000010a |
Previous | 2 of 4 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
і 17 січня-193- 7 — -- Число 3
' Сторона о- - УКРАЇНСЬКІ вКЇИ
ДО І „ГОЛОСИ НАШИХ ЧИІАЧІЬ
СЛОВО ДО НАШИХ ДОПИСУВАЧІВ
Про потребу дописів у ча-
сописі що служить означеній
ідеї і ту ідею ширить у масі
своїх читачів не будемо дока-
зувати Скажемо хіба що сто
рійка дописів є так в інтересі
газети як і її читачів Через
дописи часопис вдержує з чи
тачамн близькі й сердечні
звязкн він бачить оскільки
кидані ним думки приймають-
ся суспільності він інформує
про організоване життя су
спільності! А читачі забира
ючи голос на сторінках часо-
пису висловлюють у дописах
свої думки про актуальні спра
ви та інформують ширший за
гал про рух -- і життя у своїх
церковних і народніх організа
ціях Часописи в котрих не
бачимо дописів мертві бизне-сово-інформаці- йні
З тих причин високо цінимо
дописи й радіємо ними На-
віть коли мусимо їх основно
справляти або й переробляти
що очевидно вимагає багато
часу а ще біліше сгерпелнво-ст- и
Саме про'ЦЇҐ хочемо кіль
ка слів сказати
У"нас уіКанзді виробився'
рпспіпнмй гтиль і Аоигма + ж 1 писів ' Нераз' можна такий до
пис міряти аршинами Щоб
одну таку кореспонденцію на-
друкувати треба бпризначи-т- и
кілька газетних шпальт
Наприклад нам жаль того ро-
бітника у східній Канаді що
надіслав нам допис на 26 сто-
рінок битого письма На на-
писання й переписаний того
допису він певно витратив
тиждень або й більше часу
кожний вечір по' тяжкій ціло- -
ЛШЕНИЧНА ПОЛІТИКА
ДОМІНІЯЛЬНОГО УРЯДУ
Уряд Бенета оснував у 1935
році урядову пшеничну раду
ломимо сильного спротнву лі-
беральної опозиції Політика
тої пшеничної ради була — ку
пуватн всю продуковану пше-
ницю в Канаді по уложеній
сталій ціні даючи при кожнім
купні фармерові квіток на пра
во розподілу грошевої над-вишк- и
по продажі пшениці
як би яка була Дальше полі-
тика тої пшеничної ради була
продавати пшеницю постелей-п- о
відповідно до запотребо-ваші- я
на світових ринках На
чолі тої пшеничної ради був
досвідчений у торговлі збіж-
жям чоловік па імя Мекфар-ле- н
Кожний фармер був
певний тоді що він уже за-
безпечений перед визискува-
чами що він дістане за свою
пшеницю повну вартість Фар-ме- рі
масово продавали пшени-
цю урядовій раді маючи пов-
ну надію що прийде ще
якимсь додаток і все буде га-
разд
Та сталось інакше З прихо-
дом до влади ліберального
уряду по виборах у жовтні
1935 року прийшла в силу лі-
беральна політика відносно
продажі канадіііської пшениці
Новий ліберальний уряд усу-
нув старий пнділ Пшеничної
Ради а натомість покликав но
пий виділ з п Морієм на чолі
'П Морей був мснаджером од-
ної збіжево-бизнесов- ої компа-
нії Цей новий виділ пшенич-
ної ради скоро зачав перево-
дити давно голошешш клич
лібералів "випакувати пшени-
цю" з Канади в світ Та Пше
нична Рада далі купувала від
фармерів пшеницю на тих са-
мих основах що попередня
до 31 липня 1936 року До
сьогодні практика показала
ясно що політика ліберально-
го уряду відносно пшениці є
шкідлива бо скривдила кана-дійськи- х
фармерів головно
бідніших а також все спожи-
ваюче хліб канадійське насе-
лення
Правда випакували пшени
едр
—ч- - Ч-- Г
денній праці у фабриці Інший
написав 22 сторінки Дописи
на 10 12 і 15 сторінок також
не належать до виїмків Ясно
що брак часу а часто й терпе-
ливості! приневолює редакто-
ра відкладати перерібку дов-
гих кореспонденцій до сліду
ючого і т п числа аж діжи
допис не перестаріється' 'З
того повстають відтак непри-
ємності! для дописувачів і для
редакції бо мимо найкращої
волі вона не все є у змозі на
час помістити кожний допис
Тому просимо наших допису-
вачів придержуватися таких
головніших засад:
Пишіть коротко й річево
Памятайте що дрібнички не
цікавлять нікого з дальших мі
сцевостей а у своїй місцево-
сті їх знають і без газети Не
вичислюйте концертовнх про-
грам точка за точкою Вико-
навши окремо не хваліть бо
тоді треба про кожного щось
доброго сказати зробіть це
загально хіба що хтось вия
вив виїмковий талан не пере
повідайте дослівно промов бе- -
сідників наприклад при ли- -
шевченківських
концертах досить подати імя
промовця Виїмок можна зро
бити коли промовляє визнач-
ний бесідник або в описах з
провінціональних зїздів масо-
вих віч
Коли кореспонденти будуть
придержуватися тих засад до
писн будуть цікавіші їх буде
більше часопис скорше буде
інформувати про рух в органі
заціях сторінка буде почнтні- -
ша Редакція
цю з Канади але з великою
втратою для Канади бо прода
вали від 4 до 9 центів за бу-
шель танше як сами за неї
платили Та через велику
втрату про якийсь додатковий
розподіл на квітки що випи-
сували (для зацитькування
фармерів) і мови не було і не
буде Отже фармері прямо
стратили і Канада стратила
коло 16 міліонів долярів
Уряд Бенета предвнджував
далеко наперед пшеничну си-
туацію й відповідно спрямо-
вував купно і продаж канадін-ськ- ої
пшениці щоб рільниц-
тво — головну основу розвою
й добробуту Канади — поста-
вити на трівкий грунт Та ко-
роткозорі ліберальні політики
не могли доглянути шкідливої
дороги і привели Канаду й Ка
палійських фармерів до вели-
чезної втрати
Дальше ліберальний уряд
уважав за непотрібне щоб та
його Пшенична Рада купувала
пшеницю по першім серпні
1936 року наскільки ціпа за
пшеницю буде стояти 90 цен-
тів за бушель або вище в
Форт Внлллмі Найменший за
