Ukrainski Visti, December 12, 1944

              Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Український Католмикия
Видав кожного вівтірш
Видавничі Сліпа Українські Вісти
від адресою:
'-
- І0012-1- М Сгріт Едмонтон
' АТлбееврвтвампв К2а5н7ад8а
Річна передплата в Канаді $200
Поза Канадою $2£0
Редакції за оголошення не відповідає
N£8
тТЖЯвХТ
(МешЬег оашиїїаа ТОевкІт Невлрврої
ГввНвиві етвву Ьу Им
ОкгаШаа N4 гвяввявап швпм
аі 1М111М ви ввмяііп
АІвсПа Сапав
Теїервпв МТМ
Геахіу гаЬвсгІрШга 1п Сажайа СХОО
Зиіаійе СапасЬ $ЯМ
Австрія Ключ до Европи
АБО: ДЕ ЗУПИНИТЬСЯ РОСІЯ?
Московські армії підходять до границь Австрії й за кілька
тижнів увійдуть до Відня У звязку з тим виринуло з питання
що чекає Австрію і під чиїми впливами вона опиниться
Донедавна були дві країни в Европі яких доля була дуже
непевна і якими сильно світ цікавився Одна з них Польща
Та події так покотилися що нині вже нема сумніву що в
Польщі Росія буде порядкувати Подібно як у Румунії Фінлпн-рі- ї
й на Балкані а може так як у балтійських країнах
Австрія однаково важна хоч в інший спосіб Не був то
випадок що Німеччина зайняла Австрію Австрія була ключем
що для Гітлєра отворнв цілу середущу Европу й Балкан Коли
Гітлєр усадовився в Евроиі подібно як у Чехословаччині
доля Мадярщини й Румунії була припечатана Ті держави і
Югославія зробили велику помилку по першій світовій війні
коли відмовились від тісної співпраці з Австрією та не позво-
лили їй мати свою армію і майже жити бо життя Австрії після
1918 року було животінням Цс значно влегшнло Гітлєрові
прилучення Австрії до Німеччини Ті малі держави боялися
відновлення сили Австрії й полягали на великі держави го-
ловно Британію та Францію щоб не допустити до сильної
Німеччини Британія і Францій вповні здавали собі справу
зі стратегічного значіння Австрії а тому не допускали до злуки
Німеччини з Австрією Але вони не були готові до війни 'щоб
не допустити до такої злуки і коли Гітлєр був готовий до
удару він просто висміяв договір про цю заборону
Певне є те що Австрія буде незалежною від Німеччини
по війні Так вирішено на московській конференції Британії
Злучених Держав і Росії Однак появилися урядові застере-
ження що незалежність Австрії залежатиме від її доброго по-
ведений дивлячись з точки погляду аліянтів Австрія мусить
у якійсь мірі боротися проти Німеччини за свою незалежність
Розуміється що ніяка країна ніколи не може бути правдиво
незалежна коли не є готова боротися проти напасника Однак
це не значить що аліянти дадуть Австрії незалежність ви-
ключно за її добре поведенпя Всі аліянти мають у тім інтерес
щоб Австрія стала незалежною від Німеччини По розгромі
Німеччини Австрія не може стати залежною від ніякої іншої
великої держави але може стати залежною від Росії Хто хоче
зрозуміти що означатиме прилучення Австрії до сфери росій-
ських впливів нехай погляне на мапу Европи На теперішніх
мапах що не показують ще змін пороблених у цій війні
він побачить величезного російського кольоса що пре на
своїх малих сусідів Почавши від півночі тими малими дер
жавами є Фінляндія Естонія Латвія Литва Польща й Румунія
Всі ті країни за вийнятком Польщі (як дотепер) завойовані
Росією иапротязі цеї війни Та це не все Росія пішла далі іі
підбила не тільки їх але також держави положені поза ними
Піддалася Мадярщнна і Росія докінчує окупацію її території
піддалася Ьолгарія Югославія є під владою Ііта давніше
офіцера совєтської армії Чеський уряд на еміграції виразно
заявив що в новій Европі ріп буде шукати оборонця в Росії
