Ukrainski Visti, June 25, 1940

              ' -- ' - " г - ч- - ом-- ' -- -„ -:- --5 "" !' о'- - 'і '
--Ч: ' V УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ иКЕЖШІЖКВ КЕ8 ? і
ід%
бжмнокні уіфвїнськиї чатолщькнй
г тижневик у Канаді у'-
-
РОМІ --
' ІОЖНО'Ч) вІвтІрішТ Ви'ммппі
'
1МШд Р0п9ілСатрггУіТ' Ендсммоні1тонВістАн лверта
№ вередшт ' 2Л0
До'Злучеянх Дерту уіІЩЛ
В огімояепш ' т випоігідмио! 1
Г&ї£
''-"-' г-'Вів'тор- ок 25червня 1940
Не забувайте і про цей
В ці воєнні дні коли увага
в ЕвропІ а зусилля наші спрямовані на воєнні потреби Ка
пади 'не сміємо' опускати й тих позицій тут які ми давні
зайняли' і які ніхто крім нас самих вдержати не може Маємо
на' думці наші церкви' наші
' ПРЕСУ -- Ці три- - позиції мусимо' вдержати без уваги на те
і які матеріяльні жертви "ми
Канади й Бритійської Імперії
Місцеві потреби церков і товариств відомі місцевим
громадянам і про них нема потреби публично згадувати- - Але
потреби -- часопису що виходить "регулярно кожного тижня
невідомі ширшому загалові
причин чому наш нарід так
як раз в часі коли всі народи
свою пресу "
Не будемо тепер розповідати нашій суспільности про ті
нові труднощі у видаванні часопису що їх спричинила війна
Скажемо коротко: папір подорожів рент збільшився така
річ як кредит перестала існувати і за кожну річ треба платити
готівкою Одночасно зменшились оголошення які приносили
майже половину приходу г Зменшились і друкарські роботи
Отже з одної стрронибільші видатки а -- з другої — менші
приходи Та мймо!цих дуже 'прикрих обставин "Українські
'Вісти" не піднесли передплати знаючи дуже добре що в цих
воєнних часах гіодорожіло" життя і це відчувають наші фар
мері й наші робітники з яких' складається велика більшість
- читачів нашого часопису
Але віл наших читачів
передплата і "Українських Вістей" остала та сама мимо до
рожнечі то вони — наш читачі — повинні НА ЧАС ВИРІВ
' НЮВАТИ -- СВОЇ ПЕРЕДПЛАТИ
боляче відчуває часопис особливо в ці літні місяці
Крім 'негайного вирівнювання передплат звертаємо увагу
' нашої суспільности на ще один спосіб піддержки "Україн- -
'
_ 'пі 1 'ІИ '_' ~:ї ' ППГГЛОММ Л%ГІЇ П О і А то ці'
: були тяжкі часи люди все таки 'людьми й хотять час доґчасу
зійтись та забавитись І якраз 'на отих гостинах прийняттях
' і тим подібних" 'нагодах повинні вони' памятати про : свій
'-іа-
си'проТ'УКРАІН
на пресовий фонд '
Л ! - ч --
С' ' " ' Огаезвертаем'осьч до" нашої суспільности із' цим гарячим
фондом
далі нОіИмДПа#о~ааіаіІ иАс'АлпіпСАісїїрдпйрипоиил ські дириіпп 'У
(ІМйшоі Кінеиь
Добрі Канадійці" з
ням про ордер-ш-кавнси- л"
виданий" 'внесок мі
ністра справедливости' яким о- -
суджено ? якнелєгальні7Д 6 ко- -
игиітииииг' ипі гтниниї 'і ній- -
г рш у ІІІЬІііпііі ' ам £ шистівськихорґанізацій ]у Ка- -
у ї- - - Взяло :девять місяців вжни
Л&Ч'ііїоб'' усвідомити собі небезпе
ку ' и ку л і її де і и в л и їй і ь и і'!і краюіорганізацііпятоі:кольо-рнй- )
в' часі 'г'раіще більшу вчасі війнй'' 7?я
Я ""-:-
- :ч гТа' організації які тепер по
і1 -- Г"розвязувано невиррелиза
:}І 'яііч Вони повстали ЩЄі довго- -
}Щ довго до війни Завдяки 'фаль- - 'їЛ'ііімііпму: пояуміни'іп"беяпекй а
7 '' - ' С" дів г вони 'мали нагоду здооу
к 'вати собі Iі однодумців уігвйко
?'? нап'яли нрйрчгіечнуГппботу
іч& ристуючись' незаслуженб- - сво
}У '' тбодоюякаїналежиться льояль
'Т1 ч Ііим горожанам :і "
-- "Н Квебек оачилагцю
: небезпеку 'віддавна і(вимірила
комуністичним: групам такий
