Ukrainski Visti, January 23, 1940

              V
23 йчнп 1940- - — Число 4- -
і її і ! УіЦіїЦі іі1іі1і ф ЛЛЛЛЛЛі'♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦4НЖЦН
? к' : овими
4 ЛЛЛ Л Ж Ш- -
'ДВА --ЗЇЗ'ДИ В --АЛБЕРТІ
Відбулись зїзди політичних парші — Сошіял Кредит ССФ
"і організації ІОФА
Минулого тижня відбулись
річні зїзди двох політичних
партій в Албсрті тобто партії
Сошіял Кредиту ССФ і фар-мерськ- ої
організації ІОФА
(Злучені Фармсрі Алберги) я
ка рік тому перестала бути
політичною партією і обмежи
лась до орґанізаційно-фармер-ськи- х
завдань Тому що у-країи-
ське
населення Алберги
цікавиться діяльній ю всіх 3-- х
організацій подаємо тут без-сторопп- ин
огляд з'їздів тих ор-
ганізацій
Сошіял Кредит
Четвертий з ряду з'їзд партії
Сошіял Кредит — почався в
Кал гарах 17 січня при учас-
ти премієра 'Ейбсргарта його
міністрів — Менінґа Лова "Фе
лова і д-р- а Кроса В президії
засідали також около'20 про-віпціональн-
их
і доміпіяльних
послів з партії4 Сошіял Креди-
ту На з'їзді було 111 уповаж
нених делегатів атакож око-ло40- 0
учасників Зїзд відб-
увався в салі пророчого Біблій-
ного Інституту В'Калґарах
Зі звіту секретаря партії вид
по що "Сошіял Кредит в 'Ал-
бсрті зростає 3більшається
членство поодиноких місцевих
відділів а жіноча секція "зас- -
нована щойно' минулого року
має вжсЦвідділів ' (~'
З членських вкладок мала
" партія в 1939 році $6035 'а
исіх приходів В'ТІмроці 'було
$7812 При -- кіпці "року 'було
в банку '$9847 Решта гро- -
шей пішло на видатки узвяз-к- у
з організаційного працею
Поодинокі міністри п провіп
ціональнім уряді оповідали
про діяльність своїх департа-
ментів Всі вони послугову-
валися "Великою Книгою" пре
г мієра
ш
Ейбергарта в- - якій в
цифрах подана діяльність ал-- (
бертійського --уряду л Букви в
г'й книзі 4цалі'великі'так що
учасники з'їзду могли сами їх
читати' - і н 1ЛІП Ь
-- ДріКрос міністр здоровля
сказав 1110 1 вій сподіється часу}
колиі заопікується нсімимате- -
рямнчірн породах '"В гііїці- -
ли уряд'збільніиидіточі' КЛІПІ-- :
кй в (провінції з "353 ~'до' 456
Гігієнічні" клініки відбувають
ся в "дсвятьох "місцевостях в
провінції кожного тижня Всі
візити 'безплатні Також уряд
поширив ДІЯЛЬНІСТЬ щодо ОІІІ
ки 'над сухії пиками В 1939
році :уряд видав па 'лікування
сухітників $390000 Вислід
такий що недавно г ніс вмира-
ло на сухоти в 'Алберті 45 осіб
па' 1000 а тепер вмирає 33 0- -' собиііа 1000 Значить уряд
ратує 'життя 80 особам річно
Міністр 'Мсіїіні' промовляв
замість'міністра Мейнарда ко-
трий був у той час в Оттаві
справі дозволу па заснування
провінціонального банку н 'Ал-
бсрті Мспіпґ сказав" що хоч
податки в Албсргі високі то
уряд нікогоне викинув з землі
за незаплачення податку -
Премієр Ейбсргарт виголо-
сив довшу промову про спра-
ви грошеві шкільництво без-
робіття та про інші справи Він
візвав делегатів щоб перего-
ворили всі порушені ним-спра-в- и
зі -- своїми членами на міс-
цях а опісля Іцоб'ниготовлю-вал- и
резолюції й відсилали їх
до центрального бюра партії
На підставі тих-резолюці- й та
' поглядів4 ріжних відділів орґа
нізації буде уложена партійна
"програма передч слідуючими
провіїщіональпими виборами
що мають відбутися в цім
році ' т
