ubpe0661 |
Previous | 4 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ
Український Католицький Тимаевнх
Видає Спідка Українські Вісті
під адрес:
Шгаіпіап Намга РоЬІІаЬага Ійпіі4
10967-9- 7 вігаа
Е4топол АІЬагІа Сапагіа
Телефон 25708
' Річна певелплата в Канаді $250
Поза Канадою $3-0-0
ІЖКАІШАК N£18
МУЕЕКЬУ
(МешЬег СапаЛІап Уеек1у Меврарег
Аааооїаііоп)
РиЬЦаЬей еуегу Тиев4ау Ьу ІЬв
Іікгаіпіап Межа РиМіаЬага 11т іи1
1096797 вігааі Е4топіол АІЬаги
Редакція за оголошення не відповідає
В Л Мекензі Кінґ
Хоч Вилліям Лайон Мекензі Кінґ дожив глибокого віку і
бііьше як півтора року тому відійшов від громадського життя
то все таки вістка про його смерть викликала сильне вражшня
в цілій Канаді Він домінував над політичним життям Канади
так довго і в таких переломових та часто бурхливих часах
постаттю в політичнім житті Ка-
нади
що став найбільш видатною
першої половини нашого століття Канадіиш будуть
згадувати його побіч таких історичних імен як Шемплеин
Фронтенак Балдвин Дж Мекдоналд і Вилфрид Лоріе Смерть
Мекензі Кінга є теж закінченням одної з епох в історії Канади
Канадійська преса стверджує однозгідно що ще завчасно
дати докладну характеристику цього державного провідника
і вичерпуючу оцінку його праці Це залишиться для майбутніх
документів — багато з них зов-
сім
істориків які у світлі фактів
кевідомнх загалові — і з перспективи часу покажуть цю
історичну постагь у належному світлі
Мекензі Кінґ не був блискучим оратором хоч був бистрим
дебатантом не мав теж того особистого магнетизму що по-
тягає маси А проте він збудував сильну партійну організац ю
що під його проводом виграла шість загальних виборів Кінґ
був 29 літ провідником ліберальної партії і_21 рік премієром
чим здобув рекорд у всіх краях бритшської корони Свої
успіхи завдячував він зрівняному пептичному до-свїї- ов
теремі парламенту і дарові передбачати політичні
події В тактиці він був гнучкий і йшов на компроміси Ці
політики Бувало особливо в прикмети були основою ного
Кінґ нерішучість однак вкін-
ці
часах криз що Мекензі проявляв
він завжди опановував ситуацію і вмів накинути свою волю
партії міністрам і краєві
Політичну діяльність Мекензі Кінга треба поділити на три
періоди Покінчивши суспільно-економіч- ні студії на одному з
кайадійських університетів і доповнивши їх у Злучених Дер-
жавах молодий Кінґ присвятив всю свою увагу політичній
і суспільним реформам Найбільшою його писаною
праїеюбула обємиста книжка п з "Індустрія і гуманність
Молодий і повний ідеалізму а нарівні з цим практичний рефор-
матор Кінґ пропонує низку реформ в ділянці суспільного за-
безпечення Він обстоював поширення юшиних прав для
Такі закони про суспільне забезпечення
пенсії родинам з дітьми та
як старечі -- допомоги
безліч статутів були обговорені Кінгом у його працях а коли
він став головою уряду були здійснені у формі законодавства
Кінґ звернув на себе увагу тодішнього премієра Лоріе і той
покликав його у 1900 р на заступника міністра пращ а в 1УІ)У
році 34-літн- ій Мекензі Кінґ став міністром пращ
Другий період у його політичній каріері починається від
коли його обрано на провідника ліберальної парти
мі?ііе Вилфрида Лоріє В 1921 р Кінґ став премієром Ка-"їд- и
У другому періоді що триває до 1935 р він закріпив
за собою авторитет голови уряду провідника парляменту і
У третьому й останньому періоді Кінґ стає неоспори-ми- м
провідником цілої нації Це були бурхливі часи війни і по-
воєнної відбудови
політичної діяльности Ме-
кензі
Коли в першому періоді своєї
Кінґ присвячує найбільше уваги внутрішній політиці
в другому періоді він стає одним з головних органі-замр- ії
Бритійської Спілки Держав відомої пД назвою Ком-монвел- ту
Він поборює речників централізму в Лондоні і крок
з премієрами інших доміній виборює повну
држ°вн "політичну незалежність для Канади інших доміній
ЦіПеликій Мекензі Кінґ присвятив більшу частину
свогоАполітичного життя Можна сказати без перебільшення
став творцем канадської держави яку вяже з Бри-іїїіі- ю
тільки особа короля 1 це найбільша праця його
життя і його найбільша заслуга
У третьому й останньому періоді свого життя Кінґ здобу-
ває імя міжнароднього державного мужа Це= часи другої сю-тов- ої
війни і повоєнної доби в якій Канада стає Рнорядним
членом у міжнародніх договорах і союзах Завдяки його
Канада перейшла воєнний час і повоєнну добу від-будов- и
без глибших потрясень
Мекензі Кінґ відійшов на власне бажання до приватного
щоб відпочити по важких трудах упорядкувати свій
рхївГт Г списати політичні спомини Відійшов не тільки як
але також з іменем найталановитішого
канадського політика від часів першого премієра об'єднано
Канади - Джана Мекдоналда Відійшов як загально призна-ни- й
речник і провідник канадійської наші його імя звязане
з добою росту й державного оформлення Канади Тому він
з найважніших епох історії Канади Можливо
ЇЇо Лада не скоро видасть з себе другого державного про-відни- ка
тої міри як був Мекензі Кінґ
Зокрема з вдячністю будуть згадувати імя Мекензі Кінґа
українці та інші національні групи чужинного походження
для яких Канада стала другою їх батьківщиною і де вони за
ліберального правління Мекензі Кінга могли не тільки кори-стат- и
з повноти горожанських прав але також найшли змогу
плекати свобідно свою рідну культуру без найменших пере-
шкод
РЬопа 26708
