ubqe0216 |
Previous | 7 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
ЗО червня 1952: — Число
ВІДДІЛ для МОЛОДІ
РІЧКА
Малий Петрусь дуже любив
невеличку річку що плила на
фармі його батьків На весні
річка була переповнена водою
до вершків своїх берегів і тоді
її води шуміли й бігли ско-
ренько в незнані світи Пет-
русь любив дивитися на свою
річку як її вода з повним роз-
махом била в надбережні каме-
нюки йшла в закрути і піни-
лася Вечорами як малий Пет-
русь помолившись ішов спа-
ти він прислухувався як його
річка шуміла і співала шепот-лив- у
пісеньку яка заколісувала
ного до солодкого сну Нераз
малий Петрусь ставив мамі або
батькові такі питання:
— Скажіть мені мамо звід-
ки взялася на нашій фармі оця
гарна річка? Чому на весні в
нашій річці стільки води а
вліті ця вода десь подівається
і тоді наша річка стає мілень-
кою а її хід стає дуже повіль-
ний?
— На весні дорога дитино
топляться в горах сніги і во-
ди зі снігів спливають на до-
лину з гір та наповняють рі-
ки річки й потоки Хоч і влі-
ті в горах лежать сніги але
то тільки на високих1 гірських
верхах де вони дуже поволі
топляться і допливи до рік
стають меншими Тоді води в рікахі річках робляться міл-
кими тоді і їх хід робиться
повільнішим
І знову з цікавости малий
Петрусь питав батька:
— А скажіть мені тату куди
пливе наша річка? Мама ка-
жуть що наша річка пливе в
далекий світ і я хотів би зна-
ти де наша річка кінчиться?
— Як бачиш Петрусю то на-
віть така мала -- річка як оця на
нашій фармі несе багато води
і тому вона мусить кудись ці
води занести Такі малі річки
звичайно несуть свої води до
більших рік а більші ріки не-
суть зібрані води до моря Як
підеш до школи то там тебе
будуть учити про всі ріки не
тільки в нашім краю Канаді
але і про всі більші ріки в ці-
лім світі
Петрусь памятав батькові й
мамині відповіді на його за
27 У КРАЇН СЬКІ ВІСТІ Сторона 7
і ис-- рі
Арабська
пити Мамину відповідь на йо-
го питання звідки на їх фар-
мі взалася річка памятав особ
ливо бо мамина відповідь бу
ла: "Господь Бог цю нашу річ
ку тут сотворив бо хотів щоб
ти Петрусю коло неї забавляв
ся і нею тішився
Малий Петрусь мав багато
вибраних місць на березі річ-
ки де забавлявся і приглядав-
ся до руху невеликої річки але
мав одно місце яке любив най-
більше Це місце було окруже-н-е
лозовими кущами зі всіх сто
рін окрім сторони від самої річ
ки Тут лежав врослий у зем-
лю величезний камінь з рівною
неначе гладко витесаною по-
верхнею На цім камені в хо-
лодочку любив Петрусь сидіти
вліті в горячі дні Тут Петрусь
приглядався до окруження
річки і пізнав що річка мала
неначе свій інший світ На бе-
регах річки та у воді попри
краї росли інші рослини та цви
ли інші цвіти як на вищім бе-
резі Над водою літали інші
пташки і птахи як ті що жили
на суші і в воді жили інші
сотворіння як на суші Вліті
коли вода в річці плила ледве
замітно всі рослини трави шу
варі кущі та дерева річка від-
бивала неначе в дзеркалі А
що вже казати про все те що
діялося на висотах облаків!
Петрусеві не треба було диви-
тися вгору щоб бачити синє
небо щоб бачити як на ви-
сотах пливуть лагідні білі хмар-ки-баранчй- ки
і грізні чорні
хмари що їх блискавки розди-
рали і страшно вигравали в
них громи
Петрусь це все" бачив у яснім
плесі річки Нераз Петрусь ле-
жачи на гладкій поверхні ве-
ликого каменя засипляв А які
гарні сни тоді в його сні при-
ходили! Пробудившись Пету
русь біг до хати щоб там ко-
мусь оповісти що йому снило-
ся на березі річки Дуже часто
в хаті він заставав лише ста-
реньку свою бабуню і маленьку
сестричку Ганусю бо -- батько
десь працював на полі а мама
в городі Бабуні і маленькій
сестричці він найбільше опові-
дав про свої сни Бабуня пояс
гарша оодеД а лзміа іти- -
рим ІГ—д Мп шігп
само мгіжумшя раФяіь
оешва врохукташ ашншил амаста
Ось ромів
щорвв біямом
іЦ М норв
нювала Петрусеві що його сни
означають і тоді його сни ба-
буня як дуже чу-
дові оповідання а Петрусь в
цих казках-оповідання- х висту-
пав як їх герой А маленька
Гануся котра ще не вміла го- -
ворити лише го-
ловкою і неначе потакувала за
бабунею вимовляючи тільки
"а а а"
Тоді Петрусь припадав до
бабуненої старечої руки і пал-
ко її цілував А потім хапав
маленьку сестричку на руки і
цілував її румяненькі личка Ма
ленька сестричка пручалася і
кричала а то й била Петруся
по лиці але Петрусь не гнівав-
ся на неї тільки весело смію-
чись казав: Ти ще Ганусю
дурненька і не знаєш якого ти
героя по лиці лупиш
Вісті з Едмонтону
чайне прийняття в
