ubbe0749 |
Previous | 4 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Стероне 4
♦
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ ' ІЖКАШЬШ КЕУ8
}1 Ч сі 1 І"
Український Католицький Тижневик ТОЕКІіТ
5 Видає кожного вівттрка (МешЬег СапасШш ДЯГееМу Мешярарві &
Видавнича Спілка Українські Вісти Аввосіаііоп)
т( т г? під РпЬ11аЬе4 етепг ТшмЛГ Ьу ІЬв
_ ГЇ Уіі
10012-10- 9 Стріт Едмонтон СклОпІш Кеш РвЬІІаЬсп Іітіїеа
Алберта Канапа -- І 10012-10- 9 81 иятотоп
Теїеропе 25708 АІЬеП Сапай
Річна передплата Канаді $200 Теїеропе 25708 Степанова Історія Поза
Редакція
Канадою
за оголошення не відповідає
$2 50 Уеаііу виЬвсгІрист
Оапаба
1п Сіпай
-
--
Зиївійе
$ЗЛ0
$350 Це є
Українці в Світлі Статистики з 1941
Лпмініяльне статистичне бюро в Оттаві видало цими дня
ми свій урядовий збірник п з "Да Кенадаїр Бук" на 1943-4- 4
рік У тій незвичайно цінній і цікавій публикації оповіщено
перший раз також числа перепису населення переведеного в
1941 році Подаємо статистику українців в Канаді так як нас
записано на основі перепису
Кілько нас є в Канаді?
Перший домініяльний перепне переведено в 1871 році
г тпгп ия™ пепеписи відбуваються точно що десять літ
Українська іміграція до Канади почалася в 1891 році однак
урядова статистика виказала нас перший раз у і?і ни- -
тому році записано 5682 українців В 1911 році записано]
75432 в 1921 році 106721 а в 1931 році 225113 З досвіду
знаємо що чимало наших людей записували в тих роках у
рубриках "австрійці" і навіть "росіяни" Про це переконує
нас також урядова статистика Наприклад у 1911 році було
"австрійців" 44036 у 1921 р 107671 а в 1931 році число "ав-
стрійців" нагло впало на 48639 Росіян записано в 1911 році
44376 в 1921 році 100064 а в 1931 році 88148 Рівночасно
статистика виказала сильний зріст українців Такий зріст
українського населення пояснюється не тільки допливом
іміграції і природним приростом але також національною сві-
домістю Національно освідомлені українці переписували себе
з "австрійців" і "росіян" на українців Стільки щодо минулого
Перепис у 1941 році виказав 305929 українців і поставив
нас на шестому місці по французах англійцях шотляндцях
ірляндцях і німцях Це цікаве пересунення в трьох декадах
зазначилося в той спосіб що в 1921 році ми були на оди-
надцятому в 1931 році на семому місці На цс пересунення
звернуло увагу статистичне
По провінціям у 1941 році було українців: У Принс Ед-'вар- д
Айленд 2 в Новій Скоши 711 в Ню Бронсвику 22 в
Квебеку 8006 в Онтеріо 48158 в Манітобі 89762 в Саскачева-н- і
79777 в Алберті 71868 в Бр Колумбії 7563 в Юконі 18
на північио-Західні-
х Територіях 42 разом 305929
"Кенада їр Бук" подала кількість населення по націо-
нальному походженню в девятьох головних Канади
Українців виказано: в Монтреалі 5844 в Торонті 10472 в
22578 Гемнлтоні 2265 в Оттаві
Венкувері 1913 в Вінніпегу в
547 в Квебеку 22 в Виндзорі 1817 в Едмонтоні 6070
Мовна статистика
Матірна мова все годиться з расовим (національним)
походженням українців- - У Принс Едвард Айленд подали укра-'ш- п
мятіпню мову 1 в Новій Скошії 628 в Ню Бронсвику 34
в Квебеку 8456 в Онтеріо 48318 в Манітобі 92546 в Саскаче-ван- і
81954 в Алберті 74837 в Бр Колумбії 6445 в Юконі 14
на Північно-Західні- х Територіях 40 разом 4М4Л
Статистика виказала що 280210 українців знають урядову