Теагіу виЬасгІрІіоп СапаОа $260
ОиІяіЛв СапаЛа —~ _ 1300
Ціні — Дістаньте Своїм
властитель
ТОРГОВЕЛЬНІ ІНДУСГРІЯЛЬШ И ДОМАШНІ ІНСТАЛЯЦЯ
ВИКОНУЄМО ПРАЦЮ В МІСТІ І ПОЗА МІСТОМ
10838-9- 7 8 (РІияве 27518) Еітсліоо АІЬеПа
І Ц£ П УвЩжованіА
СКЛАДІ БУЯИЄЛЬНОГО МАТЕИЯЛУ яомою имвЕК ООМРШ
и емютчж
Р ФГРМАНКЖ
1п
Золотий ювілей священства
заслуженого місіонара --ліоніра
Як відомо українці почали
емігрувати з Галичини на по-
стійне поселення до Канади ще
в 1891 р а щойно в 1897 р міг
приїхати до Канади перший
український греко-католиць-ки- й
священик о Н Дмитрів
щоб нести релігійну обслугу
тим першим українцям піоні-ра- м
на широких просторах р'оз
логої Канади Незабаром по
приїзді до Канади о Н Дми-тров- а
з доручення львівської
Митрополії приїхали на місій-н- у
працю в Канаду ще три ін-
ші світські священики
Важка була праця цих пер-
ших українських піонірів-мі-сіонарі- в
бо перші українські
поселенці осіли в непрохідних
лісах західно-канадійськи- х те-
риторій що в тому часі не бу-
ли ще навіть оформлені в те-
перішні провінції Між іншим
назва провінції „Алберта" пов-
стала щойно 1905 р Треба бу-
ло часто з нараженням влас-
ного здооовя а то й життя на
небезпеку їхати непрохідними
дорогами н дикими тежками
до перших українських коло
ній в лісах західної Канади
щоб нести їм духово-морал- ь
ну опіку та релігійну обслугу
Тим то не тільки дуже важким
і невідрадним було піонірське
життя в Канаді перших україн- -
ШВВВавввК швві
- ШШЯВВіВвжШ' чиввві Іл - лввТМ ! ЬУа-- # "ІІаИ9И9И9И9ИаЯ
аНаИ9ИИИ9М мЖ£аШ9И9иИ
Впр о Созонт Дидик ЧСВВ
ських поселенців але також
ще більш важким невідрадним
та на різні небезпеки нараже-
ним було життя і праця пер-
ших українських католицьких
місіонарів що змушені були
мандрувати постійно в далекі
лісисті околиці щоб нести
українським поселенцям слово
Боже та Яоїти їх безмежну ту-
гу за рідними сторонами там
далеко в Европі на Україн-
ській Землі
Щойно в 1902 р також Чин
Отців Василіян міг прислати
на постійну місійну працю до
Канади своїх трьох священи-
ків а саме оо П Філяса А
Строцького і С Дидика та
одного братчика які почали
вести вже плянову релігійну
обслугу для українців католи-
ків та класти основи під роз-
будову церковно-релігійног- о
життя українських поселенців
у Канаді Ця акція в скорому
часі дала великі успіхи і дове-
ла до створеная нового укра-
їнського греко-католицько- го
єпископства в Канаді яке в
1948 р волею Святішого Отця
розділено на три самостійні
дієцезії В них тепер жертвен-н- о
працює поверх 200 свяще-
ників 6 монаших Чинів та чи-
сленні католицькі організації і
установи під вмілим проводом
трьох українських греко-като-лицьк- их Єпископів і одного
Архієпископа
Українська греко-католиць-- ка
Церква в Канаді є великим
духово-релігійни- м здобутком
українського народу До цьо-
го великого успіху причинили-
ся так перші українські посе-ленці-піоні- ри
як також всі
дальші українські іміґранти на
вільній канадійській землі що
привезли з собою з України
глибоку релігійність своїх
українських предків сильне
привязання до віри своїх бать
ків української греко-като-лицьк- ої
Церкви безмежну лю-
бов до свого гарного візан-
тійського обряду і на нових
місцях свого постійного посе-
лення в Канаді прагнули духово-релігі-
йного корму для сво-
єї зболілої від туги душі у
своїй власній українській гре-ко-католиць-
кій
Церкві
Та ще більшу заслугу в силь-
ній поставі української като-
лицької Церкви в Канаді ма-
ють ті перші священики-місі-она- рі
що з постійним наражен
ням на різні небезпеки свого
здоровя і життя клали перші
цеголки під розбудову церковно-релігі-
йного життя україн-
ських поселенців у Канаді Між
цими першими жертвенними
священиками-піонірам- и на чо-
ловому місці стоїть скромна
постать священика-місіонар- я
УКРАЇНСЬКІ н і ( і 1 серпня 1950 — Число 31
о Созонта Дидика ЧСВВ що
тепер далеко від нас в черне-
чій келії Василіянського ма-насти- ря
у Ґлен Кові ЗДА про
живае на заслуженому відпо-
чинку
Всемогутній Господь у сво-
їй безмежній ласкавості не
тільки благословив гарними
успіхами всі труди довголіт-
ньої місійної праці о С Ди-
дика серед наших глибоко ві-
руючих людей на терені Кана-
ди але також дозволив йому
діждатися рідкісної в житті
священика події у свіжості
умових і фізичних сил свят-
кувати золотий ювілей свя-
щенства і 50-літнь- ої творчої
праці у Христовім виноград-
нику
Високодостойний Ювілят на
родився 2 12 1875 р в Урма-н- і
Галичина Вже в батьків-
ськім домі дістав глибоко релі-
гійне виховання- - йдучи за
покликом голосу Божого 17-літні- м
молодцем всупив до Чи-
на Отців Василіян в добро-мильськом- у
манастирі в 1892
р щоб віддати себе всеціло на
службу Богові і своєму укра
їнському народові По відбутті
новіціяту і закінченні теоло
гічних студій галицький митро
полит Андрей Шептицький
5 сеипня 1900 о висвятив моло
дого братчика Созонта на свя
щеника і так о ювілят отри-
мав почесне і відповідальне
право трудитися у Христовім
винограднику для спасенна
душ повірених його релігій-
ній опіці вірних
В 1902 р з доручення своїх
законних настоятелів і за бла-
гословенням митр А Шеп-тицько- го
молодий священик
о Созонт Дидик виїхав з Га-
личини на відповідальну пра-
цю місіонаря-ліонір- а серед
українських поселенців в Ка-
наду В Канаді робить своїм
постійним осідком місто Ед-
монтон звідки виїжджає в лі-
систі околиці для релігійної