„Коли почалась реєстрація ре
золюцій-т- о винвнлЬсь7що де-
легати привезли з 'собою око- -
ло 200 ріжних резолюцій 'Між
'тими резолюціями? що їх при
везли з -- собою' делегати від- -
ділів соціяльного кредиту-бу- -
литакі: - - -
Щоб уряд знизив на поло
вину'всі довги затягнені пе- -
пед 1935 роком
Щоб-знизит- и цшу-'хліо- а в
„ Алберті з9 на 6 центів? від
' бохонци
Що0 гдоміиіильіпп'цурнд за- -'
гарантув'авгціпу пшениці від
♦За
з Канада :
ш- - Л- - Л АЦХ - - Ь-- -- - л-- - -- - ДАЛІ Л--- - -
$1 до $125 за бушель бо те
перішня гарантована ціпа по
70 центів за бушель с запнзь- -
ка
Щоб доміїїія'іьпиіі уряд пе-
ребрав "Стек Ексчеидж" у Він-
ніпегу
Щоб теперішня мораторій
існувала до часу 'коли ціпи на
фармерські продукти будуть
вищі або будуть можливі по-
зички з малими процентами
В інших резолюціях домага-
ються:
Окремого суду дія родин-
них справ безплатних шкіль-
них підручників для своїх ді-
тей провіїїціопальпої контро-
лі над кредитом і грішми за-
борони брати до війська хлоп-
ців поннжчс як 21 рік життя
збільшення "бонусу" за албер
тійські продукти з 3 до 6 про-
цент провінціопальних пози-
чок нового закону про уие-важнен- ня посольського манда-
ту крім премієра і міністрів
протест проти замкнення пар- -
ку в Вейирайг заснування фа-
брик амуніції в Албсрті кон-
скрипції майна заки буде кон-
скрипція людей провіиціо-пально-дер'жаан- ої
асекурації
провінціонального кредиту на
шпагат під час жнив — і тим
подібні
Заки почалась дискусія над
резолюціями з'їзд ухвалив
щоб репортери ріжних часопи
сів забрались зі з'їзду В ди-
скусії в тій справі делегати го
порили що вони не лот ять
репортерів нс„тому що партія
має якісь секрети але тому
що — по словам деяких деле-
гатів — преса відноситься во-
рожо доь партії Соціяльного
Кредиту й тому перекручує те
що говориться на зїздах або
мітіигах ' - г 'Коли почались формальні
наради провідники ' партії ві-зва-
ли делегатів щоб далі бо-роли- сіі за"тіспріівй"що їх пе-
реводить5 н життя ' албертій-ськн- й
-- уряд'')" 'Лідери ' Соціяль-
ного Кредиту "говорили що
боротсбЛ"}а ліпші відносини
почалась і нема сили щоб її
спішила 'і' ' '
Одною '{'з важніших ' справ
що її проголошено на з'їзді бу
ла вістка про 'заснований про-Національно-
го
банку '" в Ал-
бсрті Та просте пишемо в
"Українських Вістях" на іншо-
му місці Тут згадаємо хіба
що ту вістку потвердив на зї--
зді премієр Ьибергарт який
юіюрин також про діяльшсіь
дсііаріпмснгу осніїи якого він
с міністром У своїй промові
премієр Ейбергарг між іншим
сказав: "Аіи можемо знайти
міліопії іі міліоні! на те щоб
розривати людей- - на кусники
але мусимо жебраш гроші на
науку дітсп
Як уже зіадапо повніпе пре
са не оула допущена на даль
ший тяг зізду а тому не мо-
жемо передані 'пашим чита
чам що далі говорилось на
з'їзді соціилкредитовців у Кал- -
гарах Якщо появляться які
вісти після того з'їзду то по-
дамо їх у слідуючому ЧИСЛІ
Ю Ф А
'Трицять друга з ряду річна
конвенція Злучених Фермерів
Албсрти (ІОФА) відбулася в
Едмонтоні у днях від 16 до 19
січня Ця організація була до
минулого :року політичною
партією яка правила провін-
цією від 1920 до 1935 року
На з'їзді минулого року делє-- '
ґати рішили щоб ЮФА усу-
нулася від полі піки й остала
