Ukrainski Visti, August 16, 1949

              16 серпня 1949 — Чпсю 31
штятіь&М'тш?-- гра
'Хочу щоб мій
Слсклчеванськтні департамент
рііьшіцтиа помістив і сному пс
рюдичиому бюлетені зюхоту
до фармерського населення
щоб воно навчилося побити и
іпан)вати землю як основу вся
кого життя Автором псі зао-оі- и
є американець А С Беи-кс- р
Читаймо там такс
Маю сипа якому іеиер шість
років і надіюся що як він ви-
росте то схоче стати фарме-ро- м
Маємо також гри дочки
і сподіємось що нони як впро-
сить одружаться з фермера-
ми Не тому щоб я д)мав що
фармерай і фармерським жш-кі- м
стелилося в будлччині лег-
ке вигідне ЖИТТЯ ХОЧ" воно ви-пид- ає
па правду за кі іька чи
кі іьканадцягь років
Хочу щоб наш хлопець б) в
фармером і жив як то кажуть
спадково родиннім домі до
якою його сесгрн могти б вер-
зтися в часах депресії якби
вони одружи ІІІСЬ З МІСЬКИМИ
чо ювікаші бо
1 Фармер має більше і ліп-
ні) іду ніж міські 'іюди а в ча-
сах депресії він має краще за-
безпечення ЖІІГТЯ — якщо в
ні ого не задовжена фарм-- а
2 Фармер має краще здоровп
ніж люди в містах і живе довше
зі них як сівердлфогь стати-
стичні ст)дп асск)рацшпих колі
ПІННІ
3 Фармер дороб іяєгься бі іь
шс майна — стає баїагіпплі від
пересічного мешканця міста
Мі попи насеїення не мають
майже ніякого ліапиа крім ав-
томобіля
І Фармер більше задоволс
ніш зі своєї праці ніж більшість
міських подеіі По нанбільшіи
Не має ніг і не має
і не а
ага ікл? Ні' Зате питання з
яким попиши основно запина-
тися всі без виїмку фірмсрі і а
розвзваіи пою кожен зокре-
ма п і в іасшіх іаіоніх як їй
ви спііьио разом Не треба за
ним доню шукати Нін тане ки
ити околі по безкраїх іанах
іиіісппці і а городах іііо жови-шт- ь
від прчнці або по ипожа-та- х
і пасовиськах то грають
і сілім котьорамп весеїкп від
цим їв всі нікого бряп Впран-і- і
по ні і арію шп іядаюіь і ті
шаііі око як фармера так і про
їзлоіо однак шкоди під буря-
ти незвичайно великі раз че-
рез поважне зменшення вро-
жаю зерна а по друїе через по-
гіршення якостіі всіх зсмлепю-діі- !
до ста икночно то гусго-чіст- о
може навпь 6} ти дія тва
рип гріиливе
Щоб спонукати наших фар-мері- в
до винищування бурншв
з щипаємо їх докладно з рода-
ми буряіив та шкодами для у п-ри- ших
рослин
Розрізняємо б у р Я II и що
розмножуються тільки з насін-
ня або однорічні та всі інші
що насінням І
корінням або витревалі Одно-
річні виростають з наспиш і по
віізріншо нового насіння завмн
рлюгь Насіння (хнє з природи
пивиїоване величезною життє-
вою силою та спроможністю
мандрування В глибших шарах
грунту збери ає си іу кільчення
через багато пт і видоб те п іу
том на верх навіть по кі іьканлд
цнтн роках діставши дещо тен-
ти вогкостн і киспя з повпря
наїло вкриває чисте в поперед-
нії х роках поте густою буряно-ію- ю
рісгнсю Тимто можна по-
яснити наглу поаву гірчиці рі-
пиці та вівсюги або як ного ще
з) ть летучого вівса за його со
шинника в ярих засшах або ку тю васильків дикого маку
мітлиці та інших озимий То-
мі не потребує фармер дивува-
тися як сіяв чисте зерно а зн-
іж іися бурянії
