Ukrainski Visti, July 14, 1942

              ЩІ'Щ
14 липня 1942 — Число 28 УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Сторона 3
Шш((Му ГІІІшЯШіЯІКшяІііі'іІІ
ГОСПОДАРСЬКІ СПРАВИ
ВОДА ЛІКУЄ ТВАРИНИ
(Др Маріям Стахурський старшин ветеринарний лікар)
Якщо не поможемо хворій
тварині її її втратимо то часто
нарікаємо що не було під ру-
кою відповідних ліків Та во-
но не так Майже на всі хво-
роби тварин маємо доволі лі-
ків у нашому городі н полі
на мочарищах п цілющій
струї бистрого потоку Дбай-
ливий господар читає ветери-
нарні порадники робить запа-
си сушеного зілля щоб було
під рукою А проте багато
худоби гине під невмілого або
зпізпеного порятунку Найде-
шевший зі всіх ліків і такни
що все є під рукою цс ВОДА
Якщо візьмемо в руки пер-ший-ліпш-
нй
порадник то в
ньому майже па кожній сто-
рінці читаємо про обклади на
иарюнашія підкурювання ку-
пелі як необхідний порятун-
ок-у хворобі
Як уживати води при ріж-ііи- х
захнорінних учить наука
про нодолічпнцтво
Водою вже від давеп-давн- о
лікували й лікують різні склад
ні хвороби а в людей навіть
нервові Вода помагає і тва-
ринам у різних хворобах а в
хворобах кінських ніг — цс
прямо необхідний лік
€ різні прилади що служать
до лікування коней водою але
вони для нас задорогі Отож
мусимо радити собі інакше В
літі впроваджуємо коня у гли-
бінь ріки щоб був чистин
щоб оживилася в нім кров і
відсвіжилося тіло Подібно
ділає холодна вода якщо нею
зливаємо коня або наприскує-
мо
Іншим разом впроваджуємо
коня па плитку воду ставлячи
про ги струї Це помагає в різ-
них недугах ніг: у перевтомі
або її запаленні мязів стегон
суглобів запаленні окістної
(кістяної матки) вода не дг
пускає до творення окістияків
(шпату обручок тощо) Ку-
піль у воді помагає й па скла-
дні хвороби як: вихід кутної
(відходоиої) кишки пухлина
па ногах під животом при
нрутню по чищенню валаїнип-кам- и
(катрації) запалення ви-
мені далі на вкунісння бджо-
лами шершенямп тощо На-
віть і затяжне гииття (матери-зуванн- я)
можна такою купел-лі- о
вилікувати бо чиста бистра-
-вода цілюща Вона сполі-ку- є
бруд і отвирає на иікірі
пори крізь які проникає у
кров кисень відсвіжує її й
оживляє Біжуча вода роз-
тирає хвору ткань наче б ніж-
неньким масуванням рукою
що називають вібраційним
(дрижучим) масажем Така бі
жуча вода влегшує також гоєн
ия ран а саме тому що в ній
є кисень- - Кисень убиває ро-пі- п заразні які творять ропу
(гній) і тим самим стримує
гниття Слід ще згадати що
така струн може проникнути
в найдальші закутими недужої
ткані й вигнати звідтіль усі
ропні заразні краще ніж зро-
бив би це лікар виприскува-че- м
Одначе впроваджувати тва-
рину в воду треба розважно
повільно й обережно щоб за-
мість помогти не пошкодити
їй і спричинити простуду за-
валення легенів тощо Коли
говоримо про купіль то розу-
мієм звичайно купіль ніг
Крім водних купелів ужива-
ємо ще її інших А саме' ро-
бимо розчин креоліни (1 лож-
ка па кварту перевареної во-
ди) або паримо тріїпня з сі-
ча дубову кору шальвію то-
що (1 жменя на кварту для від
пару) в якому не відціджую-
чи його купаємо хору йогу
іу і)="'і=г"г-'їлвсЖ:- г =г- -- чіоіяс ~ іі з=!чба1£ -
і- - —"те?к
протягом чверть до нів годн-
ий розтираючи запареним зіл
лям хворе місце горі й долі-ру- ч
Ті купелі стосуємо в ви-
падках гниття міа копиті він-
чику путні У теплому відварі
зілля або ячмінної полови ку-
пають у випадках груди відмо
роженнн грубих ніг (песько-
го волосу) тощо Такі купелі
стосуємо лиш під вечір щоб
не спричинити простуди
Стосування обкладів
Обклади бувають різні: хо-
лодячі (на зміну) або огрі-
вальні (компреси) або виси-
хаючі (Прішніца) ч
Холодячі обклади робимо з
чистої холодної води з води
дещо посоленої або з води
змішаної з дрібно потовченим
ледом Можна обкладати й
соленим ледом який вкладає-
мо в міхур Воду до обкладів
можна також заквасити оцтом
або додані оловяпого цукру