тільки фермерською організа-
цією якою вона й була в пер-шн- х
роках існування
Зїзд -- ІОФА ирнвнтав леф-існант-говерп- ор
ГАлбсріи а та
кож посадник міста Едмонто-
ну „Головними бесідниками
першого дня були: 'бувший
довголітній премієр 'Албсрти
— гБравнлі -- а також збувший
міністр рільництва і здоровля
Говдлі -- — Бравнлі промовляв
на тему: "Чи фармсрі 'повин-
ні організуватись?" -- 'іУ -- своїй
промові адвокат Бравнлі осте-
рігав фермерів щоіепср-уж- с
є 'спроби Гцоб судовою доро
РМАІЧдаС10МВЕК Ш ІІТР
' иайисвиішою£ обслугою ї ніоькимпцшамп ріжною
роду-будівсльїпіх'магеріялііивдаиаіііесігдоіи-
ас-"
1(ШЗ-80І- Іі Аі'сііис ЕШЮМЧЖ ' :1Чюііе 32051
гою уисважпиги албертій-сь'кн- їі
"Дсг Аджостмснт Акт"
а також ведуться старання
щоб упеважнитн домініяльну
комісію яка розглядає довги
і їх знижує Фармері повинні
тепер обєднатись щоб задер-
жати при життю закон який
їх забезпечує Якщо ті зако-
ни для забезпеки фермерів бу
чи б знесені тоді почалося б
вперте колскгувапня фермер-
ських' довгів Бравнлі є тої
думки що фармері повинні
створити одну сильну фармер
ську організацію яка могла б
боротись за інтереси фарме-рі- в
Бо нема причини твори-
ти багато фермерських орга-
нізацій нема причини розби- -
іііігн свої сили Одна велика й
сильна фермерська організа-
ція повинна мати економічно-
го дорадника який слідив би
за ріжпііми хліборобськими
справами в західній Канаді
сіудіював би їх і ноучував
фармерів що і як їм робити
У своїй дальшій промові
Бравнлі і оворив що коште
учасіи Канади у війні значно
обтяжать фінанси Канади і
спричинять підвишку подат-
ків 5' висліді буде менше
грошей па впуїрішні краєві
видатки о і же тяжче буде й
ґараніувати якусь ціпу за
фармерські продукти Доте-
пер фармері звертались до уря
ду Щоб уряд помагав їм у їх
труднощах Бравімі думає
що це велика похибка 11а по
го думку фармерські трз'днощі
в Західній Канаді можуть по-
лагодиш тільки самі Фармері
але коіи вони будуть обєдиапі
в сильній агресивній фермер- -
ськіїі організації яку помира-
ли б усі фармері
Як па всіх зїздах так і на
цьогорічному з'їзді ІІОФА
було предложепо ряд ріжно-манігпп- х
резолюцій В одній
з таких резолюцій було дома-
гання щоб зміни ги теперішній
ировінціональпнн закон про
злуку шкільних округів
Багато часу зобрала на з'їзді
дискусія про злуку Злучених
Фармерів Адбсрін — ІОФА
зі Злученими Фармерами Ка-
нади — іІОФС Організація
Злучених Фармерів Канади бу-
ла донедавна відома лиш "у
Сескечсвеиі В Албер і і появи
лася та організація кілька
років тому коли відбувались
збіжеві страйки в північній
Алберті Страйки ті організу-
вали Злучені Фармері„Каиади
а" нейтрали їх іоловио кому-
ністи Пізніше та організація
проповідувала відлучення 'Зл-хідиь- ої
Канади від Східиьої
Тому що в тій організації
видними членами а то й про-
відниками були комуністи ба-
гато фармерів 'виробили собі
погляд що то большевнцька
організація Прихильники тої
організації тобі о Злучених
Фермерів Канади заявили на
з'їзді ІОФА минулого тижня
що з огляду на війну такі
справи як збіжеві сі райки її
відлучення Західиьої Канади
нідлСхідиьої — завмерли Ті
люди заперечували здавив у
була комуністичною
дискусії
пропаганду
прямуюіь одної перевороті'
му повніші злучніпсь одну
