Ukrainski Visti, October 09, 1951

              Сторона 2
Іван Кривко Ореаг Сацьків
Коли Ви в Едмонтоні заходьте до нашої модерної крамниці убрань І
СОІХЕСЕ СШТНЕЗ (АЬВЕКТА) ІЛМІТЕХ)
Іван Кривко й Орест Сацькі — власники
10456 Іазрег Ате — ЕОМОІЧТОГ АІТА — РЬопе Х4303
З МАТЕР1ЯЛ1В ДО ЮВІЛЕЙНОГО ЧИСЛА "УВ"
У 60-Р1Ч- ЧЯ УКРАЇНЦІВ У КАНАДІ
о Марко Дирда ЧСВВ
До дальшої праці до нових осягів!
Шиоокнм і голосним відго-- 1 г ' моном проходять святкування
60 річчя поселення українців у
Канаді Здається що це недов-
гий час бо живіть ще ті що
перші міряли своїми ногами
безмежні степи трьох західних
провінцій — Манітоби Саска-чеван- у
й Алберти живуть ще
ті що зорали цілинні канадій-ськ- і
степи і перемінили їх на
шпихлір сьогоднішнього сьіту
Що спонукало перших укра-
їнських посе іенщв емігрувати
до цього нового краю' пер
шою причиною були важкі со
вислали
А
Франціско
їм збаламутити
здорової
ГІІ пні
земельні го еіеменп з Канади дшшли
другою — сіпь Д° РіДіюго і їй в
но приман шва агЬ'РЗ'нськом) серці ь ато лиць
татя канадійських агентів У- - Кого священика
рр? австрійської імперії не міг вогонь посвяти для
спромогтися земельну ре-р- ш брапв і сестер у
форму Західнш Україні боіда1еК1м кРаін1
йому бхло вкоротити року на ка
привілеї панів помшш-надіїї- П к зем ію перший ук
ків а густо заселене україн раїиськии ищькип святе
ське селянство на вузеньких о Нестор а не
рідної землі просто бавком за ним оо Тим
і кевич і Ва
В СВОЄМУ КРИТИЧНОМУ ПОЛОЖЄ- -
ні коли воно почуло про нову
та необмеже-І1ЖЛАают- ь
них можливосте!! спершу по
од„„ц ошеля вже йльш„™
групами мтрує до общяноГ
Землі
Перша група по
е--І- ст— енцш _ своєю ми_шАій
на мані- - "' "" церква вуа л ілідним иири-тоб- и
року І ом піо-- і
що до на
Та
іти 5 А„ии А ла в та їх ДІТей житте ською І деляріи
вважати щоб впасти жерт- - 3 цих нових ри нього життя та н
вою визиску імя не-істов- их апостолів світі
КОМІТеТІВ ВОНИ Тут НЄ ЗуСТріЛИ
приятелів не мали та и не було
ще коли їх придбати тому
залишені на призволяще від-
чули у своїн душі пекучу
батьківської опіки яка
станула обороні не тільки
і але й
прав вони відчули
що на новій землі в міша-
нині різних і націй їм ко-
нечно
опіка рідної що
в житті україн-
ського народу завжди стояла
в обороні його людських прав
і життя та була тим щитом
на якому ламались усі списи й
удари ворожих зазіхань
Коли ж дізналися про той
намір ті ворожі чинники що
їм залежало на тому щоб у
"УВ"
60-Р1Ч- ЧЯ
Анна
яка не могла ба-
гато запамятати я до
Канади мамою і своїми брат-
чиками та Було
нас тоді в родині пятеро дітей
три і ми дві сестрич-
ки Мати їхала з нами до Ка-
нади до нашого батька що
вже приїхав сюди два ро-
ки нашим приїздом Ос-
таннє що я запамятала добре
з Рідного Краю це образ ще
зелених які неначе віноч-
ками вбирали біленькі хати
рідного села Утішкова як
ми їхали до залізничого
Красне скоренько зни-
кало нам з очей зелені
озиминою рідні поля величез-
не як море пасовисько на я-к- ім
паслася череда сільської
