Ukrainski Visti, October 17, 1950

              Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ
Український Католицький Тижневик
Видає Спілка Українські Вісті
під адресою:
ІІкгаіпіап Межа РиЬІІвИег [ітіівсі
10967-9- 7 вігеех
Есітопоп АІЬвгіа Сапала
Телефон 25708
Річна передплата в Канаді $250
Поза Канадою $300
ККАINIАN
УУЕЕКІУ
(МетЬег ЛУеекІу
ІІкгаіпіап
І'Ьопе
виЬасгІрГіоп СапаЛа
Сапайа _!_
Редакція за оголошенні! не відювідас
Поки не буде запізно
1600
Настала осіння пора року чудова каиадійська' осінь коли
і фармері і робітники мають дещо більше вільного часу і при-
готовляються поволі на прихід зими В такій порі збираються
люди залюбки чи то у своїх домах чи в різних товариствах
щоб користаючи з довгих вечорів провести кілька вільних
від важкої праці годин па веселій розмові в гурті на читанні
чи газет або шукають ще інших розваг В таких
осінніх вечорах оживляється взагалі все життя в тих установах
в яких гуртуються люди
Пожвавлення внутрішньо-організаційног- о і культурно-освітньог- о
життя з приходом осени бачимо і в наших українських
установах По вакаційнін- - перерві починає знову свою працю
у драматичних гуртках хорах оркестрах то-щ- о йде
підготова до різних курсів заметушились і старші громадяни?
зорганізовані у Відділах ьратства українців католиків та
у своїй Лізі Українських Католицьких Жінок З новим шкіль-
ним роком почала свою працю серед української дітвори і рід-
на школа
Таке пожвавлення й оживлення праці серед української
спільноти в Канаді можна справді щиро вітати що
наш нарід не лише на рідних землях але й у розсіянні серед
інших народів шукає завжди духовного корму і старається
поглибити своє знання не вдоволяючись самими тільки ма-теріяльни- ми
здобутками гарна риса нашого народу цей
його гін до знання до освітн'ч до чогось вищого кращого
є нейпевнішим доказом що українці — це нарід з високою
давною культурою і тільки крайнє несприятливі обставини
не дозволили нам закріпити свою власну незалежну державу
В нашій праці яку розгорнемо в цих осінніх і недалеких
зимових місяцях стараймося творити якнайбільше позитивних
і тривких вартостей Бо тільки така виробляє характер
молодої людини гартує її та зможе виховати її на повноцінного
жертвенного й активного громадянина Там де замість такої
праці тільки гарні слова і шумні фрази крицевих ха-
рактерів не знайдемо
З волі Божого Провидіння маємо тепер між собою поважне
число високоосвічених людей серед новоприбулих Між ними
є і понад сто священиків що прибули до Канади в трьох ми-
нулих роках зі скитальщини Всі вони повинні включитися в
існуючі тут українські організації та установи і працювати
згідливо н жертвенно разом з місцевими діячами над піднесен-
ням культурного й освітнього рівня рідного народу Бо хоч
наш нарід у Канаді зробив величезний поступ на всіх ділянках
життя хоч покрив густою сіткою церков Народніх Домів та
інших товариств цілу країну то все ще є багато поля що
лежить облогом А найбільше мусить тривожити всіх тямучих
українців та обставина що величезна більшість української
молоді в Канаді виховується не то без знання історії та куль-
тури свого народу але навіть без знання рідної мови Це така
сумна й болюча справа що повинна заставити нас усіх бити
з цього приводу у дзвін
Бо що з того що будуємо церкви і всякі інші установи
а не вчимо своїх дітей української мови? Хто їх запов-
няти по нас коли не перелиємо на своїх знання й любови
до ришої мови н рідної культури? Адже ж не знаючи україн-
ської мови наші діти не розумітимуть ні прекрасних наших
Богослужень по церквах ні літературних творів визначних ук- раїнських письменників ні чудових українських пісень І не
буде кому взяти в руки ні української книжки ні українського
