Ukrainski Visti, March 30, 1948

              Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Український Католицький Тижневик
Видає кожного вівтіриа
Видавнича Спілка Українські Вісти
під адресою:
10013109 Стріг Едмонтон
Алберта Канада
Телефон 23708
Річна передплата в Канаді $240
Поза Канадою 92ХХН
ЦККАШШ N£8
СТЕЕКЬТ
Редакиіа за оголошеина не відповідає
Нові Церковні Границі
й НОВІ ЕПНСКОПИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ У КАНАДІ
Ватиканська преса широко заговорила у перших днях мі-
сяця березня про новоутворені три Дієцезії у Канаді та імену-
вання двох нових для неї Єпископів Цій історичній події при-
святила Інформаційна Служба Східньої Церкви або в скоро-
ченні "СІКО" ціле число з 15 березня 1948 року Під наголов-
ком: "Нові Церковні Границі й Нові Епископи для Українців у
Канаді" подала ця Інформаційна Служба обширні відомости
про історію Церкви Українців у Канаді релігійний розвій за
останніх минулих 50 літ як і три новоутворені Апостольські
Екзархати та життєпис чотирьох Канадійських Єрархів
Пропамят'ний день третього березня
"Третій березень 1948 року зазначуе СІКО став світлою
датою в історії Церкви Українців у Канаді У цьому саме зга-
даному дні "Оссерваторе Романо" проголосило вістку що Св
Отець декретом св Конгрегації для Східньої Церкви зволив
ласкаво поділити область одинокого Апостольського Екзарха-
ту для Українців у Канаді основуючи три осібні Апостольські
Екзархати"
Коротка історія українців у Канаді
Інформаційна Служба з Риму продовжує дальше і подає
що українці почали поселюватися в Канаді від 1891 року пере-
важно зі Західньої України Головна частина нових поселенців
осіла у хліборобських частинах провінцій: Манитоби Саска-чеван- у
й Алберти а менша частина пішла на праці до промисло-
вих і копальняних місцевостей у БритійськіН Колумбії Онтеріо
Квебеку і трьох приморських країнах на сході У перших почат-к- а
новоприбулі поселенці дуже відчули брак своїх священиків
Від 1902 року занялися сталою місійною працею ОО Василіяни
Від 1905 року Апостольська Столиця позволила деяким мона- -
хам і священикам дієцезальним латинського обряду приняти
східний обряд і працювати серед українських поселенців Від
цього часу дуже поширили свою місійну працю монахи з Чина
ОО Редемптористів і деякі з дієцезальних Отців що приняли
наш обряд Відвідини Митрополита Кир Андрея Шептицького
з 1910 року заохотили більше число дієцезальних Отців на-
шого обряду до місійної праці у Канаді а навіть виєднали у
Святішого Вітця заіменування нашого першого Епископа в
особі його Ексцелєнції Кир Никити Будки 1912 року
Постійний розвій Церкви у Канаді "
Прихід першого Епископа Кир Никити Будки як зазначує
Інформаційна Служба зосер'едкувала життя українців католи-
ків у одну релігійну цілість 16 літ проводу першого Епископа
у Канаді збільшило число церков священиків і місійиих осеред-
ків Прихід другого Епископа з 1929 роком в особі їх Ексцелєн-
ції Кир Василія Ладики ще більше скріпив становище наших
вірних у Канаді Овочі дотеперішнього 19-літнь-
ого проводу Ді-ецезі- єю
другого Епископа — це будова соток нових церков
збільшення священичих рядів основання пресових органів на-
буття нових інституцій виховних заведень харитативних уста-