Росія ніякої країни не обороняє забездурно Німеччина буде
повалена
Диаіячись на мапу можна себе питати де скінчиться
російська полоса впливів? Не буде вона сягати мабуть на
скандинавські країни Голяндію Бельгію Італію Еспанію хоч
Росія дає до пізнання що вона заінтересована також в Італії
й Греції Франція підписала в неділю договір у Москві про
союз і взаїмну мілітарну допомогу Хоч становище Франції як
великої держави буде відмінне від положення малих держав
північної середущої й балканської Европи то все ж Росія як
союзник матиме якісь впливи на Францію принаймні до часу
коли вона відзискає довоєнну силу Так отже по усуненню
Німеччини на довгі часи з політичного овнду в Европі як роз-
громленої держави тільки мале число держав буде по другій
стороні російського великана Схід є сходом захід заходом
н Европі і в світі Величезна є ріжниця між культурою заходу
й московською культурою Тому не є маловажне чи Австрія
залишиться ь сфері впливів західньої культури іі цивілізації
або чи буде опанована євразійським сходом Немаловажне це
з погляду культурного економічного й політичного Захід
бажатиме затримати при собі Австрію завсіди одну з найкуль- -
турнішнх країн Европи Однак пропаганда в певній частині
преси і в певних впливових колах зичливих до Росії набрала
сили навіть на заході Одною з укритих причин тої пропаган-
ди є те що Австрія це католицька країна Можна сподіватися
що з приходом совєтської армії до Відня соціялістн й кому-
ністи захочуть в Австрії "народпьої" влади навіть "без яких
небудь впливів" зі сторони Росії А далі вже покотиться
гладко Тоді покажеться яке практичне значіння матиме мос-
ковське рішення про незалежність Австрії
ЇХ МОВЧАНКА ГОВОРИТЬ
САМА ПРО СЕБЕ
Митрополит- - Андрей Шеп-
тії цький цс постать на велику
міру Признають це своїй чу- жі прихильники й противники Його довголітня діяльність це
не лише велика частина історії
українського народу і греко-католицьк- ої Церкви але також
католицької Церкви взагалі
Його вплив і авторитет у на-
шій суспільності був такий ве-
ликий що кожний його крок
кожне його слово в церковних
і національних справах знахо-
дили в нас широкий- - відгомін і
мали рішаюче значіння Це му- сять хочуть чине хочуть при-
знати ійого противники -
ІЖКА1ША1Ч
-
АюогіаЦоп)
Твавйат
Чому ноно так? Тому що
пок Митрополит не лише гли-
боко відчував і розумів при-
значення української нації і
греко-католицьк- ої Церкви але
всею душею і всіма силами
старався його здійснити Тому
український нарід без огляду
на віроісповіданпя стояв при
Ньому
Вістку про смерть Митропо-
лита глибоко відчули всі наці-
онально думаючі українці де б
вони не жили Українська' пре-
са крім больніевИиької помі-
стила статті про життя й діла
Митрополита та віддала глибо-
ку пошану його світлій памяті
і його великим ділам
Та ще одна частина преси
зсолідаризувалася своєю мов-
чанкою з пресою комуністів
їгетлйЮЕ й шта- -
чатків свого існування напада
ла на митрополита шептиць--
кого в найбільш негідний
спосіб Маємо на думці
пресу наших православних я-к- их
органами є Український Го
лос і Вістник один з тих часо- - Дмсрнкн де
ПИСІН ІЮМСЖИНСИ ДО ІШМІЩІГИ- -
ня кількох стрічок про смерть
Митрополита і повідомлення
польської телеграфічної аген-
ції а другий "релігійний"
зовсім збув мовчанкою Забра-
кло відваги признатися до сво-
їх довголітніх помилок гово
рячи делікатно та щиро розка-
ятися а може не стало відваги
до нови„х„н„ап„адів раз Филадел- - оільше відміну іечер ко
разом на ювілею 82-щт- ом ро ссое Це на думку пені- - інших родів пшениці На
легший вихід з немилої ситуа
