Ukrainski Visti, May 05, 1942

              5 травня 1942 — Число 18
ГОСПОДАРСЬКІ СПРАВИ
КОРМОВІ РОСЛИНИ НА СУХИХ ЗЕМЛЯХ
На сухих грунтах Алберти
можна з великим успіхом ви-
рощувати трави та метелику-
ваті рослини на пашу худобі
але вони вимагають пильного
догляду Ось тут кілька ро-
слин що дають добрі збори
сіна на Експериментальній Фар
мі в Летбридж Алберта
Трави' та люцерна Житняк
костир та райгрес (вестерн рай
ґрес) виявилися найліпшими
травами на сіно на сухих грун-
тах Люцерна це метеликува-
та рослина і так само добре
витримує сухість грунту а то-
му її можна сіяти саму або
всуміш з травами На протязі
трьох років на цій фармі сіяли
люцерну саму і в ріжних сумі-
шках з метою довідатися яка
комбінація найліпше для таких
умовин Пересічні збори сіна
за дуже сухих років виносили
по 041 тони з акра на тім полі
що давало найменший видаток
і по 108 тони з акра на най-
ліпшім полі
Буркун Можливо що буркун
найчастіше сіють на сухих ґрун
тах За пересічного сезону він
дає досить добрий збір але
отава не підростає настільки
щоб поплачувалося її скошу-
вати Фермері часом наріка-
ють що буркун тяжко прий-
мається на новій землі але
самі фармері часто роблять
помилку відкладаючи сівбу
буркуну на дуже пізний час
коли земля дуже висохне Най-
ліпше висівати буркун раньою
весною або зараз після дощу
пізною весною Весняні по-
сіви завжди дають ліпші ви-
сліди на сухих грунтах чим
посіви в осени
Було випробувано кілька
сортів буркуну на протязі ба-
гатьох років і ось тут подаємо
висліди:
ХОЛОДІЛЬНЯ ДЛЯ ЯЄЦЬ ФАРМІ
Кожний фармер може побу-
дувати малокоштовну але ціл-
ком вдоволяючу холодільню
для яєць використовуючи при
роднє випаровування води в
часі теплої погоди За такою
холодільнею легко доглядати
й легко її побудувати бо для
цього не потрібно ані електри-
ки ані газу ані текучої води
а разом з тим вона є вдоволя-
ючою для переховування яєць
доки їх буде відвезено на ри-
нок
Така літня холодільня скла-
дається з деревляної рами на
яку натягнуто рідке полотно
таке як вживають на мішки й
на яку стало стікає сталими
струмочками вода Зовнішні
розміри холодільні що най-
ліпше надаються для пересіч-
ної фарми виносять 36 цалів
завширшки та заввишки й 34
цалів завглибшки До такої
' холодільні можна поставити
дві скриньки яєць (по 30 ту-зині- в)
а крім того там ще
буде місце для дротяної сітки і
перегородки де теплі яйця
охолоджуються перед вложен-ня- м
їх до скриньок які знахо-
дяться в середині холодільні
Рідке полотно з мішків (бор
лап) дуже добре надається для
натягнення на ряму холодільні
бо через нього легко прохо
дить воздух і це сприяє
ліпшій вентиляції та охоло-
дженню Крім того вентиляція
стримує розвиток всяких плі-сні- в
які в вогкім та теплім мі-
сці дуже розмножується
Холодільню треба приміщу-
вати на такім місці де стало
повіває вітрець але вона не
мусить стояти просто на землі
Наколи є дерева для затінку
це добре але нижчі галузки
треба усунути щоб воздух дов
кола цілком вільно міг рухати-
ся Наколи прнроднього за-
тінку нема тоді над холоділь-
нею можна натягнути полотня-
ний дашок з таким обрахун-
ком аби сонце не кидало про-
мінів просто на неї від 8 годи-
ни рано до 5 години ввечері
Холодільню варт добре за-
кріпити аби часом сильний ві-
тер її не 'зірвав 'з рями Крім
того саму холодільню треба
ставити цілком поземо і так
щоб стікаюча вода розбігалася
рівномірно по всіх боках хо
лодільні Якщо на фармі є во
да яку помпує мотор тоді над
Сорти Збір сіна з акра
в тонах
Арктик 168
Зуав 179
Жовтий (Редфілд) 178
Алфа Но 1 152
Кукурудза Це є дуже важ-
лива рослина на сухих грун-
тах Вживають її як на про-
дукцію паші так і в заміну
чорної пареними Завчасно до-
зріваючі сорти дають найліп-
ші висліди бо кукурудзу зви-