В пополудні 22 червня
ц р стараннім Діенезальної Упра-и- н
Ліги Українських Католицьких
Жінок нашого Екзархату відбулося
річне чайне прийняття її Єпископській
резиденції зважаючи на зливний
дощ то саме тою дня падав попо-
лудні майже без перерви в нашому
місті велике число українців като-
ликів Едмонтону та його околиць
взяло участь у цьому традиційному
вже прийняттю При гарно накритих
столах гостей обслуговували гос-
тинні пан! з місцевих українських
католицьких жіночих організацій У-це-
сь
час перебував гостей Пре-
освященний Владика Кнр Нілі і в
товариській розмові з ними цікавився
важливішими подіями з їх громад-
ського і родинного життя Цьогоріч
ПОПИС ДІТВОРИ
На закінчення шкільного року рід-
на школа нрп катедрі сн Прсафата
в Едмонтоні улаштувала в
22 червня цр дитячий попис в залі
Українського Народньоіо Дому
Програму попнеу заповнили: дитя-
чий хор рідної школи що під дириген
турою свого учителя Романа Солти-кевич- а
підспівав композицію М Гай-воронсікого- 'ло
слів "Україно" і три
народні пісні: "Ой зацвіли фіялоч-кн- "
"Перепілочко" та "Шумить гу-
де дібровонька" декламації ученії
ків 1-- шої класи Ярослава Кота ("При-
сяга" М Підгірянкп) і Лариси Пшо-ня- к
("І в мене був свій рідний край"
Богдана Лспкого) та уч 2-г- ої кл
Михася Хомнна "Сповідь школяра" і
ШШ Шф
Дертифікат шо робить Вас
Вільним Громадянином Вільної Країни
День коли ви станете канадійськии громадянином є найбільшим
днем у вашому житті в цій новій країні Бо ви стаєте громадянином
у країні свободи рівности та нагод Вам дано право молитися як вам
подобається думати говорити й діяти свобідно без страху з
належною пошаною до прав ваших співгромадян І ця свобода є не
тільки вашою за життя але може бути передана як безцінна спадщина
вашим дітям і дітям ваших дітей
Так громадянство має особливу вартість у Канаді Однак з багатьома
її привілеями звязано багато обовязків І живучи відповідно до цих
обовязків будучи самому добрим громадянином та впоюючи добре
громадянство своїм дітям ви можете' до величі
цього нового краю та забезпечення вашої родини на цілі покоління
Завжди купуйте найліпше —
купуйте Вестова
Як суміш багатьох
вмеою тяв Грмшшоштш
прав еавдвав чветиі
Вестова
чану май в Встоас втішаапіса
жавірвм І жаіаовачвяісяа
переказувала
покивувала
неділю
Не
серед
неділю
причинитися
СЕОКСЕ ЕЗТОИ ІЛМІТЕБ САІНАОА
А коли Гануся трошки під-
росла то обидвоє з Петрусем
ходили бавитися до річки ку-
ди їх дуже частенько провожа-л- а
їх старенька бабуня
ЗАГАДКИ:
1 Свічу шумлю і страшно
тріщу як до вас іду
2 Багато на землі спустошу і
потрачу як ледовими сльоза-
ми заплачу
3 Чорна корова білу корову
поборола і всіх людей з ніг
повалила
Відповідь на загадки:
1 Буря з громами
2 Градова хмара
3 Ніч День поборола і лю-де- й
поклала на спочинок
єпископській палаті
на товариська зустріч вірних із сво-
їм Владикою виявила великий зріст
зацікавлення ашого громадянства
для дальшої розбудови нашого Ек-
зархату та щире його привязания і
синівську любов до свого улюбле-
ного Владики
До звеличення й оживлення цьо-
горічного прийняття причинився хор
УКЮ при парафії св Василів в Пів-
денному Едмонтоні що відспівав під
дирнґентурою п В Курила дуже
гарно кілька церковно-релігійни- х і
світських пісень
Чистий дохід з цього приЯіпття в
загальній сумі поверх 500 доларів
організаторки цеї товариської зустрі
чі передали Владиці на організаційні
потреби Західного Екзархату
РІДНОЇ школи
уч 3-- ої кл Віри Карел "Не плачте
батьки" Більший гурт дітей з 1-- ої
і 2-- ої клас відтворив інсценізацію до
слів "Гей ми вкраїнські шкопрі"
та "Малі працівники" Дуже гарно
иідограли на скрипках два дуети бра-
ти Євген і Осип Кантор ученики
3-- ої класи а учениці тої ж клясн Л
Стангрет і Е Пилипюк гарно відтан-
цювали "коломийку" Сопранове со-ль- о
"Ой піду я по плаю" в компози-
ції іМ Лисенка виконала уч 3-- ої кл
Марійка Стасншин при акомпаніямен-т- і
уч Л Стангрет Рухові вправи до
пісні "Через балку летить галка" ви-
конав також гарно гурток пласту нок
учениць 4-- ої клясн рідної школи
На закінчення попису дитячий хор
Ріі--4
- І
'
відспівав молитву "О Україно"
Назагал вся ця імпреза була вда-
ла хоч публіки головно батьків та
близької рідні виступаючих дітей бу-я- о
небагато Всі діти тарно вивазу-валис- я
зі своїх завдань тому і самі
малі виконавці програми і їх бать-
ки були з цього попису морально
задоволені Шкода тільки що подіб-
них полисів дітей не було впродовж
цілого року більше бо такі дитячі