Лх-ночастуно-
к
{якийг:агенти'-Хта- -
Л'!5- - "-лі-
на готовили іКанаді с5а-ц- е
":!Г гостро крйтукувалигьКвебек
' і{- - люди-щ- о сьогодні за:те'саме У'і хвалять' уряд"
"{О :Але "війналколйсй: скінчиться :с-- г 'можна : взяти Цза ґ певне що
''! "'ЧплVй'I1'Vп!тЛVпй"?їиVп!тиV'пи
? 1 ?-од- ин і тоталітарний луряддоти
себеї'до"-діла'!з'їпеЬев6- -
Су 'фобртрю! ''ворожих а && гентів"- - таможн'а прйпуска-- '
І'х-ти'Щ-
ОІ наука?зв"оенного часу
'?': не і піде в7ліси г6ловнодля тих
щоХ'Дрвгий :час перед 2 війною
ґй!~?гірзволяли сеое одурювати ко-?- 'і муністйчнйм'і б6ехунам5:"'' '{ ' М'УЩ 'Зо£ йелеґа"льнї-ітепер':Зкому--- Щ
ністична'г"Ліга"г проти -- і ""''''''Дяіііичиї'''иіімілйііі' Кила
1Я(ЦТґ6ю:за-Мйром!І'Демократі€ю- " ЦебулаврльщевХцькапята
'ІІНкол'ьоназЬрганізованазапідг
У?іиептами мрскрвськогоТінтер- -
1 ♦'Гійопмїпиапи'-ж''прпрмагіМп'гїпгіл'"'и- я -- "'"' аім }іі теіщоборганізуватич комуніс--1
іК-::-№?:-- -' --
? і-- ' ЧЧ
раьіиьеа ЕЇегу тамлау : '
' икилпіїли ЧЕУа РілшвНЕВв
'ІЛЮТЕО ''-- У
10012-109- ІЬ Вігееі" ЕДтопІоп АІЬегі
І8оЬроп'іпсмі4 р уваг 2оо
1 іл іье вдиса виїеа' рег умг мо
V
всіх звернена на воєнні події
товариства' а особливо нашу
покликані зложити нарборону
-
нашої суспільності і це одна з
мало дбає про свою пресу і то
світу так сильно розбудовують
ми вимагаємо одного: Коли
Занедбання цього обовязку
іІАплгиЦ Пій иогппііл у'лаїи- Кнунісшнії Брші
тичну революцію в демокра
тичних! краях ' Не оборона демократії 'пе-
ред націзмом і фашизмом але
підготова рунту- - під крі'ваву
диктатуру ось завдання Ка- -
комуністів 'Факт'
що комуністи повели „кампа-
нію : проти участи " Канади 'у
війні' із націстйчіірю
і 'таку' ж"камгіанію в Злу-
чених "' Державах проти V воєн-
ної і допомоги іаліянтам "свід-
чить переконуючо' що комуні-
сти то що боряться про-
ти --'націзму' але йому -- активно
помагають =' '„ - 'Промова 'якумав' виголосй-ти'в-Т'ронт- о покійний міністр
Роджерс вказує' на небезпеку
що_ загрожує Канаді1 відзра- -
ди унезаконнив
комуністичну партію чз усімй
її замаскованими групами то
це доказ І що Канаді йські ко-
муністи організували ''держав-
ну зраду ' V і
НІЖ У СПИНУ
VI
Мусолініза 18' років :свого
фашизму -- 'й своєї влади і був
досяг деяких успіхів в Італії йтим д6бувбув 'деяке' при-
знання не тільки -- !в Італії але
і вТширокому світі --
' 'д'' ' !Тачвсе те закопав
завдав' ФранЦії ніж у спйнул
Требаі'паятати: що' Франція
не і'оула Італії :і Вона
була союзником -- від минулої
війнилЧ ВоіГаїй мізерну гіо-мічщед-
ро заплатила "Вона
До"-чн-
еї
" л'обЬе ? ставилась --
" гак:
що обі і наці і і могли легко : 'бути
другамйГ'у'-- ' чік'"'':г''-"- -
не'пішов проти 'Франції 66' не
мав(пргічйнй'іЬ-і!і'')'4- Ч
заявляючи г війну протй'Фран- -
цпидмні пі (не 'мігіпрдати "при
чиниугиі и- - акту И'не туроував- -
Н Заявив' 'війну'' без' причини1
І йг'З і виразною ) меою'-загарб- а
' закликом: В ці прикрі :часй прийдіть' -- _з допомогою) своїй пресі
і відновою і передплати та ' пресовим допоможіть нам
--гьгит --іиіігі пімш- -
вісти" у -
' і ' у1 у "--
д
удоволен
перечитали
на
рс - дл
небезпеку спокою
ко- -
їкраюг
'Провінція'
домініяльний "г
1--ч'му-
ть''у'
4-- і ротовою
Віййй
ПЇ
ч'
иадійських
Німеччи-
ною'
не не
іколичуряд
вінколй
'ворогом''
жї
за
о:СтШ:
Румунський лархимаїідрит Ббії-теаііуілщ- р' 'зправославя навер-
нувся на 'католицтво7 каже ідо
унія ' Румунів ' візантійського '
р-бря-
ду
з Рим'6м стала основою
національного пробудження і
