ubbe0677 |
Previous | 4 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Український Католицький Тюиеврк
Видав кожного вівтірка
Видавнича ' Спідка Українські Вісти
під адресою:
10012-10- 9 Стртт Едмонтон
'"Албсрпц Канада
Ртинп прпрпплатя в Канаді $200
Поза Канадою $2М
Редачція за оголошення не відповідає
іншого збіжжя
ШКАШІАЯ 1¥8
такяхт
(МетЬег СапиШш ТОекІу
Ааюешюа) 'V--
аі ШВЩ ві аа— —
Гшгіу теЬаслІрЦои Іп Самба
ОаіаИе Овваш
Найбагатші Жнива в Канаді
им
Нема кращого виду як фарма в Західній Канаді в осени
На пасовищі череди худоби в загороді свині на подвірі сотки
дробу А довкруги розлогі лани золотоколосої пшениці та
в Західній Канаді можуть дійсно з гордістю і підбитих країв та казали
з почуттям вдячности Всемогучому Богові глядіти на складати чолобнтню й заяви
л-ппп-
„і нім попі: ньогооічні жнива заповідаються най- - вірного підданства Тоді 1°"' " - - г - г КНЯЗЬ 13 уПОКОреіІИМ СЄРЦЄМ багатші в історії Канади Цього року канадіиські грамоту на кня-робил- н
тяжче коли небудь але цього року крім душев-[жи- т СВ01М
ного задоволення на вид багатих жнив матимуть вони ще
щось більше — їх прихід з господарства більший як
коли небудь Минулого року канадіиські фармері одержали
™ тпт ппяню около 974 міліонн долярів Виглядає що в цім
році
"" г — _ „ _л тх сплсі іііамгм плііпгтіг пг
їх буде около процнет оільшин а яких їй ~ "V " —і Пеоші діставали на
процент більше як у найбагатшім 1928 році
Але канадіиські фармері дивлячись на цьогорічні багаті
жнива і обраховуючи свій прихід з тих жнив мимоволі пи-
тають себе: "Як довго так буде?"
Каже старйнна мудрість що "праця є батьком багатства
а лгатірю багатства є земля" Ця правда відноситься всього
бо рільництво є найголовнішою індустрією в світі Осо-
бливо відноситься ця правда до Канади яка по своїм харак-
тері є рільничим Добробут яким тішаться сьогодні
канадіиські рільники треба завдячувати двом річам Перша
це добрий урожай Друга це необмежений ринок збуту на
всі плоди землі Особливо треба це завдячувати ринкові
збугу бо і в 30-н- х гарні врожаї але не було де
пполатн ні збіжжя ні худоби й тому фармері опинились
в такім жалюгіднім положенню Тепер нема ніякого обмеження
і кілько лиш земля може на продаж поживи за границею
зародити тілько голодний світ
1 знов виринає — а що буде по війні? Чи знай
деться в світі збут на рільничу продукцію Канади?
Нинішній добробут у Канаді особливо в Західній Канаді
залежить у великій мірі від політичного положення в світі
головно в Европі по скінченню війни Якщо політичний
в Европі буде що тамошні народи не будуть жити в
страху перед новою загрозою війни й новою-руїно- ю то вони
зможуть плянувати й своє господарство на роки наперед
В плянованню свого економічного й господарського життя
європейські народи побачуть що їм поплатиться про-
дукувати те на що найкраще надається їх земля якої там
мало Евронейські народи можуть вернутись до фабричної
індустрії й виробляти річн що їх вони можуть збути на інших
континентах В господарській ділянці вони можуть вернутись
до передвоєнного способу мішаного господарства на малу
скалю Одначе це може статись лиш тоді коли європейські
народи будуть певні що нема загрози нової війни й
небезпеки що вони будуть відрізані від решти світа отже
мусять полягати на свою власну продукцію поживи
Одною з причин господарської крізи в Канаді в 30-и- х
був так званий економічний націоналізм І Канада й
Америка' з політичних та причин перестали спрова-
джувати товари з країв Ми піднесли також тарифи на
свою пшеницю н інші рільничі продукти Наслідки тої полі-
тики такі що європейські народи перестали купувати
нашу пшеницю бо готівки вони не мали а їх товарів у заміну
ми не хотіли Европейські народи голодували канадійська
пшениця розтискала шпнхлірі й елеватори а канадіиські фар-
мері не мали не то зарібку але й за свою працю
Отже також з неї господарської причини Канаді повинно
дуже залежати на тому щоб по цій війні народи в Европі
мали політичну національно-культурн- у й релігійну свободу
бо лиш тоді коли вони будуть свобідні без страху перед но-
вою війною можуть вони й безпечно плянувати своє госпо-
дарське життя
В повоєнній господарській політиці Канада мусить також
знизити тарифи й дати можність голодним народам купувати
нашу пшеницю а вони будуть її купувати тоді як ціна
така що її вони зможуть заплатити
Балачки про те що Канада може задержати теперішні
ціни рільничих продуктів державними субсидіями та бонусами
фермерам — тут ні при чому Раз що ті субсидії й бонуси є
лиш тимчасові а що на тих субсидіях годі плянувати
господарку бо це гроші які уряд бере з кишені людей
і кладе їх у другу
У звязку з цими справами завважуємо деякі відрадні
явища Як дуже домініяльному урядові залежить на повоєнній
міжнародній торговлі' свідчить хоч би те що на цьогорічній
сесії федерального парляменту ухвалено на ту ціль 350 міліонів
долярів З тих грошей 300 міліонів долярів призначено на
поміч у фінансуванню продажі канадійських товарів а 50
міліонів долярів на покриття можливих втрат у тій торговлі
іакож назначено вже окрему раду яка має старатись про
ринок збуту на рільничі продукти Канади пшеницю
Обидва ці кроки в доброму напрямі і свідчать про те що
домініяльний уряд хоче з сторони задержати високу
рільничу продукцію Канади та знайти для неї по війні
а з другої сторони щоб унезалежнити канадійське рільництво
від допомоги з державної каси дістаючи на міжнародніх