(плюмбум ацетікум) або галу-
ну (одна ложка на кварту хо-
лодної води) Зимні обклади
потопиться так: мочиться в
холодній воді старий випаре-
ний мішок і обклад -- зміняється
доволі часто На болюче
гаряче місце кладу і ь також за
квашену воду зароблену з гли
пою (наприклад при охначен-м- ю копита) Холодячі обк'ла-д- и
помагають на гарячу пух-
лину запалення в суглобах
мязах стегнах при стовчеи-мя- х
ударах запаленню мозку
легенів охвачеппях опарсн-ня- х
Вони лагодять біль і не
допускають до запалення нер-вп- оі піхвочки
Після зимних обкладів на
застарілі опухи накладаємо
огрівальні обклади Назива-
ють їх також вогкоогрівальні
а якщо полишаємо їх аж ви-
сохнуть — висихаючі обклади
Огрівальні обклади робимо
так само як зимні лиш добре
викручуємо рядно а наложив-
ши на болюче місце обвязує-м- о
поверх старими часописа
ми сухою шматоіо або цера-то- ю Огрівальні обклади ли- шаємо' протягом 3— 4 годин
або накладаємо на цілу ніч
Такі обклади помічні на зол-зі- ї
(залозицю) миші (запа-
лення приушних слнпянок)
запалення горлянки застарілі
згрубіння стегон на накістяки
Сильніше ніж огрівальні об-
клади (компреси) діють при-
парки або прикладки (кат'а-плязм- и) Готовлять їх зі спа-
реного триння сіна або ячмін-
ної полови пшоняної каші
слузникового борошна (коре-
ня альтею) Розміщуємо цс
на двох платках льняного ряд-
на і пильно обвязуємо болюче
місце іюлншаючп припарку на
З — 4 години Припарки стосу-ют- ь
у холодних пухлинах у-пер-
гін залозниці і мишах за-
старілих зимних гудзах-боли-ка- х
наприклад ліктеаому від-гне- ті
(штольбаплі) в коня В
таких випадках опухи мякнуть
і розходяться зовсім або —
як при залозиці — тріскають
і виливають гній Сильніші є
гірчичники (еннанізмн) Гото-
вимо їх із сухого гірчичного
борошна яке заробляємо те-
плою водою на рідке тісто
розмащуємо тонкою верствою
на рядні і прикладаємо Щоб
гірчичник не був зарідкнй до
даємо третину звичайного бо-
рошна Можна такі еннаніз-
мн гоювиги і з теплого хріну
Гірчичник прикладаємо при
охваченню запаленню озявів
(бронхіті) і олегочної зимних
опухах Тримаємо не довше
як пій години поіім хоре міс-
це витираємо й мастимо олієм
& " - йммК КниіькУ " яь'й є Ілю- - зМЛСіи
V ЙМІМІ'1 страцП й 0исн 63-о- х о"-- ?!
ННіі пШІШшйаСД$11 авГДеансттаься "ЛлДбе°Рт місцеПваосиг-о- С:ШСИм
ЩТЬе АІДЕКТА РАС1ПС СКАРГ СоШ'
А
ів~===!і£а
До інших водолічебних захо
дів зачисляють підкурювання
й напарювання (інгаляції)
Підкурювання догідне тому
що лікувальне діланпя поши-
рюємо на більшу частип}' тіла
а то й на такі місця де обкла-
дами не досягнеш Готовлять
їх або з чистої води або з до-
датком пахучого зілля зви-
чайно трппня з сіна цвіту ко-
нюшини сушеної материнки
Ці зела мають у собі цілющі
олінкп Найкраще готовити па
ру в якомусь ведрі з водою
яку утримуємо в кннячому ста
ні при помочі гарячого камін-
ня Якщо зачне виходити па-
ра треба вкинути 2 пригорщі
триння Заки підложнмо це-
дро під тварину треба обни-
зати ного шматиною або при-
крити решетом для забезпеки
перед онарешіям Такс підку-
рювання помагає на постріл з
простуди гостець ревматизм
параліж затримання мочі за
палення нирок ослоблепня
крнжей пухлину відживоття
підгруддя принрутпя звали-
ще на вимені в отельонок то-
що- До ііапарюнань-пднху-ван- ь
(інгаляції) які готовлять
подібно як попередні додає-
мо ще терпентини (скопіїта-ру- ) або дьогтю що помагає
на пежит запалення дишпиці
озяв (бронхіт) а в овець і сви
неп губить легеппі хробакн-га-лапас- и
Пара повинна бути
холодна У всіх таких випад-
ках коли ми не годні попити-
ми способами тварині помог-
ти треба звернутися до вете-
ринарного лікаря
Фармері мусять дбати про
машинерію
Брак сталі яку вживають
для воєнних виробів застав-
ляє фармерів поводитися ду-
же старанно 'з хліборобською
машинерією Хто потребує
направити машину має негай-
но звернутися за погрібними
частинами бо може статися
що їх забракне!
