Ukrainski Visti, May 26, 1942

              26 травня 1942 — Число 21
ВІДДІЛ для МОЛОДІ
Веде учителька Аіша Арабська и
Багато молодих людей нераз
стараються відгадати до чо-
го вони здібні Нераз їх діто-ч- а
душа рветься і кличе до чо-
гось пожиточного цінного і
взнеслого Рветься їх душа
до якоїсь вартісної праці і зав
дання Молоді люди дуже ча-
сто не мають відваги про свої
пориви говорити з другими
людьми особливо з такими
людьми що дали б їм у цім
напрямі добру пораду Діти є
дуже вразливі якщо б їх хтось
недобре осудив Несимпатич-
ний осуд вбиває в дітей їх ро-
жеві мрії й задуми Такий
осуд знеохочує їх і робить їх
байдужними
Люди роблять ту роботу
найкраще котру найбільше
люблять і до якої мають охоту
й замилування Є діти що ма
ють охоту до поганих діл і
поганих збитків Якщо такі
діти не бажають вирости на
поганих людей то повинні від
сьогодні постановити собі пе-
рестати так поступати і бути
вдячними своїм родичам і дру-
гим вихователям котрі їх ста
ралися направляти на добру
дорогу а то не раз мусіли їх
навіть тілесно карати Коли
хтось з вас має ясне поняття
чим ви хотіли о бути і вже
вмієте глибоко розуміти по
клик своєї душі до якогось
доброго й чесного заняття і
покликання попросіть своїх
родичів щоб вас вирозуміли
в вашім змаганню до життєвої
ціли Будьте смілі й спитайте
своїх вихователів (як учителі
священики) що вони думають
про ваші здібности н ваші за-
думи? Старайтеся стрінути ко
гось що заннмається тим чи
Ви бажаєте заниматись і про- сіть у них поради
Коли любите хліборобство
значить ви хотіли б колись
продукувати збіжжя плекати
домашні звірята або бажалиб
вести фармерку так звану па-ве- р
фармінг де до оброблю-
вання поля вживається тільки
машин а не коней то вже від-
тепер треба це заняття студію-
вати практично і посвятити ба
гато часу науці агрономії й на-
уці плекання домашнього ско-
тарства А коли хто звас ба-
жає займатися якимсь ренчом
як ренч расового дробу як ку-
ри індики або інший дріб
або ренчами плекання диких
звірят на шкіри й футра як ли
си тхорі видри й інші звірята
то мусите вже відтепер почи
нати обзнайомлюватися з та-
ким заняттям Мусите діста-
вати потрібні інформації від
ренчарів котрі мають у такім
заняттю добрий досвід
Коли б хто з вас бажав бути
якимсь ремісником або робіт-
ником у своїй власній робітні
або десь працювати в фабриці
то вже відтепер мусите інтере-суватис- я
як би можна бути
успішним при варстаті такої
праці Коли б хто з вас хлоп-
ці бажав бути вояком бажав
бути оборонцем свого краю
то треба відтепер починати ро
зуміти що в армії все треба
слухати старшин і неначе на-
кручений годинник треба точ-
но сповняти всі прикази ко
Б Герц
ПРИГОДИ
(Докінчення)
Ледве пройшов кілька ступ-
нів побачив качурик якусь ду-
же опасисту даму Властиво
не бачив її тільки малий
кручений хвостик і великі тов-
сті ноги Голова та передні
ноги були в кориті звідки роз-
лягалося голосне цмокання і
цямкання Добродійка бачте
обідала час від часу роскішно
хрунькаючи
— Отся пані — подумав со-
бі качурик мабуть ще більше
горда від гуски Чи то не бу-
де мій кревняк лебідь?
Хвилину стояв онесмілений
врешті запищав:
— Ті-ті- ! Чи маю честь гово-
рити з лебедем?
— Хрунь-хрун- ь! — почуло-
ся з корита — прошу мені не
перебивати Чи не бачиш що
не маю коли з тобою говори-
ти?