організацію Для просиджен-
ий можливостей такої злукн
вибрано окремий комітет гя-кн- и
має прсдложиіи
свого слідства о має ска- -
зети чи бути злука чи ні)
на слідуючій конвенції ЮФ
А що?відбудеться за рік
Про членство та фінансовий
стан ЮФА пишемо па пішо
му місці
Під кінець ухвалено
важну резолюцію іменно що
ніякий член ЮФА
не сміє брати в полі-
тиці значить — не сміє бути
кандидатом на посла ані бути
платним урядником у жадній
політичній партії
Президентом ЮФА вибра-
но на цеТі рік Робсрга Ґерди-нер- а
який був президентом"
тої організації в послідиіх 10
роках '„
І
має 6900
зареєстревах безробітних
безробітні що
зареєструвалися провінцій-
нім бюрі начислюють
6900 У минулому році
в цім самім часі їх
осіб ''Найбільше безробітних
є в 'Едмоіп'оііі бо 2936 у
Келгарах є їх 2190 по
менших1 осередках
Згоріла школа вВерміліон
У'Всрміліон Алберта 'згорі-
ла нова мурована школа
коштувала' долярів По
верх 110 діїеі'міе мають тепер
приміщення на _
УК'РЛЛН С Ь К І В І сли Сорона 3
МИМО ВІЙНИ КАНАДІЙСЬКИЙ
ЕКСПОРТ 'ЗБІЛЬШИВСЯ
Хоч війна в'Европі
торговлю Канади з більшістю
- країв канадій-ськи- й
експорт на тім не по-
терпів противно — він по-
більшився Мацс вказують
цифри -- які випустило минуло-
го тижня домініяльне стати-
стичне бюро за місяць грудень
1939 року 1
Найбільшим покупцем каие- -
лінських продуктів являються
тепер Злучені Держави які від
іасу випій подвоїли свої заку
пи н Канаді Велика Британія
на другому місці щодо
закупна кападіиських товарів
У грудні канадшськии екс
порт представляв суму $101
$21522 4 Експорт за той са -
мин місяць у іУоо році вино
си $68887665 Злучені Дер- -
кави імпортували з Канади
товарів (за грудень 1939) на
суму $53995864 Велика Бри
танія як другий найбільший
покупець у Канаді закупила в
грудні 1939 р товарів на суму
$29310587 збільшуючи свій
імпорт з цього краю тім мі-
сяці на $3775820
Також побільшився канадій
ськпїі експорт до таких країв:
Південна Африка Франція
Норвегія Трінідад Бразилія
Індія Мексико п Аргентина
і Загс дуже впав експорт ка-
падіиських товарів до ііталії
Бельгії Данії Швеції й" Фін-
ляндії
ЩО ПЕРЕШКОДИЛО ВВЕДЕН- -
"ННГПЛЯНУ АСЕКУРАЦІЇ
ПРОТИ БЕЗРОБІТТЯ
Делегація Конфедерації Ка-
толицьких Робітників Канади
приїхала була минулого тижня
до Оттави іі мала там поба-
чення з міністром справедли-
во ти Ляпопнгом (у відсутно-
сті! п Мекепзі Кіиґа він зу-стуи- ає
уряд премієра) Деле-
гація просила уряд щоб він
постарався якнайскоріше вве-
сти закон про асекурацію без-
робіття П Ляпойпг відповів
делегації що уряд старався
ввести цей закон однак через
спротив трьох провінцій' не
міг цього" дотепер виконати
Бо щоб домпіія мала юрисднч
не право такі закони
як закон и]0 асекурацію безро
бітгя мусить перше змінити
Бритійську Північно-Американськ- у
Конституцію Та проти
цієї зміни виступили три про-
вінції а саме: Квебек І Ію
Бропсвнк і Алберта
Одначе доміпіяльний уряд
знов персі овори з
провінційними урядами щоб
дістати від них згоду па по-
правку кападіііської конститу-
ції яка дала б урядові можли-
вій ь ухвалити закон про асе-
курацію безробітні
і На просьбу делегації щоб
націзм
КРИТИКУЮТЬ '{КАНАДІЙСЬКИЙ
УРЯД ЗА! БРАК: ВОЄННОГО
ПРИГОТУВАННЯ
Онтерійськнй премієр Геп- -
Оурн — ліберал "і провідник
