Ukrainski Visti, August 31, 1943

              УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 31 серпня 1943' — Число 35
Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Ошпокмй Український Католицький
Тижневик у Канаді
ваша кожногв аівтірма Видавнича Шат "Українські Вктм
ММШ-ІОМ- Ь 8іпж1 ЕОтопіоа ЛІЬегІа
передплата $200
До Заучених Держав $£50
За оголошення не відповідаємо
ІЖкАШШ? ¥8
РвМіаЬеа Втету Твевоау
І Ьу ІЬе"' 1 V г
ІЖВАППіШ №178 'рГВІЛвНИМ
ІЛШТЕО І
Історична Конференція
в Квебеку
В другій половині серпня Шато Фронтенак в Квебеку
один з найкращих готелів на американськім континенті що
взноситься сотки стіп на скалистій горі над берегом ріки св
Лаврентія був свідком одної з найважніших подій в сучасній
історії Зійшлось там минуле з сучасним Історичні спомини
про того славного вояка Фронтенака що був губернатором
француської Канади 271 рік тому сплелись з проблемами
сучасностн й долею людства на довгі покоління
І в готелі Фронтенак і в сусідній цитаделі в Квебеку
відбулась шеста з ряду і найважніша своїми наслідками бри-тійсько-американс- ька
кангеренція Голови держав — Брита-тан- ії
Америки й Канади зі своїми міністрами військовими
політичними та економічними дорадниками — разом поверх
1000 осіб десять днів укладали й обговорювали пляни мілі-
тарні й політичні Западали там рішення від яких може
залежати життя або смерть соток тисяч людей у військовій
службі рішення що можуть змінити політичний уклад бага-
тьох народів
Розуміється рішення конференції в Квебеку зберігаються
в такій строгій тайні що підчас нарад спалювано найменші
кусники паперу з записками поодиноких її учасників Нічого
певного не оповіщено й після закінчення конференції
А ти ґі йрч пптіїтниііпгг тя гячртяпгиклгп пгиїттіршія тну
можна и життям
„ і після затихне гуркіт останнього стрілу скрівавленін головними темами були дальші и і
аліянтів
цім
10012-109- 1Ь 8ІПЄІ ЕЛтгаІаа АІЬеги
РЬопе ШОв
баЬкгіріІоп 1п рег уеи 1201
іп Ье СпИеД 81аеа рег маг ХМ
І
наслідки перших пяти нараді
ия Німриииии ппиим ии пяил і
в Квебеку слідуватиме інвазія
Минуло чотири роки цієї другої світової війни Вже рік
тому видно було що перевага в війні хилиться на сторону
аліянтів Воєнні події в останніх дванадцяти місяцях усунули
всякі сумніви щодо остаточного висліду Німеччина
виснажилась і в людях і в матеріялах і з наступу перейшла
на оборонні позиції З другої сторони аліянти які потерпіли
були поважні втрати на початку ставали щораз сильні-
ші і військовою силою і продукцією — зброї муніції і літаків
Ця продукція аліянтів сягає тепер таких еєличєзннх розмірів
що їй не дорівняє вже не тільки Німеччина але и усі її
союзники
Наслідки сил аліянтів наглядно виявились у
році Виявились також і
СапаЛа
війни
війни
між чорчилом і гозвелтом осоолино четвертої 1 питої по
лятій нараді американські війська висіли в Північній і
американці з заходу а бритійці зі сходу взяли німецько-італійськ- у
армію Ромела між два вогні Стискали вони її аж
до Тунісії й там знищили й виловили буквально аж до
жовніра Погром армії в Тунісії був та-
кий страшний що світ перестав тоді вірити в легенду "непо-борнм- ої
сили" німців
Наслідком конференції Чорчнла й Розвелга в Касабтянці
була інвазія Сицилії По 38-о- х днях вся Сицилія опинилася в
руках аліянтів 'Вміжчасі в Італії наступила велика зміна —
стало Мусолінія при владі а вся Італія захиталася лід уда-'рам- и
аліянтів з повітря н тепер лиш питання часу коли вона
буде зовсім вибита з війни
Отже прийшла в цій війні переломова хвиля коли рішаю-