такі ціни що б справедливою заплатою для фармерів
за їх працю
Отже радіючи найбагатшими жнивами в історії Західньої
Канади фармері мають причину не тільки вдоволеними
з своєї тяжкої праці але" й сподіватись таких відносин по
війні в яких плоди їх землі прогодують голодні народи в
зруйнованих вГйною краях а вони самі дістануть належну
винагороду
Ці повинні усвідомити собі фармері без ріжниці їх
- політичних поглядів а як прийдуть загальні домініяльні вибо-'р- и
"
то канадидати всіх партій повинні зобовязатися попирати
таку заграничну й торговельну політику Канади яка запевня-
ла б мир в Европі й вільну міжнародню торговлю
Проф Микола Чубатий
Виправа Міколайчика
по Ярлик до Москви
Історія зперед СІМ соток літ '
Коли 1240 року татари за
лили східню Евролу та наступ
них літ встановили над підви
тими своє володіння
не могли вони рядити такими
великим простором самі без-
посередньо Вернувши над
Волгу стали вони до
своєї столиці Сараю недалеко
нинішнього Астраханя князів
Фяпмеоі
овочі
такий
ФармеР'діставав право
власним краєм
буде
Хакі грамоти називали
ками
їм
як
ярли- -
Найскорше спішй'ли до Са
раю князі з найменшим
ппихіл 2_5_ „ яплпкн
до
світу
краєм
роках були
були
купує
питання
уклад
такий
довгі
ліпше
нової
роках
інших
інших
були
ніякої заплати
буде
друге
одної
головно
одної
збут
рин-
ках були
бути
річи
краями
взивати
почут
свої землі Другі отягалнея
Якось не могли погодитися
з тим що вони вже холопи
татарські 1 аж під примусом
ішли по ярлик до Сараю Але
п там не кожен виходив ціло
Хто був гладкий днпльомат
той потрапив зберегти свою
взглядну гідність та голову
идначе були н такі що не
могли перенести упокорення
та не маючи дипльоматичного
хисту вибухали протестом
Такі речі кінчалися для них
трагічно Така доля стрінула
українського князя Михайла
чернигівського що помер у
Сараю замучений татарами
Українська Церква- - зарахувала
його за це між святих
Таке упокорююче нізваннн
йти до Сараю дістав теж захід-
ньо-український володар
І Данило Романович Три роки
отигавси він з виправою по
ярлик але четвертого таки
мусів вибратися коли дістав
від начального хана" Батія ко-
роткий наказ: "Віддай Галич!"
Посумнів князь Данило запи-
сує західньо-українськ- а так
звана Волинсько-Галицьк- а Лі-
том ись одначе ради не було
Таки вибрався осінню 1245 ро
ку до Сараю Ьатіи стрінув
його відразу викидом: "Дани
ло чому ти давно вже не
прийшов та й то добре також!
Чи пєіи чорне молоко наш
папиток кобилячий кумиз?"
(кривився Данило на таку
пропозицію але по на дум і за
чав пити: "Ти вже наш тата
рин ний наше пиття"
До таких слів Батія додає
західньо - український літопи
політики
честе
нило досі
князь що володів русько дер-
жавою Києвом Володимиром
і Галичем а з братом своїм і
другими землями нині сидить
на колінах і холопом назива-
ється і дани хотять життя він
непевний і погрози приходять!
О зла — честе татарська! Йо-
го ж батько був монархом -- у
Руській- - покорив зем-
лю половецьку та воював дру-
гі землі а син не дістав тої
чести"
Українець Михайло Черни-
гівський згинув як мученик
Данило кращий дипльомат
зберіг своє життя але
в душі заприсягнув що
ту обиду змиє І дійсно шукав
союзників організував
сили аж до останньої хвилини
ждав на боротьбу зі східнім
варварством
Шли свого життя король
Данило таки не осягнув не
зломив татарської сили з
якою одначе ніколи не
Непримиримий помер
та поховали його в храмі Бо-
городиці в Холмі в сто-
лиці яку сам заложив кінчить
опис життя короля Данила
Галицько-Волинськ- а Літопись
Польща та нинішніх
днів
Якось так дивно сталося що
місто Холм вийшло на
арену нової історії В Холмі
свою владу про-російськ- ий Комітет
Народнього Визволення коли
совєтська армія перейшла Буг
в Москві з тої нагоди
наказали на радіо улаштувати
свято Виголосили святочні
промови та з нагоди проголо-
шення Холму тимчасовою сто-
лицею Польщі відо-грат- и
російський рими та поль
ський гимн: "Єще Польска не
згінела" По сімсот літах коро-
лівський український Холм ді-
ждався ось того з ласки Мо-
скви
Коли татари зперед 700 літ
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 22 серпня 1944 Число 34
з таким впертим
князем що не хотів іти та
просити ярлика вони його
узнавати та по-
силали в його землю своїх
власних намісників так званих
баскаків Російські баскаки
правлять Україною вже понад
20 літ тепер ось такі оаскаки
появилися в Холмі як уряд
червоної ПольщіТому НІЧОГО
не лишалося Міколайчикові як
їхати з до Москви та
просити кремлінського ярлика
— рядити Польщею що її
червона армія відбила від Гіт-лєр- а
Довго отягався польський
уряд у Лондоні висилати свого
иремієра до Москви бо ніхто
не знав як у Москві приймуть
Міколайчика Це ж виразно
проти свякнх днпльоматичних
звичаїв щоб премієр уряду
днпльзомяактоиючнинхе звязків _а„ми_„„ звер„ув у відвідини до : -
саме столиці Одначе виходу
ніякого не 'було ні для поль-
ського уряду на вигнанні ні
мабуть для урядів Британії й
Америки Воші самі порадили
Міколайчикові їхати до Мос-
кви не могучи в тій
що витворилася нині в Европі
ні йому ні Польщі помогти І
Міколайчик поїхав Поїхав не
пертрактувати а просити яр-
лика
Ще день перед тим офіцій
ний орган московського уряду
назвав уряд Міиколайчика у- -
рядом "узурпаторів та ошу- - стів"'а на другий день вибра-
лися ось так паклеймовані ди- -
ильомати до новочасного Са-
раю Москви Це все є од-
ним незбигим "знаком то
Польща як незалежна держа-
