Ukrainski Visti, March 16, 1943

              Сторона гЧ- -
'УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
: і іинокмА - Український Католицький
"'~ІЇ' '-"Іимаї-
ввикі'уІКанадІЛ "ч
% Лндае -- ' кожного V вівтірка і' Видавнича
:'ссгіілка'Українськ1 Вісти' -
'' !0ІЇ12-109-
1Ь ЗІгееІ" ЕЛтопіоп АІЬегІз
л Нічна ч передплата : $200
До Злучених Держав "! $250
:а оголошення не відповідаємо
роки на
ВтегучТпеаДау
Св Отець Пій XII вселенський архієрей і св верховного
апостола Петра 262-и- й наслідннк обходив 2 березня Четверту
річницю вибору на папу а 12 березня'чотироліттп' коронації
Папа Пій зачав пятийік володіння яке Йому ' принесло ''не'
багато радости н мало потіхи Від перших днів' якзасів'на
Петровім престолі і став батьком хрнстіянства Папа' Пій
знайшовся в обличчю грізних світових потрясеньЦ В'ікілька
місяців потім людство опинилося в крівавій війні яка'трев'ає
понинішній день і загрожує вже самому існуванню цивілізації
Боже Провидіння так зарядило що в часах найбільших
потрясень яких коли зазнав світ у проводі Церкви стоїть
Папа 'великого розуму і сили духащо не тільки мудро кер-мує'церковни-
ми
справами але мужно підносить свій голос до
всього 'світа будить його задеревіле сумління1 й' кличе верну-
тися до Христа І голос Христов6го°гіомічника на землі ши
роко лунає по світі і хоч як
купастьєя в крові то до слів Св Вітця прислухується він з
великою увагою Щораз ширші кола в тім і визначні нс-като-ли- ки
голосять що справедливе й' тревале замирення й пово-
єнна відбудова світа може відбутися лиш1 на хрнстіянських
основах голошених Папою Пієм
Працю Св Отець найкраще характеризують слова які Він
сказав будучи ще кардиналом (Пачеллі):
"Церква не має іншого завдання не має іншого бажання
як' безнастанно працювати для чимраз більшого щастя поо-
диноких людей і сусгіільностей працювати над вихованням
сумлінь над ублагородненням душ над поширенням справе-
дливості! й любови над сповнюванням обовязків для Бога і
ближнього одним словом працювати для приходу доби щастя
й мира"
" Чи дивно тому що ми католики любимо й шануємо
Папу? Вірність і любов міліонів його духовних дітей по всьому
світі є ліком на Його зболіле серце Як Христос плакав над
Єрусалимом що вдмовився прийняти його божеську науку
так і Папа Пій глядить зі сльозами з ватиканської вежі на
інше людське покоління яке певно стоїть перед знищенням
бо' відмовляється поступати згідно з наукою Христа
а
А тепер кілька слів про становище Папи в цій війні Часто
чуємо: Чому папа або Церква не4 роблять щось з війною?"