обслуги замешкалих там укра-
їнців католиків В 1906 р об-
няв становище настоятеля
українських греко-католиць-кн- х
місій і цей уряд викону-
вав упродовж 16 років Якийсь
час виконував права й обовяз-к- и
ігумена манастиря в Мон--
дері а в 1929" р призначено
о Ювілята знову на пароха в
Едмонтоні
Ще в 1904 р старанням о
Ювілята побудувала нечи-
сленна тоді українська като-
лицька громада в Едмонтоні
свою власну маленьку церков-
цю яка побільшена в кілька
років пізніше служила церковн-
о-релігійним потребам сво
їх вірних аж до часу побудо-
ви теперішньої величавої цер-
кви що вже від 1948 р стала
катедрою Преосвященного
Кир Ніля Ординарія Апостоль
ського Ексархату Західної Ка-
нади
Високодостойний Ювілят
був парохом-ігумено- м у паро-хі- ї
при церкві св Иосафата в
Едмонтоні яку сам зорганізу-
вав упродовж 18 років (від
1902—1906 та від 1929—1943)
На цьому становищі незважа-
ючи на всі інші свої обовязки
виявив о Ювілят велику іні-
ціативу й енергію щоб при-
дбати для своїх парохіян гар-
ну і простору церкву забезпе-
чити її всіми церковними ре-
чами та створити для україн-
ців католиків Едмонтону і око-
лиці на майбутнє постійну і
солідну церковно-релігійн- у об-
слугу Коли вдруге обняв о
Ювілят парохію св иосафата
в Едмонтоні і побачив що на-
віть побільшена деревяна цер-
ква не вміщає вже всіх своїх
вірних почав думати над спра-
вою будови нової великої цер-
кви До її будови приступили
вірні під проводом свого не-струджен- ого
пароха о С Ди-
дика в 1939 р з невеличкою
готівкою коло 14000 дола-
рів Хоч грошей на будову бу-
ло дуже мало та о Ювілят зу-
мів у серцях своїх вірних па-
рохіян розбудити сильну во-
лю і постанову до збірки ве-
ликих фондів і це при Божій
помочі увінчалося в скорому
часі гарним успіхом іепер при
97 вулиці маєстатично лиша-
ється величава мурована укра
їнська католицька святиня що
вже своїм мистецьким зовшш-ни- м
виглядом приковує до се- -
Ле очі КОЖНЬОГО ПРОХОЖОГО
Високодостойний Ювілят мо
же мати дійсно велике мораль-
не вдоволення що за його_ по-
чином і пооволом українці ка
толики Едмонтону для яких
стільки літ жертвемми ірудпп- -
ся о Ювілят мають тепер
одну з найкращих українських
католицьких святинь на амери-
канськім континенті Парохія-н- и
катедральної церкви св Ио-гжгія- тя
в Едмонтоні є свідомі
великих заслуг для їх добра
свого бувшого довголітнього
НОВИЙ ПШ ЦЕРКВИ СВ ГРОБУ В ЄРУСАЛНМІ
'Г ІЯяШ '"' ї-ї-
?' V В9И9ИИ9Ж'ЯвМшЖВ9И9И9ШІаЯЯ&вЧИ9ЯИ9И№і7 їввжі'' ші''ї!Т " '
ь-- 1 1 а ШКШ'ЗШИкМВЯІІШі
Церква св Гробу в Єрусалимі нераз була ушкоджена впродовж 800 літ землетрусами й ногнямн Два славні
італійські будівничі тепер предложили архієпископові Тесті Апостольському Делегатові до Палестини плин
перебудови й добудови єрусалимської базиліки з тим щоб вона нічого не втратила з первісного виду Згідно
з планом церква мала б форму хреста План обіймав католицьку церкву з дзвіницею !) Святий Город на
горі КальваріІ (2) грецьку церкву з дзвіницею (3) копулу над Гробом (4) вірменську церкву з дзвіницею (5)'
пароха о С Дидика і постій-
но згадують добрим словом
свого духового провідника н
опікуна його культурна і дбай
лива поведінка з усіми парохі-янам- и
зєднала йому загальну
любов привязання у всіх що
його знали і з ним на церков-но-релігійні- и
та національно-громадські- м полі працювали
Тому коли 1943 р о Ювілят
прощався зі своїми парохіяна-м- и
передаючи свої обовязки
до рук молодшого священика
щоб самому переїхати на ін-
шу відповідальну працю до
ЗДА то цей акт прощання по-
крив всіх парохіян церкви св
Иосафата в Едмонтоні вели-
ким сумом Одночасно це було
сердечним виявом привязання
до його особи та щирого при-
знання для великих заслуг о
Ювілята
В Америці якийсь час о
Ювілят був заступником на-
стоятеля манастиря в Шікаґо
а відтак настоятелем у Ґлен
Ков і Давсоні Тепер о Юві-
лят перебуває на заслуженому
Поштова марка на службі української справи
В теперішній Західній Німеч
чині є поверх два міліони зор-
ганізованих філятелістів (зби-
рачів німецьких і закордонних
поштових марок) які мають
добре розбудовані свої філяте-лістич- ні
організації та числен-
ну й добре поставлену фахову
філятелістичну пресу Філяте-лістичн- а
преса подає звичайно
не тільки фахові відомості про
поштові марки поодиноких
країн але у звязку з тим також
інформує часто своїх читачів
про історію різних країн і на-
родів та подає інші цікаві ві-
домості про різні країни В цій
ділянці філятелія служить піз-
нанням різних країн і народів
не тільки для самих філятелі-
стів але також для всіх тих що
постійно чи тільки випадково
читають філятелістичну пресу
В Німеччині є зорганізова-
ний здавна спеціяльнин „Союз
збирачів українських пошто-
вих марок" якого головою є
визначний німецький філяте-ліс- т
д-- р Заихтер що довгі ро-
ки збирає українські поштові
марки і в звязку з цим пізнав
докладно історію культуру й
побут та економіку україн-
ського народу і став прияте-
лем нашого народу В німець-
кому філятелістичному півмі-сячник- у
„Ді Заммлер-Люпе- "
ч 8 з 2 квітня ц р помістив
д-- р Зайхтер довшу статтю п з
„Дещо про історію україн-
ських поштових марок і Укра-
їну" ілюструючи її девятьма
марками виданими недавно
Викопним Органом УНРади В
цій статті д-- р Зайхтер подав-
ши коротко дуже вірно істо
рію української держави за
княжих часів гетьманщини і