нов як і 'також покликання до життя нових організацій домі-ніяльно- го значіння Постійний розвій і поширена релігійна пра-
ця в Дієцезії виказала що для одного Ординарія цей великан-ськи- й
простір від моря до моря є понад сили Від столиці єпи-
скопської Винипегу до одної церкви найдальше висуненої на
схід виносить простір коло 2200 миль до Сидней а на захід
до Ванкуверу коло 1572 миль- -
Нове закріплення Дієцезії у Канаді
Постійний розвій східнього обряду у Канаді з однієї сторо-
ни а труднощі з опануванням великанської Дієцезії у Канаді
від океану до океану піддали думку св Апостольському Престо-
лові у Римі про поділ Дієцезії Міжнародні воєнні обставини
із 1939 роком перешкодили замірам св Столиці однак зарадили
принайменше дотеперішній конечності через заіменування для
їх Ексцелєнції Кир Василія Ладики першого Епископа-Поміч-ник- а
в особі його Ексцелєнції Кир Ніля Саварина з 3 квітнем
1943 р Українці у Канаді приняли іменуванни першого Епископа
Помічника з великою радістю і вдячністю для Святішого Отця
Для Епископа Ординарія поміч Епископа Помічника стала ве-
ликим облегченням у проводі Дієцезією Однак поглиблена
праця майже пять літ обох Епископів виказала що розвій релі- гійного і організаційного життя у Дієцезії домагається поділу
одної великанської церковної области щоб відповісти конеч-
ній потребі Питання про поділ Дієцезії стало дуже актуальним
коли його Еміненція Евген Кардинал Тіссеран відвідав найваж- - ніші осередки українців у Канаді
(МехпЬег СашсШш ТОекі? Меігерврех
Аввосіааоп)
РпЬШЬей Твеиу Ьу Ом
Свпіпіал Иеот РаЬЦаЬеп ІішІіеЛ і 1М1Я-1- М 81 ЕДю— п
АІЬегіа СаааДа
ТеіевЬеае МІМ
Теагіу аиЬасгтрікш Іп Оашиіа ПМ
ОиШо Сашміа _
весною 1947 р По особистому
і монашого що серед надзви-- 1
представленні його еміненції справи поділу святішому итцеві
у Римі справа стала прихильно вирішеною декретом з 3 бе-
резня 1948 року
Ближче означення границь новооснованнх ДІєцезій
Вище згадана Інформаційна Служба подає нам ближчі дані
про границі новооснованих Апостольських Екзархатів Дотепе-рішни- й Апостольський Екзархат що територіяльно обнимав
цілу Канаду став поділений на три нові повні й самостійні Апо-
стольські Екзархати Знаменним є це що св Апостольська Сто-
лиця поширила дотеперішню цілість через додання нових про- сторів на сході Нової Фунляндії й Лабрадору Поодинокий по- діл поосібних Апостольських Екзархатів представляється від
тепер слідуюче: Осередній Екзархат під теперішню пору обни-
мае провінції Саскачевану Манитобу й Північно-Західни- х Тери- торій аж до 120 мерідіяну на захід а на північ до арктичного
океану з престольним містом головного осідку Дієцезії у Ви-
нипегу Манитоба Екзархат Західньої Канади обнимае провін- ції Алберти Бритійської Колумбії територію Юкону і Північно-Західни- х Територій по 120 мерідіян на схід а до Арктичного
океану на північ з осідком Епископа у Едмонтоні Алберта Ек-
зархат Східньої Канади обнимае провінції Онтеріо Квебек
трьох приморських провінцій на сході Лябрадору й Нової Фун- ляндії з осідком Епископа у Торонті Онтеріо
Високе признання для дотеперішнього Екзарха
Інформаційна Служба подає коротенькі дані з життя по- одиноких нових Єрархів для новооснованих Апоетольських Ек-