Славний католицький учений о Шін відомий з золотоустих
радієвих промов у Злучених Державах відповідає ось так на
це питання: "Голос Папи подібно як 'Христа якого він є
вікарієм частої падак' '" на глухі
що ІІапааб6 ' Церква говорять трагедія є таі що світ не
ха6і і - ''Ті що домагаються голосного громов"огго осуду від
Столиці завсіди думають про розу-
мінні'
хочуть несправедливість
РЛПЛПИЧЦ піл
те "'' '
"Це так як -- відмовити
осуджувати оовіндне
на
як мине вони безбож-ногожиття- "- ' '"'
часто щоо
яких
"' --„ ' е::тчсвв:
ШШШ 'ЧЙь
вКанаді ні одного ро-
зумного йяесного' Українця
що : бажав би"1 щоб --
: на-
ша -- українська культура Д
V сила канадійської дер-- і
гвпала 'між нами
віра' Ніхто з2насне5хоче
маліти : загибати -- але
всі бажаємо ро
'сги розвиватисярелігійно
і'нІціональной державно' Не
і маліти "рости йрозвива-''ітися- 1' '"''"'' '"' х
ІЦо:'так воно є справді то
'доказом іртр є Уна ' першому
місціті£наші-'церкв- и що' „стількиза бОліт свого життя
''-'в- 'І Канаді збудував''чнаиі- -
пофармах і7містах Щоб не
- ропал а' не завмерла' між нами
наша {свята ( ві'раХале щоб 'збе-- ч
реглася й
' на'йірк)} потіхою' й'спа'т
сеннямг--' будували" й } досі буду-- ге'лспс ппппіиіііпу іпипг
5 кої]° Каїш дії свої рідні ("церкви
І щоразбільіні! щораз
ч' 'Будуємо їхбо нехоч'емо?ма- -
- ї ясти: рости Гне за- -
V ™бати7іале жити гтегіер і'чесно
і - азе"мліаУ6після~7іцайвов
!'%івІЧНІм[небі: 'г' V ' і"
Л ЦерКВЙ І СПОВНЯЮТЬ СВО€
стих церквах г ми
гумесвожитй: пб-хойстіянс-
ькй
'-йь-
Йрл и цьки д В ітих і церквах
у? іуІй? Бржеі? В уіх цер
гягппспаяпч? ііппп {лінам: принрсять'сигрютту
і і ешлггіта'-- Кпііпг'Ля'ігіп ?£' ттіго 'духовні і школи то
'
:
' '''''~-''Л'''-"- '' :''Т-''Х-- !' :--
4"'
РпЬІІаЬед
ЧіЖКА1МА4ІЕЇУ8 РЦШЛЗНЕВЗ
ІІМІТЕр
10012-109- Ш Зігееі Ейшопіоп АІЬеги ''' ' ' ІЬопе 25708 ''''' '"
5оЬвсгір11оп іп СапаЛа регуеаг 1200
іп ІЬе ІОДаеД виіеа рег уеаг НГг50
' ~ і" 5і '- -'
:И' - 'VI
папськім прівсші
'''' л
той світ задеревів хоч увесь він
вуха Трагедія нині не в тім
мощпчсі сііа чіп п " п ЧОРОС І
права' поліцаєві і а' 'відтак його
свого права -- та-не і арештував
іііліій ?
них скарбів
наші церкви дали нам у
Канаді іще щось більше Вони
були тим місцем де брали) по": і
чаток наші народні доми наші
ніколи 'А наші і:: часописи : { наші
лічниці їіаші (організації- - наші
священики-- й сестри Просте
по церквах говорилося ДО ТО
грі заохочувалося в" них кож-
не наше добре підприємство
піддержувалось словом і і гзбір-кам- и
Наші церкви 'в Канаді
були й досіє тими ясними сон
цями ♦ що освічують ідогріва-
ють цілії місцевинй Ш-округ- и В'Це'рквій почина-
ється зосереджуватисьс-- й ве-
деться усе ж"йття"кожногр'че-сног- о
українця в Канаді :о Що
тільки доброго "ми -- придбали
за' років свого життя"в і
все те 'зродилось і 'виро-
сло -- при наших--церквах''- ' !А і (_
Та ітих иіе'рков і іще '"'мало'1 Є
щей'тепер і такі) місцевинй) тщо
їм доконче своєївласної
українсько католицької ! "цер-кви'т- а:
через своє вбожество
тамошні л юди ' не-годійгДІ- жда: тисй там} своєї ) ЦерквиТяжко
їмстягнут'иі:ь' набудовуІБбжо-гр- 1
дому УА і церкви