виступи мають велике виховне зна
чення і є найкращою рекламою для
рідної школи та заохотою для бать-
ків посилати своїх дітей на науку до
української школи
З НОВИХ ВИДАНЬ
1951-195- 2 Альманах першої річниці
Українського Католицького Екзарха-
ту Саскачевану (24-2- 5 травня 1952)
Друкарня "Голосу Спаснтеля" Иорк-то- н
Саск Стор 91 _}_ 5 чистих ве-
лика 8-к- а
Альманах шо появився на гарному
папері прикрашують на вступі ціло-сторінко- ні
знимки Святішого Отця
Папи Піт XII ї Е Кардинала Тіссе
рана Апостольського Делегата Іль-дебран-
до
Антонютті Прсосв Андрея
Роборецького і Преосв Константна
Богачевського Далі маємо такі стат-
ті: Слово їх Ексцеленції Кир Ан-
дрея Діенезальннй Відділ Братства
Українців Католиків Саскачевану
Жіноцтво працює Брат С Методій
ЧБХШ Почати і праця Колегії св
йосифа в Иорктоні Праця Діене
зальної Управи УКЮ за 1951 рік
Академіа Преси Серця в Иорктоні
о Михайло Оленьчук: Дивовижна
обектнвність (оцінка книжки "25- -
ліття Інституту ім Петра Могили в
Саскатуні" якої автором є адв Ю- -
ліян Сісчншнн) Праця у Відділі
ЛУКЖ при катедрі св Юрія в Сас
катуні Діяльність Аматорсько-Спі-вацьког- о
Гуртка при катедрі св Ю-рі- я
в Саскатуні о д-- р Володимир
Маланчук ЧНІ: Отці Редемптористп
— духовні піонери Клішп-Перегля- д
поодиноких парохій та місійннх ста-
нині (з численними ілюстраціями) її
таких округах: Иорктон Саскатун
Айтуна Капора Альвепа Кадворт
Вондаі Прпяс Алберт Геффорд Мо-мар- т
Мус Джо Вадіна
СПОРТОВІ ВІСТІ
КСТ УКРАЇНА — НСК ВІКТОРІЯ
2:3 (2:0)
Свої останні змагання в першій
частіші розігравок за мистецтво ед-монтонсь- кої
округи розіграла одинад
цятка України 21 6 з німецькою дру-
жиною Вікторія Змагання відбува-
лись на розмоклім грищі та при зліт-
нім дощі В першій половині Україн
на здобула ворота з гарного і силь-
ного стрілу Павла Дежмана Не зва-
жаючи на велику перевагу напад
України не використав багатьох до-
гідних позицій під воротами против-
ника в ній частіші гри По зміні грища
знову Павло Дежман певно післав
мяча до воріт противника Одннад-цітк- а
України дальше без упину об-
лягає ворота Вікторії але без успі-
ху Тимчасом напад Вікторії робить
випади правою стороною і здобуває
перші порота Цей успіх додає зав-
зяття її грачам які' переходять до
наступу і незабаром з подачі право-
го крайніша їх провідник нападу здо
буває вирівняння Україна хоче за
всяку ціну здобути перемогу в цих
змаганнях бо в них рішається справа
її залишення в першій лізі Але прав-
дивий пех переслідує її до кінця
Буквально в останній мінуті гри Вік-
торії при загальній радості її сим-
патинів удається і втрете післати мя-
ча до воріт України після чого свис-
ток судді закінчує ці драматичні для
України Змагати
УСК ач — ДФЦ 2:1 (0:1)
Одинадцятій Січі мала в цім се-
зоні більше щастя від одинадцятки
України Вигравши змагання зі сво-
їм українським спортовнм против-
ником 2:1 та перемігши серед дуже
невигідних обставин па залитім во-
дою грищі 23 6 цр найелабшу дру-
жину ДФЦ також 2:1 Січ чотнрьо- -
ла точками запевнила собі місце в
першій лізі у дальших розгривках за
цьогорічне мистецтво Едмонтону До-
тепер ДФЦ був жертвенним козлом
для всіх дружин які перемагали його
високоциферпо Щойно в цих зма-
ганнях несподівано для всіх грачі
ДФЦ виявили велике завзяття і бажан
ня здобути для себе бодай цю ос-
танню перемогу Здобувши перші
ворота в першій половині гри грачі
ДФЦ жертвенно і завзято боронились
перед нападом січовиків яким щойно
під кінець другої половини гри вда-
лось не тільки вирівняти але також
з сильного стрілу їх оборонці Цин-ца- ра
який перейшов був до нападу
здобути заслужену перемогу
ЛІКУВАННЯ СУХІТНИКІВ
НОВИМ ЛІКОМ ПОЗА
ШПИТАЛЯМИ
Міський відділ здоровя в Ню
йорку сповістив що розпоча-
то застосовувати новий лік
проти сухіт ('ТВ") вже се-
ред тих хворих що не пере-
бувають у лікарнях У самому
місті Ню йорку є девять з по-
ловиною тисяч хворих на су-
хоти що перебувають поза лі-
карнями чи то з власної волі
чи через недостачу вільних
місць у лікарнях Новий лік що
його вже приймає сто осіб
має назву "ГЬроцідін"
ОСЙЛ МАКОВЕП ЯРОШЕНКО
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ
— Відпічнн! Адже ти змордо
ваний! — сказав Дзерон про-
тягаючись на соломі — Ото
постеля! Вже всі кости болять
Святий Симеоне я тобі вибу-
дував таку гарну церкву що
сотки років мене переживе як
ти можеш дивитися на таке
щоб я так у кущах лежав?
— Не гріши Семене! — ска-
зав старий Ярошенко — По-
бачиш що вийдеш із цеї бі-
ди
— Та бо вже терпцю нестає!