зросту румунського народу і
і Рік 1700 рік заключення унії
семиградських Румунів [з Апо-
стольською Столицею є: по- -
матковим роком національної
історії" румунського' ' народу
Блюй' осередок з'єднаної ру- -
мунської церкви став осеред-
ком народнього життя Руму-
нів там є найстарші наиваж-ніїіі- і
ніколи Уніятські 'свяще-
ники Міку Сінкай і Петру Ма
жор перші збудили Румунів
до свідомого ' національного
життя5 „Вони то є духовими
рсновниками рум у не ь к о г о
письменства румунської націо-наль'ної-'ідеї'- та нинішньої ру- -
мунської держави Унія з Ри-
мом двигнула національне жйт
тя Румунів "
- 'Те саме було і з українсь-
ким народом Унія з Римом
зблйжйла 'український нарід
до Заходу і до європейських
культурних впливів Звідси
пішов буйний розвій українсь-
ких шкіл бурс і друкарень та
українського письменства в
століттях 16-і- м і 17-і- м І то-
дішні українські православні
взорувалися на католицькій
науці школі та письменстві
Якже по злуці козацької Ук'ра
їнн з Московщиною в 17-ті- м столітті Унія зникла з При-дніпрянщи- ни
а запанувало там
православя-тод- і із правослаГ--
вям прийшли впливи Москви
та завмерти" українського ііаро
ду під Росією:
Натомість в західньо-українськи- х
землях що прийшли
під Австрію Унія заховалася
ДО ЧОГО ДІЙШЛО СТАРЕ
О прот Лебедєф подає низ-
ку фактів про це в книжці
"Разруха" стор 157-15- 8 У- -
важно прочитайте і роздумай-
те 'Побачите що це є право-слав- и ічрмуми мусимрради
добра "'нашого' 'народу Іпр'отй
нього виступати '' ' '
Пише о Лебедєф:'
! "1 Священик- - міста Вилкес
Барі в Пенсильвенії Олексан-де- р Миколенко в 1925 перед
Великоднем застрілив ' з ре-
вольвера жену 30-літн- у оди-
нокого сина що мав 14 літ
підпалив дім і сам потім за- стрілився' Копія його перед-
смертних пйсем "переховується
в' мене ' ч
і 2 Прбт'о'Базйлевич з Пит-сбург- у
в 1927 році кинувся в
ріку і іутонув — лишилася" ро-
дина }
3- - Протоерея Анзонії в Кон
о М Поплавського п'мйтропб- - лйтПлятон в 1928 р насиль:
но усунув з парохії а на його
місце назначивсвогр кревн6:
гб Протоєрей Пбгілавськгій
оставшись без місця кинувся
в шягарськии водопад і уто- -
нув ' 'оставивши женуі і1 діти
без усяких засобів до'життя "4: Священик іОлексій Ґром-цеф'бу- в
поїздним місіойарем
Підчас "своїх4 роз'їздів тяжких
дістав сухоти помочі на лі
чення йому відказали -- А на- -
чео насмішку над ч нещасним
дали йому з 'місійного фрн-ЛУ- ь вісім 'долярівЧ допомоги
номер в нужді в Канаді По
німистилиси жена-- і малолітна
донечка 'без всяких1 ередствдо
ЖЙТТЯц ' ' - І
о ірохапередтим покінчив
самоубійствомг священик Аііо- -
лінарійі Кедровський' Був мі-
сіойарем на Алясці і там "на-
брався сухіті Після пятьлітно- -
гр пооутуV 3 гЖЄНО_ЮП- - ДІТЬМИ
прибув4 з Аляски до Ню йор-К- У
ЩОбЙіа випросити якуне- -
будь поміч на ратунок або бо
дай}' парохію-'- в 'котрім стейті
ллсу иому#ині не дали парохії
иш грошевої помочі і оді не- -
иі'асййй ?місі6на'Ь'в ббзпуні ки- -
нув'А' з110""пуверхахмародера
и і ііи фурнух і ьідраау покін- -
ти частину і її 'посілостей
_
- чМусолінї" дожидав" із' своїм
ножем г Він грозив ним -- — : і
вдарив у спину свого доброго
сусідатоді коли він вже'іо'крі- -
Сьогодні 'Івін ' хоче ''-запла-
ти за -- цей і акт' г-г-'-
" {Франція лежить' укрові має
підняти окрівавлену" руку -- й
кровібнаписати ' що - віддає
Г: ЇІ'ІлДобрбвільно'і'С ті йті то
землі у 7 'переможцеві''' Мусо-лін- і
(який іце'Держйтьі ніж- - у її
'-'-
1!'