— Вибачте! — шепнув не-
сміло качурик
і не знав що дальше
починати Думав підождати
поки господиня не скінчить
обідати але вона й не думала
манди В цім лежить вартість
вояка Армія то машина де
всі колеса обертаються під
звук одної команди Отже хто
бажає бути вояком нехай від
нині собі скаже буду слуха
ти" Такий самий устав є в
організації поліції Якщо ко
трі з вас хлопці бажали б
бути священиками то вже від-
тепер треба починати розумі-
ти що має значити ваше ду-
ховне покликання Треба від-
тепер починати розуміти чого
треба в вашому життю вирек-
тися щоб з самопосвятою
віддати себе науці Христа і
Його святій Церкві Так само
мусять поступати дівчата що
бажали б бути Сестрами мона-
хинями Такі дівчата мусять
відтепер розуміти що уголь-ни- м підкладом усіх наших чи-
нів є "чистота послух убо-
жество" Коли ж хто з вас
бажав би або бажала би бути
якимсь професіоналістом або
професіоналісткою як учителі
лікарі адвокати фармацевти
норси або які інші треба
пильно посвятити себе науці
для таких кваліфікацій треба
відтепер приглядатися які
труднощі мають люди таких
професій і чи ви годні бути
успішними серед таких труд-
нощів?
Між нашими українськими
дітьми є багато здібних- - Де-
котрі наші діти мають великі
музичні здібности а декотрі
здібности малярські літера
турні ораторські і інші Але
хоч які нераз діти здібні як
їх нема кому заохотити і пока
зати їм вартість їх здібностей
а голос у їхній душі є засла-
бий щоб вони самі зрозуміли
вартість їх душевного багат-
ства їх здібности змарнують-
ся і пропадуть
Перед нашими дітьми стоїть
одна вже нині славна скрипач-
ка в чотирнадцятім році жит-
тя — Донна Ґресько Жаль що
не наші люди з музичним знан
ням але чужі знавці музики
доглянули її великі здібности
В зимі у 1940 році як відві
дував Канаду один з' найелав- -
ніших скрипаків віртуозів жид
Яша Гайфец перебуваючи в
Вінніпегу відвідав Донну
Ґресько Музичним критикам
цей жид сказав: "Перед ма
ленькою Донною великі мож-ливост- и
і ясна карієра" Ця
критика великого скрипака
простелила нашій маленькій
Донні дорогу до світової
слави Бо хто ж ліпше знає
здібности музика як знає їх
один з найбільших музиків?
Цей славний Гайфец заслугує
від нас на велику подяку
Як хто з вас діточки і мо-
лоде посідає які вартісні здіб-
ности і голос вашої душі кли-
че вас до того покликання
слухайте того голосу бо він
від Бога Не вбивайте в собі
того благородного голосу і не
дозвольте щоб у вас хтось
інший його вбив або знівечив
Убиваючи в собі голос Божий
ви перш усього змарнуєте своє
життя а друге — можете за-
копати в землю один з най-
більших таланів
КАЧУРИНА
кінчити- - їла й їла цямкаючи
що раз голосніше що є дока-
зом не так доброго виховання
як прегарного апетиту
Знаємо що добрий апетит є
дуже заразливий отже й на-