визвольних змагань нашого на
роду в новіших часах за віднов
лення Української Держави
пише про історію українських
поштових марок м ін таке:
Під „Україна" знаходимо
часто тільки цікаві образці-на-друк- и
в катальозі Міхеля але
історично на жаль мало зна-
ємо про цей край Докладніші
відомості про цей край його
нарід і поштові марки прине-
сли були най вояки з першої
світової війни Також у часі
другої світової війни навязано
було особисті і фахові звязки
між німецькими й українськи-
ми збирачами марок але тіль
[відпочинку у скромній черне-(Чі- й келії манастиря в Ґлен Ков
де на склоні свого трудящого
життя дочекавшися щасливо
золотого ювілею священства
молиться щодня до Всевиш-
нього Творця за волю для
українського народу та небес-
ну опіку не тільки для своїх
бувших парохіян але також
для всього українського на-
роду
Видавництво редакція й ад-
міністрація „Українських Ві-
стей" для яких розвитку Ви-
сокодостойний о Ювілят вло-жи- в
також не одну цеголку
своїх трудів і старань раді-
ють з приводу золотого юві-
лею священства о С Дидика
і пересилають йому в цей день
щирі вислови високої пошани
та сердечні побажання щоб
Всевишній ще довгі літа крі-
пив о Ювілята здоровим і си-
лою для праці на славу Бога
'користь української греко-католицьк- ої
Церкви та для до-
бра всього українського на-
роду
ки невеличке число німецькії
збирачів могло добре запізна-
тися з минулим України і піз-
нати її цікаву давню та найно-
вішу творчість у ділянці філя-тел- ії Відома річ що філятелія
й історія кожної країни якнай-
тісніше з собою повязані
Напевно українських пошто-
вих марок не маємо тепер за-
багато передруки їх з тих ча-
сів коли Україна боролася за
своє існування давно вичер- пані і їх важко здобути Від
1920 року взагалі нові марки
не появилися Щойно по не-
давній жахливій війні україн-
ський екзильний уряд що вже
поверх ЗО років перебуває на
чужині видав знову україн-
ські державні поштові марки
Правда вони не мають тепер
поштового обігу але свого ча-
су також голяндські фран-
цузькі норвезькі і польські
поштові марки були в такий
самий спосіб видані і включені
в обсяг зацікавлення філяте-
лістів усього світу
Переповівши відтак доклад-
но історію кожної з девятьох
представлених у статті пошто-
вих марок виданих В О УН-
Ради і зміст її друку (письма
й образу) та підкресливши їх
велику мистецьку і філятелі-
стичну вартість д-- р Зайхтер
закінчує свої цікаві і для укра-
їнської справи дуже корисні
інформації таким загальним
висновком:
Наклад цих поштових марок
невеликий але вистарчальний
щоб покрити' внутрішнє запо-требуван- ня
українців які зобо-вяза- ні
своєю екзильною вла-
дою наліплювати ці марки на
листах побіч державних марок
тих країн у яких українські
емігранти проживають Ця по-
дія ставить нас перед сміли-
вою спробою зорганізувати
міждержавну пошту яка спи-
рається на законах моральної
дисціпліни і порядку _
Як видно з вище зреферова-
ної статті визначного чужинно-
го філателіста українські пош
тові марки видані на чужині
стрінулися з дуже прихильною
оцінкою чужинних фахівців і
зробили вже добру пропаганду
для української державної
справи серед інших народів
цивілізованого світу
!
СМІХ УКІНОТЕАТРІ
Часопис „Ноє Цайтунг" в за-
хідній зоні Берліна подає таку
новинку
В Вітенбергу в совєтській
зоні Німеччини т зв народня
поліція мусіла ввійти на залю
одного місцевого кінотеатру
де публику напав нестримний
сміх на голосну заввагу одного
з видців
Це сталося так Вистава що-
йно починалася Як звичайно
з початку йшов денник акту-альност- ей
і в цьому деннику
м ін представлено як прези-
дент Східньо-Німецьк- ої На-роднь- ої
Республіки Вільгельм
Пік обнімає сердешно совєт-ськог- о
офіцера В цьому мо-
менті почувся голос із залі:
„Вільгельм вважай на свойого
годинника"
На цей оклик піднявся на
залі сміх який скоро перемі-
нився в нестримний довготри-
валий регіт Директор кіна з
початку розгубився а вкінці
викликав поліцію яка дарем-
но на протязі півтора години
шукала „винуватця"
ГРАДОВІ БУРІ НА ПІС РИВЕРІ
Дня 26 липня перекотилася
градова буря на просторі 80
миль на Піс Ривері включаючи
Ґренд Прейрі Гайт Сексмит
Спирит Ривер та інші дистрнк-т- и
Град при вітрі 60 миль на
годину витовк збіжжа на 100
процент Тільки місцями шко-
да менша
ПОСМЕРТНА ЗГАДКА
Т ЮЛІЯН МУДРАК
При кінці травня ц р помер у ню-йорксь- кій
лікарні інж Юліян Мудрак
б радник Дирекції Пошт і Телегра-
фів у Львові людина хрустально-г- о
характеру "еликнй громадянин-патріо- т
Народився ін 18 квітня 1878 р
селі' Скопові над Сяном Гімназію за-
кінчив у Стрию уні'ерситетські сту-
дії в Чехослоаччнні й Австрії Його
головним зацікавленням було госпо-
дарське життя українського народу
і він проявля" себе майже в усіх укра
їнських краеих установ у Львові
Коли в 1934 р покинув державну
службу впоні посвятився праці в
Т-- ві „Сільський Господар" в коопе-
ративному банку „Дністер" та в „На-
родній Торгівлі" Надто "іддавав свої
сили Видаїшнчій Спілці „Дію" НТШ
Українському Технічному Товари-
ству та багатьом іншим установам
Воєнні дії змусили його йти на
скитальщину і весною 1949 р "ін при-
їхав до Ню Иорку де й помер І так
збільшив покійний гурт тих ЩО ВІД
нас останньо відійшли а колись до-
кладали всіх соїх зсиль до релі-
гійного і національного піднесення
галицьких українців
Відновіть свою передплату!
ХОРІ НА ШЛУНОК!