Витревалі буряни яких го-
ловними є пн-рі- п
иошнка будяк дикин хрін
підбіл та інші
не тільки насінням але також
корінням що залежно від яко-ст- н
спідніх шарів грунту дохо-
дить до кількох метрів довжи-
ни вглиб землі Воно є джере-
лом для нового відростання бу
ряну кожного року з коріння а
її) екаючи також спідні бічні го-
ни як напр пирій може вкрити
цілком легко поле до кількох
років Тимто витревалі буряни
€ грізніші від однорічних
Насіння численних буряшв є
озброєне спеціяльннми засоба-
ми для мандрування бо може
чіплятися одежі людей або
шерсти тварин і так переноси
ї?#
Я йі%_мщі
ОСПОДАРСЬКІ СПРАВИ
ходить
крил літає сіють родить
розмножуються
представниками
розмножуються
л-е-
7--'а~-
син був фармер1
часті праця в лпсіах с одпома-ііііи- а
обсі)га машини у фаб
рл ні шісаііпн на ліашшщі вп-сіоіова- шія
ці піп день за сто-
лом у скіеш
Фармер з бііьиіім мірі звязу
єіься з родиною н викопує сво
іо часіку дія добра держави і
иацп Ро пша в міси стає лісп
ша і с іабша
Умоишіи жит гя і спосіб жит-
ія в містах ведть до винищен-
ня Фільософія життя па фар-м- і
з її ішзиашіялі родини як
основної економічної I С СІП ІЬ
ііоі шеги т)цп веде до продов-
жування уКіпія Міська фільо-
софія є з одна сільська фільо-
софія життя є вічна — оперта
па досвіді людського роду впро
довж віків Щоб циві нзащя не
впала мусить вона опиратися
го тонно на х пборобстві або
якійсь іншій ку іьт) рі в якій ро
дииа є економічною одиницею
¥
Прнвязаиня до зем м врягу-в- а
ю українську націю серед
папбі іьпіпх поіряссиь в історії
і зберег ю п здоровою н живу-
чою Українська іміграція в Ка
наді здоровіша від української
імп рації в Зичених Державах
бо вона и переважаючій бі іь-іпо- сн
фармерська коні амери
капсі ка іми рація є робпнича і
скоро розпорошу є і ьси Тому і
нам українцям дуле на тім за
іежіпь щоб паша фармерська
по юдь не кида іа фармш і не
вика іа до місі де п чекас 1 1 іь
піі зашбііь економічна с
„пі п па н нацюпа іьиа Новії
ці осгороіа вченою амернкап
ія іпжіп іоуі) д їй пас і як
краіпців
шся з місця на місце або мас
впросиш дія переношений ви
ром як будяк ізінсіогл або іету-чп- и
овес шдбі і і а інші
Шкоди від буряти є иазаіа і
ііезіїпчашю вс ііікі аа іежпо віл
тою в яких роешнлх іа и якій
кін кості нони писілиліоіь За
і а ппо шкоди є гимбпьші чим
поні іьпііпе розвішається управ
на рос шил деко їй доходи і ь
наш її до 50'' збору вбаїаіьох
випадках змушують фармера
переорати засіп паприк іад я-рп- пу
в якій виступи іа иадіо
сп іьно прчпця або ріпиця пук
роннн бряк си іьпо зарослий
вінсюїою або випали їй коню
шип чи іьоп нападеш каїїнп-ко- ю
3 а і а і ь п о б у р япи
зменшують врожай бо забира-
ють правшім рос пінам місце
і як більш відпорш ВНДП1)ЮГЬ
ирлнш рос інші злбирлють ба
гаю поживи гл зменшують за-
паси воікосги в грунті що є
всюди а передусім па стенах
д ія управних рослий дуже ШКІД
лнве Своєю си іьшшою будо-
вою утруднюють збір а даль-
ше очистку зерна і погіршують
якість всіх земіеплодів Роз-
множені II бі ІЬІПИХ кількостях
па границях ціль при дороіах