шому Тасеві набігла слина до
дзюба З приємністю загля-нувб- и
до корита але подумав:
— Той лебідь готов подума-
ти що я клюска або бараболя
і з'їсть мене Краще вже не про-
бувати
Не діждавшись приняття ка
чурик тихенько відійшов
Недалечко зауважив величез
ний замок з засуненою бра-
мою знати було що хтось в
ньому мешкав бо доходили
звідтам сварливі квікання і
хрунькання
Качурик всунув голову в щі-
лину між порогом а дверми і
бачить — випорожнене кори-
то а дещо подальше любенькі
сотворіння цілком подібні до
тої лакомої пані тільки багато
менші
— Добридень — каже — я
качурик
Нічого йому на це не відпо
Цікаве оповідання для дітей
цілої
Стояв
віли тільки дальше мовчки йо
му приглядалися
— Не знаються па доброму
топі — подумав Тась — Може
собі отже не робити з ними
ніяких церемоній та пошука-
ти чи не зістало що в кориті
— бо я вже направду дуже
зголоднів
Гоп! Скочив на коритце —
і здивувався Бо отеє несподі-
вано всі три маленькі сотво-
ріння зірвалися і в ноги
— Мушу виглядати на вели-
кого силача — сказав собі в
душі качурик
Це йому так подобалося що
скочив на другий беріг корит
ця затріпотів крильцями і кли
кнув за втікачами:
— Тікайте! Ховайтеся бо я
вас зараз усіх тут поїм
Опісля скочив на дно кори-
та найшов там рештки їди і
незле поживився
Коли нарешті вернув на под-вір- я
тою самою щілиною яко-- ю дістався до замку — то був
зовсім інакше настроєний як
перше
З давної його скромності! й
сліду не стало Зробився те-
пер зухвалий завадіяцький
— готов кожного зачіпити й
страшити
— Як переді мною такі три
лебеді втікли то вже тепер ні-
кому не уступлю і не зійду з
дороги
Ось якраз на дорозі лажало
чимале теля Тась ного вже ко-
лись бачив і мама йому сказа-
ла як воно називається
— З дороги! — крикнув ка-
чурик бо я йду
Теля навіть головою не кив-
нуло
— Ах так? — залишав роз- гніваний Тась — підожди! В
такім випадку я тебе роздав
лю
Качурик мсіло викарабкався
на теля — аже щож! Теля не
гайно піднеслося і качурик по-
котився як мячик на землю
— Трохи я потовкся — ду-
має Тась — але то нічого
Все ж таки я поставив на сво
йому іеля мусіло сповнити
мій приказ і вступитися мені з
дороги
І- -
запевнившись у тому що з
нього неабиякий силач і важна
особа — Тась рушив сміло в
дальшу дорогу довкола світу
Мандрівку уприємнював собі
ловленням мух комарів та ме-
теликів- Побідив навіть вели-
кого хруща якого зараз таки
сторощив і ликиув разом з
твердими покривами Обій-
шовши якусь муровану палату
наткнувся качурик на пса яко-
го знав з виду подібно як
теля
Пес сидів на хвості мав очі
примкнені й висолоплений я-з- ик
— Гей ти гавкуне — запи-
щав качурик — думаєш що я
уебе боюся?
— Дурний ти — відповів на
ге пес
— Що ти кажеш? Повтори
ще раз!
Пес повторив
— Іще раз повтори!
Пес повторив іще раз
— Я тебе тут зараз провчу!