консервативної парти в Онте-
ріо полк Дрю у сво
їх промовах в онтсрінськім
пар'лямспті що доміпіяльний
уряд занедбав приготування
до втни хоч тои уряд гово-
рив що Канада прготовля- -
лась до випій два роки Пре
мієр Гсітбурн говорив що ка- -
надійські жовніри одержува
ли одіж і обувя яке нічого не
вартувало і дерлось ио двох
місяцях "Люди що відвічальні
за те все виголошують радіє
ві промови Але тих промов
ніхто не слухає Багато є жов
иірів які говоряіь правду" —
говорив Гспбурп
ТІо промові Гепбурна і полк
Дрю появилась в пресі віст-
ка -- з і Оттави) що доміпіяльний
уряд сподіється ще" більше на-
падів як пічпсться засідання
домініяльного (Парляменту В
Оттаві признають що був
брак убрання та інших річеи
для армії в перших кількох міс-
яцях-після проголошення вій
ті але що військо відіхало до
добре зібране і з виго-
дою -
оудьто ції доміпіяльний уряд ІОФС Канаді комунізм міиісір відпо
Остаточно по довгій цін що уряд спинить не тіль-рішеи- о
що і ІОФА і ІОФС ки комуністичну а
до цілії а то- - псі ідеї а головно
в
вислід
(тобі
меє
з'їзду
заряду в
участи
Алберта
Албертійські
в
праці
осіб'
було '8083
решта
що
33000
науку
спинила
європейських
стоїть
в
вводиш
поновив
заявили
Англії
НА ГОСПОДАРСЬКІ ТЕМИ
ОВОЧЕВІ ДЕРЕВА В АЛБЕРТІ
Хоч ягідні кущі більш на-
дійні як овочеві дерева на сте-
пах Канади все ж деякі овочі
варт спробувати навіть як і
не можна сподіватися щоб
вони давали добрі врожаї кож
ного року Якщо багато лю-
дей вважають потрібним пле-
кати гераніі у вазонках задля
цвіту то чому б тоді не по-
садити яблуню 'запитується В
Д Албрайт суперінтенденг До
міняльної Експериментальної
'Суб - Стації в Бівсрлодж Ал- -
берта
-- Найповнішими овочевими де
ревами на степах є кислички
(креб сниле) поміж якими
яблунька Осман виказалася
найбільш витривалою на зга-
даній Суб-Стац- ії в Біверлодж
Одно дерево цього сорту дало
60 фунтів 'яблучок року 1938
а року 1939 збір виносив 110
фунтів Побіч цього сорту
продуктивними були також
яблунька Ольга Долго Ко-
лумбія Флоренс а нарешті й
Пайотоіп
Стандартні сорти яблук (Є
тут менш успішними але сорт
Гибсрнал часом родить так
само й Симбірськ та Блошд
Калвил дають трохи овочів
У Біверлодж значно певні- -
ШНМИїВИЯВИЛИСИ'КПСЛИЧКИ ЛИС
сливки хоч ідика манітобська
сливка 'Асинибоіпі і деякі мі-
шанці піскової сливки з прав-
дивими сливками от як Опата
дають дещо овочів Протя-
гом останніх двох років Баса- -
рабська вишня давала досить
поважні збори вишень Ця
вишня росте кущиком і тут
ще молоденька Як вона буде
родити в пізнішім віці пока-
жуть роки
Грушки ще не овочували в
Біверлодж як також і морелі
очікують на випробовування
Глід дає багато ягід і хоч йо
го треба вважати в першу чер
гу декоративним кущем весж
сухі ягідки можна й' їсти
'Бджолородина з трьома
матками
На загал вважаю і ь що
бджолородина не буде толе
рувати в вулику більше як
одну матку Одиноким внклю
чення з цього правила був той
період коли бджоли готовили
ся замінити стару матку па
молоду бо стара й молода
матки перебували у вулику до
того чесу доки молода зачи-
нала класти яєчка а після то-
го стару бджоли вбивали Та
як повідомляє завідувач пасі-
ки Е Д Крейг при Експери-
ментальній Фермі в Кептвил
НС в одному вулику там бу- -