по ровах є пристановищем че-
рез зиму для всіляких зародків
рос пінних чноріб іл івлрншшх
шкідників А школами як ка
пяпка їм конюшині або іьоііі
ис ті п ки ос іаб іюіоіь рослину --
юеїите пі а іс ноі о и плинь ці і
КОЛІ ІШІІІІЩЛІОТЬ
В прпроп илис закон не
зішшиш ти хеие іо я іебе'
що знаходим иримшепия кож
ної днини у праці фармера В
боротьбі з бурянами цей закон
незвичайно важний і фармер
повинен вживати всіх засобів
що запобігають поширенню бу
ряиш як теж винищують бурл-іпйїоч- у
правилом для кожпо-гофармер- а
повинно бути
1 сіяти тільки чисте незл-смічеи- е
бурянами зерно
2 не викидати полови або
коріння на гній бо з ним діста-
неться насіння буряшв па поле
і 6} де дальше множитися
3 полову триння та всі млин-ськ- і
випадки перед згодуван-ня- м
тваринами парити кнпят-ко- м
бо в них насіння буря-
шв що пройде крізь тваринний
шлунок нестрав іене дістанеть-
ся до гною а з ним на поле Як
виявили досвіди у млинських
випадках є в однім фунті око-л- о
900 неушкодженнх зернят
бряшв то вертаються на по-
ле 3 тих 900 зернят викільчило
45 отже дали коло 400 нових
рослин то могли вернути як
брянпаправнеполе _4 випитувати безнастанно
буряни то ростуть при доро
глх по ровах на границях по
-- ' - --1
- е - і -х
пі ноодішоких фарм Медоіі)
скати цих бу рипів до злиязлпня
насіння ніобії не поширювані
ся на ссідні по ія
5 Ще перед злетом правпої
рос інші треба сілрлгнся це все
насіння буряшв що осипаюся
перед жішнлми як також і є що
іежнгь у верхніх шарах і руїну
привести до кі іьчеппя щоб їх
відтак оранням знищити Тому
іреба кожне по іе зараз по збс
рі збіжжя підкину мі або стер
іііо прикрити іеріїевиліи боро
памп До кі іьчсішя насіння бу-
ряти причиняється багато ско
роджепня та іш і наппя іпдкп
непої сісріп бо тоді КІІЬЧІПЬ
илвігь 4 є насіння що є замкне
не в бі іьшн грудках зем н Всі
п буряті що посходили ЗІШ
щиіься оспшоїо оранкою
6 Напбііьше буряти піі її 1 1
щуєіься чорним паром що від
збору попередньої до злсів на
сгупної рослини обробіяєіься
кі іькакратпо і) іьпваюром бо
ропами та волокою та винищу
ється бурянії що сходять по
кожній обрібці
7 Під ярі засіви виорювані ірш па кі іька інжнів пере і
морозами щоби носходн ні б
рянп що їх в зимі знищить мо-
роз Вчасно весною як тііьки
пересохне знерхл іріп вирів
пати впоперек скиб по іс по ю
кою що причини І ься пс ИІЬМІ
до внкільчеипя майже веьою
плсишя бряпж ліс збереже в
І Р) III І НОІ КІСТЬ ІЛк ІУЛчС ІЮГріб
пу до весняною кі іьченпя НІ
спиш Пізніша пі ігоіовкл ірн
іу під засів к іьіинліоролі і
бОрОІПУШ ЗІШІЦІНЬ неї О р Я І И І
що поеходп III
8 Всі ярі заеіни ю цукрових
брнкін Вк почпо що з ірослн
вінсюі ою паїїкрлше мі іко пере
ОрЛИІ І обсіЯПІ НфУІС Л ібіЛч
ІчЯ З ВНІСШІ ОЮ ПІІ КОС II І II І ПО
І У ВЛ 1 II 1 ІС ОДІІПОІЧІІІІ З ІСіб 110 І
Олійся внісшій бондрме неї
нпі бріки пороегті да іеічО
піни іше чим шросп шнеки ою
праці б іе при еапашп метис
а з тип иівсл і ячменю ілрое
піх иінеюі ою збережемся не
рс і --чшщснпялі ерил бо ЦІ 1111
рос ІНШІ ЗЛСНІІ 1111 ішіеіоіоні ірі
ІЯМ СВОЮ ПОЛчІІНІП НіріІ'М II І
ПО ІОНІІЩ