спині"1 г 'Г "" -- Гг''-о' -'- і
Мусбліномуіще не заплачено
але Чсторіялвже цей акт запи сала' й- - ним перекреслила -- все
що він досі і' зробив' був доб-рогбїд- ля Італії:: ('Америка'')
Один Пастир
аз нею й український дух- - і
характер нашої Церкви1сто- -
ріяпрооудження галицьких у-країн- ців
каже нам і що наше
національне відродження доко
налрея через ' нашу Церкву - та
"пішло головно з двох' греко-католйцьк- их
духовних 'семина
рів і— так рваного Варвареум
у Відні та" з семйнаря у Льво
ві З 'віденського Варвареум
яіпкиі"іІіГі ригібирщійЧШвиадшіїикмеишйч- ни-цпмииіти-
рополит Яхимович 'єпископ
Куземський й ІНЇЇІІ А львів-
ський 'семйнар"-гда'- в 'нам "ру
ську трійцю"- - — Маркіян'а Ша- -
шкевича і товаришів: — та ти-
сячі священиків організаторів
національного "життя в Гали-
чині' і в Америці
Таксамо національне відро
дження Білорусинів почали не
иііііллиьііі і оіліфусини що
вважали себе за одно з Мос-
калями але католики і то
священики Помагав їм наш
Митрополит Андрей
А чиж не підтримала Като-
лицька Церква національне
відродження Литовців Слова-
ків Айрншівіта Чехів? Ка-
толицька Церква — як свід-
чить її назва (католицька-все-світна- )
— признає і пригортає
як добра Мати всі народи всі
раси і всі мови світу а не о-добр- ює національного понево
лення Католицька Церква слу
жить тільки вижін правда а не
державі і тому не признає дер
жаві права заборонити голо
шення Євангелія" в якійнебудь
мові 1 ому вона є добра опі-
кунка поневолених народів-- '
В повнім зєднанню нашого
народу з Римом лежить щас-
лива будучість і' краща доля
українського народу ('Шлях')
ПРАВОСЛЯВЯ В АМЕРИЦІ
чив свої страдання Как сто
кажеться! % "О Ігнатій Лажно свідчить
однак що місія діставала 'ііб
собія ("допомогу") від по-
сольства' а навіть це посоль- -
ство віддало віллю в Грйіі-бу- ш
Н й для старих і хорйх
священиків"
л Авкінцібув та-"ко- ж Святбтихонсь'кйнХмонас
тир Цєль благо'т'ворітельїіая
"Але нещасні „ жертви ги?