ва перестала вже існувати Цс
є факт історії нинішніх днів
Який буде кислід поїздки
Міколайчика
Цс питання сильно інтересує
нинішній цілий світ хоч сама
поїздка Міколайчика до Мос-
кви серед згаданих вище об-
ставин уже вирішила питання
Голови як український князь
Михайло чернигівський він не
стратить за це гарантує
Британія та але не-
залежність Польщі він уже
стратив- - так само як рік тому
зліквідував незалежність Чехо-словаччин- п
д-- р Бенсш ось
такоіо умовою з Совєтами
якою зобовнзуєтьси навіть у
сець свої гіркі уваги: "О про-спРава- х внутрішньої
клята зла татарська! Да-- 1 радитися з Совєтами
Романович могутній поїхав перший тому дістав
Державі
рівно-
часно
власні
при-
мирився
його
Росія
знов
проголосив
Польський
Тоді
червоної
стрічалися
переставали
Лондону
утрнмуєть ПрЬІЄр
Америка
зглядно нанласкавішии ярлик
на володіння Чехією та Карпат
ською Україною Міколайчик
та польсикий'уряд отягалнея
тому їх положення гірше В
Холмі вже урядують совєтські
баскаки а може й нині-завтр- а
перенесуться вже до Варшави
Ставленики Москви так зва-
ний Польський Комітет Народ-
нього Визволення репрезенту
ють Польщу так само як мос
п р
і так у при
такій саламасі яка є в Югосла
вії де маршал Тіто
є з Москви а під
його командою бавити
ся в уряд і хорвати
і і якісь
там
Так само і в ви-
падку дістане свого
з
а вже під його наглядом то
буде міг з
д-ро- м
і в уряд
і
Може що тому
визволення ще і
другу столицю Львів
та й нафту так
само як
в Москві
Цс в Москві не
так само як у так
самі и будуть
очі Москви
Ними бу-
дуть філії пар-
тій Польщі
перша
друга
Вони
вже щоб
час злитися в один Союз
як співає новий совєт
ський тими " ' 'к І
До Москви поїхав з
ЧИКОМ також проср Станіслав
та
запеклий ворог
народу Кілька років перед' вій-
ною ііроф
в пресі
хвалився що це він поміг по-
бити Ар-
мію Бо коли Рада
в
вислала депешу щоб негайно
польські сили спини-
ли проти
а всі сили
польські та зверну-
ли проти то він
цю депешу сховав до кишені
та не доручив свому польсько
Канада Найліпше Дбає
Своїх Вояків
КАЖЕ КІНҐ
В середу вечером 16-г- о сер-
пня Канади Мекензі
Кінг виголосив про-
мову в якій докладно обгово-
ри н опіку лепжави над воя- - держави Кінг
ся ÄòІЯ „- -„ ЯЯИПІ1 тої
до
бо
Бенеш
Риму
про дар для вояків
за їх воєнну На ту
ціль ухвалив недав-
но 750 міліонів і закон
увійде в життя 1--
го жовтня
цього року
Тепер кожний вояк
платню а його родина- - якщо
він жонатий аоо має старих
пенсію
Як вояк забитий то його
родина пенсію а як
він то сам
пенсію
В додатку до пенсії
вояк обслу
гу аж до часу коли він здіб
ний до
життя Заки воєнний ветеран
заняття дістає він
пенсію або вчиться якогось фа
ху чи
студи
Хто з схоче носе
литись на землі то дістане по
міч її що схотять
в містах мати першен
За 1 рік сі)А- -
Лн її Каплді й
1 і морем
Самітні вояки: -
$ 723
754
"-
-: 842
883
Капітан 949
Майор 1004
1103
майор ' 1543
— двоє дітей:
$ 816
846
942
991
Майор 1126
Полк! лефт 1233
Ген майор 1673
ПОМЕШКАННЯ
С8МЦЕНИКЮ
Щоб запевнити собі сталий
побут і сталу
обслугу сніломі
ковськин ставленик чи українці нобу-Мануїльськ- ий
р є дували або купили цього
Але за ними ку в кількох доми
є благословення Сталіна й їх 'для своїх священиків
певно не здискредиту-'вж- е зачали
ють для гарних очей Міколай- - Судбурах Онт
мини ишмиіичі маиуіо " церкві рЄЗИДЄІЩІЮ З
комуніст
уповажненіїм
можуть
хлопські
словінські клерикали
сербські демократи
нинішнім
Польща
головноупавжненого Москви
Міколайчик Вандо'ю
Васілєвською та Дроб-иеро- м бавитися "силь-
ної
бути урядові
комбінованого національного
подарують
Данила
борнславську
Бенешові подарували
Карпатську Україну
робить ріжни-ціб- о
Празі
у Варшаві рези-дуват- и та'уши ко-
муністичного
комуністичних
Чехословаччини та
призвані Комуністич-
ною Партією большевиків Че-
хословаччини (КПбЧ)
Комуністичною боль-
шевиків Польщі (КУбП)
подбають у слушний
непо-
дільний'
Міколай
Ґрабскі шовініст русофіл
українською
Станіслав Ґрабскі
публично львівській
Українську Галицьку
Найвища
Мирової Конференції Парижі
військові
боротьбу західніх
українців військові
українські
большевиків
премієр
радієву
вибіюався
ситуації
Партією
грошевий
службу
парлямент
долярів
одержує
родичів одержує
одержує
ранений одержує
ранений
одержує лікарську
вертатись цивільного
одержить
кінчить університетські
ветеранів
працювати
будуть
Рядовик
Сержант
офіцер
Лефтенані
Полковник лефтепант
Генерал
Подружені
Рядовик
Сержант
офіцер
Лефтенант
БУДУТЬ
священика душ-паетипсь- ку
Хрущев греко-католик- и
езентують ро-правди-
ву
Україну місцевостях
Декуди
відразу будову резиденції
буДуЮТЬ
незалежної Польщі"
в Портедж ля Прері викінчу-
ють уже при церкві помешкан
ня для священика
В Канорі Саск збудовано
осібний дім на церковній пло-
щі
В місті Альвена Саск збу-
довано нову гарну резиден-
цію для священика близько
церкви
В Вінніпегу парохія св По-
крови купила дім для свяще-
ника при вулиці Бойд паро-
хія Пресв Євхаристії в Іст
Килдонан Май (Елмвуд) та-
кож купила дім на резиден-
цію при вулиці Монтроз
Сподіємося що і в інших мі
сцевостях добрі свідомі паро-хіян- и
подумають над тим щоб
священик мав відповідне вла-
сне парохіяльнс помешкання
Коли зрезиґнував суддя
Айвс
Того дня як прийшла вістка
з Оттави що головний суддя
в Алберті Айвс зрезиґнував
той суддя ще сидів у суді й
видавав вироки Заходить пи-
тання чи вироки судді Дйвса
були видані перед 'чи після
прийняття' його резиґнації Як
після' то' чи вони важні?