9 ІЦобп пнішщпмі м ("прянії
що мі іко коршяіьея іребл О
спші іл ярі злсівн з весною СКО
родимі Як чем ПІ ні іеох 1 1 іре
ба озимині наперед іпіпвпп
а ш илк по кі пкох лпях ско
родимі ісгкііміі боринлмн Тон
пс II ІЬКІІ НИІШІЦНМ с і баї ЛІО
брЯШВ ЛІС ЗПИІЦІНЬІЯ ІЛІчОЖ
шкарлііі}' що не дощекль по
впря до коріння рос пш іл при
пншм і сі плрлвлння ВОІІчОеНІ грні) Найкраще зпосімь нее
пяпс скородження 03И 1 шиє
нпця жило та ячмшь іреба ско
родимі обережно бона іеікііх
зелілях тяжчі борони ішрнна
ю п блглю рос ПІН
У весняних злених можна ви
НИЩМ1ЛПІ брЯПИ ГСЛч ТСІкІІМИ
боронами ще замі рос інші по
сходили або при схолженш
впоперек рядів ПОСІВ) ІСІКІІ
ми боронами з і осі рими збл
ми Можна теж скородити леї-ким- н
боронами і поволі г иіб
ше сіяні горох ()лсолю ц кро
ш бряки Також при весняних
злсівах передусім її і чеїчнх
ем піх перед скородженням
пониииосн землю ЗІ1ЛІИЛІИ
10 Дбай шве ііросікваніія
лінкряддя в окпшіїх рос піп або
корінсп ІОДІВ вннпще не II ІЬ
ки всі бряпи а іе з іпіпіле мо
ПІІ рОЗІІОЄВІ ДІЯ рої НІН ДКС
СПШІІШМП ШНІНІЦМ! Ш1І1 Г)
ряшв внянн іпся хелпка пі шо
їх фірми продаю і ь пі і рішими
назвами Перед) сім ири випи-
ні) вапні гірчиці та ріпиці впя
вились дуже успішними сірчт
лі іди або заліза що винищують
гірчицю цілковито Способи їх
прпмшення є подані звичною
па баньках якщо воші в стані
пливкім або на коробках якщо
вони у формі порошку Хеміка-лн- і
треба вживати вже тоді ко-
ли гірчиця і ріпиця завязали не
більше 4-- ох листків бо як во
пи вже старші тоді хемікалп
спинять 1ХН1ІІ розвій вони ос
тануть менші від збіжжя лте
насіння ще можуть завязали
Тоді це буде не винищення л іе
закриття лиха перед оком с)-сід- ів
Як бряни сильніше роз-
винеш тоді треба би вживати
таких сильних хемікалін що ви
нищили б не тільки і ірчицю 1
ріпицю але н також збіжжя
Витревалі абокількарічіп бу
ряни винищується подвійними
засобами Перші це ті вимисле
ні для однорічних б ряшв дія
винищення насіння а другі ті
якими можна зппшпти корінь
глибоко в землі Стинання цих
буряшв викликує ше більше
поширення бо на місце одного
била виростає зі стятого корі-- 1
УКРАЇНСЬКІ ВІСіИ сторона і
Град у середущій і північній
Алберті
В не и по ил і вечором 7 сери
ия шиї їй і рад сері ціно пін
нічиї її А іберп н шбі плини
иьою піл І рлд нрінііеел НИЗІ
К0ІЛ1ОЮ емюю Ш І О ШОІ 10
ЧОПірЬОХ МИ ІЬ іЛІШІІіріІІКН НІД
Рпмбпі через ІІ1ДЖСІІ кпіч Оіе
іон на північ від Кемроіи Лі
іеі на ноіудне від Напкші і
зві мам через Всі ренії і Верлп
нон і Акрвеїш 3 Всірени і ірл
дова б)ря перенесися через
Рос Крік Чпимсії Дилідср Ьі
пер Лепк Ворвик І Іоннії Київ
Т Ги іс і ил полу шс до Реп фр п Іншсфрі Мені п і і Мші
бнрп
Ве пічиїїл і раду дохо ці іл лп
ецялш юлфової іаімі і плвпь
мрячпх яєць Шкоди ил по іях
не всюди однакові ш і 5 до 100
процент І рад виговк ілсівп пл бпізько 100 процсіп II ОКОПІ
пах Дернеш Кіен шил ід Лей
доивнл і Понока Ьря нова ш-і- л
тсіефоіичш сіоипн шко-
ди ІЛ флрмсрсЬК'І б ШНІчІІ п по
вибнва іа вікна Нл одній флр-м- і
ірім ударив у коршц п сіап
ш однак короні шчоїо не сі і
іося
Ьі її шість поіерпшіних фар