зархатів При їх Ексцелєнції Кир Василію Ладиці ближче спи-нюєть- ся й дослівно так пише: "Сьогоднішній поділ першого А-постольс-
ького Екзархату на три нові Екзархати виказує раді- сний розвій зділаних праць серед тяжких обставин у часі їх
вмілого пастирського проводу'' При їх Ексцелєнції Кир Нілі
зазначуе що пятиліна "пастирська поміч безмежного Апос-
тольського Екзархату на цілу Канаду завершилася іменуван- ням Екзарха Західньої Канади" При Епископі-Номіна- ті їх Екс- целєнції Кир Ізндорові Борецькому Екзархові на Східцю Кана-
ду піднесено місійну працю в околицях Канори Винипегу й Брентфорду і будову церкви у Ст Кетеринс При Епископі-Номіна- ті ммаісліюйнвПуарнепнорісавццяюещрекунвниДомавуфиКниі р іАонкдорлеиєцвяіхРобТоорреоцньткіомйубудзогваді антао рпорз-о
Нагорода священства діецезального й монашого
кЕокгзоарДкхоладтеіравує вєткаібкнецдзісіеуцІмненфзіаовлурьмнаозцагсіойлнуажяекнСолюужбнаагородооюснодвлаяннуякпянїномв-их-
тету
що
чайних труднощів піднявся так високо ревністю апостоляту се-
ред своїх вірних Основання нових Дієцезій буде одночасно й
товчком до дальших апостольських діл на становищі що його
призначила св Церква Причину основання треба шукати у по-
ширеній і скріпленій праці серед вірних східнього обряду у Ка-
наді що безустанно зростає і природним пристором давно за-мешкал- их українських поселенців і посиленім найновішою імі-
грацією
Вивищення українців католиків у Канаді
Нова єрархічно-топографічн- а організація Церкви Україн-
ців Католиків у Канаді що її піднялися при кінці минулого сто- ліття з' широким поглядом у будучину і відважною ініціятивою
і самопочином душі колишні
новій країні ведені оожим і іровидінням з високими прикметами
душі при натхненні і збереженні традицій привезеного зі со- бою скарбу св Віри і народньої культури у сильній здоровій
і підприємчивій країні що такою являється Канада — все
каже догадуватися з як цінним і многонадійним вкладом прий-
шла до цієї країни отея Українців Католиків Канади
Хто помагав ширити
В минулому числі Українсь-
ких Вістей писали про про-тикомуністи-
чну
дебату в кана-дійські- м
парляменті і про те
що4 канадійська преса викри-
ває роботу канадійських кому-
ністів як небезпечну_для кана-дійськ- ої
держави і її демокра-
тичного ладу А в цій статті хо-
чемо хоч коротко пригадати
хто причинився своїм нерозум-
ним поступованням до зросту
комунізму в Канаді Приступи-
мо до справи без зайвого всту- ни
пу
На засіданні торонтонської
поліційної комісії відбулось 14
березня 1940 переслухання свід
ків у справі відібрання лайсен-с- у від "Українського Робітни-
чого Дому" в Торонті Справу
відібрання лайсенсу поставила
торонтонська поліція мотиву-
ючи що той Турфдім є осеред
ком комуністичної пропаганди
і головною кватирою бунтівни
чих елементів На підтверджен
ня свого обвинувачення полі-
ція предложила свої власні ін-
формації про комуністичну ро
боту в Турфдомі і поставила
свідків зпоміж українців Упра-
ва Турфдочу представила сво-
їх свідків і вони теж були пере-
слухані У висліді полщійна ко
місія міської ради відмовила-
ся прийняти рекомендацію ше
фа поліція Дрейпера мотивую-
чи що вона не є компетентна
рішати в даній справі Хай суд
рішає
Та не про те нам іде яке прав
не поступовання обовязує в цій