ло лишилася їі стара матка
яку бджоли чомусь не забили
На початку осени 1938 року
ця бджолородина вивела мо-
лоду матку але всупереч за-
гальному правилу не знищила
матки старої певно рішивши
затримати її бодай до весни
12 травня 1939 року бжоло-родин- у
було перегляиено й
знайдено обидві матки як во-
ни клали яєчка на тій самій
рамці і навіть на тім самім
боці Два тижні пізніше знов
було перегляпено той вулик в
присутності домініяльного ца -
січмика і ще раз було знайде
по обидві матки за працею
Протягом літа той пень бу-
ло переглядано регулярно 24
серпня ту бджолородину було
показано одному з пасічників
що зацікавилися тим явищем
і за того часу було знайдено
вже три матки н комірку з якої недавно вийшла третя
Шматка Ця матка спочатку де
що нервувалася але по кіль- -
ВДАРТЕ ЙЕРЕСЩУ
щовї
саме там де вона вас ударила!
Вичистіть затканий 'катаром ніс —
осьободіть персстуноіо забиту толо-
чу—лпхайте цільніше! Уіскї Уа-гго-і- юі є чіс чою ним треба Кілька
крапель шісііі'шгі щоб знільніїшсп
з-неприємн-
остей тій медчи "
Це лікування успішне-б- о Уа-Інл- юї
цс ділаючий медикамент шо містить у собі кілька сссііціомальшіх лічиичїіх
прикмет' з додатком --'ефедпіиу осо- -
блііпо добра 'для) носа і горішньою
горлі Що більше: як ужпєтсійою
ікші зараз по иео
УІСП
ТОЛОТІМ
КОЛИ 6ІЛІ ЛЮДИ прибулії ДОМЧІМ ЗПбигпгИно- -
Лмерикн так іпдіяпи не вжй- -
уа-иа-поГспиня-
ть' вали коней як-тягаров-
у звіри- - '„„ п ()03т-(-
і
ну але псш1
# цсрссіуди
кох хвилинах запоскоілася ч
також почила класти яєчка на
рямці
Напрогязі того літа не було
багато трутнів у тім пні а це
є доказом що матки були за-
пліднені Вісім з десять ря-мо- їс
у гнізді цього вулика (си
стеми Джомбо) були заповне
ні червою увесь час за винят-
ком тих двох що були по кра
ях в яких знаходилася голов
но пожива та 'дещо пилку і
черви
На жаль цей пень дуже по-
страждав у часі опрнскування
овочевих дерев 'орссіїовою тру
міною під кінець травня 'та
на початку червня Все ж ця
бджолородина відновила свою
силу до часу як зачала цвісти
конюшина н назбирала меду
найбільше зі всіх пнів у пасі-
ці які не час опрнскування де-
рев були вивезені до безпеч-
ного місця
В часі як цю бджолородину
підготовляли до зими 1939-4- 0
рр усі три мати були в вули-
ку й життя там відбувалося
нормально
І- - ' '
СКІЛЬКИ ВИСІВАТИ ЖИТНЯКУ
Експериментальні Фгрми в
степах Канади багато часу уді
їлюють на дослідження про- блеми 'засівання травою по-
кинутих фармів Експеримен-
тальна Фарма в Лет бридж 'Ал-
берта перевела серію 'дослі-
джень з посівами трав маючи
на увазі такі питання: 1 Яка
трава найліпше надається для
сухих гр'уніів Албертн 2 Як
найліпше сіяні трави 3 Коли
сіяти і 4 Скільки висівати на-
сіння
Дослідження виказали на
житняк „(крестид пч'г грес) як
па одну" з наибільигпрндатннх
трав для посушливих околиць
а при цім було знайдено й
найліпші способи та час посі-
ву Останніми роками більшу
увагу було звернено на -- знайдення
(Відповідної пайки для
посіву цієї трави
Нема сумніву що посівна
папка є дуже важливим чин -
никомиикни виливає як на
якість пасовище так і па збо
ри сіна на протязі кількох літ
Року 1939'збори сіпе житняку
з акра з покосу другого року і в Нако Алберта були такі:!