баіг - Бо' иепква 1іі' то "і Впжя
станція ЩО через НЄ1)ЙДЄТЬСЯ
49 [Богаіудо'неба'доіі вічної
щасливости %- - Прй 1--і церкві і ' є
спромогах розвинути йннаціо- -
Апостольської мораль у
національних гасел або географічних границь Вони
Тіе щоб осудити -- -' вони хочуть
щоб осудити лиш те чого вони ненавидять Вони не' люблять
пгьіаііліімч
на себе є що воноБогазатратило '" ї-- '"і "
вжив
когось хто вкрав опону з вашого авта'' Т що в минулому
робили все що могли щоб ударемнювати впливи £Св Отця в
міжнародніх справах тепер навернулися гідних' Божих дітей
але лихо можуть вернутися до
' і "т:р
тилімси за лв- - чтцн оогзосрігкіого наділив
силою йвт серед многих клопотів' 'ще зазнає в 'своїм
високіМ'урядіЧ '!'' --'':'"' '"-
-
''-- "'V'
г':-'і'лл?-
ч:і ' 1' ' ' : Л'і ? к
Нема
ниділа
чи
маліла
'мсавй1'або
нидіти
навпакііі ми
й
"але
їх
нарід
закріпилася '"'' була
завсіди
нс'іу
"' ікращі
але} хочемо :
ис
"""""" '
'ЇІТІд
завдання в
слово:
'№ал' ічіиі
до ~Аі Наші
скарбниці найцінніших" небес- -' І
"-1'-
"""
'
4Та
і
при' церкві
50 Ка-
наді
треба
людям тре
знову
'льк"аших5Рков:см
--
V-—
_-л-"-7-
і:г- — 1-т-
тг " ::?
Ж-Т'ЧиГвіданІйг-місцеви-
ні
Св Отець Папа Пій
житимуть багаті українці чи
вбогі Треба нам знайти такни
порятунок щоб усі українці
в кожній місцевині в Канаді
могли мати свою церкву
Тим способом і порятунком
є Місійне Товариство св Ио-сафа- та
що 1942 року зоргані-
зувалось у нашій дієцезії на
те щоб нашим убогим гро-
мадам давати поміч при будо-
ві церков а таким чином при-
чинить до релігійного й наці-
онального зросту й розвитку
всього українського народу в
Канаді Бо де збудується цер-
ква там певне настане краще
релігійне життя а також ожи-
виться корисне освітно - куль-
турна робота що буде одно-
часно цінним вкладом у розбу--
дому нашого вільного канадці
ського краю
Щоб те дуже корисне Місій
не Товариство св йосафата
могло сповнити своє велике
завдання то треба щоб кож-
ний українець і кожна україн
ка стали членами того Това
риства Без огляду на те чи
вони живуть на фармі чи в
місці чи воші багаті чи вбогі
— всі наші люди повинні впи
сатись чимскоріше в члени Мі
сінного Товариства св йоса
щог т-ак-
мм
дали змогу
Управі Товариства спомогти
наших убогих' людей у будові
власної церкви що її так ду- -
чих
же треба всім українцям щоб
могли в церкві и при церкві
виховатись на чесних людей
добрих громадян Канади й вір
них дітей своєї укп' аїнської нл- -
Членом Місійногбс Товари
ства св Йосафата стати дуже
легко і бо 'вистарчить' зложити
$1 членської вкладки: Чолові
ки можуть вписати своїх жі-
нок батьки своїх': г дітей діти своїх1 батьківг навіть покійних
зложивши за ч'гних- - членську
вкладку а зложивши -- одного
доляра і вкладки} до Товариства
св йосафата 'не повинно бути
нікому ч тяжко 'бо }г& } вкладка
піде на будову церкви а цер-
ква --г- це найважливіше будо-ванн- я
що його 'можуть мати
українці в своїй окрузі На
таку річ повинні всі щирі укра
їнц{ зложити хоч по „ одному
долярові в- - рік 'щоб таким
чином причинитись до релігій
ного й національного розвит-
ку навіть наших найдальших
і найбідніших околиць
-- і І кому з українців у Канаді!