худоби Тільки ще довго не
зникали нам з очей три блис-
кучі хрести на новій церкві в
ріднім селі Дорога до залізни-
чого двірця вела попри заліз-
ну дорогу яка па-
совисько мого рідного села на
дві частини з напрямі зі Льво-
ва до Бродів Ми лишали Рід-
ний Кран на свято Гла
восіки" або — як у нас це
свято називали — "Сікнове-ніє- "
Ось ми вже на двірці Красне
Нас обступили на двірці мами-
ні знайомі зі села Красне Всі
прощаються всі бажають ща
зародку' вбити саме бття к народу в Канаді як
окремої спільноти між
перших українських поселенців
хмари різних сектярів вже
найбільше вештались вислан
ннкн московського єпископа зі
Сап Николая Тихо
на що їх завданням було
бити не тільки національне але
першзавсе релігійне життя на
шого народ} Тут і там уда
лось одиниці
але загал }краінськоі
не піддався їх спокусі
здорового українсько
Жппи Пп їу ті -- п
Держав при
сІ0ДІІ в 1902-- 3 ро
щяльно обставини в
Рідному Краю Краю запа ш
поширена
апостольський
рятування
на РДЦ"
в
тяжко 1897 приїжджає
давні
като
'ник Дмитрів
клаптиках Павло
дусилось голодуваю Тому Дамаскин Поливка
крашу свободи
українських
итимула
Церкви
Дитиною
прибула
з
сестричкою
з
перетинала
раїнського
Просьби
ГнГгГСтаТЖ™ „ЯЬЇЇї: д„д„к Ма ' '
" ~ '
„п00ппРгевдпн Т™Т„??£™ ' українських ™1™іТ£шТї™ від
вони гинл
твердою
розквітлого
Ошкунчихіється між
духово-людськи- х
цій
рас
морально-релігійн- а
історичному
ххзе-:-лхях:г-ж-'-- ж
мо-
го
Все
село
'
роз
' ' г ' "" ііи„ исипші аз н7имТи V пер
В Країні На ШИ- -
като
лицької Церкви своїй
ній не
душ повіреного їм
але и провідниками по
гпV гииіІтііиїгі™V ГЖТ "І ІІІЧЛ V Иит™
та сві-
ті ППГТН Ю1П П
Шептицькии відвідує
іменує Єписко
па-Ордина- рія для ка
з осідком
декрету
З ДО
У
дороги За хви-
лину до прибула наша
та знайомі з
а між ними наш священик бл
п о Хоч всі про-
щали нас у селі то ще приїха
ли до двірця по
нас востаннє
прощали нас сльозами в
востаннє
гословнв нас далеку дорогу
як о гово
рив дитино І
нр п гппіл гпати '
віру' В "„ в Канаді
гресу для Поширення Віри з 1
8 р окреслює не
залежність като-
лицького Єпископа від
ської Єрархії словами
"Єпископ Ординарій греко-ка-лицько- го
обряду в Канаді під-
лягає юрисдик-
ції св Престолу Він посідає
повну юрисдикцію над усіма
вірними греко-като- л обряду в
тільки
в
ново-створен- ої
для україн-
ців католиків у Канаді став Кир
Ннкита Будка визнавець-мучени- к
за віру своїх батьків
що карається в тюрмі
катів Ар-
хіпастир впродовж 15
присвятив найкращі сили свого
на закріплення Божої
віри в душах свого народу
організування та
рідної культури в
на вільній канадінській землі
Будови багатьох церков вихо-
вно-освітніх і культурних у- -
Гозои'2™ї™чнч"Т А„тш
і)іліи іш
канадійських степах
1891 зберегла
побачили здійснення єрів канадійській землі
обіцяних можливостей ?" потопУ Розкладу вли-м3ся- ть
піонер-- ' Р X
дорогою мусять дуже}' 'дайну Пожу сьогодніш- -
не приїздом
та спекуляції пРиДбала м добре в усьо-совісн- их