останніх 20 років збір пшени-
ці в Канаді спричинив вищі ці
іііі в оссии 1936 року як було
попередніми роками і фармері
скоро по вимолоченню вивози
ли пшеницю й продавали боя
чись що пізніше ціна впаде
а поїш однаково будуть зму-
шені продати бо конче мусять
спої призбирані рахунки вирів
натн Сьогодні кожний хто
продав пшеницю ранше ба-
чить що грубо втратив та
все пропало Около 25 про-
цент фармерів продали цього
річну пшеницю по 80 центів
за бушель або нижче Около
ЗО процент продали між 80 і
90 центів за бушель а около
25 проц продали між 90с і
$100 за бушель Кожний ба
чить що пшениця нині вартує
(в часі писання цеї статті)
$110 Хтось що не працю-
вав коло тої пшениці грубо
на ній заробив Теперішній
уряд тяжко скривдив удруге
фармерів тим що не забезпе-
чив їх перед визискувачами
що не дозволив Пшеничній Ра
ді на її г первісні функції Ми
нині бачимо що ціна пшениці
йде вище й вище вгору разом
іде вгору й ціна муки І ко
трий фармер придбав собі за-
пас муки на рік наперед тоді
як продав пшеницю то ще
пів лиха а котрий бідний
продав усю пшеницю яку мав
щоб заплатити податок шпа
гат та в склепі щоб фарма
не пішла в продаж за зале
глий податок та щоб кредит
на далі мати а на муку то десь
дров завезе теля або навіть
останню безрогу як буде тре
ба то вій нині в розпуці ко-
ли за мішок муки треба дати
$375 або $400
Вінніпеґська "Фрі Пресе" у
минулих роках постійно мі
стила на редакційній стороні
картуші про переповнену пше
ііицеїо Канаду і всілякі накле-
пи й дотепи на Бенета і його
пшеничну політику А відко
ли теперішній уряд випакував
із втратою пшеницю з Канади
а обставини зложились на зле
то та "Фрі Пресе" ані чичнрк
Урядники теперішньої Пше-
ничної Ради дещо хваляться
що вивезення надвишки пше-
ниці з Канади спричинило ви-
щі ціни Та це неправда Надви
шка буде надвишкою чи пше-
ниця є в Канаді чи деінде по-
ки вона не буде зїджена Ви-
щі ціни спричинили два важні
чинники а іменно лихий збір
пшениці в продукуючих краях
світа і грізна світова ситуа
ція Щодо лихого збору пше
ниці в Канаді то легко можна
було доглянути вже на почат-
ку липня 1936 року коли посу
ха грозила цілковитим зннщен
ням в полудневих сторонах за
хідньої степової Канади 'Та
ліберальні політики не огляда
лись навкруги що де діється
але з цілою силою пари паку-
вали пшеницю за границю за
що хто давав Як би ми мали
ту пшеницю в Канаді нині то
вона вартувала б нинішню ці-
ну й Канада не була б страти-
ла а заробила" а при тім і
фармері заробили б ті що
тримають квітки для розпо-
ділу надвишки Малий запас
пшениці в Канаді має до' яко-
їсь міри вплив на ціни муки в
Канаді Малий запас пшени-
ці в шпихлірі дома заставляє
канадійські млини думати про
запотребовання і збут муки в
недалекій будуччині і ціни му-
ки йдуть вгору заскоро й за-
високо в пропорції до ціни
пшениці Хліб кожний і най- -
бідпійший мусить мати на сто
лі й мусить заплатити озна
чену млинами ціну Коли б
уряд купував пшеницю цеї
оссии даючи фармерам умір-кован- о
означену ціну і квітки
на право для розподілу з над
вишки яка осталася б по ви
проданій пшениці тим охоро-
нив би кожного найбіднішого
фармера і зрівнав би всіх фар-
мерів на одну стопу що до
продажі п ціпи пшениці тим
і будував би більшу купну
силу в Канаді поміг би бід-
нішим фармерам збутися ста-
рих довгів сплачувати залег- -
лі податки з яких псина ча-
стина пішла б па поміч урядо
ві в несенню рятунку фарме-
рам у посушливих околицях і
реліф для безробітних Тепе-
рішній ліберальний уряд своє- -
ю пептичною політикою по
міг європейським імпортерам
заробити великі гроші на на-
шій давній пшениці а капа-дійськи- м
збіжевпм спекулян-
там поміг заробити великі
гроші па нашій цьогорічній
пшениці
М Глушка
Росбури Май
ВИСЛІД ІСПИТІВ в колегії
СВ ЙОСИФА
Подаємо результат з релі
гійних предметів як катехізм
історія Церкви й літургіка —
і також з українських предме
тів як граматика історія Укра
їни література та композиція
Цей результат є з різдвяних
іспитів що їх писали студенти
Колегії св йосифа в Иоркто-н- і
Подаємо імена лише тих
студентів що одержали по-
верх 50 процент пересічно в
обох групах предметів Рівно-
часно подаємо двох студентів
з кожного степеня щд пописа
лися найкраще у всіх предме
тах свого степеня
12 степень — Андрей Жереб
ко перший Франко Скалуба
другий
11 степень — Петро Середа
перший Адам Сафіян другий
10 степень — П Валш пер-
ший Г Скварчук другий
9 степень — С Ободяк пер-
ший Р Болій — другий
РЕЛІГІЙНІ ПРЕДМЕТИ
Кляса старших студентів
В Середа 99 М Ситник 96
Ф Скалуба 96 Л Михальчук
89 Н Крачук 89 І Скалуба
86 І Козяк 83 М Харандюк
83 К Липка 78 А Цибуль- -
ськнй 75 В Барчин 74 С Тн- -
совськнй 74 П Васильків 73
Г Скварчук 70 Г Козакевич
68 Е Ленічук 68 А Жеребко
65 Г Павлюк 64 В Обаря-нн- к
62 Б Дольний 62 Р Пань
ковськнй 60 А Сафіян 58
Д Жатарук 58 В Наливаєк 58
Кляса молодших студентів
К Дольний 90 Р Болій 90
А Слуґоцькнй 76 Н Рошко
74 С Ободяк 70 І Щербанюк
67 І Кітляк 60 Ю Волкон-
ський 58
УКРАЇНСЬКІ ПРЕДМЕТИ
Кляса старших студентів
П Середа 96 М Ситник 91
Л Михальчук 90 Г Козакевич
84' П-- Васильків 75 Г Сквар-
чук 72 А Цибульський 71 А
Сафіян 70 І Козяк 68 Н
Кравчук 64 М Харандюк 60
А Жеребко 58 В Обарянок
56 В Вущин 53
Кляса молодших студентів
А СлуґоцькиГГ71 К Фили-пови- ч
71 П Гиска 69 Н
Рошко 65 І Щербанюк 50
Заряд Колег!!
