Ukrainski Visti, August 27, 1940

              І
оронЗ V УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ' серпня 1940"— Число 35
і
і:
--"! { ) - V
л1і
27
г УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Маношй український католицький
"- - 'Яшневих у Канаді
:£ядаі Іожного''в(втірі Видавнича
" Спіпш "Українські Вісти" V
-- 1М12-109 Стріт' Едмонтон Алберта
'Ргчт' передплата 200
До Злучених Держи %15Л
ва 'оголошення не відповідммо
- 'Вівторок'дня
ІІКІіаі]ЧІЖК N£8
Історична Справедливість
Пише Свій Присуд
З ПРИВОДУ ЗАМОРДУВАННЯ ТРОЦЬКОГО
Лев (Лейба) Троцький-ц- е 'не звичайний собі чоловік
шікинений з країни в якій уродився Троцький — батько
великої російської революції найближчий співробітник Лені-
на вожд червоної армії в горожанській війні Наполеон брль-шевнзм- у
Під його командою червона 'орда завоювала й
поневолила Україну Прогнаний'' Сталіном заграницю він
сі порив па тлі революційної психози ідеольогію й організацію
4-- ю Інтернаціоналу що формує групи крайньої лівиці в
ріжннх частях світа Тому годі промовчати замордування
його агентами Сталіна
Пишучи про насильну смерть Троцького один канадійськин
журналіст завважує' що було б іронією нашого століття ко-
ли б він був скінчив життя природньою смертю
Майже через двацять літ Троцький громив свого старого
ворога Сталіна що мав для нього тільки одну відповідь:
замордувати його! Совєтська тайна поліція виконала кілька
атентагів на Гро'цького" але даремно Одначе де не дописали
бомби й кулі там своє зробила сокира Так закінчив свою
-- бурхливу карієру той що самий вимордував біля два міліони
невинних людей в часах 'революції й горожанської війни А
скільки згинуло нашого народу на України в часі революцій-
ного терору який завів -- Троцький тільки Бог знає Та над
іюдьми видіїо дивну руку Господню Троцький що пролляв
ріки невинної крови -- довгі роки самий дрожав втікав скри-
вався фортецю' собі побудував скорострілами 'и обставив
поки нарешті "не згинув насильною смертю з рук такого са-- 1
мого ката Сталіна
Початок страшної ворожнечі між Троцьким і Сталіном
сягає часів російської революції - -
Революція застала Троцького н Ню Норку Коли упав
іцарат він всів на корабель і поплив до Росії Однак Ан- -
ґлійці забрали його з корабля й інтернували в Амгерст у
Новій Скошії По місяцеві його 'звільнено і в травні 1917 р
І він прибув 'до Петрограду де
сіфіїні
"''
-- т „ ї і
! раЬІЬЬеа Еегу Таеадау -
' V V'
1 - М Іпе
N£9
І00іг-ІО9І- Ь 8ІІ ЕІтопит'А1Ьги
ЗаЬзсгірНоп ІіГ Сапай рег
Іп (Ье Ипіісчі киїеа рег ТЛО
серпня 1940
поміг повалити респу- -
відій
Він~лікувався1на Кавказі Коли
з'їзд комуністичної 'партії в
?