— крикнув до крайности роз- гніваний Тась
Хоч добре не знав як його
провчити але сміло рушив на
пса Той зірвався і так звере-ща- в
що бідному качурикові
аж пушок став дуба
Перший раз у життю огор-
нув Тася жах Білодашний дов
го не думаючи повернувсь і
почав тікати На це тільки зда
ється пес ждав бо голосно ла-
ючи погнався за качуриком
Не знати як була б та бо-
ротьба скінчилася як би чийсь
голос не відкликав був пса
Почулося цмікання і хтось
крикнув: "Сивку до ноги!" —
і пес стрілою побід у сторону
голосу забувши про качурика
Схований у траві стояв ка-
чурик довгу хвилину й не міг
опамятатися Серце йому силь-
но билося Одначе найбільше
журило його що стратив віру
у свою відвагу і вигляд стра-
шного силача
Розглянувся довкола чи ча-
сом хтось на нього не дивить-
ся але ні нікого поблизу не
було
То качурика дещо вспокоі-л- о
— Як ніхто не бачив моєї
втечі то й не буде про це зна-
ти — думав собі — Все ж
таки я відніс нині дві великі
побіди Врешті чей же й пес
утік переді мною Так певно
що втік Боявся далі за мною
бігти бо знав що як стану й
повернуся то може прийти
до боротьби а тоді я показав
би йому що значить зачіпати
качура
Щоб набрати наново підва
ги — іась піймав муху лнк--
нув її та й пішов далі
Для безпеки минув здалека
Сивкову буду і приблизився
до курника
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ ч і-о- на 7
Нараз спостеріг якогось ве
личезного чорного птаха з ду
же лагідним виразом обличчя
Чудний був то птах: мав два
носи Один ніс звичайний як
у курки другий обвислий не-
наче синя клюсочка То був
ніс як кажуть спущений на
квінту Сотворіння що ма-
ють такі носи бувають здебіль
ша сумні та полохливі
— Прегарно складається —
подумав качурик — я зараз та
ки відзискаю свою лицарську
славу як налякаю того страхо-
пуда
Нічого не кажучи йде сміло
Аж тут сталося щось неочіку-ван- е
Незнайомий птах став рости
на рчах поширюватися Хвіст
у нього розпростерся як вах-ля- р
крила розчепірились сум
ний носик почервонів І 13ИДОВ-шивс- я
все пірря настобурчн-лос- ь
— Тікай! ґуль-ґуль-ґул- ь! —
крикнув на качурика — Тікай
бо тебе заклюю!
Тася огорнув такий страх
що дух йому сперло- - Із ши
рокого дзюбика не міг роздо-
бути голосу Ноженята заде-
ревіли що мало навзнак не
перевернувся
— Чи знаєш перед ким сто-
їш? — верещав страшний пта-шнщ- е
— Я є індик! ґуль-ґуль-ґул- ь-
ґуль! Мене навіть півень
боїться а ти смику один смі-
єш мені заступати дорогу?
— Вже не буду паноньку
вже більше не буду! — зале-бед- ів наляканий качурик І
решткою сил пірвався з місця
скочив індикові між ноги й не-
наче крізь браму побіг напе-
ред себе
Чи довго так утікав куди втікав — нічого про те не
знає Не знає навіть яким
чудом опинився в курнику де
стрінув двоє молодих жовтень-
ких курят яких стерегла пані
Квочка
Качурик позавидував їм що
мають маму і щойно тепер за
тужив за рідною мамою
Український Карузо -
Михайло Гшнськні
Українці вже з роду такі що
коли на душу наляже смуток
або серце обмотає своїми зло-віщим- и обіймами туга тоді в
свої рідні та могутні пісні за-
топлюють все горе- - -
В рідних селах мужик співав
перевертаючи скибу Женці
йдучи домів пізною ніччю за-
тягали веселої а голос любої
пісні лунав по левадах та сте-
лився глухими ярами А десь
на тичині заховався соловейко
та підтягаючи їм немов зав-зива- в
до віддання хвали могу-чом- у
Творцеві за пережитий
день та за силу' до праці Коли
сумерк вкрив землю соловей-
ко впосліднє заспівав вечірню
молитву З утоми пташина
замовкла щоб ранним ранком
повитати рільника що візьме
в дужі мозолисті руки серпа
А з цим і соловейко передає
свій провід щоб жайворонок
на час праці дальше веселив
широко по ланах розкинених
синів землі
Минуло пів століття як мно-г- і
з рідних земель виїхали на
степи канадійські Може й за-
були той чудовий спів згаданої
пташки Аж ось він прилинув