чинників праця українськими у культурному Тільки
по-
требу
б в
матеріяльних
потрібна
був
перед
садів
двір-ц- я
восени
душі
Америки
також
'ПІОНераМИ НОВІЙ
року скалю Священики
у мозоль
пращ стають тільки
пастирями
стада
іилі-ттітг- п
здорової
VМТпIПЛ?4Т
Андрей
муч"
Вінніпегу
Другий Кой
У
Арабська
З
братчики
сливої далекої
рідня Утішкова
Вінтоняк
залізничого
прощати
у
"Памятай
чяЛіля
1913
латин
цими
залежності Апостоль
ського Делегата Канаді"
Першим Єпископом
Єрархи
Цей
років
життя
й
будування
його житті
Стр0ЦЬК диишіи
душІЇХ
силу
розпочина
національної
станов організування запомо
гових оратств — це піонерські
діла першого Са
ме праця в цих двох напрямах
оцього лрнстового Лицаря
стала тою основою що на ній
б давали піонери
враз із першими як і
душпастнрями сво
ю правдиво піонерську будів
лю Ту будівлю якої тривкість
ве іич і красу сьогодні ми псі
подив іяємо і перед якою кло
нять голови та висказують
не тільки всі тве-
резо українці але й
чужинці
Цеп початковий етап рслі
пино - іпцюна іьного розквіт)
підніс високо престиж україн-
ських піонерів в очах чужих
і вирвав псевдоатут з рук во
ро ко наставлених до католиць
кої чужинців а ще
більше з рук тих
то повторгава за своїми
в іасть імущими чи 'само
званчими не
розважно и безкритично ' Ук
раїнщ не мають чого шукати
спасіння в Римі що видає їх
"а
™ш"ш™ "аР°Дам Канад"
м
по
іннервації
мусимо ствердити та
'слити що єдина
'"' На пішісшіїши мни
ка що наш нарід не пропаде
чужому морі смерти не забд знаменник слів високо
посгааленого канадіиського
державного достойника що їх
ВИСКаЗЗВ ПЄРЄДІМН0Ю 1947 р
_-- ч гш иіпім1 і о ми11) і_іімгііліі
Кардинала Євгена Тіссерана
'Ви Українці сьогодні дали
на крок за кроком поступала
далі вперед аж по сьогодніш- -
ній день та увінчалась незви
чайним успіхом В 60 річчя по
ведуть зі раченята до поїзду
Мене веде за руку тітка моєї
мами рідна сестра батька моєї
матері Я востаннє цілую ста
речу дрожачу руку цеі добря-
чої людини
За хвилину ми вже сидимо у
вагоні Поїзд поволі з
місця Поволеньки ми лишаємо
позаду себе свою дорогу рід
ню сусідів та знайомих Сльо
зи ще гірше заливають нам очі
болем на серці ми останній
раз прощаємо дорогих нашо-
му серцю і махаємо руками
За хвилинку їх дорогі обличчя
зникають нам з очей Я при-
падаю до вікна і ще востаннє
дивлюся в рідного се
ла Бачу три ясні хрести на рід
нін церкві що блищали в сяєві
захолячого соншія Але за ма
'у ла-- ""_"" їА лилсіл „зі__а у
далечині
наших незламних піонерів у меш ЗМ0ГУ переконатися що
Канаді в часі цих відвідин він ПРИ католицькій Церкві в Ка
з любовю та щирістю вислухує наді зоерегюся саме здорове
і сі їх скарги -- жалі- прохання зеРН0 вашого народу
та у відповідь обіцяє їм ще Піонерська праця католиць-кращ- у
опіку Христової Цер кої Церкви між канадійськими
квн І вже 1912 р папа Пій X українцями не припинилась пі
своїм Бреве "Офіщюм Супре-сл- я початкових здобутків во
першого
українців
толиків у
артикул ж:жнк:жюаь:жюкюж:сожкнк
МАТЕР1ЯЛІВ ЮВІЛЕЙНОГО ЧИСЛА