справі Нас цікавить хто свід-
чив у користь торонтонського
Турфдому і взагалі хто оборо-
няв тоді його роботу перед по-ліційн- ою комісією Інформації
беремо з комуністичної "Народ
ної Газети" попередниці ннніш ці
нього "Українського Слова"
"Народна Газета" писала:
"Коли справа лайсенсу Укра-
їнського Робітничого Дому в
Торонто мала вирішитися 28 бе
резня видатні люди провідни-
ки різних організацій свяще-
ники Торонта стали в обороні
Українського Робітничого До-
му і тієї великої культурно-освітнь- ої яка в н(ь!ом—у РпердоваУдитВь)сяпраці ф
"Зокрема на оборону Україн-
ського Робітничого Дому ста-
ла торонтонська преса голов-
но найбільший щоденник в Ка
наді "Торонто Дейлі Стао" а
також Тлоб енд Емпійрм
"Видатні церковні організа
ції вислали до поліційної ко
місії листи в обороні Українсь -
кого Робітничого Дому деякі
вислали делегації люди прий-
шли свідчити коли відбулося
остаточне переслухання
"Значить робота яку про- вело Товариство Український
Робітничо - Фермерський Дім
знайшла велике признання се-
граендізкарцаійщихканпардеідйсстьаквонгиоків наіроо-р
ду Та оборона з якою висту-
пили громадські і церковні ді- ячі різні організації Торонта
торонтонська преса повинні не
тільки піднести на дусі кожно
Н
Так писала комуністична "На-
родна Газета"
Щоб було ясно треба дещо
пояснити: 'Торонто Дейлі Стар
не раз і не два писав прихиль- но про "прогрес" в сталінсь-
кім царстві Тлоб енд Емпайр
це великий консервативний що- денник
Під "видатними церковними
організаціями" "Народна Газе- та" розуміла "пять організа- цій християнської молоді" а
1 Братство за християнсь- кий сощяльний лад 2 Студент
ський християнський рух 3 То
вариство християнських Моло
дих Жінок 4 Товариство Мо-
лодих Людей при Юнайтед
Чорч (Гай Парк) 5 Комітет то
ронтонської християнської мо
лоді
Всі вичислені товаоиства р англійські і протестантські
Н Газета" згадувала теж
про "священиків" з Торонта
які стали в обороні Турфдому
і а доказ того навела слова
двох пасторів
"Оскільки я знаю цю україн
ську організацію то я готов
дати їм своє благословення кож
раз" заявив Е ГаролдТой
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ ЗО березня 1948 — Число 13
перші імігранти-піонір- и у зовсімі
це
Церква
ми
комунізм в Канаді
пастор Юнайтед Чорч на Кінг-
стон Ровд
За Турфдоном заступилася
перед комісією теж пані Г П
Нортмор провінціональна пр-
езидента Ліги Канадійських
Дочок"
Всі оті оборонці-турфдом- у і
опирали свою оборону на тім
що турфдім робить "добру"
роботу серед дітей плекаючи
драму Гмузику та що в часі вій
мусять бути збережені демо
кратичні ідеали Про іншу ро- боту в турфдомі вони "не чу- вали" Виходило б що вони
знали краще про роботу в турф
домі як знала поліція якої ці-
лий
а
парат є наставлений на те
щоб докладно про все розвіду-
ватися
Дивно як могли протестант-
ські "організації християнської
молоді" і декотрі пастори ви-
ступати
з
в обороні большевиць
кої організації коли больше-вик- н
є воюючими безбожни-
ками і всяку релігію звуть опі-
єм Большевицький рух це
тільки "внховавчий і мистець-
кий рух" — в очах торонтонсь
ких оборонців пасторів та "хри
стиянських організацій"
За дальшими свідоцтвами й
іменами відсилаємо до праць
дра киркконнела