Шлункові болі? Шлункові тер- піння? Кнсжа нестравність? Ґа-
ви? Нервовий І кислий шлунок?
Гастричні І пептичні киункові
страждаям Для спрпжяоі по-
легш! заживайте „Голдея Сто
'мек ТеМлетс" Швидке успоко-еян- а!
55 — ІІМ 1 — $200
8М — ?5Л0 У всіх шпиках
АРТЕРИЧШ ЙОЛ?
Ревматизм? Невротичні болі?
СЬггнка? Лоибаго? Біль у кри- жах? Біль у руках раменах
ногах? Поможіть собі! Зажи-
вайте чудесні нові яГолден
НР2 Тейблетс" (1 попийте га-
рячим 4 рази денно) Швидка
полегш! 100 — ЩО У всіх
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, August 01, 1950 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1950-08-01 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2001029 |
Description
| Title | ubpe0661 |
| OCR text | Сторона 4 УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ Український Католицький Тимаевнх Видає Спідка Українські Вісті під адрес: Шгаіпіап Намга РоЬІІаЬага Ійпіі4 10967-9- 7 вігаа Е4топол АІЬагІа Сапагіа Телефон 25708 ' Річна певелплата в Канаді $250 Поза Канадою $3-0-0 ІЖКАІШАК N£18 МУЕЕКЬУ (МешЬег СапаЛІап Уеек1у Меврарег Аааооїаііоп) РиЬЦаЬей еуегу Тиев4ау Ьу ІЬв Іікгаіпіап Межа РиМіаЬага 11т іи1 1096797 вігааі Е4топіол АІЬаги Редакція за оголошення не відповідає В Л Мекензі Кінґ Хоч Вилліям Лайон Мекензі Кінґ дожив глибокого віку і бііьше як півтора року тому відійшов від громадського життя то все таки вістка про його смерть викликала сильне вражшня в цілій Канаді Він домінував над політичним життям Канади так довго і в таких переломових та часто бурхливих часах постаттю в політичнім житті Ка- нади що став найбільш видатною першої половини нашого століття Канадіиш будуть згадувати його побіч таких історичних імен як Шемплеин Фронтенак Балдвин Дж Мекдоналд і Вилфрид Лоріе Смерть Мекензі Кінга є теж закінченням одної з епох в історії Канади Канадійська преса стверджує однозгідно що ще завчасно дати докладну характеристику цього державного провідника і вичерпуючу оцінку його праці Це залишиться для майбутніх документів — багато з них зов- сім істориків які у світлі фактів кевідомнх загалові — і з перспективи часу покажуть цю історичну постагь у належному світлі Мекензі Кінґ не був блискучим оратором хоч був бистрим дебатантом не мав теж того особистого магнетизму що по- тягає маси А проте він збудував сильну партійну організац ю що під його проводом виграла шість загальних виборів Кінґ був 29 літ провідником ліберальної партії і_21 рік премієром чим здобув рекорд у всіх краях бритшської корони Свої успіхи завдячував він зрівняному пептичному до-свїї- ов теремі парламенту і дарові передбачати політичні події В тактиці він був гнучкий і йшов на компроміси Ці політики Бувало особливо в прикмети були основою ного Кінґ нерішучість однак вкін- ці часах криз що Мекензі проявляв він завжди опановував ситуацію і вмів накинути свою волю партії міністрам і краєві Політичну діяльність Мекензі Кінга треба поділити на три періоди Покінчивши суспільно-економіч- ні студії на одному з кайадійських університетів і доповнивши їх у Злучених Дер- жавах молодий Кінґ присвятив всю свою увагу політичній і суспільним реформам Найбільшою його писаною праїеюбула обємиста книжка п з "Індустрія і гуманність Молодий і повний ідеалізму а нарівні з цим практичний рефор- матор Кінґ пропонує низку реформ в ділянці суспільного за- безпечення Він обстоював поширення юшиних прав для Такі закони про суспільне забезпечення пенсії родинам з дітьми та як старечі -- допомоги безліч статутів були обговорені Кінгом у його працях а коли він став головою уряду були здійснені у формі законодавства Кінґ звернув на себе увагу тодішнього премієра Лоріе і той покликав його у 1900 р на заступника міністра пращ а в 1УІ)У році 34-літн- ій Мекензі Кінґ став міністром пращ Другий період у його політичній каріері починається від коли його обрано на провідника ліберальної парти мі?ііе Вилфрида Лоріє В 1921 р Кінґ став премієром Ка-"їд- и У другому періоді що триває до 1935 р він закріпив за собою авторитет голови уряду провідника парляменту і У третьому й останньому періоді Кінґ стає неоспори-ми- м провідником цілої нації Це були бурхливі часи війни і по- воєнної відбудови політичної діяльности Ме- кензі Коли в першому періоді своєї Кінґ присвячує найбільше уваги внутрішній політиці в другому періоді він стає одним з головних органі-замр- ії Бритійської Спілки Держав відомої пД назвою Ком-монвел- ту Він поборює речників централізму в Лондоні і крок з премієрами інших доміній виборює повну држ°вн "політичну незалежність для Канади інших доміній ЦіПеликій Мекензі Кінґ присвятив більшу частину свогоАполітичного життя Можна сказати без перебільшення став творцем канадської держави яку вяже з Бри-іїїіі- ю тільки особа короля 1 це найбільша праця його життя і його найбільша заслуга У третьому й останньому періоді свого життя Кінґ здобу- ває імя міжнароднього державного мужа Це= часи другої сю-тов- ої війни і повоєнної доби в якій Канада стає Рнорядним членом у міжнародніх договорах і союзах Завдяки його Канада перейшла воєнний час і повоєнну добу від-будов- и без глибших потрясень Мекензі Кінґ відійшов на власне бажання до приватного щоб відпочити по важких трудах упорядкувати свій рхївГт Г списати політичні спомини Відійшов не тільки як але також з іменем найталановитішого канадського політика від часів першого премієра об'єднано Канади - Джана Мекдоналда Відійшов як загально призна-ни- й речник і провідник канадійської наші його імя звязане з добою росту й державного оформлення Канади Тому він з найважніших епох історії Канади Можливо ЇЇо Лада не скоро видасть з себе другого державного про-відни- ка тої