ції
БРИТАНІЯ НЕ ДОПУСТИТЬ ДО
КОМУНІСТИЧНОЇ ДИКТАТУРИ В
ГРЕЦІЇ - КАЖЕ ЧОРЧИЛ
У звязку з горожанською він
ною в Греції бритійськнй пре-міє- р
Чорчнл виголосив дві про
в парляменті о-г- о
грудня другу 8-г- о грудня В
першій промові Чорчил гоио
рив:
Ми не будемо вагатись ужи
ти бритінської армії яка тепер
є в рецп задержати там
закон порядок питання чи
населення Греції схоче монар
хіі чи републики мусить бути
вирішене самими греками піз
інше Але пміжчасі авторитет
конституційний уряд муситі
бути прийнятий переведеним
у силу по всій рецп бо ПІЯ-яки- й
уряд не може вдержатись
як у краю є приватні армії що
підлягають якійсь групі партії
чи ідеольоґії замість державі
й нації
Бритійськнй уряд хоче помо-
гти грекам усім чим може але
говорив премієр Чорчил
ми не можемо того зробити
як машинові кріси що були
призначені проти німців ужи-
вається тепер у спробі насиль-
но завести комуністичну дик-
татуру не даючи населенню
можности висловити свої ба-
жання" Коли ми вже дійшли
досі то не повинні тепер пу
скати плуга рук
У своїй другій промові Чор-
чил сказав: Якщо я винуватий
за таку політику то парлямспт
може усунути мене від влади
Але хто хоче бути справедли-
вим то побачить що наша
політика в Бельгії Голяндії в
Італії іі Греції не є реакційна та
що ми не йдемо проти волі на-
селення тих країв Наша честь
не позволяє нам тепер вмити
руки від тих справ Коли дехто
закидає мені що я в 1928 році
попирав Мусолінія то я при-
знаю що я в своїх промовах
признавав що Італія зробила
добру що не кинула себе в
пропасть большевизму Ми
стоїмо на становищі справе-
дливих вільних виборів це
зовсім що інше як сфальшова-п- а
демократія Багато річей скла
дається на дійсну демократію
не тільки ліві партії навіть
комуністи говорив Чорчил
який одночасно домагався го-лосова- ння
в вислові довіря до
нього як премієра й до всього
уряду за його заграпичну по-
літику
При голосуванню 279 послів
голосували за Чорчилом йо-- ю
урядом а ЗО послів проти
КАТОЛИК ВИГОТОВИВ
ПЛЯН НОВОГО ПАРЛЯМЕН-Т- У
В АНГЛІЇ
Плян нового будинку бритій-ськог- о
иарлямситу що стане
на місці старого парляменту
знищеного німецькими бомба-
ми виготовив сер Ґилберт
Скат відомий католик архі-тек- т
ПОЛЬСЬКІ ВОЄННІ ВТРАТИ
ПАТ подає за тижневиком
"Польска Вальчонца" що від
початку війни з Гітлєром себ-
то під 1-- го вересня 1939 поль-
ські воєнні втрати виносять
886700 офіцерів вояків В то
му враховані вбиті и ранені а
не враховані жертви що їх
понесли поляки в боротьбі за
Варшаву в серпій цього року
ДАРЕМНІ ПОГРОЗИ
Американські інжинірн обчи-
слили що треба 2500 тон газо
ліни чи іншого топлива щоб
занести ракетну бомбу з Ні-
меччини через Атлянтик до Ню
Иорку Одна така бомба ко-
штувала б десять міліонів до- -
лярів Отже нічого не вийде з
німецьких погроз
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 12 грудня 1944 Число &0
№№
співака мих голинського
Як ми згадували в минулім
числі наш славний артист-спі-ва-к
Михайло Голннськнй ви-
брався на зимовий сезон до
знов чарує наш
нарід своїм чудовим голосом
Ось тількнщо прийшла ві-
стка з Дітройту де Голнн-
ськнй співав у неділю 26-г- о
листопада Хоч наш артист ви-
ступав уже в тім місті кілька
разів то загально говорять
їх
Яку
у
фармері в
послухали
біль
ше такі роди
для їх
В
Ріджспт 24 процент у
1943 ропі на 34 процент у 1944
Вона б
якої
ва впала з 45 1943
що ш'и ще ніколи так добре! на 39 процент у 1944 році
не співав як цим разом в Саскачевані справа вигля- -
У грудні М Голннськии оуде дає ясно Фармері сіють що
у„ їх ' „„ іісііпіііваштиш др4угий і' т раз