на і в цілім' краю почали
Троцький Москви
і бликанськнн демократичніш уряд Керенського д того 4часу
Ч "датується большевнцька влада в Росії
л
V -- Троцький став' воєнним комісарем головою найвищої
і4 воєнної ради ' В його руках опинилася вся мілітарна машина
1 революції г
' - '
}Г У тім часі малосвідомий Сталін' працював на підрядних
Він однаково ненавидів Леніна і Троцького і
Ц 'ссвоїй голові снував далеко'сяглі лляни на будуче яких
і'у одн'аче не'в'иявлпв'нікому %- - ' "
к
4'
В перших діїях революції буличастГ тертя між лідерами
її Троцький отвертоспротнвшвся 'Лєніно'ві в справах
'4 'едною'з нихбув мировий Берестейський договір між Німеччи-
ні 'ною й совєтсь'коїо' Росією якийвласне заключив Троцький
"як совєтськи її представник Тоді "також Сталінне з
Троцьким' Був це 'і перший публичний виступ ' Сталіна' проти
"-Троць-
кого
' ' " "'' л ' і -
Ь "Сталіна перенесено на неважний тоді пост секретаря кому-- г
ійстйчної партії після' цілого ряду "перепалок з Троцьким 'у
і - и" „_: ве'д_егн"ий і ир1ижи'н:і-'ь'кі- ЇІ:"'_:'Ч1 ' Сталін спокійно л
шовше 'пращ кг назначував своїх людей до ріжних
совєтів 'Коли Ленін умирав 4 Сталін змовився з
ті 'і секпетапем Зиіїовєвим пооти Тооиь- -
-- кого додане було
ршзизпЕва
27'
становищах
ріжних'
годився'
довірених
Каменевим
Комінтептг Троцького
в"іМоскві'
Ленін і помер певний себе1'Троцький зробив велику 'помилку
Він їла іігумЇуоп иа ппулппи гЛсиіи!і п'гіииі Ю94 ппіУ пгтяпгп
на Кавказі 'і' навіть не" приїхав
4 1 т її травні
проти
-
& -- і
іжвлімуш
ілштео
уг 1200
уелг
Лєнінові
шипи
на'
бік
ч
VI
'"
'--'
ци
--' Відсутність Троцького „використали 4Сталін Камєнєв і
Зиновєв "Вони здобули перевагу на конгресі партії прихиль- -
г{никнУ"Грецького відсунули
кампанію Троцького поспішивідо
його 'з' алс-ьж- с иули іііімми Правляча кліка "усунула усіх
!'Мюстіві заслала в --Туркестан де він пробув до 1929 року
г Сталін тоді ще не'поважився спрятати Троцького і позволив
йому'вйїхатігзаграницю ''З того часу Троцький поч'авш'иро- -
г ко [закроєну акцію проти Сталіна
' Між сталінцями и троцькістами в ріжних краях довго
пївсяу'і'ще5 ведеться спір'-за'т- е чия 'лінія є правильна і хто
підступ'ив1 від 'Маркса й1 Леніна''? Говорили що Троцький є
лроти5'тог6щ6б'соціялізм будув"ати : тільки в однім краю
'йіхо'чес'вітової революцііцколиСталін прямує тепер до злік--
'відування лляну й' апарату' світової революції і хочеіспершу
збудувати' велику соціялістич'ну державу в Росії 'Казали що
"л Троїцький 1 є ч проти' сільських колективів і V прикло'Гіником
яа а- - тая#-іччі- і ' лппптщ шл п іі ііг ип ППІТ11П%Г
{"коли 'Сталін радикально вивласнивгвесь 'селянський стан
V" "' Таце тільки обман 'яким" 'Сталін і Троцький закривали
св'ої'ілійсні шли '-М-
іж нймй'велася 'боротьба на життяЧ смерть
!'Резаідеольо7ічніріжницГа'з'а
аГцарсьімпрестблі вКр'емліхто маєібути" паном1 і катом
"над')175'МІліонамилюдських істоті Бошосідання владиіЄОд- -
шаковосолодкеїдля утитулованихі шляхтичів1 якгі длвождів
'л пролєта ріяту" Тому) один -- другого Здискредитував перед і'ма-- (
самиУ трмуТр6цький'підлабузнювався совєтськйм селянам
("'УомуСталін'суд'затрсщькізмген -
_
"ч '
1~ Ч роздумуючинад"' кінцем Троцького пригадується один
АрагментізівйкоїГф'ранцу'ської революції" ' Перед -- намиїв'
рйнаєпстать ІРобесперна
" мітету ТромадсьУбТоЧРяунку"(чрю Робеспєр"був
керманичем терору і інеструдженим доставцлюдських жертв ''чі діГільотинумРобеспер почував 'себе серед і революційного гЛ-'я- "'' ігу ' і' '' V-- ' г {' "і 'і ''(
'окруження як столітній дубл глибоко врослий корінням між