Доки то потягне? Ух-ху-х- у! Галла! Ото галакають! Чуєте
як там галакають? Хто знає
може ще сюди прибіжать ті
пройдисвіти
— І це може бути — відпо-- '
вів Микула
— Де ж би ми в потребі схо-
валися? — спитався Дзерон
неспокійно і сів на соломі —
Я вже казав тобі Семене: не-
ма тут чого сидіти краще піти
нам лісами вночі Кудись би
ми вже зайшли
— Як би кругом не вороги
та не опришки А тепер і до-
рога в Камянець непевна —
відповів старий Ярошенко
— Чекай же ти там на мене
стара! І ти моя Рипсимо і ти
Кайцю! Бідний хлопчисько
плаче десь за мною
Вірменин поклався знову на
солому і замовк
Поклався і Микула Не думав
спати хотів розмовляти та о- -
чі самі клеїлися до сну він і
саіг не помітив коли і як зас-
нув
Тимчасом там при козаць-
ких окопах що ще не були го-
тові здорожені козаки не спо-
чивали уже їм турки не дали
спочити Показалося їх на по-
лях з двадцять тисяч і поста-
вили вже намети вширш на
милю щоб їх здавалося ще
більше Ходкевич із свого бо-
ку казав не тільки війську але
її' усі її челяді станути також
під хоругвами щоб їх також
здавалося багато Дехто із
шляхти не годився на те щоб
челядь доступала такої чести
стояти з шляхтою під тими са-
мими хоругвами але Ходкевич
показав тільки на те місце де
повинен був уже стояти коро-
левич а не стояв і шляхта за-
мовкла
До Дорошенкових окопів що
були найближче від польського
обозу збіглося також дуже ба-
гато польських чурів подиви-
тися на битву Вони стояли
здалека так що козаки дума-
ли шо це польська поміч для
них В надії на цю поміч вони
кинулися сміливо поза окопи
тимчасом чурам не було ані в
голові рушитися з місця Ко-
ли б Ходкевич не надіслав був
німецької піхоти при йшлось
би було козакам уже зразу кру
то але козаки втративши кіль
кадесятьох зпоміж себе і сами
зміркували що загналися за-
далеко і завернулися в окопи
де було безпечніше
Зараз післав Дорошенко піс- -
ланця до Ходкевича спитатися
чому ного дурить такою поміч
чю" Ходкевич не відповів піс-ланце- ві нічого лише казав зіг-
нати чурів над Дністер
Уже першого дня помітили
козаки що турки передовсім
мають око на них
VI
Перед сходом сонця Дзерон
збудився
— Ов як я змерз! Ти спиш
Семене?
— Ні! Холодно
Дзерон зірвався з невибаг-
ливої постелі і став затирати
руки як від морозу
— Сьогодні забираюся звід
си до дому все одно! — сказав
твердо
— Легко сказати — відповів
Ярошенко — Це треба би об
ходити тепер світами щоб V
Молдову дістатися
(25)
— Все одно! Ти лишаєшся?
— Ну скажи сам що я маю
робити?
— Я не піду я тут лишуся —
вмішався в розмову Микула
що вже також збудився — По-
ки не буду знати що нема вже
ніякої надії вирятувати своїх
не піду Ви тату коли хочете
ідіть з паном Дзереном я не
йду
— 1 я не йду — відповів
батько — Коли вже погибати
то погибаймо тут усі
— Я не хочу погибати! —
скрикнув Дзерон — Вставайте
а то замерзнете! Ходім трохи!
Я зовсім перемерз Такий хо-
лодний ранок!
Ніч була справді холодна
осіння а накритися добре не
було чим Зате день заповідав-
ся ясний погідний Небо було
темно-син- є ніде ані хмарки
Сонце вже сходило Всі три
помолилися коротко і пішли
на торговицю під окопами де
вже горіли вогні і вештались
люди Тут і там плакали збу-
джені діти У браму в окопах
в'їжджала мала польська дру-
жина військова
— Петрашко їде! Бачите? —
промовив Дзерон до Ярошен-
ків так голосно що Петро Мо-
гила оглянувся
— А! Це ви? — привітав він
їх
— Ми ваша милість! Ви ку-
ди так?
— Назустріч королевичеві
і Сьогодні перевозиться до нас
Шукайте мене потім Дзерон
маю дещо з вами поговорити
Прийдіть і ви Ярошенку! А це
ще хто з вами?
— Мін молодший син Ми-
кула
— Отже шукайте мене! Я бу-
ду сюди вертатися Чекайте на
мене під замком то буде най-
ліпше
Могила від'їхав за дружи-
ною а Ярошенко і Дзерон піш-
ли попоїсти дечого теплого
щоб загрітися
В годину потім ізза Дністра
попри західну башту замку до-
рогою під гору до брами у
валах їхала пишно вбрана дру
жина королевича Владислава
Він сам їхав передом на сивім
коні був блідий і втомлений
неначе хворий Від часу до ча-
су трясся увесь як у пропас-
ниці За ним їхала різна стар-
шина а за старшиною ішов
відділ прнбічної сторожі ко-
ролевича зложений із самих
шкотів У цім відділі велетень-хорунжи- й
ніс червону хоругов
з вишитим білим орлом що
мав на грудях напис: За славу
хреста За прнбічною сторо- -
найнятої піхоти Але саме вій-
сько короле"вича ще не йшло
лишилося ще під Жванцем бо
міст ще не був зовсім готовий
Люди зібрані коло брами' в
окопах розступилися' а там
потім цей і той вирвався з ок-
ликами на привітання Далі вже
вся громада збіглася подиви-
тися Ярошенки і Дзерон піш-
ли за Могилою що їхав мовч-
ки ліворуч королевича Коло
ліпянки Ходкевича в обозі всі
стали Ходкевич був тут з де-
ким із старшини щоб повітати
королевича Королевич зліз із
коня подав руку гетьманові
а інших повітав головою
— Ваша милість хорі бачу
— промовив гетьман
— Пропасниця мене чіпилася
вчора
— А тут нема ніякої вигоди!
Що буде?
— Я війська не покину хоч
би мав тут і згинути
— У моїй хатині буде ще ва-
шій милості найвигідніше Ба-
чите яка палата з глини?
— Нічого нічого буде і тут
добре Ох якже мені зимно!