лежить щиро на серці зріст і
розвиток чусеї д нашої тутеш
ньої сусгіільности нехай послу і
хається і нашої 'відозви й стане
чимскоріше членом Місійного
Товариства св йосафата що
його головою є сам наш' Пре-
освященний Владика Кир Ва-силі- й
і Якщо ми всі українські свя-
щеники й парохіяни різних
наших парохій у Канаді ста-
немо членами Місійного-Товариств- а
св йосафата то мо-
жемо бути 'певїіі що незаба-
ром -- неї буде (В Канаді ні' одної
такої- - місцевинй де наші лю-
ди 'навіть їнайбідніші не ма-лй- іб
і своєї' власної церкви бо
Місійне Товариство мев!-йосафат- а
за (нашоюі співпрацею
поможе імуціиг:найважнішій
' св-?ї-
ї
? ?!!Р? "' уі" і4і"ісі і
"
?БулО''б"нам 'мило ' прочитати
незабаром в {"Українських? Віт
стях" веселувістку щб'Мїсій-неЧ'Тов'ариств6::св'"іИосаф"а- та
має гвже "100000 членів!" І
йього" Треба 'доконче4 для'-- Бо-
жої " слави" й' спасення україн-ських'ду- ш
І це повинні зро- бити %4 українці і в4 Канаді' бо ) на
ша сила в Брзіунас -- самих
Ьільні'жертвй?наМісійііе Това- -
ОНСТВО ' ' СВ: ' ИпгяЛіЯтя' '" п'прила
етьсяТпг5осто'гя6 }Веиї?пТііа1
У К РГН С ЬчКІ В СТ И 16 березня 1?43ч— Число 11
XII Ватикан-МІст- о На
силя Дзюрмана скарбового
писаря іовариства и нашого
пароха п Портедж ля Прері
їхня адреса така:- -
кеу р вогішимш
Вох 570 Рогіаке 1а Ргаігіе Мать
ПОСОЛ ГЛИНКА ЗА СТАРЕЧИМИ
ПЕНСІЯМИ Й ПОЛАГОДЖЕН-
НЯМ ДОВГІВ
Посол Глинка виголосив у-ж- е
дві довші промови підчас
теперішньої сесії домініяльно-г- о
парляменту Національно-політичн- у
промову виголосив
він 18-г- о лютого про що ми
згадували вже в Українських
Вістях з 2-г- о березня Та про-
мова посла Глинки знайшла
прихильний відгук в англій-
ській пресі та в англійських
організаціях Щоб познайо-
мити й наших читачів з тою
промовою подамо її в дослів-
нім перекладі слідуючого тиж
ня
У вівторок 2:го березня по
сол Глинка виголосив другу
промову в дебаті над будже-го- м Цим разом посол Глин-
ка обговорював справу старе?
пенсій полагодження фар
мерських довгіп та економіч-
ний лад по1 війні V
Посол Глинка звернув увагу
що в цім звітовім році уряд
призначив- - на старечі пенсії
$126000 менше а на проценти
від державних довгів — по-
верх 54'міліони долярів біль-
ше (всього проценту від дер-
жавних довгів має домініяль-ни- й
уряд заплатити в слідую-
чих 12 'місяцях 198 міліонів до
лярів) Гчи неаяжко ііовірйг
ти в щирість уряду ЩОДО ПОг
прави відносин по війні коїи
уряд не гіоладнав] справедливо
навіть такої 'справи'' як 'доля
старих людей? Якщо уряд
дійсно поважно ставиться до
повоєнної поправи економіч
ного положення в краю то він
повинен уже тепер поладнати
такі справи з якими' не треба
ждати аж до закінчення війни
Ті справи 'такії старечі пенсії
й приватні довги ' '- -
Нехай також члени доміні- -
ЯЛЬНОГО уряду ВІДПОВІДЯТЬ ЯК
уряд думає сплачувати держав
ні довги В 1936 році на кож-
ного чоловіка жінку йдитйг
ну в ічанаді припадало Фп
Державного довгу В 1942'році
на кожну особу в Канаді було
вже $445 державного "довгу
Той довг зростає далі І де
уряд знайде гроші на сплату
того довгу а крім того на ста-
речі пенсії на програму будо-
ви домів й на фінансовання ін-
ших проектів що їх заповіда-
ють гір війні?'