му урядові в Варшаві Поль-
ська армія далі наступала та
виперла українців за Зоруч- - А
РІВНО 20 ЛІТ 4 ТОМУ ТОЙ СЗМ
Ґрабський проголосив світові
що Польща така сильна що
за двадцять пять літ ніякої
української більшості! на за-
хідньо - українських землях
прилучених до Польщі не бу-
де А нині? Українська біль-
шість на Західній Україні ли-
шилася а Ґрабскі саме через
таку політику свого шовінізму
спав з трону потуги та мусить
у Москві як холоп милости
просити та ярлика' щоб даль-
ше княжити вже в своїй тільки
Польщі ("Свобода")
про
ПРЕМІЄР МЕКЕНЗІ
Варрант
Варрант
ДЛЯ
сто на працю Ветерани ма
ють також першенство до тих
робіт при яких вони були пе-
ред вступлеиням до війська В
додатку ветерани матимуть
державну життєву асекуарцію
Дотепер около 150000 вете
ранів що були звільнені з вій-
ська' вже найшли працю або
держава заопікувалась ними в
інший спосіб
Ті то будуть звільнені з
війська в будуччині одержать
місячну платню наперед а в
додатку дістануть одіж вар-
тості! $100 та безплатну подо-
рож туди де вони вступили до
війська Опісля уряд дасть кож
лому грошевий дар Хто й кіль
ко одержить показує слідую-чаблиц- я
Упривілейовані до дарунку
всі ті вояки що мають припай- -
менше пін року служби замо
рем (в Англії на європейсько
му континенті на Алевтських
островах в Ґренляндії Ісляндії
і др) Значить не можуть ко
ристати з закону вояки які
звербовані до краєвої оборони
та нвесь час перебувають у Ка
наді ЗДА або в Південній А- -
мериці
За 1 рік стуж- -
би в Каналі й
2 чл морем
$1122
1162
1278
1337
1424
1497
1627
2207
$1244
1284
1410
1575
1657
1797
2377
Зі 1 рік служ-
би її Клніді й
З за морем
$1420
1570
1714
1791
1899
1989
2151
2871"
$1671
1722
1878
2086
2188
2362
3082 -
Також рідня вояків що зги-
нули в боях можуть дістати
цей грошевий дар як ' буде
стверджено що їй тієї ?допо
моги потрібно Ч 1
СКИДАЮТЬ ПЕРЕПУСТКИ
Бритійські літаки скидають
над фронтом перепустки з
якими німецькі вояки можуть
піддаватись
Скінчились наради Міколай
чика зі Сталіном у Моод її Станислав Міколайчик вр
мієр польського уряду в Лон
доні що прибув до Моси
на наради зі' Сталіном і сонт- - ським урядом та зі сформои
ним у Совєтах Польським Ко мітетом Національного Вил
лення вертаєсь назад до Лов
дону Як доносять амсріищ
ські кореспонденти Міколай
чик задоволений з побуту і Москві та думає що Сталін ті російський уряд хочуть згоди
між поляками виключаюча
таких що є фашистсько
напряму Виходить що
привезе до Лондону ІфОПОЗИ
{ції в справі сформованій нові
го польського уряду перег-
овори з Польським Комітет
Національного Визволений щ
би перервались тому що годі
було дійти до згоди яка полі
ська конституція важна: чи та з 1921 року чи та що ц
1935-г-о якої одначе Комітет
не визнає Міколайчик мав ска
затн що дальші наради будуть
провадитись у Варшаві та що
у всіх справах уважають голо
си тих що осталися на місці
й боролись із німцями бо Ц(
вони повинні бути в нровоіі
Совєтські комунікатн про по- - бут Міколайчика дуже обере Г
ні
Кажуть німцям забирати
до Німеччини
Згідно З ПОЛЬСЬКИМИ II чег
кими плинами яких 1ООО00С(
німців понинніб пересеінтисі
до Німеччини з таких терит-
орій як Східня Прусія Данціг
Шлеск Судети Це мало б ст-
атись по війні впродовж НЕП
років Таке проголошує нічещ
ка соціял-дсмократичн- а партії
з "Судетів а урядові польські
п чеські кола це потверджу
ють
МАДЯРШИНА - ВИПУСКАЄ
ЖИДІВ
Мадярський уряд згодіші
випустити з краю жидів яки
ми опісля заопікуються Бри
танія й Америка
БЕРЛІН НАЙТЯЖЧЕ
БОМБАРДУВАТИ
Так каже один каиадііісиДІ
легун який був над ьсрлшсіі
8 разів і кожного разу стрічні
сильний обстріл з землі їі п
німецьких літаків
ЩОБ НЕ БУЛО
НАТОВПУ ХУДОБИ
Щоб знов не було натовпу
худоби в Вінніпегу псі осени
в тій цілії зійдеться спеціиіьм
рада 6-г- о вересня В нарядах
візьмуть участь иредсіаіішіи
різень залізниць і прошпціо- -
ііальних урядів
БОМБИ ВИБИЛИ ВІКНА
В КОРОЛІВСЬКІЙ ПАЛАП
Ворожі бомби знищили шу
літню хату на королівськім по-двір- ю
а також вибили вікна
королівській палаті Вакінггсм
в Лондоні
Королівської родини не б-
уло в той час у палаті
Покажім Свої
Кольори
Наші збройні емли переходять т є п є р
тяжчі й більш небезпечні бої як дотепер
Мимо того вони готові на всякі жертви
Ми дома мусимо виявити такий самий
несамолюбний дух Ми мусимо купувати
Воєнні Щадничі Цертифікати І Значки
аж доки нас не заболить Це найменше
що ми можемо зробити — -- і ніхто що
може їх купити не повинен втекти ВІД '
цього обовязку! Отже докажім шо' ми
готові сповнити свою частину купуючи
ДОДАТКОВІ ВОЄННІ ЩАДНИЧІ ЦЕР-ТИВІКА- ТИ
СТАВТЕ ПОБІДУ ПЕРШОЮ
Купуйте
Воєнні Щадниці Значки
і Цертифікати
ЦЕ МІСЦЕ ПОДАГВАЛА БРОВАР НЯНА ІНДУСТРІЯ АЛБЕРІТИ
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, August 22, 1944 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1944-08-22 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2000726 |
Description
| Title | ubbe0677 |