Зараз кладуся
(Далі буде)
УКРАЇНСЬКІ ШЕРП В ЕДМОНТОНІ ВИШИТЬ
ВАШ ОДЯГ КАЙКРЩЕ
ЦІНИ ОДНАКОВІ АЛЕ ОБСЛУГА КРАЩА РОБОТА СОЛІДНІША
ФІРМА УКРАЇНСЬКА
ЕІЛТЕ СЬЕАІЧЕКЗ & ОУЕК5
11515 Іаярег Ате — РЬепев 82149 & 85843
О ПрнЯма М Яямин мястпи
ЕХРЕКТ 0¥ЕК8 & СЬЕАІЧЕКЗ СО ІЛТ
10056- - 105 Я — РЬопе 25252
АмаросМ Гоаомч управитель
#
(ХЕЛІЧ-ІИТ- Е (ХЕА1ЧЕК5
9546 -- ШАте — РЬопе 71355 І БицоркЬ в ГарАлтии шисиша
ТЕЛЕФОНУЙТЕ ПРИНОСПЬ АБО ПРИСИЛАЙТЕ ПОШТОЮ
СВОЇ РЕЧІ А МИ ГАРАНТУЄМО ШВИДКУ Я СОЛВДЯУ ОБСЛУГУ
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, June 30, 1952 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1952-06-30 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2001127 |
Description
| Title | ubqe0216 |
| OCR text | ЗО червня 1952: — Число ВІДДІЛ для МОЛОДІ РІЧКА Малий Петрусь дуже любив невеличку річку що плила на фармі його батьків На весні річка була переповнена водою до вершків своїх берегів і тоді її води шуміли й бігли ско- ренько в незнані світи Пет- русь любив дивитися на свою річку як її вода з повним роз- махом била в надбережні каме- нюки йшла в закрути і піни- лася Вечорами як малий Пет- русь помолившись ішов спа- ти він прислухувався як його річка шуміла і співала шепот-лив- у пісеньку яка заколісувала ного до солодкого сну Нераз малий Петрусь ставив мамі або батькові такі питання: — Скажіть мені мамо звід- ки взялася на нашій фармі оця гарна річка? Чому на весні в нашій річці стільки води а вліті ця вода десь подівається і тоді наша річка стає мілень- кою а її хід стає дуже повіль- ний? — На весні дорога дитино топляться в горах сніги і во- ди зі снігів спливають на до- лину з гір та наповняють рі- ки річки й потоки Хоч і влі- ті в горах лежать сніги але то тільки на високих1 гірських верхах де вони дуже поволі топляться і допливи до рік стають меншими Тоді води в рікахі річках робляться міл- кими тоді і їх хід робиться повільнішим І знову з цікавости малий Петрусь питав батька: — А скажіть мені тату куди пливе наша річка? Мама ка- жуть що наша річка пливе в далекий світ і я хотів би зна- ти де наша річка кінчиться? — Як бачиш Петрусю то на- віть така мала -- річка як оця на нашій фармі несе багато води і тому вона мусить кудись ці води занести Такі малі річки звичайно несуть свої води до більших рік а більші ріки не- суть зібрані води до моря Як підеш до школи то там тебе будуть учити про всі ріки не тільки в нашім краю Канаді але і про всі більші ріки в ці- лім світі Петрусь памятав батькові й мамині відповіді на його за 27 У КРАЇН СЬКІ ВІСТІ Сторона 7 і ис-- рі Арабська пити Мамину відповідь на йо- го питання звідки на їх фар- мі взалася річка памятав особ ливо бо мамина відповідь бу ла: "Господь Бог цю нашу річ ку тут сотворив бо хотів щоб ти Петрусю коло неї забавляв ся і нею тішився Малий Петрусь мав багато вибраних місць на березі річ- ки де забавлявся і приглядав- ся до руху невеликої річки але мав одно місце яке любив най- більше Це місце було окруже-н-е лозовими кущами зі всіх сто рін окрім сторони від самої річ ки Тут лежав врослий у зем- лю величезний камінь з рівною неначе гладко витесаною по- верхнею На цім камені в хо- лодочку любив Петрусь сидіти вліті в горячі дні Тут Петрусь приглядався до окруження річки і пізнав що річка мала неначе свій інший світ На бе- регах річки та у воді попри краї росли інші рослини та цви ли інші цвіти як на вищім бе- резі Над водою літали інші пташки і птахи як ті що жили на суші і в воді жили інші сотворіння як на суші Вліті коли вода в річці плила ледве замітно всі рослини трави шу варі кущі та дерева річка від- бивала неначе в дзеркалі А що вже казати про все те що діялося на висотах облаків! Петрусеві не треба було диви- тися вгору щоб бачити синє небо щоб бачити як на ви- сотах пливуть лагідні білі хмар-ки-баранчй- ки і грізні чорні хмари що їх блискавки розди- рали і страшно вигравали в них громи Петрусь це все" бачив у яснім плесі річки Нераз Петрусь ле- жачи на гладкій поверхні ве- ликого каменя засипляв А які гарні сни тоді в його сні при- ходили! Пробудившись Пету русь біг до хати щоб там ко- мусь оповісти що йому снило- ся на березі річки Дуже часто в хаті він заставав лише ста- реньку свою бабуню і маленьку сестричку Ганусю бо -- батько десь працював на полі а мама в городі Бабуні і маленькій сестричці він найбільше опові- дав про свої сни Бабуня пояс гарша оодеД а лзміа іти- - рим ІГ—д Мп шігп само мгіжумшя раФяіь оешва врохукташ ашншил амаста Ось ромів щорвв біямом іЦ М норв нювала Петрусеві що його сни означають і тоді його сни ба- буня як дуже чу- дові оповідання а Петрусь в цих казках-оповідання- х висту- пав як їх герой А маленька Гануся котра ще не вміла го- - ворити лише го- ловкою і неначе потакувала за бабунею вимовляючи тільки "а а а" Тоді Петрусь припадав до бабуненої старечої руки і пал- ко її цілував А потім хапав маленьку сестричку на руки і цілував її румяненькі личка Ма ленька сестричка