі державі акцію проти сил-ь- і
но збюрократнзованого дер-
жавною апарату домагаючись
його зменшення та протії ко-
лективістичного напрями в по
літиці обох провідних партій
добачуючи потурання марксиз
мові навіть у етатизмі народ
цьої парти Головне гасло що
його висунула Лма Незалеж
них це якнайширша всебічна
підтримка державою привашої
ппціятиви бо тільки тлка нп
ціптива може на дчмкч провід
иикіп Ліги иосіавити все го
сподарське життя Австрії на
тривких основах
Нам чкрашцям бчде цікаво
довідатися що голова Ліги Не-
залежних д р Герберт Кравс є
знаменитим знавцем східно ев
ропеиськнх нроблечі і добре
розбирається п ч крітській
справі В часі недавньої війни
він був пропагандивннм стар
шиною в німецькій армії і пе
ребуваючн в Україні мав на-віт- ь
непорозуміння з нациста-
ми зокрема з Ґештапо через
їх нелюдську поведінку з укра-
їнським населенням на що він
не міг спокійно дивитися Як
уроженець міста Загребу д--р
кравс дуже добре визнається
теж в югославянських відноси
1- -ІЙ МгаИ мім =
пах зокрема в большевицькич
затіях проти маршала Тіта
Як бачимо нову партію в Австрії очолює людина з огиео
тою головою добріш політик і тактик непрнмнрнин ворог
б о л ь ш є в ицького тоталізмч
Знавці відносин рахуються з дальшим ростом Ліги Незалел
них і заповідають що під про
водом д ра Кравса вона вже в найближчому часі стане такою
політичною силою в Австрії
що з нею мусітимуть рахувати
ся всі чинники відповідальні за
дальшу долю держави Є й та
кі що заповідають вже в неда
лекому майбутньому упадок
дотеперішньої коаліції і при
тягнення да урядової більшо
сти людей з Ліги Незалежних
Так чи інакше а в Австрії ви
росла зовсім несподівано нова
третя політична сила що неза
баром може відіграти великч
ролю в житті цієї наддунаи
ської держави
АЛЬБАНСЬКИП ПАТРІЯРХ
НЕ СКОРИВСЯ
Святіший Синод Альбанп рі
шив на надзвичайнім засіданні
'зяяти з посади" голову льбан
ської православної Церкви за
те що він буцім то хотів за
часів італійської окупації "під
датися впливам Ватикану" а
також за те що тепер не хоче
піддатися "високій опіці" мо
сковського патріярха У диких
ча:ах та ще й в Альбанп знаи
шовся бодай один православ
ний єпископ поза залізною за
навісоюг що не хоче піддати
своєї Церкви впливам больше
вицького "патріярха" з ласки
Сталіна ("Шлях )
З розумних думок
Не говори кожному що ро бяш і що думаєш робити
¥
Дияволові вдаються його ді
ла найліпше з лінюхами
¥ ¥ ¥
Коли не знаєш усього що в
твоїм домі діється то знай що
свого дому не маєш
¥ ¥ ¥
У праці не будь побіжний
у розмові не перескакуй з пред
мету на предмет у душі не
будь ніколи тісний в житті не
відчувай недовільного часч
(Марк: Аврелш)
З Єпископської Канцелярії
Середнього Ексархату
До Єпископської Катіетярії Серд
ні оі о Іістрх-іт- ч шпинуїк такі лер
ТВІІ
Ма Кателратнк- -
ІоістоІІ 1ап 196)
Мензі Мам 1 1 Я
Горол Май 1170
Роидс Мам 19 60
Кчліш Мін Іоі)
І аріснд Мін 2і із
Рол Мін 29 00
Модс і Фірм Саск пО)
Ма Семінарію
Кшора Стек 2і0і)
Аптопшм Сіск 2за0
Васіипі Саск ї Оо
Ковалшк) Стек Зоо
Бюкснан Саск 301
Олеип Сіск Ю)
Всім жертводавцям скіадаемо сер
дечну подякч
ВІ5НОР5 СНАNСЕКV
235 5со(іа 5Г( шшрее Мап
АСЕКУРУЄМО
Хати хатні річи й одіж склепи товар і знаряддя в ектепах бльски
руміпґ гавзн робітні (шали) а також церкви церковні річи
народні доми будинки на фармах апта і трокн
Як Скінчиться Ваша Теперішня Поліса Відновіть в
ІВАНА ІСАІВА
ПРПЛ Р Хати' Румшг Гавз' Склеїш Готелі та інші
Д Н ІП II — Бнзнеси Пльоки Акри П Фарми
Продавайте і Купуйте через ІВАНА ІСАІВА!
По скор П сонісиу обстігу вдаїпйтесь з дошрям то
ІОНп Е$АШ ДОЕСУ
МЛСЕС ВШЬБШС
10120-10- 0 А Зігееі — РЬопе 27218 — Сйшопіоп ЛІЬегИ
(Кою Нова Скошія Банкч)