САСКАТУН САСК
Дня 28 грудня м р відбу-
лися в нас при великій кілько-ст- и
членів річні збори Співаць
кого Гуртка "Бандурист" Зві
ти зложені управою виказали
досить поважний' дорібок за
минулий рік 1 так відіграно
54 вистав і улаштовано 9 кон-
цертів Ця праця була вико-
нана жертвенністю всіх членів
гуртка а головно завдяки не-
всипущим заходам н П Ба-гр- ія
діріґента хору й режісе-р- а
Вибрано нову управу в
такому складі: ІЗ Савка — го
лова _ иозняк — заступник
голови М Ковбсль — секре
тар шота і завзяття нової
управи всіх членів дають за
поруку що праця в новому
році буде не менш успішна і
завдяки енергії й' дбайливості
п П Багрія П П Багрій ті-
шиться зрештою заслуженою
пошаною чого доказом є не-
сподіванка уладжена для пп
Багріїн дня 22 грудня м р
Того дня зійшлося більше чи-
сло члсииць Жіночого Това-
риства до дому пп Пагріїп де
відбулася імпровізована заба-
ва на котрій зібрано $365 на
пресовий Фонд "Українських
Вістей"
Саскатунець
ЯК НАЗВАТИ?
(Судбури Онт)
Бувало в Старому Краю
батьки-селяп- н віддавали своїх
синів до міста на науку які
добивалися високих стано
вищ Були рипи які ставши
на високих становищах не
гордилн своїми родпчамп-сс-лянам- п
одітих у полотнянки і
сіракн а в часі оказііі па я-к- нх
була приявна інтелігентна
маса вони садовили своїх
батьків за стіл поруч себе
Це були добрі енпи-діт- и які
звертали на себе увагу і яких
всі люди поважали
Але були сини які стидали-с- я
своїх родичів які не хотіли
навіть признаватися до них
Були випадки коли бідні роди
чі продали послідніи клаптик
землі щоб вивчити свого ти- -
на на пана а пізніше сни
відцурався тих своїх родичів
Таких синів нарід називає ви-- 1
роднілими синами
І сьогоднячми є наочними
свідками деякого рода синів
Неньки-Україн- и' Є сини які
люблять Україну всю цілу від
початку її існовання люблять
її минувшину традицію люб-
лять її веселі й сумні часи лю-
блять її великих мужів які за
разом є нашими батьками ді-
дами прадідами бо вони нам
дали те чим ми сьогодні є а
іменно Українцями
Але є ще такі сини України
які люблять тільки її назву У-краї- на
її історію традицію
великих і славних мужів оплю
гавлюють болотом обкида-
ють насміваються з них Для
них нема історії України У--
країна для них являється ні-
чим іншим тільки байстрю-
ком Вони пірвали всяку звязь
зі славною минувшиною Укра
їни вони сказали "в нас нема
історії України в нас ніколи
не було України Доперва
ми будемо будувати Укра-
їну ми будемо батьками У-краї- ии"
Як назвати таких синів?
Н Стусс
ДАИЗЛЕНД АЛТА
Високоповажаний Заряде
Українського Шпиталю
Внллппґдон Алта
Ми нижче підписані Україн-
ці греко-католицько- го обряду
почуваємося до обовпзку у-країнс-
ької
суспільності! на ко-
трій тяжить довг Щоб улек-шит- и
суспільство беремо на
себе малий відсоток сплатити
довг отож ми даємо різдвя-
ний дар по своїй змозі на
Український шпиталь у Вил-линґдо- ні
$500 Прийміть цю
малу жертву
Остаємось жичливі
Дмитро І Марія Ціж
Управа Українського Шпи-
талю в Виллинґдоні складає
п-в- у Ціж щиру подяку
ТОРОНТО онт
Річні збори Запомогового
Брацтва Матсри Божої Неуст
Помочі відділ 3-і- й відбулися
1 січня 1937 На зборах був
присутній наш парох Впр о
М Оленьчук Збори були при
мірні й лілові
При тій нагоді на заклик п
йосифа Котика зложили на
"пресовий фонд "Українських
Вістей" слідуючі особи:
По 50с: п-- во Косів п-в- о Ми-роню- к
По 25с: Впр о М Оленьчук
В Ісарик Д Федорів Д Яку-бовськп- й
М Ссмчишин К
Чорпомаз П Тиссак
По 15с І Лопійчук Н Ти-пь- о
И Котик
По 10с: И Кучма Ст Федо-
рів Гр Ґсрула А Матуляк
Іг Ссник 5с
Разом зложено $365
Щира подяка всім жертво
давцям
Поснф Костик ескр
ЧАШИНІ ВЕЧІР У ФОРТ
ВИЛЛЯМ ОНТ
Відділ 7-и- й Українського За
помогоного Брацтва св о Ии-кол- ая
на зазив Верховної У-прі-
пи
улади дня 3 грудня м
р чайний вечір з якого увесь
дохід у сумі $2000 призначе-
но на сплату площі "Сокола
Батька" у Львові П Коваль-
чук дякував усім тим що зло-
жили жертви па цю ціль а та-
кож тим що своєю присутні
стю причинилися до матеріяль
ного успіху чайного вечірка
Юрій Шинкарик писар
ПОСМЕРТНА ЗГАДКА
Дим 22 жовтня 1936 р упо-
коїлася в Вінніпегу Мсланія
Ковальчук Покійна уродже-
на 1888 р у Дрогоєві нереми-ськог- о
повіту До Канади
прибула 1912 року Смерть
прийшла по довшій недузі у
шпиталі 22 жовтня 1936 По-
хорон відбувся 24 жовтня з
власного дому до церкви св
Покрови Чину похорону до-
вершив о І Головка Поли-
шила мужа 4 дітей і дві вну-
ки В її П
Родина складає щиру подя-
ку всім хто чимнебудь причи
нився до похорону як рівнож
і учасникам сумного обряду
Муж І діти
Перша Кампанія Українських
за рішення друкарні
" В останніх сімох роках зусилля людей що їм доручено
вести "Українські Вісти" були спрямовані на вдержання і