чим питанням не є чи аліянти виграють війну але коли вони
вони її виграють І нема сумніву що на конференції в Квебе-
ку обговорювано пляни як найскорше зломити рештки
німців в Европі й примусити їх до цілковитої безуслівної
капітуляції У звязку з цим нема також сумніву що в стра-
тегічних плинах аліянтів обговорювано звідки аліянти малиб
вдертись до Европи й там на землях Німеччини положити
кінець не тільки цій але й майбутнім війнам
Між шляхами походу на- - Европу є такі: через Норвегію
тяжкий і непевний фронтальний атак через Францію Бельгію
й де німецькі укріплення найсильніші але куди до
Німеччини найближче через Італію де найбільшою перешко-
дою були б гори Альпи й остаточно через одну або
кілька балканських держав" де між іншими труднощами були б
і політичні бо Росія уважає Балкан за свій терен впливу
Чи КпрГірим пІіирип йти
часно двома або Й більше шляхами годі' знати Та певним І
ь одно що так як по конференції в пасаолянці слідував напад
на Сицилію так по конференції
ьвропи
Крім європейського воєнного терену аліянти ще мають
небезпечного ворога в Азії й на Тихому океані — Японію
Що війна проти Японії була з важніших справ на нара-
дах у Квебеку про це свідчить участь у конференції представ-
ника китайського уряду Що на тій конференції запали важні
рішення у# звязку з війною проти Японії про це свідчить ство-
рення окремої команди південно-східньо- ї Азії й назначений
одного з найкращих бритійських стратегів — лорда Мавнтбе-тен- а
начальником нової команди
Але крім мілітарних проблем на конференції в Квебеку
може перший раз в цій війні присвячено чимало уваги й
політичним справам Европи що їх висувають на чолове місце
мілітарні події
Політичні проблеми в Евроні треба б поділити два
роди Перше — яка форма правління має бути в занятих
' європейських краях і яке має бути відношення
аліянтів до урядів і населення тих країв Друге '— віднішення
Росії до політичних плинів Британії й Америки для повоєн-
ної Европи й відношення Британії й Америки до плянів Росії
щодо майбутнього політичного ладу в Европі
Певним є що Европа по цій війні буде бідна але Д по-
ділена розсварена ненависти — може' гірше як' коли
в новітній історії Перед аліянтами питання : як-успок-
о-
їти погодити Д завести тревалий лад -- і мир'між рііиліми
європейськими народами "й як Европу" відбудувати та приве- -
стн її до добробуту?
Про пляни урядів Британії й Америки в тому напрямі
невідомо нічого певного В Британії Америці і в
ь
Канаді є
частіша впливових людей які поділяють плян творення феде-
рацій з тих сусідніх собі держав в Европі які мають спільні
головно інтереси — економічні й політичніЦей плян знахо-
дить частинне попертя й між поляками та чехами Але Росія
як це видно з останнього обіжника московської амба сади в
Вашингтоні про що згадується на першій сторінці цього чи-
сла Українських Вістей виразно противиться цьому федера- -
ційному "плянові З другої сторони в Росії повстали народім
комітети" — польський і німецький які Росія понирае н які
уважають за будучі уряди для Польщі й Німеччини
З того всього видно4 що між Британією й Америкою з
одної сторони а Росією з другої ще має прийти до ясного
порозуміння щодо політичного укладу в Европі по закінченні
війни
Першим случаєм в якім видно буде чи бритійсько-аме-рнканськ- і
й російські політичні пляни підуть по тій самій
лінії чи вони зударяться — буде досвід з Італією По тім на
яких услівях аліянтн приймуть
буде в Італії після її здачі або після підбиття її аліянтамн
можна буде передбачити що станеться з рештою Европи по