УКРАЇНЦІВ КАНАДІ
моїх власних споминів
двірця
вже
Жінки
зі о-ч- ах
Священик побла
Памятаю Вінтоняк
мамі
шпЛ
новім світі г
ш
повну
українського
безпосередньо
від
нині
московсько-бе-
збожних
Розглянулись
Архіпастиря
українські
свіжо-прибулнм- и
признання
думаючі
безпристрасні
Церкви
українців
пі
провідниками"
ПОЛІ
шдкре
католицька
в До
рушає
З
сторону
багато нових вір Настали ду Сонце кидало свої останні
ха свого для оборони віри проміння як наш поїзд прим-своєї'- "
Мати зі сльозами при-ча- в до нашої галицької столи-пада- є
до руки старенького свя ці Львова Розкинулася наша
щеника і ми маленькі робимо столиця широко в глибокій
те саме Ось вже нас маленьких долині неначе в яру Залізни- -
Все Потрібне для Будри
По Уміркованій Ціні — Дістаньте в Своїм
СКЛАДІ БУДІВЕЛЬНОГО МАТЕР1ЯЛУ
ГІІШ009 ІИМВЕР СОМРАНУ
ОСПее ЕВМООТОХ Тяги иЛ Гіеіогу
11ДО-3- 6 8кеі — РЬопе 13МІ виїЛІІ Ате — ГЬом 7185
Р ФІРМАНЮК властитель
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ 9 жовтня 1951 Число 41
селення українців у Канаді на
ціа Церква пишається чотирьо
ма Ексархатамн та пптьма Вла
дика ми
Тому ми українці католики
як піонери так і новоприбулі
в році цього великого ювілею
відновім у наших душах без
застережну та щиру відданість
для гідної Матері — св като
лицької Церкви1 Від сьогодні
ще краще полюбім її правди
вою синівською любовю' Як
добрі й гідні діти слухаймо
кожного п наказу Хан ніхто з
нас не спочиває по минушч
трудах ані не вдоволяється
дотеперішніми надбаннями На
новому порозі життя почнім
ТАЄМНИЦІ КАРДИНАЛЬСЬКОЇ ПУРПУРИ ДЛЯ
МИТРОПОЛИТА ШЕПЩЬКОГО
На сторінках польської емі і достойного розмовця і нетер-граційн- ої
преси у звязку з Іпеливого дискутанта"
крологамн визначних поль
ських державних військових і
церковних діячів деякі втаєм
ничені по іьські журналісти
відкривають часто також не-оди- н
рубець заслони на минулі
"ОД" иі° мали таке чи інше
ського народу ПІД ПОЛЬСЬКОЮ
займанщиною між двома сві
товнми війнами Деколи стрі
чаємо на сторінках польської
преси цікаві а для українців
навіть ревеляцшні відомості
про особу б і памятн митропо
шта Української Католицької
Церкви Андрея Шептицького
дійсного духового провідника
українців під польською заи
манщипою якою авторитет
визнавані драпіці в усьому
світі
Нлиновнне число поважного
по іьського місячника "КУЛЬ
ТУРА" за вересень ц р що ви
ходить у Парижі помістило не
кро юг про кардинала А С Са
неї у що недтвпо помер у Крд
кові Автори некрологу жур
імпсти Володимир Доленґа і
Яп Токарський згадуючи про
аристократичне походження
кардинала Сапєги пишуть що
був він людиною приступною
скромною і внрозумпою що
дозволяло людям "далеко ниж
че від нього поставленим про
сто сперечатися з ним і свари
тись виявіяти зовсім свобід-н- о
свої чугтя і реакцію І не
траплялось щоб навіть дуже
гострий спір порізнив у злості
Український "ПомяНпК" з
ІІрофесорові Я Рудннцько
му гоіові с іавістнчного депар
таменту при Маштобському у
ніверситеті вдалось набути зі