мови першу
а
І щоо
і
і
і
І
— —
з
річ
і а
або
—
і
і
ІПИЬСНО ніш о іиіініь лчііікі ді-щ-и учиача ііиіс
павського пиці Ріджент На півночі зро- -
н Погті сла управа пшениці Гарнет з
Дітройгі Жалібна на 6 процент В Алберті
Би и Митрополиті Шеи-івляю- ть її ще більше
тицькім на якій також правдо- - В Алберті Ред Бабс є най-подіб-
по
буде співати М Голий- - популярнішою відміною пше-ськн- іі
Ту Академію хотять ула ниці Цього року нею засіяно
дити так як свого часу свито 44 процент- - грунту Управа
хрещення України на якому
було коло 15000 людей
Бажаємо нашому Артистові
Голннському дальших світлих
успіхів у ного виступах в А-мер-
иці
УКРАЇНЕЦЬ ВИГРАВ $2500
В -- суботу 9-г- о грудня відбу-
лась в Едмонтоні розігравка ти
кстів що продавала "Нейві
Ліг" першу нагороду бонд на
$10000 виграв' фарм'ер Албсрт
Гиклин у полудневій Алберті
Еспанська преса хвалить
Чорчнла
РпвМммоІ IV Т ОО итї4
ЕАТОМ вЕЯ
Іввввввківвввя
ІОНИ
МУ АТОМ
пшеницю плекають
степових провінціях
Виглядає сте-
пових провінцій ви-
пробуваних порад щораз
управляють
що найліпше надаються
околиць
Манітобі збільшилася у-пр-
ава
сказати загро-
жує пшениці Течер упра
процент
Пішцсісііі
Пс'шк-і- м нілбулетьсн
Академія упра-п- о
чер зросла з 14 процент у 1943
на 1 процент році Мар
кіз упла з 30 на 27 процент
Гарнет процент пше
иичної полоси На сивих лісо-
вих крім Ривсру
Гарнет підскочила з 13 на 26
Конференція в справі
фермерської продукції
В Оттаві відбувалася
Другу нагороду бонд на до 6 грудня 12-т- а домініяльно- -
$2500 виграв С Самиця скле-- ировищюнальна рільнича кон
пар у Редвен Алберта (П Во- - ференція для обговорення
лодимнр І ривпак з Індспсн- - дукпи п 1945 рот Участь у
лент Голсейт який продав ти-конферен- ції взяли найвищі
кет п Самиці нагоро-- 1 представники домініяльного й
ду — бонд на $1000) іпровінціональних департамси- -
Третю нагороду бонд на тів рільництва та представника
$1000 виграв В Чехнецький фермерських організацій До-- в
Колман Алта Між тими що мініяльиі економісти предста- -
ДАВАЙТЕ
ВОЄННІ ЩАДНИЧІ
ЦЕРТИФ1КАТИ
патріотичний і прак-
тичний дарунок
ЦЕ А1ІСЦЄ ПОДАРУВАЛА
БРОВАРНЯНА ІНДУСТРІЯ АЛВЕРТИ
ПРЕМІЄР ПРОДОВ-
ЖЕННЯ ПАРЛЯМЕНТОВІ
Премієр Кінг відпо-
вів запит консервативного
посла МекНикола він про-
тивний продовженню пар-ляменто- ві
75-- ТІ РОКОВИНИ ЗАСІЮВАННЯ
СКЛЕПУ ІТШ
впграли нагороди по $50 є 11 ішли скільки харчових иродук- - Дня 8-г- о грудня 1869 Тнмо- -
І Теслюк Кслгарі і пані Ма-!ті- в треба буде п 1945 році для ті Ітон новий кападієць иів- -
роншчак Иотерненс Алта війська цивільного населення нічної Ірляндп отворив свій
про-
мову „в справі Греції
КАТ0И
ЇМ 1944
ЛМОГІІУ (ІДО-ІВ- И)
ТоилЛя
І С ІАТОШ (ІШ-ІП- О ВмІОи ГиліАм
мтам 4іи-і- 9
І
І # в Вив
що
і
пше-
ниці
з
році
у
л„ у
н 2
Те- -
6 у 1944
займала 6
землях Піс
процент
від 4
про
одержав
ПРОТИ
ВІКУ
Мскензі
па
що
віку
з
Червоного лреста для висилки перший склеп при вулиці Ионґ
до Англії для УНРЛ та інші по і Квін у Торонті Був то звичай
треби ний собі склеп одіжі й обувн
Минали роки " Тнмоті Ітон ще
за свого життя бачив як його
склепи перемінились па осе-
редки торгоилі всяки товарів
включно з поживою- - Тнмоті
Ітон був першим бізнесменом
який завів коропііі годин прз
ці для своїх робітників і дав їм
пів дня відпочинку кожного
тижня крім неділі
Тепер по 75-т- и роках коли
президентом склепім Ітона ' є
внук Тнмоті Ітоцз ця компанія
має свої децартамсіїтяльн скле
пн по нсій Канаді затруднює
32000 робітників у своїх скле-
пах і фабриках з того 5170
осіб є в воєнні іі службі
Г$ ЕАТОКІ'5 $еуепіу-Мт- п ЬігіЬсІау!