мерів не липі лееічлрщи ВІД
і раду
Вуревіи і град у Иоркгонщінн
І'рідоні бря З НІ ЮІО ник
іьопу пронес І ІСЯ Ь еіршія II 1 І
фармамп пл схід і по і иіе від
Порклопу в Слсклчев пп І р і і
беї КрЛН II ДОЩУ ЗШІІЦІІ11 п')ІЖ
ЖЯ В ІчІ ІЬКОХ ДИСіріІІчІЛХ що
бу пі іогоні іо кошеиня І 1 І од
пш флрмі бурешп ПІІІІНІШ ІНІПІХ
пр і розвіяв 110 ПО II (()() буш ПІІ
вівса ііониринлн 3 коріПІЬІМ іе
ревній і повл іпв і оіподлреї кі
б пінки Фармсрі в дпсірпкії
Іілрі ле сио ішл іпсі і акра П
буїпнв іпненпці І ЬО бмпіш
ШВеЛ І рл І --11111111111) ЇХ і КІНІІ 1! І
10 іо 100 процсіп
Спека в західній Канаді
С теїіоиі провінції н ішемі ІЛ
10 іенпл епска яічііі нок і і ні кі
пень ХО 10 III I ЗЛХІДПІ Є І р 1 і по
ЧЛІКОМ МИНУ ЮІО МІЖНЯ Тон
як ісміісрлірл ІННІПЧИПІ по
іовіші Л іберпі ДОХО III ІЛ до М
еіепспін по іудпев і Л іберіл НИ
ічлтунліл ')0 сіепешн і орячл н
Мі піеип 1 ег і Дроміе і іер 1 Ілп
ілрячішплш місцями и Слекаме
инп Г ч ні днсірикіп лиж Рі- -
іж піною і Ме їж і и 100 еіе
шиями ієни Ркорі моби
Вншіпеї іе в иеді по 7 еерп
пя б іо 10") с іепспш і оряч 1
Глколч Оиіеріо пережите по
воропп хвн по спеки Ви 10
серпня іемнерлпрл в Іоропн
іншеє мін ю рекор юної пп
кмп 1Л сіеііенш Осі іішьоіо рл
и ніш ірячппе б ю н 11)00 р
ІчО III І проїмо 1 іо % сгеїіспп
ІЄН ІЛ
Збіжжя дозріває швидко
Збіжжя II МХІ ПІНІ ІЛІМ II до
фШЛЮТЬ ПІНІ Іч ) ПІД НП ІИНОЛ!
ВНСОкОІ іеМПір МУріІ ЯкЛ II ое-- I
1ІІІІ1Х ДВОХ ІНЛчІІЯХ б) ІЛ 8 до
10 степенів впіп і від пормл ІЬ
поі В потішні іернпя бідп
жнива в повному ході у всіх
трьох сіеноппх ирошпціях 31
виїшяіком сері іущої А іберпі
Урожай буде юОрип у Мані
іобі ЄХІ ПІІУІ І ПІВНІЧНІМ Слскл-ченл- ш
по іудінно-злхідн- ш Лі
бери і пл Ніс Рпнері
В деревянім промне п Ьриї
Ко іюмбп злилііунл іа криза Ііа
і ліо ()ірм звіпняюіь роби ПІІ
КІН Лбо ЗОВСІМ ІНчНІДУЮІЬ II
сош глборн
ця кі іька нових он і що зави
ку іь нлепшя Вімрев і п бурянії
іребл дону Є МИ II 10 ПОВНОЮ ЦІН
ту і лкн ч шн і ні илеінпя іре
бл їх вири ми то іпдкоііліп з
ічоршем ирип шмеїтіе пл 25 мм
і шбоко Корті Є ТОДІ ое їло іе
шиї бо нньш б паю іткіп їм
сівореппя цпму і буде з ПІШІМ
ти та пс відроеіе бо бракне по
му сім Добре і іаїчож па міх
місцях де появи іися витревалі
бурянії іасіиаіп рослини що їх
кі пка разів до року коситься
Ьлглто буряти тоді також пи-
шне Попі де росте підбм іл
сосоикл лбо звлпл мюіцл тре- -
бл ІІІДВОІШТП
Внншнунлнпя буряній ь не
тільки справою одного фарме-
ра але загалу фархіерш та по
части також уряду Бо дороги
та рови для иідноднепни дорп
є головшіми розсадниками всі-іяко- ю
рода буряіив Боротьба
з б)ряпамн цс пс вжиття всіх
можливих засобів на протязі
одного року а іе це праця тялч
ка і получена з коштами що
вимагач п липової акції через
кі іьканадцять років та повинна
б) ти теж охоплена аграрним за
коподавстном що зліусімо б
всіх тих що причиняюлься до
розмнож) ванпя бурлиш або не
хотять їх винищ) вати хочби на
своїх гр)іігах до спільної ак
цп дія добра заіал) фармерів
Б В
1
$500000000 річно на
оборону Канади
Па Піс Рпнері відбу іпся віп- -
С1 КОНІ МЛІІІНріІ ІчЛПІ ШІСЬкІІХ