регулярне видавання часопису та збільшення числа перед
платників Годі було в тих роках думати про уліпшення
друкарні бо як відомо початий нашого часопису припали на
найтяжчі роки економічної крізи
Отже з фінансових причин ми мусіли обходитись з тим
що було Але часи змінились Число передплатників "Укра-
їнських Вістей" значно зросло поправилась також І доля фар-
мерів з яких у великій мірі складається наша читаюча
публика
-- Прийшов час і нам подумати над
УЛІПШЕННЯМ ДРУКАРНІ
щоб читачам нашим дати кращий І ліпший часопис! У пер-
шій мірі мусимо купити
ДРІБНІ ЧЕРЕНКИ
І ними друкувати дописі та інші матеріяли В той спосіб
зможемо помістити в Газеті БІЛЬШЕ МАТЕРІЯЛУ з чого
скористайсь наші читачі Тоді зможемо містити дописі вчас
і не задержувати їх з браку місця в Газеті
Крім черенок та інших дрібних друкарських приладів
яких конечно треба Видавництво хоче купити
МАШИНУ ДО ВІДЛИВАННЯ КЛІШ (КАТІВ)
Маючи ту машину ми зможемо містити БІЛЬШЕ ІЛЮ-
СТРАЦІЙ що висвітлюють важні світові події зможемо
містити світлини наших хорів товариств парохій зїздів та
церковно-релігійни- х здвигів — за невеликою оплатою
Але щоб уліпшити друкарню І тим самим зробити "Укра-
їнські Вісти" кращими й цікавішими —
ТРЕБА ПОВЕРХ ШІСТЬСОТ ДОЛЯРІВ
Ми не можемо заплатити цеї суми готівкою а в довги не
хочемо лізти
Звертаємось до всіх тих читачів що залягають з перед-
платою:
ВИР1ВНАИТЕ СВОЮ ПЕРЕДПЛАТУ НА 1937 РІК
ДО 15-Г- О ЛЮТОГО!
Цим причинитеся до збільшення друкарні й улйішення
"Українських Вістей"!
Читачі "Українських Вістей"! Причиніться до розвою
своєї преси!
Представники "Українських Вістей!" Поведіть завзяту
кампанію за вирівнанням старих та приєднанням нових перед-
плат!
ЯК ПИСАТИ ЛИСТИ ДО
РЕДАКЦІЇ И АДМІНІСТРАЦІЇ
Багато читачів що пишуть
до нас у ріжних справах зав-сід- и
адресують листи до Ре-
дакції або до редактора хоч
справи про які пишеться в
тих листах не належать до
редактора
Тому хочемо звернути ува-
гу що хто пише до часопису
в справі передплати оголо-
шення зміни адреси і т п по-
винен писати до Адміністрації
До Редакції належить уда-
ватися в справах статей до-
писів і порядків Богослужень
Хто має справи до Адміні-
страції і Редакції то ліпше
тих справ не мішати в одному
листі але на одній картці пи-
сати п справах що відносять-
ся до Редакції а на другій
Аує
картці — до Адміністрації В
той спосіб дуже улекшиться
полагоджування тих справ і
уникнеться спізнення
ПОСМЕРТНА ЗГАДКА
Дня 5-г- о січня упокоїлася у
Вест Селкірк Май бл п Ана-стаз- ія
Чубко Покійна похо-
дила з села Кошохова пов
Стрий Галичина Оставила
по собі мужа Йосифа і при-
брану дочку Марію В Канаді
прожила 32 роки з того 26 літ
у Вест Сслкирк Май Похо-
рон відбувся при великім чи-
слі народу зблизька і здалека
Похоронну церемонію відбув
місцевий парох о Луговий і
о Ігумен Камснсцькнй
Всім нрисутним складаємо
сердечну подяку
За родину
Олекса Чубко
РОБІТМЯ ФУТЕР
Мап (Сог 8еІкігк & АІкІпз)
100-Проце-
нт Чистий 1а и
ПЕЛЮСТКАМИ
рз-- - ПАКОВАНИЙ В ЕДМОНТОНІ 5йШі Особливо відповідний до
МР Роблений Тисрдого Мила
УІвХйДг Па підпоротій сюропі шілінкн о точні
Чтм£г90Вь вкпзінкм п мрп ш с ікі Л мочі про 1СІІК
л—Ре5?ЯЙЗЗІЖ нпробллсгісл мило і (]І її Н СООІ'ЕК ШИТЕ О
і:пмоіч'тох лглл
УКРАЇНСЬКА
Великий запас гарних КОЖУХІВ "ВІІРРАЬО" Також
переробляємо підшиваємо І направляємо ріжн'ого рода
кожухи по дуже уміркованпх цінах — Звертайтесь до: ТНЕ БОМігтІОК РТЛІКІЕК8 10028—102 Луспие БЛіпопІоп ЛІЬсгІа
Тслєсіюп 2438С д КОЛОДКА иласт
++++++++4+ф++++++441+44і!44і+і+ііі+++++ь+++++++++++++
% НОВІШ СПОСОБОМ ЛІКУВАННЯ И ВАС ВИЛІЧИМО
1і2їІ глгсоимЛстомічоріивхонмуідірона: заР(слпСекуовіпчдрмеівнатциітьігяиалнзнемі3сдитуйнгцикпеааннртенаодлзвужіауігяндоичсіа-слвамбоннснта-еиернирркиовухковісжнтУеоьдрлуяугддб)оківлаНіьа кмгозроаднчпиежнивеиотй--и--І від 9 год рано до 9 год ввечір Адреса- -
А УАКЕМОУІСН КаїигопаНг Рівіпап
354 Зеїкігк Юіппірев
♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, January 19, 1937 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1937-01-19 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2000339 |
Description
| Title | 000010a |