англійську мову а 189 знають тільки француську урядову
мову Анґлінську і француську мову знають 4157 Не знають
ні англійської ні француської мови або 699 процент із
305929 українців Десять літ тому в 1931 не знали ні англій-
ської ні француської мови 22 02 процент
ВІроІсповІдна статистика
Перепис виказав 185657 українців греко-католикі- в в 1931
році була виказано 186654 Заходить питання чому число
українців греко-католик- ів не виказало зросту відповідно до
загального зросту українського населення При читанні чисел
віроісповідної статистики треба мати на увазі що наприклад
у Манітобі цифра" подана для римо-католикї- в включає 65734
греко-католикі- в а в Алберті 38278 греко-католикі- в зачислено
до загального числа визнавше католицької віри Те саме в
інших провінціях І хоч статистика з 1941 року перший раз
окремо виказує греко-католикі- в то недокладности є можливі
так як довгі ооьи були недокладности зі статистикою націо
нального походження українців Траплялися відомі випадки
що молодь записувала себе просто "кетолик" замість "грік-кетоли- к"
Можливе є що робили в добій вірі енуме-ратор- и
записуючи греко-католикі- в в загальну рубрику като-
ликів Десь мусять бути причини бо останнє десятиліття
зазначилося природним приростом нашого населення отже
також наичисленшшої греко-католицьк- ої групи зробим
релігійної свідомости українців католиків а час відступництв
минув безповоротно
Точно невідомо яке є чисю православних українців Всіх
визнавців православної церкви записано 139629 В іншому мі:
сці подано що словян визнавше православної церкви
109596 Статистика каже що до того числа належать австрійці
чехи словаки поляки росіяни и українці Скільки кого між
ними не подано Всіх москалів було подано в статистиці
83708 З того числа було членів духоборської секти 16844
Виходить то по відчисленню невеликого числа православних
австрійців поляків1 чехів і словаків цифру 109596 православ-
них словян треба поділити між українців і москалів яких певно
було не менше як 65000 В одному місцісказадоЩ9 українців
греко-католикі- в іуио в 1941 році гз процент православних
291 ЛрОЦ ' м " 'лі-- ' шДи І І"
Росія викупила канадійські
копальні ніклю в Петсамо в
північній Фінлядії за $22000-00- 0
Властиво вивласнила і зго-
дилася заплатити повищу су-
му
Злучені Держави хочуть
Аляску сотками тисяч
нових поселенців і збільшити
число населення до 1 000000
Француський трибунал у
Марсей іасудив Пер Ляваля
б преміера уряду в Віші на
смерть
ми
Ляваль утік з 'німця- -
Дж Брекен домініяльний
провідник консервативної пар-
тії зістав номінований посоль-
ським кандидатби до домінії в
манітобськім окрузі Ніпава
В Гренландії викрили
німецьку стацію яка студію
вала й через радіо передавала
погоду для німецької фльоти
Захоплено людей і
ввесь науковий виряд" "
772
ОКОЛО ТРИДЦЯТЬ РОКІВ ТОМУ в малім селі в
Старім народився хлопець І пізніше приїхав
він до Канади Називався вінхСтепан Він ріс як
усякий інший канадієць любив "гакі" й любив
ловити рибу вчився з уміркованим ентузіязмом
познайомився з гарною дівчиною й оженився
Заки йому було 26 років мав він добру роботу
мав свій власний дім і мав дві маленькі дівчинки
Все було дуже гарно
Аж одного ранку не зійшло сонце над хатою
Степана Натомість велика чорна хмара котилась
по небі зі сходу а на хмарах видніло одно
слово ВІЙНА!