ібпОШПІХ III І ЄУХОПУПП СПІН
борони пі юеіупу 111 КЛНЛ ПИ-
СІ ку і є ріп орно 111 І ПІВНОЧІ ЗНІД
ки лі ПчУі їй ворої 'лрлпею" і
пілкш Ілк і її і іііі ю що ворог
перемп
Члспшл пберліьпих і консер
в минішх пос пв з з іход) заду-
мує нпкоріїсіатн нислід ліапен-р- ш
і б) де домаглгпсн від уряду
прислішепня оборонних нрию
іувлпь про 1 II ПО І СНІП І II 101 о во
роїл шд яким гребд розуміти
Росію Заповідаю і ь що в п ір- -
іямепп ні в крію не буде опо-
зиції ироіи збі іьшешія видат-
ків па оборону які винесу і ь
500 мі попів доіярш річно Те
першини будлесі на оборон)
виносить $350000000 річно
Оттава усуває слово
"домінія"
Преса пише що федера іьпин
уряд в Оігаві почав кампаппо
проти с і о сі "долинні ' Як по-
дає оііавсьічііи Джорпа і феде
ра іьш урядовці сіараюіься )-- су
її) пі це є юво з усіх урядо-
вих ДОК) менпв включно з бон-длуі- и
і іцлдничпмн цертифіка-ілм- н
з фірмових паперів і на-
ші ь з і є іефоіпчпих книжок
І Іаприіч ілд у і є ісфонічіші кшнк
ЦІ В О І глш псліл вже нізвп "До-упіп- я
іьпіііі Уряд" а натомість
є N ряд Канади"
Час пша клікідіпської преси
проіснує промі іакої іміпіі
хоч нрімни то і юно 'доли-
нні мас чіпку нрлвну ПОЗИЦІЮ
бо В ! ШЛ ПИСЬкПІ кОПСМІГ)ЦІІ
п іііі кран назваппп Канадою
Прохарчування пересічної ро-
дини три рази дорожче
Ді Кипи неп Прес обчпс їй
м н і шпоні ринкових і СкЛСІЮ
і и цін п ол иіш то прохарчу
ч шия роіїїші н Канаді тою п іі ірп рані юрокче як бу ю
мішу тю року Кенеи неп Прес
Ніч ПОМП ІЛ Н) СІННІ еіЛТІІСГІПчІІ
ціни інопоних овочів і юро
ппш уші і х пба ую іокл і я
ЄНІ
В ці пп Клнл и нлрііч нон ю
1110 ПІНІ III ІМДУІіріЮ високі ЦІ
1111 ЯСЦЬ І Л1ЯС1 ІУНСбеїч с едп-но- кі
ііронішіїеіо її ЦІПИ НОЖІ!
ви ними кию Всюди зрос ІЛ
про іьк ллрілршш 1 ЗМЛ II ІЛ
продіж МЛІ ІЛ
Кенепсп 1 Ірсе мпошдае що
цьою року буде бі ІЬШС І1)-шоі- ч
слинок бреекнпь і ябл)К
Як бу ІО II МІШУ ІОМ)' рОЦІ
ПРИХІД ФЛРМСРІВ ВІЛЬШИН
ЯК У 1448 Р
Прнхо ПІ к ПІЛ ІИКІ І 114 () ір
лнрін іросіаюіь носінню В
першому квірілп 1е) 1е) року ІчЛ
п і шиї кі флрмері ДІСІ Л 111 і
про млчу своїх продукті $400-00- 0
000 іопнкою в мину юму
ропі псп ш в юму самому ча-
сі $380000000
Поїхали по нові інструкції
Кому шс миша преса пошдо
ми м що 1 1 серпня ві ікрнв у
Ьудлпеипі свої імрлдн міжна-- І
родини котреє ком)иісгнчиоі
молоді шо має радити над о
бе інакшім моюді цпою евму
'д ія бороіьбп за мир"
Кораб іем "Лквиаіпя" 23
іііішя виїха ю з Гл пфаксу пл
і оп зізд до Ьу ілпешіу 35 кл
плдшеькпх КОМСОМОЛЬЦІВ І в
ТОМУ ЧИСЛІ ЛЛч 0 МОІОДЦІВ 1 ді
НИЦІ ІчО І ЛЮСІчИОфі ІЬСЬІчОІ ор
і лінз ти ТОК Москвофі іь
сіічЄ "УЖ' 4 Торонт 1 ІІОДЛС
піьічіі таких ппсіь прізвищ
ТЛОК іпськіїх дсіеіапв Іван
Доекл пік Во іодпмир 15л їли
Софія Роуїлііко Ліііхлп ю М)
цлк Лнпл Бл їли і О іьіл Вл
еп пік
ВіІСИ ІКЛ ТЛКОГО ИОВІЛчПОІО
чне іл укр ШІСЬКІІХ КОМУ ІПСІ 111
у Клил п (чи пс по нові шетрук
цп дія підривної роботи III
лереіп Канади7) до да іского
Ьуд пісні ту вказує на тс як
силі по Москва занепокоєна во
ролчою поставою каиадпіських
українців до московського їм
першлізму та ного агентури в