крихкими хащами Це йогойтзгубило' ' В самопевностн затр-
атив-'почуття' 'самозберігаючого інстинкту- - Призабув що
зревольтованатовпа все химерна таи власними руками потра
пить винищити власних дітей Повстав заговір проти верхов-
ного диктатора-чекіста- " і його голова 'покотилася під ґільо-тино- ю
при великій' радости "'довго тероризованого мигІГнасе
% ЛеННЯ '
_ "": к ''Гі
Коли Робеспєра везли на фургоні смерти на місце страчен-н- я
якась жінка вискочила на фургон і закричала: "Твоя
смерть упоює мене розкішшю Злочиннішу провалися в
пекло враз з прокл'онами усіх жінок і матерей" Коли ж кат
довершив своє діло бухнули один по
плескуючі оклики Оклики що й далі гремлять не тільки
над Парижем але над Францією над цілою Европою аж до
нинішнього покоління"
Читаючи ті стрічки англійського історика Карланл-- а про
долю Франції у днях революції та про трагізм її вожда Робес
пера наша думка лине на широкі степи України й на ще даль
ші простори Союзу Совєтськнх Республик І там больше
ьицька революція йде тим самим крівавим шляхом яким ішла
француська — і дійшла вже до
ників і ліонірів свого страшного діла "Батько народів" не
жартує але бє кого вхопить
визначних большевиків старої
тиків марксизму жахливих терористів які мачали свої в
корі крови що залила Україну і другі краї совєтського Союзу
Сталін досягнув нарешті з усіх найзначнішого ''""
Історична справедливість пише свій присуд Один по
другім один по — аж поки не напише присудів навіть
тим що сьогодні рішають про кров і життя ближніх своїх
Жінки й діти помордованих большевиками імужів і
батьків діждалися цеї хвилі в якій сунуть фургони смерти з
творцями і керманичами большевицького терору І відповідь тих
жінок дітей і всіх поневолених народів СССР є тільки одна:
така як тої француської жінки Робеспєрові
Така відповідь і Троцькому
Українська
II
Як Галичина по розпаді Га-лицько-Володимирсь-
кого
Кня-
зівства (1340 року) вже більше
не втішалася державним жит-
тям (не враховуючи 1918—19
рр) таксамо не зазнала його
й Буковина Галичину завою-
вала тоді Польща а Буковина
підпала зразу під молдавських
господарів пізніше разом з
Молдавією під турецький про-
текторат а в 1775 році той
малий край зайняла Австрія
(Галичину зайняла Австрія три
роки скоріше) Під нею Бу-
ковина пробула до 1918 року а_від1918 до 1940 ' рр той
наш знов підпав під
Молдавію (яка побільшена пе-
резвалася на Румунію)
Ось так круглих 600 років
(від 1340 до 1940) Буковина не
була вже більше включена до
України або бодай її частини
А шістьсот років то спорий
шмат часу навіть для великого
народу %
Тапмимо тогов(Своїй суті
Буковина не к затратила своєї
української питоменности хоч
перейшла довжезний шлях по-невір- ки
й 'хоч як одиниця бу-
ла чи не найменша вітка вели-
кого українського дуб%
Можливо що можна це зав
дячити 'частинно тій обстави
ні- - що довгий час на молдав
ському дворі та в' державних
установах урядовою шІ мовою
була тодішня літературнамова
українська Однак'' найважні- -
ша причина завдяки" якій Бу-
ковина не вйнародовилась 'бу
ла вища українська культура
и і свідомість старої традиції
Київської а потім Галицько-Володимирськ- оі
держави Ота
культура й традиція не 'дали
всохнути одній вітці нашого
Народу а допомогли їй
і риваїи ви иу"і'и иинеифни- -
ня і вперто дійти аж до наших
часів вдержати українську по-
сілість та ще й дати в загаль-
ну українську скарбницю свій
вклад р ' „ '
і Як згадано повище від 1340
до -- 1775 Буковина була під
владою молдавсько-турецько-- ю
6Як кта частина нашого на-
роду вела" своє життя-бутт- я