чайно вживають як пасовище
пускаючи худббу та свині про-
сто на поле Було випробувано
багато сортів з ріжними вла-
стивостями Наколи бажано
мати добрий збір корму й до-
зрілі шульки тоді варт сіяти
ті сорти які подаємо нижче
Протягом чотирьох років ці
сорти давали пересічні врожаї
які тут подано в формі сухої
маси (цілком без води) тому
що сіно завсіди має воду щоб
дістати числа для сіна треба
додати 15 процент ваги
Сорти Збір з акра сухої
маси в тонах
Нортвестерн Дент
(Летбридж) 140
Мнннесота Нр 13 125
Миннесота Но 23 119
Наколи бажано мати щонай-
більше дозрілих шульків тоді
варт сіяти кукурудзу таких
сортів: Ґег'у Дакота Гвайт
Флинт або Імпрувд Скво Для
західньої та північної Алберти
найліпшим сортом кукурудзи
на шульки вважається Манал-т- а
Це є жовта кукурудза
дозріває трохи пізніше чим
Говз Алберта Флин але скор-
ше чим Ґегу Збори вона дає
невеликі але більш певна чим
всі інші сорти 4
НА
холодільнею можна провести
руру і в ній зробити маленьку
діру або вкрутити краник ішо- -
сет) Вода через краник має
стікати таким струмочком аои
все полотно було мокре на
горі й на боках) але вода не
сміє стікати з полотна Власне
полотно має бути вогке на бо
ках але ніколи немокре бо
охолодження воздуху в холо
дільні відбувається тільки тоді
коли вода на стінках випаро-
вується швидко
Якщо текучої води немає
тоді над холодільнею можна
примістити десяти-ґальонов- у
посудину й зробити в ній таку
дірку аби вся вода могла ви-тік- ти
протягом одної доби
Посудину з водою треба при
містити яких чотири цалі над
дашком холодільні зробивши
для цього спеціяльну підстав-
ку незалежну від самої холо-
дільні
Перед тим як дати яйця до
самої холодільні їх треоа дати
до дротяних кошиків або роз-ложит- и
на дротяну сітку на
тягнену на рямку (на взірець
сита) й поставити зараз за две
рима в холодільні Це значить
що холодільня мусить бути
розділена на дві частини Пе-
редня має бути для вжитку ще
теплих яєць а задня для яєць
що вже трохи охолоджені В
задній частині яйця звичайно
складають у деревляні скринь-
ки В передній частині холо-
дільні яйця вистачить лишати
на одну ніч Другого дня яй-
ця треба переложнтн до скри-
ньок у другій частині що є
знмніша іі там вони можуть
переховуватися безпечно від
пять до сім днів
Запліднені яйця можуть
утратити свою якість навіть у
такій холодільні бо темперагу
ра в гарячий день може під-
нестися в ній вище 65 степенів
Фаренгайта
Досліди показали що по
восьми днях переховування
яєць в такій холодільні якість
їх була така добрал як і тих
що переховуються в комерцій-
них холодільнях
МТЧ! :— І
Засіють 800000 акрів менше
пшениці
Згідно з обчисленнями сіпі-ярсько- го
рільничого департа- -
ГОДІВЛЯ ягнят
Експериментальна Фарма в
Летбридж Алта переводила
досліди з годівлею ягнят на
протязі останніх ЗО років Бо-гат- о
цікавого матеріялу було
зібрано за той час а щоб по-
знайомити фармерів хоч про
загальні висліди ми тут пода-
ємо головні точки з булетеня
який було видано в цій справі
1 На протязі багатьох ро-
ків годівля ягнят завжди ви-
казувала поплатність бо при-
буток все перевищував видат-
ки на годівлю та догляд
2 При належній годівлі та
догляді смертність ягнят мож
на понизити до одного процен-
ту або й менше
3 Наколи ягнята дістають
добру пайку корму можна
сподіватися що денний при
ріст ваги буде пересічно одна
третина фунта
4 Додавання до сіна кваше-
ного кукурудзяного корму по-
більшує денний приріст ваги
а разом з тим зменшує вимогу
щодо сіна та зерна Один
фунт квашеного корму може
замінити 031 фунта сіна й 010
фунта зерна в продукції одно
го фунта ваги ягняти
5 Коринки (турнепс) дода-
ні до пайки сіна та зерна по
більшують денний приріст ва
ги і зменшують потребу в сіні
га зернових кормах Один
фунт корняків може змінити