міри як був Мекензі Кінґ Зокрема з вдячністю будуть згадувати імя Мекензі Кінґа українці та інші національні групи чужинного походження для яких Канада стала другою їх батьківщиною і де вони за ліберального правління Мекензі Кінга могли не тільки кори-стат- и з повноти горожанських прав але також найшли змогу плекати свобідно свою рідну культуру без найменших пере- шкод РЬопа 26708 Теагіу виЬасгІрІіоп СапаОа $260 ОиІяіЛв СапаЛа —~ _ 1300 Ціні — Дістаньте Своїм властитель ТОРГОВЕЛЬНІ ІНДУСГРІЯЛЬШ И ДОМАШНІ ІНСТАЛЯЦЯ ВИКОНУЄМО ПРАЦЮ В МІСТІ І ПОЗА МІСТОМ 10838-9- 7 8 (РІияве 27518) Еітсліоо АІЬеПа І Ц£ П УвЩжованіА СКЛАДІ БУЯИЄЛЬНОГО МАТЕИЯЛУ яомою имвЕК ООМРШ и емютчж Р ФГРМАНКЖ 1п Золотий ювілей священства заслуженого місіонара --ліоніра Як відомо українці почали емігрувати з Галичини на по- стійне поселення до Канади ще в 1891 р а щойно в 1897 р міг приїхати до Канади перший український греко-католиць-ки- й священик о Н Дмитрів щоб нести релігійну обслугу тим першим українцям піоні-ра- м на широких просторах р'оз логої Канади Незабаром по приїзді до Канади о Н Дми-тров- а з доручення львівської Митрополії приїхали на місій-н- у працю в Канаду ще три ін- ші світські священики Важка була праця цих пер- ших українських піонірів-мі-сіонарі- в бо перші українські поселенці осіли в непрохідних лісах західно-канадійськи- х те- риторій що в тому часі не бу- ли ще навіть оформлені в те- перішні провінції Між іншим назва провінції „Алберта" пов- стала щойно 1905 р Треба бу- ло часто з нараженням влас- ного здооовя а то й життя на небезпеку їхати непрохідними дорогами н дикими тежками до перших українських коло ній в лісах західної Канади щоб нести їм духово-морал- ь ну опіку та релігійну обслугу Тим то не тільки дуже важким і невідрадним було піонірське життя в Канаді перших україн- - ШВВВавввК швві - ШШЯВВіВвжШ' чиввві Іл - лввТМ ! ЬУа-- # "ІІаИ9И9И9И9ИаЯ аНаИ9ИИИ9М мЖ£аШ9И9иИ Впр о Созонт Дидик ЧСВВ ських поселенців але також ще більш важким невідрадним та на різні небезпеки нараже- ним було життя і праця пер- ших українських католицьких місіонарів що змушені були мандрувати постійно в далекі лісисті околиці щоб нести українським поселенцям слово Боже та Яоїти їх безмежну ту- гу за рідними сторонами там далеко в Европі на Україн- ській Землі Щойно в 1902 р також Чин Отців Василіян міг прислати на постійну місійну працю до Канади своїх трьох священи- ків а саме оо П Філяса А Строцького і С Дидика та одного братчика які почали вести вже плянову релігійну обслугу для українців католи- ків та класти основи під роз- будову церковно-релігійног- о життя українських поселенців у Канаді Ця акція в скорому часі дала великі успіхи і дове- ла до створеная нового укра- їнського греко-католицько- го єпископства в Канаді яке в 1948 р волею Святішого Отця розділено на три самостійні дієцезії В них тепер жертвен-н- о працює поверх 200 свяще- ників 6 монаших Чинів та чи- сленні католицькі організації і установи під вмілим проводом трьох українських греко-като-лицьк- их Єпископів і одного Архієпископа Українська греко-католиць-- ка Церква в Канаді є великим духово-релігійни- м здобутком українського народу До цьо- го великого успіху причинили- ся так перші українські посе-ленці-піоні- ри як також всі дальші українські іміґранти на вільній канадійській землі що привезли з собою з України глибоку релігійність своїх українських предків сильне привязання до віри своїх бать ків української греко-като-лицьк- ої Церкви безмежну лю- бов до свого гарного візан- тійського обряду і на нових місцях свого постійного посе- лення в Канаді прагнули духово-релігі- йного корму для сво- єї зболілої від туги душі у своїй власній українській гре-ко-католиць- кій Церкві Та ще більшу заслугу в силь- ній поставі української като- лицької Церкви в Канаді ма- ють ті перші священики-місі-она- рі що з постійним наражен ням на різні небезпеки свого здоровя і життя клали перші цеголки під розбудову церковно-релігі- йного життя україн- ських поселенців у Канаді Між цими першими жертвенними священиками-піонірам- и на чо- ловому місці стоїть скромна постать священика-місіонар- я УКРАЇНСЬКІ н і ( і 1 серпня 1950 — Число 31 о Созонта Дидика ЧСВВ що тепер далеко від нас в черне- чій келії Василіянського ма-насти- ря у Ґлен Кові ЗДА про живае на заслуженому відпо- чинку Всемогутній Господь у сво- їй безмежній ласкавості не тільки благословив гарними успіхами всі труди довголіт- ньої місійної праці о С Ди- дика серед наших глибоко ві- руючих людей на терені Кана- ди але також дозволив йому діждатися рідкісної в житті священика події у свіжості умових і фізичних сил свят- кувати золотий ювілей свя- щенства і 50-літнь- ої творчої праці у Христовім виноград- нику Високодостойний Ювілят на родився 2 12 1875 р в Урма-н- і Галичина Вже в батьків- ськім домі дістав глибоко релі- гійне виховання- - йдучи за покликом голосу Божого 17-літні- м молодцем всупив до Чи- на Отців Василіян в добро-мильськом- у манастирі в 1892 р щоб віддати себе всеціло на службу Богові і своєму укра їнському народові По відбутті новіціяту і закінченні теоло гічних студій галицький митро полит Андрей Шептицький 5 сеипня 1900 о висвятив моло дого братчика Созонта на свя щеника і так о ювілят отри- мав почесне і відповідальне право трудитися у Христовім винограднику для спасенна душ повірених його релігій- ній опіці вірних В 1902 р з доручення своїх законних настоятелів і за бла- гословенням митр А Шеп-тицько- го молодий священик о Созонт Дидик виїхав з Га- личини на відповідальну пра- цю місіонаря-ліонір- а серед українських поселенців в Ка- наду В Канаді робить своїм