15 топи 12 тонн і 1 топа з
тих кавалків поля де було
засіяно на екер 3 фунти насін-
ня житняку 6 фуиіів і 12 фун
тіп Пайку три фунти па акер
було висіяно рядками з з від-
ступами між рядками 24 цалі
б-фуиг-
ову пайку було висіяно
з відступами 12 цаліи поміж
рядками і 12-фуіпр-
ну пайку
висіяно з відсіупемп 6 цалііі
Після посіву не переводили ні- якої обрібки грунту Як бачи-
тмоого'напйолліяпшіде насблуілдоки пбоусліияноз
менше насіння але з більшими
відступами між рядками По-
дібні наслідки дали досліджен
пя і в Сесфорд на трилітнім
сінокосі
Врожаї насіння виказали по- дібні напрямки Найбільші
збори давали ті поля де було
найрідше посіяно
Хоч остаточних вистідів не
можна ще робити по цих три- літніх дослідах та варт вка
зати вже навіть тепер що ви
ІСІваІМЯ меншої пайки житняку
рлАпамн дає вмі лмд-- і мі ЛІПШІ
збори-- ' як сіна так і насіння та
н пачвнще чуде ліпше
ТОРОХ ЦЕ ВАРТІСНИЙ КОРМ
ДЛЯ СВИНЕЙ
Горох -- як протеїновий дода-
тсотікльдкои кяокрмяучмвінарьтиайбодвоаверсазиа
тому й високо ціниться в го- дівлі бейконовнх' свиней та
молочної худоби заявляє д-- р Л Г Нюман директор відділу
полевих культур при Централь
ній Експериментальній Фармі
Від пспамятних часів горох
займав важливе місце в люд-
ській дієті-б- о його час і о вжи-
вали на зупн З-ціє-
ю метою і
тепер плекають ігорох не --тіль
ки на городах але п па вели
ких площах поля 'Плекання
гороху ие набрало аж занадто
великого розмаху тільки тому
що є певні труднощі зі збором
врожаю Та ці труднощі по-
декуди вже пороблено в тон
спосіб що 'горох "вирощують
з підсівом вівса а по зборі їх
або сортують або ж згодову-
ють як мішашпі додаток до
інших- - кормів головно у "ВИДІ
дерті' Тому що горох нале-
жить 'до групиметеликуватих
рослин він 'добре надається й
для -- збільшення родючости
грунту ' ' ' "'
-- НаОнтеріо припадає 'тепер
70 процент цілої канадійської
продукції гороху Порівняння
вартості! ріжних полевих збо-
рів у провінції Онтеріо пока-
зує що прибутки з акра горо-хустоя- ть
чіа другім місці тіль-
ки у відношенні озимої пше-
ниці й то за тих десять літ
коли ціна на пшеницю - була
висока порівнюючий 'ціною
на горох " Року 1937 збір 'го
роху з одного акра приніс там
пересічно $21129 тоді як ози
ма пшениця дала $2703 Того
самого року овес дав $1371 з
акра -- а ячмінь іоа року
1938 пересічні прибутки з ак-
ра булн такі: горох $2574
озима пшениця $1493 овес
$1027 ячмінь $1250 Отже
не дивлячись на труднощі зі
збором гороху матеріяльш ви
годи були більші для тих фар-
мерів що сіяли горох "
Від року 1842 й до теперіш-
нього часу було завважено два
відмінні напрямки в продукції
гороху — загальний зріст про
дукції до року 1898 і сталий
занепад цієї продукції від
того часу до наших днів-Сьо-год- ні під засівами гороху зна