війні А тому є підстава вірити що на конференції в Квебеку
чимало уваги присвячено -- й Італії
V і--
По
закінченні конференції в Квебеку президент Роз-ііел- т
виголосив промову в Оттаві "а и ній ще раз підчеркнув
що ц'іли аліянтів у цій війні й основи повоєнного ладу в світі
очеркнені в Атлянтійськім Чартері й Чотирьох Свободах В
Атлянтійськім Чартері між іншим Британія Америка а
опісля н Росія визнають право для кожного народу бути
державно-незалежнн- м і вибрати собі свою форму правління
Чотири свободи включаю іь: свободу слова свободу релігії
забезпечення життєвих конечностей і забезпечення спокійного
життя
% Віримо й сподіємось що коли згадані цілії дійсно будуть
переведені в життя й повоєнний буде дійсно оснований на
згаданих засадах то скрівавлені народи Европи між якими
найбільше потерпів у цій війні многострадальний український
зможуть легше відітхнути зажити свобідним
нарад невидимими Рентгеновими лучами збагнути щоГгд
того як в нарад воєнні політичні пляни
скріплення
Африці
останнього німецької
не
опору
Голяндію
похід
п
одною
на
аліянтами
повна
будь
сиршп
ПРЕОСВ НІЛЬ САВАРИН ЧСВВ
З Історії Української
Культури
ВІД РЕДАКЦІЇ: — Еппскоп-Помічіш- к' що його дістав нарід працею
Преосн Нін Ннколай Санарші ЧСІцід своїх предків
В В ііідоміііі також як один з ііашич
иіпііачіїїіх одрналіетін До заьіітніших
іірщь Прсосп Ніля-Саиари- на п остан
ш кількох роках належать слідючі ва„„і українці Є народом на-історично-іму- кові
та релігійні рої- - „„ ДИ'КИМ) непросвіченим 1ІЄ- -
іііднп що появились в Українських
Вістях у Світлі її календарях Укра- -
'олшш ілюндер аоо пий- -
гмими кшілклчи: ісгорш )„ або до поляків або москалів
ькоіо Чина н Канаді"! так р0зПЛцВаіцся у 'ЇХНІЙ куль
"Який Поі" "Чим є людина" "50турі ци правда це що голо- -
літ хкраінцт н Канаді 'історій
Зі ромадження Сестер Сіулебішць
ПНДМ" "Автокефалія" "Обряди
Католицької Церкви" "Хрест-Відзнл-к- а
Христіян" та інші
Всі ці праці Преосн Саварнна під-значають- си
багатим фактичним мате-
ріалом спокійним науковим тоном
а одночасно й легким стіпем та чи-с- і
о гою "мови
Одною з найновіших праць Преосн
Ніл я Саварнна є Поіо стаття "З істо-
рії української культури" шо появи-
лась у Календарі Христіянської Ро-
дини на 1943-і- й рік Українські ьн-даіиінц- тва
виконавчі інституції та
організації стараються тепер позна-
йомити іолоііно наше' молоде поко
ління з багатством української куль
тури Уважаємо що одним з най-
кращих вкладів у точу напрямі є
якраз зГадана праця нашого Еписко-па-ІІомічни- ка
Преосв Кпр Ніля Сава-
рнна яку починаємо містити з ним
числом і яку пору чаємо особливо
нашим учителям студентам вішінх
шкіл та взаіллі нашому молодому
поколінню
Редакція Українських Вістей
родів стрічаємося з їхньою
культурою подивляємо' її
Поневолені наїздниками на
і ріднії землі окружені чужи
нсцькиїи нультурит на пересе-
ленні ми українці є мимоволі
змушені вчитися культури ІН
ших народів н знати та н ша
нувати хоч одночасно своєї
культури ми не знаємо не до- -
щнюємо и як слід і тому при
культурі інших народів почува
ємося як щось гіршого менше
вартного а навіть упослідже-
ного
Що за радісне почування
зроджується в серці 'КОЖНОГО
щирого українця коли він за-
гляне до своєї історії й там
переконається що український
нарід витворив у свойому ми-
нулому таку гарну -- таку висо-
ку таку своєрідну самостійну
культуру що в" порівнанні з
іншими народами він у мно-гом- у
дорівняв їм а в деяких
ділянках культурного життя
навіть їх перевищив Щоб од-
нак 'ми зрозуміли прощо йде