| OCR text | Сторона 4 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Український Католицький Тюиеврк Видав кожного вівтірка Видавнича ' Спідка Українські Вісти під адресою: 10012-10- 9 Стртт Едмонтон '"Албсрпц Канада Ртинп прпрпплатя в Канаді $200 Поза Канадою $2М Редачція за оголошення не відповідає іншого збіжжя ШКАШІАЯ 1¥8 такяхт (МетЬег СапиШш ТОекІу Ааюешюа) 'V-- аі ШВЩ ві аа— — Гшгіу теЬаслІрЦои Іп Самба ОаіаИе Овваш Найбагатші Жнива в Канаді им Нема кращого виду як фарма в Західній Канаді в осени На пасовищі череди худоби в загороді свині на подвірі сотки дробу А довкруги розлогі лани золотоколосої пшениці та в Західній Канаді можуть дійсно з гордістю і підбитих країв та казали з почуттям вдячности Всемогучому Богові глядіти на складати чолобнтню й заяви л-ппп- „і нім попі: ньогооічні жнива заповідаються най- - вірного підданства Тоді 1°"' " - - г - г КНЯЗЬ 13 уПОКОреіІИМ СЄРЦЄМ багатші в історії Канади Цього року канадіиські грамоту на кня-робил- н тяжче коли небудь але цього року крім душев-[жи- т СВ01М ного задоволення на вид багатих жнив матимуть вони ще щось більше — їх прихід з господарства більший як коли небудь Минулого року канадіиські фармері одержали ™ тпт ппяню около 974 міліонн долярів Виглядає що в цім році "" г — _ „ _л тх сплсі іііамгм плііпгтіг пг їх буде около процнет оільшин а яких їй ~ "V " —і Пеоші діставали на процент більше як у найбагатшім 1928 році Але канадіиські фармері дивлячись на цьогорічні багаті жнива і обраховуючи свій прихід з тих жнив мимоволі пи- тають себе: "Як довго так буде?" Каже старйнна мудрість що "праця є батьком багатства а лгатірю багатства є земля" Ця правда відноситься всього бо рільництво є найголовнішою індустрією в світі Осо- бливо відноситься ця правда до Канади яка по своїм харак- тері є рільничим Добробут яким тішаться сьогодні канадіиські рільники треба завдячувати двом річам Перша це добрий урожай Друга це необмежений ринок збуту на всі плоди землі Особливо треба це завдячувати ринкові збугу бо і в 30-н- х гарні врожаї але не було де пполатн ні збіжжя ні худоби й тому фармері опинились в такім жалюгіднім положенню Тепер нема ніякого обмеження і кілько лиш земля може на продаж поживи за границею зародити тілько голодний світ 1 знов виринає — а що буде по війні? Чи знай деться в світі збут на рільничу продукцію Канади? Нинішній добробут у Канаді особливо в Західній Канаді залежить у великій мірі від політичного положення в світі головно в Европі по скінченню війни Якщо політичний в Европі буде що тамошні народи не будуть жити в страху перед новою загрозою війни й новою-руїно- ю то вони зможуть плянувати й своє господарство на роки наперед В плянованню свого економічного й господарського життя європейські народи побачуть що їм поплатиться про- дукувати те на що найкраще надається їх земля якої там мало Евронейські народи можуть вернутись до фабричної індустрії й виробляти річн що їх вони можуть збути на інших континентах В господарській ділянці вони можуть вернутись до передвоєнного способу мішаного господарства на малу скалю Одначе це може статись лиш тоді коли європейські народи будуть певні що нема загрози нової війни й небезпеки що вони будуть відрізані від решти світа отже мусять полягати на свою власну продукцію поживи Одною з причин господарської крізи в Канаді в 30-и- х був так званий економічний націоналізм І Канада й Америка' з політичних та причин перестали спрова- джувати товари з країв Ми піднесли також тарифи на свою пшеницю н інші рільничі продукти Наслідки тої полі- тики такі що європейські народи перестали купувати нашу пшеницю бо готівки вони не мали а їх товарів у заміну ми не хотіли Европейські народи голодували канадійська пшениця розтискала шпнхлірі й елеватори а канадіиські фар- мері не мали не то зарібку але й за свою працю Отже також з неї господарської причини Канаді повинно дуже залежати на тому щоб по цій війні народи в Европі мали політичну національно-культурн- у й релігійну свободу бо лиш тоді коли вони будуть свобідні без страху перед но- вою війною можуть вони й безпечно плянувати своє госпо- дарське життя В повоєнній господарській політиці Канада мусить також знизити тарифи й дати можність голодним народам купувати нашу пшеницю а вони будуть її купувати тоді як ціна така що її вони зможуть заплатити Балачки про те що Канада може задержати теперішні ціни рільничих продуктів державними субсидіями та бонусами фермерам — тут ні при чому Раз що ті субсидії й бонуси є лиш тимчасові а що на тих субсидіях годі плянувати господарку бо це гроші які уряд бере з кишені людей і кладе їх у другу У звязку з цими справами завважуємо деякі відрадні явища Як дуже домініяльному урядові залежить на повоєнній міжнародній торговлі' свідчить хоч би те що на цьогорічній сесії федерального парляменту ухвалено на ту ціль 350 міліонів долярів З тих грошей 300 міліонів долярів призначено на поміч у фінансуванню продажі канадійських товарів а 50 міліонів долярів на покриття можливих втрат у тій торговлі іакож назначено вже окрему раду яка має старатись про ринок збуту на рільничі продукти Канади пшеницю Обидва ці кроки в доброму напрямі і свідчать про те що домініяльний уряд хоче з сторони задержати високу рільничу продукцію Канади та знайти для неї по війні а з другої сторони щоб унезалежнити канадійське рільництво від допомоги з державної каси дістаючи на міжнародніх такі ціни що б