01 фунта сіна та 007 фунта
зерна на кожний фунт приро-
сту ваги ягняти
6 Повна пайка зерна завжди
дає найліпші висліди щодо
приросту ваги и тільки тоді
як збіжжя дуже дороге варт
частину його замінювати сі-
ном але не більше як полови-
ну пайки '
7 Снопи вівса мають висо-
ку кормову вартість як їх зго
довувати разом з люцерняним
сіном як додаток до зернової
пайки
8 Зернова пайка з пшениці
є лиш мало що менш вартісна
від ячмінної або сумішку яч-
меню з пшеницею
9 Ніякої ріжниці не було
завважено при згодовуванні
люцерняного сіна або люцер-няно- ї
отави (сіно другого по-
косу)
10 Наколи ягнятам давали
лиш пів пайки зерна тоді до-
давання меляси є поплатним
11 Розмелювання зерна на
дрібно не поплачується при го
дівлі ягнят а крім того й ви-
сліди від того відємні Тому не
радиться згодовувати ягнятам
дрібно розмеленого зерна
12 Змерзла пшениця а та-
кож пшениця грейду Но 3 ви-
казалася добрим кормом для
ягнят
13 Зернова пайка й самого
вівса не є доброю для годівлі
ягнят але добре надається як
перший корм щоб навчити їх
їсти зерновий корм
Було переведено досліди Ш0
до вартостн жита як корму
для ягнят Остаточно ще не
можна про це твердити нічого
але початкові спроби вказу-
ють що жито є добрим кор-
мом для ягнят Так само його
можна згодовувати в сумішці
з ячменем
Вплив ґрунту на якість
пшениці
В Біверлодж Алберта про
тягом багатьох років робили
дослідження з метою переко-
натися який вплив робить
грунт на якість пшениці Дуже
яскравий вислід дістали при
порівнаннГ пшениці Маркнз
яку було посіяно на двох ла-
нах пів милі віддалених один
від другого Перший лан мав
добрий чорнозем а другий сі-
рий грунт Перший лан дав
видаток пшениці що мав 45
процент більше протеїну чим
та що росла на сірім грунті
Дальші досліди показали що
процент протеїну залежить не
тільки від грунту але й від
багатьох інших умовин
менту в Вінніпегу в західній
Канаді засіють цеї весни менше
пшениці як в минулім році
З під управи пшениці буде
вийнято дальших 800000 акрів
з чого в Манітобі 11 процент
в Саскачевані 3 а в Алберті
2 процент
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 3
РОЖІ ДЛЯ ЗАХІДНЬОЇ КАНАДИ
Найліпший час садити рожі на
заході це початок місяця трав
ня 1а хто хоче обзавестися
цими рослинами мусить вва
жати аби купити те що може
витримувати суворий степовий
клімат Для тих що цікавлять
ся цим питанням подамо по
нижці інформації
Найвитреваліші рожі не по
требують особистого догляду
Банші Стенвелс Перпечуал
Доза Гюґоніс Жовта Перська
Жовта Герристон (або жовта
Скач) Орннда Бетті Бланд
Мадам Плантє Роза споносіма
Роза рубріфолія Різа нітіда
Роза ругоза Зефірін Друїн
Ругоза мішанці також
витревалі
Агнес Ганса Тетонкага Ят-ка- н Пинк Ґрутендрост Агнес
Емилі Карман Шнізверґ Шні-ліх- т
Мадам Чарлз Фрсдерик
Ворт Сара Ван Фліт Сувенір
де Фнлсмон Кошет Мисис Ан-
тоні Вотерер Бспедикт Розл
Зоря Праги
Мішанці чайові — на зиму
треба викопувати
Каролнн Тетставт Ґрус ан Те-пл- іц Мадам Едуард Еріо
Ленді Алис Стенлі Етуаль де
Голанд (Заря Голяндіі) Авока
Емилі Додд Лейді Ештавн
Ламія Генерал МекАртур К
оф Ш Фаризер
Трави для травників
Добрий травник потребує су
мішки трав але вдоволяючі ви
сліди можна мати навіть з по-
сіву одної трави а для цього
можливо що найліпше нада-
ється тонконіг (Кентоки Блю
Ґресс) особливо в умовинах
Алберти Тонконіг швидко й
рівномірно розростається а
тому її витворює рівномірну и
густу дернину Ьільш того
якщо за ним пильнувати на по
чатку росту він легко веде
боротьбу зі всякими буряна- -
ми що намагаються пошири-
тись на травнику
Полевиця (ред тап) також
може бути вжита для травни-
ка але вона не дає такого до-
брого внеліду як тонконіг бо
легко засмічується бурянами
Комерційні сумішки насіння
трав звичайно мають у собі як