тих 435 років ліді молавсько-турецько- ю
владою тяжко в
подробицях переповісти Після
деякого стара українська
шляхта що в тих віках у всіх
краях і народів була виразни-ко- м' нації почала помалу від-
ходити від свого народу При
українстві залишилася дрібна
шляхта' й мужики І на ці вла:
сне" низи ' народні г спала доля
держати 'прапор українськости
ХочдужеГ обшарпаний і" та
понгіщенийале'ТІ низи доне- сли' йогоаж 'до -- австрійського " забору '' " "
У: Якчна' -- Буковину' прийшла
Австрія1 той край взагалі пред
ставляв собою" 'жалюгідний вид'ВкракУ було "кріпацтво
й невільництвочгМужикй тя-
гнули ярмокріпацьке 'а1'
'що їх 'волоські ' пани
приво'зилиз Се'мигбродубули
такими самими-панським- и не
вільникамиі як наприклад
американські негри ~
І ' Заселення "Буковини було І
Ч -
з товпи другому при
руки
другім
край
пере- -
часу
Ци-
гани'
вимордування власних провід
у руки Вимордувавши всіх
гвардії — всемогучих фана
Буковина
дуже рідке обидвох головних
народів налічувано тоді на
около 70 тисяч душ Кілько з
тих людей було Українців а
кілька Волохів ніхто мабуть
того не квестіонував Знаємо
тільки що лівденио-східн- ю ча-
стину Буковини заселювали
переважно Волохи а північно-західн- ю
— Українці
Хоч під ніяким чужим забо-
ром народ не може свобідно
розвиватися то все таки муси-
мо сказати що під Австрією
Українцям зажилося таки кра-
ще ніж під другими ворожими
заборами А як в Австрії по-
віяло вільним духом після зне-
сення "панщини (1848) Україн-
ці що знайшлися під австрій-
ським забором відітхнули ціл-
ком свобідніше Мала горстка
освічених одиниць" "що склада-
лася в тон час майже виключ-
но з духовенства взялася до
праці й розмірно скоро народ
Буковини почав культурно від-
живати А в народі тоді зали-
шилася була лиш рідна мова
бліда свідомість свого похо-
дження рідна пісня деякі сло-
весні перекази тощо а серед
кругів бідної шляхти перехо-
вувалася в відписах та' Перепи-
сах дуже небагата література
лицарська церковна релігійна
історичні перекази казки бай-
ки лісні народні побутові й
духовні (Подібно- - зрештою
справа малася в той час і в
Галичині та других частинах
української землі за виїмком
хіба Гетьманської України)
Однак організоване життя
буковинських Українців при- падаєаж на кінець 60-и- х років
XIX' століття) і В 1869 році пер-
ше політично-освітн- е товари-
ство було заснованеє в Чернів-
цях Дано йому назву "Рус-ская- ч Бесіда" а головою його
став прот Василь Продай' Вже
з самої назви видно що іте то-
вариство не було щиро-народ-нє- а
русофільське Треба бу-Л- О звести довгу боротьбу ' з
людьми задурманеними 'велич-
чю Росії поки'їх або -- переконано або розбито й[поки про-відіто- го
товариства обняли
правдиві працівники народу
Обидві течії йшли на Букови-
ну в головній мірі з Галичини?
Обидві течії взаємно себепо-борювал- и'
і праця гальмувала-
ся Не знатні було хто побі-дит- ь бо народовецька група
не' мала нікого1 за собою 'лиш
правду й темний нар'од а ру-
софільська ь— велику Росію і
гроші
Аж Боже Провидіння' дало
народові в той час трьох вели-
ких борців за правду? Ними
були два брати оо'РВоробке-вич- і
та спенсіонованийіофіцер
Юрій Федькович і Всі ' три
щирі ''патріоти' добрґ поети
й письменники Від них ото
та від'кількох приятелів Гали
чан патріотів започаткувався
народовецькийрух щоірозріс
ся 'потому'й розгалузився н
усіх напрямках та дав 'Буковії
ні українське чоло ''' '
Того самого -- року коли
основано перше1 українське по
літичне -- товариство" '(1869)'
вперше повстали на Буковині
й краєві народні школи — чи-