| OCR text | і 17 січня-193- 7 — -- Число 3 ' Сторона о- - УКРАЇНСЬКІ вКЇИ ДО І „ГОЛОСИ НАШИХ ЧИІАЧІЬ СЛОВО ДО НАШИХ ДОПИСУВАЧІВ Про потребу дописів у ча- сописі що служить означеній ідеї і ту ідею ширить у масі своїх читачів не будемо дока- зувати Скажемо хіба що сто рійка дописів є так в інтересі газети як і її читачів Через дописи часопис вдержує з чи тачамн близькі й сердечні звязкн він бачить оскільки кидані ним думки приймають- ся суспільності він інформує про організоване життя су спільності! А читачі забира ючи голос на сторінках часо- пису висловлюють у дописах свої думки про актуальні спра ви та інформують ширший за гал про рух -- і життя у своїх церковних і народніх організа ціях Часописи в котрих не бачимо дописів мертві бизне-сово-інформаці- йні З тих причин високо цінимо дописи й радіємо ними На- віть коли мусимо їх основно справляти або й переробляти що очевидно вимагає багато часу а ще біліше сгерпелнво-ст- и Саме про'ЦЇҐ хочемо кіль ка слів сказати У"нас уіКанзді виробився' рпспіпнмй гтиль і Аоигма + ж 1 писів ' Нераз' можна такий до пис міряти аршинами Щоб одну таку кореспонденцію на- друкувати треба бпризначи-т- и кілька газетних шпальт Наприклад нам жаль того ро- бітника у східній Канаді що надіслав нам допис на 26 сто- рінок битого письма На на- писання й переписаний того допису він певно витратив тиждень або й більше часу кожний вечір по' тяжкій ціло- - ЛШЕНИЧНА ПОЛІТИКА ДОМІНІЯЛЬНОГО УРЯДУ Уряд Бенета оснував у 1935 році урядову пшеничну раду ломимо сильного спротнву лі- беральної опозиції Політика тої пшеничної ради була — ку пуватн всю продуковану пше- ницю в Канаді по уложеній сталій ціні даючи при кожнім купні фармерові квіток на пра во розподілу грошевої над-вишк- и по продажі пшениці як би яка була Дальше полі- тика тої пшеничної ради була продавати пшеницю постелей-п- о відповідно до запотребо-ваші- я на світових ринках На чолі тої пшеничної ради був досвідчений у торговлі збіж- жям чоловік па імя Мекфар-ле- н Кожний фармер був певний тоді що він уже за- безпечений перед визискува- чами що він дістане за свою пшеницю повну вартість Фар-ме- рі масово продавали пшени- цю урядовій раді маючи пов- ну надію що прийде ще якимсь додаток і все буде га- разд Та сталось інакше З прихо- дом до влади ліберального уряду по виборах у жовтні 1935 року прийшла в силу лі- беральна політика відносно продажі канадіііської пшениці Новий ліберальний уряд усу- нув старий пнділ Пшеничної Ради а натомість покликав но пий виділ з п Морієм на чолі 'П Морей був мснаджером од- ної збіжево-бизнесов- ої компа- нії Цей новий виділ пшенич- ної ради скоро зачав перево- дити давно голошешш клич лібералів "випакувати пшени- цю" з Канади в світ Та Пше нична Рада далі купувала від фармерів пшеницю на тих са- мих основах що попередня до 31 липня 1936 року До сьогодні практика показала ясно що політика ліберально- го уряду відносно пшениці є шкідлива бо скривдила кана-дійськи- х фармерів головно бідніших а також все спожи- ваюче хліб канадійське насе- лення Правда випакували пшени едр —ч- - Ч-- Г денній праці у фабриці Інший написав 22 сторінки Дописи на 10 12 і 15 сторінок також не належать до виїмків Ясно що брак часу а часто й терпе- ливості! приневолює редакто- ра відкладати перерібку дов- гих кореспонденцій до сліду ючого і т п числа аж діжи допис не перестаріється' 'З того повстають відтак непри- ємності! для дописувачів і для редакції бо мимо найкращої волі вона не все є у змозі на час помістити кожний допис Тому просимо наших допису- вачів придержуватися таких головніших засад: Пишіть коротко й річево Памятайте що дрібнички не цікавлять нікого з дальших мі сцевостей а у своїй місцево- сті їх знають і без газети Не вичислюйте концертовнх про- грам точка за точкою Вико- навши окремо не хваліть бо тоді треба про кожного щось доброго сказати зробіть це загально хіба що хтось вия вив виїмковий талан не пере повідайте дослівно промов бе- - сідників наприклад при ли- - шевченківських концертах досить подати імя промовця Виїмок можна зро бити коли промовляє визнач- ний бесідник або в описах з провінціональних зїздів масо- вих віч Коли кореспонденти будуть придержуватися тих засад до писн будуть цікавіші їх буде більше часопис скорше буде інформувати про рух в органі заціях сторінка буде почнтні- - ша Редакція цю з Канади але з великою втратою для Канади бо прода вали від 4 до 9 центів за бу- шель танше як сами за неї платили Та через велику втрату про якийсь додатковий розподіл на квітки що випи- сували (для зацитькування фармерів) і мови не було і не буде Отже фармері прямо стратили і Канада стратила коло 16 міліонів долярів Уряд Бенета предвнджував далеко наперед пшеничну си- туацію й відповідно спрямо- вував купно і продаж канадін-ськ- ої пшениці щоб рільниц- тво — головну основу розвою й добробуту Канади — поста- вити на трівкий грунт Та ко- роткозорі ліберальні політики не могли доглянути шкідливої дороги і привели Канаду й Ка палійських фармерів до вели- чезної втрати Дальше ліберальний уряд уважав за непотрібне щоб та його Пшенична Рада купувала пшеницю по першім серпні 1936 року наскільки ціпа за пшеницю буде стояти 90 цен- тів за бушель або вище в Форт Внлллмі Найменший за