По думці посла Глинки у-р- яд повинен г звернутись до
кляс населення й розвідати чо-
го вони хотять по війні так
уряд повинен 4 спитати фарме:
рів 'робітників безйнесменів
професіоналістів і молодь які
їхні бажання) щодо повоєнно-
го ладу дістати ВІд них Дхпро
пилицм и на підставі зюраних
1інформаціА(лнамітитиловрєн -
!?ДУл!"й-ЄрвриДІИСН- О демократичний підхід! дотак поважної справив --V
:Бог1так як (є то'-чнагіри--
клад' ріл ьництво:Гзо"всім немає
нічого' до говорення про "по-
воєнну 'відбудовуй 'А мармер-ство- "
представляє V найголовні-
шу й найбілиіу ♦індустрію" Ка-надй- аГ фермерське населення
ітретинуі'іврьр:9
крг
ги зрослнгдьі тоі-?міЬгіЕ- Г ііїо і де"
які фармері Гщо } позичили -- гро
"альнУ ї?ботуТрмуг треба фости! --Чі- ко ? нЛеленняГц'ього -- аИІтакийпспрсіб ішобтудр ИлВсі'членські вкладки{:Тііер'ед- - тйго
м°жї? :- - п?ста?ити:?вііоКанаді смертні)записндйіииііідобро шЬ г потІеШкТ?УЙ
І
І
перед! церква св Петра
тепер винні 38 разів більше'
Справа фармерських довгів
тягнеться вже кільканадцять
років а мимо того{один "з мі
ністрів ще сьогодні сказав що
уряд не мав ще часу заста-
новитися над тою справою
Чей же третина населення кра-- ю
заслугує на краще тракто-ванн- я
Бо як так далі піде то
політичні наслідки нехтовання
фармерів можуть бути подібні
до тих що в Америці де при
виборах сторрж (дженітор)
повалив мейора
Вертаючись до справи старе
чої пенсії посол Глинка ска-
зав що старі люди не можуть
вижити з $20 місячно особли-
во тепер і бувають случаї що
ті люди допускаються злочи-
нів Ось недавно тому прило-вил- и
72-літньо- го чоловіка в
склепі в Вінніпегу як він вло-жи- в
до кишені дещо з поживи
й виходив зі склепу не запла-
тивши Той старець вдодатку
глухий опинився в суді й там
сказано йому було що як він
поповнить такий самий зло-
чин додвох років то буде по-
караний і за новий і за старий
злочин
Чи 'така доля повинна ждати
наших старих людей?
Годі всі справи відкладати
на "повоєнний час" бо -- тоді
призбйрається) їх стільки що
не зможемо їх всіх нараз пола
годити Ті' річи що їх треба
и можна зробити повинні бу-тіГзробл-
ені
тепер без дальшо-
го зволікання А до тихі річей
належать якраз справи фар-
мерських довгів і старечі пен-
сії -- Отже уряд повинен до
пильнувати цих справ чимскор
ше говорив посол Глинка
По скінченні дебати міністер
пенсій і здоровля Аян Мекензі
сказав що за іл з роки - його
парламентарної карієри' він ще
не чув -- такиххбудуіочих кори
сних думок як ті що їх виго
лосили посли в дебаті над'цьо
горічним буджетом За? те мі-
ністер 'Мекензі подякував іусім
посламщо брали участь? у тій
іебаті-''- ' і: V - х і
ііп-'-і-— ц -:-- и
ДЕМОКРАТІЯ МУСИТЬ ЗБЛИ-
ЗИТИСЬ ДО РОСІЇ ІНАКШЕ
БУДЕ НОВА С8ІШ ВІЙНА
V КАЖЕ ВОЛЕС ц