Федеральний адміністратор
фармерської машинерії Г Г
Блум радить щоби фармері
негайно переглянули свої ма-
шини й зараз замовили конеч-
ні складові частини В цій
справі па фармах принаймні
в Албергі появилися урядові
повідомлення
З огляду на війну фабрики
виробляють цього року тільки
четвертину машин з того що
вироблено в 1940 За тс збіль
шено виріб складових частіш
Взиває фармерів платити
довги
В своїй промові минулого
тижня президент Розвелт на-
кликав фармерів щоб вони
негайно починали сплачувати
свої довги тобто моргечі та
інші контрактові зобовязапия
і тим способом уникнули по-
дібного нещастя яке навісти-
ло було фармерів підчас і по
першій світовій війні
Зростає продаж свиней
За перших шість місяців
цього року і) Канаді продано
8000 свиней більше як у ці-
лім 1939 році а 23000 штук
більше як за перших шість
місяців 1941 року
В самій Алберті продано до
кіпця червня 31 процент біль-
ше свиней як до того часу ми-
нулого року
Калдвел проти державної
піддержки новинкарським
агенціям
Е Генсел доміпіяіьпнґі по-
сол з партії Соціяльпого кре-
диту з округи Меклавд Алга
домагався в оттавськім иарля-
менті щоб доміпіяльпий уряд
фінансово піддержував аген-
ції які збирають новинки для
канадійської преси й радій
Проти цього виступив про- відник партії ССФ заявляю-
чи що збиранням новинок по-
винні заннматнсь агенції які
не мають нічого спільного з
урядом бо в противному ра- зі ті новинки не будуть без-
сторонні
1 Новинки з Канали і
" """ТТТТМІІ І Щ І ІІКНІІНІІІИІІ ІІІіГ9
СПОДІЮТЬСЯ ЩО ОТТАВА ПОМОЖЕ В ФАРМЕРСЬКИХ
ДОВГАХ
Господарська конференція
представників урядів та фар-мерськ- их
організацій що від-
булась у Саскатуні при кінці
червня викликала велике вра-
ження навіть у тих кругах
що дотепер постійно натиска-
ли па Оттаву щоб уневажніо-ват- и
про'віїщіоиальпі закони
про полагоджувапня фармер-ськп- х
довгі
Фінансові організації а теж
преса що постійно бореться
за інтереси фінансових корпо-
рацій говорять і пишуть тепер
що Оттава дійсно повинна ви-
слухати пропозицію делегації
яка туди впедовзі поїде та
щоб доміпіяльпий уряд взявся
за справу полагодження фар- -
Оттава бере в оборону
склепарів
Домініяльниіі уряд не допу-
стить до того щоб гуртівні
кривдили склепарів або від-
мовлялись продавати склена- -
рям які товари — заявив Іід-га- р
Бор гой адміністратор
справ для склепарів Як зай-
де потреба то гуртівні будуть
приневолені урядом пронорці-оиальн- о
ррзділюватп товар
між склепарів і не зможуть
відмовитись продавати скле-иаря- м хіба па тс буде ножна
причина от наприклад брак
довір
Можуть забрати тайри з авт
Не в Канаді а в Злучених
Державах Президент Розвелт
сказав що як зайде потреба
уряд накаже забрати тайри з
усіх автомобілів у Злучених
Державах Президент сказав
що він не пробує спасін тайри
або казоліпу але нарід
Страйк у квебекській
фабриці закінчений
В Боарноа в Квебеку ви-
бух страйк 600 робітників в
лінрні заліза і тревав 40 годин
Страйк вибух па основі жа-
дання підшийки платень о 20
центів на годину По мітіпгу
страйкуючих при участи пред-
ставників юнії й уряду страй-
куючі робітники постановили
вернутись до праці коли до-
відались що ніякі розмови не
можуть вестися на тему нід-іїишк- и плаїні доки воші не
вернуться до праці- -
В часі страйку кількох фор-
мацій перепущено через лінію
пікетуючих робітників в цілії
піддержання вогню в печах
Вони працювали на три зміни
щоб не застиг розтоплений
метал ь Це діялось в суботу
4 липня а зараз у понеділок
відбулося засідання юнішіих