останніх 20 років збір пшени- ці в Канаді спричинив вищі ці іііі в оссии 1936 року як було попередніми роками і фармері скоро по вимолоченню вивози ли пшеницю й продавали боя чись що пізніше ціна впаде а поїш однаково будуть зму- шені продати бо конче мусять спої призбирані рахунки вирів натн Сьогодні кожний хто продав пшеницю ранше ба- чить що грубо втратив та все пропало Около 25 про- цент фармерів продали цього річну пшеницю по 80 центів за бушель або нижче Около ЗО процент продали між 80 і 90 центів за бушель а около 25 проц продали між 90с і $100 за бушель Кожний ба чить що пшениця нині вартує (в часі писання цеї статті) $110 Хтось що не працю- вав коло тої пшениці грубо на ній заробив Теперішній уряд тяжко скривдив удруге фармерів тим що не забезпе- чив їх перед визискувачами що не дозволив Пшеничній Ра ді на її г первісні функції Ми нині бачимо що ціна пшениці йде вище й вище вгору разом іде вгору й ціна муки І ко трий фармер придбав собі за- пас муки на рік наперед тоді як продав пшеницю то ще пів лиха а котрий бідний продав усю пшеницю яку мав щоб заплатити податок шпа гат та в склепі щоб фарма не пішла в продаж за зале глий податок та щоб кредит на далі мати а на муку то десь дров завезе теля або навіть останню безрогу як буде тре ба то вій нині в розпуці ко- ли за мішок муки треба дати $375 або $400 Вінніпеґська "Фрі Пресе" у минулих роках постійно мі стила на редакційній стороні картуші про переповнену пше ііицеїо Канаду і всілякі накле- пи й дотепи на Бенета і його пшеничну політику А відко ли теперішній уряд випакував із втратою пшеницю з Канади а обставини зложились на зле то та "Фрі Пресе" ані чичнрк Урядники теперішньої Пше- ничної Ради дещо хваляться що вивезення надвишки пше- ниці з Канади спричинило ви- щі ціни Та це неправда Надви шка буде надвишкою чи пше- ниця є в Канаді чи деінде по- ки вона не буде зїджена Ви- щі ціни спричинили два важні чинники а іменно лихий збір пшениці в продукуючих краях світа і грізна світова ситуа ція Щодо лихого збору пше ниці в Канаді то легко можна було доглянути вже на почат- ку липня 1936 року коли посу ха грозила цілковитим зннщен ням в полудневих сторонах за хідньої степової Канади 'Та ліберальні політики не огляда лись навкруги що де діється але з цілою силою пари паку- вали пшеницю за границю за що хто давав Як би ми мали ту пшеницю в Канаді нині то вона вартувала б нинішню ці- ну й Канада не була б страти- ла а заробила" а при тім і фармері заробили б ті що тримають квітки для розпо- ділу надвишки Малий запас пшениці в Канаді має до' яко- їсь міри вплив на ціни муки в Канаді Малий запас пшени- ці в шпихлірі дома заставляє канадійські млини думати про запотребовання і збут муки в недалекій будуччині і ціни му- ки йдуть вгору заскоро й за- високо в пропорції до ціни пшениці Хліб кожний і най- - бідпійший мусить мати на сто лі й мусить заплатити озна чену млинами ціну Коли б уряд купував пшеницю цеї оссии даючи фармерам умір-кован- о означену ціну і квітки на право для розподілу з над вишки яка осталася б по ви проданій пшениці тим охоро- нив би кожного найбіднішого фармера і зрівнав би всіх фар- мерів на одну стопу що до продажі п ціпи пшениці тим і будував би більшу купну силу в Канаді поміг би бід- нішим фармерам збутися ста- рих довгів сплачувати залег- - лі податки з яких псина ча- стина пішла б па поміч урядо ві в несенню рятунку фарме- рам у посушливих околицях і реліф для безробітних Тепе- рішній ліберальний уряд своє- - ю пептичною політикою по міг європейським імпортерам заробити великі гроші на на- шій давній пшениці а капа-дійськи- м збіжевпм спекулян- там поміг заробити великі гроші па нашій цьогорічній пшениці М Глушка Росбури Май ВИСЛІД ІСПИТІВ в колегії СВ ЙОСИФА Подаємо результат з релі гійних предметів як катехізм історія Церкви й літургіка — і також з українських предме тів як граматика історія Укра їни література та композиція Цей результат є з різдвяних іспитів що їх писали студенти Колегії св йосифа в Иоркто-н- і Подаємо імена лише тих студентів що одержали по- верх 50 процент пересічно в обох групах предметів Рівно- часно подаємо двох студентів з кожного степеня щд пописа лися найкраще у всіх предме тах свого степеня 12 степень — Андрей Жереб ко перший Франко Скалуба другий 11 степень — Петро Середа перший Адам Сафіян другий 10 степень — П Валш пер- ший Г Скварчук другий 9 степень — С Ободяк пер- ший Р Болій — другий РЕЛІГІЙНІ ПРЕДМЕТИ Кляса старших студентів В Середа 99 М Ситник 96 Ф Скалуба 96 Л Михальчук 89 Н Крачук 89 І Скалуба 86 І Козяк 83 М Харандюк 83 К Липка 78 А Цибуль- - ськнй 75 В Барчин 74 С Тн- - совськнй 74 П Васильків 73 Г Скварчук 70 Г Козакевич 68 