нуть під стінами і у' воріт "чу-
жих домів ' " :
'"Останніми часами Ібули й
другі спроби самеубійства:—-
Священик Йосиф Вархблик
бритвою перерізав собі жили
Лпаомрауккііаіх рі онзаігншавиї сацмнонхіщд енлик на
стовп і вбився н"а 'с"мерть""' '
'Ми дослівно перевели слово
в слово з мови російської на
мову українську це що гійиіе
православний протоєрей про
свою Церкву і відносини- - які
там- - заіснували Не і треба
мудрця щоби видів і яка і без-
дна розпуки неладу [іі нещас
тя криється в тім православю
Жаден Українець не може'то
гб бажати „ свому'народові' '
таилем хояркониптеиреднарстідрашсвнійо'юп'ерлеод"
шестю-заразо- ю:
-''-'-
'?"'-'
" Підчеркуємо ще 'раз- - -- що пи-
ше цеі-пра-
вославний' протоє-
рей про Православну Церкву
в Америці Отже" чоловік що
знає про що" пнїце І 'коли він
так пише то це православя
дійсно смертельно хоре ч-'д-
о-
перва тепер гбді'іі мйзрбзумі:
ти чбмувРрсіГ і на Україні 'панує досі ще большевизм! '
Бо ЧИМ ВОНО рІЖНИТЬСЯч—
одно від другого? г
'
Ді
'Т - ("рудучність Нації'') "'
V '
ЗАОРУШЕННЯ В ЛАТВІЇ
ПІСЛЯ ВСТУПУ БОЛЬШЕВИКІВ
Хоч голова латвійського у-- "
уплу улмішіс 'вернувся до
народу з -- бповіценням' йщо'
"червона ' - армія їгдайход итьУ 'в
країну-як-дру- г аарму латвій-
ський 'нарід првинен'зустр'іну-ти-' її як друга'урядзали-шйться- й
надалі при владі Дбр
хоче' співпрацювати з ''сбвєт-ськйм- ч
урядом" в" Ризі підчас
вступу червоних 'військ сталиЧ
ся ч заворушення' направлені
Гппгпти ' ССС"Р ' М"4їЧл?и''ІІМйаКпп 'пДїЛ"п"і'Мп
проводом 'студеіітіві ганьбили
латвійсь'кийурядза 'зрадуДй
протестували '-пр-
оти окупації
країни червоною армією По-
ліціямилатвійські вояки "розі-
гнали дембнстрантівякраї в
час : коли червона армя всту-
пала 'вТмісто Пби тім: вбито
20 бсіб'ібагато ранено- - '-- '
оиьіська влада гзаооронила
всякі зібрання в -- Литві Латвії
й'ІЕстонії і і У і ' "
"МІЖ КАТОЛИКАМИ НЕМА
МІСЦЯ НА ШУ ШЬ(ЖМ
' ' '
-'- -'
--
"
Американський кардинал
Р'Коіінел сказав у Бостоні на
проповіді в катедральніїі1 цер-
кві що міжкатоликами нема
місця 'на "пяту кбльбну" (зрад
ініків держави) ':Бо коли ка-
толики є йірїіПсвоїй вірі її Дер
кві то тим самим є ііони вірні
також законам своєї держави
Звертаючись ' до парбхіян
свого собору! між котрими є
багато" "американських порту-- '
ґальців' кардинал сказав що
зовсім природним є плекати та
зберігати любов до старого
матірньбго краю и нації бать-
ків але рівночасно треба бути
вірними Злученим Державам
"Як "католики ми ніколи не
забуваємо свого походження
сказав кардинал але ми є
льояльні й вірні краєві який
дав пристановище нашим бать
кам і дав нам право славити
Бога в наших власних святи-
нях За цей привілей ми по-
винні бути готові віддати вла-
сне ' життя" " л
Підкресливши щол католи-
цизм не має й: мати не може
нічого спільного зпятрю КО- -
льоною кардинал сказав що
"кожний повинен бути гордим
і правдивим Американцем та-
кими як є католики
"Ми винні духовну вірність
Всембгучбму Богові й йоїб
Церкві" - сказав він Ми та-
кож зобовязані { до вірности
урядові- - його інституціям і за-
конам краю 3л Державам
Америки Між ними нема ні-
якого1 конфлікту Противно
оскільки ви будете ліпшими
католиками' то будете й лТп-нійм- и'
Американцями" '
Слова американського кар-
динала дуже-добр- е можна від-
нести й до канадійських Укра-
їнців Бо хтоз нас у Канаді
є добрим католикбм той є
також добрим Канадійцсм
вірним Канаді її 'державним
інституціям і 'законам '
' Бо сказав кардинал О'Кон-не- л
"між католиками нема мі-
сця на пятукбльрну'
Сталін чіропонує іііод ііь Йї
Европи між диктаторами
'іВ:'Лондрніпоявилися ВІДО
мости що іУіосква подала дер- -
ємне предллбження розділити
всю Евррпу на дрй4 зони впли-
ву дйктатурБалтійське' й ор
не''іМоре%передатйіЛСССР --
Ад-рійськеїй
Середземне Море'—
італи л цинічне ішреи ілси- -
тральну Еврбгіу "--Ц і Німеччині
віднову м переговорів -ц- -"-г а
Англією пояснюють оажанням
СССР натиснути "в такий спо
сіб на Римті Берлін щоб прий
нили иогогпроііозиціюркалу еться' одночасно нате іцояк
оаз І ііа передодні виступу Іта
лії відносийи між неюі й СССР
ішлііішіілнсм -- ' ' :
'
Договір СССР з Японією
'
' ' ' Ч-
- " ' ' '-- -і ' '
Після -- 'довгих:? :-
- переговорів
між Японією та СССРуспоаві
кордонів: Монгрлії та СССР і в
Манчукуб ізза чого' минулого
року відбувалися" значні сутич- -
ПП ор-и- і 1 1 ііуппшш м ' ур
зуміння між головою совнар-ком- у
й комісарем закордон-
них' справ Молотовим та япон
ським послом іу Москві Того
догоду осигненоу веіл іолои- -
НИА ииіаннил іди ди-іпііиіи-
ю
інтереси СССР і Японії
"
в Мон-
голії' '-
-:' й-Манчуку-
о і
Гувер кандидатом на пре
зидента Злучених Держав?