Каїпді — безболчіюго комхшз
м С пд тут згадати що ро-
сійські коліуіпстн вислллп до
Будапешту тільки одного ком-сол- ю
іьця з Канади якогось
Поснфа Михіи іовима Черни-шепк- а
бо червона Москва має
очевидно більше довіри до
російських комуністів 1 їх ос-
новно перевишколювати не
треба
Названий конгрес — це по
с)ті черговий зїзд свідолшх
московських агентів та наїв-
них фанатиків безбожного ко
м)іпзм) На таких зіздах воші
вчаться як ліають дальше ве
стн підривну комуністичну ді-яіьні- сгь
V демократичних кра
шах світу для пілересів черво
ного люсковської о імперія 113
Мі
І
і
Спеціяльний Відплив з Галифаксу Кораблем Баторий
12 жовтня 1949 просто до Гдині
За иіформаціими в спраиі гарних 1 шіпдмих кабін зпсртаїїтесі лп
місцспих аґептіп або до
З НУМЛІЧ ВІЛ)Й 218-- А 81Ь
МЛ1МNЕ ІШІЬШМС
Й Наукове Фаригеання
Саме іепср уишсрснгепі і доснмні
)армн відбуваюіь свої поіевідін Всі
фармері повишп посіараіпсь щоб нзнін
) часть в одному чи більше цих днів і в цей спосіб поіпл
помитись з новими досяі ненцями науки в рі ІЬПИЦПП
5ЕА&ІЕ 6КАІИ
154 СКИТАЛЬЦІВ ПРИБУЛИ
ДО КАНАДИ ВЛАСНИМ
СУДНОМ
До Гл пфаксу причалило не
ве пічке с)дио з 154 ніомісни
ми скнгл іьцнми з Квропи Се
ред них естонці ЛОПІШІ поляки
и мадяри Скиїаіьці сподіють-
ся що Канада прпіімс їх і ил
І1І скінчпнея ЇХНЯ НИНІШНЯ
млндршкл В 1У14 р втекли во
пи рибацькимн с)дпаліп з І с
іопп ю Швеції ко ш Росія зап
пя іа ба пінські держиш
ЗБІЛЬШЕННЯ 1РАНСПОРТІВ
ЗІ СКИТАЛЬЦЯМИ ДО ЗДЛ
З I Н0ИІД0Л1 ІСІШНУПІ ІРО ю
Вашпп юну п місяці сіріші цр
прнб)де до Змченкх Дерлчін
ІО ірпіепоріш армії і ноішмп
імпраіпауїн з 1 нропи у впнов
иеіип чаїчопу про до ті і ил при мі 20") 000 скніли цін з Пнро
нн Досі нрпбу ю нле до Лме
рикії попід 50 000 скінальців
л ш кіпця серпня чпсю ново
ирибу ПІХ СКІПЛІЬЦІВ МЛС фО
сі н до 00 500 осіб
Пошесть серед худоби
в Мексику
5' 1947 р кипу мсь пошесна
иед)іа рмиць і роїа сеіед х
доби енпнеи і овець ) Мексп
ку ііііоб пошесть не перенесла
ся до 3 і)чсппх Дерл{аи амери
канськпн уряд заборонив до
віз мсксикпісі кої худоби і мя
сі та припинив $90 000000 пі
поборювання не іуїн в Мексику
і па аліерик шськпі ірапиці
Ці ою року недуг і відпоїш
іася і мексиканськії!! уряд ка
зав убіпи попа і 900000 ппук
худоби свиней овець і кіз Вдо
даїку 8 000 000 т вірші защеп
ієно ноною вакциною Уряд ви
купону хору худобу в фарме
рш по ціні 10 ці за фунт і нн
нищу є Копі підпорні па цю пс
дугу
Завдяки епідемії худоби в
Мексику зріс вивіз кападпіської
худоби і мясл до Зл Держлв
ЛУЕ Е СЛЬСЛПУ АЬІІЕІІТЛ
або
— VЛNСОVЕК В С
СОМРАИУ
(40)
750000 податкові діста-
нуть зворот податку в жовтні
З ОіГЛВИ ІІ0Н1Д0ЛІ ІЯКМЬ що
плпочліку ЖОВІНЯ ДерЛчЛІІІІИП
скарб зверне пода іконним м
ііллчепиіі дохо іовіїи ноіаюк
зл 191і) рік Це ілічі подліконці
що злиллпілп доходовпи ПО 11
іок зл 1948 рік ллє їх ечеркке
ПО З ЛІС ЇМ ИОДЛПчОНЦІВУ бУ 1ІчС
п нл 1949 50 рік Прщедпщі
СГЯІІіуЛИ МШХЧЛСМПІУ ПОІЛІІч)
ІіерСД НІІЄССПШІМ б)Д!чСТУ ІО
плрлямеїпу Тепер ко пі пар ін
мені зіндеіься па сесію 15 не
респя і ухнаппь буджсі уряі
ніерпе їм IX под мок
ЖЕНЩИНИ!