тонконіг так і білу конюшину
Та як мокре літо конюшина
майже цілком витискає траву
Навіть на тих травниках де сі-
ють виключно траву після мо-
крого сезону біла конюшина
зявляється в такій мірі що
загрожує витіснити траву ціл-
ковито За сухого періоду ко-
нюшина зникає Практика по-
казала що найліпшим сумі-шко- м
для травника є півтора
фунта насіння тонконогу й пів
унції насіння білої конюшини
(на один квадратовий род)
Дерево заступить металь у
фармерській машинерії
Домініяльний адміністратор
машинерії фермерської муні-
ципальної і до будови доріг
видав розпорядження щоб де-
рево й інші намістні мають за-
ступити багато складових час-
тин у тих машинах і інших рі-
чах яких вживається на фармі
Те саме відноситься до возів і
саний Заборона відноситься
до гуми і 14 металів
Вийняток становить гума
для сепараторів (машин до від
бирання сметанки) інкубато-
рів і ципа як охоронна поволо-
ка па складових частинах мо-
лочарських машин що мають
стичність з молоком
ШВИДКИЙ РОЗВІЙ
КАНАДІПСЬКОЇ ФЛЬОТИ
Королівська Канадіііська
Фльота має тепер 30000 моря
ків і 400 боєвих кораблів При
кінці цьої о року сподіються
мати 40000 вивчених моряків
Чого фармері повинні сіяти
більше
Воєнні потреби вимагають
щоб фармері сіяли цеї весни
більше ячменю для годівлі без
рог Треба більше сіяти лену
на олії треба більше паші
для годівлі коров ібо Канада
потребує більше сира й масла
на вивіз о Англії Треба
збільшити продукцію яєць
Треба більше меду щоб засту-
пити цукор
Канада спроваджувала 200
міліонів фунтів рослинних олі-
їв кожного року тепер ті краї
відтяті Минулого року в Кана-
ді випродуковано 6 міліонів
бушлів лену цього року треба
збільшити продукцію хоч до
20 міліонів бушлів Фармеріі
мають запевнення що уряд
ДИВІДЕНДИ ДЛЯ ДОСТАВЦІВ ЗБІЖЖЯ
а "ДОДЕРЖАННЯ ВІРНОСТН"
На 1-- го грудня 1926 Директори Албертійського Пшеничного Пулу опублікували
прилюдний зазив до членів Пулу заявляючи що "Кожний підписчик мусить додер-
жати вірність" Така заява сама по собі повинна означати що Екзекутнва Пулу та-
кож "'додержить вірність" супроти членів Пулу Чи так то сталося?
Недавно Албертійський Пул оголосив виплату днвленди своїм доставцям збіж-
жя Нас запитують як це можливе?
Причина що Албертійський Пшеничний Пул є всилі платити дивіденду достав-
цям збіжжя є та що вони допускаються давно відомого способу: "рабуй Петра
щоб заплатити Павлові" Та в цім випадку цей вираз можна краще висловити так:
"рабуй Петра щоб заплатити Петрові"
Виплата дивіденди доставцям збіжжя яку платить Албертійський Пул є можлива
лиш завдяки тому що Пул не додержав слова заплатити процент від грошей які
він дістав від албертійських фармерів у пшениці доставленій до Пшеничного Пулу
в роках 1923 до 1929 Ви памятаєте що за всю пшеницю доставлену в тих роках
Пул обтягав по 2 центи від бушля на будову елеваторів
ХВ додатку до позик у фармерів по два
центи від бушля кожного року на будову
елеваторів Пул щорічно відтягав собі 1
процент від ринкової ціни збіжжя що ви-
несло около Га цента на бушлі кожного
року а це дало разом щорічних відтягнень
около Уі цента на бушлі В збіжевих ро-
ках 1923-2- 4 до 1928-2- 9 хлібороби достави-
ли до Албертійського Пулу 285227734
бушлів пшениці За той час Пул позичив
від фармерів около 15 центів від бушля на
елеваторні й торговельні резерви
Загальна сума яку Пул позичив у го-
тівці від своїх членів в формі відтягнень на
елеваторні й торговельні резерви виносить
$743225028 В додатку Пул задержав від
1928 і далі держить $103755435 які нале-
жали канадійським фармерам як кінцева
виплата за зерно доставлене в 1928 р Це
дає загальну суму грошей що їх Албертій-
ський Пул позичив у фармерів $8469-8046- 3
а це є доказ великого довіря
Коли ці гроші зичено від фармерів Ал-