Ніхто не говорив Степанові щоб Ішов битись
Він був канадієць То був його вибір Степан зам-
кнув очі й тоді побачив свою землю
Він бачив як сонце блестіло об Вежу Мира в
Оттаві Він бачив сині озера в Скалистих Горах І
прислухувався як шумно сміялись потоки Він
бачив як діти бавились і бачив людей з усміхненими
обличчями Він чув шелест кленових листків І звуки
ар пісні "Боже Короля Спаси"
І він отворив свої очі і пішов на війну
Він поїхав до Лондону й побачив як тихі
жінки стають відважними вдовицями Він пішов до
Африки й побачив як відважні мужчини прагнули
води і вмирали на піску В Снцилії він бачив як
За Мабутність Української
Національної Культури
Де подіеться українська культурна еміграція?
Примітка Редакції: Під по
витим заГОЛОВКОМ поивнлаии
в Свободі довша стаття проф
М Чубатого Ми позволити
собі перебрати частину
статті яка може становити для
себе окрему цілість
По першій світовій війні по
важна кількість культурних
українських сил виемігрувала з
Укоаїни та найшлася на емігра
ції головно в Чехословаччині
я лялі я АВСТОІЇ НІМеЧЧИНІ
ФрЬн тариЦрде }ррь{{ті куліг)
турницькі сили на еміграції ма-
ють поміж двома світовими
війнами перед українською
культурою велим іваслуги во-
ни розвинули наукову та пу-
бліцистичну працю зберігаю-
чи правдиво українського не-
залежного духа в своїй праці
па еміграції нраціиоалп ід™-льоґ- и
мало не всіх українських
ідеольогічних напрямків від націоналістів ' та " монахістів--
гетьманщв до соціялістів псіл
їх одначе лучилр одне: основ-
на 'національно-самостійнйцьк- а
ідеольоґія „ Територіяльно ці сили най
4аТ ІВьмвіІВаВ
більше згромадилися були_ в
Чехословаччині біля Україн-
ського Вільного Університету
в Празі Української Господар-
ської Академії в Подебрадах та
біля Українського Педагогіч-
ного Інституту г Такі заслужені
українські культурні установи
могли там повстати завдяки
справді високо вартісній опіці
президента Томи Масарика ве
ликого ліберала та гуманіста
Серед нинішньої ситуації така
праця на терені Чехословаччи
ні буде неможлива навіть нема
на!днІ ндоб!тіЦ перебзв#ф
культурні сили вдержались при
життю як тільки червоні вій
ська займуть той край а про
продовжування давньої куль
турної роботи як за президен-
та Масарика — то й мови не-
ма "
Куди менша група культур-
них українських сил найшла
була пристановище в Німеччи-
ні біля Українського Науково-
го Інституту в Берліні Та цей
Інститут уже до цеї війни ле-дв- и
клйгав задля браку фон-
дів а' в"часі війни мабуть зов
сім знидів Те саме можна ска- -
1 І і14)і)
порох замінився в болото яке всмоктувало тих
що падали трупом тоді Степан пішов до Італії
ЛІОНІ--"- ! 0 -- 'Я
— "Соняшної" Італії — де маленькі жінки голоду-
ють де Червоний Хрест у небезпеці а маше-руют- ь
в забагреяім снігу
Пізніше висідаючи на беріг у Нормандії
Степан пізнав що то значить падати на зимний
мокрий пісок який власна кров перемінює на чер-
воно а очі помалу заплющуються
юг[
І тоді Степан побачив обличчя жінки і двох
дівчаток І сонце на Вежі Мира і
почув він шум гірських потоків і шелест кленового
листу І пісню "Боже Короля Спаси"
1 ввесь той час Степан ні разу не поду-
мав що то несправедливо що між тими
дома за яких він згинув є такі що ніколи
не підперли його навіть купном Бондів
Перемоги
Чи ви думаєте що воно несправедливо?
і
ЩО ТО Є БОНД ПЕРЕМОГИ?