: рбГОВбрїбюЧЙЦВИГЛЯДИ реС
публйканської ]' конвенції- - яка
зберетьсяуФйладелфіив по- -
неділок'24ггр" червня''д'ля но-
мінації свогб кандидата на
президента" газетичпрчйнають
щораз бтвертіше' N згадувати
ім'я Пувера V Припускають4 :щб
в "перших голбеб'ваннях трбкуг
р'атор" Т Дюві й
г сенатор Ро- -
берт 'іТефт дістануть найбіль-
ше' грХрсів-але- ' щр'нірдин 'з
них ' не дістане навітьтретйнй'
Після того "зачнуться '{перего-
вори? між ''провідниками'' ріж-нй- х
стейтбвйх делегацій " у
яких вйдви'га'тймуть' кандида-
туру "кбнсерватйвнбгб:прбми-словц- я
' Вендела Вил кі та ' кан-
дидатуру у бувій рго 'і прйійдента
Герберта ' ДРуверіа ?Прйпуска'-ютьіщ- о
Гувер ' матиме поваж-
ні вигляди' на' номінацію як
одинокий "
'--
и республйканськ'гій
провідник якйй)'має' досвідну
міжнар'бднїх справах1 "-Чі-
Гувера
Підтрииу іоть%'Такуж усі аі у пс
захоче''" итй7'дб '( виборів за і В
Вйлкі ві домого)зі своїх? реак--
ціиних і ПОГЛЯДІВ
' " :' "'"' V і
Менуле „ївраінського Театру
г~ -- ''
( Цікаві спомини Панаса Тобілевича (Саксаганськогр)
Батьком1 українського театру
нгі Тірйдніпроніб був як відо-
мо Марко Кропивницікий Від
1881 р ' Крбпйвинцькйй який
до того часу не мав жадної
виразнішої програми діяльно-
сті "пожертвував свій талант
виключно українському театрб
ві як режісер актор організа-
тор і' драматург одііііі особі
Кроііиіпіицький написав око-л- о
50 пес чим збагатив ску-
пий український репертуар У
той час до театру Кропивниць
кого зголосилися три брати
То б і л є и ч і Старший Іван
(Карпенко - Карий) став і дра-
матургом Він вніс україн-
ський репертуар поважні со-ціяльно-побу- тбві їієсй та істо-ричн_- і'
драми й тим чином при-
чинився до випертя чарки й
гопака неодмінного додатку
всіх трд інших українських' пес
Другий з трійці Панас (Сак-саганськи- й)
блиснув як фено-
менальний актор виконавець
комічних роль Третій Мико-
ла (Садбвськйй) теж талано-
витий' артист став згодом сла
внрзвісним режісером і до ре
волю'ції 1917 р був директо- -
ром українського театру в Кй- -
єві (Садбвськйй і Саксаган-ськи- й
ще живуть) '4 1""і
Недавно в звязку 'з ювілеєм
Саксаганського вийшла в Мо-
скві друком його книжка "З
минувшини українського теат-
ру" Найбільше місце в тих
спогадах присвятив' Саксаган-ськи- й
80 і 90 рокаді себто Пе-
ріодові коли український те-
атр Кропййнйцькбго ббїздив
цілу царську Росію назбирав
заслужені лаври скрізь пропа-
гуючи українську' несу а З'ТЙм
очевидно' Д україііську куль-
туру Крогіивницький старій:
ся Як усі більш менш акто-
ри' був ' честилюбний і11 терпів
від'заздрости Бо ж кожен із
трьох ' Тббілевичів- - як1 то ка-
жуть у наплечнйку носив ре-жісерсь-
ку булаву кожен із них
був грізним" суперником до
слави директор 'українсь-
кого театру л:-)Д- б чистої сце-
нічних чненорозуміньу долучу-валйсьі- й
і ічистр'' родинні : На
українській н сцені: виступали
акторй'гзвязані з ілсббою-'рб- -
грала на'сцІбУк?оюзаконуЧ-'- і
сестра 'кЦ'каву'сценуопйсуеСак-- -
актор- - саганський
динними звязками -- іічрім ора
ка яка вчасно згасла Супе
речки зі тодішних 'іЛітг-мусіл- и
неабияк} напсуватикрбви Сак-саганськбмурік-