збірки відомого нашого украї
ніста померлого вже проф О-лексан- дра Колесси орипналь-нн- и
примірник українського
' Помяника ' Цеп "Помяник"
походить з Во шиї і носить да
ту 1484 року себто має близь-
ко пів тисячки років У цьому
' Помянику" є список визнач
ни осіб що померли в тому
часі на Волині На основі цеі
памятки українські студенти
славістичного відділу Маштоб-ськог- о
університету матимуть
нагоду досліджувати з безпо
середнього старовинного дже-
рела родоводи визначних ук
[раїнських людей історію и ук
раніську мов тих часів Наяв
ність неї цінної памятки в Ка
Інаді повинна сповняти гордіс
чин двірець стояв високо по
над рівнем нашої столиці Тут
маємо за ви жну пересідати
на інший поїзд Хоч Львів —
це українська столиця князя
Льва та інших наших князів
то української мови за нашого
короіенького побуту ми там
майже не чули Всі кого ми
там стрічали балакали по поль
ському і сама стащя мала тіль
ки польський напис Моя ма-
ти будучи щирою українкою
дивилась ні це спольщення
шоі столиці і сумно почитува
головою та тяжко зітхала
Зі Львова ми пустилися на за
хід у дальший незнаний світ
До міста Мисловщ ми ще мо-
гли розуміли мову бо мова бу-
ла польська Але чим дальше
ми посувалися "в світ за очі'
Тим цей світ ставав для нас
труднішим до зрозуміння В
Німеччині ще мій найстарший
орат міг розмовитнея з німця-
ми бо в Галичині він вже був
почав ходити до гімназії і там
навчився дещо німецької мо
ви Але вже в Бельгії ніхто з
нашої родини не розумів ні
слова
Переплили ми море і прибу-
ли до Канади Французька мо-
ва в Квебеку й англійська по-
за Квебеком була для нас тяж-
кою проблемою Мати сильно
журилась як їй буде можливо
без знання тутешньої панівної
мови відшукати нашого бать-
ка Памятаю як на мою нині
локніну матір робили важке
враження онтерійські скалисті
горн через які ми переїздили
в дорозі на захід Мати гірко
плакала і сама себе питала
праию з подвійною силою над
ще кращим закріпленням св
віри в наших душах Жиимо
не
на
ла
живою вірою в наших роди-
нах і громадах Зрозуміймо
ви с р із усі що живемо в та-
ких часах коли нікому не мож
на замикатись у собі Всі укра- -
піці като піки повинні бути ді- -
яльннми членами св Церкви
не тільки на словах але п до
казати це своєю чинною жнт
тєвою свідомістю а першзавсе
відданою працею та жертвою
Щойно тоді будемо гідними
нащадками заслужених укра-
їнських піонерів у Канаді та
будівничими кращого завтра
для українського народу
Був ще один високий князь
Церкви — кажуть дальше До-лен- ґа
і Токарський "котрий
мав дещо подібну прикмету
але тут світила виразна свя-
тість митрополит Шептиць-ки- й
З єпископом Сапєгою
можна було спорити як люди-
на з людиною як спорють ДВІ
особи що одну і ту саму спра
ву мають на серці 3 митропо-
литом Шептицьким- - це було
суперечкою в душі змагання
Якова з Ангелом боротьба ся-
гала з землі до неба"
Свіи некролог Доленґа і То- -
'карськии закінчують таким ре- -
веляцішіим для українців твер
дженням
' Карний іьське їмсну вання