провідників при участи прези-
дента фабричних заведень і
спеціального комітету страй-
куючих у справі підшийки
платні
Преміер Кінґ скартав посла
Посол Роіі сказав в ііятнп-ц- ю
в пардямеїіті що з його
округа прийшло донссепя що
5 липня ворожі субмарини за
топили три торговельні ко-
раблі па ріці сн Лаврситія і
питав чи уряд зробить в цій
справі заяву чи відбуде та Г-
іпс засідання для обговорення
тої справи
Прсмієр Мскепзі Кіпґ відпо-
вів ідо посол повинен був
переговорити з морським МІНІ
стпом Мсклоналлом яякн піп
справу підніс у иарляменті Мі
ністр давніше сказав яке має
бути іюступоваппн з іпформа- -
ціями в справі евентуальних
затоплень
Прсмієр сказав що в цін
справі скаже своє слово мор- ський міпістер в часі коли
буде уважати за відповідне
Міністра не було па засіданні
Старших кличуть до війська
У військовім окрузі ч З
(східне Онгеріо з Оттавою)
покличуть впедовзі до війсь-
ка 5900 мужчин у віці від 35
до 40 літ і 5750 таких що
скінчили 20 років До групи
самії них і бездітних вдівців
належать і такі що розвелися
з жінками
В Алберті тепер покликують
29 і 30-літн- іх а також 20-літ-н- іх
мерських довпв негаппо і при
хильно
Таке становище частини що-
денної преси вказує яке вели-
ке значіння має спільна акція
представників урядів і фар-мерськи- х
організацій у всіх
трьох провінціях
Представники провіпціональ
них урядів мали відбути ще
одну параду в Ріджайні в
днях 11-г- о і 12-г- о липня й
опісля виїхати до Оттави з
готовою пропозицією до до-мініяльио- го
уряду Плин той
буде опиратися па головних
рішеннях саскатупської кон-
ференції по думці якої фар-мерсь- кі
довгії повинні розгля-
дати й полагоджуватп Фармср
ські Трибунали
В кого забагато цукру мас
вернути купони
Рада Воєнних Цій і Торгон-л- і
в Оттаві звернулася з пере-
сторогою до населення що
хто має в себе більше цукру
як па два тижні має звернути
купони па таку кількість цу-
кру
Відтягнули оскарження
проти полковника Дрю
Коли в тороптонськім --суді
вдруге почалась розправа про-іі- і
полк Дрю державний про-
куратор заявив що він відтя-
гає оскарження проти Дрю і
що вже не буде ніякої розпра-
ви
Полк Дрю оскаржило міні-
стерство справедливості! в От-ти- і
за те що він гостро крити-
кував репорт королівської ко-
місії в справі висилки кападііі-ськог- о
війська до Гонг Конгу
Пічнуть стягати податок
у вересні
Повнії дох о до пі їй податок
а також ту частішу податку
що її уряд обіцюс звернути 110
війні пічнуть обтягати з пла-
тень робіт пнків за місяць ве-
ресень ц р Першу рату обтя-
гнуть з першої платні у вере-
сні а останню рату п серпні
1943 В тих 12 місяцях мають
працедавці сі вгнути від робіт-
ника увесь податок а крім то-
го третину того податку що
буде звернений по війні
Працедавці мають подати
свій перший звіт 30-г- о верес-
ня повідомити робітників кіль
ко їм обтягнено з платні а то-
ді робітники мають подати
свій звіт 15 жовтня
Доходові податки рахують-
ся від приходу податковців по
чашин від 1 січня 1942 року
Комунізм далі небезпечний
Комунізм далі остає першою
й найбільшою небезпекою для
існування христіянської куль-
тури сказав Френк Брус ка-
толицький видавець в Мілвокі
Вискансин Зл Держави Аме-
рики Цю заяву зробив Брус
на з'їзді Товариства Католиць-
ких Бібліотек
КАРАЮТЬ ЗА ПІД ВИШКУ
ЦІН
Рада воєнних цін і торгонлі
покарала велику кападійську
мнепу компанію па $500 грив-
ни за ііідвншку ціп мяса в
Моїм реалі а власника ресто-
рану в тім місті па $100 за під-
вищення ціпи на "гат догс"
Суд уневажнив вінчання між