справедливою заплатою для фармерів за їх працю Отже радіючи найбагатшими жнивами в історії Західньої Канади фармері мають причину не тільки вдоволеними з своєї тяжкої праці але" й сподіватись таких відносин по війні в яких плоди їх землі прогодують голодні народи в зруйнованих вГйною краях а вони самі дістануть належну винагороду Ці повинні усвідомити собі фармері без ріжниці їх - політичних поглядів а як прийдуть загальні домініяльні вибо-'р- и " то канадидати всіх партій повинні зобовязатися попирати таку заграничну й торговельну політику Канади яка запевня- ла б мир в Европі й вільну міжнародню торговлю Проф Микола Чубатий Виправа Міколайчика по Ярлик до Москви Історія зперед СІМ соток літ ' Коли 1240 року татари за лили східню Евролу та наступ них літ встановили над підви тими своє володіння не могли вони рядити такими великим простором самі без- посередньо Вернувши над Волгу стали вони до своєї столиці Сараю недалеко нинішнього Астраханя князів Фяпмеоі овочі такий ФармеР'діставав право власним краєм буде Хакі грамоти називали ками їм як ярли- - Найскорше спішй'ли до Са раю князі з найменшим ппихіл 2_5_ „ яплпкн до світу краєм роках були були купує питання уклад такий довгі ліпше нової роках інших інших були ніякої заплати буде друге одної головно одної збут рин- ках були бути річи краями взивати почут свої землі Другі отягалнея Якось не могли погодитися з тим що вони вже холопи татарські 1 аж під примусом ішли по ярлик до Сараю Але п там не кожен виходив ціло Хто був гладкий днпльомат той потрапив зберегти свою взглядну гідність та голову идначе були н такі що не могли перенести упокорення та не маючи дипльоматичного хисту вибухали протестом Такі речі кінчалися для них трагічно Така доля стрінула українського князя Михайла чернигівського що помер у Сараю замучений татарами Українська Церква- - зарахувала його за це між святих Таке упокорююче нізваннн йти до Сараю дістав теж захід- ньо-український володар І Данило Романович Три роки отигавси він з виправою по ярлик але четвертого таки мусів вибратися коли дістав від начального хана" Батія ко- роткий наказ: "Віддай Галич!" Посумнів князь Данило запи- сує західньо-українськ- а так звана Волинсько-Галицьк- а Лі- том ись одначе ради не було Таки вибрався осінню 1245 ро ку до Сараю Ьатіи стрінув його відразу викидом: "Дани ло чому ти давно вже не прийшов та й то добре також! Чи пєіи чорне молоко наш папиток кобилячий кумиз?" (кривився Данило на таку пропозицію але по на дум і за чав пити: "Ти вже наш тата рин ний наше пиття" До таких слів Батія додає західньо - український літопи політики честе нило досі князь що володів русько дер- жавою Києвом Володимиром і Галичем а з братом своїм і другими землями нині сидить на колінах і холопом назива- ється і дани хотять життя він непевний і погрози приходять! О зла — честе татарська! Йо- го ж батько був монархом -- у Руській- - покорив зем- лю половецьку та воював дру- гі землі а син не дістав тої чести" Українець Михайло Черни- гівський згинув як мученик Данило кращий дипльомат зберіг своє життя але в душі заприсягнув що ту обиду змиє І дійсно шукав союзників організував сили аж до останньої хвилини ждав на боротьбу зі східнім варварством Шли свого життя король Данило таки не осягнув не зломив татарської сили з якою одначе ніколи не Непримиримий помер та поховали його в храмі Бо- городиці в Холмі в сто- лиці яку сам заложив кінчить опис життя короля Данила Галицько-Волинськ- а Літопись Польща та нинішніх днів Якось так дивно сталося що місто Холм вийшло на арену нової історії В Холмі свою владу про-російськ- ий Комітет Народнього Визволення коли совєтська армія перейшла Буг в Москві з тої нагоди наказали на радіо улаштувати свято Виголосили святочні промови та з нагоди проголо- шення Холму тимчасовою сто- лицею Польщі відо-грат- и російський рими та поль ський гимн: "Єще Польска не згінела" По сімсот літах коро- лівський український Холм ді- ждався ось того з ласки Мо- скви Коли татари зперед 700 літ УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 22 серпня 1944 Число 34 з таким впертим князем що не хотів іти та просити ярлика вони його узнавати та по- силали в його землю своїх власних намісників так званих баскаків Російські баскаки правлять Україною вже понад 20 літ тепер ось такі оаскаки появилися в Холмі як уряд червоної ПольщіТому НІЧОГО не лишалося Міколайчикові як їхати з до Москви та просити кремлінського ярлика — рядити Польщею що її червона армія відбила від Гіт-лєр- а Довго отягався польський уряд у Лондоні висилати свого иремієра до Москви бо ніхто не знав як у Москві приймуть Міколайчика Це ж виразно проти свякнх днпльоматичних звичаїв щоб премієр уряду днпльзомяактоиючнинхе звязків _а„ми_„„ звер„ув у відвідини до : - саме столиці Одначе виходу ніякого не 'було ні для поль- ського уряду на вигнанні ні мабуть для урядів Британії й Америки Воші самі порадили Міколайчикові їхати до Мос- кви не могучи в тій що витворилася нині в Европі ні йому ні Польщі помогти І Міколайчик поїхав Поїхав не пертрактувати а просити яр- лика Ще день перед тим офіцій ний орган московського уряду назвав уряд