олй він Всвб- -
їх'' спогадах так багато 'міс ця
їм присвятив і-- Саксаганськйй
навіть проголосив кілька лис-
тів ' Кропйвнйцькогб до Тбби
левичів пнсанйх'стилем листа
за'пррожців до султана та та- кіж відповіді Тобілевичів" -- 'У
Саксаганськйй дістався' до
театральної ' групи Хтарйцько-г- о
де працював тбді4кропйв-нйцькй- й
Садовськйи Занькб
вецька: чВ'1тб}й часСаксаган-ськи- й
служив у піхоті як стар
шина Старицький загірбйб-нува- в
Саксаганському ру- блів місячно замість 50 руб-
лів старшинської' платній Жад-ної'сценічн- ої
вправи Саксаган-
ськйй тоді неімає Перші кро-
ки ' ставив1 він
твом свого:: брата -- Карпенка -
Карого До речі слід! запри- -
мітити "піп Карпеїікб'- - Кппий
иуа іидіи сскрсіирсм місіжці
прліції в 'Єлйсаветграді''звід4
кіль" незабаррм"'йбгб'звільнйли
за' співчування' "з ревблібцібне- -
рами:-- Трдічтр й' Карпенко -
іхицнн іі(-и(и-и іии ісис уічриіи- -
ськбмул театрові) Саксагансьт
кий швидко зробив великі по-
ступи й вибився на небуденно
гбї к'тор а} "
_
~
Про Кропивницькогб'як лю
дину1 Саксаганськйй нічого до- -
уроіоііедіовуїїить іОате при-
знав Киб "артйстз нього та- кий' якихсьогбдні ііе найдеш"
особливо}) в відтворюванні на-родніхтгіпівПр'рІГ- рйцая зга
дує якпррчудового%співця
Про Зш'іькрвецьку
с"аг~ан"ськийі''що "Такі артистки
пі оупа руідп іоп ьуаа на їй
літ"': Вона могла затбгійтй'де-атр7сльбзам- й
глядачів'-'І- І справ
ді публика :' плакала- - в театрі
коли плакала сама ланьковець
ка- - Саксаганськйй не р'азчув
гіублйка підходила '--
до 'каси
й питала !'Ни '
Зань-крвецьк- а'
буде ' плакати У'Уа
коли впала' потакуюча відпо
відь 'білети 'були 'випродувані
1" Згадує [Саксаганськййі про
Анну"'3атйркевйч яка" хоч
_
по-
ходила Уз поміщиківГг не цура- -
[й найчррнішбї роботи в
театрі:
вала "при 'сббіічймалу родину
свояків і'кревнйх таї всякими
'спосббамйнамагаласяздобу- - тй ДЛяМшхі місце
- ' ' ' - ' -- і
25 червня 19ЧО ="йсло2б
:—
в
в
в
і
а
кого приїхала на гостинні' вис-
тупи' Петербург Виступала
в' залі Кбііонова на Мбйці Ус-
піх був величезний ТХ'атРом
поцікавився й сам цар'ч'Алек-са'нде- р
Ні спеціяльпб- - для
нього -- ставили "Наз'аря Стодо-
лі" та "Як ковбаса та чарка"
У день вистави описує-Саксагаиськиї- Т
на сцені за
лаштунками під сценоіо н
суфлерській будці сиділо нов-
ію жандармів и: одностроях
по цивільному Садбвськйй
перейшов себе театр був ви- пблоївінкеонюий вщерть добірною ну
Після вистави до царської
льожі запросили Заііьковець-к- у Садбвськбгб Кропивниць-ког- о Мову Максимовича ' іі
Саксаганського Пішли ко-
стюмах Цар вийшов їм на-
зустріч відкашляв заявив:
"Я давно збирався' і' сьо- годні з вдощллям послухав
вистави"гособлйвб другу ("Як
ковбаса та чарка"' Ред)
Попросту чудове
А по'перерві: с"Ви завжди"
ут граєте?" Всі мовчали 'а
Садбвськйй відповів: "Мйг ва
ше величество завжди граємо''"
на півдні" -- Ьл'рЇЇ 4' -- "Ах на півдні": і'зйову'цар
дуровЗаавньакозваецхьвкиблїи:ну"І зввиерпнаувгсіяів '
дні?" Потім питав про те всіхи і
по черзі всі відповідали "На1'
півдні ваше величеств'б" По
ще кількох' наївних питаннях V
авдієнція в царя закінчилася'
Українському-'театров- і ]влаг