пручалася і кричала а то й била Петруся по лиці але Петрусь не гнівав- ся на неї тільки весело смію- чись казав: Ти ще Ганусю дурненька і не знаєш якого ти героя по лиці лупиш Вісті з Едмонтону чайне прийняття в В пополудні 22 червня ц р стараннім Діенезальної Упра-и- н Ліги Українських Католицьких Жінок нашого Екзархату відбулося річне чайне прийняття її Єпископській резиденції зважаючи на зливний дощ то саме тою дня падав попо- лудні майже без перерви в нашому місті велике число українців като- ликів Едмонтону та його околиць взяло участь у цьому традиційному вже прийняттю При гарно накритих столах гостей обслуговували гос- тинні пан! з місцевих українських католицьких жіночих організацій У-це- сь час перебував гостей Пре- освященний Владика Кнр Нілі і в товариській розмові з ними цікавився важливішими подіями з їх громад- ського і родинного життя Цьогоріч ПОПИС ДІТВОРИ На закінчення шкільного року рід- на школа нрп катедрі сн Прсафата в Едмонтоні улаштувала в 22 червня цр дитячий попис в залі Українського Народньоіо Дому Програму попнеу заповнили: дитя- чий хор рідної школи що під дириген турою свого учителя Романа Солти-кевич- а підспівав композицію М Гай-воронсікого- 'ло слів "Україно" і три народні пісні: "Ой зацвіли фіялоч-кн- " "Перепілочко" та "Шумить гу- де дібровонька" декламації ученії ків 1-- шої класи Ярослава Кота ("При- сяга" М Підгірянкп) і Лариси Пшо-ня- к ("І в мене був свій рідний край" Богдана Лспкого) та уч 2-г- ої кл Михася Хомнна "Сповідь школяра" і ШШ Шф Дертифікат шо робить Вас Вільним Громадянином Вільної Країни День коли ви станете канадійськии громадянином є найбільшим днем у вашому житті в цій новій країні Бо ви стаєте громадянином у країні свободи рівности та нагод Вам дано право молитися як вам подобається думати говорити й діяти свобідно без страху з належною пошаною до прав ваших співгромадян І ця свобода є не тільки вашою за життя але може бути передана як безцінна спадщина вашим дітям і дітям ваших дітей Так громадянство має особливу вартість у Канаді Однак з багатьома її привілеями звязано багато обовязків І живучи відповідно до цих обовязків будучи самому добрим громадянином та впоюючи добре громадянство своїм дітям ви можете' до величі цього нового краю та забезпечення вашої родини на цілі покоління Завжди купуйте найліпше — купуйте Вестова Як суміш багатьох вмеою тяв Грмшшоштш прав еавдвав чветиі Вестова чану май в Встоас втішаапіса жавірвм І жаіаовачвяісяа переказувала покивувала неділю Не серед неділю причинитися СЕОКСЕ ЕЗТОИ ІЛМІТЕБ САІНАОА А коли Гануся трошки під- росла то обидвоє з Петрусем ходили бавитися до річки ку- ди їх дуже частенько провожа-л- а їх старенька бабуня ЗАГАДКИ: 1 Свічу шумлю і страшно тріщу як до вас іду 2 Багато на землі спустошу і потрачу як ледовими сльоза- ми заплачу 3 Чорна корова білу корову поборола і всіх людей з ніг повалила Відповідь на загадки: 1 Буря з громами 2 Градова хмара 3 Ніч День поборола і лю-де- й поклала на спочинок єпископській палаті на товариська зустріч вірних із сво- їм Владикою виявила великий зріст зацікавлення ашого громадянства для дальшої розбудови нашого Ек- зархату та щире його привязания і синівську любов до свого улюбле- ного Владики До звеличення й оживлення цьо- горічного прийняття причинився хор УКЮ при парафії св Василів в Пів- денному Едмонтоні що відспівав під дирнґентурою п В Курила дуже гарно кілька церковно-релігійни- х і світських пісень Чистий дохід з цього приЯіпття в загальній сумі поверх 500 доларів організаторки цеї товариської зустрі чі передали Владиці на організаційні потреби Західного Екзархату РІДНОЇ школи уч 3-- ої кл Віри Карел "Не плачте батьки" Більший гурт дітей з 1-- ої і 2-- ої клас відтворив інсценізацію до слів "Гей ми вкраїнські шкопрі" та "Малі працівники" Дуже гарно иідограли на скрипках два дуети бра- ти Євген і Осип Кантор ученики 3-- ої класи а учениці тої ж клясн Л Стангрет і Е Пилипюк гарно відтан- цювали "коломийку" Сопранове со-ль- о "Ой піду я по плаю" в компози- ції іМ Лисенка виконала уч 3-- ої кл Марійка Стасншин при акомпаніямен-т- і уч Л Стангрет Рухові вправи до пісні "Через балку летить галка" ви- конав також гарно гурток пласту нок учениць 4-- ої клясн рідної школи На закінчення попису дитячий хор Ріі--4 - І ' відспівав молитву "О Україно" Назагал вся ця імпреза була вда- ла хоч публіки головно батьків та близької рідні виступаючих дітей бу-я- о небагато Всі діти тарно вивазу-валис- я зі своїх завдань тому і самі малі виконавці програми і їх бать- ки були з цього попису морально задоволені Шкода тільки що подіб- них полисів дітей не було впродовж цілого року більше бо такі дитячі виступи мають велике виховне зна чення і є найкращою рекламою для рідної школи та заохотою для бать- ків посилати своїх дітей на науку до української школи З НОВИХ ВИДАНЬ 1951-195- 2 Альманах першої річниці Українського Католицького Екзарха- ту Саскачевану (24-2- 