їчнассьокпоигсоу рВоджуе тщепоернеє збнаагюатчои танкі ихмомвиолондіихістокарніїаднійі цківульуткурраи-
українського народу стидаються свого походження та зати-
рають навіть свої українські прізвища
Довгі осінні вечори дають добру нагоду нам усім не тільки
глибше призадуматись над цею справою але й поробити від- повідні висновки Всенародня широко розплянована акція на
нцеьгоамйунові—дтипноккуи ннаешбоугдое нзаацпііознноа!льного життя повинна зачатись З ПРЕСИ
ЦІКАВЕ И ДЛЯ НАС ПОСЛАННЯ €П ҐАВЛІНИ
Під цим заголовком читаємо
у філядельфійськім "Шляху"
(ч 40):
В серпні ц р єпископ Йо-
сип Ґавліна ординарій для
польської еміграції в Зах Ев-ро- пі
провів канонічну візита-
цію польських парохій у В
Британії Перед відлетом до
Риму видав єп Ґавліна послан-
ня до польської еміграції яке
може бути цікаве й нас ук-
раїнців Бо й українська емі-
грація побіч своїх численних
добрих прикмет має на жаль
подібно як і польська нахил
до спорів і сварок Саме поль-
ський єпископ вказав засоби
як з того нахилу можна ліку-
ватись Ось вийнятки з послан-
ня поданого в "Інтер-Кетоли- к
Пресе Ендженсі" Ню Иорк ч
36 ц р (всі підкреслення наші
Ред):
"Був я серед Вас що живете в мі-
стах таборах і гостелях придивляв-
ся до Вашої праці І розмовляв з Ванн
Росло моє серце коли я переконався
що міцно стоїте при нашій святій
вірі і що від обнчаїв батьків наших
не відступаєте" "Я гордий з того що Ваш мо-
ральний рівень високий що дух Ваш
незломний що Ваша віра в Бога і
його справедливість та милосердя
міцна що вірність Св Отцеві неза-хитан- а "
"Одначе з великим болем і при-
крістю мушу ствердити що брак Вам
едноотн що Ви досі не схотіли чи
не змогли уникнути незгоди I внут-
рішніх ранячих терть що далі шар-пют- ь
Вас спори послаблюють Вас
свари і що на жаль не потрапили
Ви обеднатися всі ані в своїм діянню
ані навіть у своїх прямуваннях"
"Живете в краю де взаємні по-ступс- тва
не уважають за слабість тру-слнвіс- ть
чи нечесть але добачують
У них доказ великого духа вироблен
N£8
СавасІІап Медаврарег
Аааосіаііоп)
РиЬИвЬеіІ еуегу Тиеаііау Ьу ІЬе
ІЧема РиЬІі$Ьега 1-і-
тіівгі
10967-9- 7 5(гееі Есітопіоп АІЬагіа
25708
Їеаг1у Іп
Оииійе _- -
книжок
молодь
ш
Видно
Ця
праця
чуємо
тут
тривоги
буде
дітей
для
1Є60
ня характеру й життєвої мудрости
Чи ж налравду не маєте вже ніяких
важних причин щоб одні одним по-
ступитись у неодному щоб обедла-тис- ь
разом і так зміцнитися незмірно
стаючії на історичних терезах неза-
лежною від інших вагою?"
"В цих днях бурхливих і невимов-
но грізних накликував я Вас невпин-
но обеднатися в зусиллях і в сер-
ці заклинав Вас щоб Ви спамята-лне- я
взаємно зрозуміли себе вирів-
няли різниці і погодилися хочби я
відрікаючись власних амбіцій і вла-
сних задумів які з добром загальної
справи не мають нічого спільного
Надто бо небезпечні нинішні часи й
надто важка стелиться перед нами
ще дорога щоб ми мали йти нею
ніхто
зспооїя
від нашої землі занесені бурхливими
подіями далеко від Краюха-паймо- ся
за всяку ціну не-
бес Тримаймося нашої святої віри
завдяки якій цілі покоління змогли
віки перетрнвати неволі ски-тали- ся
довгі чужині зали-
шаючись членами свого народу
всупереч усім впоперек усьому"
що єдність згода сперті
на релігію завжди на-
перед бо наша релігія проповідує
люоов єдність То пиха людська й
любов злагіднює різниці ехнлюе
поступств допроваджує до
споює та єднає Одначе нема прав- дивої любови посвяти"
"Любов вимагає жерт-
ви
"Моліться гаряче щоб ті
бачать яка їх відпові--
о Мих Оленьчук Навчання української мови
в Канаді
Довкола відозви Обєднання Українських Педагогів п з
„У справі виховання й навчанн я української молоді в Канаді"
Чи українська мова має місце
в шшадіяських публичннх
школах?