Бона Перемоги обіцянки Домініі Канади сплатити
готівкою повну вартість Бонду в призначенім часі з
піврічним процентом у висоті 37 на рік аж до
речинця
Бонд Перемоги є найбезпечнішим інвестментом
в Канаді Все майно Канади є гарантією Бондів
Канада видавала бонди 75 років і кожного разу спла-
тила кожний доляр капіталу І проценту
Вкладайте в
Перемогу!
ське життя в Франції в часі
патетичної окупації Виходить
на таке що воно буде так як
прогнане з мало не всіх країв
Европи Деяка можливість сво-бідніш- ої
праці української на-ціонали- ної
культури може ще
бути згодом у Франції але там
знов буде брак матеріяльногд
попертя для якого небудь укрз
інського культурного осеред
ка без чого ніяка культурна
праця неможлива
вояки
маленьких
Окупація Західньої України
Советами та можливість поки
нути Советську Україну в різ
них Фазах теперішньої війни
викинули поза межі
України нову доволі чисельну
кількість українських вчених
мистців та публіцистів Вони
своїми духовими потенціями !е
в силі дальше "'продовжувати
культивований української на-
ціональної культури оіначедо
того треба двох річей ]'
Поперше треба такого спо
кійного осередка де не сяга
ли б протиукраінські впливи
могутньої червоної Росії та де
була б свобода слова та свооо
да преси Друга умовила — це
потреба матеріяльної основи
для української національної
культурної праці Відомо пре-
цінь що ніяка культурна пра
ця 'сама собою не оплачується
Нормально її матеріально суб- -
венціон'ують уряди' або багаті
з'ати про культурне україн- - громадські фундації основані
щ
Купуйте БОНДИ ПЕРЕМОГИ
ГМТЮМЛЬ УЛВ ПЇЇЛЖЖ ООММПТВЕ
багатирями культу рийками
ьез посторонної матеріяльної
піддержки не буде могла та-
кож) хоч у скромних розмірах
жити та розвиватися україн
ська культурна праця на емі-
грації Ось так перед україн-
цями по всьому світу сущими
стаегрубом важна проблема в
часі українського' національно-
го' лихоліття на українських
землях заховати все що куль-
турно справді українське та
дати -- змогу тим десяткам укра-
їнських культурних сил про-довжа- ти
свою аж до то
го часу коли нові більш спри-
ятливі обставини уможливлять
на українських землях україн
ському народові свооїдніше
жити талкультуруіч:воїхі-діді- в
іпрадідів згідної з-- традиція
ми наші продовжувати" г 1
Де створити такий
культурний центр?
Нема хіба двох думок що
такий центр української свобід
ноі думки та центр розвою
української культури мусить
бути створений тільки в Аме
риці за морем Безперечно що
такий Центр української націо
нальної культури Краще було б
примістити десь ближче Укра
їни в Европі Одначе розгляне
на політична ситуація виказує
24 Гковтня 1944 Число 43
адресою:
в7
бюро
містах
не
21373
помилки
було
за-
селити остан-
ню
девять
Краю
огненне
другу
А
цалями
це
напевно
працю
та
ги
ьгі''п
шо не буде майже неможливе
Тому тільки Америка тобто
Злучені Держави або Канада
мусять стати місцем пристано
вища ДЛЯ ТаКОГО укаIМIV
культурного центра
На еміграції найдеться по
важний гурт українських знав
ців мови літератури істори та
УКПЯІНСЬКИХ мистшв ЩО МОГ
ЛИ б твооити в ім'я тисячелітніх
традицій української нації сво--
бідно оез натиску діоскви іу-м-
у
пеоел заморськими україн
цями стоїть обовязок підшука-
ти відповідне місце та там
спровадити тих людей щоо во
ни особисто не ниділи на емі
грації та що важніше щоо
українська національна культу- -
ра не завмирала!1'
шТутза' мор'еУ "треба' буде
нальної культури підпираний
українцями всього світу "
Советами Представляю собі
цей інститут як установу де
була б згромаджена бібліотека
украініків стишена ілш"