да робила великі "іперепбнй У'
р вийшов 'указчцб'іукра- - їнські театри поруч 'українсь- - і
кйх пєс мусять ставити" таку ч:
ж скількість -- російських'- -- тому' іцб 1-
-4 як-- ' говори лося в
Рбіжнику 4і-- українська партія г' '
зал допбмогою'сценй "ширила'
українську пропаганду' Згідіїб
зуказом український театр му '
сів одного вечора ставити ГГпр ' "Ревізора" відтак інбйііб о"бОхйодйиелиховдитойГрсипцоїсбі"б щ'Зоаконна м
перед грали 'якусь однодієву
московську пєску- - звичайно
при гпррожнйх' кріслах-)- } На-'- н '
чальедвб- - гляділа- - на %те"' крізь '
пальці :?бо- - йшло в'се'л згідно
►тів:Тббілевйчів г£1 "
ііійїхіія Садбвська — ч
Бірільотті:таланбвйта з"0деси1- - там гра-:- -'
-- і
і
і
150
під керівниц
а у і
пйшеСак
і і
як"
: 'сьогодні
-- а
І
лася
:- - Затйркевйчева£гбду- -
:
с
в
і
—
—
і і
і
в
і
—
і
і- -
:
1 884
Це
' '
'
а
і--
"
:
: а -- -
дбначальнйком бувіЗеленйй у і
'іМалоруські сгіектаклі 4 гру-- ''
пи під управою Саксагансько-у- ' го дозволяю під 'умовою} 'іцб- - їІі
би ііарівні з 'малоруськими '-
-' ставили й 'новажіїі російські -- м
пєси" Г— заявив? Зеліійґь ' '
' Саксаганськйй пі'славГ про- - [
хання до міііістерства внутріш- - '
І1!' спРав отримав дозвіл за- - і' '
грати в Одесіпб давньому Коли з дозволом зививси в "
градоначальника той ііро'люд- - '
ське око нагримав на чйогб- - а } відтак запросив до кабінету
вгостив 'папіроскоіол й'4 "ласка'-1"- ' } во" випитувавта обіцявгіббу- - '
ватина йиставах "А-їо- т жін- -
ка-Готаглупа'д-
ура) щодня" : буде -- і'г'- додав у град бначаль-- ь 1
ник І 'дійсно-дружи- на Зеле-- Ч
'
нрго не лиш ] щодня бувала"
але й багато веденому помбг-л- а
театрові'- ' ' м ' " - - ' Українці — 'згадує4-Сакса- -
"
ганський — 'й --г находили між
Москалями чймалоіїіірихйль-- ' ників': особливо 'серед "на-чальства"Д-Н-
апр підчас обїз- - дуподВолзі виринули трудїїо- - ' іціі Саксаганськйй і' мав му- -
зикантівг--:-Жйдів'- і а: їм у ка- занській губернії вступ був за- - боронений ?Та казанський гу-бернат- рру Пблтр'рацькйй вис- - лав'запйтдб "міністерства а
сам' тимчасом" "-че-
рез 'два міся-
ціл''незапримічував (Жйдів'" У
Симбірську: іїоліцмайстер по-"Р9Я- ТУ
о заявив що для його
ззіаткьонхиоч іїе' Існують': "Прйво- - ( -- би й цілий вагон єв-
реїв'-' г£У?'ї '
'-:-"-
'♦'"-'
'
іНОчевйдііб7що КарпенкогКо-рий'вмі- в 'поборювати' адмініс-трацій- ні г способй:'вйпробув'а-иим- - середником:— "хабарем
сРаз'переглядаючи примірник '
забороненої песи- - і"Сербйн" ?'
звернув ~а Карпенко-'- ' увагу -- на підпис1 "За'х керівника '— -- Зюіі- "
""Знаєш V-бра-
те- цікаве 3 пріз- - :'
вище :4 "сказав Саксаганськб-му- ' — й припадком Тне 'ліб-- : ''
битьт' отой 'Зюнзя 1 випити?
пСєпсруотбаусю2'!5й рпуішблліюв 'і ві 1 нцаепнизушруу '
щолізабув" наліпити штемпля
та попрохаю1 направити мою
г-'--
''- помилку"- - я ' '
л Спроба 4 повелася - Зюнзя
наліпив штемпля"' ' Пєса'і пе-г- 4
'
рдйшла'$тимразомцензур
ОсЬТаКІ біппнгпітигіг'пло: !ч
дів: Саксаганського "вибрав Р і" наІсцені'РСлбвце
У 1886рг група' Кропивниць--стей"- " '- - %Гі -- Ли "" -
У
Л '"'' "л ': V- -
' 4'л ?-'- і' 1"''С- - ' 1''--" --
" лЛгі: '"'_