слом 165 і 313 клясами де вчи
лось ДО УІЛЮ -- Д1ТСИ ІОИ
шкільно-освітні- й рух на Буко-
вині почав незвичайно скоро
й гарно розвиватися як на йо-
го чолі став краєвий інспектор
великий громадянин освітник
і- - патріот Омелян Попович
(1895 року) Він довів до то-
го що в 1910 році чисто укра-
їнських шкіл було 216 і міша-
них 8 (на румунських 177 ні-
мецьких 82 "польських 12 ма-
дярських 5) До тих україн-
ських шкіл вчащало в тому
році 39796 учнів а вчили 800
українських учителів Перед
війною (в 1914 році) не поби-рал- о
науки тільки 3 процент
дітей у шкільному віці Такса
мо скоро виросли середні шко-
ли: чисто-украінсь- кі Гімназії в
Чернівцях Кщмані Вашківцях
і Вижниці реальна школа (мі
шана) в Чернівцях дівочий лі
цей (також мішаний) у Чернів
цях Крім того в інших серед
ніх школах у столиці й по дру
гих містах українська мова и
релігія оули ооовпзкові ара
зу учительський німецький се
минар подавав лиш певні пред-
мети в українській мові опісля
той семинар розділено на ні-
мецький румунський і україн
ський для хлопців а далі и для
дівчат (у міжчасі Українська
Школа вела приватний діво-
чий учительський семинар)
Крім української середньої
сільсько-господарськ- оі школи
в Кіцмані були ще такі україн
ські фахові школи: кошикар-ськ- а
в Сторожйнці різьбар-
ська в Вижниці та ткацька з Чернівцях " ' '
У німецькому університеті в
Чернівцях булакатедра укра-
їнської мови й письменства а
на богословському факульте-
ті кілька українських катедр
Шан читачі перечитавши
повище переконаються що зі
своїм народнім відродженням
українська Буковина пішла
була в шкільництві великими
кроками вперед що шкільна
освіта залів століття (до 1918
року) стояла там уже на тако-
му щаблі що за неї нег треба
було соромитись бо 'своєю чи
сельністю процентом с учнів і
вчительства стояла на рівні з
другими культурними 'краями
Правда-я- к Румуни захопили
той край у 1918 роціз укра-
їнського шкільництва мало що
залишилося край вернувся до
темнихчасів'зпередіІ775року
Хоч Буковинців4 то боліло
однак нічого не могли вдіяти
бо Буковина була під військо-
вою" облогою" від самого по-
чатку закінчення війни аж до
недавна В такім 'вийнятковім
стані легальна боротьба з Ру-
мунами ( була і неможлива
Однак та 'праця не пішла на
марне Кадри людей вихова-
них' у рідній школі не позво-
лили Румунам згасити святого
вогню' 'А при першій нагоді
впімнулися за своє
Тепер' прийшла там Москва
Прийшла також на знищення
української культури Прий-
шла з новими методами страш нішимивід усіх попередніх
Однак 'маємо надію що того
святого вогню навіть Москва
вже не 'згасить "- -'
Шістьсот років ждали Укра-
їнці Буковини на день'святої
волі —4
пождуть4 ще але таки
діждуться "и ' ' "'
л--
" і Віктор Купченкр
" ПЕРСЬКІ ПРИПОВІДКИ -
Тайна є Vтвоїм невільник-ом
поки ти її додержуєш Коли ж
і зрадиш тоді станешся ти' її
невільником'
Дурному найліпше не 'відпо-
відати а на обмовника най:
ліпшою кароюбудес коли па
нього не звертатимемо зовсім
уваги р
Дурень є власним ворогом
як 'же' може він бути -- чиїмсь
приятелем?
Бережіться того 'хто вас бо-
їться ' - '
МУСИМО РОЗРІЖНЯТИ:
Факти - ві'д " п" о" голі о"'сок
— Патріотизм від гістерп
Фр-а- з-- Молитву в'ід ''побож' них - — Знання відлмудрости
-- 7 Віру' від-зарозуміло- сти
— Уяву від сміливости
УСЯКА ПРИЄМНІСТЬ:
— Щбіспричйііює'-друїіі- і лю
дйні''біль" серця''нс є- - приєм-
ність" гу
'- - 7- -і Щб'нонижуєЧлюдську "са-
мопошану лцс нуждсннанри-ємніст- ь' '''' Що спричинює 'вик1и{ ди
сумління' задорога 1
'
1-
- Щопідкоііуе'ха'рактсрто
марнотратство? 5
-- -
_
г