Нераз ми зустрічалися з пуб
личними закидами що боль- -
ВАТИКАН
ПІЙ XII І
(Продовження)
Карло Пішон у згаданій книж
пише що Папа Пій XII був
занепокоєний долею Франції
Всі відомості що напливали до
Секретаріяту стану стверджува
ли що Німеччина є сильна пе-редівс- ім
танками й літаками
Натомість Франція була дуже
слабо узброєна Було очевидне
що генерал Ґамлєн — чоловік
еліпий або очайдушний грач
веде Францію до трагедії Те
все Ватикан сказав одному
р а нцуському достойникові
що в жовтні 1939 р відвідав
Рим Цей достойник вернув-
ся
й
до Парижа й оповів те все в
міністерстві але у відповідь на
це почув тільки кілька слів чем
ности
29 лютня 1940 р італійський
міцістер заграничних справ Чі-ян- о
сказав Кардиналові Маліо- -
не що дучс приготовляє офен
зиву на францію при ЦЬОМУ
чіяно додав що має великі
труднощі бо Гітлєр сильно на-
тискає на'Муеголінія щоби йо-
го втягнути у війну "Борюся
щоби до цього не допустити"
— сказав' Чіяно Після кількох
днів до Риму приїхав німецький
міністер заграничних справ Я
ким фон Ріббентроп
На формальну просьбу Ріб-бентро- па Папа Пій XII прийняв
його на окремій авдієнції Була
це надзвичайна авдієнція Мі-
ністер заграничних справ тре
імеч- -
чини та про її певну п об іду "80
тмлішіо ПШЦШ СТШГЬ ІфИ І 1Т- -
лєрові і вірить що війна скін-
читься ще цього року Ми пере- конані що Франція й Англія
ще цього року попросять у нас
мира Так думає ввесь німець-
кий нарід" Коли вкінці гордий
нацистівський міністер замовк
Папа не відповів на це ні сло-
вечком тільки добув грубий
стіс документів і з холоднокров
ною суворістю почав вичисляти
Ріббентропові всі факти місця
дати й обставини серед яких
німецький наїздник допускаєть
ся нелюдяних знущан убивств
і терору супроти підбитих на-
родів Ріббентроп зблід а не
маючи що відповісти на це ско
ро попращався По прийнято-
му звичаю удався націстівський
мКіанрідеитенралаще'МдаолісоенкеретАарляе сйтавніду
Кард Маліоне почув той самий
протокол з тими самими фак-
тами датами й місцями Панові
зРаібббаегнаттроопоТвоімуцьлоегдовибувлиойшвжове
цей гітлерівський надчоловік
звалився омлілий на лавку і —
як доносила преса — Ексцелєн
ції Якимові фон Ріббентоопові
го працівника ТУРФДІм алеЦ„ип Райху почав переконува
ше заохотити нас лопп ти ПапУ про могучість
то:
ний міністрові Великонімеччини зро
шевизм є поширений тільки се
ред людей чужинецького похо-
дження зокрема серед україн-
ців Таку латку пришпилять
ще не раз Ще тепер часто мож
на читати в канадійській пресі
описи большевицьких підпри-
ємств під назвою "українсь-
ких" Тому не вагаймося поі-
менно називати тих які заступа
лися або заступаються за ко-
муністів (скільки разів їм ро- биться горячо) і цим вони ут-
руднюють боротьбу з комуніз-
мом в Канаді Кілька років то-
му кишіло в канадійських що-
денниках від захвалювання мо-сковсько-большеви-
цької"демо
кратії" й "добробуту" в совде-ш- ї
По Канаді вганялися бур-
жуазні лектори з публичними
промовами в яких захвалюва-
ли "свободолюбну" сталінську
імперію без крихти стиду на
лиці Тоді ми писали що ті
буржуазні добродії і та бур-
жуазна преса пропагують боль-шевиз- м
-- у Канаді з більшим
успіхом як самі большевики
Часи н обставини змінилися і
сьогодні про них більше не чу-
ти Згодом — свідомо чи з дур