зза океану Він український
Карузо і наш соловій Михайло
Голинський
Сизим орлом він кружляє по
над високі гори де в долах
гомонять свою відвічну пісню
зелені сосни та смереки Шля-
хетне серце переповнене най-
глибшими чувствами кидає
журбу на зелені гори
А немов у відповідь співає
і другу: Засумуй трембіто Чар
цеї пісні дихає свіжістю гуцуль
ських полонин Слухаєш за-
буваєш за себе й немов чуєш
як трава росте А на серці так
любо немов у рідної неньки в
в сердечних обіймах
Співає Соловій — за дав-
ньою козацькою славою ту-
жить за правшім монархом на
рідній землі
"Гетьмани гетьмани
Як би то ви встали
Встали подивились
На той Чигирин
Що ви будували"
Як би встали ті гетьмани то
тепер би вміли панувати добу
ли би народові і славу і волю
козацькую славу
А зір слухачів звернений на
нього на Артиста І олинського
Немов читаєш з лиця їх гаряче
бажання: "Ьоже верни Ти нам
давню славу ьоже здійми з
нас окови не дай згинуть в яр- мі" Не з одного ока непоміт-
но покотилася сльоза
До цього жалю немов дода-
ний і другий:
Пані Квочка була дуже до-
бра й ласкава Позволила йо-
му бавитися зі своїми дітьми
її обіцяла дати повідомлення
до ґазет що заблукане кача на
ходиться в курнику
— В той спосіб — говорила
вона — твоя мама довідаєть-
ся де за тобою шукати Від-
тепер будеш її вже напевно
три0маттаиксямоя пані буду — від
повів качурик — Я переко-
нався що з мамою далеко кра- ще на світі як без неї
1 з нетерпеливістю чекав на
матір тим більше що пан Пі-
вень здається не дуже був
радий гостеві в кожнім випад
ку не звертав на нього наймен-
шої уваги хоч дуже щиро
опікувався власними дітьми
Незадовго стара Качка від:
найшла згублене каченя по
дякувала пані Квочці за хвиле
ву опіку и забрала його до
дому
Одначе Тась довго не міг за
бути про пригоди які перебув
на протязі кільканадцяти хви- лин своєї самостійності! Бо
треба вам знати що все те тре вало оагато коротше як у
книжці читається Качача ро- дина вспіла тільки перейти до
калабані н вернутися а Тася
постигло за той час стільки не-
приємностей-
ЗАГАДКИ
Що то є:
1 Червона телиця через во-
рота сміється
2 Ні ворона ні каня а вбра-
не як царівна як найбілша
паня
3 Один дише чотири пле-щ- е
а сімсот свище
Відповідь на загадки
1 Червоний вогонь крізь
дверцята в печі- - 2 Домашній птах — пава
а кінь біжить форук був членом
ногами плеще а ського Товариства ім М
на його хвості евн- - і шкевнча котре я заснував і
ще в провадив Це були роки в ко
"Гей Україно ти кервавая
Хто тебе мати покервавив?"
Хто пролляв цілі ріки крови твоїх синів? Хто знищив твої
довголітні набуття? Хто твоїх
дітей післав на заслання в да
лекі зимні простори?
"Краще не питай
Краще не питай!"
пемов гуркіт гармат то
стріл з козацької пушки голо
сові Соловія товаришить грою
на нині талановитим пяшет АМ-вроз- ій Головач То знов пере-
кидається в невинну пташку
що так ніжно немов шепіт де-
рев Це не шепіт то мова їх
що зрозуміти може тільки наш
Соловій та його друг
Батько рідної пісні! Ти за- грів наші серця до любови то- го чим ніхто другий у світі не
може повеличатися До пісні
української до мови тої що
матуся нас маленьких вчила
Замало я тут сказав про чу
дову пісню котру ніхто інший
так солодко і ніжно не від-
дасть як віддав наш українсь
кий карузо
Незабуті чувства і похвали
лишилися в серцях
та тих що з любови до рідної
пісні переїхали простір вісім- -
десять пять миль щоб на
любуватися її чаром та красою
ніжного тенора артиста Голин
ського
"Бувайте здорові друзі
мої"
Здоров будь Великий Сину
українського народу Неси лю
бов до всього що рідне по
степах нової прибраної вітчи-н- и
А в мірі до нашої
пісні
Будеш батьку панувати
Поки сонце з неба сяє
Во вік Тебе не забудем
о-- М Пасічник ЧСВВ
НА ВЕРХАХ
Гей горн! Верхами
йдуть шуми лісами
Вже мені не буде
Так добре не буде
Як з вами
Як з вами
Смереко смереко
Висока смереко!