-- 'Що і незгідне з' честю ко-роткотрев- алс
' '"' ь" -- ' — ЩО робИТЬ ЛЮДИНУі НЄ
здібною до праці' іГепевім
(
З Українського Цер-
ковного Життя
Римське Унійне -- Товариство
св Миколи що гуртує рим-
ську аристократію влаштувало
як що річно в неділю 25 трав-
ня в Остіі т зв Свячення Мо-
ря зі співаною Службою Бо-
жою Всесвітл о Архимандрн-т- а
Д Ткачука ЧСВВ до якої
приспівував хор україїіьких
боголовів у Римі
У днях 7 і 8 червня відбу-
лася промоція на докторів св
богословіп питомців папської
колеги св Йосафата в Римі:
оо Юрія Миляника Богдана
Волошина Степана Качура
Гавриїла Букатка Івана Боба-к- а
і Ромуальда Рудницького
на Папському Університеті
Пропаганди Віри
В духовному семинарі в Уж
городі виховувалося в цьому
шкільному році оь питомців з
мукачівської і гайдудорож- -
ської єпархії Мадярські пи-том- ці
мали 'осібні духовні по-учен- ня
в мадярській мові "бо
іншої не розуміють Семинар
ська молодь багато помагає в
видаванні "Благовістника" ре- лігійного місячника для прос-
того народа що виходить на
місці давнішого видання ОО
Василіян Урядовий орган ді-єце- зії
"Душпастир'' взагалі від
року не появляється подібно
як перестали виходити церков-норелігій- ні
видання і в Пряше-в- і
відколи словацька влада
стримала всяку допомогу на
церковні справи' Під редакці-
єю о М Бучка в Раєвоселі (Ю
гославія) виходить студентсь-
кий двомісячник "Думка" з по
£зіями оповіданнями і стаття
ми в українській літературній
мові і в бачванськім діялекті
З "Пряшева (Словаччина)
пишуть:- - Після проголошеного
розвязання Товариства Просві-
та в Ужгороді мадярською 'вла
дою відновилася в грудні м
р підупала філія Т-в- а у Пря-ше- ві
в характері самостійної
центральної установи ' ще від
нового року '"поширює свої
освітні читальні по всій Пря-шівщи- ні Найбільше доцьдго
культурно - освітного діла
прикладає рук о кан Дюлай
що крім проводу 1 в самому
Товаристві та організаційної
праці піднявся 'ще читати ре-
ферати' на ''просвітянські теми
У такій роботі і загалом у всій церковно-народні- й праці
відчувається там на'йдошкуль-ніш- е
брак власного друкова-
ного слова Хоч годі було до-
сі добитися на це дозволу вла
ди є однак надія що незаба-
ром і в тій ділянці вдасться
жертвенним працівникам ося-
гнути бажаний успіх '
' ' (Вісти 'з Риму)
МІЛІТАРНА ПРОГРА ФРАНЦІЇ
г
Від 'часу здачі Франції ба-
гато писали знавці про недо- стачі' й моральне злломання
Франції' як держави й' нації
Тому інтересно прочитати фа-
хові завваги 'про мілітарну
прогру Франції в газеті Ню
Йорк Герл-Трібю- н які написав
офщир генерального штабу
француської армії Його {імен
ня на подано але цс не змеи-ша- є значіння статті Отже йо- -
" го виводи такі: % 'З початком" війни цілий світ
відчував' "що- - л_оложешія на
французькому фронті критич-
не Потім усе притихло'й ма- -
Іло хто'-- з посторонніх розумів
цс положеннял ллє знавці вже
тоді завважили що Франція
не має подостатком ''літаків та
що п повзи зроблені з "лихого
матеріялу- - Фршція була по-
лишена своїйг'долі Вона схо-
валася за лінію Мажіна й була
певна себе Не було грошей
лінії не скріплювали Треба бу-
ло вжити всюди цементу цьо-
го не зроблено Тому-дея- кі мі
сця' лінії були слабі Впродовж
8-о- х місяців німецької позірної
бездільности
"
вояки "здемор-
алізувалися' Вони- - діставали
відпустки домів ходили 'до те-
атрів збудованих' для них на
фронті 'загалом вживали ви-юд- '1 Цейіасі-- - це було вла
стиКвоелипепрреимйишряов' німец„ький на-
їзд на Бсльп'юмф'ранцуська ко-
манда мала неабиякий горіх
до'розкушення Стояти па мі-
сці чи йти 'на оборону Бельгії?