Не тільки українці але й ін-
ші народи навіть холодно-
кровні англійці й німці не мо-
жуть безстороиньо обміркову-
вати справ які дотикають на-
ших переконань і почувань
Такими справами є релігія і
мова
Французам заґарантовано їх-
ню мову ще в 1774 р тзв Кве-бекськ- им Актом На його о-сн- ові французька мова є уря-
довою мовою федерального
парляменту і французи гово-
рять що їхня мова повинна
мати рівне право з англійсько-
го в державних школах
ще й те що навчання
релігії не може бути успішне
коли не подається в рід-
ній мові дитини Цю справу
один французький абсольвент
провінціональпої нормальної
школи в Західній Канаді з'ясу-
вав так: "Як відберете нам на-
шу мову то відберете нам і
нашу віру тоді відсотки
наших людей підуть з юлянл- -
цями два відсотки з протес
тантами а девятдесятьшість
відсотків підуть до чорта" А
для українців греко-кат- о
ликів греко-православни- х
знання української мови таке
конечне що без нього розу-
міння й участь у богослужен-ня- х
наших дерков не- можливі
1 В Манітобі Компромісом
Льоріє Ґрінвей з р було
постановлено: "Рпеп іеп оГ іЬе
риріЬ іп апу 5споо1 &реак
Ргепсп 1апвиа£е ог апу 1ап£иа£е
оіпег тЬап Епд1і$п ав іпеіг па- -
іі'уе-іапеиа- е іпе іеаспіп£ оГ зисії
риріїз зпаїї Ьс сопсіисіей іп
Ргепсп ог 5исп огпег 1ап£иа§е
апсі ЕпІізЬ ироп гНе Ьіііпеиаі
5у5іет" З цього кори стали
вповні й українці до 1916 р
коли ліберальний пров уряд не
скасував Від того часу в пу- бличннх школах Манітобн
українська мова не має місця
Але свяшеникн маїотк ппявп
Гна пів години науки релігії
оскільки цього домагаються
родичі бодай десятеро дітей
Священики могли би трохи
того часу використати н на
науку української мови щоб
діти могли з користю уживати
релігійний книжок нашої Цер-
кви! Також учителі можуть
учити української мови поза
урядовими годинами якщо
тростіси по-г- о
по
не на
у де
містечку шкільні тростіси зро- -
свої
та
це
за
свого
II за
рі- - р що публичннх
і сепаратних
для французької мови
денно то лише на
граматику
ін-
ші мови в й українська
не мають пу- бличннх Саскачевану
і шкільний про не
В Алберті провінціональ- -
самопас малими більше ліберальні
всі йти разом або' мов- - На 154
нас до мети не : взагалі" Ьапеиаее іо Ье
ж нема вже для нас ніякого 154 — (І) яЬяіі Ьр
що іп Іпе Іапішяіге
і
судорожно
або
роки по
усе
і
" Знаю і
і
згоди
бо адже
що
два
сНе
на
це
іг зпаїї Ье регті$5ІЬ1е їог гпе
ог" апу саизе
ргітагу соигзе го Ье іп
іпе 1ап£иа£е
(2) ТЬе ВоагсІ оГ апу тау гееиіаііапз
гпе Берагітепі етріоу ог
тоге го £Іуе
іпзггисііопз іп апу Іапдиазе оіпег
гЬап ЕпбПзН іп оГ ггіе
іо аіі шЬозе
ог еиагсііапз па-- с зіспіГіесІ
іНаї
гпгппмі1і- - літ сварки сва- - "Ц'л' №"%= ичи&ї соигзе ог т-вол- ю
і Зате Ігисііоп зпаїї
до
чогось
ж:
"
прозріли
не велика
до-
даючи
воно
і
- 1897
і
і
ю
_—
апу %-а- у іпіегїеге VI Ні іп- зігисііоп Ьу ІЬе іп сЬаг£е
оГ аз Ьу іпе
бра має або не ні-
якого щоб від-зиска- лн
слух ті що на всі за-