ного розуму — розхвалювали
нині ще розхвалюють боль-шевиз- м під фірмою українсь-
кого мистецтва роботу по турф
домах звали українською і ще
такою звуть ЇЇ нині в канадійсь
кій пресі а комуністичних а-ген- тів українськими діячами Ґ
тільки обернути в другий бік —
як кому захочеться — і вийде
таке що українці це комуністи
їх культура також комуністич
на
Саме тепер канадійські що-
денники по цілій Канаді дру-
кують серію статтей які напи-
сав талановитий Дон Кемерон
"Виндзор Стар" пз- - "Пята
колюмна в Канаді" На людей
що люблять свободу і нею до-
рожать статті роблять сильне
вражіння бо в них автор на
основі провірених фактів до-
кнлісатдінвоі рмоазлкюриєвазєагрроозуботуТа кторме-у ба памлтати що не можна звер
нути публичної опінії відразу
й різко в другий бік коли ча-
стина тої самої преси роками
зводила читачів фальшивим
змальовуванням комунізму Як
нової і досконалішої форми де
мократії
і ВІЙНА
РІББЕНТРОП
билося зле Мусіли це бути гір
кі слова правди коли після тієї
авдієнції Ріббентроп' занеду-
жав
Коли ж війна розгорілася на
добре Пій XII ні на волосок не
змінив свойого поступовання
Єдина новість — це була добро
чинна акція на користь поло-
нених і виселених Папа дав 4
міліони лір на француських по-
лонених і сам зорганізував у
Ватикані окремі бюра для
жертв війни Підчас війни Па-
па з особливою пильністю при
готовляв своД промови листи
документи та накликував на-
роди заперестати проливати
кров Передівеім різдвяна про
мова папи і у42 р дуже зіри- -
тувала і ітлєра я муссолішя а
світові пригадала ті моральні
закони що їх держави осі до-пта- ли
щоденно Папа висту
пав остро проти переслідуван
ня жидів проти гноолення під- битих і проти убожествлювання
таких туземних ціннощей як:
земля раса держава й т п У
Франції монастир ОО Доміні-кані- в
у Марсилії перемінився в
бюро видавання особистих до-
кументів жидам Багато жидів
а особливо жидівських дітей
найшли особистий захист у мо-
настирях і парохіях Ця опіка
була така широка що вкінці
фашистівський уряд стратив па
нування над собою і післав сво
ю поліцію до монастиря св Пав
ла в Римі Одначе тоді Апос-
тольська Столиця енергійно
пригадала урядові на право а-зи- лю в церковних будинках
Після кількох днів якийсь не
відомий літак збомбардував
папську державу англійськими
бомбами Те все було вчинене
на те щоби Апостольську Сто
лицю спровокувати до острогр
протесту проти оритійського
уряду А одначе Апостольська
Столиця мовчала й не далася
спровокувати'
Ще багато інших цікавих по
дій наводить К Пішон у своїй
книжці алє вже й з тих кіль-
кох подій що їх ми навели елі
дує що Апостольська Столи-
ця окружена ворогами відтята
від світа мимо сильного натис-
ку держав осі зберегла свою
високу гідність і була справж- ньою гордістю всіх католиків
Прийде час коли документи Ва
тикану будуть-доступн- і для до- слідників а тоді покажеться
що "політика" Папи Пія XII
послідовна й второпна була є- -
диною що відповідала інтере-
сам Церкви й людства
("Світло") о М Билина ЧСВВ
65Д5о0мдінеіряжапвіндинхеслуаряпдлнаиткніві для
В справі поїздки на Інтронізацію
ДІРЕОСВ КИР НІЛЯ І СВЯЧЕННЯ ЕПИСКОПІВ -- НОМІНАТІВ
Згідно з припорученням їх Ексцелєнції Кир Василія у двох
історичних подіях нашої Церкви в Канаді а це: Інтронізація