не можливо з цілого світа
Там теж мусів би появлятися
постійний перюдик в україн-
ській та 'англійській мові бо
нема сумніву що по цій війні
англійська" мова ' істане ше
більш свтовою мовою ніж
нею була' вона перед теперіш-
ньою" 'війною
(Продовження на ст 8)
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, October 24, 1944 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1944-10-24 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2000735 |
Description
| Title | ubbe0749 |
| OCR text | УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ Стероне 4 ♦ УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ ' ІЖКАШЬШ КЕУ8 }1 Ч сі 1 І" Український Католицький Тижневик ТОЕКІіТ 5 Видає кожного вівттрка (МешЬег СапасШш ДЯГееМу Мешярарві & Видавнича Спілка Українські Вісти Аввосіаііоп) т( т г? під РпЬ11аЬе4 етепг ТшмЛГ Ьу ІЬв _ ГЇ Уіі 10012-10- 9 Стріт Едмонтон СклОпІш Кеш РвЬІІаЬсп Іітіїеа Алберта Канапа -- І 10012-10- 9 81 иятотоп Теїеропе 25708 АІЬеП Сапай Річна передплата Канаді $200 Теїеропе 25708 Степанова Історія Поза Редакція Канадою за оголошення не відповідає $2 50 Уеаііу виЬвсгІрист Оапаба 1п Сіпай - -- Зиївійе $ЗЛ0 $350 Це є Українці в Світлі Статистики з 1941 Лпмініяльне статистичне бюро в Оттаві видало цими дня ми свій урядовий збірник п з "Да Кенадаїр Бук" на 1943-4- 4 рік У тій незвичайно цінній і цікавій публикації оповіщено перший раз також числа перепису населення переведеного в 1941 році Подаємо статистику українців в Канаді так як нас записано на основі перепису Кілько нас є в Канаді? Перший домініяльний перепне переведено в 1871 році г тпгп ия™ пепеписи відбуваються точно що десять літ Українська іміграція до Канади почалася в 1891 році однак урядова статистика виказала нас перший раз у і?і ни- - тому році записано 5682 українців В 1911 році записано] 75432 в 1921 році 106721 а в 1931 році 225113 З досвіду знаємо що чимало наших людей записували в тих роках у рубриках "австрійці" і навіть "росіяни" Про це переконує нас також урядова статистика Наприклад у 1911 році було "австрійців" 44036 у 1921 р 107671 а в 1931 році число "ав- стрійців" нагло впало на 48639 Росіян записано в 1911 році 44376 в 1921 році 100064 а в 1931 році 88148 Рівночасно статистика виказала сильний зріст українців Такий зріст українського населення пояснюється не тільки допливом іміграції і природним приростом але також національною сві- домістю Національно освідомлені українці переписували себе з "австрійців" і "росіян" на українців Стільки щодо минулого Перепис у 1941 році виказав 305929 українців і поставив нас на шестому місці по французах англійцях шотляндцях ірляндцях і німцях Це цікаве пересунення в трьох декадах зазначилося в той спосіб що в 1921 році ми були на оди- надцятому в 1931 році на семому місці На цс пересунення звернуло увагу статистичне По провінціям у 1941 році було українців: У Принс Ед-'вар- д Айленд 2 в Новій Скоши 711 в Ню Бронсвику 22 в Квебеку 8006 в Онтеріо 48158 в Манітобі 89762 в Саскачева-н- і 79777 в Алберті 71868 в Бр Колумбії 7563 в Юконі 18 на північио-Західні- х Територіях 42 разом 305929 "Кенада їр Бук" подала кількість населення по націо- нальному походженню в девятьох головних Канади Українців виказано: в Монтреалі 5844 в Торонті 10472 в 22578 Гемнлтоні 2265 в Оттаві Венкувері 1913 в Вінніпегу в 547 в Квебеку 22 в Виндзорі 1817 в Едмонтоні 6070 Мовна статистика Матірна мова все годиться з расовим (національним) походженням українців- - У Принс Едвард Айленд подали укра-'ш- п мятіпню мову 1 в Новій Скошії 628 в Ню Бронсвику 34 в Квебеку 8456 