5 травня 1952) Друкарня "Голосу Спаснтеля" Иорк-то- н Саск Стор 91 _}_ 5 чистих ве- лика 8-к- а Альманах шо появився на гарному папері прикрашують на вступі ціло-сторінко- ні знимки Святішого Отця Папи Піт XII ї Е Кардинала Тіссе рана Апостольського Делегата Іль-дебран- до Антонютті Прсосв Андрея Роборецького і Преосв Константна Богачевського Далі маємо такі стат- ті: Слово їх Ексцеленції Кир Ан- дрея Діенезальннй Відділ Братства Українців Католиків Саскачевану Жіноцтво працює Брат С Методій ЧБХШ Почати і праця Колегії св йосифа в Иорктоні Праця Діене зальної Управи УКЮ за 1951 рік Академіа Преси Серця в Иорктоні о Михайло Оленьчук: Дивовижна обектнвність (оцінка книжки "25- - ліття Інституту ім Петра Могили в Саскатуні" якої автором є адв Ю- - ліян Сісчншнн) Праця у Відділі ЛУКЖ при катедрі св Юрія в Сас катуні Діяльність Аматорсько-Спі-вацьког- о Гуртка при катедрі св Ю-рі- я в Саскатуні о д-- р Володимир Маланчук ЧНІ: Отці Редемптористп — духовні піонери Клішп-Перегля- д поодиноких парохій та місійннх ста- нині (з численними ілюстраціями) її таких округах: Иорктон Саскатун Айтуна Капора Альвепа Кадворт Вондаі Прпяс Алберт Геффорд Мо-мар- т Мус Джо Вадіна СПОРТОВІ ВІСТІ КСТ УКРАЇНА — НСК ВІКТОРІЯ 2:3 (2:0) Свої останні змагання в першій частіші розігравок за мистецтво ед-монтонсь- кої округи розіграла одинад цятка України 21 6 з німецькою дру- жиною Вікторія Змагання відбува- лись на розмоклім грищі та при зліт- нім дощі В першій половині Україн на здобула ворота з гарного і силь- ного стрілу Павла Дежмана Не зва- жаючи на велику перевагу напад України не використав багатьох до- гідних позицій під воротами против- ника в ній частіші гри По зміні грища знову Павло Дежман певно післав мяча до воріт противника Одннад-цітк- а України дальше без упину об- лягає ворота Вікторії але без успі- ху Тимчасом напад Вікторії робить випади правою стороною і здобуває перші порота Цей успіх додає зав- зяття її грачам які' переходять до наступу і незабаром з подачі право- го крайніша їх провідник нападу здо буває вирівняння Україна хоче за всяку ціну здобути перемогу в цих змаганнях бо в них рішається справа її залишення в першій лізі Але прав- дивий пех переслідує її до кінця Буквально в останній мінуті гри Вік- торії при загальній радості її сим- патинів удається і втрете післати мя- ча до воріт України після чого свис- ток судді закінчує ці драматичні для України Змагати УСК ач — ДФЦ 2:1 (0:1) Одинадцятій Січі мала в цім се- зоні більше щастя від одинадцятки України Вигравши змагання зі сво- їм українським спортовнм против- ником 2:1 та перемігши серед дуже невигідних обставин па залитім во- дою грищі 23 6 цр найелабшу дру- жину ДФЦ також 2:1 Січ чотнрьо- - ла точками запевнила собі місце в першій лізі у дальших розгривках за цьогорічне мистецтво Едмонтону До- тепер ДФЦ був жертвенним козлом для всіх дружин які перемагали його високоциферпо Щойно в цих зма- ганнях несподівано для всіх грачі ДФЦ виявили велике завзяття і бажан ня здобути для себе бодай цю ос- танню перемогу Здобувши перші ворота в першій половині гри грачі ДФЦ жертвенно і завзято боронились перед нападом січовиків яким щойно під кінець другої половини гри вда- лось не тільки вирівняти але також з сильного стрілу їх оборонці Цин-ца- ра який перейшов був до нападу здобути заслужену перемогу ЛІКУВАННЯ СУХІТНИКІВ НОВИМ ЛІКОМ ПОЗА ШПИТАЛЯМИ Міський відділ здоровя в Ню йорку сповістив що розпоча- то застосовувати новий лік проти сухіт ('ТВ") вже се- ред тих хворих що не пере- бувають у лікарнях У самому місті Ню йорку є девять з по- ловиною тисяч хворих на су- хоти що перебувають поза лі- карнями чи то з власної волі чи через недостачу вільних місць у лікарнях Новий лік що його вже приймає сто осіб має назву "ГЬроцідін" ОСЙЛ МАКОВЕП ЯРОШЕНКО ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ — Відпічнн! Адже ти змордо ваний! — сказав Дзерон про- тягаючись на соломі — Ото постеля! Вже всі кости болять Святий Симеоне я тобі вибу- дував таку гарну церкву що сотки років мене переживе як ти можеш дивитися на таке щоб я так у кущах лежав? — Не гріши Семене! — ска- зав старий Ярошенко — По- бачиш що вийдеш із цеї бі- ди — Та бо вже терпцю нестає! Доки то потягне? Ух-ху-х- у! Галла! Ото галакають! Чуєте як там галакають? Хто знає може ще сюди прибіжать ті пройдисвіти — І це може бути — відпо-- ' вів Микула — Де ж би ми в потребі схо- валися? — спитався Дзерон неспокійно і сів на соломі — Я вже казав тобі Семене: не- ма тут чого сидіти краще піти нам лісами вночі Кудись би ми вже зайшли — Як би кругом не вороги та не опришки А тепер і до- рога в Камянець непевна — відповів старий Ярошенко — Чекай же ти там на мене стара! І ти моя Рипсимо і ти Кайцю! Бідний хлопчисько плаче десь за мною Вірменин поклався знову на солому і замовк Поклався і Микула Не думав спати хотів розмовляти та о- - чі самі клеїлися до сну він і саіг не помітив коли і як