Преосвященного Кир Нілл Саварина в Едмонтоні в вівторок 13
квітня 1948 1 евлчень Епископів-Номінаті- в Ізидора Борецького
1 Андрея Роборецького в Торонті Онт дня 27-г- о травня ц р
повинні взяти якнайбільше численну участь вірні нашої Церкви
під проводом всіх священиків
Щоби улегшити в поїздці всім тим що задумують їхати на
котренебудь з тих торжеств створився за благословенням Пре-
освященного Ординарія комітет з нижче підписаних осіб Члени
Комітету вже переговорювали з представниками двох залізни-чи- х
ліній СНР і СПР в справі знижки для тих що будуть їхатн
чи до Едмонтону чи до Торонта Обі компанії дуже радо від-
неслися до членів комітету і обіцяли поважні знижки цін на бі-
лети коли зголоситься відповідне число учасників Розходиться
однак про скору відомість для комітету відносно скількости
зголошених Тому звертаємося отсим до людей що заміряють
їхати:
1 На інтронізацію до Едмонтону щоб зголосилися до ко-
мітету найпізніше до дня 7 квітня Коли зголоситься прим з Ви-
нипегу 15 учасників сама подорож в обі сторони (рітурн) буде
коштувати $3440 спальний вагон $395 додатково в один бік
2 На свячення Епископів-Номінаті- в до Торонта Онт щоб
зголосилися до комітету найпізніше до дня 15 травня 1948 чи
бажають їхати СПР чи СНР з котрогобудь міста і чи спальним
вагоном чи денним Коли зголоситься напр з Винипегу 15 уча-
сників то сама подорож в обі сторони (рітурн) буде коштува-
ти $4545 спальний вагон $605 додатково в одну сторону
Вертати домів можна до ЗО днів коли хто хоче
Білети по зниженій ціні можна буде дістати також з котрої-буд- ь місцевости Саскачевану Алберти і Бр Колумбії якщо з
даної місцевости зголоситься найменше 15 осіб Якщо буде
менше як 15 осібз одної місцевости можна буде взяти л вокаль-
ний білет до Винипегу а з Винипегу можна буде їхати по зни-
женій ціні „
Ще раз просимо голоситися
на наші вище згадані питання
о Мирон ІвагнолоНвоавосад о пМисиахр аранжер
У всіх запитах зголошеннях і в прочих справах відносно
ци поїздок проситься писати лише на таку адресу:
ТІШГЗРОВТАТКЖ СОММІТТЕЕ
49 КеппеДу 8 ТОшіірез Мап
Моя подорож до Канади
-
По десять-тижневі- й кваран-танн- і
в Штудгарті Німеччина
виїхали ми 17 лютого 1948 р:
до переходового табору в Діб
гольц там перейшли деякі фор
мальности а дня 28 лютого
виїхали ми в дальшу дорогу
до німецького товарового пор-
ту Бремергафен4 Подорож на-
ша була весела бо кожний з
нас жив тою думкою що вже
нарешті скине це пятно скн-таль- ця
а буде жити як вільна
людина Хотяй з Дібгольц до
є 136 кл то на-
віть чоловік не оглянувся як
поїзд заїхав до порту Пів го
дини по приїзді ми вже були
на кораолі "швергреи
По приході до корабля дали
нам добрий обід пишу для
того добрий бо майже 4 роки
минуло як ми їли полюдеький
обід підчас обіду голосник на-
дав повідомлення що о 5 годи
ні вечером відходить корабель
а всі його пасажири повинні
бути на покладі чМи тимчасом
одержали постіль кожний з
нас перебрався і всі виходять
на поклад Точно о годині 5-і- й
пополудні корабельна сірена
дає знак що корабель відхо-
дить Корабельна обслуга зри-
ває місток а відтак відчіпляє
ланцю'хи до яких був привяза-ни- й корабель На покладі ти-ши- на Корабель помало відхо-
дить від берега недалеко ме-