ДЕЛАВАР (ОгайоУ —- - 'За:
ступник президента Волес ви-
голосив у Весліян Юниверситі
промову з' нагоди Конференції
про Світовий Лад на Хрйстіян-ськи- х
Основах в якій торкнув
ся відносин міжзахідніми де-
мократіями й Росією Він за-
явив що побоюється' що як
би ті демократії не прийшли
до задовільного порозуміння
з Росією то світова війна ч З
буде неминуча та що Росія
МОЖе буТИ ВТІЙ ВІЙНІ у СПІЛЦІ
з пімеччиною це казав :но
лес може статись коли ми до
зволймо щобі Німеччина знов
могла Озброїтись фізйчно'або
психольоґічно а(далі якщо
будемо'" хитрувати з"6сіею
чи не знайдемо Гсііосрбуіна без
робіття пов(йнС: або'"допусти-мо1- г що' фашисти які лякають
(-
-
па гиіе(ииишмуіЬ в ммери- -
Ці'вла'дучитякІв"РбсПзаПануе
ідея Троцького проГу світову
революцію -- або якв лнґлії
ЯНППпіпмімртьга пйїг із'пппи
ранням протиросійських на
строїв! Німеччині та інших
краях
Волес гзаявивщ6' мусимо бу
ти дчесні і 3Росіею і ''толерант
ними -- супротивне! а СВІТОВИЙ
мир мусить бути збудований
а% ''''Чаг'опі'ь ? ПА%ЛМГЛІ9ЛІІ9ІШЛ%1 "ївіГ' '''і -
'"і :-
-( Колн саІт:блдйть1то це 'док
ші яких 'двадцять ррків):тому І каз що]Церкме пгммь
Папська' Тіяра
ПОБІДА КАНАДИ І СВОБОДА
УКРАЇНИ
(Реферат :Д-ра„- К Андрусиши
на на конвенції Брацтва Укра-
їнців католиків в МанІтобІ)
Вірю в побіду Канади Не
лиш вірю але й певний її Од-
наче річ у тім що прийде по
перемозі Бо не досить пере-
могти ворога Треба здобути
мир-таки- й мир щоб ті що те
пер у збройних рядах наража-
ють себе на смерть були вдо-
волені щоб вони остаточно
не жалували що вони дарем
но терпіли рани и дивились
смерті в вічі
Мир який наступить по вій-
ні мусить бути оснований на
справедливости на хрйстіян
ських чеснотах У противнім
випадку даремні будуть наші
теперішні зусилля даремні ті
жертви що їх народи світа
приносять в офірі ненаситному
Молохові ВІЙНИ
В світі мусить запанувати
рівність пагоди для кожної
одиниці Не говорю про рів- -
ність у стислім значінню того
слова але про рівність нагоди
кожної'людини здобувати1 собі
відповідний 'прожиток -- 'кращі умовний життя ч ' '
Якщо б дійсна 'рівність наго-
ди' бі'ла існувала вЧвіті перед війноюсвіт не переживав би
тепер цеїкатастропиНе було
би тепер на світі нанізму ні
жадного іншого -- ізму Існува-
ла б загальна' дійсна демокра-
тія 'в 'якій 'нарід жив би ща-
сливо без страхуперед йепев-іїою'будучніст'-
ю'
:':'
Повторюю 'мир' що насту-питьп- б' війні мусить 'бути ос-ііованийЛна''''справедли-
вости
Один з рідких голосів який
накликає ' і народи до ( справед-
ливости підноситься з V Агіо-стольськрїіСтол-
йці іМайже~в
кожнім своїм заклику до світа
Святіший Отець кладе найбіль
ший натиск на справедливість
І ь дійсно 'іцо варт мир 'без
справедливости для всіх наро- дів що живуть наїцій планеті!