ЗАТРІШУНТЕ СВОЮ МОЛОДУ
КРАСУ ВИПРОБОВАМИМ
СРСДСТВОМ КРАСИ
МОРФОСА КРІМ
щЩ
Ви омі Перекоп іеіесь пш Мор
фоса Крім зменшує проти її ткни
ши:ид'же зморшки усукає мри
пршш іїсснпііісп і шіп плнми іа
робить — як какетіса п україпь
кій пісні - тичко як КЮВ з
молоком' пухким ті рімяшіч
Сюш $110 і пересилкою
Можна іпбути у
ТЬе Т Саіоп Со Ш Уіппірііг
або
ЬМТЕКШ ОПЦС ЗТОКБ
119 ОиГГеїіа Атеч Т1іш1рс МП
(Согпег Кіпв апй ПиіГегІп)
(Однії бпок під МсПн Сг ) 3Р
Ллбертіиські фармері заспу-влл- п
перед 26 роками Л іберпи-ськи- н ІІшсішчшіп П)л Ллбер-гііісь- кі
Пулеві Стевеїпорн за-
чали робоїу в 1926 р Прод)цсп
пі ібіжжя в Л іберм витрат н пі
попід к міл ю пірш щоб Зб)-дуна- гп
всі сіевепторіи б)днп-ІчІ- І
Вони вчини ні цс юму що
ДОСВІД ПЛІШИН їх що п іькп при
допомозі віісної кооперацій-
ної іиеіеліп яка охоп пос про-
цес збуїу збіжжя нони мати-
му її забемпечепия і відповідну
обслуїу Через цс і ібсртіпські
ф ірмсрі зіч п пилися від недолі
кін МОПОПО 1ІІІ01 ІчОІІірО II
Досягнення Пшеничного Пулу
Алберппські ()армері щедро підтримують Путеві Сіенсн-тор- н Явність книговедення і продуктивність у керуванні і за-
відуванні Пулсвимн Слевснторамн запевнили ціп Кооперативі
широку пошану і довіри В цеп спосіб Пулеві Еісвсіпори здо-
були собі ще більший патронаж
За роки своєї діильпости Пулеві Елевентори вин ілтіпп
$3892000 в готівкових пагронатськнх дивідендах $3531000 н
резервових фондах і а виплатили членам-засновника- м резервові
вклади до висоти $4854000
Чісни Пулу можуть постійним патронажем ще збі іьіпити
свої резервові капітали В часах коли заробкп їх гарант) ют ц ми виплачуємо також готівкові иатропатські дивіденди До-
ставляючи збіжжя до Пулевнх Елевситорш члени Пуіу корп-сіают- ь найбільше
Продуцент збіичжя може стати членом Албертшського Пше-
ничного Пулу тоді коли доставить 500 бушлів збілежя і копи
с$кт5оал0ни0е ВвилВаассшхноичмкеоітсмецесвртиеанзтеиравгноеанвшитхиПмуфлчоулнедрніаовдмоПдшаеснтьичВноамго поПруатдуу ді опосмумічи
Вн допоможете продукції збіжжя рільництву взагалі а собі
зокрема коли будете підтримувати АїЬегіа Рооі Еаіогв