клики шпЛ пш(іііі джаалтььнсіястьтогзоа тещо щдолятак дедр-о--1- пворнииватснв"оєї малодушносте і своєї
УКРАЇНСЬКІ ВІСТ 17 1950 —
(Продовження)1
ге£и1аііоп& оГ іЬе Оераггліепі
апсі Ьу іпіз Асі
Тпе зпаїї паче
іо гаізе 5іісп 5шпз оі топеу аз
тау Ье песеззагу іо рау Іпе
оГ (пе іпзігисіогз апсі аіі
С05І5 с{іаг£ез апсі ехрепзез о і"
зисп с'оиг5е оГ іпзігисііоп зпаїї
Ье соїіесіесі Ьу Іпе Ьу а
зресіаі гаїе ю Ье ітрозесі ироп
іпе ог £иагс1іап$ оГ зисп
аз таке асіуапіаее ої іпе
зате
Я цікавий довідатися
чи є багато де є біль-
шість або число ук-
раїнських учнів що -- користа-ють
з щедрости албертій-ськог- о
шкільного акту
IV Чи які має
українська мова пу- бличннх і католицьких сепа-
ратних школах Онтерія не
знаю бо вже понад літ
не маю контакту зі справами
цеї провінції Від 1912 до 1927
р проблема двомовних шкіл
в Онтерії дуже загостре-
на В тих часах було 215 тзв
англійсько-французьки- х шкіл
і 115 публичннх та сепаратних
шкіл в яких було обовязкове
французької мови
Онтерінськнй уряд старався
виявляти терпимість у
українських пере селенців
(З листа)
У звязку з переселенням по-
ляків із західно-українськи- х
земель Польщі виселено з
також україн
ців римо-католнк- ш які під
передвоєнної поль
ської пропаганди особливо
між двома світовими війнами
в крутіж винаро-довлени- я
і
себе поляками хоч у дій-
сності походили з українських
предків і різнилися
від своїх братів греко-католикі- в
тими римо-като- -
тому часі
з України до Польщі також
деякі греко-католик- и українці
мали родинні звязки з по
чи то з римо-катол- н- ками українцями поль
ська комуністична влада
переселила на
кі землі всіх тих українців
Лемківщнни Хотмщини По
лісся і Підляшшя які не хо-
тіли виїхати українських
земель під московських
большевиків в Україну так що
шкільні і родичі цьо-І- в такии чи спосіб
домагаються Але вчителі с?леио ДРУГІЙ світовій вій
все цьому раді Знаю випа-"- ' захіД"х польських зем- -
док Саскачевані в '™х п°важне число українців
опинились на мі- -
били умову з учителем даючи сцях сеРед чужого ча-йом- у
додатково сто до- - сто ворожого новим україн-лярі- в
щоб учив української ським польського
мови Учитель Ггреко-поав- о- середовища і позоавлені вся- -
славний) зачав учити а потім іких можливостей плекати
цілком Ня яяпитт™"фаД'Дні звичаї церковно- -
стісів "чому" відповів що ді- - Релігійні обряди
ти не Тростіси НаШІ" редакції передано ли-казал- н:
ж то учитель '
ста написаного українкою що
і то українець" часУі дру- -
гою світовою війною вийшла
В Саскачевані двомовні заміж римо-католи- ка який
школи самої до- - служив в Українській Галиць
кі к і а кш Армії літом 1946
в шко-
лах призначено
одну го-
дину чи-
тання і якщо шкільна рада рішить
тому
ніякого місця в
акт них зга-
дує
Нг
ш уряди і шкільні закони трохи
або тільки' для чужих
групками Мусимо стор 57 секція
з нашої дійде і читаємо
изесі:
"Чи А1І
рятунку? Тверджу є Відірвані іаидЬг Епєіііп
Рідного
в
поступають
майже
Ьиі
ВоагсІ сіізігісі о а
іаи£Пі
РгепсН
іІІ5ігісг
БиЬіесі (Не оГ