берти Рада Директорів заявила фармерам
у Пятім Річнім Звіті Албертійського Пше-
ничного Пулу за фіскальний рік 1926-27- :
"Наші резерви викликали деяку нетерпели-
вість серед кількох хліборобів — чому дотепер
ще не пороблено заходів сплат хоч час від
часу ми заявляли що так скоро як це буде
можливе 1 не принесе загрози кредитові органі-
зації ті сплати пічнеться"
"Всі члени дістають заплату' 6 процент у
готівці на елеваторні резерви від часу зало-чаткуван- ня
відтягнень аж поки вони не будуть
сплачені"
На слідуючий рік директори Пулу вва-
жали за вмісне і справедливе платити фар-
мерам процент за відтягнені гроші на Ко-
мерційні Резерви й на елеваторні відтяг-
нення які вони позичили У звіті Ради
Директорів Албертійського Пулу за фіс-
кальний рік 1927-2- 8 подано:
"В останнім році Рада рішила включити
виплат проценту за Комерційні Резерви а також
за Елеваторні Резерви Цей процент буде
рахуватися від 31-г- о серпня 1927 I тратити-
меться по 6% за Резерви акредитовані кожно-
му членові ЗІ-г- о серпня 1927 ТІ виплати
пічнеться так скоро по новім році як лиш буде
можливо"
Відсотки по 6% за $846980463 за один
рік виносять $50818827 Албертійський
Пул вживав ці гроші від 1-- го серпня 1929
не платячи відсотків фармерам котрим ті
гроші був винен Відсотки що повинні
були бути заплачені фармерам від 1929 р
виносять $858103736 Кожний фармер в
Алберті знає що він мусить платити від-
сотки від позичок і то більші як 6%
Заплата відсотків від основного фонду
кооператив який зложили члени і від
щадннчнх вкладок членів є основним
принципом кооперативного руху як прав-
ію заслужений прихід
Очевидне є що Албертійський Пул
винен фармерам Алберти:
Перше: $846980463 які він пози-
чив у фармерів на елеваторні і комер-
ційні резерви
Друге: Відсотки за ці гроші вино-
сять $858103736
Ці дві квоти які Пул винен своїм
членам виносять $1705084199
Це знову ж дає доказ великого
довіря
Та це ще не ціла історія про те як Пул
міг роздати доставцям збіжжя дивіденду
яку так широко розголосив
Ми знаємо щоАлбертійські Пулові Еле-
ватори висмикувались від плати Доміні-яльног- о Доходового Податку а також по-
датку за Надвишки Прибутків відколи
було запехано операції Пшеничного Пулу
Від того часу Пулові елеватори функціо-
нують так самісінько як і елеватори ком-
панійці хіба лиш з тою ріжннцею що Пу-
лові Елеваторні Компанії мусіли видавати
міліонн долярів на пропаганду друковану
за радіові оголошення іі за працю окруж-
ним робітникам
Є лиш два способи на добуття грошей щоб
випосажити наших вояків моряків і летунів у
воєнне приладдя Один спосіб — це з додат-
ків а другий — із Позичок Иобіди Албертій-
ський Пул не заплатив Домініяльному Прав-лінн- ю
ані цента ц роді Доходовнх Податків або
податків з Надвишки Прибутків тоді як інші
елеваторні компанії платять той податок Мі-
німальний Доходовий Податок пнносить тепер
407 і це с поважна сума Дехто думає що
то є хитра штука оминути плачення податків
однак якщо кожна корпорація в Канаді не дасть
нічого Федеральному Департаментові Доходо- -
вих податків так як це робить Албертійський
Пшеничний Пул албертійські вояки включно з
вашим сином чи синами котрі можуть бути в
війську мусіли б боротися проти німецьких і
японських повзів гармат 1 бомбовиків — го-лір- уч
Обраховано що сума Доходового по-
датку й податку Надвишки Прибутків які
Албертійський Пул повинен був заплатити
Федеральній Скарбниці за роки 1930 до
1941 а від заплати яких він дотепер висми- -'
кувався виносить $77873200 За ці гроші
можна б купити багато конечно потрібних
речей Щоб ті речі мати кожна організа-
ція мусить дати свою частку в роді подат-
ків якщо хочемо щоб наша армія мала
потрібні воєнні знаряди
Ви є оправдані спитати чому Албертій-