в Онтеріо 48318 в Манітобі 92546 в Саскаче-ван- і 81954 в Алберті 74837 в Бр Колумбії 6445 в Юконі 14 на Північно-Західні- х Територіях 40 разом 4М4Л Статистика виказала що 280210 українців знають урядову англійську мову а 189 знають тільки француську урядову мову Анґлінську і француську мову знають 4157 Не знають ні англійської ні француської мови або 699 процент із 305929 українців Десять літ тому в 1931 не знали ні англій- ської ні француської мови 22 02 процент ВІроІсповІдна статистика Перепис виказав 185657 українців греко-католикі- в в 1931 році була виказано 186654 Заходить питання чому число українців греко-католик- ів не виказало зросту відповідно до загального зросту українського населення При читанні чисел віроісповідної статистики треба мати на увазі що наприклад у Манітобі цифра" подана для римо-католикї- в включає 65734 греко-католикі- в а в Алберті 38278 греко-католикі- в зачислено до загального числа визнавше католицької віри Те саме в інших провінціях І хоч статистика з 1941 року перший раз окремо виказує греко-католикі- в то недокладности є можливі так як довгі ооьи були недокладности зі статистикою націо нального походження українців Траплялися відомі випадки що молодь записувала себе просто "кетолик" замість "грік-кетоли- к" Можливе є що робили в добій вірі енуме-ратор- и записуючи греко-католикі- в в загальну рубрику като- ликів Десь мусять бути причини бо останнє десятиліття зазначилося природним приростом нашого населення отже також наичисленшшої греко-католицьк- ої групи зробим релігійної свідомости українців католиків а час відступництв минув безповоротно Точно невідомо яке є чисю православних українців Всіх визнавців православної церкви записано 139629 В іншому мі: сці подано що словян визнавше православної церкви 109596 Статистика каже що до того числа належать австрійці чехи словаки поляки росіяни и українці Скільки кого між ними не подано Всіх москалів було подано в статистиці 83708 З того числа було членів духоборської секти 16844 Виходить то по відчисленню невеликого числа православних австрійців поляків1 чехів і словаків цифру 109596 православ- них словян треба поділити між українців і москалів яких певно було не менше як 65000 В одному місцісказадоЩ9 українців греко-католикі- в іуио в 1941 році гз процент православних 291 ЛрОЦ ' м " 'лі-- ' шДи І І" Росія викупила канадійські копальні ніклю в Петсамо в північній Фінлядії за $22000-00- 0 Властиво вивласнила і зго- дилася заплатити повищу су- му Злучені Держави хочуть Аляску сотками тисяч нових поселенців і збільшити число населення до 1 000000 Француський трибунал у Марсей іасудив Пер Ляваля б преміера уряду в Віші на смерть ми Ляваль утік з 'німця- - Дж Брекен домініяльний провідник консервативної пар- тії зістав номінований посоль- ським кандидатби до домінії в манітобськім окрузі Ніпава В Гренландії викрили німецьку стацію яка студію вала й через радіо передавала погоду для німецької фльоти Захоплено людей і ввесь науковий виряд" " 772 ОКОЛО ТРИДЦЯТЬ РОКІВ ТОМУ в малім селі в Старім народився хлопець І пізніше приїхав він до Канади Називався вінхСтепан Він ріс як усякий інший канадієць любив "гакі" й любив ловити рибу вчився з уміркованим ентузіязмом познайомився з гарною дівчиною й оженився Заки йому було 26 років мав він добру роботу мав свій власний дім і мав дві маленькі дівчинки Все було дуже гарно Аж одного ранку не зійшло сонце над хатою Степана Натомість велика чорна хмара котилась по небі зі сходу а на хмарах видніло одно слово ВІЙНА! Ніхто не говорив Степанові щоб Ішов