Не грай так розбільно
Шуми вільно-вільн- о
Далеко
Далеко- -
Прощавайте други:
Ліси і яруги!
І ти моя пісне
Гинь бо серце трісне
Од туги
Од туги!
Бувай здоров верше
Мій зелений верше!
Вже на мтак не буде
До смерти не буде
Як перше
Як перше
Остан Луцький
Вінок на Могилу
ОДНОГО З НАЙКРАЩИХ ЗПОСЕРЕД ЕЛІТИ УКРАЇНСЬКОЇ
МОЛОДІ КАНАДИ
СВІТЛІЙ ПАМЯТІ ПОКІЙНОГО КАПІТАНА Д-Р- А ПИКОЛИ
НИКИФОРУКА ЩО ПОМЕР ЗА МОРЕМ
іиКІ -- лН
задиханий Студент-чотнрьом- а
Ша-волосін- ня
повітрі
Дервентців
першій
Бл п Др Н Никифорук
капітан в активнії армії
"Юні літа
І Твої діла
Впали світилом
Між молодь"
В понеділок 27-г- о квітня
пані Агафія Никифорук в Ед-
монтоні одержала повідомлен-
ня від канадійського Уряду
що її син капітан доктор Нн-кол- а
помер за морем в однім
бритійськім місті Ця вістка
стрівожила і пригнобила не
лиш його стареньку матір се-
стру і двох братів але й сотки
одиниць що знали Покійного
Я запізнався з Покійним в
Едмонтоні в році 1927 Через
три роки мойого побуту в Ед
монтоні ол п Ннкола Ники
трнх Покійний кінчив "гай
скул" і зачав університет Я
пізнав був його серце й душу
всеціло знав його мрії ного
ідею життя Тому пишу цих
кілька слів вінком на могилу
Покійному Николі а загалові
молоді й молодим професіона-
лістам під розвагу кілька черт
характеру праці її ідеалізму
Покійного
Перше що било зі слів і по-веден- ня Покійного то глибока
релігійність Я часто бачив
його на Службі Божій на Ве-
чірні на маєвих богослужен-ня- х
то мав нагоду бачити які
гарячі молитви він заносив до
Бога як побожно й ревно він
учащав на ті богослуження
Час від часу приймав св Тай-
ни Любив церкву бо виріс
при ній Дійсно це був один
з найпобожніших і найскромні
ших молодих інтелігентів що
я мав щастя запізнати у своїм
життю Часто згадував Впр
Отців М Гуру й В Ладику
Видно що ці наші великі мужі
Церкви вщепили в його серце
привязання до віри и церкви
Христової
Вкоротці я пізнав Покійного
ближче пізнав його характер і
його шляхотну вдачу та знай-
шов друга Від самих почат-кі- в
став членом Студентського
Товариства ім М Шашкевича- - Любив музику й чудово грав
на скрипці не було концерту
сходин прийнять — щоб бл п
Никола не грав на скрипці та
чарував слухачів Ніколи не
відмовлявся ніколи не треба
було ного два рази просити
Сам був ентузіястом й ідеалі-
стом а що до точності! й до
держання слова то був реалі
стом Раз дав своє слово то
його додержав
Про його працю в Студент-
ськім Товаристві ім М Шаш-
кевича та примірне поведення
в парохії св йосафата знають
найкраще п Василь Середа
тодішній голова згаданого То-
вариства а теперішній аитнкар
в Едмонтоні та їх Ексцелєнція
В Ладнка тодішній парох ед-монтонс- ької парохії Вони мо
жуть розказати цілі історії по-
святи приміру й ідейності! По-
кійного
У студентськім віці бл п
Никола підготовлявся до праці
серед українського народу бо
був свідомий свого покликан-
ня Як студент гай скул уні-
верситету так і на становищі
лікаря - професіоналіста був
добрим та твердим католиком
Богу дякувати в цім випадку
вже є много подібих наших
молодих канадіиських студен
тів і професіоналістів- - Це тре
ба завдячити нашим релігій-