двома дівчатами
Суддя Фостер уневажнив ми
нулого тижня в Моптрсалі він-
чання між двома дівчатами з
яких одна була перебрана іі
удавала хлопця
Прп тій пагоді суддя Фостер
осудив теперішню моду що її
прпдержуютіся деякі дівчата
й носять мужеську одіж
Про саме вінчання цих двох
дівчат сказав суддя що така
комедія можлива лиш у Квебе-
ку де провідники ріжиих сект
і цивільна влада допускаються
иадужить переганяються між
собою й вінчають людей вечо-
рами а то й вінчають двох
дівчат
Тим двом дівчатам що їх
вінчання уневпжнено видав
"лайсенс" нотар
Вирок в справі посла Шалю - 3-- го серпня
В Моптреалі відбувалась ми-
нулого тижня судова розправа
проти квебекського иропінціо- -
пальиого посла Шалю у звязку
з промовою що н тон посол
виголосив свого часу в Моп
треалі Державшій прокура
тор оскаржував посла Шалю
що він своєю промовою шко
див рекрутований) до кападій
ської армії По тридпевій роз
праві суддя сказав що ви
дасть свіи вирок 3-г- о серпня
ДР ФНЛИП РОИ ЗАПЕРЕЧУЄ
В часі слідства щодо прог-
рам Сі-Бі-- Сі вндвнпіено закид
що Др Фшпіп Роіі мав сказа-
ти у своїй радієвій промові у
француськііі мові що ліпше
було б програти війну як осяг
путчі побіду іі помочи тим ко-
муністичному режімові
Др Рой телеграфічно запе-
речив будьтобп він коли будь
зробив таку заяву Др Роіі
був перед війною представни-
ком прп фрапцуськім уряді в
Парижі- -
Стівенс хоче безпартійного
уряду
Бувший міпістер п уряді
Бепста Г Г Стівенс який опі-
сля відійшов від консерватив-
ної партії і створив Партію
Відбудови сказав недавно у
своєї промові в Венкувсрі що
Канада потребує тепер без-
партійного коаліційного уря-ДУ- -
Не вільно отвирати нові
Доміпіяльпий уряд заборо-
нив поширювати існуючі або
започатковувати нові копаль-
ні м сталю хіба тільк пза до-
зволом уряду
Заповідають великий урожай
Домініяльпс статистичне бю-
ро стверджує що вигляди на
врожай у степових провінціях
заповідаються знаменито В
Алберті іі Сасклчсвані було
подостатком дощів а тепер
панує тепла погода В Мані-іоб- і
ріст збіжжя спізнився на
(З до 10 днів внаслідок частих
дощів і холоду Але засіви
нходять в найбільш небезпеч-
ну пору росту іі дозрівання і
може ста і вся ріжпо
КАНАДІПСЬКА ПШЕНИЦЯ
НА ПОМІЧЧ ГРЕЦІЇ
Канада подарувала дотепер
і вивезла вже до Греції пше-
ниці вартості! б міліопіп 384
тисячі долярів і тим рятує на-
селений поневоленої Греції не
ред голодом
Вперід треба шановним чи-
тачам пояснити вище подане
слово бо воно чуже і бага-
тьом є незрозуміле Парадокс
— це є заява спостереження
чи висновок на перший по-
гляд неможливий смішніш але
в дійсності! правдивий
Я як священик часто подо-
рожую потягами які йдуть з
Венкувсру аж до Тороита іі
Мои треплу і знова па захід
Знаходжуся в звичайних наго-
нах і спальних стрічаю паса-
жирів ріжиих народностей ста
нів і світоглядів З одними
говорю інших слухаю як з
другими говорять залежно
від обставин
Вже буде 'тому кілька літ
як їхав я Сіпіярською залізни-
цею що ниїзджае з Венкунс-ру- і
йде степовими провінція-
ми скалистою дорогою про-
вінції Онтеріо і по кількох
днях приходить до Тороита
У спальнім вагоні у вигіднім
епджешпо по противній сто-
роні від мене сиділи два муж-
чини багато удягнені Один
старший а другий молодший
Одначе не думаю щоби то
був батько іі сип або два бра-
ти Подорожні ис все гово-
рять Часом дрімають чита-
ють гтндать у вікно йдуть
до нослідпого обсерваційного
вагону Розмові цих двох по-дорожп- пх
я прислухувався
оскільки це можливо через
трпйцять міпут і то зараз з