Міиколайчика у- - рядом "узурпаторів та ошу- - стів"'а на другий день вибра- лися ось так паклеймовані ди- - ильомати до новочасного Са- раю Москви Це все є од- ним незбигим "знаком то Польща як незалежна держа- ва перестала вже існувати Цс є факт історії нинішніх днів Який буде кислід поїздки Міколайчика Цс питання сильно інтересує нинішній цілий світ хоч сама поїздка Міколайчика до Мос- кви серед згаданих вище об- ставин уже вирішила питання Голови як український князь Михайло чернигівський він не стратить за це гарантує Британія та але не- залежність Польщі він уже стратив- - так само як рік тому зліквідував незалежність Чехо-словаччин- п д-- р Бенсш ось такоіо умовою з Совєтами якою зобовнзуєтьси навіть у сець свої гіркі уваги: "О про-спРава- х внутрішньої клята зла татарська! Да-- 1 радитися з Совєтами Романович могутній поїхав перший тому дістав Державі рівно- часно власні при- мирився його Росія знов проголосив Польський Тоді червоної стрічалися переставали Лондону утрнмуєть ПрЬІЄр Америка зглядно нанласкавішии ярлик на володіння Чехією та Карпат ською Україною Міколайчик та польсикий'уряд отягалнея тому їх положення гірше В Холмі вже урядують совєтські баскаки а може й нині-завтр- а перенесуться вже до Варшави Ставленики Москви так зва- ний Польський Комітет Народ- нього Визволення репрезенту ють Польщу так само як мос п р і так у при такій саламасі яка є в Югосла вії де маршал Тіто є з Москви а під його командою бавити ся в уряд і хорвати і і якісь там Так само і в ви- падку дістане свого з а вже під його наглядом то буде міг з д-ро- м і в уряд і Може що тому визволення ще і другу столицю Львів та й нафту так само як в Москві Цс в Москві не так само як у так самі и будуть очі Москви Ними бу- дуть філії пар- тій Польщі перша друга Вони вже щоб час злитися в один Союз як співає новий совєт ський тими " ' 'к І До Москви поїхав з ЧИКОМ також проср Станіслав та запеклий ворог народу Кілька років перед' вій- ною ііроф в пресі хвалився що це він поміг по- бити Ар- мію Бо коли Рада в вислала депешу щоб негайно польські сили спини- ли проти а всі сили польські та зверну- ли проти то він цю депешу сховав до кишені та не доручив свому польсько Канада Найліпше Дбає Своїх Вояків КАЖЕ КІНҐ В середу вечером 16-г- о сер- пня Канади Мекензі Кінг виголосив про- мову в якій докладно обгово- ри н опіку лепжави над воя- - держави Кінг ся ÄòІЯ „- -„ ЯЯИПІ1 тої до бо Бенеш Риму про дар для вояків за їх воєнну На ту ціль ухвалив недав- но 750 міліонів і закон увійде в життя 1-- го жовтня цього року Тепер кожний вояк платню а його родина- - якщо він жонатий аоо має старих пенсію Як вояк забитий то його родина пенсію а як він то сам пенсію В додатку до пенсії вояк обслу гу аж до часу коли він здіб ний до життя Заки воєнний ветеран заняття дістає він пенсію або вчиться якогось фа ху чи студи Хто з схоче носе литись на землі то дістане по міч її що схотять в містах мати першен За 1 рік сі)А- - Лн її Каплді й 1 і морем Самітні вояки: - $ 723 754 "- -: 842 883 Капітан 949 Майор 1004 1103 майор ' 1543 — двоє дітей: $ 816 846 942 991 Майор 1126 Полк! лефт 1233 Ген майор 1673 ПОМЕШКАННЯ С8МЦЕНИКЮ Щоб запевнити собі сталий побут і сталу обслугу сніломі ковськин ставленик чи українці нобу-Мануїльськ- ий р є дували або купили цього Але за ними ку в кількох доми є благословення Сталіна й їх 'для своїх священиків певно не здискредиту-'вж- е зачали ють для гарних очей Міколай- - Судбурах Онт мини ишмиіичі маиуіо " церкві рЄЗИДЄІЩІЮ З комуніст уповажненіїм можуть хлопські словінські клерикали сербські демократи нинішнім Польща головноупавжненого Москви Міколайчик Вандо'ю Васілєвською та Дроб-иеро- м бавитися "силь- ної бути урядові комбінованого національного подарують Данила борнславську Бенешові подарували Карпатську Україну робить ріжни-ціб- о Празі у Варшаві рези-дуват- и та'уши ко- муністичного комуністичних Чехословаччини та призвані Комуністич- ною Партією большевиків Че- хословаччини (КПбЧ) Комуністичною боль- шевиків Польщі (КУбП) подбають у слушний непо- дільний' Міколай Ґрабскі шовініст русофіл українською Станіслав Ґрабскі публично львівській Українську Галицьку Найвища Мирової Конференції Парижі військові боротьбу західніх українців військові українські большевиків премієр радієву вибіюався ситуації Партією грошевий службу парлямент долярів одержує родичів одержує одержує ранений одержує ранений одержує лікарську вертатись цивільного одержить кінчить університетські ветеранів працювати будуть Рядовик Сержант офіцер Лефтенані Полковник лефтепант Генерал Подружені Рядовик Сержант офіцер Лефтенант БУДУТЬ священика душ-паетипсь- ку Хрущев греко-католик- и езентують ро-правди- ву Україну місцевостях Декуди відразу будову резиденції буДуЮТЬ незалежної Польщі" в Портедж ля Прері викінчу- ють уже при церкві помешкан ня для священика В Канорі Саск збудовано осібний дім на церковній пло- щі В місті Альвена Саск збу- довано нову гарну резиден- цію для священика близько церкви В Вінніпегу парохія св По- крови купила дім для свяще- ника при вулиці Бойд паро- хія Пресв Євхаристії в Іст Килдонан Май (Елмвуд) та- кож купила дім на