опе
сотреіепг рег$опз
іпе зсНооІ
сіізігісі риріїз рагспіз
а
іп§пе55 іЬеу зпоикі гесеіуе лдп ршдіррн ' аис_пи
самсобіпанство незгоду поі зирегсесіе ог іп
без
нас
'Ш- -
іпе
іеаспег
іЬе зсЬооІ гедиігесі
мале взагалі має
значення Моліться
глухі
й заклинання
уперто
загального
жовтня Число 42
(3) ВоагсІ рошег
$а-Іагі- ез
а
ВоагсІ
рагепіз
риріїз
дуже
шкіл
поважне
цієї
і можливості
тепер в
десять
була
навчання
мовних
%
України багато
впливом
попали були
почали були нази-
вати
нічим не
Разом з
ликами виїхали в '
що
ляками
Вкінці
силою
колишні німець
з
з цих
владу
іший
однім Вони нових
30всм
річно
поселенцям
залишив
хотять
"Що
Давно перед
зазнали такої
іїіаштооі з тою пересе- - зницею
школах
одинцем
лено їх примусово разом з
ПЕРШІ УКРАЇНЦІ НА
ЦЕЙЛОНІ
При кінці серпня ц р на
острів Цейлон в Азії прибули
перші українські поселенці:
інж Роман Шехович його брат
інж Володимир та "їх рідна
сетра п-іА- сл Левицька дру-
жина кол голови Української
Парляментарної Репрезентації
в польському соймі посла д-р- а
Дмитра Левицького якого ви-
везли большевики зі Львова
пвоізсненіши е 1у93г9либриніі Ряоксиійї тпаомп-- неі р Глннянська Разом з цими ук- раїнськими поселенцями при- їхали ще на Цейлон один чех
та один поляк
ПАМЯТЖІК НА МОГИЛІ
М ГАИВОРОНСЬКОГО
22 9 ц р на цвинтарі Ст
Джама Квінс посвячено памят-ни- к
на могилі визначного укра- їнського композитора Михайла
Гайворонського в приявності
дружини композитора п-- ні д-- р Неонілі Пелехович-Гайворо- н ської і найближчих друзів пок
композитора головно зпоміж
учасників визвольних змагань
Нагробник величиною і фор-
мою достосовапнй вимог
адміністрації цвинтаря Від ін-
ших цвинтарних нагробників
відрізняє його тільки виритий
в граніті стрілецький хрест
Акту посвячення довершив о Лев Чапельський Обряд закін-
чено Панахидою і піснею "Ви-ди- ш брате мій "
справах по засаді: Якщо ан-
глійська мова нічого на цьому
не потерпить то нема виправ-
дання на усування французь-
кої мови зі шкіл у мішаних
округах З цієї причини сьо
годні мовна справа в' Онтерії
перестає бути спірним питан
ням
V Краще як деінде вигля
дають такі шкільні справи у
Квебеку Б адміністрації шкіль
ної системи у Квебеку видно
зрілість і здоровий розум Там
стараються завчасу усувати ві- -
роїсповідні і расові тертя Кве
бек ніколи не мав у себе такої
шкільної квестії як це було
в Манітобі або довгих тяганий
по судах і гарячих непорозу-
мінь як в Онтерії Дух сво-
боди й толерантности виявля
ється там у трактуванні мен-
шин Майже не було випадку
щоб римо-католнць- ка біль
шість у Квебеку обмежувала
науку мови або релігії якоїсь
меншини І тому той хто це
знає не дуже дивувався коли
прочитав у ч37 "Українських
вістей радісну новинку що
Шкільна Комісія в Монтреалі
признала українцям право на
одну годину навчання україн-
ської мови у французькій шко-
лі св Анзельма щодня від 1
до 7 клясн Це зрештою не
перший випадок бо вже за
душ пастирства о д-р- а А Ред-кеви- ча
в Монтреалі я стрічав