ський Пул є в змозі платити дивіденду
одставцям збіжжя
Паша відповідь є що якби Пул ділав відпо-
відно до своїх підприйнять виплачуючи від-
сотки фармерам за позичені в них гроші і
платив податки як усі другі платять на оборону
нашого краю (в чім включена с оборона ко-
оперативних принципів а навіть оборона систе-
ми Пудових і елеваторів) він не був би всилі
платити дивіденду доставцям збіжжя
Албертійський Пул винен албертійський фар-
мерам $1705034199 на що складається позичка
в сумі $846980463 затягнена в фармерів і
$858103736 відсотків що назбиралися за роки
від 1929 до 1941 Вдодатку — податкові повин-ност- и
для Домініяльного Правління виносять
$77873200 що робить разом $17829573
Відсотки по 6% за $1782957399 виносить
річно $106977444
Нас запитують також про лист який розіслав
Албертійський Пул до своїх членів під датою
15-г- о квітня 1942 разом з чеками 5 відсотків
від суми яку Пул потягнув був від своїх членів
на Елеваторні й Комерційні резерви Деякі
фармері що їх про це запитано є під вражін-ня- м
що ці чеки є частиною виплати відсотків
які Пул обіцяв дати від цих обтягнень Та так
воно не є
Що Пул робить то викуповує від фар-
мерів "еквітн" в системі Пулових Елевато-
рів за менше ніж 50 центів на долярові від
фармерів які є властивими власниками
Пулових Елеваторів і які складали гроші
на Елеваторні й Комерційні резерви в ро-
ках від 1923 до 1928 Якби Пул був ділав
відповідно до своїх приречень як це пови- те бачимо в репорті Директорів Пулу
Пул був би вислав фармерам — власникам
Пулу — чеки на два рази більшу суму ніж
вислав поодиноким фармерам на 15-г- о
квітня І то була би заплата звичайних
відсотків за один рік від грошей які Пул
винен фармерам а не якесь неясне діло
сплати Пулових повинностей фармерам
членам менше ніж по 50 центів на долярові
На 1--
го грудня 1926 Албертійський
Пшеничний Пул випустив був звіт що Пул
приневолив був Галвіґа Голмбурґа члена
Пулу заплатити $100000 ліквідаційних
відшкодувань за продаж ного пшениці по-
за Пулом В тім звіті Албертійський Пул
сказав прилюдно:
"Цю акцію повзяв Пшеничний Пул з того
заложення що добробут около 38000 албертій-
ських фармерів залежний від нетикальиости й
довірягідности поодинокого підлисчика
"Якщо хтось зломить контракт на тім по-
терпить решта членів Пшеничного Пулу
"Контракт остае контрактом чи то є угода
продажі чи контракт Пшеничного Пулу
"Кожен підписчик мусить 'Додержати вір-
ність'"
Члени Пулу за довгих дванадцять років
таки не дістали відсотків за свої гроші які
Албертійський Пул від них позичив Тепер
їм кажуть прийняти менше як 50 центів на
долярі від суми яку Пул повинен властиво
платити Як же про це можна сказати що
це є "додержанням вірности"?
Примушуючи Галвіґа Голмбурґа запла-
тити $100000 ліквідаційних відшкодувань
Пул вусловився протії Голмбурґа: "є за-
гально відомим що він був у вигіднім по- ложенню" Сьогодні Албертійський Пул
також є "в вигіднім положенню" і в спро- мозі "додержати вірність" додержанням
своїх приречень які дав членам що в них
позичив гроші
В часі війни краще є якнайдальше оми-
нати внутрішні суперечки Та в цих об-
ставинах ми розуміється не можемо вн-сказа- ти свого жалю за представлення вам
цих фактів бо кожний фармер має право
знати все що від носиться до ціни яку він
одержує за свої плоди
Числа які тут подані можна удостогід-ннт- н вважливим перестудіованням фінан-
сових звітів Пулу ШЕ ЕІЕУАТ0Н$ С0МРАНІЕ8
закупить увесь лен Заґаран-Ідоляр- и бонусу за акер внйня-тован- а ціна за бушель 1 СВ тий зпід управи пшениці а за-(- у Форт Виллямі) є $225 Крім І сіяний леном Насіння лену
того фармері дістануть по 2 1 треба відзаразнити порошком
(14)
меркурій (меркюрик даст) і сі-
яти як найвчасніше тільки на
чистій пареннні або ломаній
землі