Справа делікатна мало і кому
зрозумілаГ Рішили йти' на
оборону' Бельгії Як"вибира-лис- я 'ослабили гфронт коло'лі-нііМажін- а
± Німці "добре 'зро-
зуміли "' свою' нагоду'" бо ані
один німецькийГлітак іісііаііав
на5 тіфранцуські' відділи що
мцаширувалйдо "Бельгії '
Ппіі"іі по 'ияягтиіігГ "ґіітимиг — ч-- ™ кич і
ч Лс А" ''""'- - '- -"
масами а Французи одинцем
Таксамо було з літаками Крім
того Французи не були заправ-
лені до офензнвіг Цс їх згуби
ло Крім цього в ' Бельгії
француська команда зробила
помилку Не знала чи стану-
ти коло Аитверпп чи борони-
тися над Шельдою Бо не зпа
ги було чи боронити доступу
до Франції чи' стримати Нім-
ців від походу на побережжя
Ця непевність відбилася па
тактиці Німецька армія має
молодих комендантів які ви-
думали нову тактику Фраицу--ськ- і
коменданти є зі старої
школи що вірили в успіх їм
підставі давнього пляму тобто
З кінця попередньої війни Те-
пер це кожен бачить і розуміє
але запізно
ТРОЦЬКИЙ УБИТИЙ ТОПІРЦЕМ
(Докінчений зі егор 1)
Коли секретар хотів покли-
кати лікарів виявилося що
вбийник знищив телефон
Троцького взяли до шпита-
лю Зеленого Хреста де спеці-яліст- и
зробити йому дві опе-
рації Однак кров почала за-
ливати мозок і Троцький слі-
дуючого дня помер
Перед операцією Троцький
пробував говорити сказав що
атентат є ділом ОҐПУ (сталін-
ської черезвичайкн) і стратив
притомність якої більше не
відзискав
ч
Убийник подав себе спершу
за Бельгійця з Персії назвав
себе фальшивим прізвищем
сказав що знає мови анґлні- -
ську француську і російську
і але пізніше признався що є
американським горожанином
зветься і Френк Джсксон а
Троцького убив зате що не
погоджується з його політи-ним- и
писаннями
Директор мексиканської по-
ліції висловив думку що атен-
тат є ділом заграничноі руки
Півбольшевицький уряд Мек
сика справив Троцькому дер- жавний похорон "у признанні
його заслуг" а при катафаль-к- у
стояли почесна сторожа з
офіцерів мексиканської армії
Совєтська преса повідомила
про смерть Троцького тільки
в трьох лінійках стверджуючи
що Троцький згинув з рук сво-
го "симпатика"
НІМЦІ МАБУТЬ ЗАПИШУТЬ
ПЯ НАПАДУ НА АНГЛІЮ
На думку 'авторитетних кру- гів в Англії можливість німець
кого нападу на Бритійські Ос-
трови є щораз менша „ Цю оиіиію вони приписують
тому ф'актоні що німецька по
вітряна „фльот а не потрапила
здобути навіть тимчасової пе-
реваги над брнтійськими літа-
ками А від того ізалежніь
чи Німцям удалося б висадити
свої війська па англійськім по
бережжю
Навіть коли б Німці збіль-
шили сили воздуїнних нападів
і кинули нараз 5000—6000 лі-
таків то й тоді бритійська по- вітряна фльота є певна що
вона задержить перевагу
діяУтивсясккіомроразкіолГиітлєврін мдуусмиатєь"
про інвазію цього року Від
половини вересня море сі ас
неспокійне і починаються бурі
Та мимо того оборонці Ан- глії не спускають ока і слідку-- " ють за кожним рухом німець-
кого командування Коли ж
Гітлєр - залишить пляп інвазії
тоді вдарить деінде найпевні-ш- е
проти Єгипту спільно з
Італійцями '
' Гітлєр здає собі справу що
як він лишить" Англію в спо-
кою через зиму )т0 На' весні
матиме до діла з повітряною
фльотою сильнішою від і н-
імецької і з добре узброєною
бритіїіськю 'армією яка з вес- ною буде спосібна перенести
війну на континент
Тому у військових кругах
думають що Гітлєр вдарить на"
іншім терсні чцьсго- - року я рів- ночасно буде бомбардувати Ан гліїо в надії що знищить її
індустріальні 'й корабельні за- ведення
Литва большевизується
ВІДОМОСТІ!' 'які Іі:ііїпліііі- - ч Литви вказують на те що Со- нети спішаться з большепиза-цією'кра- ю Новий совєтський
УРЯД ІІРОІОЛОСИВ ІІГЇііІии'гі
церковних шлюбів Заявив"
?ІІГІ- - "ш~любиіііюілііііісмСі-ка- занои-пііь- іиі цивільні п ипш мп хоче" брат и шлюб щев церкві"
~-г- - іііиицдліии (права ЯКа іНС Має НІЯКОГО 1Ііпішпгп
значення Рівно ж дозволено
1ІЛ1 птітли чіуіЛ V™ г-"_-
уілпі иедозволені або идімужеМСрсДШс утруд-ненім- з
огляду 'на тс йцо'Ли
ськинвипахід'з-кіпц- я минулої тва католйцькнГікпнйл зіінл-і-віин- и' Але Німц'вживали' їх їїа'конкорда гому1 Римом"'