двох українських учителів які
вчили українських дітей укра- їнської мови в католицьких
школах і то тридцять літ тому
( Докінчений буде)
Недоля у Польщі
приватного
до
до
дітьми з галицького Поділля
на німецьке 5-морґ-
ове госпо-
дарство в Познанщнні З листа
української селянки що є ав-
торкою цього листа віє вели-
кою тугою за рідними сторо-
нами на Поділлі В додатку
польський комуністичний ре-
жим повів тепер посилену ак-
цію за творенням колгоспів
по селах також у Познанщині
і з цією метою змушує селян
великими податками "добро
вільно приступати до кол-
госпів Авторка листа від 5-морго-
вого
господарства має
напр заплатити 65000 поль-
ських марок податку та 6000
марок асекурації В листі вона
згадує що вже- - продали всі
надвишки збіжжя городини н інших прибутків з цілого го-
сподарства на цей податок і
заледве могли заплатити 15000
марок Щодо решти податку
то їм грозить екзекуція та все
невідоме получене з такою
екзекуцією
В подібних обставинах —
як видно з листа — живуть
також інші наші поселенці ра- зом з місцевим польським се-
лянським населенням Всі вони
будуть змушені заявляти свою
"добровільну" згоду на при-ступлен- ня до "спулдзельні
рольнічих" якими польські ко-
муністи називають тепер за
хвалювані польським селянам колгоспи пеодин з ¥українців
римо-католик- ів утікав з Укра-
їни саме перед зненавидженими
колгоспами в тій надії шо в
Польщі до них його приму-
шувати не будуть А тепер всі
вони станули також у Польщі
перед маривом примусової ко-
лективізації
ЕСПАНСЬКИП ЄПИСКОП ЗА
СОЦІЯЛЬНИМИ РЕФОРМАМИ
Єпископ Анґельо Горрера з
осідком у Малязі виголосив з
нагоди "Соціального Тижня"
Католицької Акції в Еспанії
промову в якій звернувся про
ти націоналізації великої про- -
мисловости але водночас ви-
словився за основними рефор-
мами в підприємствах Відпро- -
летаризування робітництва ви
магає вгляду робітників у ве
дення підприємства участи в
його зисках та права співвирі-шат- и
в соціяльних проблемах
Ціни одмабобі лає
еіелгьште
СІЄАПЄКЄ
95Ч6-І- ІІ Аує
РКопл 11355
і ТА Лзиуио-углллЛч- ч
Чого ваша фарма потребує
найбільше? у-ЬІ- Ж
Трактора комбайна трока чи іншого
механічного устаткування?
Худоби? Расових штук чи доброго
бика щоб поправити якість вашого
стада?
Нового дому стодоли шопи чи інших
будинків? Зміни чи направн теперішніх
будинків?
Огрівальної чи водної системи? Це вклю-
чає направу й модернізацію теперіш-
нього устаткування
Прочищення і зорання цілини? Пліт
дренаж дорога дахівки помпа чи гре-
бля?
Електрики на фармі? Інсталяція напра-в- а
або модернізація старої системи?
Електричне обладнання? Машина до до-єн- ня
сепаратор помпа машина до пран-
ня або холодільник?
Овочеві дерева? Щоб зачати сад
коли у вас досі нема
Вирішіть яке удосконалення поможе
вам найбільше в господарюванні і пе-
реговоріть справу позички з- - менедже-
ром найближчого Б оф М
Ваічіс ог Моічткеаь
працює канадійцями кожній ділянці життя від 1817 року
МОВНИЙ
ВП Пане Редакторе!