постійним осідком місто Ед- монтон звідки виїжджає в лі- систі околиці для релігійної обслуги замешкалих там укра- їнців католиків В 1906 р об- няв становище настоятеля українських греко-католиць-кн- х місій і цей уряд викону- вав упродовж 16 років Якийсь час виконував права й обовяз-к- и ігумена манастиря в Мон-- дері а в 1929" р призначено о Ювілята знову на пароха в Едмонтоні Ще в 1904 р старанням о Ювілята побудувала нечи- сленна тоді українська като- лицька громада в Едмонтоні свою власну маленьку церков- цю яка побільшена в кілька років пізніше служила церковн- о-релігійним потребам сво їх вірних аж до часу побудо- ви теперішньої величавої цер- кви що вже від 1948 р стала катедрою Преосвященного Кир Ніля Ординарія Апостоль ського Ексархату Західної Ка- нади Високодостойний Ювілят був парохом-ігумено- м у паро-хі- ї при церкві св Иосафата в Едмонтоні яку сам зорганізу- вав упродовж 18 років (від 1902—1906 та від 1929—1943) На цьому становищі незважа- ючи на всі інші свої обовязки виявив о Ювілят велику іні- ціативу й енергію щоб при- дбати для своїх парохіян гар- ну і простору церкву забезпе- чити її всіми церковними ре- чами та створити для україн- ців католиків Едмонтону і око- лиці на майбутнє постійну і солідну церковно-релігійн- у об- слугу Коли вдруге обняв о Ювілят парохію св иосафата в Едмонтоні і побачив що на- віть побільшена деревяна цер- ква не вміщає вже всіх своїх вірних почав думати над спра- вою будови нової великої цер- кви До її будови приступили вірні під проводом свого не-струджен- ого пароха о С Ди- дика в 1939 р з невеличкою готівкою коло 14000 дола- рів Хоч грошей на будову бу- ло дуже мало та о Ювілят зу- мів у серцях своїх вірних па- рохіян розбудити сильну во- лю і постанову до збірки ве- ликих фондів і це при Божій помочі увінчалося в скорому часі гарним успіхом іепер при 97 вулиці маєстатично лиша- ється величава мурована укра їнська католицька святиня що вже своїм мистецьким зовшш-ни- м виглядом приковує до се- - Ле очі КОЖНЬОГО ПРОХОЖОГО Високодостойний Ювілят мо же мати дійсно велике мораль- не вдоволення що за його_ по- чином і пооволом українці ка толики Едмонтону для яких стільки літ жертвемми ірудпп- - ся о Ювілят мають тепер одну з найкращих українських католицьких святинь на амери- канськім континенті Парохія-н- и катедральної церкви св Ио-гжгія- тя в Едмонтоні є свідомі великих заслуг для їх добра свого бувшого довголітнього НОВИЙ ПШ ЦЕРКВИ СВ ГРОБУ В ЄРУСАЛНМІ 'Г ІЯяШ '"' ї-ї- ?' V В9И9ИИ9Ж'ЯвМшЖВ9И9И9ШІаЯЯ&вЧИ9ЯИ9И№і7 їввжі'' ші''ї!Т " ' ь-- 1 1 а ШКШ'ЗШИкМВЯІІШі Церква св Гробу в Єрусалимі нераз була ушкоджена впродовж 800 літ землетрусами й ногнямн Два славні італійські будівничі тепер предложили архієпископові Тесті Апостольському Делегатові до Палестини плин перебудови й добудови єрусалимської базиліки з тим щоб вона нічого не втратила з первісного виду Згідно з планом церква мала б форму хреста План обіймав католицьку церкву з дзвіницею !) Святий Город на горі КальваріІ (2) грецьку церкву з дзвіницею (3) копулу над Гробом (4) вірменську церкву з дзвіницею (5)' пароха о С Дидика і постій- но згадують добрим словом свого духового провідника н опікуна його культурна і дбай лива поведінка з усіми парохі-янам- и зєднала йому загальну любов привязання у всіх що його знали і з ним на церков-но-релігійні- и та національно-громадські- м полі працювали Тому коли 1943 р о Ювілят прощався зі своїми парохіяна-м- и передаючи свої обовязки до рук молодшого священика щоб самому переїхати на ін- шу відповідальну працю до ЗДА то цей акт прощання по- крив всіх парохіян церкви св Иосафата в Едмонтоні вели- ким сумом Одночасно це було сердечним виявом привязання до його особи та щирого при- знання для великих заслуг о Ювілята В Америці якийсь час о Ювілят був заступником на- стоятеля манастиря в Шікаґо а відтак настоятелем у Ґлен Ков і Давсоні Тепер о Юві- лят перебуває на заслуженому Поштова марка на службі української справи В теперішній Західній Німеч чині є поверх два міліони зор- ганізованих філятелістів (зби- рачів німецьких і закордонних поштових марок) які мають добре розбудовані свої філяте-лістич- ні організації та числен- ну й добре поставлену фахову філятелістичну пресу Філяте-лістичн- а преса подає звичайно не тільки фахові відомості про поштові марки поодиноких країн але у звязку з тим також інформує часто своїх читачів про історію різних країн і на- родів та подає інші цікаві ві- домості про різні країни В цій ділянці філятелія служить піз- нанням різних країн і народів не тільки для самих філятелі- стів але також для всіх тих що постійно чи тільки випадково читають філятелістичну пресу В Німеччині є зорганізова- ний здавна спеціяльнин „Союз збирачів українських пошто- вих марок" якого головою є визначний німецький філяте-ліс- т д-- р Заихтер що довгі ро- ки збирає українські поштові марки і в звязку з цим пізнав докладно історію культуру й побут та економіку україн- ського народу і став прияте- лем нашого народу В німець- кому філятелістичному півмі-сячник- у „Ді Заммлер-Люпе- " ч 8 з 2 квітня ц р помістив д-- р Зайхтер довшу статтю п з „Дещо про історію україн- ських поштових марок і Укра- їну" ілюструючи її девятьма марками виданими недавно Викопним Органом УНРади В цій статті д-- р Зайхтер подав- ши коротко дуже вірно істо рію української держави за княжих часів гетьманщини і визвольних змагань нашого на роду в новіших часах за віднов лення Української Держави пише про історію українських поштових марок м ін таке: Під „Україна" знаходимо часто тільки цікаві образці-на-друк- и в катальозі Міхеля але історично на жаль мало