то перці і- - усього спитаймося
ико це ткеікультурі?' '
!' Культурою взагалі нази-
ваємо спадщину рук або ума
капітуляцію Італії і який лад
лад
Наші сусіди здавна представ
лялн нас перед світом як на-
рід без культури По їх мірку- -
СПосІбннм ДО культурного ЖИТ
тя# тому радили ВОНИ укра
щям щоб українці пристава
що ні! найкращим доказом
безумовности цього роду мір-
кувань буде переглянути ділян
ки культурного життя україн-
ців і порівняти їх з культурою
інших народів а головно на
ших сусідів: поляків і моска
лів От візьмімо хоч би:
Багатство української мови
Культуру якогось народу-ш- і
знається по його рідній матір
нім АШВ1
Чим краіирю є рідна мова
багатшою й більш артистично
виробленою то и тим вищий
ступінь культури приписуєть-
ся даному народові
Учені мовознавці признають
що українська мова — це од-
на з найкращих мов світу З
європейських мов може йти в
парі з нею лиш італійська мо
ва а між словянськими мова-
ми то українська мова зайня-
ла перше місце
Ні одна мабуть мова не за-
знала на цьому світі стільки
переслідувань що українська
мова Зродившись десь на сві-
танку словянського життя пе-
ренесла вона на собі страшне
лихоліття татар пережила ути-
ски Польщі витерпіла й забо-
рони Москви Був час де по-
ляки відсудили її від життя а
москалі проголосили перед
чужинцями що української мо
ви не було нема й не може бу-
ти
Та коли заговорив нашою
мовою Іван Котляревський
(1769-183- 8) на Великій Украї-
ні Маркіяи Шашкевич (1811-1843- )
на Західній Україні а
Осип Юрій Федькович (1834-1887- )
на Буковині й разом із
Тарасом Шевченком-відкрил- и
перед культурним світом цін-
ний діямант української мови
то відразу показалося що во
на много краща живіша й
більш самостійна чим поль
ська чи московська мова
При науковому розсліді вче-
них мовознавців виявилося
що приміром польська мова
запозичила собі багато слів ла
тинськихкі німецьких Москов
ська- - мова знов перебрала пов
но всякихгчужих слів: і німець-
ких англійських українських
фінських татарських і інших]
'А 50 міліонів українців уже при
кінці XIX століття вживало в
'літературній мові понад 100
тисяч народніх слів крім шіуч- -
но утворених у науці торговлі
й промислі Та й те число без-
настанно росте й розвивається
з розвоєм народу
ІІідо впливом дослідів нау-
кового світу почалося несміле
відтягання попередніх' ненау-
кових внеказів Польський вче
ний Бандке (1768-1835- ) про-
фесор краківського університе-
ту заявив що українська мова
якої столицею є Київ нічим не
уступає в старшинстві москов
ській мові ба що більше у
країнська мова старша від мпо
піх других мов бо Київ про-
цвітав уже в той час коли ще
Москва не існувала Найбіль
ший польський поет Адам Міц
кевич (1799-1855- ) сказав що
українська мова краща від
московської й білоруської А
московський славіст Ісмаїл
Срезневськнн (1820-1880- ) ви-
казував москалям що- - україн-
ська мова є окремою марою
самостійною та не уступає мі-
сця чеській у багатстві висло-
ву польській у живописности
сербській у мнлозвучности
Учені мовознавці дійшли й
до цього висновку що україн-
ська мова найбагатша на сло-
ва найвиразніша на складню
а що до відтінків то- - не має
собі рівної Деколи один ви-
раз має в собі десятки слів
Література витворена на у-країнс-
ькій
мові є такою преба-
гатою й різнородною' що по-
дібної мабуть ми не знайдемо
ні в одному народі на світі Бо
чи має котрийсь нарід такі гар
ні коляди щедрівки веснянки
й весільні пісні як у нас на
Україні? В кого знайдемо
стільки байок казок прика-
зок пословиць і оповідань?