битись Він був канадієць То був його вибір Степан зам- кнув очі й тоді побачив свою землю Він бачив як сонце блестіло об Вежу Мира в Оттаві Він бачив сині озера в Скалистих Горах І прислухувався як шумно сміялись потоки Він бачив як діти бавились і бачив людей з усміхненими обличчями Він чув шелест кленових листків І звуки ар пісні "Боже Короля Спаси" І він отворив свої очі і пішов на війну Він поїхав до Лондону й побачив як тихі жінки стають відважними вдовицями Він пішов до Африки й побачив як відважні мужчини прагнули води і вмирали на піску В Снцилії він бачив як За Мабутність Української Національної Культури Де подіеться українська культурна еміграція? Примітка Редакції: Під по витим заГОЛОВКОМ поивнлаии в Свободі довша стаття проф М Чубатого Ми позволити собі перебрати частину статті яка може становити для себе окрему цілість По першій світовій війні по важна кількість культурних українських сил виемігрувала з Укоаїни та найшлася на емігра ції головно в Чехословаччині я лялі я АВСТОІЇ НІМеЧЧИНІ ФрЬн тариЦрде }ррь{{ті куліг) турницькі сили на еміграції ма- ють поміж двома світовими війнами перед українською культурою велим іваслуги во- ни розвинули наукову та пу- бліцистичну працю зберігаю- чи правдиво українського не- залежного духа в своїй праці па еміграції нраціиоалп ід™-льоґ- и мало не всіх українських ідеольогічних напрямків від націоналістів ' та " монахістів-- гетьманщв до соціялістів псіл їх одначе лучилр одне: основ- на 'національно-самостійнйцьк- а ідеольоґія „ Територіяльно ці сили най 4аТ ІВьмвіІВаВ більше згромадилися були_ в Чехословаччині біля Україн- ського Вільного Університету в Празі Української Господар- ської Академії в Подебрадах та біля Українського Педагогіч- ного Інституту г Такі заслужені українські культурні установи могли там повстати завдяки справді високо вартісній опіці президента Томи Масарика ве ликого ліберала та гуманіста Серед нинішньої ситуації така праця на терені Чехословаччи ні буде неможлива навіть нема на!днІ ндоб!тіЦ перебзв#ф культурні сили вдержались при життю як тільки червоні вій ська займуть той край а про продовжування давньої куль турної роботи як за президен- та Масарика — то й мови не- ма " Куди менша група культур- них українських сил найшла була пристановище в Німеччи- ні біля Українського Науково- го Інституту в Берліні Та цей Інститут уже до цеї війни ле-дв- и клйгав задля браку фон- дів а' в"часі війни мабуть зов сім знидів Те саме можна ска- - 1 І і14)і) порох замінився в болото яке всмоктувало тих що падали трупом тоді Степан пішов до Італії ЛІОНІ--"- ! 0 -- 'Я — "Соняшної" Італії — де маленькі жінки голоду- ють де Червоний Хрест у небезпеці а маше-руют- ь в забагреяім снігу Пізніше висідаючи на беріг у Нормандії Степан пізнав що то значить падати на зимний мокрий пісок який власна кров перемінює на чер- воно а очі помалу заплющуються юг[ І тоді Степан побачив обличчя жінки і двох дівчаток І сонце на Вежі Мира і почув він шум гірських потоків і шелест кленового листу І пісню "Боже Короля Спаси" 1 ввесь той час Степан ні разу не поду- мав що то несправедливо що між тими дома за яких він згинув є такі що ніколи не підперли його навіть купном Бондів Перемоги Чи ви думаєте що воно несправедливо? і ЩО ТО Є БОНД ПЕРЕМОГИ? Бона Перемоги обіцянки Домініі Канади сплатити готівкою повну вартість Бонду в призначенім часі з піврічним процентом у висоті 37 на рік аж до речинця Бонд Перемоги є найбезпечнішим інвестментом в Канаді Все майно Канади є гарантією Бондів Канада видавала бонди 75 років і кожного разу