зна- ємо про цей край Докладніші відомості про цей край його нарід і поштові марки прине- сли були най вояки з першої світової війни Також у часі другої світової війни навязано було особисті і фахові звязки між німецькими й українськи- ми збирачами марок але тіль [відпочинку у скромній черне-(Чі- й келії манастиря в Ґлен Ков де на склоні свого трудящого життя дочекавшися щасливо золотого ювілею священства молиться щодня до Всевиш- нього Творця за волю для українського народу та небес- ну опіку не тільки для своїх бувших парохіян але також для всього українського на- роду Видавництво редакція й ад- міністрація „Українських Ві- стей" для яких розвитку Ви- сокодостойний о Ювілят вло-жи- в також не одну цеголку своїх трудів і старань раді- ють з приводу золотого юві- лею священства о С Дидика і пересилають йому в цей день щирі вислови високої пошани та сердечні побажання щоб Всевишній ще довгі літа крі- пив о Ювілята здоровим і си- лою для праці на славу Бога 'користь української греко-католицьк- ої Церкви та для до- бра всього українського на- роду ки невеличке число німецькії збирачів могло добре запізна- тися з минулим України і піз- нати її цікаву давню та найно- вішу творчість у ділянці філя-тел- ії Відома річ що філятелія й історія кожної країни якнай- тісніше з собою повязані Напевно українських пошто- вих марок не маємо тепер за- багато передруки їх з тих ча- сів коли Україна боролася за своє існування давно вичер- пані і їх важко здобути Від 1920 року взагалі нові марки не появилися Щойно по не- давній жахливій війні україн- ський екзильний уряд що вже поверх ЗО років перебуває на чужині видав знову україн- ські державні поштові марки Правда вони не мають тепер поштового обігу але свого ча- су також голяндські фран- цузькі норвезькі і польські поштові марки були в такий самий спосіб видані і включені в обсяг зацікавлення філяте- лістів усього світу Переповівши відтак доклад- но історію кожної з девятьох представлених у статті пошто- вих марок виданих В О УН- Ради і зміст її друку (письма й образу) та підкресливши їх велику мистецьку і філятелі- стичну вартість д-- р Зайхтер закінчує свої цікаві і для укра- їнської справи дуже корисні інформації таким загальним висновком: Наклад цих поштових марок невеликий але вистарчальний щоб покрити' внутрішнє запо-требуван- ня українців які зобо-вяза- ні своєю екзильною вла- дою наліплювати ці марки на листах побіч державних марок тих країн у яких українські емігранти проживають Ця по- дія ставить нас перед сміли- вою спробою зорганізувати міждержавну пошту яка спи- рається на законах моральної дисціпліни і порядку _ Як видно з вище зреферова- ної статті визначного чужинно- го філателіста українські пош тові марки видані на чужині стрінулися з дуже прихильною оцінкою чужинних фахівців і зробили вже добру пропаганду для української державної справи серед інших народів цивілізованого світу ! СМІХ УКІНОТЕАТРІ Часопис „Ноє Цайтунг" в за- хідній зоні Берліна подає таку новинку В Вітенбергу в совєтській зоні Німеччини т зв народня поліція мусіла ввійти на залю одного місцевого кінотеатру де публику напав нестримний сміх на голосну заввагу одного з видців Це сталося так Вистава що- йно починалася Як звичайно з початку йшов денник акту-альност- ей і в цьому деннику м ін представлено як прези- дент Східньо-Німецьк- ої На-роднь- ої Республіки Вільгельм Пік обнімає сердешно совєт-ськог- о офіцера В цьому мо- менті почувся голос із залі: „Вільгельм вважай на свойого годинника" На цей оклик піднявся на залі сміх який скоро перемі- нився в нестримний довготри- валий регіт Директор кіна з початку розгубився а вкінці викликав поліцію яка дарем- но на протязі півтора години шукала „винуватця" ГРАДОВІ БУРІ НА ПІС РИВЕРІ Дня 26 липня перекотилася градова буря на просторі 80 миль на Піс Ривері включаючи Ґренд Прейрі Гайт Сексмит Спирит Ривер та інші дистрнк-т- и Град при вітрі 60 миль на годину витовк збіжжа на 100 процент Тільки місцями шко- да менша ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Т ЮЛІЯН МУДРАК При кінці травня ц р помер у ню-йорксь- кій лікарні інж Юліян Мудрак б радник Дирекції Пошт і Телегра- фів у Львові людина хрустально-г- о характеру "еликнй громадянин-патріо- т Народився ін 18 квітня 1878 р селі' Скопові над Сяном Гімназію за- кінчив у Стрию уні'ерситетські сту- дії в Чехослоаччнні й Австрії Його головним зацікавленням було госпо- дарське життя українського народу і він проявля" себе майже в усіх укра їнських краеих установ у Львові Коли в 1934 р покинув державну службу впоні посвятився праці в Т-- ві „Сільський Господар" в коопе- ративному банку „Дністер" та в „На- родній Торгівлі" Надто "іддавав свої сили Видаїшнчій Спілці „Дію" НТШ Українському Технічному Товари- ству та багатьом іншим установам Воєнні дії змусили його йти на скитальщину і весною 1949 р "ін при- їхав до Ню Иорку де й помер І так збільшив покійний гурт тих ЩО ВІД нас останньо відійшли а колись до- кладали всіх соїх зсиль до релі- гійного і національного піднесення галицьких українців Відновіть свою передплату! ХОРІ НА ШЛУНОК! Шлункові болі? Шлункові тер- піння? Кнсжа нестравність? Ґа- ви? Нервовий І кислий шлунок? Гастричні І пептичні киункові страждаям Для спрпжяоі по- легш! заживайте „Голдея Сто 'мек ТеМлетс" Швидке успоко-еян- а! 55 — ІІМ 1 — $200 8М — ?5Л0 У всіх шпиках АРТЕРИЧШ ЙОЛ? Ревматизм? Невротичні болі? СЬггнка? Лоибаго? Біль у кри- жах? Біль у руках раменах ногах? Поможіть собі! Зажи- вайте чудесні нові яГолден НР2 Тейблетс" (1 попийте га- рячим 4 рази денно) Швидка полегш! 100 — ЩО У всіх |
Tags
Comments
Post a Comment for ubpe0661