Де знайдемо такі твори народ-ньо- і
словесности як наші: ду-
ми думки релігійні 'пісні ко
зацькі чумацькі пооутовіг
Наша писана література вже
тоді процвітала коли в моска-
лів не було ще ні сліду якоїсь
просвіти а в поляків дуже
слабі й то ще на латинській
мові Коли Ольґерд Ґедимін
(1341-1377- ) прилучив україн-
ські землі до Литви то литов-
ці з українською культурою
прийняли на свій двір і україн- - З™ дворах польських королів і в
зносинах з Туреччиною й Мол-
давією '
Також і тепер українській
мові починає всміхатися вели-
ка будучність Літ тому кілька-нлпно- ті уцрпнй Трііір (Ьпаїїііуя
висказував що зі 120 вжива- -
Европі
шестому
пРаИ'-т- о
більше значіння кур-сере- д
нарід простора
треба при-Кол- и
багата
заощади-молол- о
віково
надбання розумному
чу
научайтесь
цурайтесь!"
(Далі буде)
УКРАЇНСЬКІ ЛІСНІ проповідь
СЕНИШ РАДНІ
іомережа
Бродкестінґ Си-
стем" передала неділю
церковних
сень співало 70 членів
парохії йорку
управою диригента Теодо-р- а бнуфрика співав "Пре
Рідного
Краю" Кошиця "Покаяння"
щоденник "Свобода"
особливо
"Покаяння"
співу пісень
програму входила
Преосв Амвросія
Сенищина Епископа
Помічника Преосв
Богачевського Єпископ
дав мальовничий до-
клад ріжні східні церковні
включно
і
закликав римо-католик- ів знайомитись
обрядом
признавала Апостольська -
З УКРАЇНСЬКОЇ
Славний скри-па- к
композитор проф Роман
Придаткевнч відбуде від по-
ловини вересня до
концертову подорож
важніших центрах
Канади Концерти пла-
новані в місцевостях:
Ріджайна Келґарі
Едмотон Мондер 'Вегревил
Гсффорд Кридор Принс Ал-бер- т
Саскатун Йорктон Ка-
пора Давфнн Снфтон і Етел-бер- т
Концерти будуїь популяр
характеру Програма є
зложена майже виключно з
приступних українських тво-
рів Кожний концерт попере
дить короткий про
українську творців
композиторів Кожний
буде зосібна повторюваний
так що підготовлений слухач
зможе корисно му-
зичні продукції Програмки з
відповідними поясненнями
впровадять і англійського слу
хача в кожну музичну точку
Концерти відбудуться
покровом і зарядом місцевих
відділів КУК уважають
що короткий побут Романаікевич письменник учи- -
Придаткевича в Канаді потріб
використати для пропаган
дн української музики
я Романа
відоме канадійцям від многих
літ лиш з і Про-
фесор за
собою признаного аме-
риканського композитора
цертового артиста
Гостина великого ар-
тиста і громадянина для ка-надійсь- ких
українців
приємна й пожадана а су-
дити з писемних звітів і чно-ви- х
зголошень невичислених
місцевостей' концерти
будуть арти-
стом Придаткевичем їде
дорогу як соліст і допроваджу-ва- ч
п Мельник відомий
українсько каиадійський пя- -
композитор
Внтанте славні
З
Вшанували вчителів курсан-
тів Вищих Освітніх Курсів
В суботу ввечері серпня
понипес влаштували приинят- -
з закінчення вищих
Освітніх Курсів які від кількох
років Культурно-Отвітн- а
Референтура Кра-єві- й
Екзекутиві
прийняттям ці дві
нізації вшанувати
прийняття Це признання
словлено їм прийнятті
цілу
них в варт вчитися учителів які викладають на