ним і примірним родичам та
хосенній праці католицьких
виховавчпх інституцій
Покійний знаходив дорогу
до серця в кожного Українця
чи іншого своїм чемним так-
том милою усмішкою веселою
вдачею Я бачив і леліяв у
серці радість що українська
молодь має одного з перших
одного з твердих одного з не-
обхідних своїх провідників
Покійний знав що це життя
що це невигода недостача
Видно Господь так хотів бо
це найкращий шлях через який
переходять провідники А про
відником і патріотом він був
В один рік по вибуху цієї вій-
ни він відчув страждання й му
кн ранених на полі битви та
бачив брак військових лікарів
Покійний лишає свою канце-
лярію і практику в Едмонтоні
та перший з українських ліка-
рів вступає до Канадійського
Медичного Військового Корпу
су На тім жертвеннику гуман-
ної праці зложив і своє життя
в жертві Серед зматеріялізо-вано- ї
молоді й професіоналі-
стів Покійний був один з ви- нятків
Канадійська Історія запише
й дасть признання цьому укра-
їнському католицькому лі каре-ві-героє- ві
що з любови до
ближнього віддав своє моло-
дече життя!
Очевидно ніхто не передчу-
вав смерти його Всі і я були
заскочені щось неймовірне не
можливе!
Багато людей умирає що ли
шають смуток і горе Умира-
ють юнаки в силі віку але зна-
ку не лишають На їх місце
стають другі Та Покійний Ка-
пітан Доктор Никола Никифо-
рук лишив по собі не лиш ему
ток і горе матері сестрі іі бра-
там жаль і біль другим але
лишив загалові українського
народу страту одного з нанкра
щнх зпосеред еліти україн
ської молоді Канади Всі що
знали Покійного мусять з бо
лем серце сказати: "Це велика
страта для нас"
Брат С Методій ЧБХШ
дня я квітня в церкві св
Йосафата відправлено заупо- кійне богослуження за його ду
шу Богослуження відправив
Впр о С Шевчук Взяло в
нім участь поважне число його
приятелів і представники Кана-
ді йської армії
Короткі Вістки
Розбився бомбовик близько '
Монт Джолі в Квебеку Зги-
нули чотири летуни
Німці розстріляли 15 Бель-
гійців з того пять за спробу
нападу на німецьку воздушну
кватиру в Бріселі У Франції
розстріляли пять француських
закладників з пімсти за напад
на німецьких жовнірів
Інтерновано 202 Японців у
Канаді від 21 квітня до 18 трав
ня
Непотверджена вістка з Ві-
ші подає що Французи зістрі-лил- и кілька брнтійськнх літа-
ків над Альжиром у північній
Африці
Італійці укріплюють остров
Сардинію і полудневу Італію
побоюючись нападу зі сторони
Британії й Америки
Німецьке звідомлення пода-
ло що до Ґібральтару прибу-
ло 3000 американського вій-
ська
В Англії заведено 52 годин-
ний день праці найменше 52
години в індустрії і 46 в офі-
сах Вакації найвище два тиж-
ні
Дві третини мужеського на-
селення Англії працює для вій-
ни На 33300000 — 22000000
у віці від 14 до 65 років заня-- ті
в армії цивільній обороні
Терористи сильно ушкодили
бомбами три почтові будинки
в Иоганесбурґу Полудневій
Африці
Канада приступила до будо-
ви двох протиторпедовців най
більших кораблів які дотепер
будовано в домінії
р мшнга иімвЕй со ио
За найпевнішою обслугою й низькими цінами ріжного
роду будівельних матеріялів вдавайтеся до нас
10443 - 801Ь Аепие ЕОМОітЖ ТеїерЬопе 32051