Е Ленічук 68 А Жеребко 65 Г Павлюк 64 В Обаря-нн- к 62 Б Дольний 62 Р Пань ковськнй 60 А Сафіян 58 Д Жатарук 58 В Наливаєк 58 Кляса молодших студентів К Дольний 90 Р Болій 90 А Слуґоцькнй 76 Н Рошко 74 С Ободяк 70 І Щербанюк 67 І Кітляк 60 Ю Волкон- ський 58 УКРАЇНСЬКІ ПРЕДМЕТИ Кляса старших студентів П Середа 96 М Ситник 91 Л Михальчук 90 Г Козакевич 84' П-- Васильків 75 Г Сквар- чук 72 А Цибульський 71 А Сафіян 70 І Козяк 68 Н Кравчук 64 М Харандюк 60 А Жеребко 58 В Обарянок 56 В Вущин 53 Кляса молодших студентів А СлуґоцькиГГ71 К Фили-пови- ч 71 П Гиска 69 Н Рошко 65 І Щербанюк 50 Заряд Колег!! САСКАТУН САСК Дня 28 грудня м р відбу- лися в нас при великій кілько-ст- и членів річні збори Співаць кого Гуртка "Бандурист" Зві ти зложені управою виказали досить поважний' дорібок за минулий рік 1 так відіграно 54 вистав і улаштовано 9 кон- цертів Ця праця була вико- нана жертвенністю всіх членів гуртка а головно завдяки не- всипущим заходам н П Ба-гр- ія діріґента хору й режісе-р- а Вибрано нову управу в такому складі: ІЗ Савка — го лова _ иозняк — заступник голови М Ковбсль — секре тар шота і завзяття нової управи всіх членів дають за поруку що праця в новому році буде не менш успішна і завдяки енергії й' дбайливості п П Багрія П П Багрій ті- шиться зрештою заслуженою пошаною чого доказом є не- сподіванка уладжена для пп Багріїн дня 22 грудня м р Того дня зійшлося більше чи- сло члсииць Жіночого Това- риства до дому пп Пагріїп де відбулася імпровізована заба- ва на котрій зібрано $365 на пресовий Фонд "Українських Вістей" Саскатунець ЯК НАЗВАТИ? (Судбури Онт) Бувало в Старому Краю батьки-селяп- н віддавали своїх синів до міста на науку які добивалися високих стано вищ Були рипи які ставши на високих становищах не гордилн своїми родпчамп-сс-лянам- п одітих у полотнянки і сіракн а в часі оказііі па я-к- нх була приявна інтелігентна маса вони садовили своїх батьків за стіл поруч себе Це були добрі енпи-діт- и які звертали на себе увагу і яких всі люди поважали Але були сини які стидали-с- я своїх родичів які не хотіли навіть признаватися до них Були випадки коли бідні роди чі продали послідніи клаптик землі щоб вивчити свого ти- - на на пана а пізніше сни відцурався тих своїх родичів Таких синів нарід називає ви-- 1 роднілими синами І сьогоднячми є наочними свідками деякого рода синів Неньки-Україн- и' Є сини які люблять Україну всю цілу від початку її існовання люблять її минувшину традицію люб- лять її веселі й сумні часи лю- блять її великих мужів які за разом є нашими батьками ді- дами прадідами бо вони нам дали те чим ми сьогодні є а іменно Українцями Але є ще такі сини України які люблять тільки її назву У-краї- на її історію традицію великих і славних мужів оплю гавлюють болотом обкида- ють насміваються з них Для них нема історії України У-- країна для них являється ні- чим іншим тільки байстрю- ком Вони пірвали всяку звязь зі славною минувшиною Укра їни вони сказали "в нас нема історії України в нас ніколи не було України Доперва ми будемо будувати Укра- їну ми будемо батьками У-краї- ии" Як назвати таких синів? Н Стусс ДАИЗЛЕНД АЛТА Високоповажаний Заряде Українського Шпиталю Внллппґдон Алта Ми нижче підписані Україн- ці греко-католицько- го обряду почуваємося до обовпзку у-країнс- ької суспільності! на ко- трій тяжить довг Щоб улек-шит- и суспільство беремо на себе малий відсоток сплатити довг отож ми даємо різдвя- ний дар по своїй змозі на Український шпиталь у Вил-линґдо- ні $500 Прийміть цю малу жертву Остаємось жичливі Дмитро І Марія Ціж Управа Українського Шпи- талю в Виллинґдоні складає п-в- у Ціж щиру подяку ТОРОНТО онт Річні збори Запомогового Брацтва Матсри Божої Неуст Помочі відділ 3-і- й відбулися 1 січня 1937 На зборах був присутній наш парох Впр о М Оленьчук Збори були при мірні й лілові При тій нагоді на заклик п йосифа Котика зложили на "пресовий фонд "Українських Вістей" слідуючі особи: По 50с: п-- во Косів п-в- о Ми-роню- к По 25с: Впр о М Оленьчук В Ісарик Д Федорів Д Яку-бовськп- й М Ссмчишин К Чорпомаз П Тиссак По 15с І Лопійчук Н Ти-пь- о И Котик По 10с: И Кучма Ст Федо- рів Гр Ґсрула А Матуляк Іг Ссник 5с Разом зложено $365 Щира подяка всім жертво давцям Поснф Костик ескр ЧАШИНІ ВЕЧІР У ФОРТ ВИЛЛЯМ ОНТ Відділ 7-и- й Українського За помогоного Брацтва св о Ии-кол- ая на зазив Верховної У-прі- пи улади дня 3 грудня м р чайний вечір з якого увесь дохід у сумі $2000 призначе- но на сплату площі "Сокола Батька" у Львові П Коваль- чук дякував усім тим що зло- жили жертви па цю ціль а та- кож тим що своєю присутні стю причинилися до матеріяль ного успіху чайного вечірка Юрій Шинкарик писар ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Дим 