лиш девять а між вживаними курсах як також курсантів які
європейськими девятьма зіхалися з цілої' Канади
ми на поглибити своє та кра-українсь- ку
мову Що україн- - "Iе приготовитись до громад-
ська здобуває собі щораз
всесвітнє КРІМ учителів курсів та
культурних народів хоч саІТІВ прибули на прийняття
покищо ми ще бездержавний також численні громадяни так
до цього найкращим до "}° сала
казом можуть бути новозасно- - Дому вул
вані катедри української ЮклиД була заповнена Жінкам
при ' І відділів ОУК дати
отже мова такаі3"ання' ІЦ0 обходитись
й зацікавлююча 04аді° -- коли' помимо трудно-навіт- ь
чужинців то й ми самі щв У ЗВЯЗКУ ПаГіковою си"
дорожім нею вживаймо її по "™™ "" заряди- -
іійіішіг іірпкия ! няііімї ТИСЬ так Щ°б ЗЗДОВОЛИТИ СВОЇ
організаціях та передаймо їїД°маи" потреби та
поколінні як ппе-!т- " потрібних продуктів на та- - „ „ __! дорогий скарб нашого
го по
Шевченковому заповіту: "І
жого й свого не
і
ПРЕОСВ Н
Американська рад
"Коломбія
в
серпня кілька пі
що їх
св Юрія~в Ню
під
Хор
чиста Діво Мати
—
И "Да іспольнятея" Американ-
ський ли
ше що чудово вий-
шла пісня
Крім церковних
у також про
мова ' Кир
ЧСВВ
в діецезії
Кир
Сенишин
про
обряди4 українським
греко-католицьки- м обрядом
по
и з 'візантійським
якого1 красу вже' не--
раз
Столиця11 ' '"
МУЗИКИ
уркраїнськнй
половини
жовтня
по Захід-ньо- ї
є
таких
Мус Джа
ного
виклад
музику і н
твір
'
при'нимати
під
які О Івах
по
їм Придаткевича
преси з слуху
Придаткевнч має
славу
кон
цього
є
дуже
як
з
ці як-
раз на часі З
п в
Іван
пість і
нам артисти!
ВІСТИ ВІННІПЕГУ
і
21
ти нагоди
влаштовує
при
УНО Цим
жіночі орґа
бажали так
кі ви
таки на
бо три довгі столи через
мов
мова- - щоб
місці кладе знання
мова СЬК01
Українського
Національного при
мови
многих університетах
наша ВМ1ЮТЬ
гарна 3в"ть
ттмя
_„_„
15-г- о
з
Єленяк памятннк і{
тарка ІДУ ОУК На її запрошен
ня-- о др В Кушнір один з учи
телів курсів провів молитву
по чім всі присутні приступи-
ли до вечері Пані Ситник пред
ставила кожного вчителя кур
сів зокрема а також голов від-
ділів ОУК у Вінніпегу паню На
дю Ковалишнн і відділу ОУК з
Ст Боніфес паню Олю Стеб-инцьк-
у Проф Кошиця не бу-
ло на початку прийняття але
коли він опісля в часі вечері
вступив до салі то присутні
прийняли його оваційно довго
тренллнми оплесками В очах
кожного світив вогонь радо-
сті!) Це був щирий вияв глибо-
кого признання для проф Ко-
шиця не тільки за його працю
для курсів але також за його
величезний вклад в українську
культуру який може дати тіль
ки геній-знавец- ь української
пісні і мистець композитор та
диригент
Під кінець прийняття пред-сідниц- я
покликала до слова по
черзі учителів курсів деяких
гостей та курсантів іПо черзі
говорили вчителі курсів: інж
В Коссар о др В Кушнір
др П Маценко ред М Стечи- -
шин (гість) проф Р Придат- -
тель В Костюк д-- р І Ґулпіі і
проф О Кошиць з курсантів:
панна Іванна Щепанська з Фт
Виллям Іван Снігура з Торон-т- а
і Петро Гладун з Фт Вил-
лям Кожний з промовців ни-слов- ив