ходиться" тільки одна третина
тієї площі що було засіяно і
1914 року В тих дистрнктах
де вдається горох на иарсішя
плекання його вважається пан
більш поплатннм зі всіх і ос-подарсь- ких
рослин Тому 'і о
фармері мусять добре розва-
жити над цим питанням і роб-
лячи пляни на рік 1940 від-
вести під горох хоч кілка ак-
рів
Останнього часу був знаний
попит на горох і 'ціна була
досить висока Хто хоче ку-
пити собі гороху на насіння
нехай подбає про цс вчасно
бо -- пізніше його буде тяжко
дістати та й ціна певно ше
далі підскочить
ВАРЕНІ БАРАБОЛІ ДЛП '
БЕЙКОНОВИХ ШШа
Значна частина збору бара-
боль завжди є неоплатна ні тіл
насіння ні на продаж' Багато
способів уже винайдено на ви- -
користання цього браку а од- -
ним з них є зуживання таких
бараболь на годівлю 'осудоби
ьараоолю можна давати імаи- -
же всім домашнім тваринам
а найбільшу кормову 'вартість
вони мають у варешм'стані як
корм для бейконовнх свиней
На Екеспериментельннх Фар
мах було переведено багато
досліджень щодо вартості! "ва-
реної бараболі на 'корм 'сви-
ням Ці дослідження вказу-- ю
і ь що чоінри фунти вареної
у воді або в парі бараболі
один фунт яшної дерті '(барлі
чан) в пайці для свинейі'Сви-н- і
дуже радо гїдять варену ба-
раболю а добре зрівноваже-
ний корм з додатком бараболь
сприяє також продукції Най-
ліпшої якости бейкону
Бараболі маіоть'у 'собімало
мінералів а тому цих складни-
ків до них треба додавати На
кожній фармі можна 'пригото-
вити задоволяючу мінеральну
мішанину з таких складників:
40 фунтів кістяно -- муки 40- -
Фунтів меленого вапняку Т2(і
фунтів соли До кожних 100
фунтів бараболь треба1 додати
яких 4 фунти такої мінеральної
мішанини Вараболі також Ч
протеїнів мають мало 'а тому
варт згодовувати 'більціезібра
його молока Якщо зібраного
молока немає тоді до зваре-
но мішанини можна додавати
20 процент мясно або рибної
муки аж доки підсвинки' набу
дуть 120 фунтів ваги Після
цього протеїновий додаток мо
же бути зменшений до"10~про-цен- т '' '""' '
На Домініяльній - 'Експери
ментальній 'Фармі'в-фредерик-то- н НБбуло переведеиодо- -
сліди з заквашуванням бара
боль на зиму Ті згодовування
їх свиням у 'виді'сілосу Вия-
вилося іДо найлінше'заквашу:
вати "порізані ібараболі'в'сіло-совн- х
ямах додаючи ідо -- них
коло 5 процент заквашеної ку--
нурудлшші муки іак закваше
иі і бараболі -- можуть'іперехову- н
ватисп бодай --два' роки ачмо- -' жпреигоїїтовдаонвіше 'Зяікіщачо'н' оніалліпежїінііо г
наслідки можна осягнути'якщо'1
иараоолі 'ігеред накладанням --
будуть зварені Ці бараболі і в
виді -- сілосу-мають" два рази "
більшу кормову вартість -- ніж
бараболі свіжі а ' тому "прил
обрахуванні ' пайки- - 'лиш ''два1
фунти заквашених -- бараболь
можуть 'заступити і один фунт
зерца