22 жовтня 1936 р упо- коїлася в Вінніпегу Мсланія Ковальчук Покійна уродже- на 1888 р у Дрогоєві нереми-ськог- о повіту До Канади прибула 1912 року Смерть прийшла по довшій недузі у шпиталі 22 жовтня 1936 По- хорон відбувся 24 жовтня з власного дому до церкви св Покрови Чину похорону до- вершив о І Головка Поли- шила мужа 4 дітей і дві вну- ки В її П Родина складає щиру подя- ку всім хто чимнебудь причи нився до похорону як рівнож і учасникам сумного обряду Муж І діти Перша Кампанія Українських за рішення друкарні " В останніх сімох роках зусилля людей що їм доручено вести "Українські Вісти" були спрямовані на вдержання і регулярне видавання часопису та збільшення числа перед платників Годі було в тих роках думати про уліпшення друкарні бо як відомо початий нашого часопису припали на найтяжчі роки економічної крізи Отже з фінансових причин ми мусіли обходитись з тим що було Але часи змінились Число передплатників "Укра- їнських Вістей" значно зросло поправилась також І доля фар- мерів з яких у великій мірі складається наша читаюча публика -- Прийшов час і нам подумати над УЛІПШЕННЯМ ДРУКАРНІ щоб читачам нашим дати кращий І ліпший часопис! У пер- шій мірі мусимо купити ДРІБНІ ЧЕРЕНКИ І ними друкувати дописі та інші матеріяли В той спосіб зможемо помістити в Газеті БІЛЬШЕ МАТЕРІЯЛУ з чого скористайсь наші читачі Тоді зможемо містити дописі вчас і не задержувати їх з браку місця в Газеті Крім черенок та інших дрібних друкарських приладів яких конечно треба Видавництво хоче купити МАШИНУ ДО ВІДЛИВАННЯ КЛІШ (КАТІВ) Маючи ту машину ми зможемо містити БІЛЬШЕ ІЛЮ- СТРАЦІЙ що висвітлюють важні світові події зможемо містити світлини наших хорів товариств парохій зїздів та церковно-релігійни- х здвигів — за невеликою оплатою Але щоб уліпшити друкарню І тим самим зробити "Укра- їнські Вісти" кращими й цікавішими — ТРЕБА ПОВЕРХ ШІСТЬСОТ ДОЛЯРІВ Ми не можемо заплатити цеї суми готівкою а в довги не хочемо лізти Звертаємось до всіх тих читачів що залягають з перед- платою: ВИР1ВНАИТЕ СВОЮ ПЕРЕДПЛАТУ НА 1937 РІК ДО 15-Г- О ЛЮТОГО! Цим причинитеся до збільшення друкарні й улйішення "Українських Вістей"! Читачі "Українських Вістей"! Причиніться до розвою своєї преси! Представники "Українських Вістей!" Поведіть завзяту кампанію за вирівнанням старих та приєднанням нових перед- плат! ЯК ПИСАТИ ЛИСТИ ДО РЕДАКЦІЇ И АДМІНІСТРАЦІЇ Багато читачів що пишуть до нас у ріжних справах зав-сід- и адресують листи до Ре- дакції або до редактора хоч справи про які пишеться в тих листах не належать до редактора Тому хочемо звернути ува- гу що хто пише до часопису в справі передплати оголо- шення зміни адреси і т п по- винен писати до Адміністрації До Редакції належить уда- ватися в справах статей до- писів і порядків Богослужень Хто має справи до Адміні- страції і Редакції то ліпше тих справ не мішати в одному листі але на одній картці пи- сати п справах що відносять- ся до Редакції а на другій Аує картці — до Адміністрації В той спосіб дуже улекшиться полагоджування тих справ і уникнеться спізнення ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Дня 5-г- о січня упокоїлася у Вест Селкірк Май бл п Ана-стаз- ія Чубко Покійна похо- дила з села Кошохова пов Стрий Галичина Оставила по собі мужа Йосифа і при- брану дочку Марію В Канаді прожила 32 роки з того 26 літ у Вест Сслкирк Май Похо- рон відбувся при великім чи- слі народу зблизька і здалека Похоронну церемонію відбув місцевий парох о Луговий і о Ігумен Камснсцькнй Всім нрисутним складаємо сердечну подяку За родину Олекса Чубко РОБІТМЯ ФУТЕР Мап (Сог 8еІкігк & АІкІпз) 100-Проце- нт Чистий 1а и ПЕЛЮСТКАМИ рз-- - ПАКОВАНИЙ В ЕДМОНТОНІ 5йШі Особливо відповідний до МР Роблений Тисрдого Мила УІвХйДг Па підпоротій сюропі шілінкн о точні Чтм£г90Вь вкпзінкм п мрп ш с ікі Л мочі про 1СІІК л—Ре5?ЯЙЗЗІЖ нпробллсгісл мило і (]І її Н СООІ'ЕК ШИТЕ О і:пмоіч'тох лглл УКРАЇНСЬКА Великий запас гарних КОЖУХІВ "ВІІРРАЬО" Також переробляємо підшиваємо І направляємо ріжн'ого рода кожухи по дуже уміркованпх цінах — Звертайтесь до: ТНЕ БОМігтІОК РТЛІКІЕК8 10028—102 Луспие БЛіпопІоп ЛІЬсгІа Тслєсіюп 2438С д КОЛОДКА иласт ++++++++4+ф++++++441+44і!44і+і+ііі+++++ь+++++++++++++ % НОВІШ СПОСОБОМ ЛІКУВАННЯ И ВАС ВИЛІЧИМО 1і2їІ глгсоимЛстомічоріивхонмуідірона: заР(слпСекуовіпчдрмеівнатциітьігяиалнзнемі3сдитуйнгцикпеааннртенаодлзвужіауігяндоичсіа-слвамбоннснта-еиернирркиовухковісжнтУеоьдрлуяугддб)оківлаНіьа кмгозроаднчпиежнивеиотй--и--І від 9 год рано до 9 год ввечір Адреса- - А УАКЕМОУІСН КаїигопаНг Рівіпап 354 Зеїкігк Юіппірев ♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦ |
Tags
Comments
Post a Comment for 000010a