одержав (А С Сапєга) прав-
доподібно ще 1942 р разом з
іншим неживучим достойнії
ьом Тлжко це В ЦІН ХВИЛИНІ
доказати Одначе є певні дані
про які розповімо іншим ра
зом А одержав її так пізно
'ому бо Рим не захотів усту-
пити з кардинальської черги
для митрополита Шептішько- -
іо Тому що перед війною з
і ряд так довго і так дрібничко
опип пп(илттиипіиіполлп личнипігідї на пг--1'
і Краків дістати пурпури Прии
ШЛа ВОІїа ЩОІИЮ ТОДІ КОЛИ
того ДИВНОГО уряду не стало
коли прнпшла історична пріїзнапшніп свого
в часі якої нарід виявився кра
тим від свого уряду А з наро-
дом і за нарід стояв Адам Сте-фа- н Сапєга '
15 сторіччя в бібліотеці
університету
по серця наших люден бо во
на засвідчує перед нашими ка
малійськими співгромадянами
наше давнє походження і нашу
старовинну культуру
Короткі вістки
Данія виставить баталюн вш
ська до диспозиції Обєднаних
Держав (для війни в Кореї)
В Дітройті помер 117-літн- ш
Сем Рант колишній негр-н- е
вольник
Норвегія казала викопати ті
ла совєтських вояків що зги- -
НХЛІІ В 1 ПУП II світовій війні 1 коло!426
буряки
Чого я іду в оте
Як тут можна роздобу-
ти хліба?' ми виїхали
з цих сумних на рівні без
конечні поля в Маштобі в око-іиця- х
Вінніпегу моя по-
чала сміятися сама із себе 1
знов говорила сама до себе
І хто ж то міг сподіватися що
в Канаді такі не поля але
такі рівні широкі
До Вінніпегу ми прибули
вночі Ніч була холодна нам
ночувати в якімсь ду-
же бруднім будинку на
них матерацах на підлозі без
накриття В цім будинку ми
стрінули велике число людей з
ІВАН
управитель
В
Склепи й бизнеси
Фарми
За о-плат- ою
хати речі
й різні робітні бу-
динки
на
в
У справі купна й продажу реальностей а також
у справі вогневої й автомобілевої асекуращї
звертайтесь до
Е$АІГ АСЕНСУ
Мавее ВІ1к 10120 --
' 100Л Зігееі — ЕДтопіоп ЛІЬегІа
РИСЖЕ ОШсе Нез 72910
(МетЬег Есітопіоп & Сапайіап Неаі Езіаіе ВоагсЬ)
СВІТОВІ новинки
буряІІ0Ю іп першого
соломя
ВАТИКАН: Ватиканське радіо про
ютосіио чиста Св Отия Пія XII до
католицького духовенства в Потьші
з зактпком видер кати у вірі в за
тя киїй боротьбі з ворожими силами
репрсзентоаїшічн л чом темряви і
ті ми дія якого псі духові справи є
норо 1
ВІДЕНЬ Місцеві іоетошріп і ке
рсіа пові томи ні що карт Мнідсенть
перебувтє і вмираю им стані в олшП
з ліктрені на Сіовач піні Комушс
ти ші іікірі разом з московськими
спеїияіістпми робтяті розпачливі з-с- іп
ія щоб рятуїши хворою переч
смертю бо комітети побоююті ся
що смерті ьарлшта моас виктіі
кати ще біті ще обхреиня в світі як
йою зісуд
ЛОНДОН В Лопгош вілбхтася в
піиіом місяці іпртяменттрна іон
ференшя 300 прел
стінними з 20 країн спртві органі
зіцп о ряд На цій кеш
фероїни о іноіоіосно прийнято птян
оріанізіші світовою урялу який 6}
де переспи їй парламентам світу ття
- аПробаТІІ
БОНН Західна Німе інша павяза
р1 липтіомітпчні зиязкн з Аргепти
пості в цій країні і ерхпіп і ер те
'га тпптьоматі з провищи
'Нестф-л- и
БЕОІ РАД: 'Оіослиісі кий лнктатор
Тіто промовляю ні в них лнях ло 25