ЮеСЄШОеґ ОІП 1369 Тітогву Евіов уоопі п СініДііп (гою іЬ Ног І
1кІдв4 евя Агу імД Ьор і юаів-ме- м соліст о( Ум м4 Оиссо $веа Твгощо ІіІіві
ісваї ІІШ рІс №іЬіп мімові аЬоиі і(оск Н уіус( 4гм аіііегіаі ДОмі ЬоХН Н
1во ввівіч ! Мог (Ье 4ау' опс Тоговіо клока вошсівіав віадів'в Ьео пА
ОИЕ РЯІСС ОНЬУ РКІСЕ5 т РЬАЛ ПСІЖЕ5 С0005 $ЛП$ГЛСТОКУ ОК Моїіу
КІГЦМОЕО-іі- 'в 6пшю-чо- Н Ю (Ьем Мі4УІсміів іЬоррвп ів (Ьвіг ііііі ііоум ма ввву вчца
сома ТЬаг'г ассиаіовмд (о Ьауівв ю риі ир ііЬ аа вмйгіасіогт РВГсЬаав АссиввИ в
ргісв ! сова шшй Сім 4іоаа ргасііс о "41скегіп" АсоміовмА (о евв ввоск Л %щиЩі 1ак
вКег Ним вмпіім о4 Мш4 аворріаі Тівмікр Саівв'а вМ іог ввавівві Ьм аП сЬа оатціе Іевмв
і мгваіва 4агіп аИ (інс Ьвтаа гсІаіІоааЬіра Нсге'а в аамсЬаві во ввіа ЬІонаеІІ о гИ %М
ва сиаіовмг і(а іЬа рміа Ігові М к вв'їя Нам і Тоговіо ігс-кеері- в
Птоіку Еаіоя тпЛішоой реоріе іі ша Ш Норру 4внці 'в іщ
інсівеШпя тиМіи4в$ Ні ЧчНІ Іо іе Ьіі ітаІІ ву щооОл ЬимілеН рг4
м' ая4Ііигшоіт чНік V іяргвпогу Литая Іпіегеш о #оо4 с'о'в"
ВотеявНпс гвсгміоя яіроутгаг аі4іп4и$Ггу Не ми о А" арІ
М ІіиНішІоя о зкапег кетгя шпі иИу ЬаЦ-ЬоИО- ау Іоґ М г#
п1пг$ Не аі саПей іЬв ІаіЬег о іЬе ЕагЬ СІозІпг М9етт$
Швіоп ргиіЛем$ шЬо'¥ ІоШашвЛ тііеґ Шт Ьте Ш4 їли о Ш К4н
шя4 кшттщИагіат ртіпОріи
л)есапЬег 8іН 1944 евв еато№ ьі № шР ии&п ?
Чрмівмві йога совма агу екма (о іЬ совмпиапу Летом іЬс Готіакіі ігою іЬ лиііс
сім РвсіЯс ага Іввм омігав І варріУ вв4 атіса УУ псопі ргааІу іЬм оГ (Ь ЛНю
вв4 оямв ятіоуваї в Пмвв Зсогвв Гвсвзгмв МаіІ 0Йег ап4 Оімгівиііа УвгЬоЧ
ваг авпгві ага мШ ввпгкі N87 Апву вві Ліг Рогс
Зишм-ІЬ- т ушгш Н ипіщ іввМс(яоімоіівітоіівіг#М
тІ€#іІШІШГ8ггипш&гмжкрлтлт4пШЬгіШіЬр9ц9Х
рвгігр ш ЛщюЛвт ШАТОГГ5жгвштшт$штІшМПиЬф
ввявв щ Шщк арфвгйивИу шш шл$кір гвввошШвЧу
Т ЕАТОМ Св