цінні думки
При кінці бесідниця подяку
вала вчителям за їхній вклад
для курсів ученикам за їхні
старанням для набуття знання
а обом відділам ОУК за вла-
штування цього прийняття Зо
крема предсідниця подякувала
проф Кошицеві за його вели-
кий вклад праці в ці курси та
побажала 'йому сили і здоров-л- я
для дальшої праці на куль
турному полі
На зазив предсідниці присут
ні відспівали многоліття для
всіма шанованого проф О Ко
шиця і його вп дружини для
вчителів та учнів Прийняття
закінчено гимнами "Ще не
вмерла" та "Боже щасти"
Донна Гресько відїхала
до Ню йорку
В четвер увечорі відїхала
"' _"""_' -- ":"' ку на иосьмимісячні студії гри
на скрипці Вона вже знана у-краінсь-
кому
громадянству в
Вінніпегу з її виступів а перед
усім з її недавнього виступу з
їіаіоди Конгресу КУК коли
нона взяла участь у програмі
в театрі Плейгавз
В Ню йорку вона буде мати
змогу вчитись далі в світової
слави артистів та професорів
Це подія небуденна в житті
цієї молодої української арти-
стки Своїми передніми висту-
пами вона звернула на себе
увагу вінніпеґського громадян
ства як$ тепер уможливило
той виїзд дорогою стипендії
На цю стипендію' віиніпегські
громадяни та фірми запевнили
для неї $5000 Також Центра-л- я
КУК зобовязалась причини-
тись до тої стипендії сумою
$1000
Відїзджаючн панна Ґресько
висловила своє тверде рішен-
ня тяжко працювати щоб ви-
нести якнайбільшу користь в
часі навчання в Ню йорку Ба
лаємо щиро щоб мрії цієї на
тоді пічнеться чин посвячення
салю та окремий ряд столів""" молодої артистки здіи-дл- я
вчителів і деяких гостейсннлись — ("НШ")
були заставлені обильною '
і'жою Модерний боєвий корабель
Предсідницею прийняття бу-(бет- тл шип) коштує 100 міл-
ілі пані Евгенія Ситник секре-оні- в долярів:
НЕБУВАЛЕ ТОРЖЕСТВО В ВІННІПЕГУ
ПРИХОДІТЬ НА ВІДСЛОНЕННЯ И ПОСВЯЧЕННЯ
ПАМЯТНИКА ПІОНІРАМ
Памятннк українським піонірам в Канаді коло церкви сн
Андрея на розі вулиць Юклид і Джервис вже скінчений
Збудований з природного граніту 20 стіп високий
Памятннк буде відслонений і посвячений в неділю 5-г- о
вересня в другій годині пополудні а чину посвячення доконає
їх Ексцеленція Преосвященний Ніль Саварин при асисті м-
ісцевих греко-католицьк- их священиків На свято запрошені
визначні достойники англійські й українські та промовці
а також Українська Національна Орхестра яка пере-
плітатиме промови державними та українськими гимнами
Біля памятника влаштований буде "Живий Образ" зло-
жений зі стареньких мужчин і женщин що пригадуватимуть
перших українських піонірів в Канаді за ними будуть нахо-
дитись їх внуки як наріст канадїйських українців До них
буде виголошена двомінутова але ядерна й цікава промова
а запрошений з Алберти пеоший укйаїнський піоніп Василь
відслонить
ішипіппна! властиве ЧИТО ИКр перенесеться Перед СХОДИ і
церкви де вигідніше й більше місця -- для присутніх
По -- скінченню церемонії на дворів для і всіх делегатів і го- -'
стей відбудеться в салі під церквою1 спільна4 перекуска ' "'' '