резиден- цію при вулиці Монтроз Сподіємося що і в інших мі сцевостях добрі свідомі паро-хіян- и подумають над тим щоб священик мав відповідне вла- сне парохіяльнс помешкання Коли зрезиґнував суддя Айвс Того дня як прийшла вістка з Оттави що головний суддя в Алберті Айвс зрезиґнував той суддя ще сидів у суді й видавав вироки Заходить пи- тання чи вироки судді Дйвса були видані перед 'чи після прийняття' його резиґнації Як після' то' чи вони важні? му урядові в Варшаві Поль- ська армія далі наступала та виперла українців за Зоруч- - А РІВНО 20 ЛІТ 4 ТОМУ ТОЙ СЗМ Ґрабський проголосив світові що Польща така сильна що за двадцять пять літ ніякої української більшості! на за- хідньо - українських землях прилучених до Польщі не бу- де А нині? Українська біль- шість на Західній Україні ли- шилася а Ґрабскі саме через таку політику свого шовінізму спав з трону потуги та мусить у Москві як холоп милости просити та ярлика' щоб даль- ше княжити вже в своїй тільки Польщі ("Свобода") про ПРЕМІЄР МЕКЕНЗІ Варрант Варрант ДЛЯ сто на працю Ветерани ма ють також першенство до тих робіт при яких вони були пе- ред вступлеиням до війська В додатку ветерани матимуть державну життєву асекуарцію Дотепер около 150000 вете ранів що були звільнені з вій- ська' вже найшли працю або держава заопікувалась ними в інший спосіб Ті то будуть звільнені з війська в будуччині одержать місячну платню наперед а в додатку дістануть одіж вар- тості! $100 та безплатну подо- рож туди де вони вступили до війська Опісля уряд дасть кож лому грошевий дар Хто й кіль ко одержить показує слідую-чаблиц- я Упривілейовані до дарунку всі ті вояки що мають припай- - менше пін року служби замо рем (в Англії на європейсько му континенті на Алевтських островах в Ґренляндії Ісляндії і др) Значить не можуть ко ристати з закону вояки які звербовані до краєвої оборони та нвесь час перебувають у Ка наді ЗДА або в Південній А- - мериці За 1 рік стуж- - би в Каналі й 2 чл морем $1122 1162 1278 1337 1424 1497 1627 2207 $1244 1284 1410 1575 1657 1797 2377 Зі 1 рік служ- би її Клніді й З за морем $1420 1570 1714 1791 1899 1989 2151 2871" $1671 1722 1878 2086 2188 2362 3082 - Також рідня вояків що зги- нули в боях можуть дістати цей грошевий дар як ' буде стверджено що їй тієї ?допо моги потрібно Ч 1 СКИДАЮТЬ ПЕРЕПУСТКИ Бритійські літаки скидають над фронтом перепустки з якими німецькі вояки можуть піддаватись Скінчились наради Міколай чика зі Сталіном у Моод її Станислав Міколайчик вр мієр польського уряду в Лон доні що прибув до Моси на наради зі' Сталіном і сонт- - ським урядом та зі сформои ним у Совєтах Польським Ко мітетом Національного Вил лення вертаєсь назад до Лов дону Як доносять амсріищ ські кореспонденти Міколай чик задоволений з побуту і Москві та думає що Сталін ті російський уряд хочуть згоди між поляками виключаюча таких що є фашистсько напряму Виходить що привезе до Лондону ІфОПОЗИ {ції в справі сформованій нові го польського уряду перег- овори з Польським Комітет Національного Визволений щ би перервались тому що годі було дійти до згоди яка полі ська конституція важна: чи та з 1921 року чи та що ц 1935-г-о якої одначе Комітет не визнає Міколайчик мав ска затн що дальші наради будуть провадитись у Варшаві та що у всіх справах уважають голо си тих що осталися на місці й боролись із німцями бо Ц( вони повинні бути в нровоіі Совєтські комунікатн про по- - бут Міколайчика дуже обере Г ні Кажуть німцям забирати до Німеччини Згідно З ПОЛЬСЬКИМИ II чег кими плинами яких 1ООО00С( німців понинніб пересеінтисі до Німеччини з таких терит- орій як Східня Прусія Данціг Шлеск Судети Це мало б ст- атись по війні впродовж НЕП років Таке проголошує нічещ ка соціял-дсмократичн- а партії з "Судетів а урядові польські п чеські кола це потверджу ють МАДЯРШИНА - ВИПУСКАЄ ЖИДІВ Мадярський уряд згодіші випустити з краю жидів яки ми опісля заопікуються Бри танія й Америка БЕРЛІН НАЙТЯЖЧЕ БОМБАРДУВАТИ Так каже один каиадііісиДІ легун який був над ьсрлшсіі 8 разів і кожного разу стрічні сильний обстріл з землі їі п німецьких літаків ЩОБ НЕ БУЛО НАТОВПУ ХУДОБИ Щоб знов не було натовпу худоби в Вінніпегу псі осени в тій цілії зійдеться спеціиіьм рада 6-г- о вересня В нарядах візьмуть участь иредсіаіішіи різень залізниць і прошпціо- - ііальних урядів БОМБИ ВИБИЛИ ВІКНА В КОРОЛІВСЬКІЙ ПАЛАП Ворожі бомби знищили шу літню хату на королівськім по-двір- ю а також вибили вікна королівській палаті Вакінггсм в Лондоні Королівської родини не б- уло в той час у палаті Покажім Свої Кольори Наші збройні емли переходять т є п є р тяжчі й більш небезпечні бої як дотепер Мимо того вони готові на всякі жертви Ми дома мусимо виявити такий самий несамолюбний дух Ми мусимо купувати Воєнні Щадничі Цертифікати І Значки аж доки нас не заболить Це найменше що ми можемо зробити — -- і ніхто що може їх купити не повинен втекти ВІД ' цього обовязку! Отже докажім шо' ми готові сповнити свою частину купуючи ДОДАТКОВІ ВОЄННІ ЩАДНИЧІ ЦЕР-ТИВІКА- ТИ СТАВТЕ ПОБІДУ ПЕРШОЮ Купуйте Воєнні Щадниці Значки і Цертифікати ЦЕ МІСЦЕ ПОДАГВАЛА БРОВАР НЯНА ІНДУСТРІЯ АЛБЕРІТИ |
Tags
Comments
Post a Comment for ubbe0677