По минулій війні настав мир
правда Був це однак зброй
ний мир підчас якого в повіт
трі було "чути запах кровй
десь здалека долітав до наших
вух суворий звук наближаючо
го демонавійни: Кожної хвили І
'і'їЛі:'ііг
)ІГкГГ' ігї"
і }' V- - „і'-'"і- і - М"иіпіс
'
-- V
'
-
ни можна -- було сподіватися
блискавки -- 'і сильного грому%І
ця власне непевність витворю-
вала між народами лячну "нер-возу'як- а
збурювала до край-- '
пости і- - людські ії національні
організми ' '' "'
Почали епідемічно шири-гись'злоба''неіі'авис-
ть які до-
вели" до "'загального хаосу з
якого ледви чи коли за нашо-г- о
життя світ вийде В тепе-рійні- и хвилі світ находиться в
такім лябіринті що потрібно
лрямо чуда щоб він із нього
вирвався
Все те їдо нині ми відчува-
ємо так болюче мусимо зав-
дячити несправедливості! яка
наступила по минулій світовій
війні Люди що установляли
мир 25 літ тому були людьми
короткозорими особиво фран
цуські дипльомати які наси-
чені до нестями побідою ба-жали-я-
иш пімсти над ворогом
а не'справедливости '
„'Ця пімста власне викликала
реакцііо'яка заполонила тегіе-рішнійхв- іт
у морі кровні"
'І'Так її вірю' що з Ііеї вій-
ни Канада вийде побідно ра-
зом з її союзниками Але не
так важне те що Канада по-біди- ть
як те чи побідить
правда
Що є правда? Правда це
справедливість для кожного
члена суспільства така-справедливіс-
ть
на яку дана одини-
ця собі заслугує Правда це
свобода для кожної нації на
земній кулі така свобода на
яку дана нація собі заслугує
Правда це забезпечення віль-
них народів від поневолення
Правда це забезпечення робіт
їіика від загрози безробіття
Свобода однак мусить бути
дисциплінована В противнім
випадку вона може переміни-
тись у сваволю До певної- - мі-
ри подібно річ маласягз Аме-
риканцями які занадто розко-
шували в матеріальнім 'багац-тв- і
Вони забувалиГпро духо-
ві цінности особливо про „те
що нарід так як і одиниця
має душу про яку треба не
менше дбати
1
як про фізичний
організм '
-- 1 ось --'у цій війні Америка
Британія Канада цілий світ
перероджується до нового
життя Якщо ' не переродяться
те зло що спричинило війну
буде далі існувати і постійно
зкаагтраосжтруовфатаиммие с'віто" ві нов-ими
Для мене як канадійського
уроженця важним є те' іцбб
Канада- - вийшла з цієквііїни
побідію Як для Українця для
мене є рівно ж важним щоб
нарід з якого я 'вийшов по
війні дістав 'справедливість
Всі ми бажаємо Українісвобо-д- п
незаиисимости соборно-сти- -'
Всі мивідчуваємоїїтепс
рішню недолю"'і# прагнемо її
відродження " ''
--
_
її доля однак звязаназ не-
звичайно складними обстави-
нами Невід? нас тут залежа-
тиме 'її судьба Справу 'Украї-
ни вирішать світові події про
які нам тепер можливо й не
СНИТЬСЯ і
( В кожному випадку від Нім-
ців -- Українцям нема нічого кра
щого сподіватися-б- о річ пев
на що Гітлєр не пішов на
Україну щоб її визволяти але
щоб її підпорядкувати собі в
недвозначний -- спосіб Про те
нема сумніву
і "(Кінець буде) '
V ?- - ' і1'- - : іі?плА "'
илБМТ -гіні'
іт ':гЛ-і:'--
'' 'псапі 1
ДІВАЙТЕ ЩОБ
ОБЛЕГШЙТИ ТЕРПІННЯ!
Воєнні Полонені жертви бомбардовань V
члени збройних сил Канади за морем і 'л
дома — всі свідчать про величезну й '
конечну услугу яку виконує ЧЕРВОНИЙ
Хрест 'Ця ве праця
БІЛЬШЕ - ЯК КОЛ И мусить з продовжу- -
ватись'З поширенням І4 дживленням "
1 війнигзростае і що-ра- з більша потреба -
кі
шшшшшшшш
'5її'-'- ' '''ЦЕМЙШ-гіодЛМАЛ'- А
' г огуолгплпп ііпдуігіл ллоелгшп'
~іуУ%':Ь: Мї'їїкї} '! ії '"-''-- 2 ІУ--' '--
:Ф
" ' 'І''-'ї--
-