початку з годинником в руці
Говорили по жидівськії але
дуже часто переходили на у-країн- ську
мову якою говори-
ли з перервами дванайцять
мінут Отже розмова їх в жи-
дівській мові займила 18 мінут
Цс не були Українці що знали
жидівську цс були Жиди що
знали українську мову Цс
можна було пізнати по їх ли
ці і по тім що добре говори
Хоче щоб можна позивати
УРЯД
Г Генсон провідник копсер
ватпвпої партії в доміпіяльнім
иарляменті сказав минулого
тижня що в Канаді прийде ще
день коли можна буде позпва
ти уряд без дозволу уряду
Тепер є так що не можна
позивати уряду хіба уряд зго
диться щоб його позивати
Викуповують мід у Канаді
Від часу коли в Канаді об-
межено уживання цукру фа-
брикацій ячі не можуть діста
ти цукру до виробу ріжиих со
лодощів викуповують увесь
мід який лиш є в склепах і в
пасічників В наслідок того
мід подорожів а деякі пасіч-
ники паніть не хотять прода-
вати меду тепер а ждуть па
ще вінці ціпи Такс посгупо-ваїш- я
небезпечне бо як прий-
де час коли знов буде подо-
статком цукру тоді мід не
лиш поганіє але й тяжко буде
знайти ринок збуту
Прийняли плян поселення
ветеранів
В Оттаві прийнято минулого
тижня нляп після якого уряд
мав би поселити на землі 25
тисяч вояків кападіпсько! ар
мії с можливість що носе- - 4
ленни вояків пічнеться сліду-
ючої весни
15 міліонів долярів на
бонус за масло
Почавши від минулого по
неділка доміїняльпин уряд 1111
планує по б центів бопусу за
фунт товщу в молоці Цей бо
нус буде коштувати доміпі-
яльпий уряд 15 міліонів доля-
рів річно
Алькоголь на картки
В Новофунляндії (на остро-
ві па схід від Канади)) заведе-
но паювання алькоголю Але
шишці не мають причини до
нарікань бо влада позволила
купувати одній особі три флн-шк- п
горінкп на тиждень а
цього досить хоч би кому До
того часу не було обмежень пн
алькоголь і можна було його
купувати без нермітової кни-
жечки
Згинуло 19 осіб в Онтеріо
За минулу суботу іі неділю
в Онтеріо згинуло 19 осіб у
нещасливих випадках з того
6 утопилось 5 осіб згинуло з
розбитим літаком а решта —
в нещасливих випадках з авто
мобілями
Два Парадокси
ли но жидівськії але слабо
хоч плинно по українськії От-
же жиди не встилалися і не
боялися говорити по україи-сь- к
як воші говорили до сво-
їх покупців чи пацієнтів за-
лежно від того чи то були
бнзпесмепи чи лікарі чи ден-тист- н
Не дуже довго потім їхав я
сієїніарськнм потягом в про-
тивнім напрямі зі Сходу у од-
ну зі степових провінцій Те-
пер знаходився в звичайнім па
сажирськім нагоні На одній
стації в лавку позаду мене
сіли двоє людей у віці трпй-
цять літ або більше Це були
Українці бо всілії в місцево-
сті! майже виключно заселеній
Українцями фізіогпомін ви-
разно українська хоч один з
них мав маленькі пейси або
бакенбарди які деякі хлопці
ирп голешио коло вуха лиша-
ють як смужку на цаль широ-
ку а 2 цалі довгу Ми Укра-
їнці говоримо голосно і ба-
гато хоч не все багато доб-
рого іі корисного Ці пайове
говорили також голосно і то
навіть дуже голосно їх роз-
мові я прислухувався аж со-рокпи- гь мінут Цс були паші
інтелігенти яких професій зі
знаних причин не подаю- - Че-
рез сорок чотири мінугн гово-
рили виключно по англійськії
по українськії сказали тільки
два речення які т репали не ці-
лу одну мінуту
Цс що пишу то лише тому
щоби ствердити дна факт
Жиди н розмові трнйцягь
мінут овій говорили дванад-
цять по українськії
Українці в розмові що тре-вал- а
45 мінут по українськії
говорили не цілу мінуту
Дальших пояснень не по-
даю бо чейже поїш злишиі
о М Олеиьчук