зас- нув Тимчасом там при козаць- ких окопах що ще не були го- тові здорожені козаки не спо- чивали уже їм турки не дали спочити Показалося їх на по- лях з двадцять тисяч і поста- вили вже намети вширш на милю щоб їх здавалося ще більше Ходкевич із свого бо- ку казав не тільки війську але її' усі її челяді станути також під хоругвами щоб їх також здавалося багато Дехто із шляхти не годився на те щоб челядь доступала такої чести стояти з шляхтою під тими са- мими хоругвами але Ходкевич показав тільки на те місце де повинен був уже стояти коро- левич а не стояв і шляхта за- мовкла До Дорошенкових окопів що були найближче від польського обозу збіглося також дуже ба- гато польських чурів подиви- тися на битву Вони стояли здалека так що козаки дума- ли шо це польська поміч для них В надії на цю поміч вони кинулися сміливо поза окопи тимчасом чурам не було ані в голові рушитися з місця Ко- ли б Ходкевич не надіслав був німецької піхоти при йшлось би було козакам уже зразу кру то але козаки втративши кіль кадесятьох зпоміж себе і сами зміркували що загналися за- далеко і завернулися в окопи де було безпечніше Зараз післав Дорошенко піс- - ланця до Ходкевича спитатися чому ного дурить такою поміч чю" Ходкевич не відповів піс-ланце- ві нічого лише казав зіг- нати чурів над Дністер Уже першого дня помітили козаки що турки передовсім мають око на них VI Перед сходом сонця Дзерон збудився — Ов як я змерз! Ти спиш Семене? — Ні! Холодно Дзерон зірвався з невибаг- ливої постелі і став затирати руки як від морозу — Сьогодні забираюся звід си до дому все одно! — сказав твердо — Легко сказати — відповів Ярошенко — Це треба би об ходити тепер світами щоб V Молдову дістатися (25) — Все одно! Ти лишаєшся? — Ну скажи сам що я маю робити? — Я не піду я тут лишуся — вмішався в розмову Микула що вже також збудився — По- ки не буду знати що нема вже ніякої надії вирятувати своїх не піду Ви тату коли хочете ідіть з паном Дзереном я не йду — 1 я не йду — відповів батько — Коли вже погибати то погибаймо тут усі — Я не хочу погибати! — скрикнув Дзерон — Вставайте а то замерзнете! Ходім трохи! Я зовсім перемерз Такий хо- лодний ранок! Ніч була справді холодна осіння а накритися добре не було чим Зате день заповідав- ся ясний погідний Небо було темно-син- є ніде ані хмарки Сонце вже сходило Всі три помолилися коротко і пішли на торговицю під окопами де вже горіли вогні і вештались люди Тут і там плакали збу- джені діти У браму в окопах в'їжджала мала польська дру- жина військова — Петрашко їде! Бачите? — промовив Дзерон до Ярошен- ків так голосно що Петро Мо- гила оглянувся — А! Це ви? — привітав він їх — Ми ваша милість! Ви ку- ди так? — Назустріч королевичеві і Сьогодні перевозиться до нас Шукайте мене потім Дзерон маю дещо з вами поговорити Прийдіть і ви Ярошенку! А це ще хто з вами? — Мін молодший син Ми- кула — Отже шукайте мене! Я бу- ду сюди вертатися Чекайте на мене під замком то буде най- ліпше Могила від'їхав за дружи- ною а Ярошенко і Дзерон піш- ли попоїсти дечого теплого щоб загрітися В годину потім ізза Дністра попри західну башту замку до- рогою під гору до брами у валах їхала пишно вбрана дру жина королевича Владислава Він сам їхав передом на сивім коні був блідий і втомлений неначе хворий Від часу до ча- су трясся увесь як у пропас- ниці За ним їхала різна стар- шина а за старшиною ішов відділ прнбічної сторожі ко- ролевича зложений із самих шкотів У цім відділі велетень-хорунжи- й ніс червону хоругов з вишитим білим орлом що мав на грудях напис: За славу хреста За прнбічною сторо- - найнятої піхоти Але саме вій- сько короле"вича ще не йшло лишилося ще під Жванцем бо міст ще не був зовсім готовий Люди зібрані коло брами' в окопах розступилися' а там потім цей і той вирвався з ок- ликами на привітання Далі вже вся громада збіглася подиви- тися Ярошенки і Дзерон піш- ли за Могилою що їхав мовч- ки ліворуч королевича Коло ліпянки Ходкевича в обозі всі стали Ходкевич був тут з де- ким із старшини щоб повітати королевича Королевич зліз із коня подав руку гетьманові а інших повітав головою — Ваша милість хорі бачу — промовив гетьман — Пропасниця мене чіпилася вчора — А тут нема ніякої вигоди! Що буде? — Я війська не покину хоч би мав тут і згинути — У моїй хатині буде ще ва- шій милості найвигідніше Ба- чите яка палата з глини? — Нічого нічого буде і тут добре Ох якже мені зимно! Зараз кладуся (Далі буде) УКРАЇНСЬКІ ШЕРП В ЕДМОНТОНІ ВИШИТЬ ВАШ ОДЯГ КАЙКРЩЕ ЦІНИ ОДНАКОВІ АЛЕ ОБСЛУГА КРАЩА РОБОТА СОЛІДНІША ФІРМА УКРАЇНСЬКА ЕІЛТЕ СЬЕАІЧЕКЗ & ОУЕК5 11515 Іаярег Ате — РЬепев 82149 & 85843 О ПрнЯма М Яямин мястпи ЕХРЕКТ 0¥ЕК8 & СЬЕАІЧЕКЗ СО ІЛТ 10056- - 105 Я — РЬопе 25252 АмаросМ Гоаомч управитель # (ХЕЛІЧ-ІИТ- Е (ХЕА1ЧЕК5 9546 -- ШАте — РЬопе 71355 І БицоркЬ в ГарАлтии шисиша ТЕЛЕФОНУЙТЕ ПРИНОСПЬ АБО ПРИСИЛАЙТЕ ПОШТОЮ СВОЇ РЕЧІ А МИ ГАРАНТУЄМО ШВИДКУ Я СОЛВДЯУ ОБСЛУГУ |
Tags
Comments
Post a Comment for ubqe0216