тпсяі юіосювян у містечку у киці
заявив що Стллін цей найбільший
інтриґліт у світоиїй є ріше
пнй ло тікоіо по
хол на Балкан то перел ний ховл
кіться в ліні навіті завойовництва
стлрої царської Роси
ПРАГА В другій половині вересня
вілбміїїнся іп терені Мадярішіші в
околиці міста Шоіьнок великі совет
сікі млневрп в яких брали участь ті
кок війські румунсікі мадярські
бацарські і іехос юнацькі та окремі
'мікіпролні іпртнзапсі кі брипли
Цплю цих маневрів булл обороні
малярської Тиси перед напідом за
хілних вороіів
МКГНХЕН Нл основі найновішої
статистики шмецікою клтоінцькоіо
тематизму стверіксно шо в Ні
меч піні є тепер 25073 473 католиків
До їх обслуги є 9 114 парохій і 26- -
ними волами їх різні
знайомі
В містечку Лангенбург що
лежить недалеко від Йоркто
ну стрінув нас наш
Він там працював на залізни
чиї Якаж це була не
висказана радість з магоди
з луки цілої родини по довгій
розлуці та по довгій мандрів-
ці в незнаний світ'
Наша мандрівка скінчилася в
містечку Шіго в Саскачевані
що лежить на заліз
ничіи дорозі пятдесят миль на
схід від йорктону В ЦІЙ ОКО-
ЛИЦІ ми В цій око
лиці вже жили дві родини з на
шого села поселенців
перевезти на острівець священиків Приблизно одна тре
норвезького побережжя Росія!" частина мешканців Німечшни ви
лнль 1епсі' --запротестувала и оскаржила "иі ф
Норвегію в "неприязнім акті" І ЄРУСАЛИМ Сюшстнчний конгрес
В ПОЛ Алберті платять ре-як- нй літом цьоіо року радив у
ВИСОКУ Ціну 33 Цукрові і салимі рішиї всічн зісобачи шдтри
— $16 70 за ТОНІїу І му вати дальшу необмежену імігра
' сюди без-
вісти"?
Але як
скель
мати
'
є
лани?"
а
казали
ІСАІВ
1
'
галицького Підпря На І другий це були уркрешаїнтаці з Букови-деи- ь рано ми і ті люди виїхали І дальше ні захід Підпряни 0д 3 буковинців наш і- кхоаллно мніастефчакрамиКавнорСааскМачиевані- збаулдіузнчииичогоСусддвірпцряивізШігноас діоз іха-одно- го 3 наших односельчан Йлиорзкттоинмуи лТюудтьмпои наажшидхо міста на 1МЯ А ґулка День б хо рян виїхали возами запрпіядпж-10ДеН-- И- як„ашог1охалннонвоагово31 во
СПРОБУЙТЕ НАШІ ЦІНИ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ
ОБЕЗПЕЧІТЬ СВІИ ДІМ БИЗНЕС
АБО АВТО В
ЛОШ НАШОСНКО
САШАп1 ІШТМЕОТ
ММІТЕО
410 Аіехаїиіга В16 10173 - 100А 8гееі
Еотопісп РЬопе 21497 -- 42&18 еуепіпяв 42864
УКРАЇНСЬКА АГЕНЦІЯ ЕДМОНТОНІ
ПРОДАЄМО: Хати — Румінг гавзи
— інші — Бльо-к- и
— Готелі — Акри —
АСЕКУРУЄМО: уміркованою
й хатні — склепи
— Фармерські
— Народні Доми — Церкви
і троки
Внєднуємо позички реальності
Едмонтоні
ІОНН
27218
піріямептарннх
снігової
родом
історії
імперіялістичного
свояки і
батько
дорозі
сіпіарськіи
поселилися
Єру-КОрДО- ВО
дому
Автомобілі
цію кіілш з різних європейських та
арабських країн до Ізраіля Зокремі
рішено звернутися іо СССР з про
хаііпям дозноінти ні виїзд совєт
ським ьндам до Ізр-ил- я
НІО ДЕЛЬГІ Індійсікіїй уряд Пан
діт Нсрі який підмовився підписати
пршотованіїй Ч Дпесом мировий
тогошр з Японією і не вислав був
своєї тетегаци в тій цілі до Сан