не стоять два священики греко-католицьк- ий
о Б і польський о'К які хрестяться а за ними
решта людей здіймають капе-
люхи і дають знак хреста на
покладі чути тихий плач жі-
нок чоловіки їх успокоюють
корабель тихо відпливає Аж
тут нараз чуємо українську
стрілецьку пісню: "Пращай дів
чино пращай єдина і цікаве
що співають ту пісню не моло-
ді хлопці а старі може бувші
учасники Січового Стрілецтва
яким вже лисина покрила голо
ви ці які своїм героїзмом зро-
дили цю пісню коли перед лі-
тами пращали рідну стріху і
дівчину щоби боронити до-род- у
Батьківщину перед воро
якнайскорше і точно відповісти
Кривуцький Грнгорійчук
(Надіслане)
Бремергафен
(
гом А сьогодні по літах ски-тан- ня з припорошеним вже си-
виною волоссям пращаються з
Европою тою самою піснею і
ідучи в далеку Канаду щоби
там набрати ще раз здоровля і
енергії а коли прийде слушний
час вернути на рідну землю
щоби очистити її від наїздника
а від так зложити свої старі
кости в те святе місце де їх
складали наші предки
Гарний весняний вечір і ми
пращаємося з Европою з тією
Европою яка нам дала тільки
добра і розкоші а рівночасно
тільки горя і смутку на серцю
чогось тяжко Чоловік сягнув
думками в рідний край згадав
родину дім останнє місце по-бут- тя
#горло чогось засихає а
сльози самі пхаються до очей
Сімох портових робітників нас
пращає а корабель1 щораз то-більш- е відходить від берега
Ще тільки видно чорні крапоч-
ки аж нарешті все зникло за
небосклоном тільки білі меви
летіли за кораблем аж доки не
запала ніч
На кораблі їхало нас понад
850 осіб 'в тім 24% українців
Багато людей хворіло на мор-
ську хворобу Дня 9 березня
о годині 5 пополудні бачимо
на небосклоні чорний пас — це
є порт Галифакс Нас опанува-
ло якесь дивне почуття: чи це
сон чи правда Не хочеться ві-
рити що ми знаходимося на
тій вільній канадійській землі -- вимріяній скитальцями Вже на
дворі стемніло як ми вийшли з
корабля бачимо великі порто-
ві будівлі маси робітників які
працюють з запалом і ніхто над
ними не стоїть з нагайкою По
полагодженню всяких формаль
ностей о годині' 1 1 в ночі ми
вже були в гарних спальнях
вагона де кожний з нас по не-
доспаних ночах на кораблі за-
снув сном праведника
Переїзджаючи через Канаду
всюди спотикаємо ми своїх у-краї-
нців до якої стації ми не-приїх- али там хтось спотикав
своїх рідних чи знайомих По
(Докінчення на стор 5)
МИ ПОРУЧАЄМО ВИМІНУ ПРОДУКТИВНИХ
ОЛИВНИХ РОЯЛТІС ЗА
Сопйпепіаі 00 Сошрапу оґ СапаДа Ш
ТРЕЖЮРІ ШЕРИ (УДІЛИ)
ПО 50 ЦЕНТІВ ЗА ОДИН УДІЛ
З ПРИЧИНИ СЛІДУЮЧИХ РІЖНИХ ІНТЕРЕСІВ:
21 —— ТОедпнеар пвреордтуакчукюхсчяа цкермтнрмиикроиліинвциі в ЛЛееддуукк
2 — Одне продукуюча криниця в Тирнер Веллій ч
4З—— РЧовяелртті ьінІнттеерреессту в вМпрінодшуикухюччиі нникхерикиецрінипвахЛловйдТмиирннсетерр Ведлій
МИ СУГЕСТУЄМО щоб ви заміняли свої роялтіс щоб дістати виміну
в вище згаданих криницях і посілостях які тепер посідає Континентал
як також в посілостях які мається набути в недалекій будуччині
МИ ВІРИМО що уділи мають ліпшу будчність на зиск капіталу ніж
продуктивні оливні роялтіс в поодиноких криницях
По Континентал Інформаційний Обіжник фотографій і мап
та купно трежюрі уділів вдавайтесь до:
Магіапсі Іпсіиіігіаі Согрогаїїоп
ч жшм і ті і)
407 ивеасіег ВИ — РНОКЦ К1513 — СаІ£гу АІЬоТа