Дозвольте- - і мені попросити
у Вас відповіді на мої мовні су
мніви що їх набрався я при чи
танпі української преси в Ка
наді Напр чи добре воно пи-
сати: 1) панство Іван Бойчук
2) лист від 25 вересня 1950
3) подаємо під розвагу чита
чам 4) запляновано відбуття
маневрів 5) конференція мала
поважний характер 6) він зай
мався через довгі роки торгов-ле- ю
7) проситься не плювати
8) тут приїхав син учителя
9) німці переслідували свою
ціль 10) кінь більший чим о-с- ел
Буду вдячний за вияснен-
ня ІР
(прі звище знане редакції)
Едмонтон 28 вересня 1950
НАША ВІДПОВІДЬ
1) Фраза "панство Іван Бой-
чук" побудована живцем в ду-
сі англійської мови В україн-
ській мові кажемо "панство
Бойчуки" а коли хочемо
назвати поіменно то кажемо:
"панство Анна й Іван Бойчуки"
(імя жінки на першому місці)
Треба ще зазначити що імен
ник "панство" в такому розу
мінні вживаний у нас тільки в
Західній Україні 2) Правиль
має бути: лист з 25 вересня
єитє еіеАП€кз
ІІБІ5 Заегісг
РЬопе 82ІЧ9853ОД
(О УлмлОілплсь ЛІбілснлЬалль
%олоічллЛдль
ЄХРЄКТ РУЄК8
Ш?
5Ь
РЬопе 25252
ЇІЬлчЛлам]
ТТГУПЛПАялчгіЛТЛГМСяШ
ґіііі- -
і і шшм сниьт
шо з в
їх
но
л
со
1950 3) "Розвага" в українській
мові означає: "забава розрив-к- а
Тут треба писати: подаємо
під увагу читачам 4)
не а
відбути маневри 5) Замість:
він займався через довгі роки
торговлею треба писати про-
сто: він займався довгі роки
торгівлею 7) По літературному
треба: просимо не плювати Не-особо- ве "проситься" вживане
дуже рідко 8) Снн учителя
приїхав не тут а сюди зате
добре: він перебуває тут 9)
Німці переслідували свою ціль
— чистий москалізм В літера-
турній мові треба: німці мали
свою ціль або до
своєї цілі 10) Правильно має
бути: кінь більший ніж (або:
як) осел І Н
ОТВОРЕННЯ ОСІННЬОГО СЕ-
ЗОНУ ЛІТ-МИСТЕЦЬК-
ОГО
КЛЮБУ В ЕДМОНТОНІ
Повідомляємо наших членів
і прихильників що в середу 18
жовтня цр в год 8:00 веч
у Спорте Кафе 10564-9- 8 Ст
відбудеться' отворення осін-
нього сезону Літературно-Ми-стецьког- о
Клюбу Сезон почне-
мо доповіддю проф Івана Кей-ва- на пз "Стефаник як лю-
дина" ' Управа Клюбу
Коли ваше футро є в (ТОНОВІМ
Сховку Футер
Забезпечтеся перед холодом і
ПОСПІШІТЬСЯ!
Замовте його назад ТЕПЕР
Телефонуйте 912
Питайте про сховок футер
Подайте нумер свого контракту
Футра будуть доставлені впродовж кількох днів
Ітоновий сальон футер на другій підлозі схід
&уе
Т ЕАТОИ МСВТСЙМ С°
О&слггд &раи%с
имітєс
в
солі д тиха
С1ЄЛПЄКЗ
10056-10- 5
(9імкнгиаллл
сщо
КУТОК
Запляно-
вано відбуття маневрів
прямували
ввкирчаиїнсстьякті ьклвіапшероидягендапйокнртаощнеі
ггоботд
фірліа л&рлїнсьгел
ТШ-Уу-АУЄІЄАПЄ- КЯ
♦ РУЄК9
10530- - 82 Аус
РНопе 35115
3и 0лОіллллКіУйіЦллАМ
телефонуйте приносіть лво присиллате погшпоіф свої речілліи лрлнтуєто швидку и солідну овслмгу