Ірапшско зтііроноіі)ваи японсько
м) урядові пітписатп окремий дого
вір про закш існпя воєнного стану
між обомт країнами
ВАШІНҐТОН Міністерство авіяші
ЗД ііовіломіпо про сіворення спе
цілішої війсі кової формації озбро
іної ноіінч піїтом зброї — бомбар ціпі іншії іітаьамп без тетупів Ні
таки змомті скіттії лтомові бон
би і такої ветпкої висоти на якій не
позначатимемся ця скинутої бом
би їхня швіпкість 700 миль на го
ДІПІ
ФРАНКФУРТ Мину того місяця
150 тисяпп армія сімох деркав Ат
іонійською пікт в присутності ген
Айзешівсра пбп вешкі міневрн
в Замшій Міме і шиї недатеко со
вєтсі кої еммії окуптції де совет
ск „ЦСІки ш ібх вали тск свої ве
1іт маневри Впртіпхі прш лядалися
зіміїїо шисиїкі міністри Теодор
Ілянк і Рзберт Лер які мають зай
нятпся ормнізашью німеці кої армії в
сп її 250000 вояків
АНКАРА В не пино переведених
Т реї шиї доповняю ш птртямеп
прних виборі зпоп перемопа у
ригові темокрітична партія здобі
вію пі 1Я мін т пін ні всіх 20 моа
тіівііх Дні мін лати зтобхла респуб
тікшсікі партія шо лові і роки прт
пп п крішою
САН ЛАРІНО В республіці Сан
Пршо полоаєшй у півні іній Ітл
„ Якл має 39 кіплратових міпь те
Рігоріі і кою 12000 населення від
бутса неп то вибори до Держав
„0 рии то скллдіеться з 60 рад
шч Кочміїстн тл їх поплентачі здо
були 31 маиллтів католицька партія
27 шип 2 мандати Комуністи прав
ляп нею республікою від 1915 р
БЕРЛІН Ні основі окремого дого
йору мі і комуністичною Східною Ні
меч піною і Польщею зі Схілної Ні
неї піші почали вивозити тисячі ні
мені кп сільсько господарських ро
бітників яких у Польщі поселюють
на тих колишніх німецьких теренах
шо їх Польщі одержала до тнччі-сов- ої
ідчшістрлші нл основі порозу
міііня Трмена Сталіна й Етлі в Поч
дамі
в нашій прибранії! новій бать
ківщнні Канаді На дворі було
хмарно і сіяв перший сніжок
Ми тулились до мами яка при
кривала нас чим могла Ми
завивали ноги в сіно на возі
бо нам малим дітям таки до
бре дошкулювало зимно
Зшд свого накриття я огля
дала краєвиди нашого нового
світу Сіре заплакане небо по
сірілі сухі трави і шуварі дов
кола озер на яких вже блищав
лід виглядали мені дуже не
привітними Голі ліси і гаї що
їх ми минали шуміли сумну
мельодію про тверду недалеку
зиму Ше деякі пізні листочки
падали з тихим шелестом на
дорогу попереду и позаду нас
Але як ми вже зближалися
до свого призначеного місця
хмари на небі розбрилнея і нас
привітали лагідні осінні про
міння заходячого сонця Я ба
чила як мати хрестилася і ч
ла як вона відмовляла шепо
том молитву "Отче наш" тоді
коли ми зближалися до хати
нашого одиосельчана Тут вже
скінчилася наша подорож тут
ми стали на порозі нового жит
тя на новій землі між новими
людьми н новими обставинами
Тут нам Господь призначив
жити і вмирати та спочивати
вічним сном на цвинтарях дов
кола наших нових святинь
Тут блиск хрестів на наших но
вих церквах мав загоїти болю
чі рани задля розлуки з хрес
тами на рідних церквах які по
лишилися тисячі миль поза на
ми
(Докінчення буде )