спла- тила кожний доляр капіталу І проценту Вкладайте в Перемогу! ське життя в Франції в часі патетичної окупації Виходить на таке що воно буде так як прогнане з мало не всіх країв Европи Деяка можливість сво-бідніш- ої праці української на-ціонали- ної культури може ще бути згодом у Франції але там знов буде брак матеріяльногд попертя для якого небудь укрз інського культурного осеред ка без чого ніяка культурна праця неможлива вояки маленьких Окупація Західньої України Советами та можливість поки нути Советську Україну в різ них Фазах теперішньої війни викинули поза межі України нову доволі чисельну кількість українських вчених мистців та публіцистів Вони своїми духовими потенціями !е в силі дальше "'продовжувати культивований української на- ціональної культури оіначедо того треба двох річей ]' Поперше треба такого спо кійного осередка де не сяга ли б протиукраінські впливи могутньої червоної Росії та де була б свобода слова та свооо да преси Друга умовила — це потреба матеріяльної основи для української національної культурної праці Відомо пре- цінь що ніяка культурна пра ця 'сама собою не оплачується Нормально її матеріально суб- - венціон'ують уряди' або багаті з'ати про культурне україн- - громадські фундації основані щ Купуйте БОНДИ ПЕРЕМОГИ ГМТЮМЛЬ УЛВ ПЇЇЛЖЖ ООММПТВЕ багатирями культу рийками ьез посторонної матеріяльної піддержки не буде могла та- кож) хоч у скромних розмірах жити та розвиватися україн ська культурна праця на емі- грації Ось так перед україн- цями по всьому світу сущими стаегрубом важна проблема в часі українського' національно- го' лихоліття на українських землях заховати все що куль- турно справді українське та дати -- змогу тим десяткам укра- їнських культурних сил про-довжа- ти свою аж до то го часу коли нові більш спри- ятливі обставини уможливлять на українських землях україн ському народові свооїдніше жити талкультуруіч:воїхі-діді- в іпрадідів згідної з-- традиція ми наші продовжувати" г 1 Де створити такий культурний центр? Нема хіба двох думок що такий центр української свобід ноі думки та центр розвою української культури мусить бути створений тільки в Аме риці за морем Безперечно що такий Центр української націо нальної культури Краще було б примістити десь ближче Укра їни в Европі Одначе розгляне на політична ситуація виказує 24 Гковтня 1944 Число 43 адресою: в7 бюро містах не 21373 помилки було за- селити остан- ню девять Краю огненне другу А цалями це напевно працю та ги ьгі''п шо не буде майже неможливе Тому тільки Америка тобто Злучені Держави або Канада мусять стати місцем пристано вища ДЛЯ ТаКОГО укаIМIV культурного центра На еміграції найдеться по важний гурт українських знав ців мови літератури істори та УКПЯІНСЬКИХ мистшв ЩО МОГ ЛИ б твооити в ім'я тисячелітніх традицій української нації сво-- бідно оез натиску діоскви іу-м- у пеоел заморськими україн цями стоїть обовязок підшука- ти відповідне місце та там спровадити тих людей щоо во ни особисто не ниділи на емі грації та що важніше щоо українська національна культу- - ра не завмирала!1' шТутза' мор'еУ "треба' буде нальної культури підпираний українцями всього світу " Советами Представляю собі цей інститут як установу де була б згромаджена бібліотека украініків стишена ілш" не можливо з цілого світа Там теж мусів би появлятися постійний перюдик в україн- ській та 'англійській мові бо нема сумніву що по цій війні англійська" мова ' істане ше більш свтовою мовою ніж нею була' вона перед теперіш- ньою" 'війною (Продовження на ст 8) |
Tags
Comments
Post a Comment for ubbe0749
